Рішення

від 30.09.2024 по справі 503/1667/23

КОДИМСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 503/1667/23

Провадження № 2/503/201/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2024 року Кодимський районний суд Одеської області у складі:

головуючого суддіКалашнікової Т.О.,

при секретарі судового засіданняПоліковській О.І.,

розглянувши у підготовчому засіданні в залі суду в м. Кодима цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Кодимської міської ради Подільського району Одеської області про визнання права власності на спадкове майно,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Кодимської міської ради Подільського району Одеської області про визнання в порядку спадкування за законом права власності на спадкове майнопомерлої ІНФОРМАЦІЯ_1 матері ОСОБА_2 , зокрема на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства кадастровий номер 5122583400:01:002:0616, площею 1.0 га, розташовану на території Кодимської міської ради Подільського району Одеської області за межами села Лабушне. Позивач являється спадкоємцем вказаної спадщини за законом першої черги, прийняв цю спадщину, проте нотаріусом відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом через те, що право власності померлої на цю земельну ділянку зареєстровано вже після її смерті. У зв`язку з цим позивач не може захистити своє порушене право в позасудовому порядку.

В підготовче засідання позивач не з`явився, його представник адвокат Мартинюк Ю.М. надав суду заяву, в якій на задоволенні позовних вимог наполіг та просив проводити розгляд цивільної справи без участі позивача.

Представник Кодимської міської ради Одеської області в підготовче засідання також не з`явився, надавши до суду заяву, в якій визнав позов у повному обсязі та просив розглянути цивільну справу у його відсутність.

Оскільки всі учасники справи в судове засідання не з`явились, враховуючи положення ч.2ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, суд, проаналізувавши та оцінивши письмові докази в їх сукупності, приходить до наступних висновків.

Як встановлено судом,позивач ОСОБА_1 являється сином спадкодавця ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження позивача серії НОМЕР_1 , виданим 30 листопада 1968 року Лабушненською сільською радою Кодимського району Одеської області.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданим 20 березня 2020 року Кодимським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса).

Відповідно дост.1218 ЦК Українидо складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщинана належнеїй майно,зокрема,на земельнуділянку дляведення особистогоселянського господарствакадастровий номер5122583400:01:002:0616,площею 1га.,розташовану натериторії Кодимськоїміської радиПодільського районуОдеської областіза межамисела Лабушне,а такожна земельнуділянку дляведення товарногосільськогосподарського виробництваплощею 5.38га.,розташовану натериторії цієїж територіальноїгромади,яка належалапомерлій напідставі державногоакта направо власностіна землюсерії ІІІ-ОД№000052,виданого 15квітня 2004року Кодимськоюрайонною державноюадміністрацією Одеськоїобласті.

Відповідно до статей1216,1217 ЦК Україниспадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно зі ст.1223ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Судом встановлено, що заповітом від 11 липня 2018 року, посвідченим секретарем Лабушненської сільської ради Кодимського району Одеської області за №63, спадкодавець ОСОБА_2 належну їй відповідно до державного акту ІІІ-ОД №000052 від 15.04.2004 року земельну ділянку площею 5.38 га. заповіла ОСОБА_1 .

Отже, позивач ОСОБА_1 відповідно до ст.1233 ЦК України є спадкоємцем за заповітом спадщини померлої ОСОБА_2 у вигляді земельної ділянки площею 5.38 га, та відповідно до ст.ст.1245, 1261 ЦК України спадкоємцем за законом першої черги земельної ділянки кадастровий номер 5122583400:01:002:0616 площею 1 га., яка не охоплена заповітом від 11 липня 2018 року.

У відповідності до ч.1 ст.1268та ч.1 ст.1270 ЦК Україниспадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Спадщину померлої ОСОБА_2 позивач прийняв, оскільки у встановлений законом строк звернувся до нотаріуса за місцем відкриття спадщини з відповідною заявою.

Відповідно до листа державного нотаріуса Кодимської районної державної нотаріальної контори Налдіної М.М. №486/02-14 від 20.09.2024 року після смерті ОСОБА_2 за заявою спадкоємця ОСОБА_1 заведена спадкова справа №248/2022 та позивач у встановленому порядку заявив своє право на спадщину померлої матері.

Ретельний аналізцих обставинвказує нате,що позивачвважається таким,що увстановленому закономпорядку прийнявспадщину післясмерті ОСОБА_2 та набувправо власностіна належніпомерлій земельніділянки дляведення особистогоселянського господарствакадастровий номер5122583400:01:002:0616,площею 1га.,та дляведення товарногосільськогосподарського виробництваплощею 5.38га.,посвідчену державнимактом направо приватноївласності наземлю серіїІІІ-ОД№000052,виданого 15квітня 2004року Кодимськоюрайонною державноюадміністрацією Одеськоїобласті,які розташованіна територіїКодимської міськоїради Подільськогорайону Одеськоїобласті замежами селаЛабушне.

Інші спадкоємці у 6-ти місячний строк з часу відкриття спадщини після смерті ОСОБА_2 не подавали до нотаріальної контори заяв про прийняття спадщини. Крім того, в матеріалах цивільної справи відсутні докази на підтвердження факту їх постійного проживання на час відкриття спадщини з ОСОБА_2 . Ці обставини свідчать про те, що такі особи у встановленому законом порядку спадщину, яка відкрилась після смерті ОСОБА_2 , не прийняли.

Відповідно до ч.1ст. 392 ЦК Українивласник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Державний нотаріус Кодимської районної державної нотаріальної контори Налдіна М.М. відмовила позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства кадастровий номер 5122583400:01:002:0616, площею 1 га., у зв`язку з відсутністю необхідних правовстановлюючих документів на це спадкове майно. Ця обставина підтверджується листом нотаріуса №505/01-16 від 26 жовтня 2022 року.

Судом встановлено, що приватизацію земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства кадастровий номер 5122583400:01:002:0616, ОСОБА_2 розпочала за життя на підставі рішення Лабушненської сільської ради Кодимського району Одеської області №541-VІІ від 17.03.2020 року.

Відповідно до ч.ч.9 та 10 ст.79-1ЗК України земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав з моменту її формування та державної реєстрації права власності на неї.

Статтею 81 ЗК Українивстановлено, що громадяни України набувають право власності на земельні ділянки на підставі: б) безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; в) приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; г) прийняття спадщини.

Якщо спадкодавець розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, але не завершив її за життя, то його спадкоємці мають право звертатися до суду із позовом про визнання відповідного права в порядку спадкування (такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.03.2019 року у справі №350/67/15-ц, провадження 14-652цс18, у постановах Верховного Суду від 29.08.2019 року у справі №554/1195/17 та від 06.08.2021 року у справі №370/1854/20).

Державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а є лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття такого права з фактом його державної реєстрації. При дослідженні судом обставин існування в особи права власності необхідним є перш за все встановлення підстави, на якій особа набула таке право, оскільки сама по собі державна реєстрація прав не є підставою виникнення права власності, такої підстави закон не передбачає. Такий висновок міститься у постанові Верховного Суду у справі № 922/2060/20 від 05.08.2022 року, аналогічний висновок міститься у постанові ВС від 28.06.2023 року в справі № 539/5295/21.

В абзаці 2 пункту 23постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року №7зазначено, що за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають.

Верховний Суд впостанові від22вересня 2021року усправі №227/3750/19, вказав,що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, особа має право звернутися до суду за правилами позовного провадження. При цьому, в разі відсутності правовстановлюючих документів на спадкове майно належним способом захисту прав спадкоємця є визнання за ним права власності на спадкове майно в судовому порядку, оскільки існують перешкоди для оформлення спадщини в нотаріальному порядку.

Таким чином, при відсутності належних правовстановлюючих документів на спадкове майно померлої ОСОБА_2 , позивач позбавлений можливості оформити своє право на прийняту спадщину шляхом одержання в нотаріальній конторі відповідного свідоцтва про право на спадщину за законом, тому належним способом захисту його порушеного спадкового права є визнання за ним в судовому порядку права власності на належну спадкодавцеві земельну ділянку кадастровий номер 5122583400:01:002:0616, площею 1 га., розташовану на території Кодимської міської ради Подільського району Одеської області за межами села Лабушне.

Зурахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача ОСОБА_1 підлягають задоволенню. Крім того, відповідач визнав позов у повному обсязі, і таке визнання не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, що з урахуванням положень ч.3ст.206 ЦПК України, надає суду підстави для задоволення позову.

Керуючись ст.ст.258,259,264,265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Кодимської міської ради Одеської області про визнання права власності на спадкове майно задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , в порядку спадкування за законом право власності на належну померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства кадастровий номер 5122583400:01:002:0616, площею 1 га., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2628084151120, розташовану на території Кодимської міської ради Подільського району Одеської області за межами села Лабушне.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення тексту рішення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення.

Суддя Т.О. Калашнікова