Ухвала

від 13.11.2024 по справі 504/4594/24

КОМІНТЕРНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 504/4594/24

Номер провадження 2-о/504/293/24

УХВАЛА

про залишення заяви без руху

13.11.2024с-ще Доброслав

Суддя Комінтернівського районного суду Одеської області Литвинюк А.В., попередньо розглянувши заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: відділ соціального захисту населення Доброславської селищної ради Одеського району Одеської області, про визнання особи недієздатною та встановлення опіки,

встановив:

Заявник звернувся до суду з заявою, в якій просить визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , недієздатним та встановити над ним опіку, призначивши опікуном ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Крім того, заявник у заяві просить суд призначити судово-медичну експертизу.

Дослідивши заяву та додані до неї документи, суддя приходить до висновку, що вона підлягає залишенню без руху, враховуючи наступне.

Відповідно до ч.3 ст.294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.

Частина 3 ст.294 ЦПК України передбачає, що справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду

Відповідно до положень ч.4 ст.294 ЦПК України справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.

Згідно з ч.1 ст.299 ЦПК України справи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи чи визнання фізичної особи недієздатною суд розглядає за участю заявника, особи, щодо якої розглядається справа про визнання її недієздатною, її адвоката та представника органу опіки та піклування.

При цьому, питання про виклик фізичної особи, щодо якої розглядається справа про визнання її недієздатною, вирішується в кожному випадку судом із урахуванням стану її здоров`я. Також, для визначення фактичної можливості такої особи з`явитися в судове засідання та про можливість особисто дати пояснення по суті справи у разі необхідності суд може призначити відповідну експертизу.

Всупереч наведеному, заінтересованою особою в заяві не зазначено особу, щодо якої розглядається справа про визнання її недієздатною, а саме: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також орган опіки та піклування.

Разом з тим, відповідно до ч.1 ст.60 ЦК України, суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.

Згідно з ч.1 ст.300 ЦПК України суд вирішує питання щодо призначення над недієздатною особою піклувальника або опікуна не інакше, як за поданням органу опіки та піклування.

Тобто, нормами законодавства передбачено чіткий порядок призначення над недієздатними особами опіки, а саме за поданням відповідного органу, а не за заявою фізичної особи.

Отже, призначення опікуна у разі визнання особи недієздатною є обов`язком суду за умови наявності відповідного подання органу опіки та піклування, оскільки в такому випадку у повному обсязі досягається мета цивільного судочинства: захист порушених, невизнаних, або оспорюваних прав особи, а в цьому конкретному випадку - забезпечення повноцінного здійснення своїх прав недієздатною особою.

Згідно п.2.4 розділу 2 Правил опіки та піклування, затверджених наказом Державного комітету України у справах сім`ї та молоді, Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства праці та соціальної політики України 26 травня 1999 року №34/166/131/88, рішення про встановлення опіки (піклування) повинно бути прийняте не пізніше як у місячний термін з моменту, коли відповідному органові опіки та піклування стане відомо про потребу встановлення опіки чи піклування.

Для безпосереднього здійснення опіки та піклування органами опіки та піклування призначається опікун чи піклувальник. При призначенні опікуна (піклувальника) беруться до уваги його можливості виконувати опікунські обов`язки, стосунки між ним та підопічним. Опікун чи піклувальник призначається лише за його згодою і, як правило, з числа родичів чи близьких підопічному осіб (п.3.1 розділу 3 Правил опіки та піклування).

Пунктом 3.3 розділу 3 Правил опіки та піклування, визначений перелік документів за наявності яких орган опіки та піклування призначає опікуна.

Тобто, нормами законодавства передбачено чіткий перелік документів та порядок призначення над недієздатними особами опіки.

Зі змісту заяви про визнання особи недієздатною та встановлення опіки слідує, що заявник просить визнати його брата ОСОБА_2 недієздатним та призначити його опікуном над ним. Проте, до заяви не додано відповідного подання органу опіки та піклування про можливість призначення заявника ОСОБА_1 опікуном над ОСОБА_2 , однак, наявність такого подання є обов`язковим для ухвалення судом рішення за результатами розгляду заяви про визнання фізичної особи недієздатною.

Так, фізична особа може бути призначена опікуном (піклувальником) лише за її згодою, що повинно бути виражено в письмовій заяві. Особа, яка виявила бажання виконувати обов`язки опікуна (піклувальника), подає до органу заяву про призначення її опікуном (піклувальником). До заяви додається медичний висновок про те, що за станом здоров`я заявник може бути опікуном (піклувальником). Спеціалісти органу опіки і піклування обстежують матеріально-побутові умови проживання майбутнього опікуна (піклувальника), складають відповідний акт і готують до суду подання щодо кандидатури опікуна (піклувальника).

Однак, в заяві відсутні відомості щодо наявності такої заяви особи, яка просить призначити її опікуном та посилання на докази, що заявник звертався до відповідного органу опіки і піклування з даного питання. Доказів стосовно того, що заявник може бути опікуном, суду ним не надано.

Отже, враховуючи вищевикладене, необхідно надати суду подання (висновок) органу опіки та піклування про можливість призначення заявника ОСОБА_1 опікуном над ОСОБА_2 .

Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 розділу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду.

Додержання процесуальної форми і змісту позовної заяви є однією з обов`язкових вимог національного законодавства, що забезпечує право на звернення до суду та порушення судом провадження у справі.

Відповідно до ст.185 ЦПК України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Враховуючи, що без зазначення наведених обставин, вирішити питання про відкриття провадження у справі неможливо, суд приходить до висновку, що заяву слід залишити без руху та надати заявнику (його представнику) строк для усунення зазначених недоліків.

На підставівикладеного такеруючись ст.ст. 175,185,294-297,353 ЦПК,

постановив:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: відділ соціального захисту населення Доброславської селищної ради Одеського району Одеської області, про визнання особи недієздатною та встановлення опіки - залишити без руху і надати заявнику строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з моменту отримання заявником копії ухвали.

Копію ухвали направити заявнику та роз`яснити, що на підставі ч.3 ст.185 ЦПК України заява вважається неподаною і повертається заявникові, якщо він у встановлений судом строк, не усунув недоліки заяви, яку залишено без руху.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Литвинюк А. В.