Рішення

від 11.11.2024 по справі 640/19291/22

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 листопада 2024 року № 640/19291/22

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Панченко Н.Д., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження у м. Києві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного закладу професійної (професійно-технічної) освіти зі специфічними умовами навчання «Академія патрульної поліції» про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН: НОМЕР_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державного закладу професійної (професійно-технічної) освіти зі специфічними умовами навчання "Академія патрульної поліції" (03051, м. Київ, вул. Святослава Хороброго, буд. 9, ЄДРПОУ 41521767), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ Державного закладу професійної (професійно-технічної) освіти зі специфічними умовами навчання "Академія патрульної поліції" від 20 жовтня 2022 року № 265 Про притягнення до дисциплінарної відповідальності заступника начальника курсу стройового відділення Державного закладу професійної (професійно-технічної) освіти зі специфічними умовами навчання Академія патрульної поліції ОСОБА_1 (0163224);

- визнати протиправним та скасувати наказ Державного закладу професійної (професійно-технічної) освіти зі специфічними умовами навчання "Академія патрульної поліції" від 24 жовтня 2022 року № 76 о/с По особовому складу про звільнення з поліції за пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" лейтенанта поліції ОСОБА_1 (0163224), заступника начальника курсу стройового відділення Державного закладу професійної (професійно-технічної) освіти зі специфічними умовами навчання "Академія патрульної поліції";

- поновити ОСОБА_1 (0163224), на посаді заступника начальника курсу стройового відділення Державного закладу професійної (професійно-технічної) освіти зі специфічними умовами навчання "Академія патрульної поліції" з 25 жовтня 2022 року;

- стягнути з Державного закладу професійної (професійно-технічної) освіти зі специфічними умовами навчання "Академія патрульної поліції" ЄДРПОУ: 41521767, (Київ, вул. Святослава Хороброго, 9) на користь ОСОБА_1 , АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код: НОМЕР_1 , грошове забезпечення за час вимушеного прогулу відповідно до довідки про грошове забезпечення.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.11.2022 відкрито провадження у справі.

На виконання положень п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України №2825-ІХ, Окружним адміністративним судом міста Києва скеровано за належністю матеріали справи №640/19291/22 до Київського окружного адміністративного суду.

За результатом автоматизованого розподілу, справу №640/19291/22 передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Панченко Н.Д.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 08.05.2023 прийнято до провадження адміністративну справу №640/19291/22 до провадження судді Панченко Н.Д. за правилами спрощеного позовного провадження з проведенням судового засідання та призначено судове засідання на 30 травня 2023 року.

30 травня 2023 року судове засідання було відкладено за клопотанням сторони Відповідача, а саме представника Державного закладу професійної (професійно-технічної) освіти зі специфічними умовами навчання Академія патрульної поліції.

11 липня 2023 року судове засідання Київського окружного адміністративного суду не відбулося із-за відсутності інтернету у приміщенні суду.

28 серпня 2023 року судове засідання Київського окружного адміністративного суду не відбулося із-за технічних причин, а саме у приміщенні суду було відсутнє електропостачання.

16 жовтня 2023 року було проведено судове засідання по справі у якому представники надали пояснення по справі щодо позовних вимог та заперечення. У судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав, просив адміністративний позов задовольнити. Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти позовних вимог та просив відмовити у задоволенні адміністративного позову.

09 листопада 2023 року від представника позивача надійшло клопотання в порядку ст. 194 КАС України про розгляд справи №640/19291/22 в порядку письмового провадження.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем протиправно та не обґрунтовано прийнято оскаржуваний наказ про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції, за начебто вчинення позивачем адміністративного порушення передбаченого ч.1ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), оскільки позивачем службові обов`язки та службова дисципліна не порушувались, зазначає, що відповідачем обрано крайній захід дисциплінарного стягнення без належного обґрунтування чим на думку позивача порушено ч. 3 ст. 19 Дисциплінарного статуту, оскільки дисциплінарне стягнення застосоване до позивача у вигляді звільнення з органів НПУ не відповідає характеру проступку, в порушення ч. 2 ст. 13 Дисциплінарного статуту, на думку позивача, останнього притягнуто до дисциплінарної відповідальності при невстановлені вини у вчинені адміністративного правопорушення, також зазначає, що під час службового розслідування було порушено з боку відповідача ч. 3 ст. 11 Дисциплінарного статуту, оскільки позивача не було притягнуто у встановленому порядку до адміністративної відповідальності, також позивач посилається на неповноту та не об`єктивність проведеного службового розслідування відносно нього, не з`ясування усіх обставин, оскільки під час службового розслідування матеріали справи про адміністративне правопорушення не досліджувалися, рішення в рамках КУпАП з боку відповідача не оскаржувалось чим на думку позивача також порушено ч. 2 ст.14 Дисциплінарного статуту, окрім того позивач посилається на порушення його права на захист під час проведення службового розслідування, ненадання матеріалів службового розслідування на ознайомлення чим, на його думку, не надано можливості скористатися його правами, які передбачені Порядком проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 №893 та Дисциплінарним статутом НП протягом періоду проведення службового розслідування, порушення порядку виклику для дачі пояснень. Вказує на те, що висновок службового розслідування та оскаржувані накази ґрунтуються виключно на припущеннях відповідача та не містять жодних об`єктивних даних, які б свідчили про порушення ОСОБА_1 службової дисципліни. У висновку службового розслідування не вбачає мотивів й правових підстав прийняття подальшого наказу про звільнення, оскільки викладені у ньому обставини спростовані постановою Дніпровського районного суду міста Києва у справі № 755/10067/22. Зазначає, що адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП не вчинялось, що підтверджується постановою (рішенням) Дніпровського районного суду міста Києва по справі № 755/10067/22 яке набрало законної сили та не було оскаржене з боку зацікавлених осіб, примірник рішення позивачем було долучено до матеріалів судової справи. А тому, із прийнятим рішенням про притягнення його до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції позивач не згідний, вважає оскаржувані накази протиправними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки не скоював жодного дисциплінарного проступку, про який зазначено у них.

Відповідач проти позову заперечив. Надав суду відзив на адміністративний позов та в обґрунтування заперечень зазначив, що за результатами проведеного службового розслідування відповідачем було встановлено, що ОСОБА_1 порушено вимоги ст. 19 Конституції України зі змінами від № 27-IX від 03.09.2019, п. 1, п. 2 ч. ст. 18, ч. 1 ст. 64 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580 - VIII, п.п. 1 п. 1 розділу II та пп. 2 п. 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, п. 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001р. № 1306, ч. 1 ст. 130 Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 № 8073-х п. 7 розділу 1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобі ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування пі впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерством охорони здоров`я України від 09.11.2015 № 1452/735, Присяги працівника поліції та своєї посадової інструкції (функціональних обов`язків), що виразилось у особистій недисциплінованості, порушенні Правил дорожнього руху України, яке у подальшому призвело до складання протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1ст. 130 КУпАП, у відповідності до ст. 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, до позивача застосовано дисциплінарне стягнення - звільнення із служби в поліції. Вказує на те, що позивач, як поліцейський, зобов`язаний неухильно дотримуватись вимог чинного законодавства України, а оскільки матеріалами службового розслідування було підтвердження порушенням ОСОБА_1 вимог чинного законодавства України, вважає, що позивача обґрунтовано притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції.

Відповідач наголошує, що за встановлених обставин службового розслідування, з огляду на грубе порушення службової дисципліни, що принижує та дискредитує як самого працівника поліції, так і органи поліції в цілому, застосування такого заходу відповідачем є правомірним.

Відповідач вказує, що згідно приписів статті 14 Дисциплінарного статуту, обставини дисциплінарного проступку підлягають з`ясуванню під час проведення службового розслідування і в разі підтвердження факту його вчинення на поліцейського повинно бути накладене дисциплінарне стягнення, у тому числі, шляхом його звільнення зі служби, що є крайнім заходом дисциплінарного впливу.

Відповідач вказує, що в своїх доводах позивач посилається на постанову Дніпровського районного суду міста Києва від 23.11.2022 по справі № 755/10067/22 про закриття провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Водночас відповідач наголошує, що закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення свідчить про відсутність складу адміністративного правопорушення, однак не дисциплінарного проступку. Окрім того, зазначає, що відсутність кримінального або адміністративного притягнення до відповідальності позивача не спростовує наявності в діях позивача дисциплінарного проступку, за який, в порядку Дисциплінарного статуту, відповідач має право застосовувати такий вид дисциплінарного стягнення як звільнення з органів Національної поліції.

А тому, на думку відповідача, підлягають відхиленню доводи позивача про протиправність звільнення через не доведення його вини у вчиненні адміністративного правопорушення, оскільки не притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення певних дій не є тотожним із застосуванням дисциплінарної відповідальності за вчинення дій, які несумісні з подальшим проходженням служби, адже працівники поліції власним прикладом та поведінкою зобов`язані зміцнювати авторитет закону серед громадян та неухильно його дотримуватись.

Позивач надав суду відповідь на відзив в якій зазначив про порушення процесуального строку зі сторони відповідача на подачу відзиву на позову заяву із хронологією дат отримання сторонами процесуальних документів та документів з боку суду, посилання на практику Верховного Суду та додатково обґрунтував свою позицію щодо протиправності видання відповідачем спірних наказів, зазначив, що будь-яких порушень дисципліни не вчиняв, акцентував увагу, що підставою для складення висновку службового розслідування та прийняття оскаржуваних наказів став факт притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за керування автомобілем у стані алкогольного сп`яніння. При цьому, рішенням суду, яке є обов`язковим відповідно до п. 9 ч. 2 ст. 129 та ч. 1 ст. 129-1 Конституції України, спростовано факт керування автомобілем у стані алкогольного сп`яніння. Також позивач наголосив, що дисциплінарний проступок це протиправна винна поведінка поліцейського, однак, дисциплінарною комісією не встановлено вини ОСОБА_1 , що виключає можливість притягнення до дисциплінарної відповідальності. Наголосив, що підставою для накладення дисциплінарного стягнення є виключно фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях поліцейського ознак дисциплінарного проступку, зокрема протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв`язку між ним і дією (бездіяльністю) порушника дисципліни. Окремо також зазначив, що при проведенні службового розслідування, дисциплінарною комісією пояснення у старшого оперуповноваженого КМУ ДВБ НП України підполковника поліції ОСОБА_2 не були відібрані. Позивач наполягає, що спірні накази прийняті відповідачем на підставі висновків службового розслідування, що проведено з низкою процедурних порушень та з неповним з`ясуванням обставин, що свідчить про протиправність спірних наказів. Додатково, звернув увагу на позицію викладену в постанові Верховного Суду від 23.10.2019 по справі № 805/2286/17-а за позовом працівника поліції про скасування наказів про звільнення, поновлення на посаді та стягнення грошового забезпечення, тобто правовідносини у якій подібні до даної, а відтак підлягають обов`язковому застосуванню, відповідно до яких, якщо під час проведення службового розслідування було відсутнє судове рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, то це виключає можливість притягнення до дисциплінарної відповідальності, адже наявність самого протоколу про адміністративне правопорушення та показання свідків (працівників УПП) не можуть підтверджувати зазначену обставину. Окрім того, позивач у відповіді на відзив зазначає, що відповідачем не було взято до уваги відсутність дисциплінарних стягнень у лейтенанта поліції ОСОБА_1 за час служби в Національної поліції України, окрім того на думку останнього, дисциплінарною комісіє, не взято до уваги те, що подія не має ніяких негативних наслідків, суспільного резонансу, сторонніх спостерігачів, не встановлено наявність потерпілих. На думку позивача, поза увагою дисциплінарної комісії залишилось також, що фактично висновок службового розслідування зводиться до вчинення позивачем дисциплінарного проступку, який полягає у порушенні службової дисципліни, проте не враховано попередню бездоганну характеристику позивача, а звільнення зі служби в поліції як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу. Відповідями Внутрішньої безпеки фактично, зазначено, що особа яка власне проводила перевірку працівник УВБ не мав законних підстав за для перебування разом із екіпажом патрульної поліції. Тобто дії як працівників УПП незаконні так і працівника внутрішньої безпеки та просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Суд, повно та всебічно встановивши обставини справи, дослідивши та оцінивши надані докази у їх сукупності та взаємозв`язку, відеозапис з портативного відеореєстратора (боді-камери) № 472082, який наданий зі сторони відповідача фіксація на який здійснювалась у момент складання протоколу відносно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне.

Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП: НОМЕР_1 , є громадянином України, що підтверджується копією паспорта громадянина України у формі ID-картки № НОМЕР_2 .

Судом встановлено, що позивач з 21.06.2019 проходив службу в органах Національній поліції, на момент прийняття оскаржуваних наказів ОСОБА_1 обіймав посаду заступника начальника курсу стройового відділення Державного закладу професійної (професійно-технічної) освіти зі специфічними умовами навчання «Академія патрульної поліції», мав спеціальне звання лейтенант поліції.

Наказом начальника Державного закладу професійної (професійно-технічної) освіти зі специфічними умовами навчання «Академія патрульної поліції» № 240 від 19 вересня 2022 року стосовно позивача призначено службове розслідування.

Відповідно до наказу Державного закладу професійної (професійно-технічної) освіти зі специфічними умовами навчання «Академія патрульної поліції» від 19.09.2022 №240 «Про призначення службового розслідування» з метою встановлення причин та обставин можливого порушення службової дисципліни заступником начальника курсу стройового відділення Державного закладу професійної (професійно-технічної) освіти зі специфічними умовами навчання «Академія патрульної поліції» ОСОБА_1 , за фактом складання відносно останнього 17.09.2022 об 01 год 52хв. адміністративних матеріалів за порушення вимог п. 2.5. Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, яке мало місце по просп. Броварському, 53-А в м. Києві було призначено службове розслідування.

Наказом начальника Державного закладу професійної (професійно-технічної) освіти зі специфічними умовами навчання «Академія патрульної поліції» № 255 від 29.09.2022 продовжено термін службового розслідування на 15 календарних днів.

17 жовтня 2022 року Начальником Державного закладу професійної (професійно-технічної) освіти зі специфічними умовами навчання «Академія патрульної поліції» затверджено Висновок службового розслідування за фактом скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП заступником начальника курсу стройового відділення Державного закладу професійної (професійно-технічної) освіти зі специфічними умовами навчання «Академія патрульної поліції» лейтенантом поліції ОСОБА_1 .

У висновку службового розслідування Державного закладу професійної (професійно-технічної) освіти зі специфічними умовами навчання «Академія патрульної поліції» зазначено, що за вчинення дисциплінарного проступку, що виразилося у порушенні ст. 19 Конституції України зі змінами від № 27-IX від 03.09.2019, п. 1, п. 2 ч. ст. 18, ч. 1 ст. 64 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580 - VIII, п.п. 1 п. 1 розділу II та пп. 2 п. 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, п. 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001р. № 1306, ч. 1 ст. 130 Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 № 8073-х п. 7 розділу 1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобі ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування пі впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерством охорони здоров`я України від 09.11.2015 № 1452/735, до заступника начальника курсу стройового відділення Державного закладу професійної (професійно-технічної) освіти зі специфічними умовами навчання «Академія патрульної поліції» лейтенанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції.

Наказом начальника Державного закладу професійної (професійно-технічної) освіти зі специфічними умовами навчання «Академія патрульної поліції» № 265 від 20.10.2022 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» до заступника начальника курсу стройового відділення Державного закладу професійної (професійно-технічної) освіти зі специфічними умовами навчання «Академія патрульної поліції» лейтенанта поліції ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції.

Наказом начальника Державного закладу професійної (професійно-технічної) освіти зі специфічними умовами навчання «Академія патрульної поліції» № 76о/с від 24.10.2022 «По особовому складу» лейтенанта поліції ОСОБА_1 заступника начальника курсу стройового відділення Державного закладу професійної (професійно-технічної) освіти зі специфічними умовами навчання «Академія патрульної поліції» звільнено зі служби в поліції за пунктом 6 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію».

Не погоджуючись із вказаними наказами та з метою їх скасування, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку, позивач звернувся із адміністративним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд керується такими мотивами.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 43 Конституції України встановлено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Під час розгляду справи судом встановлено, що підставою для притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції став факт скоєння позивачем адміністративного правопорушення щодо порушення правил дорожнього руху, що виразилось у відмові на вимогу поліцейських від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння. Зазначені обставини були досліджені відповідачем під час проведеного службового розслідування та знайшли своє підтвердження.

Суд зазначає, що Закон України «Про Національну поліцію» визначає правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України.

Статтею 1 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що Національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Частиною 1 статті 17 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

Відповідно до ч.1 ст.18 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський зобов`язаний:

1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;

2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва;

3) поважати і не порушувати прав і свобод людини;

4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я;

5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків;

6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

Згідно ч.1 ст.19 Закону України «Про Національну поліцію», у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом (ч.2 ст.19 Закону України «Про Національну поліцію»).

Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» від 15 березня 2018 року №2337-VIII затверджено Дисциплінарний статут Національної поліції України, який визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження (далі Дисциплінарний статут).

Статтею 1 Дисциплінарного статуту визначено, що службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Відповідно до статті 3 Дисциплінарного статуту, службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов`язує поліцейського:

1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України;

2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки;

3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень;

4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону;

5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника;

6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України;

7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини;

8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку;

9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень;

10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів;

11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень;

12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення;

13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції;

14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння.

Частиною 1 ст.11 Дисциплінарного статуту визначено, що за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції (ст.12 Дисциплінарного статуту).

Відповідно до ч.1-3 ст.13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.

До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

Згідно з положеннями ст.14 Дисциплінарного статуту з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків, проводиться службове розслідування.

Аналіз вищезазначених нормативних документів також свідчить про те, що застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції є крайнім заходом дисциплінарного впливу, який може застосовуватись за скоєння поліцейським дисциплінарного проступку, який є несумісним з подальшим проходженням ним служби в органах Національної поліції України.

З матеріалів справи судом встановлено, що наказом начальника Державного закладу професійної (професійно-технічної) освіти зі специфічними умовами навчання «Академія патрульної поліції» від 19.09.2022 №240 «Про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії», з метою встановлення наявності або відсутності складу дисциплінарного проступку в діях позивача наказано провести службове розслідування.

Як слідує з наказу №240 від 19.09.2022 «Про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії» підставою для призначення службового розслідування була подія, яка мала місце 17.09.2022, а саме: факт складання відносно ОСОБА_1 протоколу від 17.09.2022 року серії ААД № 210292 про адміністративне правопорушення за ознаками ч.1 ст.130 КУпАП.

За результатами службового розслідування, оформленого висновком від 17.10.2022, встановлено, що 17.09.2022 об 01 год. 30 хв. у м. Києві, пр. Броварський, 53 А, екіпаж патрульної поліції «К-Рубін-1» у складі: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 спільно з працівниками Київського міського управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України (далі - КМУ ДВБ НПУ), з метою перевірки дотримання транспортної дисципліни та безпеки дорожнього руху під час дії комендантської години, зупинили автомобіль Hyundai Sonata, H.3. НОМЕР_3 під керуванням заступника начальника курсу стройового відділення Академії патрульної поліції лейтенанта поліції ОСОБА_1 . При перевірці документів, у лейтенанта поліції ОСОБА_1 було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, зміна кольору обличчя. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку у лікаря-нарколога та за допомогою приладу «Drager» ОСОБА_1 відмовився. У зв`язку з чим, поліцейськими патрульної поліції відносно ОСОБА_1 був складений протокол про адміністративне правопорушення, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) пункт 2.5 Правил дорожнього руху. Дана подія зафіксована на портативний відеореєстратор № 472082. 19.09.2022 за вих. №1127/42-10/01-2022 до Академії патрульної поліції з КМУ ДВБ НПУ надійшло відповідне подання про виявлені недоліки та вжиття заходів реагування стосовно ОСОБА_1 за вищевказаним фактом (зареєстроване в канцелярії Академії патрульної поліції за вх. № 618 від 23.09.2022). З метою повного, всебічного і об`єктивного з`ясування вищевикладених обставин за даним фактом був опитаний начальник курсу стройового відділення Академії патрульної поліції капітан поліції ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце народження с. Ревне, Бориспільського району, Київської області, освіта вища, в поліції з 2015, на посаді з 2019 діючих дисциплінарних стягнень не має, пояснив, що 17.09.2022 близько 15 год. 30 хв. до опитуваного зателефонував заступник начальника курсу стройового відділення Академії патрульної поліції лейтенант поліції ОСОБА_1 , та повідомив, що напередодні, а саме: 17.09.2022 близько 01 год. 00 хв., вночі, останній рухався на автомобілі Hyundai Sonata в комендантську годину, та був зупинений екіпажом патрульної поліції разом зі співробітником Департаменту внутрішньої безпеки. Після чого, працівники патрульної поліції запропонували йому пройти тест на стан алкогольного сп`яніння за допомогою приладу «Drager», на що ОСОБА_1 відмовився. Після цього співробітниками патрульної поліції було складено на ОСОБА_1 протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Телефонний дзвінок ОСОБА_1 здійснював через месенджер «telegram». Після закінчення розмови, опитуваний відразу доповів про цю подію начальнику стройового відділення Академії патрульної поліції капітану поліції ОСОБА_6 . Опитаний в ході службового розслідування інспектор взводу № 2 роти № 7 батальйону № 1 полку № 1 управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції (далі - УПП у м. Києві ДПП) старший лейтенант поліції ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце народження м. Торецьк, Донецької області, освіта вища, в поліції та на посаді з 2017 пояснив, що 17.09.2022 об 01 год. 30 хв. у м. Києві, пр. Броварський, 53 А, екіпажем патрульної поліції «К-Рубін-1», у складі: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 був зупинений автомобіль Hyundai Sonata д.н.з НОМЕР_3 , під час відпрацювання руху транспортних засобів у комендантську годину. За кермом вказаного транспортного засобу знаходився ОСОБА_1 , який на вимогу працівників патрульної поліції надав посвідчення водія та посвідчення працівника поліції, останній виявився заступником начальника курсу стройового відділення Академії патрульної поліції. При перевірці документів у водія ОСОБА_1 було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя. Патрульними поліцейськими було запропоновано водію ОСОБА_1 пройти тест на стан алкогольного сп`яніння на місці, за допомогою приладу - алкотестер «Drager» або проїхати до лікаря нарколога, на що останній відмовився на портативний відеореєстратор № 472082. Після чого, поліцейськими були складені відповідні адміністративні матеріали, а саме: протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП, порушення п. 2.5. Правил дорожнього руху України. Крім того, водія ОСОБА_1 було відсторонено від керування транспортним засобом: В подальшому транспортний засіб було передано знайомому ОСОБА_1 під розписку, яка була долучена до матеріалів справи. Також, було зафіксовано на портативний відеореєстратор № 472082 ознайомлення ОСОБА_1 з протоколом, про що свідчить підпис в протоколі, який водій ОСОБА_1 зробив власноруч. Опитаний в ході службового розслідування інспектор взводу № 1 роти № 2 батальйону № полку №1 управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції, старший лейтенант поліції ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце народження м. Донецьк, освіта вища, в поліції та на посаді з 2017; пояснив, що 17.09.2022 об 01 год. 30 хв. у м. Києві на пр. Броварський, 53 А, був зупинений автомобіль Hyundai Sonata д.н.з НОМЕР_3 екіпажем патрульної поліції «К-Рубін-1» у складі: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за порушення комендантської години. За кермом перебував ОСОБА_1 , який на вимогу поліцейських надав посвідчення водія та посвідчення працівника поліції, останній виявився заступником начальника курсу стройового відділення Академії патрульної поліції. Під час перевірки документів у ОСОБА_1 були виявлені явні ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя. Патрульними поліцейськими було запропоновано ОСОБА_1 пройти тест на стан алкогольного сп`яніння на місці, за допомогою приладу - алкотестер «Drager» або проїхати до лікаря нарколога, на що останній відмовився, що було зафіксовано на портативний відеореєстратор № 472082. Поліцейським було складено відповідні адміністративні матеріали, а саме: протокол за порушення п. 2.5. Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Гр. ОСОБА_1 було відсторонено від керування транспортним засобом. Транспортний засіб було передано знайомому ОСОБА_1 під розписку, яка була долучена до адміністративних матеріалів. Крім того, на портативний відеореєстратор № 472082 було зафіксовано ознайомлення ОСОБА_1 з протоколом, про що свідчить підпис в протоколі, який водій ОСОБА_1 зробив власноруч. Опитаний в ході службового розслідування заступник начальника курсу стройового відділення Академії патрульної поліції лейтенант поліції ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження смт. Чемерівці, Хмельницької області, освіта вища, в поліції з 21.06.2019, на посаді з 01.12.2021, діючих дисциплінарних стягнень не має пояснив, що у відповідності до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. У відповідності із ч. 1 ст. 276 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення. Згідно з ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Відповідно до ч. 1 ст. 246 КУпАП порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається КУпАП та іншими законами України. Приписами ч. 1 ст. 222 КУпАП імперативно визначено, що органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення. Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених статтями 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), ч.ч. 1, 2, 3, 5, 6 ст. 121, статті 121-1, 121-2, ч.ч. 1, 2, 3, 5 ст. 122, ч. 1 ст. 123, статті 124-1, статтями 125, 126, ч.ч. 1, 2, 3 ст. 127, ст. 128, ст. 129, статті 132-1, ч.ч. 6, 11 ст. 133-1, ч.ч. 1, 2,3 ст. 140, ч. 6, 7 ст. 152-1 КУпАП. Відповідно до ч. 1 ст. 257 КУпАП протокол надсилається органу (посадовій особі), уповноваженому розглядати справу про адміністративне правопорушення. Відповідно справи за ст. 130 КУпАП розглядаються районним судом першої інстанції. За змістом ст. 245, 252, 280, 283 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення забезпечується всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин справи, підлягають з`ясуванню питання про те, чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа в його вчиненні, рішення приймається на підставі доказів, долучених у суді і оцінених суддею за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. За загальними правилами справи про адміністративні правопорушення, передбачені зокрема ст. 130 КУпАП, розглядаються у п`ятнадцятиденний строк із дня одержання органом (посадовою особою) правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи (ч. 1 ст. 277 КУпАП). Ч. 1 ст. 268 КУпАП встановлено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи, справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Опитуваний зазначає, що станом на 12.10.2022 фізично не існує жодного судового рішення за притягнення опитуваного до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Більше того, опитуваного не було повідомлено про дату, місце та час проведення такого судового засідання, де опитуваний буде приймати участь як особа, що притягається до адміністративної відповідальності та доводити свою позицію перед судом. Відповідно до ч. 1 ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено судовим рішенням, яке набрало законної сили. Крім того, під час службового розслідування суттєво необхідно врахувати попередню виконану роботу опитуваним та той факт, що за останній рік несення служби дисциплінарні стягнення за будь-які порушення відносно опитуваного не застосовувались. А тому, опитуваний вважає, що висновки члени комісії мають зробити після ознайомлення з особовою справою опитуваного, аби знати опитуваного особисто та його професійні якості. Крім того, опитуваний мав хорошу поведінку під час проходження служби, дисциплінованість, грамотність та суворе дотримання вимог наказів, які регламентують роботу опитуваного, постійне підвищення загальноосвітнього і професійного рівня, здатність якісно та ефективно реалізовувати на службі свої потенційні можливості, приймати вірні рішення, відповідальність до виконання поставлених доручень, ввічливість, тактовність, витриманість та врівноваженість у поводженні з громадянами та колегами, правильне сприйняття критики та зауважень на свою адресу. Порушення опитуваним службової дисципліни є необґрунтованими та не підтвердженими належними доказами. Під час проведення службового розслідування комісія виходить лише з факту складання відносно опитуваного протоколу про порушення Правил дорожнього руху України та скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не перевіривши та не з`ясувавши чи мали місце повідомлені обставини стосовно вказаного правопорушення та чи є ця обставина доведеною. Згідно Конституції України особа вважається не винуватою у вчиненні діяння поки її вину не буде доведено в законному порядку тобто у суді. Справа судом, ще не розглядалась. Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення є лише документальним оформленням того, що особа підозрюється у вчиненні адміністративного правопорушення. Рішення, яким встановлюється вина особи в діянні, що підпадає під дію КУпАП викладається лише у формі постанови. У даному випадку постанова відповідно до КУпАП виноситься судом. Встановлення обставин, фактів, вини особи у даних справах встановлюється у судовому засіданні. Судове рішення в даному випадку це постанова районного суду в м. Києві за результатами розгляду протоколу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП відносно опитуваного та є доказом під час службового розслідування. Оскільки міститиме інформацію щодо предмету доказування, а саме: факту відмови виконати вимоги патрульного поліцейського щодо проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння. Сам факт складання адміністративного матеріалу не є самостійною підставою для висновку про вчинення поліцейським дій, що дискредитують орган поліції та подальшу несумісність із проходженням служби. А тому, зважаючи на вищевикладене, керуючись вимогами Конституції України, більш детальні пояснення за фактом складання протоколу про адміністративне правопорушення, опитуваний буде надавати після розгляду матеріалів про адміністративне правопорушення та винесення судового рішення за даним фактом районним судом міста Києва. На запитання: «Чи були Ви за кермом Т3 Hyundai Sonata д.н.з НОМЕР_3 17.09.2022 близько 01 год. 30 хв. за адресою: м. Київ, пр. Броварський 53 А, коли Вас зупинив екіпаж патрульної поліції?», ОСОБА_1 відповів: «Зважаючи на вищевикладене, керуючись вимогами Конституції України, більш детальні пояснення за фактом складання відносно мене протоколу про адміністративне правопорушення буду надавати після розгляду матеріалів про адміністративне правопорушення та винесення судового рішення за даним фактом районним судом міста Києва». Вину свою не визнає. Згідно з характеристикою заступник начальника курсу стройового відділення Академії патрульної поліції лейтенант поліції ОСОБА_1 за період служби та в займаній посаді зарекомендував себе посередньо. До виконання службових обов`язків намагається ставитись відповідально. Поставлені задачі переважно виконує вчасно. Організовує свою роботу на задовільному рівні. До колег ставиться з повагою. Ініціативу в робочому процесі не проявляє. Запізнень на службу помічено не було. На конструктивну критику реагує спокійно та враховує в подальшій роботі. До дисциплінарної відповідальності не притягувався. За складом характеру врівноважений, тактовний. У стройовому відношенні підтягнутий, фізично розвинутий. Прийомами самозахисту, спеціальними засобами та табельною вогнепальною зброєю володіє добре. 19.09.2022 Академією патрульної поліції був здійснений запит до УПП у м. Києві ДПП щодо надання відеозапису з нагрудної камери та за наявності інших матеріалів, що стосуються даної події за вих. № 738/54/1/2022. 05.10.2022 за вих. № 15226/41/11/2/02-2022 УПП у м. Києві ДПП надало відеозаписи з портативного відеореєстратора № 472082 екіпажу патрульної поліції, що під час несення служби з забезпечення охорони громадського порядку в Дніпровському районі міста Києва, 17.09.2022, оформили адміністративний протокол відносно ОСОБА_1 . Акт огляду відеозапису портативного відеореєстратора № 472082 екіпажу патрульної поліції від 05.10.2022 підтверджує факт відмови заступника начальника курсу стройового відділення Академії патрульної поліції лейтенанта поліції ОСОБА_1 від проходження тесту на стан алкогольного сп`яніння за допомогою приладу «Drager» або відвідування лікаря нарколога, у зв`язку з чим поліцейськими патрульної поліції відносно останнього був складений протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП, пункт 2.5 Правил дорожнього руху.

Відповідно до ч.4 ст.78 КАС України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

З матеріалів справи судом встановлено, що позивач оскаржив у судовому порядку протокол від 17.09.2022 серії ААД №210292 про адміністративне правопорушення за ознаками ч.1 ст.130 КУпАП, складені поліцейськими УПП в м. Києві ДПП НП України відносно ОСОБА_1 .

У справі №755/10067/22 за результатами розгляду матеріалів, що надійшли з Управління патрульної поліції в місті Києві Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, Дніпровським районним судом міста Києва ухвалена постанова від 23 листопада 2022 року, яка набрала законної сили, відповідно до якої суд постановив: провадження по справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - закрити, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

У постанові Дніпровського районного суду міста Києва від 23.11.2022 у справі №755/10067/22, судом вказано на те, що за результатами досліджених доказів суд приходить до висновку, що справа підлягає закриттю, оскільки досліджені судом докази не підтверджують факту керування ОСОБА_1 автотранспортним засобом. З наданих УПП доказів, вбачається, що ОСОБА_1 автомобілем не керував.

Окрім того, вказана постанова містить наступне обґрунтування та посилання, що із переглянутого в судовому засіданні відеозапису нагрудної камери, не вбачається факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом та зупинки транспортного засобу під його керуванням працівниками поліції. Також не підтверджено роз`яснення йому його прав.

Дніпровським районним судом міста Києва під час розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно позивача за ч. 1 ст. 130 КУпАП, викликались в судове засідання для допиту в якості свідка інспектор 1 взводу 2 роти 3 1 полку з обслуговування правого берегу м. Києва, старший лейтенант поліції ОСОБА_3 та його напарник інспектор взводу №2 роти №7 батальйону №1 полку №1 старший лейтенант поліції ОСОБА_4

Дніпровським районним судом міста Києва під час розгляду справи про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП відносно позивача, також встановлено, що наявний в матеріалах справи та досліджений судом відеозапис нагрудної камери, не є безперервним, а навпаки переривається та містить лише окремі фрагменти, тобто відеозапис долучений до протоколу про адміністративне правопорушення отримано з порушенням Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС від 18 грудня 2018 року № 1026, а тому даний доказ є недопустимим. Крім того, на запит сторони захисту до Управління патрульної поліції щодо надання повного відео, дане відео стороні захисту не надано. Також адміністративний матеріал не містить і пояснень свідків, що також є порушенням ч. 2 ст.266 КУпАП. За таких підстав, висновок працівників поліції про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП не ґрунтується на встановлених обставинах та не підтверджений належними доказами. Будь-яких інших доказів в ході судового розгляду здобуто не було та суду не надано.

Отже, судовим рішенням, яке набрало законної сили, встановлено відсутність в діях позивача складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Окремо, відеозапис нагрудної камери № 472082 який був наданий з боку представника відповідача був досліджений з боку Київського окружного адміністративного суду із якого дійсно не вбачається факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом та зупинки транспортного засобу під його керуванням працівниками поліції так і першого словесного контакту позивача із патрульними поліцейськими.

Суд критично відноситься до пояснень осіб які були опитані під час проведення службового розслідування у якості свідків, а саме інспектора 1 взводу 2 роти 3 1 полку з обслуговування правого берегу м. Києва, старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 та його напарника інспектор взводу №2 роти №7 батальйону №1 полку №1 старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 оскільки вказані особи є зацікавленими у ході розгляду справи про адміністративне правопорушення, натомість надані ними покази/пояснення під час службового розслідування підтримані не були у Дніпровському районному суді міста Києва під час розгляду справи про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП відносно позивача по справі, окрім того стороною відповідача не було заявлено відповідне клопотання про допит вказаних осіб під час розгляду адміністративного позову.

Суд звертає увагу, що частина четверта статті 14 Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» не передбачає таку підставу для призначення службового розслідування як «інформація про складання протоколу про адміністративне правопорушення», натомість частиною п`ятою даної статті встановлено, що у разі надходження до органу поліції матеріалів про вчинення поліцейським адміністративного правопорушення, що складені в порядку, визначеному Кодексом України про адміністративні правопорушення, службове розслідування не призначається, а рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності приймається на підставі зазначених матеріалів.

Крім викладеного, необхідно зазначити, що ч.1 ст.15 КУпАП визначено, що військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти під час проходження зборів, а також особи рядового і начальницького складів Державної кримінально-виконавчої служби України, служби цивільного захисту і Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, поліцейські несуть відповідальність за адміністративні правопорушення за дисциплінарними статутами.

За порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, санітарних норм, правил полювання, рибальства та охорони рибних запасів, митних правил, вчинення правопорушень, пов`язаних з корупцією, порушення тиші в громадських місцях, неправомірне використання державного майна, незаконне зберігання спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації, невжиття заходів щодо окремої ухвали суду, ухилення від виконання законних вимог прокурора, порушення законодавства про державну таємницю, порушення порядку обліку, зберігання і використання документів та інших матеріальних носіїв інформації, що містять службову інформацію, ці особи несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах.

До зазначених осіб не може бути застосовано громадські роботи, виправні роботи і адміністративний арешт.

Таким чином, порушення поліцейським правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, не пов`язане з виконанням службових обов`язків, тягне за собою адміністративну відповідальність на загальних підставах, тобто у відповідності до норм КУпАП.

Із пояснень наданих з боку представника Державного закладу професійної (професійно-технічної) освіти зі специфічними умовами навчання «Академія патрульної поліції» у судовому засіданні від 16 жовтня 2023 року, вбачається, що 17.09.2022 року, позивач по справі мав вихідний. Тобто на момент складання адміністративного матеріалу лейтенант поліції ОСОБА_1 перебував поза службою у цивільному одязі, без вогнепальної зброї та на особистому транспортному засобі.

Також суд зазначає, що станом на 17.09.2022 в Україні відсутня відповідальність за порушення комендантської години громадянами. Відповідальність за порушення комендантської години не передбачена, адже метою комендантської години є мінімізація цивільних осіб в публічних місцях для підвищення рівня безпеки.

Крім викладеного, необхідно зазначити, що аналіз змісту Висновку службового розслідування від 17.10.2022 дозволяє дійти висновку, що єдиною підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності був саме факт складання відносно ОСОБА_1 протоколу від 17.09.2023 року серії ААД № 210292 про адміністративне правопорушення за ознаками ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Щодо порушення позивачем службової дисципліни та вимог статей Дисциплінарного статуту Національної поліції України, Закону України «Про Національну поліцію», Правил етичної поведінки поліцейських, Присяги поліцейського, підрив авторитету Національної поліції України (дискредитацію) слід зазначити, що під вчинками, які дискредитують звання поліцейських, слід розуміти протиправні, винні діяння, які здійснені посадовою особою - поліцейським, у зв`язку з виконанням службових обов`язків або не пов`язані з їх виконанням, але за своїм характером здатні принизити в очах громадськості гідність та авторитет працівника поліції. Тобто, порушення Присяги поліцейського, дискредитація органів Національної поліції України в діях конкретної особи може бути констатовано тоді, коли особа порушила норми чинного законодавства і це відповідним чином встановлено та закріплено.

В даному випадку обставини, відображені у висновку службового розслідування від 17.10.2022 та матеріалах службового розслідування, а також в наказі начальника Державного закладу професійної (професійно-технічної) освіти зі специфічними умовами навчання «Академія патрульної поліції» від 20.10.2022року №265 не встановлені належними доказами.

За відсутності належної деталізації та прив`язки до об`єктивних ознак ймовірного дисциплінарного проступку, наведені звинувачення носять лише загальний декларативний характер та не можуть слугувати підставою для притягнення особи до дисциплінарної відповідальності.

Відтак, з урахуванням висновків суду, викладених у постанові Дніпровського районного суду міста Києва від 23.11.2022 року, стосовно недоведеності вчинення позивачем порушення правил дорожнього руху в стані алкогольного сп`яніння та непідтвердження обставин керуванням ним транспортним засобом, суд вважає, що застосоване дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції не ґрунтується на вимогах законодавства, а протокол про вчинення адмінправопорушення серії ААД № 210292 від 17.09.2022 складений інспектором 1 взводу 2 роти 3 1 полку з обслуговування правого берегу м. Києва, старшим лейтенантом поліції ОСОБА_3 не може бути підставою для викладених в Наказі №265 висновків, оскільки в кожному конкретному випадку вина особи у вчиненні дисциплінарного проступку повинна бути у встановленому порядку доведена, чого в даному випадку не було доведено відповідачем.

Закриття справи про адміністративне правопорушення через відсутність його складу свідчить про те, що позивача притягнуто до адміністративної відповідальності незаконно.

На час розгляду справи відповідачем не спростовані вищезазначені факти.

Відповідно до закріпленого у частині першій статті 62 Конституції України та статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, принципу презумпції невинуватості особа вважається невинуватою у вчиненні правопорушення, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому законом, і встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили.

Окрім того, суд не бере до уваги долучені представником Державного закладу професійної (професійно-технічної) освіти зі специфічними умовами навчання «Академія патрульної поліції» ОСОБА_7 від 10.07.2023р., письмові докази, а саме копію листа ЦУВСП (по місту Києві і Київській області), вих. № 825/5954/ПзПР від 06.07.2023р.; копії розстановок задіяння до несення служби особового складу Академії патрульної поліції за 14.09.2022р., 15.09.2022р, 16.09.2022р.; Скріншоти застосунку WhatsApp, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення.

Як встановлено під час розгляду справи, то вказані відомості не були предметом службового розслідування та не досліджувалися членами дисциплінарної комісії.

Окремо суд звертає увагу, що скріншот не засвідчений належним чином, не можливо встановити яка спільнота чи група із якої наданий даний скріншот, коло учасників у даній спільноті та чи входив позивач взагалі до учасників даної спільноти.

Відповідно до пояснень наданих у судовому засіданні представником відповідача вказані докази були отримані вже після призначення, проведення службового розслідування, наказу про дисциплінарне стягнення та навіть після подачі позовної заяви до ОАСК та відкриття провадження по справі. Тобто вказані письмові докази не були предметом службового розслідування стосовно позивача. Так, протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП було складено відносно позивача по справі 17.09.2022р., службове розслідування призначене 19.09.2022р., висновок за результатами службового розслідування затверджений від 17.10.2022р., наказ про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності датований від 20.10.2022р., 24.10.2022р. наказ про звільнення позивача був доведений особовому складу. Натомість докази датовані липнем 2023 року. Пояснити які обставини заважали долучити вказані матеріали на час проведення службового розслідування, оскільки більшість із них існувала як на момент призначення службового розслідування так і його проведення, представник Відповідача не зміг.

Діючим Дисциплінарним статутом ОВС не передбачено порядку дій по фіксації та встановленню факту сп`яніння працівника ОВС на робочому місці, однак це не є перешкодою для здійснення відповідачем перевірки у випадку появи працівника на службі у такому стані. Ці питання були врегульовані Інструкцією про порядок направлення громадян для огляду на стан сп`яніння в закладах охорони здоров`я та проведення огляду з використанням технічних засобів, затверджених наказом МВС № 114/38/15-36-18 від 24.05.1995, яка була скасована наказом № 81/261/712/5 від 21.04.2009.

Виходячи з вимог ст. 40, 46, 159, 169 КЗУпП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного та іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують у вагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС, Мінохорони здоров`я № 1452/735 від 09.11.2015 слід зазначити, що у разі виявлення факту перебування працівника на роботі у нетверезому стані або у випадку появи підозри щодо такого стану, відповідний факт слід належним чином зафіксувати, склавши відповідний акт, який мають підписати два свідки та вказати в акті лише ті факти, обставини, ознаки сп`яніння (порушення координації рухів, запах алкоголю з порожнини рота та загальну поведінку особи, яка не відповідає обставинам), котрі свідки особисто спостерігали та запропонувати пройти огляд на стан сп`яніння за направленням керівництва у супроводі визначених осіб чи зафіксувати в акті відмову від проходження такого огляду.

В матеріалах службового розслідування такі документи відсутні як і письмові докази оформлення працівником внутрішньої безпеки факту перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння та відмови останнього від проходження огляду на стан сп`яніння.

Посилання відповідача на по хвилинну розшифровку відеозйомки з відеозапис нагрудної камери № 472082 у висновку службового розслідування, де позивачу без присутності двох свідків, пропонувалось пройти медичне освідування на стан сп`яніння та наступну відмову останнього від нього, суд до уваги не приймає, оскільки зазначені обставини стосувались оформлення протоколу про адмінправопорушення серії ААД № 210292 від 17.09.2022 складеного інспектором 1 взводу 2 роти 3 1 полку з обслуговування правого берегу м. Києва, старшим лейтенантом поліції ОСОБА_3 . оцінка якому була надана Дніпровським районним судом міста Києва у винесеній постанові про закриття провадження у справі за відсутністю в діях складу адмінправопорушення.

При цьому відповідачем до матеріалів відзиву не додані відповідні акти про встановлення факту появи позивача на роботі у стані сп`яніння, залучення у визначеному порядку двох свідків, які своїми підписами ствердили б ознаки стану сп`яніння та пропонування позивачу особами, які проводили перевірку, пройти огляд на стан сп`яніння.

Отже, відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, на підставі яких були встановлені факти, викладені у висновку службового розслідування щодо обставин подій, які мали місце, зокрема, 17.09.2022 року.

Таким чином, суд дійшов висновку, що доводи відповідача про вчинення ОСОБА_1 дисциплінарного проступку ґрунтуються лише на припущеннях, є необґрунтованими та не підтверджені належними і допустимими доказами, а відтак спірні накази про звільнення позивача зі служби в поліції є протиправними та підлягають скасуванню.

У силу ч. 2 ст.3 Дисциплінарного статуту, дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.

В цьому контексті необхідно зазначити, що будь-яких належних та допустимих доказів наявності вини, якій передує причинно-наслідковий зв`язок вчинених дій чи допущеної бездіяльності саме позивача відповідачем не надано. Про такі факти не зазначено і у висновку службового розслідування, а також у спірному наказі.

В той же час, необхідно зазначити, що відповідно до ч. 3 ст. 19 Дисциплінарного статуту, під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

З висновку службового розслідування та оскаржуваних наказів вбачається, що застосовуючи дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції, відповідач не врахував характеристику позивача, відсутність дисциплінарних стягнень за період служби в поліції, відповідно до особової справи та послужного списку останнього, притягнув позивача до дисциплінарної відповідальності передчасно та без належних на то підстав. До того ж, за змістом службової характеристики позивача, останній за час служби характеризується посередньо, до виконання службових обов`язків намагається ставитися відповідально. Поставлені задачі переважно виконує вчасно. Організовує свою роботу на задовільному рівні. До колег ставиться із повагою. Запізнень на службу помічено не було. На конструктивну критику реагує спокійно та враховує у подальшій роботі.

Отже, враховуючи вищевикладені обставини, дисциплінарною комісією за встановлений службовим розслідуванням дисциплінарний проступок до позивача передчасно застосовано не співрозмірний вид дисциплінарного стягнення.

Відповідно до вимог чинного законодавства, поліцейський може бути притягнутий до одного з видів дисциплінарної відповідальності, що передбачені статтею 13 Дисциплінарного статуту, внаслідок порушення службової дисципліни, яке може проявитись у невідповідності його поведінки. Скоєння дисциплінарного проступку має бути встановлене в ході повного, об`єктивного та всебічного дослідження об`єктивної та суб`єктивної сторони складу проступку в ході службового розслідування з дотриманням строків та порядку його проведення, а також прав особи, визначених Інструкцією. При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватись також попередня поведінка особи, визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов`язків, рівень кваліфікації тощо.

Дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції. Дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

Окрім цього ст.13 ЗУ «Про Дисциплінарний статут» передбачає, що дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не доведена.

Суд зазначає, що посилання позивача на недотримання відповідачем порядку проведення службового розслідування спростовуються матеріалами справи.

Що стосується посилання позивача на порушення ч. 1, 3 ст. 16 Дисциплінарного статуту щодо не зарахування до строку проведення службового розслідування документально підтвердженого часу перебування поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, у відряджені, на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності) або у відпустці, то дана норма не забороняє проводити службове розслідування під час перебування поліцейського на лікарняному чи завершити службове розслідування, а лише регулює можливість продовження таких строків за таких обставин.

Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку про протиправність оскаржуваних наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності та звільнення позивача зі служби в поліції, у зв`язку з чим позивач підлягає поновленню на службі в поліції.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Беручи до уваги зібрані в матеріалах справи та досліджені докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що відповідач як суб`єкт владних повноважень не довів суду належними та допустимими доказами правомірність та законність притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та звільнення його зі служби в поліції, з огляду на що позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом визнання протиправними та скасування наказу відповідача від 20.10.2022 № 265 у частині притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції, наказу від 24.10.2022 № 76 о/с «По особовому складу» щодо звільнення з поліції ОСОБА_1 , заступника начальника курсу стройового відділення Державного закладу професійної (професійно-технічної) освіти зі специфічними умовами навчання Академія патрульної поліції за пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію», поновлення позивача на посаді та стягнення на його користь грошового забезпечення за час вимушеного прогулу.

Щодо позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, то суд зазначає наступне.

Так, згідно частини 1 статті 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Відповідно до частини 2 статті 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Оскільки судом встановлено факт протиправності звільнення позивача із займаної посади, відтак, період часу з 25.10.2022 року (наступний день після дати звільнення) по 11.11.2024 року (день ухвалення судом рішення у справі), є періодом вимушеного прогулу позивача, а втрачений за цей час заробіток, відповідно до вимог чинного законодавства України, підлягає відшкодуванню, виходячи з розміру середньоденного заробітку за останні два місяці, що передували звільненню.

Таким чином, періодом вимушеного прогулу позивача є період з 25.10.2022 року по 11.11.2024 року, що становить 748 календарних днів, з яких 566 робочих днів.

Суд також наголошує, що в силу положень частини 2 статті 235 КзПП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік.

Згідно з частиною 1 статті 27 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 року №108/95-ВР, порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до підпункту «з» пункту 1 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 р. №100 (далі - Порядок №100), цей Порядок застосовується у випадках вимушеного прогулу та за час затримки виконання рішення суду.

Згідно абз. 3 пункту 2 указаного Порядку у всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

З пункту 5 Порядку №100 вбачається, що основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є розрахована згідно з абзацом першим пункту 8 цього Порядку середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника.

Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період (абзац перший пункту 8 Порядку №100).

Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства (абзац 3 пункту 8 Порядку).

Поряд з цим, суд також звертає увагу на те, що виплата грошового забезпечення поліцейському, у тому числі за час вимушеного прогулу, регулюється постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» (далі - Постанова № 988).

Пунктом 2 Постанови № 988 визначено, що порядок виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських, затверджується Міністерством внутрішніх справ.

Наказом МВС України від 06 квітня 2016 року № 260, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 29 квітня 2016 року № 669/28799, затверджено Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання (далі - Порядок № 260).

Пунктом 6 розділу ІІІ Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України 06 квітня 2016 року №260, передбачено, що поліцейським, звільненим зі служби в поліції, а потім поновленим на службі у зв`язку з визнанням звільнення незаконним, за час вимушеного прогулу з дня звільнення виплачуються всі види грошового забезпечення (в тому числі премія), які були їм визначені на день звільнення.

Підставою для нарахування та виплати грошового забезпечення поліцейському за час вимушеного прогулу є наказ керівника органу поліції про поновлення особи на службі або скасування наказу про його звільнення.

Пунктом 9 розділу І Порядку встановлено, що при виплаті поліцейським грошового забезпечення за неповний місяць розмір виплати за кожний календарний день визначається шляхом ділення суми грошового забезпечення за повний місяць на кількість календарних днів у місяці, за який здійснюється виплата.

Зі змісту Порядку, який є спеціальним для вирішення даних спірних правовідносин, вбачається, що грошове забезпечення поліцейських обраховується та виплачується з розрахунку календарних днів відповідного місяця їх служби.

У свою чергу, пунктом 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року №100, визначено, що нарахування виплат, які обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.

Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Відтак, при визначенні розміру середнього заробітку за час вимушеного прогулу, який підлягає присудженню на користь позивача з відповідача, суд як розрахункову величину враховую саме кількість календарних днів, а не робочих.

Такий висновок суду узгоджується із правовою позицією, викладеною в постанові Верховного Суду від 19 липня 2018 року, справа №805/1110/17-а.

При визначені суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу судом враховано відомості про заробітну плату, указані у довідці про доходи ОСОБА_1 за серпень, вересень 2022 року.

Так, згідно довідки про доходи № 17 від 16.06.2023 року ОСОБА_1 у серпні 2022 року нараховано 17794,02 грн, а у вересні 2022 року - 17793,97 грн. Відтак, середній заробіток позивача за серпень, вересень 2022 року, тобто за останні два місяці перед звільненням, становив 17793,99 грн., тому, середньоденна заробітна плата становить 291,70 грн (17793,99 грн/ 61 календарний день).

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 25.10.2022 по 11.11.2024 у сумі 218191,60 грн. (748 календарних днів х 291,70 грн).

Відповідно до частини першої статті 371 КАС України негайно виконуються постанови суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць та про поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

Відтак, рішення суду у цій справі підлягає негайному виконанню в частині поновлення на посаді та присудження виплати заробітної плати у межах суми стягнення за один місяць.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Відповідно до статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно з пунктом 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. » від 27.09.2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Крім того, судом враховується, що згідно з пунктом 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог повністю.

Керуючись статтями 2, 5, 9, 72, 77, 78, 139, 241, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про Національну поліцію», Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України», суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН: НОМЕР_1 ) до Державного закладу професійної (професійно-технічної) освіти зі специфічними умовами навчання "Академія патрульної поліції" (03051, м. Київ, вул. Святослава Хороброго, буд. 9, ЄДРПОУ 41521767) про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ Державного закладу професійної (професійно-технічної) освіти зі специфічними умовами навчання «Академія патрульної поліції» від 20 жовтня 2022 року № 265 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» заступника начальника курсу стройового відділення Державного закладу професійної (професійно-технічної) освіти зі специфічними умовами навчання «Академія патрульної поліції» ОСОБА_1 .

Визнати протиправним та скасувати наказ Державного закладу професійної (професійно-технічної) освіти зі специфічними умовами навчання «Академія патрульної поліції» від 24 жовтня 2022 року № 76 o/с «По особовому складу» про звільнення з поліції за пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» лейтенанта поліції ОСОБА_1 , заступника начальника курсу стройового відділення Державного закладу професійної (професійно-технічної) освіти зі специфічними умовами навчання «Академія патрульної поліції».

Поновити ОСОБА_1 на посаді заступника начальника курсу стройового відділення Державного закладу професійної (професійно-технічної) освіти зі специфічними умовами навчання «Академія патрульної поліції» з 25 жовтня 2022 року.

Стягнути з Державного закладу професійної (професійно-технічної) освіти зі специфічними умовами навчання «Академія патрульної поліції» ЄДРПОУ: 41521767, (Київ, вул. Святослава Хороброго, 9) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код: НОМЕР_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу у розмірі 218191 (двісті вісімнадцять тисяч сто дев`яносто одна) грн. 60 коп.

Допустити до негайного виконання рішення суду в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць.

Допустити до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника начальника курсу стройового відділення Державного закладу професійної (професійно-технічної) освіти зі специфічними умовами навчання «Академія патрульної поліції», мав спеціальне звання лейтенант поліції.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

рішення виготовлене та підписане 11.11.2024

Суддя Панченко Н.Д.