Рішення

від 12.11.2024 по справі 320/40233/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 листопада 2024 року № 320/40233/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панченко Н.Д., розглянув у місті Києві в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві до Державного підприємства «Об`єднана компанія «Укрвуглереструктуризація» про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату пільгових пенсій,

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернулося Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві з позовом до Державного підприємства «Об`єднана компанія «Укрвуглереструктуризація», у якому просить суд стягнути з відповідача заборгованість на відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» з липня 2023 по жовтень 2023 у сумі 39194,45 грн. за реквізитами: р/р UA 333226690000025607306208000, МФО 322669, одержувач - Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві, назва банку одержувача - Головне управління по м. Києву та області АТ «Ощадбанк», код ЄДРПОУ 42098368.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач зобов`язаний був сплатити суму по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком №1, 2 в розмірі 39194,45 грн за період з липня 2023 по жовтень 2023 року.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2023 року відкрите провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у порядку письмового провадження).

Відповідач надіслав до суду відзив, де зазначив, що направлення щорічного розрахунку є єдиною підставою для стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах (правова позиція викладена Вищим адміністративним судом України в ухвалі від 11.04.2013 у справі № К800/5484/13).

Також додав, що саме суд має перевірити підстави призначення пенсій кожній із осіб, яким призначено пільгову пенсію, в тому числі встановити дату призначення пенсії, місця роботи, терміну роботи, орієнтовного відсотку відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій. Вирішуючи спір про стягнення з відповідача заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, судам, в першу чергу, необхідно встановити чи покладено на підприємство обов`язок щодо здійснення такого відшкодування за кожною із осіб, яка отримує пільгову пенсію, зокрема, та, у випадку наявності такого обов`язку, визначити відсоток відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій кожній із вищевказаних осіб.

Відповідно до частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.

З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає таке.

Державного підприємства «Об`єднана компанія «Укрвуглереструктуризація» перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем складені розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, що підлягають відшкодуванню, призначених особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, що підлягають відшкодуванню, призначених особам, які були зайняті на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та пунктів 2-8 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», згідно з якими відповідачу визначено суму витрат по пільгових пенсіях, які підлягають до сплати за списком №1, 2 за період з липня 2023 по жовтень 2023 року у розмірі 39194,45 грн.

Вказані розрахунки, направлені на адресу відповідача рекомендованою поштовою кореспонденцією, отримані ним відповідно до наявних в матеріалах справи копій рекомендованих повідомлень про вручення поштових відправлень.

Згідно з карткою особового рахунку відповідача, останній має заборгованість зі сплати фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за вказаний період у сумі 39194,45 грн.

Відповідачем вимоги позивача не виконано, оплату заборгованості на вищезазначену суму не здійснено, що і стало підставою для звернення останнього з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Статтею 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-ХІІ (далі - Закон №1788-ХІІ) визначено категорії працівників, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах. Так, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:

- пункт «а» працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць;

- пункт «б»-«з», зокрема працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць тощо.

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV (далі - Закон №1058-ІV) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через такі фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого законом України «Про пенсійне забезпечення».

У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Згідно з абзацом 4 підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону №1058-ІV підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду України на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», в частині пенсій, призначених згідно з пунктами «а», «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а саме грошова сума, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам за списками №1, 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 №36.

Порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, встановлений Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року №21-1, якою затверджена Інструкція про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України (далі - Інструкція).

Ця Інструкція визначає процедуру стягнення заборгованості зі сплати внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (далі - страхові внески), сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій та інших платежів до бюджету Пенсійного фонду України, нарахування і сплати фінансових санкцій та пені, а також відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Відповідно до пункту 6.1 Інструкції відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій (п.6.4 Інструкції).

Згідно з пунктом 6.7 Інструкції підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання тощо), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства у розрахунку, який направляється підприємству в місячний строк з дня прийняття рішення про зміну розміру пенсії або про припинення виплати пенсії.

Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Отже, відповідач зобов`язаний щомісячно до 25-го числа здійснювати покриття фактичних витрат на виплату пенсій, призначених на пільгових умовах.

Матеріали справи свідчать, що в порушення пункту 6.7 Інструкції відповідачем не перераховано в належні строки кошти за період з липня 2023 по жовтень 2023 року, що призвело до утворення заборгованості в сумі 39194,45 грн.

До матеріалів справи позивачем додано розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», докази їх надіслання відповідачу та вручення уповноваженій особі.

Також, позивачем в підтвердження зазначеного надано суду картку особового рахунку по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

Суд критично ставиться до позиції відповідача, що направлення щорічного розрахунку є єдиною підставою для стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах (правова позиція викладена Вищим адміністративним судом України в ухвалі від 11.04.2013 у справі № К800/5484/13) з огляду на наступне.

По-перше, відповідач не надає ухвалу касаційного суду від 11.04.2013 у справі №К800/5484/13, а реєстр судових рішень вказаної ухвали не містить.

По-друге, у подальшому судом касаційної інстанції викладено іншу правову позицію, та судова практика у справах цієї категорії є усталеною.

Зокрема, у постанові від 31.07.2019 у справі №820/829/17, розглядаючи мотивування судів про відмову у позові органу Пенсійного фонду тим, що надані позивачем до матеріалів справи розрахунки не є належними доказами по справі, оскільки в діях останнього має місце порушення Інструкції в частині складання розрахунків та порядку їх надіслання відповідачу, Верховним Судом викладено наступний правовий висновок:

- підставою для відшкодування підприємством органам Пенсійного фонду витрат на виплату та доставку пільгових пенсій є розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за відповідний період, у зв`язку із чим колегія суддів вважає необґрунтованими посилання судів на недоліки в оформленні відповідних розрахунків, оскільки наявність формальних недоліків в оформленні таких розрахунків не спростовує наявність у підприємства фактичної заборгованості зі сплати сум відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій та обов`язку їх відшкодування.

У постанові від 31.10.2019 у справі №815/1929/14 Верховний Суд зазначив:

- підставою для відшкодування підприємством органам Пенсійного фонду витрат на виплату та доставку пільгових пенсій є розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за відповідний період;

- розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій Товариством оскаржені не були, а отже є узгодженими;

- враховуючи наведене, а також те, що відповідачем доказів про сплату заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за спірний період не подано, Суд погоджується з висновками суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення.

У пунктах 18-23 постанови від 28.11.2019 у справі №460/3113/18 Верховний Суд зазначив:

- обов`язок з відшкодування повністю витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону №1058-IV, в частині пенсій призначених у порядку статті 13 Закону №1788-XII, покладений на підприємства;

- обов`язок визначення сум відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій покладено на позивача, відповідач зобов`язаний здійснити відшкодування зазначених витрат в розмірах визначених позивачем, підставою для відшкодування вказаних сум є розрахунки цих витрат, який надсилається підприємству;

- органи Пенсійного фонду зобов`язані повідомити підприємство про настання обставин, які впливають на суму відшкодування, шляхом надіслання підприємству розрахунку;

- розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій відповідачам оскаржені не були, а отже є узгодженими.

У постанові від 05.01.2021 у справі №640/18421/19 Верховний Суд зазначив:

- відповідач зобов`язаний щомісячно до 25-го числа здійснювати покриття фактичних витрат на виплату пенсій, призначених на пільгових умовах.

- обов`язок з відшкодування повністю витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону №1058-ІV, в частині пенсій, призначених відповідно до статті 13 Закону №1788-ХІІ, покладений на підприємства (відповідача);

- правильними є доводи касаційної скарги про те, що суд апеляційної інстанції застосував пункт 2 Прикінцевих положень Закону №1058-ІV та положення Інструкції №21-1 без урахування висновку, викладеного у постановах Верховного Суду від 06.11.2018 у справі №804/5817/17, від 13.09.2019 у справі №812/210/17, який полягає у тому що підставою для відшкодування підприємством органам Пенсійного фонду витрат на виплату та доставку пільгових пенсій є розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за відповідний період;

- колегія суддів вважає безпідставними посилання суду апеляційної інстанції на недоліки в оформленні відповідних розрахунків, оскільки наявність формальних недоліків в оформленні таких розрахунків не спростовує наявність у підприємства фактичної заборгованості зі сплати сум відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій та обов`язку їх відшкодування. Аналогічна позиція у подібних правовідносинах висловлена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 18.06.2020 у справі №813/612/17, від 09.07.2020 у справі №804/1424/17.

Судом встановлено, що відповідачу направлялись Розрахунки для відшкодування витрат і відповідні докази містяться в матеріалах справи.

Верховний Суд у постанові від 30.09.2021 у справі №821/1065/16 про скасування розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за 2015 рік, направлених лише 01.07.2016, погодився з органом Пенсійного Фонду, що строки звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, не застосовуються, отже, незважаючи на несвоєчасне направлення розрахунків, у підприємства наявний обов`язок відшкодування зазначених витрат.

Таким чином, доводи відповідача про відсутність єдиного «річного» Розрахунку по всім пенсіонерам, або «річних» Розрахунків сформованих, окремими Управліннями, не є обґрунтованими, оскільки обов`язок підприємства по сплаті спірних витрат визначений безпосередньо Законом №1058-ІV, матеріалами справи підтверджено направлення відповідачеві відповідних розрахунків.

Відповідні розрахунки містять інформацію про кожну із осіб, яким призначено пільгову пенсію, в тому числі встановлена дата призначення пенсії, місце роботи, термін роботи, орієнтовного відсотку відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій.

При цьому, відповідач не сформулював жодних аргументів та не підтвердив їх доказами, які б свідчили про неточність розрахунку позивача, або його невідповідність вимогам чинного законодавства чи фактичним обставинам.

Згідно зі статтею 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Оскільки відповідачем не надано суду доказів, які спростовували б вимоги позивача та підтверджували відшкодування відповідачем заборгованості з фактичних витрат по виплаті та доставці пільгових пенсій в добровільному порядку, суд дійшов висновку щодо обґрунтованості вимог позивача.

Враховуючи викладене, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Згідно частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Враховуючи відсутність в даній справи таких витрат, судові витрати в цій справі стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 243-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства "Об`єднана компанія "УКРВУГЛЕРЕСТРУКТУРИЗАЦІЯ"; Україна, 03142, місто Київ, провулок Приладний, будинок 2-А; код ЄДРПОУ 39244468) заборгованість на відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» з липня 2023 року по жовтень 2023 року у сумі 39194,45 грн. за реквізитами: р/р UA 333226690000025607306208000, МФО 322669, одержувач - Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві, назва банку одержувача - Головне управління по м. Києву та області АТ «Ощадбанк», код ЄДРПОУ 42098368.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 12.11.2024.

Суддя Панченко Н.Д.