Ухвала

від 11.11.2024 по справі 826/8651/17

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

про закриття провадження у справі

11 листопада 2024 року справа № 826/8651/17

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Діски А. Б., розглянувши у письмовому провадженні в приміщенні суду в м. Києві адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» до Управління соціального захисту населення Білоцерківської районної державної адміністрації про визнання бездіяльності протиправною та стягнення коштів,

в с т а н о в и в:

Публічне акціонерне товариство «Українська залізниця» звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Управління соціального захисту населення Білоцерківської районної державної адміністрації, в якому просило:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача в частині невиконання вимог п. 6 "Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 р. №256, а саме, не реєстрації за період з 01.01.2016 року по 31.12.2016 року додаткових зобов`язань за фактично надані послуги пільгового проїзду залізницею окремим категоріям громадян зі станцій, що розташовані в межах Білоцерківського району за цей же період та не надсилань інформації про додаткові зобов`язання щомісяця до 18 числа фінансовому органу Білоцерківської районної державної адміністрації;

- стягнути з відповідача на користь позивача в особі регіональної філії "Південно-Західна залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" 96295,96 грн. витрат, які понесла залізниця на перевезення пасажирів, які користуються пільгами з оплати проїзду у приміських поїздах за період з 01.01.2016 року по 31.12.2016 року включно.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.07.2017 позовну заяву залишено без розгляду.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 серпня 2017 року ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 липня 2017 року залишено без змін.

При цьому, постановою Верховного Суду від 11 грудня 2019 року вказані вище ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 липня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22 серпня 2017 року скасовані, а справу направлено на продовження розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд якої вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Законом України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13 грудня 2022 року №2825-ІХ було постановлено ліквідувати Окружний адміністративний суд міста Києва. Крім того установлено, що з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя. До початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом. Окружний адміністративний суд міста Києва невідкладно, протягом десяти робочих днів, передає судові справи, які перебувають у його володінні, до Київського окружного адміністративного суду.

Ухвалою судді Київського окружного адміністративного суду від 03.05.2024 прийнято справу до свого провадження за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у письмовому провадженні).

До суду від представника позивача надійшла заява, в якій просить передати справу на розгляд Господарського суду Київської області, оскільки Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03.03.2020 у справі № 904/94/19 дійшла висновку, що спір про стягнення збитків за пільгове перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян, коли між сторонами не укладено договір (як і в цій справі), не є публічно-правовим, а тому має розглядатися за правилами господарського судочинства.

Розглянувши вказану заяву та дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.

З 01.12.2015 розпочало господарську діяльність Публічне акціонерне товариство «Українська залізниця», яке відповідно до п. 2 Статуту ПАТ «Українська залізниця», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 № 735 є правонаступником усіх прав та обов`язків ДТГО «Південно-Західна залізниця».

Рішенням правління публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" від 26.01.2016 (протокол № 4) затверджено Положення про регіональну філію «Південно-Західна залізниця» публічного акціонерного товариства "Українська залізниця» із змінами та доповненнями від 23.04.2020.

Отже, публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії «Південно-Західна залізниця» є правонаступником Державного територіально-галузевого об`єднання «Південно-Західна залізниця».

В подальшому, згідно постанови Кабінету Міністрів України від 31.10.2018р. № 938 публічному акціонерному товариству «Українська залізниця» змінено тип з публічного на приватне та перейменовано в акціонерне товариство «Українська залізниця».

Таким чином, відбулася передача майна, прав та обов`язків Державного територіально-галузевого об`єднання «Південно-Західна залізниця» до AT «Українська залізниця».

Аналогічна позиція міститься в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 06.11.2018 по справі № 812/1149/16.

Крім того, 16.06.2020 Велика Палата Верховного Суду вирішила виключну правову проблему у справі № 910/5953/17 щодо питання правонаступництва AT «Укрзалізниця».

Велика Палата ВС зазначила, що при реорганізації відбувається універсальне правонаступництво, коли все майно, права та обов`язки юридичної особи, яка припиняється, переходять до правонаступників.

При злитті є лише один правонаступник, який набуває не окремі, визначені в акті приймання-передачі активи та зобов`язання юридичних осіб, які припиняються, а всю їх сукупність.

Тому AT «Укрзалізниця» є правонаступником усіх державних підприємств залізничної галузі (зокрема Державного територіально-галузевого об`єднання «Південно-Західна залізниця»), шляхом злиття яких було створене це товариство.

У зв`язку з чим суд вважає за необхідне замінити позивача у справі Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" на Акціонерне товариство "Українська залізниця".

Згідно із ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За змістом п. 1, 2 та 7 ч. 1 ст. 4 КАС України адміністративною справою є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Суб`єктом владних повноважень є орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Слід зауважити, що Велика Палата Верховного Суду неодноразово висловлювала свою правову позицію щодо правил розмежування адміністративної та господарської юрисдикції у спорах щодо відшкодування компенсаційних виплат за надання послуг, які виникають безпосередньо із законів України.

У постанові від 03.03.2020 у справі № 904/94/19 Велика Палата Верховного Суду виклала висновок про те, що: « у відносинах щодо розрахунку із залізницею за пільгове перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян, головні розпорядники державних коштів на фінансування соціальних програм виступають не як суб`єкти владних повноважень, а як боржники у зобов`язальних господарських правовідносинах. Отже, правовідносини у цій справі не є публічно-правовими, а тому спір має розглядатися за правилами господарського судочинства.».

Наведена правова позиція Великої Палати Верховного Суду є застосовною і до правовідносин у цій справі, оскільки позовні вимоги ПАТ «Українська залізниця» стосується відшкодування витрат, понесених ним у зв`язку із наданням послуг пільгового проїзду залізницею окремим категоріям громадян.

У таких правовідносинах відповідач виступає не як суб`єкт владних повноважень, а як боржник у зобов`язальних господарських правовідносинах.

Тому, з урахуванням положень ст. 19 КАС України та ст. 20 Господарського процесуального кодексу України, цей спір не підпадає під юрисдикцію адміністративних судів та має вирішуватися в порядку господарського судочинства.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 238 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Крім того, оскільки оскільки станом на час розгляду заяви представника позивача у відповідача змінилася назва, суд вважає змінити її на - Управління соціальної та ветеранської політики Білоцерківської районної державної адміністрації.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про необхідність закриття провадження у справі.

Щодо клопотання позивача про передачу справи за підсудністю до Господарського суду міста Києва, суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 239 Кодексу адміністративного судочинства України якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 238 цього Кодексу, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи. Суд апеляційної або касаційної інстанції повинен також роз`яснити позивачеві про наявність у нього права протягом десяти днів з дня отримання ним відповідної постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією, крім випадків об`єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства. Заява подається до суду, який прийняв постанову про закриття провадження у справі.

Отже, за змістом частини першої статті 239 КАС України справа може бути направлена за встановленою юрисдикцією, зокрема, для розгляду за правилами господарського судочинства, виключно у разі закриття провадження у справі судами апеляційної та касаційної інстанцій.

Такого правового висновку дійшов Шостий апеляційний адміністративний суд у постанові від 09.06.2022 у справі № 640/17722/21.

Враховуючи вказане, суд не вбачає підстав для передачі даної справи до Господарського суду міста Києва.

Керуючись ст. ст. 238, 248, 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

у х в а л и в:

1. Замінити позивача у справі Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" на Акціонерне товариство "Українська залізниця".

2. Замінити назву відповідача - Управління соціального захисту населення Білоцерківської районної державної адміністрації на Управління соціальної та ветеранської політики Білоцерківської районної державної адміністрації.

3. Відмовити у задоволенні клопотання Акціонерного товариства «Українська залізниця» про передачу справи до Господарського суду міста Києва.

4. Провадження у справі за позовом Акціонерного товариства «Українська залізниця» до Управління соціальної та ветеранської політики Білоцерківської районної державної адміністрації про визнання бездіяльності протиправною та стягнення коштів - закрити.

5. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення тексту ухвали.

Суддя Діска А.Б.