Ухвала

від 30.10.2024 по справі 947/26358/24

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 11-сс/813/1565/24

Справа № 947/26358/24 1-кс/947/11580/24

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач ОСОБА_2

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.10.2024 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючий суддя ОСОБА_2 ,

судді: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_5 кизи,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за апеляційною скаргою представника власника майна ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 23.09.2024 року про арешт майна в рамках кримінального провадження № 12022160000000856 від 14.12.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України,

установив

оскарженою ухвалою слідчого судді задоволено клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_8 , яке погоджено прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_9 про арешт майна в рамках кримінального провадження №12022160000000856 від 14.12.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307 КК України та накладено арешт із забороною користування та розпорядження на майно, яке виявлено та вилучено 29.08.2024 в ході проведення обшуку за місцем мешкання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме за адресою: АДРЕСА_1 , виявлено та вилучено зошит у клітинку з рукописним текстом, блокнот з рукописним текстом, накладні «на от пуск медикаментов» за 27.05.22, 06.01.22, 04.01.22, 10.01.22, 12.01.22, 14.01.22, 17.01.22, 19.01.22, 21.01.22, 24.01.22, 26.01.22, 25.01.22, 26.01.22, упаковано до спеціального пакету № PSP 3185828;- мобільний телефон «Redmi 10» з ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 , з сім-картами мобільного оператора «Київстар» № НОМЕР_3 , та «Водафон» НОМЕР_4 , упаковано до спеціального пакету № PSP 1257912.

Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, представник власника майна ОСОБА_10 - адвокат ОСОБА_7 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу, визнати, що в діях ОСОБА_6 відсутні ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України та зобов`язати слідчого повернути вилучене майно.

Апелянт посилається на те, що ухвала слідчого судді про накладення арешту є незаконною та необґрунтованою, а відтак такою, що підлягає скасуванню. В обґрунтування апеляційної скарги вказує на те, шо:

-під час проведення обшуку вилучений мобільний телефон, зошит, блокнот, накладні дозвіл на вилучення яких судом не надавався;

- відсутні правові підстави та достатні докази для задоволення клопотання та накладення арешту на майно;

- ні в клопотанні слідчого, а ні в ухвалі слідчого судді не вказано, які конкретно відомості, сліди містить вилучене майно, а також яким чином воно могло бути використано, як знаряддя вчинення злочину;

- жодній особі в даному кримінальному провадженні не було повідомлено про підозру.

Водночас, в апеляційній скарзі представник власника майна адвокат ОСОБА_7 порушує питання щодо поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді, яке обґрунтовує тим, що в судовому засіданні суду першої інстанції, участі не приймав, копію ухвали отримав лише 27.09.2024 року та 02.10.2024 року звернувся із апеляційною скаргою.

На підставі цього просить поновити йому строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді про арешт майна від 23.09.2024 року.

В судове засідання учасники провадження не з`явились, про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Представник власника майна ОСОБА_6 адвокат ОСОБА_7 подав заяву, в якій просив розглянути апеляційну скаргу без його участі.

Прокурор відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_11 в судове засідання апеляційного суду також не з`явилась, подала заяву, в якій просила розглянути апеляційну скаргу без її участі в письмовому провадженні, просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, ухвалу слідчого судді без змін.

Відповідно до положень ч.1 ст.406 КПК України суд апеляційної інстанції має право ухвалити судове рішення за результатами письмового провадження, якщо всі учасники судового провадження заявили клопотання про здійснення провадження за їх відсутності.

За таких підстав, враховуючи положення ч.4 ст.107, ч.1 ст.406 КПК України апеляційний розгляд проведено у письмовому провадженні за відсутності учасників кримінального провадження та без фіксації за допомогою технічних засобів.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали судового провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд доходить висновку про таке.

Частина перша ст. 404 КПК України передбачає, що суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду 1-ї інстанції в межах апеляційної скарги.

Згідно з положеннями п. 3 ч. 2 ст. 395 КПК України, апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Частиною третьою зазначеної норми кримінального процесуального закону передбачено, що, якщо ухвалу суду або слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

В судовому засіданні суду 1-ої інстанції власник майна або його представник участі не приймали, про існування оскаржуваної ухвали слідчого судді апелянт дізнався лише 27.09.2024 року, а апеляційну скаргу подано 02.10.2024 року, тому колегія суддів вважає, що строк на подачу апеляційної скарги не пропущений і у його поновленні не має потреби.

Згідно статей 2, 7 КПК України визначені завдання кримінального судочинства, відповідно до яких, зміст і форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких зокрема відносяться: верховенство права, недоторканність права власності, забезпечення права на захист, доступ до правосуддя, забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності.

Відповідно до приписів ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Мотивуючи необхідність задоволення клопотання слідчого, слідчий суддя, пославшись на зміст клопотання, щодо фактичних обставин кримінального провадження, на положення ст. 170 КПК України зазначив, що майно відповідає критеріям ст. 98 КПК України та те, що без накладення арешту на майно, неможливо виконати завдання кримінального провадження.

Проте, з таким висновком слідчого судді, апеляційний суд погодитись не може з огляду на те, що він є передчасним.

Так, відповідно до змісту клопотання старшого слідчого, в провадженні СУ ГУНП в Одеській області знаходяться матеріали досудового розслідування внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12022160000000856 від 14.12.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України.

Досудове розслідування проводиться за фактом незаконного збуту групою наркотичних засобів та психотропних речовин на території Одеського регіону.

За результатами проведених оперативних заходів, слідчих дій та негласних слідчих (розшукових) дій встановлено, що група осіб зорганізувались з метою особистого збагачення за рахунок систематичного вчинення протиправних дій, пов`язаних із незаконним придбанням, зберіганням, перевезенням з метою збуту, а також незаконним збутом нарковмісних препаратів. Задля забезпечення такого збуту та дотримання заходів конспірації з метою недопущення викриття злочинної діяльності групи, її членами створено мережу аптечних закладів, частина з яких здійснює діяльність без належної ліцензії, через які імітуючи законну фармацевтичну діяльність, пов`язану із роздрібною торгівлею загальнодоступними лікарськими препаратами населенню, налагодили незаконний збут нарковмісних препаратів, обіг яких обмежено і стосовно яких допускаються виключення деяких заходів контролю «препаратів кодеїну», в тому числі « ОСОБА_12 » та «Кодепсин». При цьому безпосередній збут наркотичних засобів здійснюється як офіційно, так і не офіційно працевлаштованими в таких аптечних закладах фармацевтами та провізорами в обхід контрольно-касових апаратів без видачі касових чеків.

В ході досудового розслідування 29.08.2024 на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 від 26.08.2024, проведено обшук за місцем мешкання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме за адресою: АДРЕСА_1 , виявлено та вилучено зошит у клітинку з рукописним текстом, блокнот з рукописним текстом, накладні «на отпуск медикаментов» за 27.05.22, 06.01.22, 04.01.22, 10.01.22, 12.01.22, 14.01.22, 17.01.22, 19.01.22, 21.01.22, 24.01.22, 26.01.22, 25.01.22, 26.01.22, упаковано до спеціального пакету № PSP 3185828;- мобільний телефон «Redmi 10» з ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 , з сім-картами мобільного оператора «Київстар» № НОМЕР_3 , та «Водафон» НОМЕР_4 , упаковано до спеціального пакету № PSP 1257912.

На підставі постанови слідчого від 29.08.2024 вилучене майно було визнано речовими доказами в рамках означеного кримінального провадження.

Звертаючись до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на майно, слідчий у клопотанні не навів мотивованого обґрунтування необхідності накладення арешту на вилучене майно, а також зазначаючи, що вилученні речі зберегли на собі сліди скоєного злочину, проте, не вказав та не конкретизував, які саме сліди можуть бути на вилученому телефоні, зошиті та накладних у ОСОБА_6 за місцем мешкання.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено:

1) підстави і мету відповідно до положень ст. 170 Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна;

2) перелік і види майна, що належить арештувати;

3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном;

4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до ч. 6 ст. 170 цього Кодексу.

До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Частиною третьою статті 172 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.

Таким чином, апеляційним судом встановлено, що слідчий суддя при прийнятті до розгляду клопотання слідчого про накладення арешту на майно не звернув уваги на його невідповідність вимогам ст. 171 КПК України та не виконав приписів ч. 3 ст. 172 КПК України, згідно яких встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог ст. 171 цього Кодексу, своєю ухвалою повертає клопотання прокурору з встановленням строку в 72 години для усунення недоліків.

Відповідно до ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право: 1) залишити ухвалу без змін; 2) скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.

При цьому п. 3 ч. 1 ст. 409 КПК України передбачає, що підставою для скасування або зміни судового рішення судом апеляційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.

Згідно ч. 1 ст. 412 КПК України істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього закону, які перешкоджали чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

Отже, колегія суддів вважає, що при розгляді клопотання слідчого слідчим суддею були допущені перелічені вище, істотні порушенням вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

Враховуючи встановлене, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, ухвала слідчого судді скасуванню з постановленням нової ухвали, якою клопотання слідчого необхідно повернути прокурору для усунення недоліків протягом сімдесяти двох годин з моменту його отримання.

Керуючись ст. ст. 170-173, 376, 404, 405, 407, 409, 419, 422, 532 КПК України, апеляційний суд,

постановив

Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_6 задовольнити частково.

Ухвалу слідчогосудді Київськогорайонного судум.Одеси від23.09.2024року проарешт майнав рамкахкримінального провадження№ 12022160000000856від 14.12.2022за ознакамикримінальних правопорушень,передбачених ч.2ст.307 КК України - скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою клопотання старшого слідчого про арешт майна в рамкахкримінального провадження№ 12022160000000856від 14.12.2022за ознакамикримінальних правопорушень,передбачених ч.2ст.307 КК України повернути прокурору для усунення недоліків, вказаних в мотивувальній частині ухвали апеляційного суду протягом 72 годин з моменту отримання зазначеної ухвали.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді Одеського апеляційного суду

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4