Ухвала
від 11.11.2024 по справі 320/46125/23
КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

11 листопада 2024 року № 320/46125/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Парненко В.С., розглянувши в письмовому провадженні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерстейт Трейдінг» про ухвалення додаткового рішення у справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерстейт Трейдінг» до Житомирської митниці про визнання протиправними та скасування рішень, -

в с т а н о в и в:

В провадженні Київського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерстейт Трейдінг» до Житомирської митниці про визнання протиправними та скасування рішень.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 27.02.2024 у справі №320/46125/23 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерстейт Трейдінг» до Житомирської митниці про визнання протиправними та скасування рішень задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення про коригування митної вартості товарів № UA101070/2023/000049/1.

Визнано протиправним та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA101070/2023/000245.

Стягнуто на користь ТОВ «Інтерстейт Трейдінг» (код ЄДРПОУ 37502437) судові витрати (судовий збір) у розмірі 5368,00 грн. (п`ять тисяч триста шістдесят вісім грн. 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Житомирської митниці (код ЄДРПОУ 44005610).

Представник позивача звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правову допомогу у розмірі 3000 грн.

Згідно з частиною третьою статті 252 КАС України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Оскільки судове рішення у справі № 320/46125/23 прийнято в спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення, також, здійснюється в порядку письмового провадження.

Суд, розглянувши заяву про ухвалення додаткового рішення, вивчивши матеріали справи, встановив наступне.

Відповідно до частин 1 та 3 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Статтею 134 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Аналіз вищенаведених норм дає суду підставу прийти до висновку про те, що витрати сторони на правничу допомогу мають бути фактично понесеними (здійсненими) та підтвердженими відповідними належними, достовірними, достатніми та допустимими доказами.

До клопотання про стягнення витрат на правничу допомогу додано:

-договір №15/08/22/ІТ від 15.08.2022 про надання правової допомоги;

-додаткову угоду №1 від 15.08.2022;

-додаткову угоду №2 від 31.03.2023;

-додаткову угоду №3 від 10.04.2023;

-акт наданих послуг від 23.02.2024;

-платіжну інструкцію №3339 від 29.02.2024.

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду від 30.09.2009 №23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Верховним судом в постанові від 27.06.2018 року у справі №826/1216/16 зазначено, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Суд зазначає, що здійснені адвокатом дії, визначені в акті приймання-передачі наданих послуг, мали бути здійснені адвокатом фактично, та дійсність їх вчинення має бути підтверджена в матеріалах справи.

Згідно позиції Верховного Суду, яка викладена у постанові від 24.04.2018 по справі №814/1258/16, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування в справі, що свідчить про те, що витрати на правову допомогу повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами із наданням, зокрема, розрахунків (калькуляції) вартості правової допомоги, а не лише з визначенням загальної вартості наданої допомоги.

Такий розрахунок може бути відображений у звіті про виконану роботу, розрахунку чи акті здачі-приймання робіт із конкретизацією кожної вчиненої процесуальної дії.

Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі № 916/2102/17, від 25.06.2019 у справі № 909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі № 922/928/18, від 30.07.2019 у справі № 911/739/15 та від 01.08.2019 у справі № 915/237/18.

Таким чином, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі. Чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань. Чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами. Та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження виконання умов договору про надання правової допомоги №15/08/22/ІТ від 15.08.2022 надано до суду акт наданих послуг від 23.02.2024, відповідно до якого адвокатом надані наступні послуги щодо підготовки 12 позовних заяв, однією з яких є позовна заява, найменування послуги: підготовка та подання 28.11.2023 позовної заяви про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA101070/2023/000049/1, та картки відмови № UA101070/2023/000245; підготовка та направлення відповіді на відзив тощо.

Частиною 5 ст. 134 КАС України визначено вимоги до визначення розміру витрат на оплату послуг адвоката, який має бути співмірним із, зокрема, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг).

Судом проаналізовано акт наданих послуг від 23.02.2024 та з`ясовано, що він не містить посилання на витрачений адвокатом час при надані таких послуг.

Адвокатом не визначено суму коштів з розрахунку витраченого часу, що не відповідає прямий вимозі процесуального законодавства, а саме п.2 ч.5 ст. 134 КАС України.

Зважаючи на відсутність підтвердженого та обґрунтованого часу витраченого адвокатом на надання кожної послуги, суд приходить до висновку про непідтвердження в акті надання адвокатських послуг обґрунтованості та фактичності заявленої ціни правової допомоги.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «East/West Alliance Limited» проти України»», оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір - обґрунтованим.

З огляду на позицію Європейського суду з прав людини позивачем не доведено фактичності та неминучості наданих адвокатом послуг та заявленої ціни.

Відповідно до частини четвертої статті 252 КАС України про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.

Беручи до уваги викладене в сукупності, суд дійшов висновку, що у задоволені заяви про ухвалення додаткового судового рішення належить відмовити.

Керуючись ст. ст. 139, 241, 252, 292, 293 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерстейт Трейдінг» про ухвалення додаткового рішення у справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерстейт Трейдінг» до Житомирської митниці про визнання протиправними та скасування рішень відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженнні, набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного ухвали.

Суддя Парненко В.С.

СудКиївський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення11.11.2024
Оприлюднено21.11.2024
Номер документу123114855
СудочинствоАдміністративне
КатегоріяЗаява про ухвалення додаткового рішення

Судовий реєстр по справі —320/46125/23

Ухвала від 11.11.2024

Адміністративне

Київський окружний адміністративний суд

Парненко В.С.

Постанова від 14.08.2024

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Чаку Євген Васильович

Ухвала від 12.07.2024

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Чаку Євген Васильович

Ухвала від 12.07.2024

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Чаку Євген Васильович

Ухвала від 09.05.2024

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Чаку Євген Васильович

Ухвала від 08.04.2024

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Мельничук Володимир Петрович

Ухвала від 25.03.2024

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Мельничук Володимир Петрович

Ухвала від 25.03.2024

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Мельничук Володимир Петрович

Рішення від 27.02.2024

Адміністративне

Київський окружний адміністративний суд

Парненко В.С.

Ухвала від 19.12.2023

Адміністративне

Київський окружний адміністративний суд

Парненко В.С.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні