Рішення

від 08.11.2024 по справі 640/9797/20

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 листопада 2024 року справа №640/9797/20

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Скрипки І.М., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Енергомонтажний поїзд №751» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

до Окружного адміністративного суду міста Києва у травні 2020 року надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства «Енергомонтажний поїзд №751» (ПрАТ «Енергомонтажний поїзд № 751», товариство) до Головного управління ДПС у м. Києві (ГУ ДПС, податковий орган, контролюючий орган).

Просили визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 09.04.2020 №0360340407, прийняте відповідачем.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.05.2020 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін.

На виконання положень пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України № 2825-ІХ, Окружним адміністративним судом міста Києва скеровано за належністю матеріали цієї справи до Київського окружного адміністративного суду.

За результатом автоматизованого розподілу 02.05.2024 справу передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Скрипці І.М.

Ухвалою від 08.05.2024 справу прийнято до свого провадження суддею Скрипкою І.М., вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання. Цією ж ухвалою замінено відповідача - Головне управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ: 43141267) на процесуального правонаступника - Головне управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ ВП: 44116011; місцезнаходження: 04116, місто Київ, вул. Шолуденка, буд. 33/19).

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що своєчасно надіслав до контролюючого органу заперечення на акт перевірки, однак податковий орган, порушуючи вимоги Податкового кодексу, безпідставно їх не врахував, залишив без розгляду і прийняв оскаржуване повідомлення-рішення. Стверджував, що товариство коректно здійснило розрахунок орендної плати за користування земельною ділянкою у спірному випадку на підставі довідки про нормативну грошову оцінку земель, а зміни після отримання довідки у такій оцінки не проводилися, нове рішення міської ради з цього приводу не приймалося.

У зв`язку із цим, просив задовольнити позов.

Відповідач у відзиві просив відмовити у задоволенні позову. Вказали, що сума податкового зобов`язання, розрахована за результатами перевірки, є правильною, зазначали правомірність оскаржуваного повідомлення-рішення. Пояснень з приводу залишення без розгляду заперечень товариства на акт перевірки не надали.

Розглянувши подані документи та матеріали, з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Приватне акціонерне товариство «Енергомонтажний поїзд №751» є юридичною особою, код ЄДРПОУ 01387811, місцезнаходження якої: 02660, м. Київ, проспект Визволителів, буд. 13. Основним видом економічної діяльності підприємства є 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.

13.03.2020 посадовою особою Головного управління ДПС у м. Києві проведено камеральну перевірку звітної податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2020 рік ПРАТ «Енергомонтажний поїзд №751».

Перевіркою встановлено, що сума податкового зобов`язання по орендній платі з юридичних осіб, визначена за результатами подання звітної податкової декларації з плати за землю на 2020 рік №9024039865 від 13.02.2020 товариства є нижчою, ніж визначена за результатами камеральної перевірки на 39183,83 грн. При цьому, податковий орган послався на витяг від 24.07.2019 АС ДЗК про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 66:264:0004 і зазначив її у 57 352 012, 62 грн.

За результатами перевірки складено акт №124/26-15-04-07-19/01387811 від 13.03.2020 (а.с.33-36).

Позивач направляв на адресу ГУ ДПС заперечення на акт перевірки із копіями договору оренди, рішення суду, довідки про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, податкової декларації з плати за землю за 2020 рік (а.с.39-44).

Так, як вбачається із штампу оператора поштового зв`язку на описі вкладення у цінний лист 0101508323043, адресований ГУ ДПС у м. Києві, заперечення з додатками здані для відправки 08.04.2020 (а.с.44).

При цьому, поштове відправлення 0410715126820, яким позивачу 16.03.2020 податковим органом направлялися заперечення (а.с.37), отримане товариством 25.03.2020 (а.с.38).

У листі від 14.04.2020 ГУ ДПС у м. Києві повідомили позивача про те, що заперечення на акт перевірки подані з порушенням термінів, встановлених Податковим кодексом, тому вони залишені без розгляду (а.с.46-47).

На підставі названого вище акта перевірки прийняте податкове повідомлення - рішення від 09.04.2020 №0360340407, яким збільшено суму грошових зобов`язань з орендної плати з юридичних осіб на 48979,79 грн. (на 39183,83 грн. за основним зобов`язанням і 9795,96 грн. за штрафними санкціями за порушення норм підпункту 288.1.1 статті 288 (а.с.50).

Так, 26.01.1999 між КП «Енергомонтажний поїзд №751» та Київською міською державною адміністрацією (КМДА) укладено договір на право тимчасового довгострокового користування землею на умовах оренди №66-5-00029 (а.с.20-22).

За умовами пункту 1.1 договору КМДА на підставі розпорядження від 25.06.1998 №1335 надає, а КП «Енергомонтажний поїзд №751» приймає в тимчасове користування земельну ділянку загальною площею 1,1316 га, у тому числі під промисловими об`єктами 1,1316 га.

Як домовлено у пункті 1.2 земельна ділянка надається в тимчасове довгострокове користування на умовах оренди строком на 25 років для експлуатації та обслуговування комплексу будівель і споруд виробничої бази підприємства на просп. Визволителів, 13 у Дніпровському районі.

Плата за землю вноситься землекористувачем у розмірі двох відсотків від грошової оцінки земельної ділянки, що орендується (пункт 2.1).

Рішенням Господарського суду м. Києва від 24.11.2014 у справі №910/2336/14 внесено зміни до цього договору і викладено пункт у новій редакції: «Річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у розмірі 3 % від її нормативної грошової оцінки» (а.с.23-28).

02.08.2016 позивачу комунальним підприємством «Київський міський центр земельного кадастру та приватизації землі» видано довідку №Ю-22930/2016 про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки із кадастровим номером 8000000000:66:264:0004 (а.с.19).

Як видно з такої довідки, функціональне використання земельної ділянки, про яку йдеться, - землі змішаного використання: 6896 м кв землі промисловості, 4420 м кв землі комерційного використання. У зв`язку із цим, до частини земельної ділянки у розмірі 6896 м кв застосовано коефіцієнт на функціональне використання землі 1,2, а до іншої частини у 4420 м кв 2,5.

У цій же довідці вказана загальна нормативна грошова оцінка відповідної земельної ділянки 39 319 319,59 грн. (16 836 836, 51 грн. + 22 482 483, 05 грн.), а також те, що розмір грошової оцінки розраховано у відповідності до рішення Київської міської ради від 03.07.2014 №23/23.

Позивач пояснив, що саме виходячи із такої нормативної грошової оцінки визначав суму належної до сплати орендної плати таким чином: 39 319 319,59 грн.*3 %*1,06 (коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель)/12 місяців = 104 196,20 грн. в місяць.

Так, у податковій декларації з плати за землю за 2020 рік (а.с.29-32), товариство вказало загальну суму у 1 250 354,36 грн. (по земельній ділянці площею 0,4420 га 714 942,96 грн., по земельній ділянці площею 0,6896 га 535 411,40 грн.) (а.с.29-32).

У той же час, податковий орган у акті перевірки послався на витяг від 24.07.2019 про розмір нормативної грошової оцінки у 57 352 012,62 грн. Однак, незважаючи на витребування судом, не надав такий документ.

Позивач, у свою чергу, наголошував, що зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки з моменту отримання довідки від 02.08.2016 №Ю-22930/2016, на підставі якої товариство провело розрахунок належної для сплати суми, не відбувалося, тому стверджує правильність визначеного саме товариством розміру орендної плати.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами у справі, суд виходив із такого.

За нормами статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України (Податковий кодекс, Кодекс, ПК України).

Згідно приписів пункту 109.1 статті 109 Кодексу податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб`єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом.

У відповідності із пунктом 109.2 статті 109 Податкового кодексу порушення податкового законодавства та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.

За нормами пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Згідно статті 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

За положеннями пункту 86.7 статті 86 Податкового кодексу у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки (крім документальної позапланової перевірки, проведеної у порядку, встановленому підпунктом 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу), вони мають право подати свої заперечення та додаткові документи і пояснення, зокрема, але не виключно, документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки).

Такі заперечення, додаткові документи і пояснення є невід`ємною частиною матеріалів перевірки.

Як закріплено у пункті 44.7 статті 44 Податкового кодексу протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта перевірки, платник податків має право подати контролюючому органу, що проводив перевірку, заперечення та/або додаткові документи, які підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності.

За нормами пункту 86.8 статті 86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається в порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом п`ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки, та надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

За наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та додаткових документів і пояснень, зокрема документів, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, поданих у порядку, встановленому цією статтею, податкове повідомлення-рішення приймається в порядку та строки, визначені пунктом 86.7 цієї статті.

За визначенням у підпункті 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України плата за землю - це обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

За приписами пункту 289.3 статті 289 Податкового кодексу України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська державні адміністрації не пізніше 15 січня поточного року забезпечують інформування центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику, і власників землі та землекористувачів про щорічну індексацію нормативної грошової оцінки земель.

Для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства (абзац перший пункту 289.1 статті 289 Податкового кодексу України).

За правилами статті 288 Податкового кодексу підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни. Форма надання інформації затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об`єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу:

не може бути меншою за розмір земельного податку:

для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки;

для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено, - у розмірі не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області;

За приписами пункту 286.1 статті 286 ПК України підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру. Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, у сфері будівництва щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі (пункт 286.2 статті 286 ПК України).

Базою оподаткування є: нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом; площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено (пункт 271.1 статті 271 ПК України).

Згідно вимог пункту 271.2 статті 271 ПК України рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

За визначенням у статті 1 Закону України «Про оцінку земель» нормативна грошова оцінка земельних ділянок - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

За правилами статті 5 Закону України «Про оцінку земель» грошова оцінка земельних ділянок залежно від призначення та порядку проведення може бути нормативною і експертною. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні (крім випадків спадкування спадкоємцями першої та другої черги за законом (як випадків спадкування ними за законом, так і випадків спадкування ними за заповітом) і за правом представлення, а також випадків спадкування власності, вартість якої оподатковується за нульовою ставкою) та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

У відповідності до статті 15 цього ж Закону підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок може проводитися також на підставі договору, який укладається заінтересованими особами в порядку, встановленому законом. Підставами для проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки є договір, який укладається заінтересованими особами в порядку, встановленому законом, а також рішення суду.

Статтею 18 Закону України «Про оцінку земель» встановлено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, незалежно від їх цільового призначення, проводиться не рідше, ніж один раз на 5 - 7 років.

За результатами нормативної грошової оцінки земель складається технічна документація (частина перша статті 20 Закону України «Про оцінку землі»).

Як закріплено у частині першій статті 23 Закону України «Про оцінку земель» технічна документація затверджується відповідною сільською, селищною міською радою. Протягом місяця з дня надходження технічної документації з бонітування ґрунтів, емкономічної оцінки земель, нормативної грошової оцінки відповідна сільська, селищна, міська рада розглядає та приймає рішення про затвердження або відмову в затвердженні такої технічної документації.

Технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Києва затверджено рішенням від 03.07.2014 N 23/23, введеним у дію з 01.07.2015 рішенням Київської міської ради від 10.12.2014 №565/565.

Так, згідно цього рішення у складі технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Києва затверджено: 1) схеми економіко-планувального зонування міста Києва; 2) нормативну грошову оцінку земель міста Києва (схеми впливу локальних факторів, що характеризують місце розташування земельних ділянок у місті Києві); 3) нормативну грошову оцінку земель сільськогосподарського призначення в межах міста Києва.

За результатом з`ясованих у справі обставин і аналізу наведених норм права, суд приходить до наступних висновків.

По-перше, податковим органом не дотримано процедури розгляду заперечення на акт перевірки, не забезпечено реалізацію прав платника податку на подання як заперечень, так і додаткових документів, а також і на участь у розгляді таких документів.

Так, як вже зазначалося вище, ТОВ «Енергомонтажний поїзд №751» отримало акт перевірки 25.03.2020, здало заперечення із доданими до них документами для відправлення оператору поштового зв`язку 08.04.2020, тобто на десятий робочий день після отримання акта перевірки, відповідно, дотрималося строку подання відповідних заперечень. У свою чергу, податковий орган безпідставно та необґрунтовано вказав на порушення термінів подання заперечень і залишив їх без розгляду.

Отже, це є самостійною підставою для констатації протиправності податкового повідомлення-рішення.

По-друге, судом витребовувалися у відповідача усі докази та матеріали, які слугували підставою прийняття оскаржуваного повідомлення-рішення, однак такі документи не подані, так само не подано жодного доказу в обґрунтування визначення нормативної грошової оцінки земельної ділянки про яку йдеться на рівні вказаному у акті перевірки. Крім того, в матеріалах справи відсутні докази, що Київська міська рада приймала нове рішення про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Києва, як і того, що було змінено нормативну грошову оцінку земель міста Києва.

Разом із тим, як закріплено у Податковому кодексі, витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки подається або при поданні першої декларації або у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі; а нормативна грошова оцінка землі проводиться в обов`язковому порядку для визначення розміру орендної плати за землі комунальної та державної форм власності. При цьому, технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, затверджується рішенням відповідної сільської, селищної чи міської ради. Таке рішення офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року.

Суд зазначає, що довідку від 02.08.2016 №Ю-22930/2016 було сформовано на підставі рішення Київської міської ради від 03.07.2014 №23/23 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Києва» (яке введено в дію з 01.07.2015 рішенням Київської міської ради від 10.12.2014 №565/565). Таке рішення було чинним на час виникнення спірних відносин, нова нормативна грошова оцінка земель міста Києва не приймалася. Тому у товариства, відповідно, не виникало обов`язку отримувати новий витяг з нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

За наведеного, суд констатує, що податковий орган не довів правомірності прийняття оскаржуваного рішення, не забезпечив реалізації закріплених Податковим кодексом прав платника податку на подання заперечень, не надав докази правильності обрахунку визначеної під час перевірки суми орендної плати, як і правильності використаних вихідних даних для її обрахунку.

Позивач, у свою чергу, надав докази правомірності визначення у декларації з плати за землю за 2020 рік розміру орендної плати за земельну ділянку на підставі довідки від 02.08.2016 №Ю-22930/2016, які не спростовані податковим органом. Також надав докази дотримання строку направлення заперечень на акт перевірки, які були залишені без розгляду.

За змістом частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За правилами частини другої цієї ж статті 77 в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За змістом частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У той же час, оскаржуване у цьому випадку повідомлення-рішення не відповідає названим критеріям.

Із урахуванням викладеного у сукупності, суд резюмує протиправність повідомлення-рішення, яке є предметом спору, у зв`язку із чим позовні вимоги підлягають задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає таке.

За змістом частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як видно із платіжного доручення від 28.04.2020 №709 позивачем сплачено судовий збір у сумі 2102 грн.

Зважаючи на задоволення позовних вимог, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору на суму 2102 грн. підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача - Головного управління ДПС у м. Києві як суб`єкта владних повноважень, який прийняв оскаржуване рішення.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 159, 162, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

адміністративний позов Приватного акціонерного товариства «Енергомонтажний поїзд №751» - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 09.04.2020 №0360340407.

Стягнути на користь Приватного акціонерного товариства «Енергомонтажний поїзд №751» (код ЄДРПОУ 01387811, місцезнаходження: 02660, м. Київ, проспект Визволителів, буд. 13) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ ВП: 44116011; місцезнаходження: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 33/19) судовий збір у розмірі 2102 (дві тисячі сто дві гривні) грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Скрипка І.М.