КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
08 листопада 2024 року №640/10639/21
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Білоноженко М.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-будівельна фірма «БЕРЕСТ» про застосування заходів реагування-
ВСТАНОВИВ:
Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві (01601, м. Київ, вул. Володимирська, 13, код ЄДРПОУ 38620155) звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «БЕРЕСТ» (02092, м. Київ, вул. О.Довбуша, 35, код ЄДРПОУ 02403446), в якому просить суд застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень шляхом зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-будівельна фірма «БЕРЕСТ» (місцезнаходження юридичної особи: вул. О. Довбуша, 35, м. Київ, 02092), код ЄДРПОУ: 02403446, відімкнути джерела електроживлення та накласти печатки на головний електрощит, розташований за адресою: проспект Голосіївський, 118/1 у Голосіївському районі м. Києва - до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки.
В обгрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що за результатами планової перевірки щодо додержання відповідачем вимог законодавства у сферах пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту було виявлено порушення, які створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей. Відтак, слід застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю).
Окружним адміністративним судом міста Києва 19.04.2021 (суддя Погрібніченко І.М.) відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) без повідомлення учасників справи.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.08.2021 відмовлено представнику Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-будівельна фірма "БЕРЕСТ" в задоволенні клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.
Відповідач, не погоджуючись із доводами позивача, надав відзив на позовну заяву, в якому вказав на те, що необхідно усунути деякі порушення та рекомендації ГУ ДСНС України в м. Києві, на що відповідачу необхідний час для розробки проектної документації та виконання проектних рішень. Зауважив, що усі роботи можливо виконати без закриття об`єкту на ремонт, з гарантуванням безпеки життєдіяльності відвідувачів та працівників об`єкту.
Законом України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13.12.2022 № 2825-IX (далі - Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.
Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних Закону № 2825-IX з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
На виконання вимог Закону №2825-IXупровідним листом від 16.01.2023 №03-19/2661/23 матеріали справи №640/10639/21 передано до Київського окружного адміністративного суду (вх. від 24.04.2024 №20059).
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями Київського окружного адміністративного суду, справу №640/10639/21 передано до розгляду судді Білоноженко М.А.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 14 травня 2024 року справу прийнято до свого провадження суддею Білоноженко М.А.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Відповідно до Кодексу цивільного захисту України, Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», Положення про Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві, затвердженого наказом ДСНС України від 04.02.2013 №3 та наказів Державної регуляторної служби України від 16.11.2020 № 114 «Про затвердження Плану здійснення комплексних заходів державного нагляду (контролю) на 2021 рік», ДСНС України від
26.11.2020 № 633 «Про затвердження плану перевірок» з урахування Закону України
«Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню корона вірусної хвороби (COVID-19)», Головним управлінням
Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві було видано наказ від 15.01.2021 № 30 «Про проведення планових перевірок».
Згідно Наказу № 30 видано повідомлення від 18.01.2021 №24/96 та доручено провести планову перевірку приміщення Товариство з обмеженою відповідальністю
«Виробничо-будівельна фірма «Берест» (далі - ТОВ «ВБФ «БЕРЕСТ» ), код ЄДРПОУ: 02403446, щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.
На підставі наказу № 30 було видано посвідчення від 01.02.2021 № 588 на проведення перевірки приміщення ТОВ «ВБФ «БЕРЕСТ», розташованого за адресою: пр-т Голосіївський, 118/1 у Шевченківському районі м. Києва.
Перед початком здійснення перевірки державними інспекторами
було надано/пред`явлено посвідчення на проведення перевірки від 01.02.2021 № 588 та службові посвідчення, які засвідчують осіб перевіряючих.
Копію посвідчення отримала відповідальна особа ТОВ «ВБФ «БЕРЕСТ», про що зроблено відповідну відмітку в посвідченні № 588.
Під час здійснення перевірки встановлено, що об`єкт перевірки - приміщення
ТОВ «ВБФ «БЕРЕСТ» експлуатується з порушенням правил та норм пожежної і техногенної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, а саме виявлено 36 порушень у сфері техногенної та пожежної безпеки:
-при передачі в оренду окремих частин майнового комплексу, приміщень тощо не визначено чіткі права та обов`язки орендаря та орендодавця щодо забезпечення пожежної безпеки та відповідальності за порушення вимог пожежної безпеки на об`єкті
оренди;
-на об`єкті відповідним документом (наказом, інструкцією тощо) відсутній (не встановлений протипожежний режим), який включає: порядок утримання шляхів евакуації;
порядок використання побутових нагрівальних приладів: правила проїзду та стоянки транспортних засобів; порядок відключення від мережі електроживлення у разі пожежі; порядок огляду й зачинення приміщень після закінчення роботи, порядок організації експлуатації і обслуговування наявних засобів протипожежного захисту; порядок проведення планово-попереджувальних ремонтів та оглядів електроустановок, опалювального, вентиляційного, технологічного та іншого інженерного обладнання;
порядок дій у разі виникнення пожежі: порядок і способи оповіщення людей, виклику пожежно-рятувальних підрозділів; вимкнення ліфтів, електроспоживачів, застосування засобів пожежогасіння; послідовність евакуації людей та матеріальних цінностей з урахуванням дотримання техніки безпеки;
-для кожного приміщення об`єкта відсутні затверджені керівником об`єкта інструкції про заходи пожежної безпеки;
-на об`єкті не розроблені та не вивішені на видимих місцях плани (схеми) евакуації
людей на випадок пожежі; На об`єкті на доповнення до схематичного плану евакуації відсутня інструкція, що визначає дії персоналу щодо забезпечення безпечної та швидкої евакуації людей, за якою не рідше одного разу на півроку мають проводитися практичні тренування всіх задіяних працівників. Для об?єктів, у яких передбачається перебування людей уночі, інструкції повинні передбачати також дії у нічний час;
-приміщення не в повній мірі забезпечені відповідними знаками безпеки. Знаки безпеки, їх кількість, а також місця їх встановлення повинні відповідати ДСТУ ISO 6309:2007 «Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір» (ISO 6309:1987, IDT) та ГОСТ 12.4.026-76 «ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности»;
-допускається використання та надання в орендне користування приміщень без зареєстрованої декларації відповідності матеріально-технічної бази суб`єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки в установленому
законодавством порядку;
-інструктажі з питань пожежної безпеки проводить особа, яка не пройшла навчання з питань пожежної безпеки;
-особа, відповідальна за протипожежний стан приміщень, не пройшла навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки у порядку, встановленому ПКМУ від 26.06.2013 за № 444;
-допускається технічне переоснащення та зміна функціонального призначення приміщень, без проектної документації;
-двері складських (підсобних), технічних та виробничих приміщень не виконані протипожежними з межею вогнестійкості
на менше Е130;
-шахта вантажного підйомника не відокремлена від інших приміщень протипожежними перегородками 1-го типу, у порушенні вимог п. 6.31. ДБН В. 1.1-7:2016;
-сполучення шахти вантажного підйомника з підвальним поверхом не виконано через протипожежні тамбур-шлюзи 1-го типу з підпором повітря під час пожежі, у порушення вимог п.6.35. ДБН В.1.1-7:2016;
-на вхідних дверях складських приміщень та комор (складів)
товарів, відсутні таблички із вказанням категорії щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки приміщення, а також клас зони;
-ширина шляху евакуації (через запасний вихід з приміщень та приміщень відділення Приватбанку) менше 1-го метра, шо погіршує евакуацію та знижує пожежну безпеку об`єкту у порушенні вимог п. 7.3.6. ДБН В.1.1-7-2016;
-висота шляху евакуації (через запасний вихід з приміщень та приміщень відділення Приватбанку) менше 2-х метрів, що погіршує евакуацію та знижує пожежну безпеку об`єкту у порушенні вимог п. 7.3.6. ДБН В. 1.1-7-2016;
-сходи у підвал не відділено від приміщень 1-го поверху
протипожежними перегородками 1-го типу п. 6.38. ДБН В.1.1-7-2016;
-двері евакуаційних виходів замикаються на внутрішні запори, які не відкриваються зсередини без ключа;
-коридор на шляху евакуації через запасний вихід не забезпечено евакуаційним освітленням відповідно до вимог ДБН В.1.1-7-2016 «Пожежна безпека об`єктів будівництва», ДБН B.2.5-23-2010 «Проектування електрообладнання об`єктів цивільного призначення» та Правил улаштування електроустановок. Світильники евакуаційного освітлення повинні вмикатися з настанням сутінків у разі перебування в будинку людей;
-відсутні згідно з вимогами ДБН В.1.1-7-2016 «Пожежна безпека об`єктів будівництва», ДБН В.2.5-23-2010 «Проектування електрообладнання об`єктів цивільного призначення» світлові покажчики «Вихід»;
-допускається: зберігання товарів та упаковки на шляхах евакуації;
користування у складських приміщеннях та приміщеннях для підготовки товарів
до продажу побутовими електронагрівальними приладами;
- з`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів
виконано не за допомогою опресування, зварювання, паяння або
затискачів;
-відгалуджувальні та з`єднувальні коробки у підсобних приміщеннях не закрито кришками з негорючих або важкогорючих матеріалів;
-допускається експлуатація тимчасових дільниць електромереж;
-у складських підсобних приміщеннях та у підвалі апарати відключення силових та освітлювальних мереж (вимикачі) встановлено всередині вказаних приміщень;
-не всі електрощити та групові електрощитки оснащені схемами підключення споживачів з пояснювальними написами і вказаним значенням номінального струму апарата захисту (плавкої вставки);
-не надано документи щодо наявності та/або технічного обслуговування захисту будівлі, від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів та/або технічного обслуговування;
-допускається: використання саморобних подовжувачів, які не відповідають
вимогам ПУВ; складування горючих матеріалів на відстані менше 1 м від електроустаткування та під електрощитами; використання в пожежонебезпечних зонах світильників з лампами розжарювання без захисного суцільного скла (ковпаків), а також з відбивачами і розсіювачами, виготовленими з горючих матеріалів;
-системи протипожежного захисту (далі - СПЗ) не справні та не утримуються в постійній готовності до виконання роботи; Несправності, які впливають на їх працездатність, не усуваються негайно, інші несправності не усуваються в передбачені регламентом терміни, при цьому не робляться записи у відповідних журналах;
-приміщення не обладнано системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту»;
-на об`єкті відсутні положення, інструкції та інші документи з
питань утримання систем протипожежного захисту, журнал
«Обліку санкціонованих та несанкціонованих спрацьовувань (відмов, несправностей) систем протипожежного захисту»;
-не проведено вимірювання значення електричного опору ізоляції між електрично не з`єднаними струмопровідними частинами приймально контрольного приладу (ПКП), а також між ними і його корпусом на відповідність вимогам технічних умов на цей прилад.
(вимірювання повинно проводитись не менше 1 разу на 3 роки) в
порушеннях ДСТУ 9047:2020 Системи протипожежного захисту;
-для зазначення місцезнаходження первинних засобів пожежогасіння відсутні вказівні знаки згідно з ДСТУ ISO 6309:2007 «Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та
колір», ГОСТ 12.4.026-76 «ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности». Знаки повинні бути розмішені на видимих місцях на висоті 2 - 2,5 м від рівня підлоги як усередині, так і поза приміщеннями (за потреби);
-розташування технологічного обладнання та товару перешкоджає вільній евакуації відвідувачів у разі пожежі;
-на випадок виникнення пожежі приміщення не забезпечене засобами індивідуального захисту органів дихання для саморятування людей під час пожежі для обслуговувального персоналу;
-у приміщеннях відсутній сучасний куточок цивільного захисту
населення;
-відсутні спеціально призначені особи з питань цивільного захисту.
Навчання працівників з питань цивільного захисту, у тому числі, правилам техногенної безпеки, не здійснено.
За результатами перевірки державним інспектором складено було Акт від 05.03.2021 №177.
Від отримання Акту № 177 від 05.03.2021 відповідальна особа ТОВ «ВБФ «БЕРЕСТ» відмовилась, про що зроблено відповідну відмітку в акті.
Також, за порушення вимог ст. 175 КУпАП комерційного директора ТОВ «ВБФ «БЕРЕСТ» ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності про що складено протокол КИ № 018455/66 від 23.02.2021 та постанова КИ №013455/66 від 23.03.2021.
Вважаючи виявлені правопорушення такими, що загрожують життю та здоров`ю людей та свідчать про відсутність у відповідача необхідної системи заходів для уникнення виникнення пожежі, її гасіння та швидкого реагування у разі її виникнення, позивач звернувся до суду із даним позовом, при вирішенні якого суд виходить із наступного.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 року №877-V (далі - Закон №877-V).
Статтею 1 вказаного Закону визначено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища, а заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.
Разом з цим, відносини, пов`язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, та визначає повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов`язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності регулює Кодекс цивільного захисту України.
Положеннями статті 64 Кодексу цивільного захисту України визначено, що центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.
Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення (ч. 2 ст. 64 КЦЗ).
До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять: органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду; органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи (ч. 3 ст. 64 КЦЗ).
Згідно з пунктом 1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, що затверджене Указом Президента України від 16.01.2013 № 20/2013 (далі - Положення №20/2013), Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра оборони України.
ДСНС України входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно - рятувальних служб, профілактики травматизму невиробничого характеру, а також гідрометеорологічної діяльності (абз.2 п.1 Положення №20/2013).
У пункті 3 зазначеного Положення визначено, що основними завданнями ДСНС України, зокрема, є здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, за діяльністю аварійно-рятувальних служб.
Згідно з частиною другою статті 51 КЦЗ, забезпечення техногенної безпеки суб`єкта господарювання покладається на його керівника.
Забезпечення пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання (ч. 3 ст. 55 КЦЗ).
Центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону (ст. 66 КЦЗ).
У силу пункту 12 частини першої статті 67 КЦЗ, до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.
Відповідно до частини другої статті 68 КЦЗ, у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.
Положеннями частини першої статті 70 КЦЗ встановлено, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; порушення правил поводження з небезпечними речовинами; відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання; проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.
Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду (ч. 2. ст. 70 КЦЗ).
Суд зазначає, що зі змісту вищевказаних норм законодавства вбачається, що застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) є необхідним оперативним та превентивним способом впливу на порушника з метою усунення існування загрози життю та здоров`ю людей. Застосування таких заходів обумовлюється виключно наявністю підстав, передбачених статтею 70 КЦЗ, зокрема, фактом недотримання вимог пожежної безпеки, та не залежить від виконання (не виконання) вимог припису органу контролю щодо усунення виявлених порушень.
Крім того, чинне законодавство не обумовлює імперативно необхідність винесення припису, розпорядження чи постанови з питань пожежної безпеки як передумови звернення до суду із позовом про застосування заходів реагування у вигляді зупинення діяльності об`єкту. Більше того, за змістом частини сьомої статті 7 Закону № 877-V на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
Відповідач, заперечуючи проти виявлених під час перевірки порушень, зазначає, що в період з 01.08.2021 по 30.09.2021 року відповідачем було усунуто порушення №5,18,19,25,30,32,35, 36, викладені у приписі про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки №59 від 12.03.2021 року.
Зазначена вище інформація підтверджується видатковою накладною №68 від 23.09.2021, актом надання послуг №68 від 23.09.2021, фотографіями приміщення
по пр-ту Голосіївський № 118/1 в кількості 25 одиниць, протоколом засідання комісії з проведення навчання та перевірки знань з питань техногенної безпеки №09/21-12 від 07.09.2021, посвідченням про проходження навчання з питань техногенної безпеки реєстраційний №09/21-12 від 07 вересня 2021р.
З цього приводу суд зазначає, що Головне управління Державної служби України м. Києві є спеціальним органом, який здійснює контроль за додержанням суб`єктами господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, а тому належним доказом усунення зафіксованих в акті перевірки порушень є результати повторної перевірки.
Так, з матеріалів справи вбачається, що на підставі звернення ТОВ «ВБФ «БЕРЕСТ» Головним управлінням було проведено позаплановий захід, на підставі якого складено Акт № 1037 від 13.10.2021.
Судом встановлено, що під час здійснення позапланової перевірки залишаються неусунутими 20 порушень, які зазначені в Акті № 1037 від 13.10.2021, та встановлено, що об`єкт перевірки у приміщення ТОВ «ВБФ «БЕРЕСТ», розташовані за адресою: просп. Голосіївський. 118/1, продовжує експлуатуватись з порушеннями правил пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей.
Зокрема, порушення 9, 10, 11 стосуються евакуації людей з приміщення відповідача.
Наявність даних порушень ускладнить швидку та безпечну евакуацію людей у разі виникнення пожежі. Евакуація людей під час пожежі - це вимушений процес виведення лодей із зони, де є можливість впливу на них небезпечних чинників пожежі. Необхідними умовами, які забезпечують ефективну евакуацію, є: мінімальний час, за який можна залишити приміщення при пожежах, аваріях; найкоротша відстань від місця аварії до виходу назовні; безпечний шлях проходження людей до виходу.
Порушення 12, 13, 14, 15, 18 стосуються дотримання ППБУ в частині електрики в приміщенні офісного центру відповідача. Наявність даних порушень призводить до великої ймовірності виникнення короткого замикання з послідуючим горінням.
Порушення 16, 17 стосуються відсутністю систем протипожежного захисту в приміщенні відповідача. Система протипожежного захисту розрахована на максимально швидку реакцію на загоряння і більш повне виключення чинників, завдяки яким відбувається процес горіння (наявність горючих речовин, присутність кисню (або, простіше кажучи, приплив свіжого повітря), наявність високої температури). Наявність даного порушення не дозволить обмежити розповсюдження полум`я на ранній стадії виникнення пожежі, чим створюється загроза безпеці людей.
Порушення № 1, 2, 4, 5, 6, 7, 8, 19, 20 стосуються відсутністю протипожежних перешкод з нормованою межею вогнестійкості, незабезпечення засобів органів дихання для персоналу, відсутністю протипожежного режиму, не визначення категорії приміщень та відсутністю інформації щодо перепланування приміщення.
Наявність даних порушень сприятиме поширенню пожежі на інші приміщення, не дозволить оперативно зреагувати на пожежу, ускладнить гасіння пожежі на початковій стадії до приїзду пожежно-рятувальних підрозділів, і як наслідок - може призвести до збільшення матеріальних збитків та загибелі людей. Унеможливить швидку локалізацію та успішну ліквідацію надзвичайної ситуації з мінімальними наслідками.
Отже, порушення, зазначені в Акті №1037, у своїй сукупності стосуються недодержанням пожежної безпеки, що може призвести до виділення токсичних речовин та задимлення території в результаті надзвичайної ситуації, в результаті чого можуть постраждати люди, які будуть перебувати в приміщенні Відповідача.
Існування (не усунення відповідачем) хоча б одного з порушень, встановлених позивачем, які загрожують життю та здоров`ю людей, вже є самостійно достатньою правовою підставою для застосування до відповідача відповідних заходів реагування.
Указаний висновок узгоджується із позицією, висловленою Верховним Судом у постанові від 05.05.2022 у справі №160/4988/19, від 19.07.2023 у справі №200/2315/20-а, від 29.02.2024 у справі №420/1984/20, від 15.05.2024 у справі №280/11719/21, від 24.10.2024 у справі №320/3160/20 та які підлягають врахуванню на підставі частини третьої статті 341 КАС України.
З урахуванням того, що відповідачем не усунуто виявлені під час перевірки та зазначених в акті порушення вимог пожежної безпеки, що стали підставою для звернення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві до суду для застосування заходів реагування, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Верховний Суд у постанові від 26.02.2020 у справі №826/7073/18 дійшов висновку про те, що правовою підставою для застосування адміністративним судом заходів реагування є одночасна наявність таких умов: 1) факт порушення правил та норм пожежної і техногенної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей; 2) звернення компетентного органу, який здійснює державний нагляд у сфері пожежної і техногенної безпеки, із відповідним адміністративним позовом до суду; 3) наявність обов`язку у підконтрольного суб`єкта, зупинення експлуатації приміщень (об`єктів) якого вимагає відповідний орган Державної служби України з надзвичайних ситуацій, забезпечувати дотримання вимог пожежної безпеки у відповідному приміщенні.
Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Частиною шостою статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 №1402-VIII передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Також, суд наголошує, що за змістом статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність.
Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.
З огляду на зазначене, враховуючи, що наявність встановлених порушень впливає на ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі та, як наслідок, може спричинити загрозу життю і здоров`ю людей, суд приходить до висновку, що саме зупинення експлуатації (роботи) приміщень, шляхом зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-будівельна фірма «БЕРЕСТ» відімкнути джерела електроживлення та накласти печатки на головний електрощит, розташований за адресою: проспект Голосіївський, 118/1 у Голосіївському районі м. Києва, є належним заходом, направленим на захист життя і здоров`я людей.
Відтак, суд дійшов висновку, що зупинення експлуатації зазначеного об`єкта є пропорційним, з урахуванням наведених порушень, збиткам, яких може зазнати власник об`єкта в зв`язку з забороною та можливими негативними наслідками для його працівників та відвідувачів у разі виникнення пожежі. Надзвичайна подія, за таких обставин, може призвести до незворотних наслідків.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (частини перша та друга статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України).
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв`язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується приписами частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Отже, враховуючи відсутність витрат суб`єкта владних повноважень, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, підстави для відшкодування судових витрат відсутні.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 72-77, 139, 242-247, 255 КАС України, суд, -
в и р і ш и в:
Адміністративний позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві (01601, м. Київ, вул. Володимирська, 13, код ЄДРПОУ 38620155) задовольнити повністю;
Застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень шляхом зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-будівельна фірма «БЕРЕСТ» (місцезнаходження юридичної особи: вул. О. Довбуша, 35, м. Київ, 02092), код ЄДРПОУ: 02403446, відімкнути джерела електроживлення та накласти печатки на головний електрощит, розташований за адресою: проспект Голосіївський, 118/1 у Голосіївському районі м. Києва - до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Білоноженко М.А.
Суд | Київський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 08.11.2024 |
Оприлюднено | 21.11.2024 |
Номер документу | 123115082 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо цивільного захисту |
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Епель Оксана Володимирівна
Адміністративне
Київський окружний адміністративний суд
Білоноженко М.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні