Рішення

від 08.11.2024 по справі 320/43343/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 листопада 2024 року справа №320/43343/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., розглянув в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «АВЕНТИН» до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії.

Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «АВЕНТИН» (далі - позивач та/або ТОВ «НВП АВЕНТИН» з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі відповідач-1 та/або ГУ ДПС м. Києва), Державної податкової служби України (далі відповідач-2 та/або ДПС України, контролюючий орган) та просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 30.10.2023 № 9809524/44486477;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ «НВП «АВЕНТИН» № 4 від 25.11.2022 року датою її фактичного отримання;

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 30.10.2023 № 9809523/44486477;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ «НВП «АВЕНТИН» № 4 від 28.11.2022 року датою її фактичного отримання.

Мотивуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що ним було подано контролюючому органу для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні, однак контролюючим органом було відмовлено у їх реєстрації, не зважаючи на відповідність останніх всім вимогам та критеріям, що визначені Податковим кодексом України та іншими нормативно-правовими актами. Також представник позивача наголосив, що оскаржувані рішення відповідача-1 не містять конкретної інформації, яких саме документів не вистачало для прийняття рішень про реєстрацію податкових накладних.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20.12.2023 відкрито спрощене провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання Витребувано докази від сторін.

Відповідно до частини 6 статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) днем вручення судового рішення є, серед іншого: день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

04.01.2024 року представником позивача через підсистему «Електронний суд» подано до Київського окружного адміністративного суду клопотання про надання витребуваних судом в ухвалі про відкриття провадження у справі документів з додатками, які були зареєстровані судом 05.01.2024.

17.01.2024 року в Київському окружному адміністративному суді зареєстровано відзиви на позовну заяву, які надійшли від ГУ ДПС у м. Києві та ДПС України, в яких представник відповідача 1 та відповідача 2 заперечують щодо задоволення позовних вимог. Зазначає, що ТОВ «НВП «АВЕНТИН» надано не повний пакет первинних документів щодо підтвердження фінансово-господарських операцій.

08.02.2024 року в Київському окружному адміністративному суді зареєстровано відповіді на відзиви відповідача-1 та відповідача-2 на позовну заяву ТОВ «НВП «АВЕНТИН», в яких представник позивача стверджує про безпідставність правових обґрунтувань відповідачів, наведених в відзивах на позовну заяву.

Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «НВП «АВЕНТИН» зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців 03.12.2021 року, код ЄДРПОУ 44486477, адреса місця знаходження: 03039, місто Київ, вул. Ізюмська, будинок 5-Б. Виробничі потужності: 07301, Київська обл., Вишгородський р-н, м. Вишгород, вул. Шолуденка, будинок 19-С. Розмір статутного капіталу Товариства становить 1 000 000,00 (один мільйон) грн., що сформований в повному розмірі. Основний вид економічної діяльності - 22.22 Виробництво тари з пластмас.

Видами діяльності позивача згідно з КВЕД-2010 є: 46.69 Оптова торгівля іншими машинами та устаткуванням (основний); 43.21 Електромонтажні роботи; 43.29 Інші будівельно-монтажні роботи, 47.19 Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах; 70.22 Консультування з питань комерційної діяльності й керування;71.21 Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі укладеного Договору № НП 4-22 від 11.02.2022 року між ТОВ «НВП «АВЕНТИН» та ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ "КИЇВХЛІБ", за правилом першої події та відповідно до вимог п. 187.1 ст. 187, п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України (надалі за текстом ПК України) ТОВ «НВП «АВЕНТИН» було складено податкову накладну № 4 від 25.11.2022 року та направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до квитанції № 1 (реєстраційний номер 9269157961) від 14.12.2022 року податкову накладну № 4 від 25.11.2022 року було прийнято, але її реєстрацію у Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено та зазначено:

ДОКУМЕНТ ЗБЕРЕЖЕНО. РЕЄСТРАЦІЯ ЗУПИНЕНА. Відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної від 25.11.2022 № 4

в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 3923, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Додатково повідомляємо: показник "D"=3.8325%, "P"=1160378.15.

ТОВ «НВП «АВЕНТИН» уклав з ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ "КИЇВХЛІБ", (надалі контрагент) Договір поставки продукції № НП 4-22 від 11.02.2022 року. Згідно умов договору, ТОВ «НВП «АВЕНТИН» зобов`язувався поставити контрагенту вироблений на власних виробничих потужностях Товар - пакувальний матеріал.

Оскільки пакувальний матеріал виробляється штучно з певними характеристиками, кожне Замовлення на виготовлення пакувального матеріалу оформлюється Сторонами договору у вигляді Специфікацій, які підписуються Сторонами. В специфікаціях зазначаються ціна, строки виготовлення та поставки, умови поставки та оплати, а також технічні параметри (матеріал, малюнок, фізичні характеристики замовленого матеріалу та інші технологічні параметри). Враховуючи особливості виробництва пакувальних матеріалів, специфікацією може передбачатися толерантність відхилення по кількості фактично виготовленого матеріалу від початкової кількості, зазначеної в Специфікації.

На виконання умов цього договору, Сторонами була укладена та підписана наступні Специфікації: Специфікація № 56 від 31.08.2022 року на суму 2 845 487,40 грн.; Специфікація № 64 від 01.09.2022 року на суму 9 128 852,76 грн.

Згідно умов оплати, зазначених у Специфікації, розрахунок між Сторонами договору - Замовник зобов`язується оплатити Продукцію шляхом перерахування коштів на безготівковий рахунок Постачальника на підставі рахунку-фактури, якщо інший порядок оплати не передбачено у Специфікації.

В подальшому ТОВ НВП «АВЕНТИН» отримало передплату 25.11.2022 р. від ТОВ «ТД Київхліб» на підставі Договору №НП-4-22 від 11.02.2022р., рахунку НП-000221 від 11.05.2022р., в розмірі 155 000,00 грн. Згідно першої події оплата Товару Замовником, ТОВ «НВП «АВЕНТИН» було складено та подано на реєстрацію податкову накладну № 4 від 25.11.2022 року. В подальшому податкова накладна № 4 від 25.11.2022 була заблокована, та в її реєстрації у ЄРПН відмовлено.

З урахуванням толерантності у 10%, передбаченої у перерахованих вище Специфікаціях, ТОВ «НВП «АВЕНТИН» був відвантажений товар контрагенту згідно наступних видаткових накладних (копії видаткових додаються): видаткової накладної НП- НП-001526 від 07.12.2022 року на суму 202 559,35 грн. видаткової накладної НП- НП-001527 від 07.12.2022 року на суму 72 582,67 грн.

Доставка Продукції була здійснена силами Постачальника ТОВ «НВП «АВЕНТИН». Приймання-передача товару здійснювалася уповноваженою особою на прийняття ТМЦ, до накладної додавалася довіреність уповноваженої особи ТОВ «НВП «АВЕНТИН».

Також, на підставі укладеного Договору № НП 4-22 від 11.02.2022 року між ТОВ «НВП «АВЕНТИН» та ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ "КИЇВХЛІБ", за правилом першої події та відповідно до вимог п. 187.1 ст. 187, п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України (надалі за текстом ПК України) ТОВ «НВП «АВЕНТИН» було складено податкову накладну № 4 від 28.11.2022 року та направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до квитанції № 1 (реєстраційний номер 9269147590) від 14.12.2022 року податкову накладну № 4 від 28.11.2022 року було прийнято, але її реєстрацію у Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено та зазначено:

ДОКУМЕНТ ЗБЕРЕЖЕНО. РЕЄСТРАЦІЯ ЗУПИНЕНА. Відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної від 28.11.2022 №4 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 3923, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Додатково повідомляємо: показник "D"=3.8325%, "P"=1160378.15

ТОВ «НВП «АВЕНТИН» на підставі договору з ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ "КИЇВХЛІБ" № НП 4-22 від 11.02.2022 року Сторонами була укладена та підписана наступні Специфікації: Специфікація № 61 від 31.08.2022 року на суму 5 034 469,68 грн.; Специфікація № 62 від 31.08.2022 року на суму 13 503 636,00 грн.; Специфікація № 64 від 01.09.2022 року на суму 9 128 852,76 грн.; Специфікація № 67 від 06.09.2022 року на суму 6 657 345,84 грн.; Специфікація № 72 від 03.10.2022 року на суму 2 761 200,00 грн.

Згідно умов оплати, зазначених у Специфікації, розрахунок між Сторонами договору - Замовник зобов`язується оплатити Продукцію шляхом перерахування коштів на безготівковий рахунок Постачальника на підставі рахунку-фактури, якщо інший порядок оплати не передбачено у Специфікації.

В подальшому ТОВ НВП «АВЕНТИН» отримало передплату 28.11.2022 р. від ТОВ «ТД Київхліб» на підставі Договору №НП-4-22 від 11.02.2022р., рахунку НП-000221 від 11.05.2022р., в розмірі 700 000,00 грн. Згідно першої події оплата Товару Замовником, ТОВ «НВП «АВЕНТИН» було складено та подано на реєстрацію податкову накладну № 4 від 28.11.2022 року. Однак в подальшому вона була заблокована, та в її реєстрації у ЄРПН відмовлено.

З урахуванням толерантності у 10%, передбаченої у перерахованих вище Специфікаціях, ТОВ «НВП «АВЕНТИН» був відвантажений товар контрагенту згідно наступних видаткових накладних (копії видаткових додаються): видаткової накладної НП-НП-001527 від 07.12.2022 року на суму 72 582,67 грн., видаткової накладної НП-НП-001535 від 09.12.2022 року на суму 276 120,00 грн., видаткової накладної НП-НП-001536 від 09.12.2022 року на суму 118 440,00 грн., видаткової накладної НП-НП-001538 від 09.12.2022 року на суму 261 449,26 грн., видаткової накладної НП-НП-001539 від 09.12.2022 року на суму 108 391,32 грн., видаткової накладної НП-НП-001567 від 09.12.2022 року на суму 159 093,34 грн.

Доставка Продукції біла здійснена силами Постачальника ТОВ «НВП «АВЕНТИН» Приймання-передача товару здійснювалася уповноваженою особою на прийняття ТМЦ, до накладної додавалася довіреність уповноваженої особи.

Відповідно до п. 187.1 ст. 187 ПКУ - датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Таким чином, податкова накладна № 4 від 28.11.2022 року на загальну суму 700 000,00 грн, у т.ч. ПДВ 20% на суму 116 666,67 грн., що складена на підставі отриманої передплати, складена відповідно норм ПКУ та підлягає обов`язковій реєстрації в ЄРПН.

Позивачем подано повідомлення (пояснення разом з необхідними документами щодо підтвердження реальності операції) в електронній формі для розблокування податкових накладних №4 та №4 від 25.11.2022 та від 28.11.2022 до комісії ГУ ДПС у м. Києві.

За результатом розгляду поданих документів комісією ГУ ДПС у м. Києві прийнято рішення від 30.10.2023 № 9809524/44486477 та № 9809523/44486477про відмову у реєстрації податкових накладних від 25.11.2022 №4 та від 28.11.2022 №4 в Єдиному реєстрі податкових накладних. Підставою відмови у реєстрації податкової накладної стало те, що позивачем не надано копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг; зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних, та розрахункових документів.

Не погодившись з рішеннями про відмову у реєстрації податкових накладних, позивач оскаржив його в адміністративному порядку.

Поряд з цим, рішеннями ДПС України від 07.11.2023 № 78049/44486477/2, №78085/44486477/2 скарги залишено без задоволення, а рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної - без змін з підстав ненадання платником податків копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг; зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

Вважаючи, що відповідач-1 за відсутності правових підстав відмовив у реєстрації податкових накладних, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір по суті, суд керується положеннями чинного законодавства, яке діє станом на час виникнення спірних правовідносин та звертає увагу на наступне.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України) на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з абзацами 1-3 пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Абзацом 5 пункту 201.10 статті 201 ПК України визначено, що підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Відповідно до абзаців 9-10 пункту 201.10 статті 201 ПК України датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України (абз. 15 п. 201.10 ст. 201 ПК України).

Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Порядок №1246).

Відповідно до пункту 8 Порядку №1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування складаються та реєструються постачальником (продавцем) - платником податку, крім випадків, визначених пунктом 9 цього Порядку.

Згідно з пунктом 12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності кваліфікованого електронного підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України «Про електронні довірчі послуги», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Пунктом 14 Порядку № 1246 визначено, що квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДПС.

Згідно з пунктом 15 Порядку №1246 у квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.

У разі зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування формується квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Така квитанція одночасно надсилається постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) - платнику податку (п. 17 Порядку №1246).

У той же час, положеннями пункту 201.16 статті 201 ПК України регламентовано, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Так, порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (далі - Порядок №1165).

Згідно з пунктом 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Відповідно до пунктів 7-8 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Платник податку отримує інформацію щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет.

Пунктами 10-11 Порядку №1165 визначено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Отже, з вищенаведених норм вбачається, що після надсилання платником податку складеної ним податкової накладної (розрахунку коригування) до ДПС України, в автоматизованому режимі (тобто без участі працівників контролюючого органу) проводиться перевірка відповідності цієї податкової накладної (розрахунку коригування) критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначає Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений Наказом Міністерства фінансів України 12 грудня 2019 року № 520 (далі - Порядок №520).

Пунктом 2 Порядку № 520 встановлено, що прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м.Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Відповідно до пункту 3 Порядку №520 комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

Згідно з пунктом 4 Порядку №520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

Відповідно до пункту 5 Порядку №520 перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Пунктом 7 Порядку №520 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).

Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня (п. 9 Порядку №520).

Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку (п. 10 Порядку №520).

За правилами пункту 11 Порядку №520 комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

При цьому, в розрізі положень пунктів 12, 13 Порядку №520 рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі набирає чинності в день прийняття відповідного рішення. Рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Зі змісту спірних рішень вбачається, що підставою для їх прийняття слугував висновок контролюючого органу про ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційних описів), у тому числі рахунків-фактур/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних; розрахункових документів

При цьому, оскаржувані рішення не містить конкретизації, яких з перелічених документів не надано позивачем.

Також, в оскаржуваних рішеннях не зазначено причин неврахування наданих позивачем пояснень, в яких повідомлено про операцію, на підставі якої сформовано податкові накладні від 25.11.2022 №4 та від 28.11.2022 №4, а саме: платіжні доручення, специфікації, видаткові накладні.

Крім того, відповідачами не було враховано первинні документи та договори, які підтверджують придбання позивачем продукції та оренди основних засобів у ТОВ «Пластхім Україна», ТОВ «Торговий Дім «КИЇВХЛІБ», ТОВ «Флексорес», ТОВ «Валіком».

Пунктом 26 Порядку №1165 передбачено, що комісія регіонального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком та Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Мінфіном.

Комісія центрального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком.

Згідно з пунктом 29 Порядку №1165 до складу комісій регіонального рівня входять посадові особи головних управлінь ДПС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС.

До складу комісії центрального рівня входять посадові особи ДПС.

Комісія контролюючого органу складається з голови, заступника голови, секретаря та не менше семи членів (п. 30 Порядку №1165).

Абзацом 5-6 пункту 40 Порядку №1165 визначено, що рішення комісії контролюючого органу приймається шляхом відкритого голосування.

Рішення комісії контролюючого органу приймається більшістю голосів присутніх на засіданні членів такої комісії.

Під час засідання секретарем комісії контролюючого органу ведеться протокол, в якому фіксуються прийняті рішення та надані доручення.

Протокол підписується головою комісії контролюючого органу (у разі його відсутності - заступником), заступником голови, секретарем та членами комісії, які брали участь у засіданні (абзаци 8-9 пункту 40 Порядку №1165).

Відповідно до пункту 46 Порядку №1165 у протоколі засідання комісії контролюючого органу зазначається перелік осіб, присутніх на засіданні, порядок денний засідання, питання, що розглядалися на засіданні, перелік осіб, які виступали під час засідання, результати голосування, прийняті такою комісією рішення.

Пунктом 45 Порядку №1165 визначено, що розгляд питання на засіданні комісії контролюючого органу включає такі етапи: доповідь секретаря комісії; доповідь члена комісії, співдоповідь (у разі потреби); внесення членами комісії пропозицій, їх обговорення; оголошення головою комісії рішення про припинення обговорення питання; голосування; оголошення головою комісії результатів голосування; оформлення протоколу.

Отже, прийняття рішення про реєстрацію/відмову у реєстрації податкової накладної (розрахунку коригування) передбачає проведення комісією контролюючого органу відповідного засідання, на якому членами комісії розглядаються та аналізуються надані платником податків документи та пояснення з метою прийняття обґрунтованого рішення зі спірного питання.

Разом з цим, слід відмітити, що абзацом другим пункту 5 Порядку №1165 регламентовано, що податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Пунктом 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, які є Додатком 3 до вказаного порядку, критерієм ризиковості здійснення операцій визначено відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Суд також бере до уваги, що рішенням Київського окружного адміністративного суду від 27.12.2023, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.04.2024 у справі № 320/31324/23, визнано протиправним та скасовано рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києві № 61877 від 08.05.2023 про відповідність ТОВ «НВП «Авентин» критеріям ризиковості платника на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податків. Зобов`язано Головне управління ДПС у м. Києві виключити ТОВ «НВП «Авентин» з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Повідомленням в особистому кабінеті платника податків від 24.04.2024 року №120837 позивача виключено з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості. Копія вказаного повідомлення наявна у матеріалах справи.

До того ж, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії має наслідком визнання його протиправним.

Аналогічна правова позиція вже неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема, у постановах від 25.11.2022 у справі №320/3483/21, 27.10.2022 у справі №360/3253/20, від 21.05.2019 по справі № 0940/1240/18, від 10.04.2020 у справі № 819/330/18 та від 18.06.2020 у справі № 824/245/19-а.

При цьому, Верховний Суд у постанові від 05.01.2021 у справі №640/11321/20 зазначив, що незважаючи на те, що затверджена Порядком №1165 форма рішення, яка не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1-8 критеріїв ризиковості платника податку, не скасовує обов`язок податкового органу необхідності доказування, передбаченого частиною другою статті 77 КАС України.

Суд враховує, що індивідуальний акт, виданий суб`єктом владних повноважень є документом, прийнятим з метою реалізації положень нормативно-правового акту (актів) щодо конкретної життєвої ситуації, не містить загальнообов`язкових правил поведінки та стосується прав і обов`язків чітко визначеного суб`єкта (суб`єктів), якому він адресований.

Загальною рисою, яка відрізняє індивідуальні акти є їх виражений правозастосовний характер.

Головною рисою таких актів є їхня конкретність (гранична чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб`єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв`язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами; чітка відповідність такого акта нормам чинного законодавства.

Натомість, оскаржувані рішення податкового органу не відповідають критеріям чіткості та зрозумілості індивідуального акта, та породжують їх неоднозначне трактування, що в свою чергу впливає на можливість реалізації права або виконання обов`язку платником податків виконати юридичне волевиявлення суб`єкта владних повноважень.

Таким чином, суд дійшов висновку, що посилання на вказані підстави в обґрунтування прийнятих рішень про відмову у реєстрації податкових накладних, за умови не наведення комісією доказів того, що подані позивачем пояснення є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності зазначеної у них інформації, свідчить про протиправність таких рішень

Окрім цього при вирішенні спору по суті суд зазначає, що відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» практика Європейського Суду з прав людини є джерелом права та підлягає застосуванню національними судами при розгляді справ.

В своїй судовій практиці Європейський суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах «Беєлер проти Італії» [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000-I, «Онер`їлдіз проти Туреччини» [ВП] (Oneryildiz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, «Megadat.com S.r.l. проти Молдови» (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і «Тошкуце та інші проти Румунії» (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах «Онер`їлдіз проти Туреччини» (Oneryildiz v. Turkey), п. 128, та «Беєлер проти Італії» (Beyeler v. Italy), п. 119).

Крім того, Резолюцією Комітету Міністрів Ради Європи 77 (31) від 28.09.1977 урядам держав-членів рекомендовано керуватися у своєму праві й адміністративній практиці принципами, які наводяться у додатку до цієї резолюції.

Ці принципи застосовуються для захисту осіб, як фізичних, так і юридичних, в адміністративних процедурах відносно будь-яких індивідуальних заходів або рішень, які були прийняті в ході здійснення публічної влади і які за своїм характером безпосередньо впливають на їхні права, свободи або інтереси (адміністративні акти).

В ході реалізації цих принципів слід ураховувати належним чином вимоги щодо належного та ефективного управління, а також інтереси третіх сторін та основні публічні інтереси. У випадках, коли вимоги зумовлюють необхідність внесення змін або вилучення одного чи більше принципів у конкретних випадках або в специфічних сферах публічної адміністрації, слід докласти всіх можливих зусиль, відповідно до фундаментальних цілей цієї резолюції, для досягнення якомога вищого ступеня справедливості.

Такими принципами, згідно з Додатком до Резолюції, зокрема, є: право бути вислуханим, що означає, що щодо будь-якого адміністративного акта, який за своїм характером може несприятливо впливати на права, свободи або інтереси особи, така особа може пред`явити факти й аргументи та, у відповідних випадках, докази, що будуть ураховані адміністративним органом; виклад мотивів, що означає, що якщо адміністративний акт є таким, що за своїм характером несприятливо впливає на права, свободи або інтереси особи, така особа отримує інформацію про мотиви, на яких він ґрунтується. Інформація про мотиви зазначається в акті або передається відповідній особі, за її запитом, у письмовій формі протягом розумного строку.

З урахуванням наведеного, суд зазначає, що дії комісії Головного управління ДПС у м. Києві по прийняттю спірних рішень, в яких наведені мотиви їх ухвалення та не зазначення підстав неврахування наданих позивачем пояснень, свідчать про порушення відповідачем як принципу належного урядування, так і принципів, закріплених в Резолюції Комітету Міністрів Ради Європи 77 (31) від 28.09.1977, свідчать про непрозорість та непередбачуваність дій відповідача-1, що перешкоджають можливості платника податків планувати в подальшому свою господарську діяльність.

Відповідно до положень статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції» Суд визначив, що «…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління».

Однак під час розгляду справи відповідач-1, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду належних і достатніх доказів, які спростовували б твердження позивача, не навів мотивів прийняття спірних рішень, а відтак, не довів правомірності останніх.

Таким чином, суд дійшов висновку, що враховуючи наявність у позивача передбачених чинним законодавством України документів, які свідчать про реальне проведення господарських операцій між ТОВ «НВП АВЕНТИН» та ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ «КИЇВХЛІБ", останній не мав правових підстав для прийняття спірних рішень про відмову в реєстрації податкових накладних.

У зв`язку з цим, суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати рішення регіональної комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних: від 30.10.2023 № 9809524/44486477 та № 9809523/44486477.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкові накладні № 4 від 25.11.2022 та №4 від 28.11.2022 датою їх фактичного отримання, суд зазначає таке.

Згідно з частиною 4 статті 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Згідно з Рекомендацією Комітету Міністрів Ради Європи №R (80) 2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Згідно з пунктом 1.6 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 24.04.2017 №1395/5, дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.

Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності. Вона пов`язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб`єкта. Він не може ухилятися від реалізації своєї компетенції, але і не має права виходити за її межі.

Тобто дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб`єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб`єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень.

Отже, у разі відсутності у суб`єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов`язання судом суб`єкта владних повноважень прийняти рішення конкретного змісту не можна вважати втручанням у дискреційні повноваження, адже саме такий спосіб захисту порушеного права є найбільш ефективним та направлений на недопущення свавілля в органах влади.

Згідно з пунктами 19, 20 Порядку №1246, у редакції чинній станом на час вирішення спору по суті, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку.

Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.

Таким чином, у день набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної в Реєстрі Державною податковою службою України вчиняються відповідні дії по реєстрації, при цьому датою реєстрації є день набрання законної сили рішенням суду, якщо у судовому рішенні не зазначена інша дата. Отже, суд може зазначити у судовому рішенні конкретну дату, яку контролюючому органу необхідно відобразити в якості дати реєстрації податкової накладної в Реєстрі.

Беручи до уваги наведене, суд вважає наявними правові підстави для задоволення позовних вимог в наведеній частині.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Вирішуючи питання стосовно розподілу судових витрат, суд враховує наступне.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

ТОВ «НВП «АВЕНТИН» під час розгляду справи було сплачено судовий збір у розмірі 5368,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 2799 від 21.11.2023.

Враховуючи задоволення позовних вимог, на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 5368,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління ДПС у м. Києві, протиправні рішення якого призвели до виникнення спірних правовідносин.

На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 30.10.2023 № 9809524/44486477.

3. Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 30.10.2023 № 9809523/44486477.

4. Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 4 від 25.11.2022, подану Товариством з обмеженою відповідальністю «НВП «АВЕНТИН»» (ідентифікаційний код 44486477) датою її фактичного подання 14.12.2022.

5. Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 4 від 28.11.2022, подану Товариством з обмеженою відповідальністю «НВП «АВЕНТИН»» (ідентифікаційний код 44486477) датою її фактичного подання 14.12.2022.

6. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ««НВП «АВЕНТИН»» (ідентифікаційний код 44486477, місцезнаходження: 03039, місто Київ, вул. Ізюмська, буд. 5-б, ідентифікаційний код 44486477) судовий збір у розмірі 5368,00 грн. (п`ять тисяч триста шістдесят вісім грн 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (місцезнаходження: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 33/19; ідентифікаційний код ВП 44116011).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Кушнова А.О.