Рішення

від 11.11.2024 по справі 320/7209/22

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 листопада 2024 року № 320/7209/22

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Колеснікової І.С., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» (далі також ДП МА «Бориспіль», позивач) до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі також ЦМУ ДПС по роботі з ВПП, відповідач) у якій позивач просить суд: визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача від 31.01.2022 №1523100040202 та 31.01.2022 № 1533100040202.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду (суддя Харченко С.В.) відкрито провадження у справі, вирішено здійснити розгляд справи в порядку загального провадження.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 13.02.2024 №411/0/15-24 звільнено ОСОБА_1 з посади судді Київського окружного адміністративного суду у зв`язку з поданням заяви про відставку.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями адміністративну справу №320/7209/22 розподілено судді Колесніковій І.С.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15.03.2024 прийнято до провадження адміністративну справу №320/7209/22, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що висновки акту перевірки, на підставі яких були прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення, не відповідають дійсним обставинам справи та нормам чинного законодавства і тому позивач вважає спірні рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Заперечуючи проти заявлених позовних вимог відповідач, у наданому суду відзиві, наголошує, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті податковим органом відповідно до вимог чинного законодавства, посилаючись на обставини, викладені в акті перевірки та наданому суду відзиві.

Такі доводи заперечені позивачем у відповіді на відзив.

Заслухавши у судовому засіданні 21.08.2024 позиції присутніх представників учасників справи (позивача та відповідача), дослідивши наявні у справі докази, судом, за згодою таких учасників справи, вирішено здійснювати подальший розгляд справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

Як вбачається з матеріалів справи, 21.12.2021 позивачу надійшов акт ЦМУ ДПС по роботі з ВПП від 17.12.2021 № 1422/31-00-04-02-02/20572069 про результати документальної позапланової виїзної перевірки ДП «МА «Бориспіль» з питань законності декларування від`ємного значення податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн. по декларації з податку на додану вартість за вересень 2021 року з урахуванням періодів формування від`ємного значення та поданих уточнюючих розрахунків.

В Акті перевірки викладений висновок, в якому зазначено: «Перевіркою дотримання податкового законодавства при декларуванні від`ємного значення з ПДВ у декларації за вересень 2021р., у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, встановлено порушення платником податків п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, 198.2, 198.3, 198. 6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.4 ст. 200 ПК України, п. 3 розділу V наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження форм та порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість» від 28.01.2016р. № 21 встановлено завищення податкового кредиту по декларації з податку на додану вартість за вересень 2021 (показник рядка 17 Декларації) у сумі 19 593 901, грн., що призвело до:

- завищення від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду (показник рядка 19 Декларації) на суму 6 331 894 грн, в тому числі:

завищення суми від`ємного значення, що підлягає бюджетному відшкодуванню (показник рядка 20.2 Декларації) на суму 5 996, 065 грн.

завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) (показник рядка 21 Декларації) на суму 335 829, 00 грн.

- заниження позитивного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту (показник рядка 18 Декларації) на суму 13 611 924, 00 грн.

ДП «МА «Бориспіль» не погодилося із викладеними результатами перевірки, та подало до ЦМУ ДПС по роботі з ВПП заперечення від 06.12.2021 № 01-22/4-1 з додатками.

31.01.2022 до ДП «МА «Бориспіль» надійшов лист ЦМУ ДПС по роботі з ВПП від 24.01.2022 № 96/6/31-00-04-02-02-06, в якому зазначено, що за результатом розгляду заперечень, прийнято рішення висновки Акта викласти в наступній редакції: «...Перевіркою дотримання податкового законодавства при декларуванні від`ємного значення з ПДВ у декларації за вересень 2021р., у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, встановлено порушення платником податків п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, 198.2, 198.3, 198. б ст. 198, п. 200.1, п. 200.4 ст. 200 ПК України, п. 5 розділу V наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження форм та порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість» від 28.01.2016р. № 21 встановлено завищення податкового кредиту по декларації з податку на додану вартість за вересень 2021 (показник рядка 17 Декларації) у сумі 6 083 095 грн., що призвело до: завищення від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду (показник рядка 19 Декларації) на суму 6 083 095 грн, в тому числі:

- завищення суми від`ємного значення, що підлягає бюджетному відшкодуванню (показник рядка 20.2 Декларації) на суму 5 996, 065 грн.

- завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (показник рядка 21 Декларації) на суму 87 030, 00 грн».

31.01.2022 відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення:

- № 1523100040202 (позивачу визначено завищення бюджетного відшкодування у розмірі 5 996 065, 00 грн та нараховано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1 499 016, 00 грн);

- № 1533100040202 (позивачу визначено суму завищення значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у розмірі 87 030, 00 грн).

Не погоджуючись з такими рішеннями відповідача, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з такого.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

У відповідності до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 185.1 статті 185 ПК України об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/ орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; ввезення товарів на митну територію України; вивезення товарів за межі митної території України; постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Пунктом 188.1 статті 188 ПК України передбачено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів), а також збору на обов`язкове державне пенсійне страхування на вартість послуг стільникового рухомого зв`язку).

Пунктом 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (пункт 198.2 статті 198 ПК України).

Пунктом 198.6 статті 198 ПК України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/ послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Приписами пункту 201.10 статті 201 ПК України встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/ послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до частин 1, 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно підпункту 2.15 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704, визначено, що первинні документи підлягають обов`язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов`язкових реквізитів та відповідність господарської операції діючому законодавству, логічна ув`язка окремих показників.

Таким чином єдиною підставою документального підтвердження спірних сум податкового кредиту мають бути належним чином складені та підписані повноважними особами первинні документи в розумінні наведених норм законодавства.

При вирішенні адміністративної справи № 809/1337/17 у постанові від 04 вересня 2018 року Верховним Судом сформовану обов`язкову для врахування судами правову позицію, згідно з якою презумпція добросовісності платника податків означає, що подані платником контролюючому органу документи податкової звітності є дійсними, повно та об`єктивно відтворюють господарські операції, що є об`єктом оподаткування та/або фінансові показники яких впливають на податковий обов`язок платника податків, якщо інше не буде доведено контролюючим органом. У площині процесуального регулювання презумпції добросовісності платника податків відповідає обов`язок доведення контролюючим органом правомірності прийнятого рішення в судовому процесі, порушеному за позовом платника податків про скасування рішення як неправомірного. У разі надання контролюючим органом доказів, які спростовують дійсність чи повноту даних поданої платником податків податкової звітності, платник податків відповідно до обов`язку кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, повинен довести наявність законних підстав, для врахування задекларованих в податковому обліку даних при визначені суми його податкового обов`язку. За змістом наведених норм, право платника податків на збільшення в податковому обліку сум податкового кредиту обумовлено юридичним складом, до якого входять такі юридичні факти, як придбання платником податку у інших платників цього податку товарів (послуг), призначених для використання в оподатковуваних операціях, що відповідають цілям господарської діяльності платника податку; підтвердження податковою накладною, виписаною постачальником-платником податку, митною декларацією (іншими подібними документами згідно пункту 201.11 статті 201 ПК України) суми нарахованого (сплаченого) податку в ціні придбання товару (послуг). Оцінюючи докази, надані сторонами, суди повинні мати на увазі, що сам факт наявності у позивача податкових накладних та інших облікових документів, виписаних від імені постачальника, не є безумовним доказом реальності господарських операцій з ним, якщо інші обставини свідчать про недостовірність інформації в цих документах, а також те, що для податкового обліку значення має саме факт поставки тим постачальником, який вказаний в первинних документах, наданих платником податків на підтвердження задекларованих сум податкового кредиту.

Як вбачається з матеріалів справи, у змісті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень зазначено: «...За сукупністю викладених в Акті фактів, не підтверджується реальність проведення господарських операцій ДП «МА «Бориспіль» з контрагентами-постачальниками: ПП «Гарант-Енерго», ТОВ «Альтіс-Констракшн», TOB «ЗОНКАР». До складу податкового кредиту включено ПДВ по взаємовідносинах з постачальниками індивідуальний податковий номер 23516006584 та 400000000000, за даними Єдиного державного реєстру податкових накладних встановлено відсутність взаємовідносин (відсутність виписаних, зареєстрованих податкових накладних з контрагентами постачальниками, які мають індивідуальний податковий номер 23516006584 та 400000000000).

Вказані вище обставини підтверджує інформація зазначена у первинних документах наданих до перевірки, даними ITC «Податковий блок» (відсутність у контрагентів законних джерел походження ідентифікованого товару (активу), відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності у зв`язку із відсутністю управлінського або технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів та виробників по ланцюгу постачання). При цьому, для штучної надання юридичної значимості «первинним документам» оформленими за такими нереальними операціями, до них вносилися недостовірні дані.

Вказані дії умисні, за сукупністю обставин, оскільки саме цією юридичною особою були створені умови заниження бази оподаткування ПДВ, через використання схеми ухилення від сплати податків шляхом оплати товарів та послуг, у тому числі ПДВ, невідомого походження.

ДП «МА «Бориспіль» могло дотриматися правил і норм визначених Кодексом, однак вказаного не здійснило та не виконало свого податкового обов`язку, за сукупністю обставин платник податків віднісся без належної обачності до вибору контрагентів, а відтак метою платника було отримання податкової «преференції». Платник податків створив формальний документообіг між кількома суб`єктами господарювання - контрагентами за для мінімізації сплати податкових зобов`язань тобто з усвідомленням настання шкідливих наслідків для бюджету, зокрема ненадходження коштів.».

Додатково до наведеного, у акті перевірки позивача встановлено: «На суму 6 083 095 грн. показник рядку 10.1 (колонка Б) Декларації внаслідок врахування всупереч п. 198.1 ст. 198, п. 198.2, п. 198.3 і п. 198.6 ст. 198 Кодексу при його визначенні нереальних операцій з придбання у ризикових контрагентів (дані щодо включення до податкового кредиту сум (з урахуванням періодів), сформовано по взаємовідносинах з ризиковими контрагентами зазначено в абзаці четвертому даного розділу).

…

Додатки №№4-23 Локальні кошториси до договору від 02.10.2018 № 37-14.3/5-29 складено з порушенням Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року № 996-XIV зі змінами та доповненнями, таку графах «склав» та «перевірив» не зазначено ПІБ, посаду або інші дані, що дають змогу ідентифікувати відповідальних осіб, відсутній відтиск печатки ПП «Гарант-Енерго» (код ЄДРПОУ: 30577113).

Додатки №№ 5-12 Локальні кошториси до договору від 12.11.2019 № 15.1-14/5-51 складено з порушенням Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999р., так у графах «склав» та перевірив» не зазначено ПІБ, посаду або інші дані, що дають змогу ідентифікувати відповідальних осіб, відсутній відтиск печатки ПП «Гарант-Енерго».

…

Розрахунки між суб`єктами господарювання ДП «МА «Бориспіль» та ПП«Гарант- Енерго»: платіжні документи до перевірки не надано.

…

Наявна чисельність персоналу, а саме 7 та 4 особи, відсутність відповідної техніки не дає змоги ТОВ «Техсервісінвест», ТОВ «Будівельна компанія «Брендбуд» по ланцюгу проходження послуг здійснювати господарську діяльність в задекларованих обсягах.

…

Наявна чисельність персоналу, а саме 60 осіб, відсутність відповідної техніки не дає змоги ПП «Гарант-Енерго» здійснювати господарську діяльність в задекларованих обсягах.

...

При перенесені ПП «Гарант-Енерго» інформації з неправомірно складених первинних документів до облікових регістрів порушено норми частини 5 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України», п. 1.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за№ 168/704, абзацу 2розділу 1 Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобовязань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 № 291.

…

Вищезазначені документи не можуть за змістом п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України вважатися документами для підтвердження даних податкового обліку і звітності.

...

Платіжні документи на суму 80 846, 47 грн. до перевірки не надано.

...

При перенесенні ТОВ «Альтіс-Констракшен» інформації з неправомірно складених первинних документів до облікових регістрів порушено норми частини 5 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України», п. 1.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за№ 168/704, абзацу 2розділу 1 Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов`язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 № 291.

...

Вищезазначені документи не можуть за змістом п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України вважатися документами для підтвердження даних податкового обліку і звітності.

Акт № 25 від 28.09.2021р. складено з порушенням Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні...так не зазначено на підставі яких документів директор з експлуатації ОСОБА_2 склав цей акт.

Крім того, в графі «від виконавця» не зазначено ПІБ, посаду або інші дані, що дають змогу ідентифікувати відповідальних осіб. В графі «від замовника» зазначено ПІБ двох осіб - О.Ю. Дубревський та директор з експлуатації ОА. Чередник, в той же час, підпис один. Підписів посадових осіб ДП МА «Бориспіль», печатки або відмітки про отримання немає.

Акт Пз 24 складено з порушенням Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні.

...

При перенесенні ТОВ «Зонкар» інформації з неправомірно складених первинних документів до облікових регістрів порушено норми ч. 5 ст. 9 Закону України «про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні.

…

Згідно додатку 1 «Відомості про суми податку на додану вартість, зазначені у податкових накладних/розрахунках коригування до податкових накладних, не зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, та про податковий кредит з урахуванням його коригування (Д1) до Декларації до складу податкового кредиту включено ПДВ по взаємовідносинах з постачальниками, індивідуальний податковий номер 23516006584 та у загальній сумі ПДВ 10 602, 00 грн.(період складання податкових накладних вересень 2021р.) та індивідуальний податковий номер 400000000000 у загальній сумі 5 957 грн. (період складання серпень 2021р.)...за даними АІС «Податковий блок» суб`єктів господарювання, які мають індивідуальний податковий номер 23516006584 та 400000000000 не встановлено».

Аналізуючи наведені доводи контролюючого органу у контексті відповідного правового регулювання, суд зазначає таке.

Як вбачається з матеріалів справи, між ДП «МА «Бориспіль» та ПП «Гарант-Енерго» укладено договір №35.1-14/5-51 від 12.11.2019 відповідно до умов якого ПП «Гарант-Енерго» зобов`язується виконати в повному обсязі роботи по об`єкту «Реконструкція тепломережі «ДП МА «Бориспіль» (інв. № 501/ПУ) та Договір № 37-14.3/5-29 от 02.10.2018, відповідно до якого ПП «Гарант-Енерго» зобов`язується виконати роботи по об`єкту «Реконструкція фільтраційної споруди для зливу нафтопродуктів на базовому складі паливо-мастильних матеріалів в ДП МА «Бориспіль» (інв. № 47707).

У вересні 2021 ПП «Гарант-Енерго» зареєструвало в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН):

-податкову накладну номер 7, реєстраційний номер в ЄРПН 9298046149 на суму 23 539 186, 92 грн., в тому числі ПДВ 3 923 197, 82 грн.

-податкову накладну номер 10, реєстраційний номер в ЄРПН 9299278764 на суму 5 285 148, 77 грн., в тому числі ПДВ 880 858, 13 грн.

-податкову накладну номер 6, реєстраційний номер в ЄРПН 9299022885 на суму 1 775 62, 38 грн., в тому числі ПДВ 29 593, 73 грн.

На підтвердження виконання робіт ПП «Гарант-Енерго» до матеріалів справи долучені, зокрема:

- Договір № 35.1-14/5-51 від 12.11.2019 з додатками та первинні документи, а саме: Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (КБ-3) за вересень 2021 року від 20.09.2021; акт №9/1 приймання виконаних будівельних робіт від 20.09.2021, №11 здачі-приймання приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2021 року (КБ-2) від 20.09.2021 загальна сума 23 539 186,92 грн. в т.ч. ПДВ 3 923 197,82 грн;

- Договір № 37-14.3/5-29 от 02.10.2018 з додатками та первинні документи до даного договору Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (КБ-3) за вересень 2021 року; акт №19 здачі-приймання змонтованого обладнання за вересень 2021 року(Кб-2) від 20.09.2021 загальна сума 5 285148,77грн. в т.ч. ПДВ 880 858,13 грн.; Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (КБ-3) за вересень 2021 року; акт №18 приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2021 року (КБ-2) від 20.09.2021 загальна сума 177 562,38 грн. в т.ч. ПДВ 29 593,73 грн.

У контексті зауважень відповідача до актів до додатків №№ 4-23 «Локальні кошториси» до договору від 02.10.2018 № 37-14.3/5-29 та додатків № № 5-12 «Локальні кошториси» до договору від 12.11.2019 № 15.1-14/5-51, суд зазначає таке.

Зі змісту договору від 02.10.2018 № 37-14.3/5-29 вбачається, що від ПП «Гарант- Енерго» договір укладений (підписаний) директором ОСОБА_3 та від ДП МА «Бориспіль» генеральним директором ОСОБА_4 .

Відповідно до п. 19 вищевказаного договору невід`ємною частиною договору є додатки №1-29, у тому числі локальні кошториси.

Зі змісту договору від 12.11.2019 № 15.1-14/5-51 вбачається, що від ПП «Гарант- Енерго» договір укладений (підписаний) директором ОСОБА_3 та від ДП «МА «Бориспіль» т.в.о. генерального директора Струком О.В..

Відповідно до п. 19 вищевказаного договору невід`ємною частиною договору є додатки №1-14, в тому числі локальні кошториси.

Оскільки додатки до договорів є його невід`ємною частиною, то вони підписаються, як і самі договори, уповноваженими представниками сторін в день підписання відповідних договорів.

Таким чином, всі додатки до договору від 02.10.2018 № 37-14.3/5-29 та до договору від 12.11.2019 № 15.1-14/5-51, які є їхніми невід`ємними частинами, підписані тими самими представниками сторін, які й підписали вище перелічені договори.

Отже, висновок в акті перевірки щодо відсутності можливості ідентифікувати відповідальних осіб, які підписали локальні кошториси є помилковим.

Відтиск печатки ПП «Гарант-Енерго» наявний на підписах директора ОСОБА_3 у договорі від 02.10.2018 № 37-14.3/5-29 та у договорі від 12.11.2019 № 15.1-14/5-51.

При цьому, чинне законодавство не вимагає проставлення відтиску печатки сторін на додатках до договору та які є його невід`ємною частиною.

Більше того, суд звертає увагу на те, що такі локальні кошториси не є первинними документами у розумінні вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704, оскільки вони не фіксують факти здійснення господарських операцій, а визначаються їх умови.

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

-дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

-дата отримання платником податку товарів/послуг.

Як вбачається з матеріалів справи, до податкового кредиту позивачем були включені суми відповідно до наданих послуг за:

-договором від 12.11.2019 № 35.1-14/5-51 укладеним із ПП «Гарант-Енерго» на підставі акту №11 здачі-приймання приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2021 року (КБ-2) від 20.09.2021, загальна сума 23 539 186,92 грн. в т.ч. ПДВ З 923 197,82 грн.;

-договором від 02.10.2018 № 37-14.3/5-29 укладеним із ПП «Гарант-Енерго»:

на підставі акту здачі-приймання змонтованого обладнання за вересень 2021 року (КБ-2) на суму 5 285 148, 77грн. в т.ч. ПДВ 880 858,13 грн.

на підставі акту №18 приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2021 року (КБ-2) на суму 177 562, 38 грн. в т.ч. ПДВ 29 593,73 грн.

До матеріалів справи позивачем додано завірені копії платіжних та первинних документів, що стосуються взаємовідносин між ДП «МА «Бориспіль» та ПП «Гарант-Енерго» за відповідний період, а саме:

- Довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (КБ-3) за вересень 2021 року від 20.09.2021 та Акт № 9/1 приймання виконаних будівельних робіт від 20.09.2021, акт №11 здачі-приймання приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2021 року(КБ-2) від 20.09.2021;

- Довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (КБ-3) за вересень 2021 року, акт №18 приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2021 року (КБ-2) від 20.09.2021;

- Довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (КБ-3) за вересень 2021 року, акт №19 здачі-приймання змонтованого обладнання за вересень 2021 року(КБ-2) від 20.09.2021;

- Платіжне доручення №2413 від 13.09.2021.

Наведені документи спростовують доводи відповідача щодо відсутності обставин сплати позвиачем своїх грошових зобов`язань за вказаними договорами.

Водночас, як вбачається з матеріалів справи, між ДП «МА «Бориспіль» та ТОВ «Альтіс-Констракшн» укладено договір № 37-14.3/5-2 від 13.02.2018, відповідно до якого товариство зобов`язується виконати роботи по об`єкту «Реконструкція перону для повітряних суден термінального комплексу в ДП МА «Бориспіль» (інв. № 47729) та договір № 35.1-14.2/5-1 від 11.01.2021, відповідно до якого товариство зобов`язується виконати відповідні роботи.

У вересні 2021 ТОВ «Альтіс-Констракшн» зареєструвало в ЄРПН:

-податкову накладну № 70, реєстраційний номер в ЄРПН 9287295524 на суму 6 117 278, 8 грн., в тому числі ПДВ 1 019 546, 47грн.

-податкову накладну № 34, реєстраційний номер в ЄРПН 9286876893 на суму 1 126 440 грн., в тому числі ПДВ 187 740 грн.

На підтвердження виконання робіт ТОВ «Альтіс-Констракшн» позивачем долучено до матеріалів справи:

договір № 37-14.3/5-2 від 13.02.2018 з додатками та первинні документи до даного договору, а саме:

-довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (КБ-3) за вересень 2021 року; акт №204 приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2021 року (КБ-2) від 10.09.2021 загальна сума 6117 278,80, в т.ч. ПДВ 1 019 546,47

-платіжне доручення № 4906 від 30.09.21 загальна сума 6 117 278, 80, в т.ч. ПДВ 1 019 546, 47;

договір № 35.1-14.2/5-1 от 11.01.2021 з додатками та наступні первинні документи до даного договору: платіжне доручення № 2388 від 10.09.2021 про сплату ДП «МА «Бориспіль» грошових коштів у сумі 1 126 440,00 грн , в т.ч. ПДВ 187 740,00 грн: призначення платежу: «Аванс 30% по договору від 11.01.2021 № 35.1-14.2/5-1 реконструкції перону для повітряних суден термінального комплексу (інв. 47729), проектні роботи, титул, в т.ч. ПДВ 187 740, 00 грн.

Щодо зауваження в акті перевірки про ненадання до перевірки платіжних документів на суму 80 846,47 грн, суд вважає такі доводи безпідставними, оскільки платіжним дорученням від 30.09.2021 № 4906 за договором від 02.10.2018 № 37-14.3.15-29 сплачено 6 117 278, 80 грн., в т.ч. ПДВ 1 019 546, 47 грн, що включає вказану суму.

Водночас, як вбачається з матеріалів справи, між ДА «МА «Бориспіль» та ТОВ «Зонкар» укладено договір № 35.1-14/8.4-00020 від 30.07.2021, відповідно до умов якого ТОВ «Зонкар» зобов`язаний надати ДП «МА «Бориспіль» послуги з технічного обслуговування, ремонту лабораторного обладнання.

У вересні 2021 ТОВ «Зонкар» зареєструвало в ЄРПН:

-податкову накладну № 1, реєстраційний номер в ЄРПН 9279569265 на суму 67 200 грн., в тому числі ПДВ 11 200, 00 грн.

-податкову накладну № 2, реєстраційний номер в ЄРПН 9296976309 на суму 86 400 грн., в тому числі ПДВ 14 400 грн.

До матеріалів справи позивачем додано завірені копії платіжних та первинних документів, що стосуються взаємовідносин між ДП «МА «Бориспіль» та ТОВ «Зонкар» за відповідний період, а саме:

Договір № 35.1-14/8.4-00020 від 30.07.2021 з додатками, та наступні документи:

-Акт наданих послуг № 24 від 09.09.2021 на загальну суму 67200, в т.ч. ПДВ 11 200 грн;

-Акт наданих послуг № 25 від 28.09.2021 на загальну суму 86 400,00 грн, в т.ч. ПДВ 14 400 грн.

ДП «МА «Бориспіль» також долучено до матеріалів справи платіжне доручення № 2427 від 14.09.2021 з перерахування коштів ДП «МА «Бориспіль» на користь ТОВ «ЗОНКАР» на суму 96 000, 00 грн, в т.ч. ПДВ.

До податкового кредиту позивача включені суми відповідно до наданих послуг за договором № 35.1-14/8.4-00020 від 30.07.2021, укладеним із ТОВ «Зонкар», на підставі акту надання послуг від 09.09.2021 № 24 на суму 67200,00 грн. в т.ч. ПДВ 11 200, 00 грн. (податкова накладна № 1 від 09.09.2021 реєстраційний № 9279569265) та акту надання послуг від 28.09.2021 № 25 на суму 86 400, 00 грн. в т.ч. ПДВ 14 400, 00 грн (податкова накладна № 2 від 28.09.2021 реєстраційний № 9296976309).

Так, зі змісту Договору від 30.07.2021 № 35.1-14/8.4-00020 вбачається, що від ДП «МА «Бориспіль» договір уклав (підписав) генеральний директор ОСОБА_5 , який діяв на підставі статуту.

Пунктом 5.3. вищевказаного договору передбачені вимоги до акта наданих послуг.

У п. 5.4. договору вказано, що по закінченню надання послуг виконавець складає акт наданих послуг та передає два примірники підписані зі свого боку замовнику разом з документами, що зазначені у п. 5.10 договору протягом 5 робочих днів після закінчення надання послуг.

Згідно з п. 5.5. Договору замовник протягом 10 робочих днів, з дня отримання акту, розглядає та підписує його.

Таким чином, висновки в Акті про те, що акт № 24 склав ОСОБА_2 є безпідставними, оскільки вказаний акт складений виконавцем, тобто ТОВ «Зонкар».

При цьому, акт № 25 від ДП «МА «Бориспіль» підписаний особою, що й уклала (підписала) договір від 30.07.2021 № 35.1-14/8.4-00020, що відповідає умовам вказаного договору.

Твердження відповідача в Акті про те, що в акті № 24 від 09.09.2021 не вказано виконавця, що не дає змогу ідентифікувати відповідальних осіб є безпідставним, оскільки в акті вказано, що від виконавця акт склав директор ТОВ «Зонкар» Свердела Р.С.

Водночас, як вбачається з матеріалів справи, між ДП МА «Бориспіль» та ТОВ «Агротехсоюз» укладено договір № 35.1-14/8.4-00016 від 14.07.2021, відповідно до умов якого ТОВ «Агротехсоюз» зобов`язане виконати роботи (надати послуги) з ремонту та технічного обслуговування механізмів для утримання територій та покриттів.

У вересні 2021 ТОВ «Агротехсоюз» зареєструвало в ЄРПНподаткову накладну номер 674, реєстраційний номер в ЄРПН 9277014200 на суму 63 612, 00 грн., в тому числі ПДВ 10 602, 00 грн.

До матеріалів справи позивачем додано завірені копії платіжних та первинних документів, що стосуються взаємовідносин між ДП «МА «Бориспіль» та ТОВ «Агротехсоюз»:

Договір № 35.1-14/8.4-00016 від 14.07.2021 та Акт надання послуг № 60 від 07.09.2021 на загальну суму 63612,00 грн в т. ч. ПДВ 10612,00 грн.

Крім того, ДП «МА «Бориспіль» здійснило закупівлю у ТОВ «Діло-p» згідно рахунку - замовлення постачальнику № 326 від 28.07.2021.

У вересні 2021 ТОВ «Діло-P» зареєструвало в ЄРПН:

-податкову накладну номер 87, реєстраційний номер в ЄРПН 9255740476 на суму 17 871, 60 грн., в тому числі ПДВ 2 978, 60 грн.

-податкову накладну номер 88, реєстраційний номер в ЄРПН 9255727806 на суму 17 871, 60 грн., в тому числі ПДВ 2 978, 60 грн

До матеріалів справи позивачем додано завірені копії платіжних та первинних документів, що стосуються взаємовідносин між ДП «МА «Бориспіль» та ТОВ «Діло-P», а саме:

платіжне доручення ДП МА «Бориспіль» № 511 від 12.08.2021 на загальну суму 17871,60 грн,, в т.ч. ПДВ 29 78,60грн. призначення платежу: « 50 відсотків передплати за товар згідно рахунку № 326 від 28.07.2021, в т.ч. ПДВ 2978,60 грн.»;

видаткову накладна ТОВ «Діло-P» № 434 від 13.08.2021 на загальну суму 35743,20 грн., в т.ч. ПДВ 5 957,20 грн.

платіжне доручення ДП «МА «Бориспіль» № 533 від 18.08.2021 на загальну суму 17871,60 грн,, в т.ч. ПДВ 2978, 60 грн. призначення платежу: «післяоплата 50 відсотків за товар згідно рахунку № 326 від 28.07.2021, в т.ч. ПДВ 2 978,60 грн.».

Суд звертає увагу на те, що зазначені вище документи, крім самих договорів та додатків до них, в силу вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, є первинними документами та мають всі необхідні встановлені законом обов`язкові реквізити.

Докази того, що вказані документи не мають юридичної сили або визнані в установленому порядку недійсними відсутні.

Отже реальний характер господарських операцій при виконанні наведених вище договорів, укладених позивачем з його контрагентами, підтверджується первинними документами податкового обліку, які характерні для такого роду господарських взаємовідносин та обов`язковість ведення яких передбачена нормами законодавства України.

Окремо суд зазначає, що норми чинного законодавства не ставлять умовою виникнення податкових зобов`язань чи податкової вигоди платника податків у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів. Позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов`язань, адже поняття «добросовісний платник», яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а саме, платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов`язань. А відтак, за умови не встановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальників для одержання товариством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

Безпосередні контрагенти позивача, як самостійні суб`єкти господарювання та платники податків, несуть персональну відповідальність за правильність ведення бухгалтерського та податкового обліку, сплату податків, дотримання податкової дисципліни у своїй діяльності.

За будь які дії/бездіяльність своїх контрагентів та третіх осіб (в тому числі протиправні, якщо такі мали місце) позивач відповідальності не несе.

Так, у постанові від 19 лютого 2019 року по справі № 811/217/17 Верховний Суд приходить до висновків, що податковий орган наділений такою сукупністю повноважень, належна реалізація яких надає можливість виявити податкові правопорушення, допущені контрагентом при здійсненні своєї господарської діяльності, та притягнути саме його до відповідальності, що охоплюється принципом індивідуальної відповідальності платника.

Крім того, при вирішенні даної справи суд враховує, що ДП «МА «Бориспіль» укладено договори з його контрагентами за наслідком того, що вказані товариства стали переможцем процедур закупівель в порядку встановленому Законом України «Про публічні закупівлі».

При цьому, матеріали справи не містять висновки органу державного фінансового контролю про результати моніторингу процедур закупівлі, складені за результатами моніторингу відповідних процедур закупівлі, про встановлення порушень законодавства у сфері публічних закупівель.

З огляду на вищевикладене, твердження відповідача про те, що позивач не був обачний під час вибору контрагентів, спростовуються вищенаведеним.

Окрім того, укладання договорів за процедурою визначеною Законом України «Про публічні закупівлі» спростовує твердження відповідача про навмисність дій позивача, що виключає можливість накладання штрафу за пунктом 123.2 статті 123 ПК України.

Зокрема, відповідач не навів жодних доказів та аргументів на підтвердження вчинення ДП «МА «Бориспіль» навмисно діянь, що зумовили зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків.

Зазначене вище у сукупності свідчить, що відповідач не мав законних та обґрунтованих підстав робити висновки про здійснення контрагентами позивача надання послуг та товарів на користь останнього без мети настання реальних наслідків та, відповідно, про нереальність таких операцій.

Враховуючи зазначене та оскільки судом, в межах розгляду даної адміністративної справи, не було встановлено ознак фіктивності укладених між позивачем та його контрагентами правочинів, необґрунтованими є висновки, викладені відповідачем в акті перевірки, про порушення позивачем податкового законодавства у наведеній частині.

А як наслідок, неправомірними та такими, що підлягають скасуванню у судовому порядку, є оскаржувані податкове повідомлення-рішення відповідача, що ґрунтуються на зазначених висновках акту перевірки.

Беручи до уваги зазначене суд вважає, що відповідачем, за час розгляду справи, на виконання вимог частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також КАС України) не було доведено правомірності прийнятих ним оскаржуваних рішень.

Суд зазначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пунктом 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorija v. Spain) від 09 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).

З огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд зазначає, що решта доводів та тверджень учасників справи, у контексті наведених правових вимог, не впливають на висновки суду за наслідком розгляду даної справи.

Відповідно до статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:

1)чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2)чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За наслідком здійснення аналізу оскаржуваних рішень на відповідність наведеним вище критеріям, суд, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень наведеного законодавства України, матеріалів справи, приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки оскаржувані рішення не відповідають наведеним у частині 2 статті 2 КАС України критеріям.

Згідно зі статтею 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи зазначене, суд вважає необхідним стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати у розмірі 24 810, 00 грн, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, як суб`єкта владних повноважень, яким прийнято протиправні оскаржувані рішення.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 241-246, 250, 263 КАС України суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» (08301, Київська область, Бориспільський район, село Гора, вулиця Бориспіль-7; код ЄДРПОУ 20572069) до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (01068, місто Київ, вулиця Кошиця, будинок 3; код ЄДРПОУ 44082145) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 31.01.2022 №1523100040202 та № 1533100040202.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на користь державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» понесені останнім судові витрати у розмірі 24 810, 00 грн (двадцять чотири тисячі двісті вісімсот десять гривень).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Колеснікова І.С.