Рішення

від 11.11.2024 по справі 320/37159/24

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 листопада 2024 року справа №320/37159/24

Суддя Київського окружного адміністративного суду Парненко В.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Києві адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Валволе» до Головного управління ДПС у місті Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Валволе» (далі - позивач) звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у місті Києві (далі - відповідач 1), Державної податкової служби України (далі - відповідач 2), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати Рішення комісії Головного управління ДПС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 23.04.2024 р. №10946863/43592408 про відмову у реєстрації податкової накладної №7 від 04.07.2023 р.;

- визнати протиправним та скасувати Рішення комісії Головного управління ДПС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 26.04.2024 р. №10968785/43592408 про відмову у реєстрації податкової накладної №5 від 04.07.2023 р.;

- визнати протиправним та скасувати Рішення комісії Головного управління ДПС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 06.06.2024 р. №11181972/43592408 про відмову у реєстрації податкової накладної №38 від 25.07.2023 р.;

- визнати протиправним та скасувати Рішення комісії Головного управління ДПС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 10.05.2024 р. №11033394/43592408 про відмову у реєстрації податкової накладної №36 від 18.08.2023 р.;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну №5 від 04.07.2023 р. в Єдиному реєстрі податкових накладних, складену ТОВ «ВАЛВОЛЕ» (код ЄДРПОУ 43592408), датою її отримання;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну №7 від 04.07.2023 р. Єдиному реєстрі податкових накладних, складену ТОВ «ВАЛВОЛЕ» (код ЄДРПОУ 43592408), датою її отримання;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну №38 від 25.07.2023 р. Єдиному реєстрі податкових накладних, складену ТОВ «ВАЛВОЛЕ» (код ЄДРПОУ 43592408), датою її отримання;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну №36 від 18.08.2023 р. Єдиному реєстрі податкових накладних, складену ТОВ «ВАЛВОЛЕ» (код ЄДРПОУ 43592408), датою її отримання;

- зобов`язати Державну податкову службу України подати звіт про виконання рішення суду протягом одного місяця з дня набрання законної сили рішення суду.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що не зважаючи на дотримання позивачем усіх вимог щодо формування та реєстрації податкових накладних, такі не зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних з незалежних від позивача обставин. Вказане свідчить про протиправність рішень відповідача 1 про відмову в реєстрації податкових накладних, необхідність їх скасування та для відновлення порушених прав позивача зобов`язання відповідача 2 зареєструвати податкові накладні, складену позивачем.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 320/37159/24 передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Парненко В.С.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12.08.2024 відкрито провадження в адміністративній справі №320/37159/24 та вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

03.09.2024 відповідачем 1 подано відзив на позовну заяву, згідно якого останній повідомляє суд, що Комісією ГУ ДПС в м. Києві були прийняті вмотивовані рішення про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, із вказаною конкретною причиною відмови у реєстрації, а саме платником податку надано до податкового органу первинні документи складені із порушенням законодавства, у зв`язку з чим вважає позовні вимоги безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають.

15.10.2024 до суду надійшла відповідь на відзив, згідно з якою позивач не погоджується з доводами відповідача 1, та підтримує свої позовні вимоги в повному обсязі.

Враховуючи приписи частини 5 статті 262 КАС України справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (частина 5 статті 250 КАС України).

Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

28 лютого 2023 року між ТОВ "ВАЛВОЛЕ" та ПрАТ "Теофіпольський цукровий завод" укладено Договір поставки № ДП 3/2023-В.

Відповідно до предмета Договору № ДП 3/2023-В, позивач зобов`язався поставити Покупцю товар, визначений Договором та зазначений у Специфікаціях, що є невід`ємними частинами Договору. Покупець, у свою чергу, зобов`язався прийняти товар та оплатити його згідно з умовами Договору. Надалі, для виконання умов Договору, сторони уклали низку додатків (специфікацій), що конкретизували товар та умови його поставки.

14 червня 2023 року позивачем та Покупцем укладено Додаток № 15 до Договору. За умовами Специфікації № 15 (Теплопункт Вода Матеріали частина 3) від 14.06.2023 р., позивач зобов`язався поставити на користь ПрАТ "Теофіпольський цукровий завод" товар у кількості 55 одиниць на загальну суму 614 714,90 грн з ПДВ.

Згідно з умовами Додатку № 15, товар постачається єдиною партією протягом 40 календарних днів з першого робочого дня після отримання постачальником попередньої оплати в розмірі 100% від загальної вартості товару.

У зв`язку зі зміною номенклатури, 14 червня 2023 року сторони уклали Додаткову угоду № 1/15, якою внесено зміни до Специфікації № 15: змінено кількість товару на 54 одиниці, а загальна вартість залишилась 614 714,90 грн з ПДВ.

27 червня 2023 року укладено Додаток № 16 (Специфікація № 16, Теплопункт Пар Матеріали) від 27.06.2023 р. позивач зобов`язався поставити товар у кількості 53 одиниці на загальну суму 277 778,21 грн з ПДВ. Товар постачається єдиною партією протягом 40 днів з моменту отримання 100% попередньої оплати.

20 липня 2023 року на виконання умов Договору укладено Додаток № 18 (Матеріали для монтажу частина 4) від 20.07.2023 р. позивач зобов`язався поставити товар у кількості 40 одиниць на загальну суму 576 116,75 грн з ПДВ.

28 липня 2023 року укладено Додаток № 19 (Специфікація № 19, Матеріали АТХ) від 28.07.2023 р., за умовами якого позивач зобов`язався поставити товар у кількості 31 одиниця на загальну суму 698 702,95 грн з ПДВ. Товар постачається єдиною партією протягом 40 днів з можливістю дострокового виконання після отримання 100% авансу.

На виконання умов договору позивачем було виставлено Покупцю рахунки на оплату № 171 від 14.06.2023 р., № 186 від 27.06.2023 р., № 235 від 20.07.2023 р. та № 239 від 28.07.2023 р. Усі рахунки, окрім рахунка № 235, сплачені Покупцем в повному обсязі, що підтверджується платіжними інструкціями № 19013 та № 19012 від 04.07.2023 р., а також № 19790 від 18.08.2023 р.

У зв`язку з отриманням попередньої оплати на виконання Додатку № 15 до Договору, позивачем було сформовано податкову накладну № 5 від 04.07.2023 р. на суму 614 714,90 грн та подано для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Так само, на виконання Додатку № 16 сформовано податкову накладну № 7 від 04.07.2023 р. на суму 277 778,21 грн.

25 липня 2023 року товар за Додатком № 18 відвантажено на користь ПрАТ "Теофіпольський цукровий завод", що підтверджується видатковою накладною № 155 і товарно-транспортною накладною № Р155 від 25.07.2023 р. позивач сформував податкову накладну № 38 від 25.07.2023 р. на суму 547 429,06 грн та подав для реєстрації.

На виконання Додатку № 19, після отримання попередньої оплати, позивач сформував податкову накладну № 36 від 18.09.2023 р. на суму 698 702,95 грн та подав через автоматизовану систему для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрацію податкових накладних №5 від 04.07.2023, №7 від 04.07.2023, №38 від 25.07.2023 та №36 від 18.09.2023 було зупинено.

Як вбачпється з роздруківок електронних квитанцій, надісланих позивачу, всі зазначені податкові накладні були прийняті відповідачем-1, але їх реєстрація зупинена.

Підставою для зупинення у кожному випадку зазначено положення п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України та Порядок зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165. Вказано, що обсяг постачання відповідних товарів/послуг перевищує величину залишку, визначеного як різниця між обсягом придбання та постачання цих товарів/послуг, що відповідає критеріям ризиковості операцій (п.1 Критеріїв ризиковості). В кожному з випадків запропоновано надати пояснення та копії підтверджуючих документів.

На підтвердження реальності здійснення операцій по вищенаведеним податковим накладним позивачем були направлені відповідні пояснення щодо здійснення господарських операцій та документи, що підтверджують здійснення господарських операцій.

Комісія Головного управління ДПС у м. Києві у кожному випадку прийняла рішення про відмову в реєстрації ПН в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зокрема:

· Рішення № 10968785/43592408 від 26 квітня 2024 року стосовно податкової накладної № 5;

· Рішення № 10946863/43592408 від 23 квітня 2024 року стосовно податкової накладної № 7;

· Рішення № 11181972/43592408 від 6 червня 2024 року стосовно податкової накладної № 38;

· Рішення № 11033394/43592408 від 10 травня 2024 року стосовно податкової накладної № 36.

У всіх випадках підставою для відмови зазначено: «надання платником податку копій документів, складених з порушенням законодавства, а саме: первинні документи щодо придбання/постачання товарів/послуг»."

Не погоджуючись з прийнятими рішеннями, позивач оскаржив їх в адміністративному порядку, проте за результатом скарг відповідачем 2 були прийняті рішення, якими залишено скарги без задоволення.

Позивач категорично не погоджується із оскаржуваними рішеннями відповідачів та їхніми діями щодо блокування реєстрації ПН у ЄРПН, вважаючи такі дії необґрунтованими та протиправними, у зв`язку з чим звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі Податковий кодекс України).

Відповідно до підпункту 16.1.2, 16.1.3 пункт 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Відповідно до підпункту «б» пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування податком на додану вартість є постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається згідно з приписами норми пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (пункт 188.1 статті 188 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

При цьому, порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відповідно до пункту 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 (далі - Порядок №1246), податкова накладна є електронним документом, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно з пунктом 12 зазначеного вище Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «;Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку № 1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

У відповідності до приписів, наведених у пункті 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, згідно яких реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

На виконання цієї норми Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 11 грудня 2019 року № 1165, якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165).

Згідно з приписами пункту 4 Порядку №1165 у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Пунктом 5 Порядку №1165 передбачено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку, показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій.

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (пункт 7 Порядку №1165).

Відповідно до пункту 10 Порядку №1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації (пункт 11 Порядку №1165).

Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (пункт 25 Порядку № 1165).

Судом встановлено, що підставою для зупинення реєстрації податкових накладних слугувало те, що «Обсяг постачання товару/послуги перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій». Було запропоновано надати пояснення та копії документів для прийняття рішення про реєстрацію.

У той же час, контролюючий орган не надав обґрунтування, що обсяг постачання товару або послуги, зазначений у податковій накладній чи розрахунку коригування до податкової накладної для збільшення податкових зобов`язань, поданий для реєстрації в Реєстрі, дорівнює чи перевищує залишок, який обчислюється як різниця між обсягом придбання на митній території України (окрім придбання за операціями, звільненими від оподаткування або оподатковуваними за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію з 1 січня 2017 року, зазначеного в отриманих податкових накладних чи розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшений у 1,5 рази. Також немає обґрунтування для обсягу постачання відповідного товару чи послуги, зазначеного в зареєстрованих з 1 січня 2017 року податкових накладних чи розрахунках коригування, та переважання в залишку (понад 50%) груп товарів, визначених та затверджених наказом ДПС, розміщеним на офіційному сайті.

Відповідно до пункту 5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року № 520 (далі - Порядок №520), перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Згідно пункту 11 Порядку №520, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;

та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Аналіз наведених правових норм дає підстав для висновку, що рішення Комісії Державної податкової служби України повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної.

Судом встановлено, що відповідно до пункту 56.23 статті 56 Податкового кодексу України, позивач направив на адресу Головного управління ДПС в м. Києві письмові пояснення з копіями підтверджуючих документів, в тому числі:

На підтвердження реальності операцій за податковою накладною № 5 від 04.07.2023 р. позивач направив пояснення від 19.04.2024 р. № 19/04-2 про здійснені господарські операції та надав документи: пояснення щодо податкової накладної, податкову накладну № 5 від 04.07.2023 р., квитанцію № 9192112022 від 02.08.2023 р., договір поставки № ДП 3/2023-В від 28.02.2023 р., додаток № 15 від 14.06.2023 р., рахунок на оплату № 171 від 14 червня 2023 р., платіжну інструкцію № 19013 від 04.07.2023 р., виписку по банківському рахунку від 04.07.2023 р., договір № 12-01/23-ТР від 23.01.2023 р., рахунок на оплату № 398 від 13.06.2023 р., платіжну інструкцію № 560 від 06.07.2023 р., податкову накладну № 4 від 06.07.2023 р., видаткові накладні № 327 від 14.07.2023 р. та № 193 від 11.08.2023 р., товарно-транспортну накладну № Р192 від 11.08.2023 р;

Для підтвердження операцій за податковою накладною № 7 від 04.07.2024 р. позивач надав пояснення від 17.04.2024 р. № 17/04-1 та такі документи: пояснення до повідомлення про подання пояснень, податкову накладну № 7 від 04.07.2023 р., квитанцію № 9191492948 від 01.08.2023 р., договір поставки № ДП 3/2023-В від 28.02.2023 р., додаток № 16 від 27.06.2023 р., рахунок на оплату № 186 від 27 червня 2023 р., платіжну інструкцію № 19012 від 04.07.2023 р., виписку по банківському рахунку від 04.07.2023 р., договір поставки № 18/06-23 від 18.06.2023 р., рахунок на оплату № 318 від 19.06.2023 р., платіжну інструкцію № 568 від 06.07.2023 р., податкову накладну № 10 від 06.07.2023 р., видаткові накладні № 240 від 14.07.2023 р. та № 197 від 11.08.2023 р., товарно-транспортну накладну № Р192 від 11.08.2023 р;

На підтвердження операцій за податковою накладною № 38 від 25.07.2024 р. позивач направив пояснення від 30.05.2024 р. № 30/05-1, а також надав документи: пояснення до повідомлення, податкову накладну № 38 від 25.07.2023 р., квитанцію № 9207418632 від 15.08.2023 р., договір поставки № ДП 3/2023-В від 28.02.2023 р., додаток № 18 від 20.07.2023 р., рахунок на оплату № 171 від 14 червня 2023 р., видаткову накладну № 155 від 25.07.2023 р., товарно-транспортну накладну № Р155 від 25.07.2023 р., картку рахунку 361 за травень-листопад 2023 р., договір поставки № 03/07/23 від 03.07.2023 р., рахунок на оплату № 636 від 03.07.2023 р., платіжну інструкцію № 620 від 19.07.2023 р., виписку по рахунку за 19.07.2023 р., податкову накладну № 49 від 19.07.2023 р., видаткову накладну № 547 від 21.07.2023 р., товарно-транспортну накладну № Р0547 від 21.07.2023 р., договір без номера від 02.01.2023 р., рахунок на оплату № СФ-02286 від 25.05.2023 р., платіжну інструкцію № 380 від 30.05.2023 р., банківську виписку від 30.05.2023 р., податкову накладну № 67 від 30.05.2023 р., видаткову накладну № РН-0620 від 30.05.2023 р., товарно-транспортну накладну № Р0620 від 30.05.2023 р., договір поставки № 10/01/23-157 від 10.01.2023 р., рахунок на оплату № 3766 від 03.07.2023 р., платіжну інструкцію № 616 від 19.07.2023 р., податкову накладну № 308 від 19.07.2023 р., видаткову накладну № 3257 від 20.07.2023 р., товарно-транспортну накладну № Р3257 від 20.07.2023 р., свідоцтво державної реєстрації на транспортний засіб № НОМЕР_1 , картки рахунків 631 за липень 2023 р., травень-липень 2023 р. і липень 2023 р. для різних компаній;

На підтвердження операцій за податковою накладною № 36 від 18.08.2024 р. Позивач направив пояснення від 06.05.2024 р. № 06/05-1 і надав документи: податкову накладну № 36 від 18.08.2023 р., квитанцію № 9241686774 від 18.09.2023 р., договір поставки № ДП 3/2023-В від 28.02.2023 р., додаток № 19 від 28.07.2023 р., рахунок на оплату № 239 від 28 липня 2023 р., платіжну інструкцію № 19790 від 18.08.2023 р., банківську виписку від 18.08.2023 р., договір № 3525/ХМ від 02.06.2023 р., рахунок на оплату № 500557001 від 21.08.2023 р., платіжну інструкцію № 728 від 21.08.2023 р., податкову накладну № 505336 від 21.08.2023 р., банківську виписку від 21.08.2023 р., видаткову накладну № 5402314 від 25.08.2023 р., акт здачі-прийняття робіт № 5402315 від 25.08.2023 р., товарно-транспортну накладну № АВ05250823-0270 від 25.08.2023 р., видаткову накладну № 253 від 25 серпня 2023 р.

Суд зазначає, що як підтверджується змістом пункту 5 Порядку №520, передбачений цим пунктом перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, не є вичерпним.

В залежності від виду господарської операції, за наслідками якої подається податкова накладна для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, а також відповідних договірних зобов`язань між суб`єктами господарювання, обсяг документів може бути відмінним, залежати, зокрема від змісту операції з постачання, суб`єктного складу її учасників, їх податкової поведінки.

Наведена позиція відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постановах від 18.12.2019 у справі №560/435/19, від 01.12.2021 у справі №600/1878/20-а.

У постанові від 03.11.2021 у справі №360/2460/20 Верховний Суд за наслідками аналізу положень Порядку №520 зазначив, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної до реєстрації в ЄРПН прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків з зазначенням необхідності надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд.

Аналогічна позиція також висловлена у постанові Верховного Суду від 29.06.2022 у справі №380/5383/21.

Суд враховує, що у постанові від 20.04.2023 року у справі №380/4746/22 Верховний Суд за наслідками аналізу положень Порядку №520 зазначив, що можливість надання платником податків переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків з зазначенням необхідності надання документів за переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд.

При цьому, Верховний Суд у постанові від 05.01.2021 року у справі №640/11321/20 зазначив, що незважаючи на те, що затверджена Порядком №1165 форма рішення, яка не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1-8 критеріїв ризиковості платника податку, не скасовує обов`язок податкового органу необхідності доказування, передбаченого ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України.

На переконання суду, недотримання принципу правової визначеності під час зупинення реєстрації податкової накладної призвело до необізнаності платника податків щодо вичерпного переліку необхідних документів, які він повинен був надати контролюючому органу, внаслідок чого у відповідача виникла можливість прояву нічим не обмеженої дискреції.

Відповідно до п.5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 року №520 (далі Порядок №520), перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Суд враховує, що вжите у цій нормі словосполучення «може включати» переконує, що у кожному окремому випадку перелік таких документів є індивідуальним.

Саме тому форма рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, передбачена у додатку до Порядку №520, чітко встановлює, що «документи, які не надано» необхідно підкреслити. А, отже, контролюючий орган повинен визначити конкретно ті документи, яких не надано платником податків.

Відповідно до п.п.9, 10 та 11 Порядку №520, письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання/часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі набирає чинності в день прийняття відповідного рішення.

Судом встановлено, що незважаючи на надані пояснення та копій первинних документів, відповідачем прийнято рішення № 10968785/43592408 від 26 квітня 2024 року щодо податкової накладної № 5, № 10946863/43592408 від 23 квітня 2024 року щодо податкової накладної № 7, № 11181972/43592408 від 6 червня 2024 року щодо податкової накладної № 38, та № 11033394/43592408 від 10 травня 2024 року щодо податкової накладної № 36. В усіх випадках підставою для відмови зазначено: «надання платником податку копій документів, складених з порушенням законодавства, а саме: первинні документи щодо придбання/постачання товарів/послуг».

В той же час судом встановлено, що відповідач 1 не навів жодних конкретних вказівок на недоліки первинних документів, які платник надав для реєстрації податкових накладних в ЄРПН, і не вказав конкретної норми, пункту чи підпункту нормативно-правового акта, яким ці документи не відповідають, а також не зазначив, які саме документи містять такі недоліки чи мають юридичні дефекти - ані за формою, ані за змістом.

Таким чином контролюючий орган надав лише загальні підстави для відмови у реєстрації податкових накладних, не надаючи детальної інформації про причини та підстави прийняття таких рішень. При цьому відсутні пояснення щодо складання первинних документів щодо господарських операцій з контрагентом - покупцем з порушенням законодавства, а також конкретні вимоги щодо подання вичерпного переліку документів, необхідних для підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної, а також не вказано, які саме документи не були надані для ухвалення позитивного рішення про реєстрацію.

Надаючи правову оцінку оскаржуваним рішенням відповідача про відмову у реєстрації спірних податкових накладних, суд зазначає про те, що контролюючий орган визначив лише загальні підстави прийняття таких рішень, не зазначивши конкретної інформації щодо причин та підстав їх прийняття. Адже контролюючий орган не сформував конкретних вимог щодо необхідності подання вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної. Крім того, контролюючий орган жодним чином не вказав, чому саме надані позивачем пояснення та документи не враховані ним при прийнятті оскаржуваних рішень.

Суд враховує, що загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення суб`єктом владних повноважень конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Беручи до уваги те, що оскаржуване рішення контролюючого органу є правовим актом індивідуальної дії, суд констатує невідповідність таких рішень критеріям чіткості та зрозумілості, що породжує їх неоднозначне трактування, які, у свою чергу, перешкоджають платнику податків своєчасно і повністю виконати власні обов`язки та скористатися своїми правами, передбаченими податковим законодавством, що регулює порядок реєстрації податкових накладних.

У контексті викладеного суд також звертає увагу на те, що Верховний Суд неодноразово, зокрема у постановах від 28.06.2022 року у справі №380/9411/21 та від 07.12.2022 року у справі №500/2237/20 та ряді інших наголошував на тому, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу. Приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарської операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарської операції може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. У свою чергу, при реєстрації податкової накладної фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями, тобто здійснюється аналіз первинних документів у взаємозв`язку з відомостями податкової накладної та іншими джерелами (державними реєстрами, електронними документами).

Суд враховує, що предметом розгляду в цій справі є виключно правильність та правомірність зупинення та відмови в реєстрації податкових накладних, а саме: податкової накладної №7 від 04.07.2023 р.; податкової накладної №5 від 04.07.2023 р.; податкової накладної №38 від 25.07.2023 р.; податкової накладної №36 від 18.08.2023 р., а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.

Досліджуючи у спірному випадку господарські операції позивача та його контрагента на предмет їх реальності, контролюючий орган вийшов за межі власних повноважень, які йому надані саме у межах процедури вирішення питання про реєстрацію податкової накладної, оскільки податковий орган, як уже зазначалось вище, має перевірити відомості податкової накладної та первинних документів на правильність та відсутність суперечностей лише за зовнішніми (формальними, очевидними) критеріями. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у справі 31.05.2023 року у справі №260/6334/21.

Підсумовуючи вищенаведене суд зазначає, що під час розгляду справи відповідачі, як суб`єкти владних повноважень, не надали суду доказів, які б спростовували твердження позивача та не навели обґрунтованих мотивів прийняття оскаржуваного рішення, яким відмовлено позивачу у реєстрації спірної податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Водночас, зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарських операцій між позивачем та його контрагентом, зокрема тих, які були надані контролюючому органу разом з поясненнями щодо податкової накладної, реєстрацію якої було зупинено, суд приходить висновку, що останній не мав правових підстав для відмови позивачу у їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

За таких обставин, оскаржувані рішення комісії Головного управління ДПС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, зокрема: рішення від 23.04.2024 р. №10946863/43592408 про відмову у реєстрації податкової накладної №7 від 04.07.2023 р.; рішення від 26.04.2024 р. №10968785/43592408 про відмову у реєстрації податкової накладної №5 від 04.07.2023 р.; рішення від 06.06.2024 р. №11181972/43592408 про відмову у реєстрації податкової накладної №38 від 25.07.2023 р.; рішення від 10.05.2024 р. №11033394/43592408 про відмову у реєстрації податкової накладної №36 від 18.08.2023 р. - не відповідають критеріям, визначеним у ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому підлягають скасуванню.

Щодо позовних вимог про зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкову накладну №7 від 04.07.2023 р. Єдиному реєстрі податкових накладних, складену ТОВ «ВАЛВОЛЕ» (код ЄДРПОУ 43592408), датою її отримання, зареєструвати податкову накладну №5 від 04.07.2023 р. в Єдиному реєстрі податкових накладних, складену ТОВ «ВАЛВОЛЕ» (код ЄДРПОУ 43592408), датою її отримання, зареєструвати податкову накладну №38 від 25.07.2023 р. Єдиному реєстрі податкових накладних, складену ТОВ «ВАЛВОЛЕ» (код ЄДРПОУ 43592408), датою її отримання, зареєструвати податкову накладну №36 від 18.08.2023 р. Єдиному реєстрі податкових накладних, складену ТОВ «ВАЛВОЛЕ» (код ЄДРПОУ 43592408), датою її отримання, суд враховує таке.

Згідно вимог п.201.1, 201.10 ст.201 Податкового кодексу України, обов`язок реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних покладений на платника податків.

В той же час, суд звертає увагу, що наведені норми розраховані на відсутність спірних правовідносин, позаяк у випадку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування механізм її подальшої реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних є іншим.

За приписами п.п.19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року №1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій, зокрема: набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення).

Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку. Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.

Отже, реєстрація в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію якої попередньо було зупинено, є повноваженням Державної податкової служби України.

У справі, яка розглядається, обставин, які б унеможливлювали реєстрацію податкової накладної №7 від 04.07.2023 р.; податкової накладної №5 від 04.07.2023 р.; податкової накладної №38 від 25.07.2023 р.; податкової накладної №36 від 18.08.2023 р. в Єдиному реєстрі податкових накладних, суд не встановив.

За змістом ч.1, п.2 ч.2, ч.3 ст.245 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. У разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень. У разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Таким чином, з метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, а також з метою дотримання судом гарантій про те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, суд дійшов висновку про необхідність зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкову накладну №7 від 04.07.2023 р. Єдиному реєстрі податкових накладних, складену ТОВ «ВАЛВОЛЕ» (код ЄДРПОУ 43592408), датою її отримання, зареєструвати податкову накладну №5 від 04.07.2023 р. в Єдиному реєстрі податкових накладних, складену ТОВ «ВАЛВОЛЕ» (код ЄДРПОУ 43592408), датою її отримання, зареєструвати податкову накладну №38 від 25.07.2023 р. Єдиному реєстрі податкових накладних, складену ТОВ «ВАЛВОЛЕ» (код ЄДРПОУ 43592408), датою її отримання, зареєструвати податкову накладну №36 від 18.08.2023 р. Єдиному реєстрі податкових накладних, складену ТОВ «ВАЛВОЛЕ» (код ЄДРПОУ 43592408), датою її отримання.

Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що зобов`язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН подані позивачем податкову накладну є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, та належним способом захисту порушеного права (постанови Верховного Суду від 03.11.2021 у справі №360/2460/20, від 27.10.2022 у справі №360/3253/20, від 25.11.2022 у справі №320/3484/21).

Стосовно вимоги про зобов`язання Державної податкової служби України подати звіт про виконання рішення суду протягом одного місяця з дня набрання законної сили рішення суду, слід зазначити наступне.

Відповідно до частини першої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

При цьому, суд зазначає, що застосування заходів судового контролю є правом суду, а не його обов`язком, а тому виходячи, що з наявних у матеріалах справи доказів не вбачається фактів можливого ухилення відповідача від виконання даного судового рішення (за умови набрання рішенням законної сили), суд дійшов до висновку про необґрунтованість даного клопотання та, як наслідок, про відмову у його задоволенні.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. А, згідно ч.1 ст.90 цього ж Кодексу, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У пункті 70 рішення від 20 жовтня 2011 року «Рисовський проти України» Європейський суд з прав людини (далі також - ЄСПЛ) підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Крім того, ЄСПЛ звертає увагу на те, що на державні органи покладено обов?язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.

Суд зазначає, що відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За приписами статті 74 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із положеннями статті 75 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому, в силу положень ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з статтею 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

За наведених обставин у сукупності, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Решта доводів учасників справи висновків суду по суті справи не змінюють.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ст.139 КАС України.

Позивачем під час розгляду справи було сплачено судовий збір на суму 12112,00 грн.

Враховуючи наведене, судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 12112,00 грн. підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень відповідача 1, оскільки рішення саме комісії регіонального рівня призвели до спірних правовідносин.

Керуючись статтями 2-10, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Валволе» до Головного управління ДПС у місті Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати Рішення комісії Головного управління ДПС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 23.04.2024 р. №10946863/43592408 про відмову у реєстрації податкової накладної №7 від 04.07.2023 р.

Визнати протиправним та скасувати Рішення комісії Головного управління ДПС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 26.04.2024 р. №10968785/43592408 про відмову у реєстрації податкової накладної №5 від 04.07.2023 р.

Визнати протиправним та скасувати Рішення комісії Головного управління ДПС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 06.06.2024 р. №11181972/43592408 про відмову у реєстрації податкової накладної №38 від 25.07.2023 р.

Визнати протиправним та скасувати Рішення комісії Головного управління ДПС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 10.05.2024 р. №11033394/43592408 про відмову у реєстрації податкової накладної №36 від 18.08.2023 р.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну №5 від 04.07.2023 р. в Єдиному реєстрі податкових накладних, складену ТОВ «ВАЛВОЛЕ» (код ЄДРПОУ 43592408), датою її отримання.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну №7 від 04.07.2023 р. Єдиному реєстрі податкових накладних, складену ТОВ «ВАЛВОЛЕ» (код ЄДРПОУ 43592408), датою її отримання.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну №38 від 25.07.2023 р. Єдиному реєстрі податкових накладних, складену ТОВ «ВАЛВОЛЕ» (код ЄДРПОУ 43592408), датою її отримання.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну №36 від 18.08.2023 р. Єдиному реєстрі податкових накладних, складену ТОВ «ВАЛВОЛЕ» (код ЄДРПОУ 43592408), датою її отримання.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у місті Києві (вул. Шолуденка, буд. 33/19, м. Київ, 04116, код ЄДРПОУ 44116011) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Валволе» (пр. Науки, будинок 55-А, група нежилих приміщень 421, м. Київ, 03083, код ЄДРПОУ 43592408) сплачений при подачі позову судовий збір в сумі 12112,00 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Парненко В.С.