Ухвала

від 12.11.2024 по справі 320/49337/24

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

12 листопада 2024 року м.Київ № 320/49337/24

Суддя Київського окружного адміністративного суду Донець В.А., ознайомившись з позовною заявою Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві до товариства з обмеженою відповідальністю "Жовтопряж" про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві звернулось до суду з позовом:

стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Жовтопряж" заборгованість на відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» в розмірі 29510,13 грн.

Згідно з частиною шостою статті 160 КАС України якщо позовна заява подається представником, то у ній додатково зазначаються відомості, визначені у пункті 2 частини п`ятої цієї статті стосовно представника.

Як убачається зі змісту позовної заяви, представником позивача наведених вимог не дотримано, оскільки позовна заява не містить інформації про представника відповідно до вимог частини шостої статті 160 КАС України.

Згідно з частиною третьою статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

У позовній заяві представник Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві просить звільнити позивача від сплати судового збору.

Частиною першою статті 133 КАС України визначено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

На думку суду, клопотання є необґрунтованим, оскільки на підтвердження неможливості сплати судового збору в зв`язку з відсутністю бюджетного фінансування не надано жодних доказів, у тому числі доказів, які б свідчили про вчинення дій щодо звернення до розпорядника коштів з метою отримання фінансування для сплати судового збору.

Крім того, ухвалою Верховного Суду від 10.01.2018 у справі №К/9901/254/18 висловлено позицію, за якою Пенсійний фонд України та його органи не є суб`єктами, на яких розповсюджується дія законодавства щодо зменшення розміру судового збору, звільнення від його сплати, відстрочення або розстрочення його сплати. Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Верховного Суду від 10.01.2018 у справі № К/9901/12/18, від 12.01.2018 у справах №К/9901/2132/18, №К/9901/2135/18, №К/9901/2131/18, та №К/9901/2134/18.

Відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Суб`єкт владних повноважень, який діє від імені держави, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо сплати судового збору (постанова Верховного Суду від 05.01.2021 у справі № 500/2544/19).

З огляду на викладене, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання представника позивача про звільнення від сплати судового збору.

Згідно з підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI (з наступними змінами та доповненнями) за подання суб`єктом владних повноважень, юридичною особою до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру справляється судовий збір у розмірі: 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" від 09.11.2023 № 3460-IX встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 3028,00 грн.

Зі змісту позовних вимог вбачається, що позивачем заявлено вимогу майнового характеру на суму 29510,13 грн. Отже, судовий збір становить 3028,00 грн.

Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без руху.

Для усунення недоліків позовної заяви позивачеві необхідно подати до суду заяву на усунення недоліків позовної заяви із зазначенням дати та номера справи, до якої долучити:

позовну заяву, яка повинна відповідати вимогам статті 160 КАС України в частині зазначення інформації про представника відповідно до вимог частини шостої статті 160 КАС України;

документ про сплату судового збору в розмірі 3028,00 грн., на рахунок Київського окружного адміністративного суду за такими платіжними реквізитами: отримувач коштів ГУК у Київ. обл./м.Київ/22030101, код отримувача (код 37955989), банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), код банку отримувача (МФО 899998), рахунок отримувача UA718999980313151206084010001, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу "Судовий збір, за позовом (назва позивача, в адміністративній справі №320/49337/24), Київський окружний адміністративний суд.

Виправлену позовну заяву слід подати в кількості для суду та відповідача.

Вказані недоліки позовної заяви позивачу необхідно усунути протягом п`яти днів з дня наступного за днем отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись статтями 160, 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити позивачу в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Залишити позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві без руху.

Надати позивачу п`ять днів з дня наступного за днем отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви.

Попередити позивача про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені частиною четвертою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, за якою позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Відповідно до частини другої статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання. Кодексом адміністративного судочинства України не передбачено оскарження ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Суддя Донець В.А.