КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12 листопада 2024 року справа №640/15072/22
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Скрипки І.М., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Акрілат-Хімконтракт» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
в с т а н о в и в:
до Окружного адміністративного суду міста Києва у вересні 2022 року надійшла позовна заява Приватного підприємства «Акрілат-Хімконтракт» (ПП «Акрілат-Хімконтракт», підприємство) до Головного управління ДПС у м. Києві (ГУ ДПС, податковий орган, контролюючий орган).
Просили визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 25.08.2022 № 00192990902, прийняте відповідачем.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.09.2022 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін.
На виконання положень пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України № 2825-ІХ, Окружним адміністративним судом міста Києва скеровано за належністю матеріали цієї справи до Київського окружного адміністративного суду.
За результатом автоматизованого розподілу 30.04.2024 справу передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Скрипці І.М.
Ухвалою від 08.05.2024 справу прийнято до свого провадження суддею Скрипкою І.М., вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання. Цією ж ухвалою замінено відповідача - Головне управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ: 43141267) на процесуального правонаступника - Головне управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ ВП: 44116011; місцезнаходження: 04116, місто Київ, вул. Шолуденка, буд. 33/19).
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що твердження податкового органу про порушення підприємством вимог Закону «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» не відповідає дійсності, оскільки позивач здійснює оптову торгівлю пальним за наявності діючої ліцензії на право оптової торгівлі пальним за наявності місць оптової торгівлі. Звертали увагу, що спроба відповідача змусити підприємство за наявності можливості мати ліцензію на право оптової торгівлі пальним, за наявності місць оптової торгівлі отримувати ще і ліцензію на право оптової торгівлі пальним за відсутності місць оптової торгівлі не узгоджується з положеннями законодавства. Також зазначили, остання ліцензія є більш обмеженою у використанні: з нею не можна здійснювати діяльність, яка передбачає продаж пального з будь-якого місця оптової торгівлі або місця зберігання пального, в тому числі тих, що належать цьому або іншому суб`єкту господарювання; не передбачено можливість зберігання або передачі отриманого пального на зберігання будь-яким іншим особам. Наголошували, що дії підприємства щодо відвантаження підакцизних товарів зі своїх пересувних складів на склади покупців за наявності ліцензії на право оптової торгівлі пальним, за наявності місць оптової торгівлі, є законними.
У зв`язку із цим, просили задовольнити позов.
Відповідач відзиву на позовну заяву не направляв.
При цьому, ухвалою від 08.05.2024 суд витребовував у податкового органу усі докази та матеріали, на підставі яких прийнято оскаржуване повідомлення-рішення, така ухвала отримана відповідачем 09.05.2024, однак відповідні докази і матеріали суду не подано.
Розглянувши подані документи та матеріали, з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
Приватне підприємство «Акрілат-Хімконтракт» є юридичною особою, код ЄДРПОУ 24744461, зареєстроване 08.05.1997, місцезнаходження якої: 04212, м. Київ, вул. Богатирська, 3-Г. Основним видом економічної діяльності підприємства є 46.75 Оптова торгівля хімічними продуктами.
У період з 19.07.2022 по 28.07.2022 посадовими особами Головного управління ДПС у м. Києві проведено фактичну перевірку Приватного підприємства «Акрілат-Хімконтракт».
Перевірку проведено на підставі наказу від 24.06.2022 №2197-п, з метою здійснення функцій, визначених законодавством у сфері ліцензування, виробництва, придбання, зберігання, реалізації, транспортування та обліку пального.
У акті перевірки констатовано, що фактичною перевіркою встановлено, що ПП «Акрілат-Хімконтракт» здійснює діяльність з придбання та реалізації пального без наявності ліцензії на право оптової торгівлі пальним, за відсутності місць оптової торгівлі, у зв`язку із чим стверджено порушення статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального».
За результатами перевірки складено акт від 29.07.2022 №18102/Ж5/26-15-09-02/24744461 (а.с.7-12).
На підставі названого акта перевірки прийняте податкове повідомлення - рішення від 25.08.2022 № 00192990902, яким нараховано суму штрафних санкцій у розмірі 500000 (а.с.13-15). У такому повідомленні-рішенні вказано про порушення підприємством частини першої статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», а відповідальність застосовано на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу і абзацу дев`ятого частини другої статті 17 названого Закону.
Як вбачається із матеріалів справи, ПП «Акрілат-Хімконтракт» отримало ліцензію на право оптової торгівлі пальним, за відсутності місць оптової торгівлі, реєстраційний номер 990614201901666, з терміном дії з 21.08.2019 по 21.08.2024 (а.с.18), та ліцензію на право оптової торгівлі пальним, за наявності місць оптової торгівлі, реєстраційний номер 990514201900355, з терміном дії з 28.08.2019 по 28.08.2024 (а.с.19).
Ліцензія на право оптової торгівлі пальним, за відсутності місць оптової торгівлі, реєстраційний номер 990614201901666, з терміном дії з 21.08.2019 по 21.08.2024 анульована 30.12.2020.
Так, позивач пояснив, що із початком дії змін до Закону №481 щодо здійснення реалізації підакцизних товарів за наявності відповідної ліцензії, володів двома ліцензіями (і на право оптової торгівлі пальним, за відсутності місць оптової торгівлі, і на право оптової торгівлі пальним, за наявності місць оптової торгівлі). Першу з названих ліцензій він отримав раніше, через менш тривалий процес її оформлення.
У подальшому підприємство отримало ліцензію на право оптової торгівлі пальним, за наявності місць оптової торгівлі; вважаючи, що наявність такої ліцензії дає право здійснювати оптову торгівлю пальним як зі складу, так і з пересувних складів (транспортних засобів), закон додатково не вимагає володіти ще і ліцензією на право оптової торгівлі пальним, за відсутності місць оптової торгівлі, тому від останньої підприємство свідомо відмовилося, не здійснивши її оплату.
Зазначали і те, що володіючи відповідною ліцензією позивач має право здійснювати з території акцизного складу відвантаження (оптову торгівлю) акцизного товару не лише із ємностей, які є підземними/наземними резервуарами, а і з таких ємностей, як пересувні склади (траспортні засоби). Пояснили, що відмінність полягає лише у тому, що оптова торгівля з підземних/наземних ємностей можлива за наявності витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників, а оптова торгівля із пересувних складів не потребує таких лічильників; а підприємство, у свою чергу, при торгівлі з пересувних акцизних складів не здійснює розвантаження акцизного товару, а реалізує іншому покупцю цілком, при цьому залишаючись розпорядником акцизного складу.
У ході перевірки було з`ясовано, що ПП «Акрілат-Хімконтракт» імпортує акцизні товари за кодами УКТ ЗЕД 2707309000, 2710122500 та 2710122100 та здійснює їх оптову реалізацію.
Товари завозяться на територію України в автоцистернах і проходять повний цикл розмитнення на території України з нарахуванням та оплатою акцизного податку. На балансі позивача знаходиться вісім підземних ємностей (резервуарів) об`ємом по 25 м куб.
В процесі роботи ПП «Акрілат-Хімконтракт» не використовує наявні резервуари, а оптова торгівля здійснюється цистернами без зливу в ємності. Станом на дату перевірки за даними бухгалтерського обліку по рахунку 281 залишки підакцизного товару на балансі відсутні.
ПП «Акрілат-Хімконтракт» здійснює придбання підакцизних товарів (розчинників, дизельного палива, н-гексану) з подальшою реалізацією контрагентам-покупцям.
Також за адресою: м. Київ, вул. Богатирська, буд 3Г позивачем зареєстрований акцизний склад з уніфікованим номером 1011837.
При цьому, податковий орган під час перевірки прийшов до висновку, що за наявності ліцензії на право оптової торгівлі пальним та зберігання пального на кожне місце оптової торгівлі підприємство має право здійснювати оптову торгівлю пальним лише з власного акцизного складу, у зв`язку із чим і констатував порушення, яке стало підставо прийняття повідомлення-рішення.
Позивач, вважаючи цей висновок таким, що не відповідає чинному законодавству, звернувся до суду із цим позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами у справі, суд виходить із такого (норми наводяться у редакції на час виникнення спірних відносин).
За приписами статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України (Податковий кодекс, Кодекс, ПК України).
Згідно положень пункту 109.1 статті 109 Кодексу податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб`єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом.
У відповідності із пунктом 109.2 статті 109 Податкового кодексу порушення податкового законодавства та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.
Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального на території України визначає Закон України №481/95-BP від 19.12.1995 «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (Закон №481/95-BP).
За правилами частини першої статті 15 Закону України № 481/95-BP оптова торгівля пальним та зберігання пального здійснюються суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності за наявності ліцензії.
За визначенням у статті 1 Закону № 481/95-BP:
ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ, що засвідчує право суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку;
місце оптової торгівлі пальним - місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для здійснення оптової торгівлі та/або зберігання пального на праві власності або користування;
оптова торгівля пальним - діяльність із придбання та подальшої реалізації пального із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик суб`єктам господарювання (у тому числі іноземним суб`єктам господарювання, які діють через своє зареєстроване постійне представництво) роздрібної та/або оптової торгівлі та/або іншим особам.
Як закріплено у підпункті 14.1.6 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу акцизний склад - це:
а) спеціально обладнані приміщення на обмеженій території (далі - приміщення), розташовані на митній території України, де під контролем постійних представників контролюючого органу розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі, а також реалізації спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів;
б) приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального.
Не є акцизним складом:
а) приміщення відокремлених підрозділів розпорядника акцизного складу, які використовуються ним виключно для пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі маркованих марками акцизного податку горілки та лікеро-горілчаних виробів, відвантажених з акцизного складу, а також для здійснення оптової та/або роздрібної торгівлі відповідно до отриманої розпорядником акцизного складу ліцензії;
б) приміщення або територія, на кожній з яких загальна місткість розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не перевищує 200 кубічних метрів, а суб`єкт господарювання (крім платника єдиного податку четвертої групи) - власник або користувач такого приміщення або території отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 1000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам.
Критерій, визначений цим підпунктом, щодо загальної місткості ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не застосовується до ємностей суб`єктів господарювання, які є розпорядниками хоча б одного акцизного складу;
в) приміщення або територія незалежно від загальної місткості розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального, власником або користувачем яких є суб`єкт господарювання - платник єдиного податку четвертої групи, який отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 10000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам;
г) паливний бак як ємність для зберігання пального безпосередньо в транспортному засобі або обладнанні чи пристрої;
ґ) приміщення або територія, у тому числі платника податку, де зберігається або реалізується виключно пальне у споживчій тарі ємністю до 5 літрів включно, отримане від виробника або особи, яка здійснила його розлив у таку тару;
Відповідно до вимог статті 15 Закону України №481/95-BP суб`єкти господарювання (у тому числі іноземні суб`єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) отримують ліцензії на право оптової торгівлі пальним та зберігання пального на кожне місце оптової торгівлі пальним або кожне місце зберігання пального відповідно, а за відсутності місць оптової торгівлі пальним - одну ліцензію на право оптової торгівлі пальним за місцезнаходженням суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) або місцезнаходженням постійного представництва.
Ліцензії на право оптової торгівлі пальним видаються терміном на п`ять років органом виконавчої влади, уповноваженим Кабінетом Міністрів України.
Суб`єкт господарювання (у тому числі іноземний суб`єкт господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) має право зберігати пальне без отримання ліцензії на право зберігання пального в місцях виробництва пального або місцях оптової торгівлі пальним чи місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримані відповідні ліцензії.
Акцизні склади, на яких здійснюються виключно зберігання та реалізація пального, що отримується та реалізується виключно у споживчій тарі без зміни розфасовки, а також скрапленого газу природного, бензолу, метанолу, не обладнуються витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками (підпункт 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 Податкового кодексу).
За положеннями статті 17 Закону №481/95-BP до суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі: оптової торгівлі пальним або зберігання пального без наявності ліцензії - 500000 гривень.
За результатом з`ясованих у справі обставин і аналізу наведених норм права, суд приходить до наступних висновків.
Суд погоджується з доводами підприємства про те, що визначення поняття «споруди», «обладнання» та «ємності» на місцях для здійснення оптової торгівлі пальним Закон №481/95-ВР не містить, відповідно, відсутнє розмежування таких ємностей як резервуари підземні/наземні, що розміщені на акцизному складі чи транспортні засоби (пересувні акцизні склади). Тому позивач має право, враховуючи наявність ліцензії на право оптової торгівлі пальним за наявності місць оптової торгівлі, здійснювати з території акцизного складу відвантаження (оптову торгівлю) акцизного товару не лише із таких ємностей як підземні/наземні резервуари, а й із пересувних складів (транспортних засобів), зважаючи на відсутність заборони зворотнього.
Також суд враховує і те, що ліцензія на право оптової торгівлі пальним за відсутності місць оптової торгівлі має обмеження по торгівлі (лише з пересувних акцизних складів); у свою чергу, ліцензія на право оптової торгівлі пальним, за наявності місць оптової торгівлі, має прив`язку до території, але не виключає торгівлю як з стаціонарних ємностей, так із пересувних акцизних складів.
Тобто, із системного аналізу норм Закону №481/95-BP у взаємозв`язку із положеннями Податкового кодексу випливає, що законодавець не висунув вимогу обов`язкової наявності ліцензії на право оптової торгівлі пальним за відсутності місць оптової торгівлі для відповідного суб`єкта, який має ліцензію на оптову торгівлю пальним за наявності місць оптової торгівлі при здійсненні оптової торгівлі цистернами без зливу в ємності, тобто заборони здійснювати реалізацію пального із пересувних складів при наявності місця торгівлі та відповідної ліцензії не закріплено, оскільки така ліцензія має прив`язку до території, однак не виключає можливість продажу як із стаціонарних ємностей, так і з пересувних.
Також суд враховує презумпцію правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.
Оскільки законодавець чітко і прямо не зобов`язав суб`єкта господарювання при здійсненні оптової торгівлі пальним цистернами без зливу в ємності у відповідному місці оптової торгівлі за наявності ліцензії на оптову торгівлю пальним за наявності місць оптової торгівлі мати ще і ліцензію на оптову торгівлю пальним за відсутності місць оптової торгівлі, відповідний висновок податкового органу про необхідність оформлення ще і останньої ліцензії не є обґрунтованим.
Тим більш, такого обов`язку не вбачається із системного тлумачення наведених вище норм.
Так само, враховуючи наявність у підприємства ліцензії на оптову торгівлю пальним за наявності місць оптової торгівлі, суд не може погодитися із твердженням податкового органу про здійснення позивачем діяльності з придбання та реалізації пального без наявності ліцензії для цього.
Відповідач, у свою чергу, докази і доводи позивача не спростував, відзиву, як і будь-яких доказів на підтвердження правомірності оскаржуваного повідомлення-рішення не направив.
За змістом частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
За правилами частини другої цієї ж статті 77 в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За змістом частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Із урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає таке.
За змістом частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як видно із платіжного доручення від 08.09.2022 №17988 позивачем сплачено судовий збір у сумі 7500 грн.
Зважаючи на задоволення позовних вимог, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору на суму 7500 грн. підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача - Головного управління ДПС у м. Києві як суб`єкта владних повноважень, який прийняв оскаржуване рішення.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 159, 162, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
в и р і ш и в:
адміністративний позов Приватного підприємства «Акрілат-Хімконтракт» - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 25.08.2022 №00192990902.
Стягнути на користь Приватного підприємства «Акрілат-Хімконтракт» (код ЄДРПОУ 24744461, місцезнаходження: 04212, м. Київ, вул. Богатирська, 3-Г) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ ВП: 44116011; місцезнаходження: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 33/19) судовий збір у розмірі 7500 (сім тисяч п`ятсот гривень) грн.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Скрипка І.М.
Суд | Київський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 12.11.2024 |
Оприлюднено | 21.11.2024 |
Номер документу | 123116299 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них |
Адміністративне
Київський окружний адміністративний суд
Скрипка І.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні