Рішення
від 13.11.2024 по справі 320/4764/24
КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 листопада 2024 року м. Київ № 320/4764/24

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Жукової Є.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Пенсійного фонду України

про визнання протиправною бездіяльності, скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Пенсійного фонду України (далі - відповідач/ПФУ), в якому просить суд:

визнати протиправною бездіяльність, вчинену Пенсійним Фондом України, щодо розгляду скарги ОСОБА_1 на невиконання постанови Шевченківського районного суду м. Києва від 26 квітня 2017 року у справі № 761/3823/17;

рішення Пенсійного Фонду України, викладене останнім в його листі від 15 вересня 2023 року № 34691-36285/Р-03/8-2800/23, щодо відмови в перегляді рішення свого структурного підрозділу в м. Києві, скасувати;

зобов`язати Пенсійний Фонд України негайно виконати рішення (постанову) Шевченківського районного суду м. Києва від 26 квітня 2017 року та окремі ухвали цього ж суду від 04 листопада 2019 року, від 25 лютого 2021 року, від 16 червня 2023 року і здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) за віком відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2015 рік», змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2016 рік», Поряду проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, з 17 грудня 2017 року, та виплатити заборгованість.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що отримавши відповідь ГУ ПФУ в м. Києві від 27 липня 2023 року вона звернулася зі скаргою до Пенсійного фонду України. Листом від 15 вересня 2023 року Пенсійним фондом України надано відповідь на скаргу. Вважає вказану відмову Пенсійного фонду України протиправною. Просить суд задовольнити позов.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2024 року позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11 березня 2024 року звільнено позивача від сплати судового збору та відкрито провадження в адміністративній справі №320/4764/24, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов та витребуваних документів.

Відповідно до довідки про доставку електронного листа документ в електронному вигляді «Ухвала про відкриття спрощеного провадження» від 11 березня 2024 у справі № 320/4764/24 доставлено до електронного кабінету Пенсійного фонду України 14 березня 2024 року.

29 березня 2024 року через відділ документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян (канцелярію) Київського окружного адміністративного суду від Пенсійного фонду України надійшов відзив на позовну заяву.

Відповідач в своєму відзиві зазначає, що відповідачем було розглянуто звернення позивача в порядку та строк, встановлені Законом України «Про звернення громадян». Незгода позивача із наданою відповіддю не свідчить про протиправність дій, вчинених по відношенню до неї. Крім того, позивачем не було обрано належний спосіб захисту щодо виконання рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 26.04.2017 та окремих ухвал цього ж суду від 04 листопада 2019 року, від 25 лютого 2021 року, від 16 червня 2023 року. Просить суд відмовити у задоволенні позову.

03 травня 2024 року через відділ документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян (канцелярію) Київського окружного адміністративного суду від ОСОБА_1 надійшла відповідь на відзив.

Позивач в своїй відповіді зазначає, що твердження відповідача є надуманими, хибними та такими, що не ґрунтуються на нормах чинного законодавства. Просить суд задовольнити позов.

Правом надання заперечень згідно положень статті 164 КАС України позивач не скористався.

З метою додержання розумного строку розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд визнав за можливе розгляд справи здійснювати за наявними матеріалами.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 26 квітня 2017 року по справі №761/3823/17 позов ОСОБА_1 до Головного управління пенсійного фонду України в м. Києві, Центрального об`єднаного управління пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії за віком. Зобов`язано Головне управління пенсійного фонду України та Центральне об`єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) за віком відповідно до чинного законодавства, з 17.12.2015, та виплатити заборгованість.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2017 року апеляційну скаргу Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 26 квітня 2017 року у справі №761/3823/17 залишено без задоволення, а постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 26 квітня 2017 року у справі №761/3823/17 залишено без змін.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 04 листопада 2019 року по справі №761/3823/17 заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві, про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, задоволено частково. Зобов`язано Головне управління Пенсійного Фонду України у м. Києві усунути порушення, допущені під час виконання постанови суду та вжити заходів щодо виконання постанови Шевченківського районного суду м. Києва від 26 квітня 2017 року по справі №761/3823/17 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління пенсійного фонду України в м. Києві, Центрального об`єднаного управління пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії. Зобов`язано керівництво Головного управління Пенсійного Фонду України у м. Києві посилити контроль за виконанням суб`єктом владних повноважень в особі відповідальних осіб Головного управління Пенсійного Фонду України у місті Києві дій, спрямованих на виконання постанови Шевченківського районного суду м. Києва від 26 квітня 2017 року у справі №761/3823/17.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2019 року по справі №761/3823/17 окрему ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 04 листопада 2019 року скасовано в частині відмови у задоволенні заяви. Заяву в цій частині задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо невиконання постанови Шевченківського районного суду м. Києва від 26 квітня 2017 року. В іншій частині окрему ухвалу залишено без змін.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 04 листопада 2019 року по справі №761/3823/17 заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві, Відділ примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві ЦМУ МЮ про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Головного управлінням Пенсійного Фонду України в м. Києві щодо невиконання постанови Шевченківського районного суду м. Києва від 26 квітня 2017 року у справі №761/3823/17. Зобов`язано Головне управління Пенсійного Фонду України у місті Києві усунути порушення, допущені під час виконання Постанови суду та вжити заходів щодо виконання Постанови Шевченківського районного суду м. Києва від 26.04.2017 року по справі №761/3823/17 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління пенсійного фонду України в м. Києві, Центрального об`єднаного управління пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії. Зобов`язано керівництво Головного управління Пенсійного Фонду України у місті Києві посилити контроль за виконанням суб`єктом владних повноважень в особі відповідальних осіб Головного управління Пенсійного Фонду України у місті Києві дій, спрямованих на виконання постанови Шевченківського районного суду м. Києва від 26 квітня 2017 року у справі №761/3823/17. Направлено окрему ухвалу Пенсійному Фонду України для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону та вирішення питання щодо притягнення до відповідальності винних посадових осіб Головного управління Пенсійного фонду України у місті Києві.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 16 червня 2023 року по справі №761/3823/17 заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві, Відділ примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві ЦМУ МЮ про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Головного управлінням Пенсійного Фонду України в м. Києві щодо невиконання постанови Шевченківського районного суду м. Києва від 26 квітня 2017 року у справі №761/3823/17. Зобов`язано Головне управління Пенсійного Фонду України у місті Києві негайно виконати рішення (постанову) Шевченківського районного суду м. Києва від 26.04.2017 року по справі №761/3823/17 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління пенсійного фонду України в м. Києві, Центрального об`єднаного управління пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії та здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за віком відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2015 рік», змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2016 рік», Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, з 17.12.2017, та виплатити заборгованість. Зобов`язано керівництво Головного управління Пенсійного Фонду України у місті Києві посилити контроль за виконанням суб`єктом владних повноважень в особі відповідальних осіб Головного управління Пенсійного Фонду України у місті Києві дій, спрямованих на виконання постанови Шевченківського районного суду м. Києва від 26 квітня 2017 року у справі №761/3823/17. Інформацію про результати виконання даної ухвали та вжиті заходи на підтвердження здійснення такого перерахунку Головному управлінню Пенсійного фонду України в м. Києві подати до Шевченківського районного суду м. Києва у місячний строк з дня отримання окремої ухвали.

03 липня 2023 року позивач звернулася до Головного управління ПФУ в м. Києві із заявою про виконання постанови Шевченківського районного суду м. Києва від 26 квітня 2017 року по справі №761/3823/17.

Листом Головного управління ПФУ в м. Києві від 27 липня 2023 року №25625-24234/Р-02/8-2600/23 позивача повідомлено, що листами від 01 листопада 2021 року №28892-29248/Р-03/8-2600/21, від 22 лютого 2022 року №4870-2167/Р-02/8-2600/22 надано роз`яснення з цього питання.

17 серпня 2023 року позивач звернулась до відповідача зі скаргою щодо невиконання рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 26 квітня 2017 року по справі №761/3823/17.

Листом від 15 вересня 2023 року №34691-36285/Р-03/8-2800/23 Пенсійним фондом України надано відповідь на скаргу позивача.

Не погоджуючись із відповіддю Пенсійного фонду України від 15 вересня 2023 року №34691-36285/Р-03/8-2800/23, позивач звернулася до суду із цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до статті 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Питання реалізації громадянами вказаних конституційних прав регулює Закон України «Про звернення громадян».

Згідно з частини 1 статті 1 вказаного Закону громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про звернення громадян» під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання)і скарги.

Скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об`єднань громадян, посадових осіб.

Відповідно до пункту 1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 липня 2014 року № 280 (далі - Положення № 280), Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, що реалізує державну політику з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню.

Згідно з підпунктом 17 пункту 4 Положення № 280 Пенсійний фонд України здійснює розгляд звернень громадян з питань, пов`язаних з діяльністю Пенсійного фонду України, його територіальних органів, а також підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Пенсійного фонду України.

Частиною першою статті 7 Закону України «Про звернення громадян» визначено, що звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов`язковому прийняттю та розгляду.

Відповідно до статті 18 Закону України «Про звернення громадян» громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, засобів масової інформації, посадових осіб, має право, зокрема, одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги.

До Пенсійного фонду України у липні 2023 року звернувся позивач з скаргою на дії ГУ ПФУ в м. Києві щодо неналежного виконання рішення Шевченківського районного суду м. Києва.

Скаргу позивача розглянуто відповідачем у порядку та строк, визначений Законом України «Про звернення громадян» та листом від 15 вересня 2023 року №34691-36285/Р-03/8-2800/23 надана відповідь.

Як зазначає відповідач в своєму відзиві, відповідь позивачу надана з урахуванням його попередніх звернень з зазначеного питання.

Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси. У випадках, установлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб.

Відтак необхідною умовою для визнання недійсним (нечинним) рішення, дії/бездіяльності, крім їх невідповідності вимогам чинного законодавства, є з огляду на наведені положення статті 5 КАС України порушення у зв`язку з його прийняттям прав та охоронюваних законом інтересів Позивача у справі.

Згідно з частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

За змістом Рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004 № 18-рп/2004 щодо «порушеного права», за захистом якого особа може звертатися до суду, це поняття, яке вживається у низці законів України, має той самий зміст, що й поняття «охоронюваний законом інтерес». Щодо останнього, то в цьому самому Рішенні Конституційний Суд України зазначив, що «поняття «охоронюваний законом інтерес» означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (неюридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним».

Отже, гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Тобто обов`язковою умовою задоволення позову є доведеність позивачем порушення його прав та охоронюваних законом інтересів саме цим відповідачем, зокрема наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов.

Позивачем не надано доказів реального порушення своїх прав та інтересів, а лише висловлено особисту незгоду зі змістом відповідей, викладених у листі відповідача від 15 вересня 2023 року №34691-36285/Р-03/8-2800/23.

Незгода з позицією, викладеною у відповіді на скаргу (звернення) позивачки, не може свідчити про порушення вимог Закону України «Про звернення громадян».

Зазначене кореспондується з висновками, викладеними у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 25.09.2019 № 814/2467/17, в яких суд зазначив, що: «Той факт, що зміст роз`яснень, на думку позивача, не забезпечив поновлення порушених, на його думку, прав, не свідчить про протиправну бездіяльність відповідача, допущену ним під час розгляду звернення».

Суд виснує про неналежність обраного позивачем способу захисту, оскільки лист ПФУ України від 15 вересня 2023 року №34691-36285/Р-03/8-2800/23 не є рішенням суб`єкта владних повноважень, а саме - індивідуальним актом, у розумінні статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Відповідь, викладена у листі, містить правову позицію суб`єкта владних повноважень з конкретного кола питань, носить інформаційний характер та не створює для позивача чи інших осіб певних правових наслідків, відповідно, не порушує права та інтереси позивача.

За відсутності реальних порушених прав та інтересів в суду немає необхідності здійснення відновлення порушених прав та інтересів особи, яка звертається з відповідним позовом до суду, оскільки звернення позивача відповідачем розглянуто відповідно до вимог Закону України «Про звернення громадян».

Стаття 129-1 Конституції України визначає, що судове рішення є обов`язковим до виконання.

Частиною другою статті 14 КАС України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Згідно з частиною третьою статті 14 КАС України невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до вимог статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до частини першої статті 383 Кодексу адміністративного суду України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Відповідно п. 1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2014р. №280 (далі - Положення №280), Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, що реалізує державну політику з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню.

Пунктом 4 Положення №280 передбачено, що Пенсійний фонд України відповідно до покладених на нього завдань, серед іншого: розробляє проект бюджету Пенсійного фонду України та подає його Міністрові соціальної політики для внесення в установленому порядку на розгляд Кабінетові Міністрів України, здійснює ефективний розподіл фінансових ресурсів для пенсійного забезпечення, забезпечує своєчасне та у повному обсязі фінансування виплати пенсій, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством проводяться за рахунок коштів Пенсійного фонду України та інших джерел, визначених законодавством, складає звіт про виконання бюджету Пенсійного фонду України (п.п.4); організовує, координує та контролює роботу територіальних органів щодо забезпечення своєчасної та у повному обсязі виплати пенсій, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України та інших джерел, визначених законодавством (п.п.6).

Згідно з пунктом 7 Положення №280 Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні управління.

ПФУ здійснює фінансування пенсій шляхом розподілу коштів, що надходять на його видатковий рахунок. Спеціальних підрозділів, які безпосередньо виплачують пенсію одержувачам, в Пенсійному фонді України не створено. Повноважень формувати виплатні документи (списки на виплату пенсій, відомості тощо) шляхом включення до них нарахованих конкретним одержувачам сум пенсії та підписувати їх Пенсійний фонд не має.

Централізоване перерахування коштів, що здійснюється Пенсійним фондом України, не є персоналізованим, не передбачає визначення розміру виплати кожній особі окремо, призначене лише для спрощення процедури проходження коштів від Фонду до уповноваженої організації або банку. Перерахування коштів під час фінансування здійснюється однією сумою за згрупованими списками одержувачів, сформованими і підписаними головними управліннями.

Постановою КМУ №1279 внесено зміни до деяких постанов Уряду, та, зокрема, до Положення №280. Зокрема, внесено зміни до підпункту 4 пункту 4 Положення №280, згідно з якими Пенсійний фонд України забезпечує своєчасне та у повному обсязі фінансування виплати пенсій, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством проводяться за рахунок коштів Пенсійного фонду України та інших джерел, визначених законодавством.

Так, пунктом 12 Порядку №1596 визначено, що органи Пенсійного фонду (головні управління Пенсійного фонду України в областях, м. Києві) на підставі заяв, передбачених пунктом 10 цього Порядку, складають: списки на зарахування пенсій та грошової допомоги на поточні рахунки (далі - списки) згідно з додатком 2 у двох примірниках; опис списків на зарахування пенсій та грошової допомоги на поточні рахунки згідно з додатком 3 у трьох примірниках. Перший примірник списків формується за датою виплати в порядку зростання номерів поточних рахунків, другий - за датою виплати в порядку зростання номерів пенсійних (особових) справ. Дати і виплатний період визначаються органами Пенсійного фонду.

Відповідно до пункту 13 Порядку №1596 під час централізованого перерахування коштів списки подаються уповноваженим банкам виключно в електронній формі через Пенсійний фонд України. При цьому інформаційний обмін здійснюється між Пенсійним фондом і банками на центральному рівні засобами телекомунікаційного зв`язку з використанням засобів криптографічного захисту інформації, що мають чинні експертні висновки або сертифікати відповідності за результатами державної експертизи у сфері криптографічного захисту інформації, через веб-портал електронних послуг Пенсійного фонду.

Згідно із пунктом 14 Порядку №1596 на підставі складених документів Пенсійний фонд України проводить протягом місяця за датами у межах виплатного періоду перерахування уповноваженим банкам коштів, необхідних для виплати пенсій та грошової допомоги, через поточні рахунки одержувачів.

З аналізу наведених норм вбачається, що обов`язок щодо виплати пенсії покладається на пенсійний орган, в якому пенсіонер перебуває на обліку, яким в даному випадку є ГУ ПФУ в м. Києві до якого позивач звертав свої позовні вимоги.

Крім того, суд зазначає, що здійснення Пенсійним фондом України централізованого перерахунку коштів, не є персоналізованим, а також не може бути реалізовано без нарахування та складання відповідних документів територіальними органами Пенсійного фонду України.

Тобто, до здійснення спірного перерахунку пенсії позивача за минулий період територіальним органом, у Пенсійного фонду України не виникне жодного додаткового обов`язку з виділення коштів (фінансування) для виплати пенсії позивача.

Крім того, суд звертає увагу на той факт що відповідач в межах справи №320/4764/24 не є відповідачем по справі №761/3823/17, тому, зобов`язання Пенсійного фонду України негайно виконати рішення (постанову) Шевченківського районного суду м. Києва від 26 квітня 2017 року та окремі ухвали цього ж суду від 04 листопада 2019 року, від 25 лютого 2021 року, від 16 червня 2023 року і здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) за віком відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2015 рік», змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2016 рік», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, з 17 грудня 2017 року, та виплатити заборгованість, в обхід встановленої процедури, є помилковим.

Таким чином, позовній вимоги у вказаній частині задоволенню не підлягають.

Згідно з частиною першою статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За приписами статті 74 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із положеннями статті 75 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому, в силу положень ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з статтею 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову.

Оскільки у задоволенні позову відмовлено, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити повністю.

2. Розподіл судових витрат не здійснювати

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Жукова Є.О.

СудКиївський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення13.11.2024
Оприлюднено21.11.2024
Номер документу123116938
СудочинствоАдміністративне
КатегоріяСправи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них

Судовий реєстр по справі —320/4764/24

Ухвала від 27.11.2024

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Епель Оксана Володимирівна

Рішення від 13.11.2024

Адміністративне

Київський окружний адміністративний суд

Жукова Є.О.

Ухвала від 11.03.2024

Адміністративне

Київський окружний адміністративний суд

Жукова Є.О.

Ухвала від 12.02.2024

Адміністративне

Київський окружний адміністративний суд

Жукова Є.О.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні