Рішення
від 14.11.2024 по справі 320/38713/24
КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 листопада 2024 року справа №320/38713/24

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Парненко В.С., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерфарм» до Головного управління ДПС у місті Києві про визнання протиправною та скасування вимоги,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтерфарм» (далі позивач) звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у місті Києві (далі відповідач), в якому просить суд визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ю-4097-03 від 07.06.2024.

В обґрунтування позовних вимог вказано про незгоду з оскаржуваною вимогою, оскільки контролюючим органом вже неодноразово виносились податкові вимоги про стягнення боргу з товариства з єдиного соціального внеску, які були скасовані в судовому порядку. Підприємство перебуває в стані банкрутства, грошові вимоги, які вказані у вимозі, виникли до початку провадження у справі про банкрутство, а тому органи податкової служби, як конкурсний кредитор мали право звернутись до суду з відповідною заявою про грошові вимоги, однак не зробили цього під час розгляду справи №5011-15/5513-2012, а тому такі вимоги вважаються погашеними.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20.08.2024 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Ухвалою суду від 20.08.2024 відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Копія ухвали від 20.08.2024 отримана відповідачем в системі «Електронний суд» 23.08.2024, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

Відповідно до ч. 7 ст. 18 КАС України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

З аналізу наведених норм законодавства встановлено, що у випадку реєстрації учасника судового процесу в системі «Електронний суд», суд повідомляє вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі.

Суд вважає відповідача належним чином повідомленим про можливість подання відзиву у зазначені строки та належним чином повідомленим про судовий розгляд справи.

Відповідачем, на виконання ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України, не було надіслано до суду письмового відзиву на адміністративний позов та не було повідомлено про поважність причин ненадання відзиву.

Відповідно до ч. 6 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. ч. 5, 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтерфарм» (код ЄДРПОУ 22911541) зареєстровано 20.01.2003, перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у м. Києві, ДПІ в Оболонському районі.

ГУ ДПС у м. Києві направило позивачу вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ю-4097-03 від 07.06.2024, згідно з якою станом на 31.05.2024 заборгованість ТОВ «Інтерфарм» зі сплати єдиного соціального внеску становить 99445,14 грн.

Не погодившись з вимогою, позивач оскаржив її в адміністративному порядку шляхом звернення до Державної податкової служби України, рішенням якої від 24.07.2024 №22551/6/99-00-05-02-01-06 скаргу позивача залишено без розгляду.

Не погоджуючись з прийнятою вимогою, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначені Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування».

Частиною другою статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» встановлено, що платник єдиного внеску серед іншого зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

За визначенням пункту 6 частини першої статті 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» недоїмка - це сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.

Згідно з частиною другою статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Відповідно до частини третьої статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» обчислення єдиного внеску органами доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до органів доходів і зборів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Частина друга статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» передбачає, що у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов`язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.

Згідно з частиною четвертою статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.

Порядок узгодження сум недоїмки з єдиного внеску встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

У разі якщо згоди з органом доходів і зборів не досягнуто, платник єдиного внеску зобов`язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного органу доходів і зборів або оскаржити вимогу до органу доходів і зборів вищого рівня чи в судовому порядку.

У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом доходів і зборів, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти календарних днів з дня надходження узгодженої вимоги, орган доходів і зборів надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.

Вказані положення Закону кореспондуються із положеннями Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 20 квітня 2015 року №449.

Так, відповідно до пункту 3 розділу VI Інструкції, у разі виявлення фіскальним органом своєчасно не нарахованих та/або несплачених платником сум єдиного внеску такий фіскальний орган обчислює суми єдиного внеску, що зазначаються у вимозі про сплату боргу (недоїмки), та застосовує до такого платника штрафні санкції у порядку і розмірах, визначених розділом VII цієї Інструкції.

Сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені Законом, обчислена фіскальними органами у випадках, передбачених Законом, є недоїмкою.

Фіскальні органи надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки) в таких випадках:

якщо дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску фіскальними органами;

якщо платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску;

якщо платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій.

У випадку, передбаченому абзацом другим цього пункту, вимога про сплату боргу (недоїмки) надсилається (вручається) одночасно з актом документальної перевірки платника єдиного внеску.

У випадках, передбачених абзацами третім та/або четвертим цього пункту, вимога про сплату боргу (недоїмки) надсилається (вручається):

платникам, зазначеним у підпунктах 1 та 2 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, протягом п`яти робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій);

платникам, зазначеним у підпунктах 3 та 4 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, протягом п`ятнадцяти робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій).

Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи фіскального органу платника на суму боргу, що перевищує 10 гривень.

Пунктом 4 розділу VI Інструкції визначено, що вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи фіскального органу за формою згідно з додатком 6 до цієї Інструкції (для платника - юридичної особи) або за формою згідно з додатком 7 до цієї Інструкції (для платника - фізичної особи).

Наведені правові норми вказують, що у разі наявності у платника єдиного соціального внеску недоїмки, фіскальний орган на підставі даних звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи фіскального органу формує та надсилає (вручає) платнику вимогу про сплату боргу (недоїмки) на суму такої недоїмки.

Судом встановлено, що позивачу направлено автоматично сформовану вимогу про сплату боргу (недоїмки) щодо заборгованості зі сплати єдиного внеску на суму 99445,14 грн на підставі картки особового рахунку.

Суд встановив, що на спірну суму заборгованості з єдиного внеску контролюючим органом вже було сформовано та надіслано ТОВ «Інтерфарм» вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 06.10.2015 №Ю-4097-03, відповідно до якої станом на 30.09.2015 заборгованість ТОВ «Інтерфарм» зі сплати єдиного соціального внеску становить 99 114,04 грн., в тому числі 98 460,62 грн. - недоїмка, 414,81 грн. - штраф та 238,61 грн. - пеня.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києві від 18.07.2016 по справі №826/24405/15 за позовом ТОВ «Інтерфарм» до ДПІ в Оболонському районі про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20.12.2016, визнано протиправними дії ДПІ в Оболонському районі щодо пред`явлення ТОВ «Інтерфарм» вимоги про сплату боргу (недоїмки) 06.10.2015 №Ю-4097-03 та скасовано вказану вимогу.

При цьому у постанові від 18.07.2016 по справі №826/24405/15 Окружний адміністративний суд міста Києві встановив наступне:

«В даному випадку судом встановлено, що оскаржувана вимога про сплату боргу (недоїмки) від 06.10.2015 року №Ю-4097-03 була прийнята відповідачем у зв`язку із наявністю станом на 30.09.2015 несплаченої заборгованості зі сплати недоїмки по ЄСВ, яка виникла за період з 09.07.2012.

Проте, як вбачається з матеріалів справи Управлінням Пенсійного фонду України у Оболонському районі 01.08.2012 року вже виносилась вимога про сплату боргу (недоїмки) №Ю 0571 у зв`язку з наявністю станом на 31.07.2012 року заборгованості зі сплати єдиного внеску, штрафів, пені.

В матеріалах справи наявна копія ухвали Господарського суду міста Києва від 27.04.2012 по справі №5011-15/5513-2012, зі змісту якої вбачається, що стосовно позивача було порушено провадження у справі про банкрутство, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів та зупинено виконання позивачем грошових зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів, строк виконання яких настав до введення мораторію).

У газеті «Урядовий кур`єр» від 15 червня 2012 року №106 було опубліковано оголошення про порушення справи №5011-15/5513-2012 про банкрутство ТОВ «Інтерфарм».

У зв`язку з зазначеним, позивач просив скасувати вимогу №Ю 0571 від 01.08.2012, щодо сплати боргу по єдиному внеску, штрафів та пені, строк яких настав до введення мораторію.

Враховуючи вищенаведене, вимога №Ю 0571 від 01.08.2012 була скасована, що підтверджується листом управління Пенсійного фонду України в Оболонському районі м. Києві від 22.08.2012 №9044/02.

Судом неодноразово відкладалось судове засідання для надання часу відповідачу, щодо обґрунтування та підтвердження періодів, які увійшли в вимогу від 06.10.2015 року №Ю-4097-03, проте, відповідачем було надано лише зворотній бік облікової картки позивача за період з 09.07.2012.

Суд звертає увагу, що суми до 31.07.2012 увійшли в вимогу №Ю 0571 від 01.08.2012 року, яка була скасована управлінням Пенсійного фонду України в Оболонському районі м. Києва.

Окрім цього, відповідно до абзацу 23 частини 1 статті 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин), мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником, стосовно якого порушено справу про банкрутство, грошових зобов`язань і зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов`язань та зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Частиною 4 статті 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» передбачено, що мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства; не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов`язань і зобов`язань щодо сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов`язкових платежів).

Згідно абзацу 4 пункту 17 та пункту 44 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 15 «Про судову практику у справах про банкрутство» за змістом статті 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобов`язань і зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), які виникли після введення мораторію; їх виконання для боржника є обов`язковим, але пеня, штраф та інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань зі сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), що застосовуються до платника податків за порушення податкового законодавства, не нараховуються, оскільки ця норма визначає конкретний проміжок часу, який відповідає строку дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, але ніяк не пов`язаний із його суттю.».

Крім того, матеріали справи містять інформацію, що контролюючим органом 03.03.2016 знову виносилась вимога про сплату боргу (недоїмки) №Ю-4097-03 зі сплати єдиного соціального внеску становить 100 325,14 грн., яка товариством також була оскаржена до суду.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києві від 13.09.2017 по справі №826/9840/16 за позовом ТОВ «Інтерфарм» до ДПІ в Оболонському районі про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 08.11.2017, визнано протиправною та скасовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 03.03.2016 №Ю-4097-03.

В подальшому відповідачем неодноразово виносились вимоги №Ю-4097-03 щодо наявності податкового боргу ТОВ «Інтерфарм».

Відповідно до частини четвертої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Отже, встановлені постановами Окружного адміністративного суду міста Києві від 18.07.2016 по справі №826/24405/15 та від 13.09.2017 по справі №826/9840/16, по справі №640/25869/20 які набрали законної сили, обставини щодо безпідставного пред`явлення вимоги про сплату боргу (недоїмки) щодо сплати єдиного соціального внеску є преюдиціальними при розгляді даної справи по суті.

З матеріалів справи встановлено, що податковим органом 18 разів винесено вимогу про сплату боргу №Ю-4097-03, позивачем вказані вимоги оскаржені до суду, та рішеннями судів відповідні вимоги визнані протиправними та скасовані.

Додатково суд зазначає, що управління Пенсійного фонду України в Оболонському районі надсилало на адресу ТОВ «Інтерфарм» вимоги про сплату боргу зі сплати єдиного внеску, штрафів та пені від 01.08.2012 року №0-0571 на загальну суму 108 270,53 грн., однак пізніше управління Пенсійного фонду надало лист від 22.08.2012 року №9044/02 (вже під час процедури банкрутства ТОВ «Інтерфарм»), в якому повідомило про скасування вимоги про сплату боргу зі сплати єдиного внеску, штрафів та пені від 01.08.2012 року №0-0571.

У подальшому, відповідно до постанови Господарського суду м. Києва від 17.09.2013 року у справі №5011-15/5513-2012 ТОВ «Інтерфарм» визнано банкрутом та відкрито щодо нього ліквідаційну процедуру. Таким чином, грошові вимоги, які вказані у вимозі про сплату боргу (недоїмки) №Ю-4097-03 виникли до початку провадження у справі про банкрутство ТОВ «Інтерфарм», то органи податкової служби, як конкурсний кредитор мали право у встановленому порядку звернутися до суду із відповідною заявою про грошові вимоги, однак не зробили цього під час розгляду справи №5011-15/5513-2012, то ці вимоги вважаються погашеними.

Згідно ч. 1. ст. 38 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (у редакції, що діяла на час розгляду справи) з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури: господарська діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу за виключенням укладення та виконання договорів, що мають на меті захист майна банкрута або забезпечення його збереження (підтримання) у належному стані, договорів оренди майна, яке тимчасово не використовується, на період до його продажу в процедурі ліквідації тощо; строк виконання всіх грошових зобов?язань банкрута вважається таким, що настав; у банкрута не виникає жодних додаткових зобов?язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов?язкових платежів)), крім витрат, безпосередньо пов?язаних із здійсненням ліквідаційної процедури.

Таким чином, суд приходить до висновку про безпідставність прийняття відповідачем оскаржуваної вимоги про сплату боргу (недоїмки) та необхідність її скасування.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Із заявлених позовних вимог, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

При задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу адміністративного судочинства України, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України).

Позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в розмірі 3028,00 грн, що документально підтверджується платіжною інструкцією від 09.08.2024 №151.

Отже, оскільки позовну заяву задоволено, сплачений судовий збір за подачу позову до суду в сумі 3028,00 грн підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України суд,

в и р і ш и в:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерфарм» (пр. Маршала Рокосовського, 8-Б, м. Київ, 04202, код ЄДРПОУ 22911541) до Головного управління ДПС у місті Києві (вул. Шолуденка, буд. 33/19, м. Київ, 04116, код ЄДРПОУ 44116011) про визнання протиправною та скасування вимоги задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління Державної податкової служби у місті Києві про сплату боргу (недоїмки) №Ю-4097-03 від 07.06.2024.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерфарм» понесені ним судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3028,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у місті Києві.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Парненко В.С.

СудКиївський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення14.11.2024
Оприлюднено21.11.2024
Номер документу123117156
СудочинствоАдміністративне
КатегоріяСправи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо збору та обліку єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та інших зборів

Судовий реєстр по справі —320/38713/24

Ухвала від 23.12.2024

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Василенко Ярослав Миколайович

Рішення від 14.11.2024

Адміністративне

Київський окружний адміністративний суд

Парненко В.С.

Ухвала від 20.08.2024

Адміністративне

Київський окружний адміністративний суд

Парненко В.С.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні