Рішення

від 14.11.2024 по справі 320/38375/24

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 листопада 2024 року справа №320/38375/24

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Парненко В.С., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою Головного управління ДПС у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю «МАДІС» про стягнення податкового боргу,

в с т а н о в и в:

Головне управління ДПС у м. Києві (далі - позивач) звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «МАДІС» (далі - відповідач), в якому позивач просить суд стягнути з розрахункових рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю «Мадіс» податковий борг у розмірі 210 781,37 грн.

В обґрунтування позовної заяви зазначено, що відповідач має податковий борг у розмірі 210 781,37 грн по податку на прибуток підприємств та по податку на додану вартість. Сума боргу в добровільному порядку відповідачем не сплачена, є узгодженою. З метою погашення податкового боргу відповідачу направлялась вимога від 28.03.2023 №0001368-1303-2615, проте направлення вимоги не призвело до погашення податкового боргу. Відтак, сума заборгованості підлягає стягненню в судовому порядку.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 19.08.2024 адміністративну справу №320/38375/24 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

20.09.2024 до Київського окружного адміністративного суду надійшов відзив на позовну заяву в якому відповідач проти позову заперечував зазначивши, що підстави для нарахування податкового боргу відсутні у зв`язку з тим, що податкове зобов`язання було раніше сплачене відповідачем. У відзиві відповідач викладає незгоду з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, на підставі яких заявлено суму до стягнення у цій справі.

Згідно з ч. ч. 5, 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Товариство обмеженою відповідальністю «МАДІС» (код ЄДРПОУ 31721018) перебуває на обліку в органах ДПС як платник податків та зборів.

Згідно з відомостями інформаційно-комунікаційної системи Державної податкової служби «Податковий блок» ТОВ «МАДІС» (код ЄДРПОУ 31721018) має заборгованість перед бюджетом у загальному розмірі 210 781,37 грн., а саме з податку на додану вартість та податку на прибуток.

Вказана заборгованість виникла на підставі:

- податкового повідомлення-рішення форми «Р» від 18.04.2024 року №310930413 на загальну суму 99 284,00 гривень;

- податкового повідомлення-рішення форми «Р» від 15.05.2024 року №399880413 на загальну суму 112 367,00 гривень;

- податкового повідомлення-рішення форми «Ш» від 11.01.2024 року №20300415 на загальну суму 21 779,29 гривень;

- податкового повідомлення-рішення форми «ПС» від 21.05.2024 року №428740415 на загальну суму 340,00 гривень.

Вказані податкові повідомлення-рішення направлені на адресу відповідача в порядку ст.42 ПК України, та отримані останнім.

Відповідно до п. 42.2 статті 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Таким чином, податкові повідомлення-рішення належним чином вручені відповідачу, в адміністративному та судовому порядку не оскаржувались, доказів зворотного не надано, а відтак у силу положень Податкового кодексу України, вважаються узгодженими.

Згідно зі ст. 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України (далі по тексту ПК України).

Пунктом 16.1 ст. 16 ПК України передбачено, що платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з п.п. 36.1-36.3 ст. 36 ПК України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов`язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до п. 49.2 ст. 49 ПК України платник податків зобов`язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об`єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.

Відповідно до п. 42.2 ст. 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Згідно з п. 14.1.175 ст. 14 ПК України податковим боргом вважається сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Пунктом 59.1 ст. 59 ПК України встановлено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

За правилами, визначеними п. 59.5 ст. 59 ПК України, у разі, якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивачем з метою погашення податкового боргу на адресу відповідача було направлено податкового вимогу від 28.03.2023 №0001368-1303-2615, яка отримана представником відповідача 13.04.2023, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.

Суд зауважує, що в даній справі вимогами заявленого контролюючим органом позову є саме стягнення податкового боргу, тобто предметом доказування є обставини, що свідчать про наявність чи відсутність правових підстав з якими закон пов`язує можливість стягнення податкового боргу у судовому порядку, у той час як питання правильності визначення суми відповідного податкового зобов`язання не є предметом даного спору.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 19.02.2019 року справа № 824/399/17-а (провадження №К/9901/53274/18).

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що за відповідачем рахується податковий борг на загальну суму 210 781,37 грн., який виник у зв`язку з несплатою податку на прибуток іноземних юридичних осіб та податку на прибуток підприємств.

Згідно з положенням п. п. 41.1, 41.2 ст. 41 ПК України контролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову, державну митну політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган (далі - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику), його територіальні органи.

Органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень.

Згідно з пп. 20.1.34. п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право, зокрема, звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Враховуючи викладене, суд вважає правомірним стягнення з відповідача суми податкового боргу у загальному розмірі 210 781,37 грн, оскільки докази самостійного погашення заборгованості відповідачем відсутні.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч. 2 ст. 2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З огляду на викладене, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку про наявність законних підстав для задоволення позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Враховуючи звільнення позивача від сплати судового збору та відсутність у позивача заходів, передбачених ч. 2 ст. 139 КАС України, судовий збір на його користь стягненню з відповідача не підлягає.

Керуючись статтями 2-10, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

в и р і ш и в:

Позовну заяву Головного управління ДПС у м. Києві (вул. Шолуденка, 33/19, м. Київ, 04116, код ЄДРПОУ 44116011) до Товариства з обмеженою відповідальністю «МАДІС» (пр. Голосіївський, буд. 93, поверх 2, кв. 212А, м. Київ, 03127, код ЄДРПОУ 31721018) про стягнення податкового боргу - задовольнити.

Стягнути на користь Головного управління ДПС у м. Києві з розрахункових рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю «Мадіс» податковий борг у розмірі 210 781,37 грн.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Парненко В.С.