Рішення

від 18.11.2024 по справі 320/23440/24

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 листопада 2024 року справа №320/23440/24

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Парненко В.С., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою Акціонерного товариства «Укргазвидобування» до Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство «Укргазвидобування» (далі - позивач) звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) (далі - відповідач), у якому просить суд:

визнати протиправною та скасувати постанову Державної служби України з безпеки на транспорті за №047326 від 19.12.2023 про застосування до Акціонерного товариства «Укргазвидобування» адміністративно-господарського штрафу.

За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями Київського окружного адміністративного суду справа №320/23440/24 передана до розгляду судді Парненко В.С.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17.06.2024 позовну заяву залишено без руху.

На виконання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху надійшла заяви позивача про усунення недоліків позову.

Перевіривши подану заяву, судом встановлено, що недоліки позову, визначені ухвалою суду від 17.06.2024, усунуті.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05.08.2024 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

26.09.2024 до суду надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач заперечує проти вимог позову у повному обсязі.

Також матеріали справи містять відповідь на відзив на позовну заяву, згідно якої позивач підтримує свою правову позицію, викладену у позові.

Враховуючи приписи частини 5 статті 262 КАС України справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (частина 5 статті 250 КАС України).

Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

09.11.2023 старшим державним інспектором відділу державного нагляду (контролю) у Полтавській області Сердюк В.С. була проведена перевірка додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, а саме - транспортний засіб МАЗ, номерний знак НОМЕР_1 , що належить власнику - Акціонерному товариству «Укргазвидобування», водій ОСОБА_1 .

За результатами перевірки 09.11.2023, державним інспектором відділу державного нагляду (контролю) у Полтавській області Сердюк В.С. був складений Акт №019641 (далі - Акт) про виявлені порушення, а саме: під час здійснення вантажних перевезень згідно ТТН №18 від 09.11.2023 перевізник не забезпечив наявності у водія оформленого протоколу перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, чим порушено вимоги наказу МТУ №340 від 07.06.2010, наказу МТЗУ №385 від 24.06.2010, у тому числі порушення, відповідальність за яке передбачена статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» абз.3 ч1 перевезення вантажів за відсутності на момент перевірки документів визначених ст.48 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме протокол перевірки та адаптації тахографу до транспортного засобу.

На підставі висновків Акту перевірки відповідачем винесена Постанова №047326 від 19.12.2023 про застосування до Акціонерного товариства «Укргазвидобування» адміністративно-господарського штрафу в розмірі 17 000 грн.

Не погоджуючись з накладеним штрафом спірною постановою позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.

Процедура здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, регулювалася Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1567 від 08.11.2006 (далі - Порядок №1567).

Згідно з ч. 1 статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 року за №2344-IIІ (далі - Закон №2344-III) автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Відповідно до ч. 2 статті 48 Закону №2344-III документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Отже, положеннями ст. 48 Закону №2344-III, передбачено необхідність наявності як у перевізника так, і у водія інших документів, передбачених законодавством.

Відповідно до ст. 18 Закону №2344-III з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв транспортних засобів автомобільні перевізники зобов`язані: організовувати роботу водіїв транспортних засобів, режими їх праці та відпочинку відповідно до вимог законодавства України; здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення безпеки дорожнього руху; забезпечувати виконання вимог законодавства з питань охорони праці; здійснювати організацію та контроль за своєчасним проходженням водіями медичного огляду, забезпечувати їх санітарно-побутовими приміщеннями й обладнанням.

Особливості регулювання робочого часу та часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів та порядок його обліку встановлюється Положенням про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, який затверджений Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 07.06.2010 №340 (далі - Положення №340).

На підставі п. 6.1 Положення №340 автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.

Згідно з п. 6.3 Положення №340 водій, що керує ТЗ, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія.

Відтак законодавством визначено обов`язковість обладнання вантажних автомобілів з повною масою понад 3,5 тон тахографами, а у випадку відсутності тахографа водій вантажного автомобіля з повною масою понад 3,5 тон повинен мати індивідуальну контрольну книжку, яка відображає відомості про тривалість змінного періоду керування і є іншим способом контролю водіїв.

Порядок використання тахографів встановлено Інструкцією з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженого Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 24.06.2010 №385 (далі - Інструкція №385).

За приписами п. 3.3. Інструкції №385 водій транспортного засобу, обладнаного тахографом, повинен мати при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена УТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом.

Відповідно до ч. 8 ст. 53 Закону №2344-III водії транспортних засобів, що належать резидентам або нерезидентам України, зобов`язані допускати до перевірки тахографів посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, надавати їм реєстраційні листки режиму праці та відпочинку водіїв тахокарти, а також, у разі якщо у транспортному засобі використовуються цифрові тахографи, роздруковувати на паперовому носії інформацію про роботу та відпочинок водіїв.

Відтак порядок облаштування транспортного засобу тахографом передбачено законодавством лише для осіб, які надають послуги з перевезення вантажів та пасажирів.

Водночас судом встановлено, що згідно товарно-транспортної накладної №18 від 09.11.2023 транспортний засіб МАЗ, номерний знак НОМЕР_1 здійснював перевезення вантажу пісок природній, де замовником, вантажоодержувачем та перевізником була Філія Управління з переробки газу та газового конденсату Акціонерного товариства «Укргазвидобування» (25976423).

В свою чергу Філія Управління з переробки газу та газового конденсату є відособленим структурним підрозділом Акціонерного товариства «Укргазвидобування».

За поясненнями позивача, вказаний вантаж використовувався для спорудження фортифікаційних захисних об`єктів.

Тобто, перевезення вантажу здійснювалось Акціонерним товариством «Укргазвидобування» в межах однієї юридичної особи на власний об`єкт, за адресою: Полтавська обл., с. Базилівщина, вул. Польова, 6.

Як вже було зазначено, відповідно до вимог Закону №2344-III автомобільним перевізником, що здійснює перевезення вантажів на договірних умовах, є суб`єкт господарювання, який відповідно до законодавства надає послугу іншому суб`єкту господарювання згідно з договором про перевезення вантажу транспортним засобом, що використовується на законних підставах.

Акціонерне товариство «Укргазвидобування» в розумінні вимог Закону №2344-III не є автомобільним перевізником згідно з нормами якого до нього можуть бути застосовані адміністративно-господарські санкції у вигляді штрафу.

Крім того, Наказом Міністерства транспорту та зв?язку України 07.06.2010 затверджено «Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів» за №340, (надалі по тексту - Положення).

Так, згідно п.1.2 Інструкції №385, ця Інструкція визначає порядок установлення, технічного обслуговування та використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільних транспортних засобах (крім таксі), які використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів. Інструкція поширюється на суб?єктів господарювання, які проводять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними засобами (крім таксі). (п.1.3 Інструкції №385).

Перевізником в розумінні Інструкції №385 - є суб`єкти господарювання, які провадять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільним транспортом.

Як вже було зазначено, структурний підрозділ Акціонерного товариства «Укргазвидобування» філія Управління з переробки газу та газового конденсату здійснювала перевезення власного майна для власних потреб на власний об?єкт здійснення господарської діяльності.

Матеріали справи містять доказ - товарно-транспортну накладну №18 від 09.11.2023, який свідчить, що транспортний засіб здійснював перевезення вантажу в межах однієї особи - Управління з переробки газу та газового конденсату (ЄДРПОУ 25976423). Замовник - Управління з переробки газу та газового конденсату (УПГГК 25976423), Автомобільний перевізник - Управління з переробки газу та газового конденсату (УПГГК 25976423) Вантажоодержувач - Управління з переробки газу та газового конденсату (УПГГК 25976423).

Отже, хоч законодавець Інструкцією передбачив обов`язкове обладнання транспортного засобу тахографом, проте не визначив процедуру дотримання цього обов`язку для категорій осіб, які не надають послуги з перевезення вантажів, а здійснюють перевезення вантажів для власних потреб власними засобами, без залучення безпосередніх перевізників.

Крім того, відповідно до п.6.1 Положення, автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.

Водій, що керує Т3, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія або повинен мати копію графіка змінності водія. (п.6.3 Положення).

Тобто, Положення передбачає декілька видів обліку робочого часу водія: тахограф, індивідуальна книжка водія або графік змінності водія.

При цьому, в Акті перевірки в якості порушення, зазначено: «під час здійснення вантажних перевезень згідно ТТН №18 від 09.11.2023, перевізник не забезпечив наявності у водія оформленого протоколу перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, чим порушив вимоги наказу МТЗУ №340 від 07.06.2010, наказу МТЗУ №385 від 24.06.2010».

Верховний Суд в постанові від 11.02.2020 по справі №820/4624/17 про визнання протиправною та скасування постанови Державної служби з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу за допущене порушення статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», відповідальність за яке передбачена абзацом 3 частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» в п.65 зазначив, що аналіз наведених норм (Наказ МТЗУ №340 від 07.06.2010 «Про затвердження Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів», Наказ МТЗУ №385 від 24.06.2010 «Про затвердження Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті», Закон України «Про автомобільний транспорт») дає підстави для висновку, що за відсутності документів, зокрема в даному випадку протоколу перевірки та адаптації пристрою тахографа, без оформлення індивідуальної контрольної книжки водія, на підставі яких виконуються вантажні перевезення до фізичних або юридичних осіб, які здійснюють на комерційній основі чи за власний кошт перевезення вантажів транспортними засобами, застосовуються адміністративно-господарські штрафи.

Тобто, Верховний Суд визначив, що є декілька видів обліку робочого часу: тахограф; контрольна книжка водія.

При цьому, пункт 6.3 Положення в редакції станом на дату проведення перевірки відповідачем був змінений, а саме: «водій, що керує Т3, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія (додаток 3) або повинен мати копію графіка змінності водіїв». (Наказ Міністерства інфраструктури №337 від 24.06.2021).

При цьому, в Акті проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 09.11.2023 відсутній запис про перевірку у водія індивідуальної книжки або графіку змінності, що передбачено п.6.3 Положення для транспортних засобів не обладнаних тахографом.

Тобто, відповідачем не здійснено перевірку всіх видів обліку робочого часу, який визначений вказаним пунктом, а отже не дотримано вимоги Положення, і відповідно відсутнє порушення ст.48 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу №047326 від 19.12.2023 також містить тільки одне порушення: «відсутність на момент проведення перевірки протоколу та адаптації тахографа», хоча альтернативним протоколу перевірки та адаптації тахографа є індивідуальна контрольна книжка водія або графіка змінності водія.

Враховуючи викладене суд дійшов висновку, що постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу за порушення Закону України «Про автомобільний транспорт» не відповідає критеріям законності, визначеним у ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв`язку із чим підлягає визнанню протиправною та скасуванню.

Відповідно до частини 1 статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так у пункті 23 Рішення у справі «Проніна проти України» від 18 липня 2006 року, Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.

Суд зазначає, що відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За приписами статті 74 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з статтею 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

За наведених обставин у сукупності, зважаючи на наведені вище норми законодавства та встановлені судом обставини справи, адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на те, що адміністративний позов задоволено повністю, слід стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в сумі 2684,00 грн. (платіжна інструкція №696877 від 03.01.2024).

Керуючись статтями 2-10, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Акціонерного товариства «Укргазвидобування» до Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) про визнання протиправною та скасування постанови, задовольнити;

Визнати протиправною та скасувати постанову Державної служби України з безпеки на транспорті за №047326 від 19.12.2023 про застосування до Акціонерного товариства «Укргазвидобування» адміністративно-господарського штрафу.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті на користь Акціонерного товариства «Укргазвидобування» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2684,00 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Парненко В.С.