Рішення

від 18.11.2024 по справі 810/3578/18

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 листопада 2024 року № 810/3578/18

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Парненко В.С., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Вєнтус Ресурс» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Вєнтус Ресурс» (далі позивач) звернулось до суду з позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (далі відповідач), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 30.05.2018 №0010914205.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач не мав права досліджувати питання дотримання позивачем граничних термінів реєстрації акцизних накладних/розрахунків коригування до акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних за період від 30.04.2016 по 15.11.2016 шляхом проведення камеральної перевірки. 01 січня 2017 набув чинності Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні" від 21.12.2016 року №1797-VII, яким до Податкового кодексу України внесено зміни, зокрема щодо контрольно-перевірочної роботи. Підпункт 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, в редакції Закону України №1797-VIII, викладено, в наступній редакції: предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах". З аналізу вищенаведених норм ст. 75 і 76 ПК України вбачається, що предметом камеральної перевірки за спірний період може бути лише податкова звітність, тобто правильність відомостей, зазначених у відповідній податковій звітності. Отже, своєчасність реєстрації акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних може бути предметом камеральної перевірки лише з 01 січня 2017. Також, позивач вважає, що акт камеральної перевірки в порушення п. 76.3 ст.76 Податкового кодексу України не може бути підставою для прийняття відповідачем рішення щодо реєстрації акцизних накладних/розрахунків коригування до акцизних накладних в ЄРАН, так як камеральна перевірка проведена з порушенням 30 денного терміну, що настали за датою реєстрації акцизних накладних/розрахунків коригування у контролюючому органі, що також свідчить про порушення порядку проведення камеральної перевірки визначеного ст. 76 Податкового кодексу України. Крім того, до скаржника застосовані штрафні санкції з від`ємних обсягів пального зазначених у таких розрахунках коригування, однак аналіз положень підпункту 120-2.1 ст. 120 ПК України призводить до висновку, що притягнення платника податків до відповідальності у вигляді штрафу з підстав, визначених цією нормою, визначається у відсотках від суми акцизного податку з відповідних обсягів пального, зазначених у таких акцизних накладних / розрахунках коригування, а не з від`ємних обсягів пального зазначених у таких розрахунках коригування. Отже, положеннями підпункту 120-2.1 ст. 120 ПК України не передбачено застосування штрафних санкцій з від`ємних обсягів пального зазначених у таких розрахунках коригування. Вказане, на думку позивача, також не призводить до несплати податків до бюджету та ніяких втрат до державного бюджету не спричиняє.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями матеріали справи №810/3578/18 передані на розгляд судді Харченко С.В.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 18.07.2018 відкрито провадження в адміністративній справі № 810/3578/18.

Рішенням Вищої ради правосуддя №411/0/15-24 від 13 лютого 2024 ОСОБА_1 було звільнено з посади судді Київського окружного адміністративного суду у зв`язку з поданням заяви про відставку.

У зв`язку зі звільненням судді Київського окружного адміністративного суду Харченко С.В. призначено повторний автоматизований розподіл судової справи.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу №810/3578/18 передано 07.08.2024 на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Парненко В.С.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12.08.2024 адміністративну справу №810/3578/18 прийнято до провадження судді Київського окружного адміністративного суду Парненко В.С., розгляд справи ухвалено здійснювати спочатку за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

20.08.2024 до суд надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого відповідач вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Враховуючи приписи частини 5 статті 262 КАС України справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (частина 5 статті 250 КАС України).

Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що контролюючим органом проведено камеральну перевірку ТОВ «Вентус Ресурс», щодо своєчасності реєстрації акцизних накладних та розрахунків коригування до таких акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних, виписаних з 01.04.2016 по 30.11.2016.

За результатами камеральної перевірки складено акт від 17.04.2018 №929/28-10- 42-05/38927250, яким встановлено порушення позивачем п. 231.5, п. 231.6, п. 231.7 ст. 231 Податкового кодексу України, а саме граничних термінів реєстрації акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних.

На підставі висновку акта перевірки, відповідно до п. 120-2.1 ст. 120-2 ПК України, контролюючим органом складено податкове повідомлення-рішення від 30.05.2018 №0010914205, яким до ТОВ «Вєнтус Ресурс» застосовано штрафні санкції на загальну суму 514 034,41 грн.

Не погодившись із застосуванням штрафних санкцій податковим повідомленням-рішенням від 30.05.2018 №0010914205, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір по суті позовних вимог, з урахуванням дії норми закону у часі, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За статтею 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до пункту 231.1 статті 231 Податкового кодексу України платник податку при реалізації пального зобов`язаний скласти в електронній формі акцизну накладну за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД реалізованого пального та зареєструвати в Єдиному реєстрі акцизних накладних з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи.

Згідно з пунктом 231.3 статті 231 Податкового кодексу України акцизна накладна складається платником податку в день реалізації пального при кожній повній або частковій операції з реалізації пального.

Відповідно до абзаців першого, другого пункту 231.6 статті 231 Податкового кодексу України реєстрація акцизних накладних та/або розрахунків коригування у Єдиному реєстрі акцизних накладних здійснюється не пізніше п`ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.

Підтвердженням особі, що реалізує пальне, про прийняття її акцизної накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру акцизних накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Відповідно до пункту 120-2.1. Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) порушення платниками акцизного податку граничних термінів реєстрації акцизних накладних/розрахунків коригування до акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних, встановлених статтею 231 цього Кодексу тягне за собою накладення штрафу, зокрема, в розмірі:

2 відсотків від суми акцизного податку з відповідних обсягів пального, зазначених у таких акцизних накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів;

30 відсотків суми акцизного податку з відповідних обсягів пального, зазначених у таких акцизних накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 61 до 90 календарних днів.

Враховуючи викладене, на платника акцизного податку покладено обов`язок реєстрації акцизних накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі акцизних накладних не пізніше п`ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання. Порушення цього терміну має наслідком застосування до платника штрафних санкцій у розмірі, який залежить від кількості календарних днів порушення терміну реєстрації.

У справі, що розглядається, позивач не заперечує факт несвоєчасної реєстрації акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних.

Доводи позивача зводяться до неохоплення камеральною перевіркою питань своєчасності реєстрації акцизних накладних.

Відповідно до абзацу першого підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (у редакції як до 01.01.2017, так і з 01.01.2017) камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Відтак, об`єктом перевірки за положеннями абзацу першого підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (у редакції до 01.01.2017) є, серед іншого, дані Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Законом України № 1797-VIII від 21.12.2016 підпункт 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України доповнено абзацом другим згідно з яким предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Таким чином, на дату складення відповідачем акту камеральної перевірки від 17.04.2018 №929/28-10-42-05/38927250 у податкового органу були наявні усі правові підстави для перевірки своєчасності реєстрації акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних.

Отже, доводи позивача про незаконність проведення камеральної перевірки, термінів її проведення, оскільки предметом такої перевірки не може бути своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних є помилковими з огляду на те що, з 1 січня 2017 року контролюючим органам надано право перевіряти своєчасність реєстрації податкових накладних в Єдиному державному реєстрі податкових накладних.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у постанові від 04.09.2018 по справі №804/4352/17.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що твердження позивача про те, що положеннями пп.120-2.1 ст. 120 ПК України не передбачено застосування штрафних санкцій з від`ємних обсягів пального, зазначених у таких розрахунках коригування спростовується змістом пп.120-2.1 ст. 120 ПК України, на який посилається позивач.

Так, за приписами пункту 102.1 статті 102 Податкового кодексу України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня.

Суд окремо акцентує увагу, що позивачем по справі не спростовується факт порушення граничних строків реєстрації акцизних накладних, а самі по собі процедурні порушення податковим органом при проведенні перевірки та прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, не свідчать про протиправність застосованих штрафних санкцій.

Зважаючи на відсутність у діях контролюючого органу порушень податкового законодавства щодо порядку та способу проведення камеральної перевірки, а також враховуючи, що доводи позивача не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду справи, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для скасування податкового повідомлення-рішення від 30.05.2018 №0010914205.

Суд, у цій справі, також враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (п. 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За наведених обставин у сукупності, підстави для задоволення позову відсутні.

З огляду на відмову у задоволенні позову, розподіл судових витрат у відповідності до положень ст. 139 КАС України за наслідками розгляду даної справи не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 14, 77, 90, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Вєнтус Ресурс» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, - відмовити.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Парненко В.С.