Рішення

від 18.11.2024 по справі 640/33879/21

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 листопада 2024 року № 640/33879/21

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кочанової П.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом Державного підприємства «Адміністрація морських портів» до Південного офісу Держаудитслужби про визнання протиправним та скасування висновку,-

В С Т А Н О В И В:

Державне підприємство «Адміністрація морських портів» звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Південного офісу Держаудитслужби, в якому просить: визнати протиправним та скасувати висновок про результати моніторингу закупівлі UA-2021-10-28-005434-с від 04 листопада 2021 року за результатом здійснення моніторингу закупівлі навчання плавскладу за кодом ДК 021:2015 80410000-1 Послуги різних навчальних закладів (UA-2021-10-28-005434-с).

30 листопада 2021 року Окружним адміністративним судом м. Києва відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Законом України від 13.12.2022 № 2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» (далі - Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних Закону № 2825-IX, з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

Матеріали справи отримані Київським окружним адміністративним судом та протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу розподілено судді Кочановій П.В.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2023 року прийнято справу до свого провадження та вирішено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що висновок є неконкретизованим та прийнятим з порушенням вимог щодо індивідуального акту, як акту суб`єкта владних повноважень та без дотримання достатніх правових підстав, оскільки позивачем не допущено порушень Закону України Про публічні закупівлі, які зазначені у висновку про результати моніторингу процедури закупівлі.

Представником відповідача надано до суду відзив, в якому проти задоволення позовних вимог заперечував. Відзив обґрунтовано тим, що за результатами моніторингу процедури закупівлі правомірно встановлено порушення пункту 8 частини 6 статті 40 Закону України «Про публічні закупівлі». Опис вказаного виявленого порушення викладено в висновку у повній відповідності із вимогам частини 7 статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі» та Порядку № 552.

У відповіді на відзив позивач наголошував на задоволенні позовних вимог.

У запереченні на відповідь на відзив відповідач наголошував на правомірності висновку та безпідставності аргументів позивача.

Розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Згідно з наказом Південного офісу Держаудитслужби від 03.11.2021 № 710 на підставі доповідної записки заступника начальника відділу контролю у сфері закупівель Управління Південного офісу Держаудитслужби в Миколаївській області Олександра Шульги від 03.11.2021 відповідачем було прийнято рішення про початок проведення моніторингу закупівлі процедури закупівлі: навчання плавскладу за кодом ДК 021:2015 80410000-1 Послуги різних навчальних закладів (№UA-2021-10-28-005434-c), яка оголошена Миколаївською філією державного підприємства «Адміністрація морських портів України».

За результатами моніторингу відповідачем складено висновок від 04.11.2021 № UA-2021-10-28-005434-C.

У ІІ констатуючій частині висновку зазначено, що встановлено порушення вимог пункту 8 частини 6 статті 40 Закону України «Про публічні закупівлі», оскільки оприлюднене повідомлення про намір укласти договір не містить інформацію щодо експертних, нормативних, технічних та інших документів, що підтверджують наявність умов застосування переговорної процедури закупівлі.

З огляду на встановлене порушення законодавства у сфері публічних закупівель, у висновку відповідачем зобов`язано позивача здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень в установленому законодавством порядку, зокрема, шляхом розміщення в повідомленні про намір укласти договір про закупівлю інформації, визначеної п.8 ч.6 ст.40 Закону, а у разі неможливості вжити заходи, передбачені п.2 ч.8 ст.40, та протягом 5 робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи щодо вжиття заходів, направлених на виконання зобов`язань.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

У відповідності до пункту 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2016 року № 43 (далі по тексту - Положення № 43), Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

За приписами підпункту 3 пункту 3 Положення № 43 серед основних завдань Держаудитслужби України визначають здійснення державного фінансового контролю, спрямованого на оцінку ефективного, законного, цільового, результативного використання та збереження державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, досягнення економії бюджетних коштів.

При цьому, за правилами абзацу 5 підпункту 3 пункту 4 Положення № 43 Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення моніторингу закупівель.

Відповідно до статті 2 Закону України Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.

Порядок проведення органом державного фінансового контролю державного фінансового аудиту, інспектування та перевірки закупівель установлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно статті 5 указаного Закону контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України Про публічні закупівлі, проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.

Перевірка закупівель у замовників проводиться за місцезнаходженням юридичної особи, що перевіряється, чи за місцем розташування об`єкта права власності, щодо якого проводиться перевірка, і полягає у документальному та фактичному аналізі дотримання замовником законодавства про закупівлі. Результати перевірки закупівель викладаються в акті перевірки закупівель.

Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.

Порядок здійснення моніторингу публічних закупівель регламентовано положеннями статті 7-1 Закону України Про публічні закупівлі, частиною першою якої передбачено, що моніторинг закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю).

Моніторинг закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладання договору про закупівлю та його виконання.

Моніторинг закупівлі не проводиться на відповідність тендерної документації вимогам частини четвертої статті 22 цього Закону.

Вичерпний перелік підстав моніторингу закупівлі, порядок прийняття рішення про початок його здійснення, а також строки його проведення визначені у частинах другій - четвертій статті 7-1 Закону України Про публічні закупівлі.

Згідно частини другої статті 7-1 Закону України Про публічні закупівлі рішення про початок моніторингу закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник за наявності однієї або декількох із таких підстав:

1) дані автоматичних індикаторів ризиків;

2) інформація, отримана від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель;

3) повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель;

4) виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель;

5) інформація, отримана від громадських об`єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 9 цього Закону.

Відповідно до частини третьої статті 7-1 Закону України Про публічні закупівлі таке рішення оприлюднюється протягом двох робочих днів з дня його прийняття в електронній системі закупівель органом державного фінансового контролю із зазначенням унікального номера оголошення про проведення процедури закупівлі, присвоєного електронною системою закупівель, та дати його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу та/або унікального номера повідомлення про намір укласти договір та дати його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу, а також опису підстав для здійснення моніторингу закупівлі.

Частиною четвертою статті 7-1 Закону України Про публічні закупівлі передбачено, що строк здійснення моніторингу закупівлі не може перевищувати 15 робочих днів з дати оприлюднення рішення про початок моніторингу закупівлі в електронній системі закупівель.

Разом з тим, приписи частини шостої статті 7-1 Закону України Про публічні закупівлі визначають, що за результатами моніторингу закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

При цьому, за правилами частини сьомої цієї ж статті у висновку обов`язково зазначаються:

1) найменування замовника, щодо якого здійснювався моніторинг закупівлі, його ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, місцезнаходження;

2) найменування предмета закупівлі та його очікувана вартість;

3) унікальний номер оголошення про проведення процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та дата його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір та дата його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу;

4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу закупівлі;

5) зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю необхідною для більш детального опису результатів моніторингу закупівлі.

Якщо за результатами моніторингу закупівлі не виявлено порушень законодавства у сфері публічних закупівель, у висновку зазначається інформація про відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

Щодо суті встановленого порушення суд зазначає наступне.

Згідно з частиною п`ятою статті 40 Закону України «Про публічні закупівлі» визначено, що замовник оприлюднює в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, що підтверджується і пунктом 8 частини першої статті 10 цього Закону.

Так, відповідно до частини шостої статті 40 Закону України «Про публічні закупівлі» повідомлення про намір укласти договір про закупівлю повинно містити таку інформацію:

1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, його категорія;

2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності);

3) кількість, місце та строк поставки товарів, виконання робіт чи надання послуг;

4) найменування, ідентифікаційний код учасника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань або реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті) постачальника товарів, виконавця робіт чи надавача послуг;

5) місцезнаходження та контактні номери телефонів учасника (учасників), з яким (якими) проведено переговори;

6) узгоджена ціна пропозиції учасника процедури закупівлі;

7) умова застосування переговорної процедури закупівлі відповідно до частини другої цієї статті;

8)обґрунтування застосування переговорної процедури закупівлі, експертні, нормативні, технічні та інші документи, що підтверджують наявність умов застосування переговорної процедури закупівлі.

Судом установлено, що на виконання вимоги частини 5 статті 40 Закону 28.10.2021 замовником було оприлюднено повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, а також протокол проведення переговорів щодо ціни та інших умов договору про закупівлю, який містить посилання на дві процедури відкритих торгів за предметом закупівлі: навчання плавскладу за кодом ДК 021:2015 80410000-1 Послуги різних навчальних закладів, які було відмінено через відсутність достатньої кількості тендерних пропозицій (UA-2021-06-10-009941-b; UA-2021-07-29-008916-b). При цьому, під час проведення переговорів предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника процедури закупівлі не відрізнялися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації.

Посилаючись на положення пункту 3 Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 11 червня 2020 року № 1082, згідно з яким розміщення інформації в електронній системі закупівель здійснюється замовником/ЦЗО/учасником/постачальником / органом оскарження / органами державного фінансового контролю шляхом заповнення електронних полів, визначених адміністратором і реалізованих в електронній системі закупівель, та завантаження відповідних документів через автоматизоване робоче місце і замовника/ЦЗО/учасника/постачальника / органу оскарження / органів державного фінансового контролю, відповідач у відзиві наголошував, що позивачем порушено вимоги щодо розміщення замовником інформації, визначеної частиною шостою статті 40 Закону України «Про публічні закупівлі», шляхом заповнення електронних полів, визначених адміністратором системи.

Зокрема, відповідач зауважував, що в повідомленні про намір укласти договір (під час застосування переговорної процедури) UA-2021-10-28-005434-с міститься електронне поле: «Обґрунтування застосування переговорної процедури закупівлі з посиланням на експертні, нормативні, технічні та інші документи, що підтверджують наявність умов застосування переговорної процедури закупівлі», в якому відсутні відповідні документи, які підтверджують наявність умов застосування переговорної процедури закупівлі.

Отже, за змістом спірного висновку суть виявленого порушення полягає в недотриманні позивачем вимог пункту 8 частини 6 статті 40 Закону, оскільки у повідомленні про намір укласти договір (під час застосування переговорної процедури), замовником, тобто позивачем, не були завантажені експертні, нормативні, технічні та інші документи, що підтверджують наявність умов застосування переговорної процедури закупівлі, а саме відсутні документи, які підтверджують, що процедури закупівлі, які зазначені в цьому протоколі (UA-2021-06-10-009941-b; UA-2021-07-29-008916-b), дійсно відмінено і документи, що підтверджують таку відміну, також відсутні.

Суд зазначає, що аналіз п.8 ч. 6 ст. 40 Закону № 922 дає підстави для висновку, що повідомлення про намір укласти договір про закупівлю повинно містити інші документи, що підтверджують наявність умов застосування переговорної процедури закупівлі. Відсутність такого обґрунтування є порушенням.

Аналогічні висновки містяться в постанові Верховного Суду від 27 грудня 2022 року у справі №420/14352/21.

Так, відповідно до пункту 11 частини першої статті 19 Закону України «Про публічні закупівлі» підстави прийняття рішення про неукладення договору про закупівлю, у разі якщо в результаті проведення тендеру/спрощеної закупівлі не було укладено договір про закупівлю, обов`язково зазначаються у звіті про результати проведення закупівлі з використанням електронної системи закупівель.

Таким чином, документами, які підтверджують обґрунтування застосування переговорної процедури закупівлі за умови, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 40 Закону України «Про публічні закупівлі» (якщо було двічі відмінено процедуру відкритих торгів) є звіти про результати проведення процедур закупівель.

Поряд з цим, ні в повідомленні про намір укласти договір (під час застосування переговорної процедури) UA-2021-10-28-005434-с, ні в повідомленні про намір укласти договір про закупівлю, який оприлюднено замовником 28.10.2021 у файлі «Повідомлення про намір укласти договір переговорна», звіти про результати проведення процедур закупівель відсутні, а отже відсутні документи, що підтверджують відміну торгів, що передували проведенню переговорної процедури закупівлі.

Враховуючи викладене, відповідач дійшов обґрунтованих висновків про порушення п.8 ч.6 ст.40 Закону України «Про публічні закупівлі», натомість позивач не спростував таких висновків, а доводи останнього, викладені в позові та у відповіді на відзив, ґрунтуються на невірному трактування вимог законодавства та хибному відтворенні доводів відповідача.

Решта доводів та посилань сторін у справі висновків суду не спростовують.

Судом враховується, що згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Таким чином, підсумовуючи зазначене, правових підстав для скасування висновку про результати моніторингу закупівлі UA-2021-10-28-005434-с від 04 листопада 2021 року за результатом здійснення моніторингу закупівлі навчання плавскладу за кодом ДК 021:2015 80410000-1 Послуги різних навчальних закладів (UA-2021-10-28-005434-с) немає.

Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частиною другою ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими, а вимоги такими, що не підлягають задоволенню.

У зв`язку з відмовою у задоволенні адміністративного позову відсутні підстави для розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 9, 14, 73 - 78, 90, 143, 242-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Державного підприємства «Адміністрація морських портів» до Південного офісу Держаудитслужби про визнання протиправним та скасування висновку - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 18.11.2024 року.

Суддя Кочанова П.В.