Рішення

від 18.11.2024 по справі 340/5875/24

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2024 року м. Кропивницький Справа № 340/5875/24

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дегтярьової С.В., розглянув у порядку спрощеного провадження (письмового провадження) адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Капро Ойл" (25031, м. Кропивницький, просп. Промисловий, 14, ЄДРПОУ 36617706)

до відповідача Кропивницької митниці Державної митної служби України (25030, м. Кропивницький, вул. Лавандова, 27Б, ЄДРПОУ 44005668)

про визнання протиправними та скасування рішень,

УСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати протиправними та скасувати:

- рішення про коригування митної вартості товарів №UА901020/2024/000091/1 від 16.07.2024 р.;

- картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA901020/2024/000328 від 16.07.2024 р.

Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20.09.2024 р. відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (а.с.56-57).

Позов мотивовано тим, що під час митного оформлення придбаного товару для визначення його митної вартості застосовано основний метод, тобто метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) та відповідачу було подано всі необхідні документи, проте митний орган прийняв рішення про коригування митної вартості товарів за методом визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів. Позивач вказує, що, в порушення п.5 ст.53 МК України, відповідачем витребовувались у позивача документи, не передбачені Митним кодексом України і відсутність яких зазначено ним як підставу для прийняття рішення про коригування митної вартості. Посилався на те, що відповідачем при винесенні спірного рішення порушено принцип обґрунтованості рішення, а також в обґрунтування прийнятого рішення використано посилання на інформацію автоматизованої системи ПІК "Інспектор", яка не містить достовірної інформації з питань, пов`язаних з визначенням митної вартості, задекларованої позивачем. А також, зазначав, що відповідачем використано дані по митній вартості товарів, які не є співставними із заявленими позивачем.

Від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву із запереченнями проти позову, мотивованими тим, що автоматизованою системою управління ризиками за електронною митною декларацією №24UА901020005598U3 від 16.07.2024 року згенеровано форми митного контролю: 105-2 "Контроль правильності визначення митної вартості товарів". Подані до митного оформлення документи не містили всіх відомостей, що підтверджували числові значення митної вартості товару, та відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягала сплаті за цей товар, тому декларанту повідомлено про необхідність подання документів на підтвердження заявленої митної вартості товару. Оскільки декларант такі документи не надав, тому митний орган, враховуючи встановлену статтею 57 Митного кодексу України послідовність застосування методів визначення митної вартості, на підставі інформації, яка міститься в ПІК "Інспектор", визначив митну вартість на підставі статті 59 Митного кодексу України за методом визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів товар №1 на рівні 1,1886 доларів США за кг та товар №2 на рівні 1,1799 доларів США за кг. Для визначення митної вартості використані відомості з МД №24UА112080005204U1 від 12.07.2024 р. та МД №24UА112080005246U8 від 15.07.2024 р. (а.с.62-66). Доводячи правомірність спірних рішень, представник відповідача просив суд у задоволенні позову відмовити.

Розглянувши справу в порядку спрощеного позовного провадження, суд установив такі обставини та дійшов до таких висновків.

ТОВ "Капро Ойл" зареєстроване як юридична особа, основним видом його економічної діяльності є виробництво маргарину і подібних харчових жирів (а.с.32).

Між продавцем ТRANS-GLOBAL TRADELINKS (M) SDN BHD., Malaysia та покупцем ТОВ "Капро Ойл" укладено зовнішньоекономічний контракт №ТG-СРRО/DАР-01 від 23.10.2019 р., а також додаток №343 від 18.06.2024 року до нього про поставку товару - рафінований дезодорований вибілений (РДВ) пальмовий стеарин, індонезійського та/або малайзійського походження у кількості 350,00 метричних тон +/- 5% за ціною 992,50 доларів США за одну метричну тону (а.с.22, 38-40).

З метою митного оформлення вказаного товару декларант ТОВ "Капро Ойл" 16.07.2024 року подав до Кропивницької митниці митну декларацію, у графі 31 якої вказано товар №1: "Тверда фракція пальмової олії, пальмовий стеарин РДВ, без первинної упаковки. У пластичному стані, хімічно не модифікований, без сторонніх домішок, чиста вага 34519 кг…". У графі 33 декларантом визначено код товару за УКТ ЗЕД 1511901900. Митна вартість товару визначена за основним методом у розмірі 34260,11 доларів США (графа 42). Також товар №2: "Тверда фракція пальмової олії, пальмовий стеарин РДВ, без первинної упаковки. У пластичному стані, хімічно не модифікований, без сторонніх домішок, чиста вага 14681 кг…". У графі 33 декларантом визначено код товару за УКТ ЗЕД 1511901900. Митна вартість товару визначена за основним методом у розмірі 14570,89 доларів США (графа 42). Вказана митна декларація була зареєстрована за №24UA901020005598U3 (а.с.85-86).

Одночасно декларант подав супровідні документи, зокрема: зовнішньоекономічний контракт №ТG-СРRО/DАР-01 від 23.10.2019 р., додаток №343 від 18.06.2024 року до нього, інвойси, платіжні доручення про оплату товару, договір на перевезення, сертифікат якості, декларація про походження товару та інші (а.с.14-22, 26-31, 34-40, 45).

Надання позивачем вказаних документів не заперечується відповідачем.

За результатами розгляду поданих до митного оформлення документів у митного органу виник сумнів щодо достовірності поданих декларантом відомостей щодо ціни товару, тому митний орган надіслав запит (повідомлення), у якому запропонував позивачу протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи (а.с.41-42).

Декларантом ТОВ "Капро Ойл" у відповідь на запит митного органу було повідомлено, що інші документи, крім зазначених у МД від 16.07.2024 року №24UA901020005598U3 відсутні (а.с.33).

Кропивницька митниця 16.07.2024 року прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №UА901020/2024/000091/1, яким митну вартість придбаного позивачем товару визначено за другорядним методом за ціною договору щодо ідентичних товарів товар №1 на рівні 1,1886 доларів США за кг, товар №2 на рівні 1,1799 доларів США за кг (а.с.24-25, 43-44).

Також Кропивницька митниця оформила картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA901020/2024/000328, у якій повідомила позивача про відмову у митному оформленні (випуску) товарів за електронною митною декларацією №24UA901020005598U3 (а.с.23-24).

Позивач, не погоджуючись з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів, скористався своїм правом застосувати положення ч.7 ст.55 Митного кодексу України та подав нову митну декларацію, за якою товари були випущені у вільний обіг. Не погоджуючись із такими висновками щодо коригування митної вартості товару, позивач звернувся до суду з метою захисту свого порушеного права, шляхом скасування прийнятих відповідачем рішень.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України №4495-VІ від 13.03.2012 року (надалі - МК України).

За приписами ч.1 ст.246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно ч.1ст.248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію..

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи (ч.1 ст. 257 МК України).

Відповідно до ч.6 ст.257 МК України умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частинами 1, 2 статті 51 МК України передбачено, що митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Згідно ч.1 ст.52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Частиною 4 статті 58 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця (ч.5 ст.58 МК України).

За змістом ч.2 ст.52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Стаття 53 МК України визначає перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості.

У випадках, передбачених цим Кодексом декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (ч.1 ст.53 МК України).

Згідно ч.2 ст.53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

В силу вимог ч.5 ст.53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

З аналізу частин 1 та 2 статті 53 МК України слідує, що Митним кодексом України передбачено вичерпний перелік документів, який подається декларантом органу доходів і зборів для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Як встановлено судом, митну вартість імпортованого позивачем товару, що вказана позивачем у митній декларації №24UA901020005598U3 від 16.07.2024 р., визначено за основним методом, а до самої митної декларації декларантом для підтвердження обґрунтованості заявленої у декларації митної вартості товару були необхідні подані документи, передбачені ч.2 ст.53 МК України.

Відповідач, приймаючи спірні рішення вказав, що згідно поданих до митного оформлення документи наявна розбіжність у митній вартості товару.

Суд відхиляє наведені доводи відповідача, як безпідставні. Як на думку суду, надані відповідачем доводи не ґрунтуються на нормах митного законодавства, з огляду на те, що подані документи у повній мірі підтверджували заявлену митну вартість.

Згідно частини 1 статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Відповідно до частини 2 коментованої статті основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Частиною 3 статті 57 МК України передбачено, що кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (ч.4 ст.57 МК України).

Згідно частини 5 вказаної статті МК України у разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу (ч.6 ст.57 МК України).

Натомість, відповідач фактично використав другорядний метод визначення митної вартості без належного обґрунтування, що призвело до розмитнення ввезеного товару згідно інформації іншої митної декларації, за відсутності правових підстав.

Отже, застосування відповідачем другорядного методу визначення митної вартості було проведено без дотримання вимог Митного законодавства.

За приписами частини 1 статті 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Аналізуючи вказану норму, суд доходить висновку, що позивачем при проведенні розмитнення були подані усі необхідні документи, які підтверджують митну вартість, а тому у відповідача не було правових підстав для застосування другорядного методу визначення митної вартості.

Разом з тим, частиною 7 статті 54 МК України визначено, що у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Отже, вказаними нормами права визначено повноваження митного органу щодо контролю за правильністю визначення митної вартості, а також порядок та спосіб реалізації таких повноважень. Так, митний орган зобов`язаний перевіряти складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом. При цьому, митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, що пов`язують з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість, та витребувати від декларанта додаткові документи, лише якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни.

Частиною 6 статті 54 Митного кодексу України визначено випадки коли митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Як свідчать встановлені обставини справи, фактично підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості стали висновки митниці про те, що подані позивачем до митного оформлення документи містять розбіжності, а також ненадання декларантом витребуваних додаткових документів.

У відзиві на позов та у спірному рішенні про коригування митної вартості товарів №UА901020/2024/000091/1 від 16.07.2024 року зазначено, що при коригуванні митної вартості імпортованого позивачем товару використано відомості з митних декларацій МД №24UА112080005204U1 від 12.07.2024 р. та МД №24UА112080005246U8 від 15.07.2024 р. щодо ідентичних товарів.

Однак, такі митні декларації відповідач до суду не надав та не довів, що вказаний у митних деклараціях №24UА112080005204U1 від 12.07.2024 р. та №24UА112080005246U8 від 15.07.2024 р. товар в розумінні статті 59 МК України є повністю ідентичним товару, заявленому позивачем у митній декларації №24UA901020005598U3 від 16.07.2024 р.

У спірному рішенні про коригування митної вартості товарів не зазначено зокрема фізико-хімічні характеристики товарів, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів (зокрема щодо вмісту жирних вільних кислот, перекисного числа, йодного числа, кольоровості тощо), не вказано дату виготовлення товару та інші відомості на підтвердження того, що ці товари однакові за всіма ознаками.

Визначивши повноваження митного органу, підстави прийняття оскаржуваних рішень, суд виходить з того, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у відповідача обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

З`ясувавши обставини, з якими відповідач пов`язує наявність обґрунтованих сумнівів щодо правильності визначення митної вартості імпортованого позивачем товару, суд дійшов висновку, що такі доводи є безпідставними.

Частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Так, митна вартість ввезеного товару визначена позивачем за основним методом, тобто за ціною договору щодо товарів, які імпортуються. При цьому, суд звертає увагу, що відповідач, реалізовуючи своє право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, регламентованого частиною 5 статті 54 МК України, не довів перед судом про наявність жодних застережень щодо застосування у спірних відносинах першого методу, визначених у частинах 1 і 2 статті 58 МК України, в тому числі в частині не підтвердження позивачем документально відповідних відомостей про митну вартість товару, чи будь-якої іншої її складової, яка є обов`язковою при відповідному обчисленні митної вартості.

Таким чином, проаналізувавши підстави прийняття відповідачем спірних рішень, суд дійшов висновку про те, що зазначені відповідачем обставини не можуть бути правовою підставою для коригування митної вартості товару, оскільки в документах відсутні розбіжності, або явні ознаки підробки. Відповідач не надав суду доказів того, що документи, які подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації. У свою чергу, надані позивачем до митного оформлення документи містять всі необхідні реквізити та відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відомостей щодо ціни, що була сплачена за ці товари.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частин 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведено правомірність прийняття рішення про коригування митної вартості товарів і картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Разом із тим, позивачем доведено факт подання достатніх відомостей для застосування основного методу визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості №UА901020/2024/000091/1 від 16.07.2024 р. та картка відмови в прийнятті митної декларації митному оформленню випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА901020/2024/000328 від 16.07.2024 р. прийнято відповідачем без дотримання вимог, встановлених частиною 3 статті 2 КАС України, а саме необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; нерозсудливо; непропорційно, зокрема без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані ці рішення, тому є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зважаючи на задоволення позову, на користь позивача слід стягнути витрати по сплаті судового збору у сумі 6056 грн. (а.с.48, 55) за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст.77-79, 90, 132, 134, 139, 243-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати рішення Кропивницької митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів №UА901020/2024/000091/1 від 16.07.2024 р.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА901020/2024/000328 від 16.07.2024 р.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Капро Ойл" (ЄДРПОУ 36617706) понесені ним судові витрати (судовий збір) у розмірі 6056,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань Кропивницької митниці Державної митної служби України (ЄДРПОУ 44005668).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.

Копію рішення суду надіслати учасникам справи.

Повний текст судового рішення виготовлено 18.11.2024 року в зв`язку з тим, що суддя Дегтярьова С.В. з 07.11.2024 року по 17.11.2024 року не здійснювала правосуддя.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду С.В. ДЕГТЯРЬОВА