Рішення

від 13.11.2024 по справі 380/19573/24

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 листопада 2024 рокусправа № 380/19573/24Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Карп`як Оксана Орестівна, розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Яворівського ВДВС у Яворівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції за участю третьої особи без самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_2 про визнання протиправною та скасування постанови, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ) звернувся в суд з позовом до Яворівського ВДВС у Яворівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (адреса: вул. Львівська, 2, м. Яворів,Яворівський р-н, Львівська обл.,81000) за участю третьої особи без самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) в яких просить суд:

- визнати протиправними та скасувати постанови державного виконавця про накладення штрафу від 18.06.2024 року у ВП № 75111664, від 08.07.2024 року у ВП№ 75111664.

За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючого суддю Карп`як О.О.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що державним виконавцем Яворівського відділу державної виконавчої служби у Яворівському районі Львівської області винесено постанови від 18.06.2024 року та від 08.07.2024 року у ВП № 75111664 про накладення штрафу, які не відповідають дійсним обставинам, що мали місце.

22.10.2023 року від представника відповідача надійшов відзив на позов, в якому в обґрунтування правової позиції зазначено, що позивачем не виконано вимог виконавчого документу без поважних причин, у зв`язку з чим відповідачем керуючись статтями 63 та 75 Закону України «Про виконавче провадження» прийнято постанови про накладення штрафу на боржника. Відповідач вважає, що в діях відділу ДВС відсутні будь-які порушення вимог Закону України «Про виконавче провадження», тому просить суд відмовити у задоволені позовних вимог.

На адресу суду 21.10.2024 року представником відповідача подано матеріали виконавчого провадження № ВП 75111664.

Третя особа пояснень стосовно предмета позову не надала, належним чином повідомлялася про розгляд справи.

Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 246 КАС України, суд зазначає, що ухвалою судді від 23.09.2024 року відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (в письмовому провадженні).

Ухвалою суду від 10.10.2024 року повторно витребувано докази у справі.

Ухвалою суду від 21.10.2024 року продовжено представнику Яворівського ВДВС у Яворівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції строк для виконання вимог ухвали Львівського окружного адміністративного суду від 10.10.2024 у справі №380/19573/24 - на п`ять днів з моменту отримання копії ухвали.

Ухвалою суду від 28.10.2024 року вирішено питання строку звернення до суду.

Суд встановив наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини:

Судом встановлено, що в провадженні Яворівського ВДВС у Яворівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебуває виконавче провадження № 75111664 щодо виконання ухвали Яворівського районного суду Львівської області від 09.05.2024 року, про встановлення тимчасового графіку побачень ОСОБА_2 із малолітньої донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: кожну першу і третю суботу місяця з 11:00 години до 14:00 години та кожну другу і четверту неділю місяця з 15:00 до 17:00 години, у присутності ОСОБА_4 ; кожного дня з 18:00 години до 18:30 години, засобами телефонного, відео чи іншого зв`язку, у присутності матері ОСОБА_5 .

На підставі заяви стягувача державним виконавцем 22.05.2024 року, керуючись статтями 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон), винесено постанову про відкриття виконавчого провадження від 24.05.2024 року, про «Застосувати заходи забезпечення позову шляхом встановлення тимчасового графіку побачень ОСОБА_2 з малолітньою донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: кожну першу і третю суботу місяця з 11:00 години до 14:00 години та кожну другу і четверту неділю місяця з 15:00 до 17:00 години, у присутності матері ОСОБА_5 ; кожного дня з 18:00 години до 18:30 години, засобами телефонного, відео чи іншого зв`язку, у присутності матері ОСОБА_5 ., постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження.».

24 травня 2024 року державним виконавцем засобами поштового зв`язку надіслано повідомлення ОСОБА_5 , та ОСОБА_2 , в якій державний виконавець повідомив, що 01.06.2024 о 11:00 год., за адресою: м. Новояворівськ, вул. С.Стрільців, 5, будуть проводитися виконавчі дії, а саме встановлення державним виконавцем факту виконання чи невиконання боржником ОСОБА_5 , ухвали № 944/7602/23 виданої 09.05.2024 року Яворівським районним судом Львівської області про застосування заходів забезпечення позову шляхом встановлення тимчасового графіку побачень ОСОБА_2 з малолітньою донькою ОСОБА_3 .

31 травня 2024 року державним виконавцем складено акт, який містить інформацію стосовно доведення до відома ухвали суду від 09.05.2024 року № 944/7602/23, та в якій ОСОБА_2 , та ОСОБА_5 , ознайомлені під підпис.

01 червня 2024 року державним виконавцем складено акт, який містить інформацію стосовно побачення ОСОБА_2 , з малолітньою донькою ОСОБА_3 , згідно ухвали Яворівського районного суду Львівської області виданої 09.05.2024 року, та в якій ОСОБА_2 , та ОСОБА_6 , ознайомлені під підпис.

03 червня 2024 року державним виконавцем складено повідомлення ОСОБА_5 , та ОСОБА_2 , в якій повідомив, що 09.06.2024 о 15:00 год., за адресою: м. Новояворівськ, вул. С.Стрільців, 5, будуть проводитися виконавчі дії, а саме встановлення державним виконавцем факту виконання чи невиконання боржником ОСОБА_5 , ухвали № 944/7602/23 виданої 09.05.2024 року Яворівським районним судом Львівської області про застосування заходів забезпечення позову шляхом встановлення тимчасового графіку побачень ОСОБА_2 з малолітньою донькою ОСОБА_3 .

09 червня 2024 року державним виконавцем складено акт, який містить інформацію стосовно побачення ОСОБА_2 , з малолітньою донькою ОСОБА_3 , згідно ухвали Яворівського районного суду Львівської області виданої 09.05.2024 року, та в якій ОСОБА_2 , та ОСОБА_6 , ознайомлені під підпис.

Ухвалою Яворівського районного суду Львівської області від 03.06.2024 року у справі № 944/7602/23, клопотання відповідача ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову задовольнити частково.

Ухвалу Яворівського районного суду Львівської області від 09 травня 2024 року про забезпечення позову змінити в частині спілкування позивача ОСОБА_2 з донькою ОСОБА_3 засобами телефонного, відео- чи іншого зв`язку, визначивши, що ОСОБА_2 має право спілкуватись з донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , засобами телефонного, відео- чи іншого зв`язку кожного дня протягом 30 (тридцяти) хвилин в період з 08 години 00 хвилин до 20 години 00 хвилин, в присутності мами ОСОБА_1 .

В іншій частині тимчасовий графік побачень ОСОБА_2 з донькою

ОСОБА_3 , встановлений ухвалою Яворівського районного суду Львівської області від 09 травня 2024 року, залишено без змін.

14 червня 2024 року державним виконавцем складено повідомлення ОСОБА_5 , та ОСОБА_2 , в якій повідомив, що 15.06.2024 о 11:00 год., за адресою: м. Новояворівськ, ТЦ «Підкова», дитячий розважальний центр «РІО» (Боржника, в телефонному режимі 14.06.2024 року о 10:18 год., було повідомлено про місце побачення) будуть проводитися виконавчі дії, а саме встановлення державним виконавцем факту виконання чи невиконання боржником ОСОБА_5 , ухвали № 944/7602/23 виданої 09.05.2024 року Яворівським районним судом Львівської області про застосування заходів забезпечення позову шляхом встановлення тимчасового графіку побачень ОСОБА_2 з малолітньою донькою ОСОБА_3 .

15 червня 2024 року державним виконавцем складено акт, за участю понятих, який містить інформацію про те, що 15.06.2024 року побачення ОСОБА_2 , з малолітньою донькою ОСОБА_3 , не відбулось, оскільки боржниця ОСОБА_5 , з донькою ОСОБА_3 , не прибули, попри що була повідомлена належним чином засобами поштового і телефонного зв`язку.

18 червня 2024 року державним виконавцем у виконавчому провадженні №75111664 винесено постанову про накладення на ОСОБА_5 штрафу згідно акту державного виконавця від 15 червня 2024 року.

19 червня 2024 року державним виконавцем складено повідомлення ОСОБА_5 , та ОСОБА_2 , в якій повідомив, що 23.06.2024 о 15:00 год., за адресою: м. Новояворівськ, , вул. С. Стрільців, 5, будуть проводитися виконавчі дії, а саме встановлення державним виконавцем факту виконання чи не виконання боржником ОСОБА_5 , ухвали № 944/7602/23 виданої 09.05.2024 року Яворівським районним судом Львівської області про застосування заходів забезпечення позову шляхом встановлення тимчасового графіку побачень ОСОБА_2 з малолітньою донькою ОСОБА_3 .

21 червня 2024 року ОСОБА_1 , звернулася до Начальника Яворівського ВДВС в якій просила відкласти виконавче провадження згідно ухвали №944/7602/23 від 09.05.2024 року Яворівського районного суду Львівської області у зв`язку із хворобою, що підтверджується медичною довідкою на 10 робочих днів.

21 червня 2024 року державним виконавцем у виконавчому провадженні №75111664 винесено постанову про відкладення виконавчих дій до 04.07.2024 року.

03 липня 2024 року ОСОБА_1 , звернулася до Начальника Яворівського ВДВС в якій просила відкласти виконавче провадження згідно ухвали №944/7602/23 від 09.05.2024 року Яворівського районного суду Львівської області у зв`язку із хворобою малолітньої дитини ОСОБА_3 , що підтверджується медичною довідкою на 10 робочих днів.

06 липня 2024 року державним виконавцем складено повідомлення ОСОБА_5 , та ОСОБА_2 , в якій повідомив, що 06.07.2024 о 11:00 год., за адресою: м. Новояворівськ, , вул. С. Стрільців, 5, будуть проводитися виконавчі дії, а саме встановлення державним виконавцем факту виконання чи не виконання боржником ОСОБА_5 , ухвали № 944/7602/23 виданої 09.05.2024 року Яворівським районним судом Львівської області про застосування заходів забезпечення позову шляхом встановлення тимчасового графіку побачень ОСОБА_2 з малолітньою донькою ОСОБА_3 .

06 липня 2024 року державним виконавцем складено акт, за участю понятих, який містить інформацію про те, що 05.07.2024 року побачення ОСОБА_2 , з малолітньою донькою ОСОБА_3 , не відбулось, оскільки боржниця ОСОБА_5 , з донькою ОСОБА_3 , не прибули, попри що була повідомлена належним чином засобами поштового і телефонного зв`язку.

08 липня 2024 року державним виконавцем у виконавчому провадженні №75111664 винесено постанову про накладення на ОСОБА_5 штрафу згідно акту державного виконавця від 06 липня 2024 року.

Вважаючи протиправними постанови державного виконавця про накладення штрафу від 18.06.2024 року та від 08.07.2024 року позивачка звернулася до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зважає на наступне.

Положення статті 19 Конституції України встановлюють, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При цьому кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб (стаття 55 Конституції України).

Право на судовий захист відображене і у частині першій статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Завданням адміністративного судочинства є ефективний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Відповідно, у випадку звернення зацікавленої особи з позовом до суду, адміністративний суд повинен надати правову оцінку діям суб`єкта владних повноважень при прийнятті того чи іншого рішення та перевірити його відповідність критеріям правомірності, які пред`являються до рішень суб`єктів владних повноважень та які закріплені у статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

За змістом частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Приписами статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Відповідно до частини 1 статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Частиною 2 статті 129 -1 Конституції України встановлено, що держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 року № 1404-VIII (далі Закон № 1404-VIII), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з частиною першою статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Приписами пункту 1 частини другої статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

У статті 63 Закону № 1404-VIII визначено, що за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність. Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником. У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом. У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження. Виконавець під час виконання рішення про заборону вчиняти певні дії або про утримання від вчинення певних дій доводить до відома боржника резолютивну частину такого рішення, про що складає відповідний акт. Після складення акта виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Відповідно до норм статті 64-1 Закону № 1404-VIII, виконання рішення про встановлення побачення з дитиною полягає у забезпеченні боржником побачень стягувача з дитиною в порядку, визначеному рішенням.

Державний виконавець здійснює перевірку виконання боржником цього рішення у час та місці побачення, визначених рішенням, а у разі якщо вони рішенням не визначені, то перевірка здійснюється у час та місці побачення, визначених державним виконавцем.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення державний виконавець складає акт та виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі, визначеному частиною першою статті 75 цього Закону. У постанові зазначаються вимога виконувати рішення та попередження про кримінальну відповідальність.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення державний виконавець складає акт, виносить постанову про накладення на боржника штрафу в подвійному розмірі, надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення, звертається з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України до суду за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби, виносить вмотивовану постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами (із врахуванням обмежень, передбачених частиною десятою статті 71 цього Закону) та вживає інші заходи примусового виконання рішення, передбачені цим Законом.

У разі виконання рішення боржником виконавець складає акт та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Якщо боржник у подальшому перешкоджає побаченням стягувача з дитиною, стягувач має право звернутися до державного виконавця із заявою про відновлення виконавчого провадження. Після відновлення виконавчого провадження державний виконавець повторно здійснює заходи, передбачені цією статтею.

Рішення про усунення перешкод у побаченні з дитиною виконується у порядку, встановленому статтею 63 цього Закону.

Згідно зі статтею 75 Закону № 1404-VIII, у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до пункту 9 розділу ІХ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5, зазначено, що у разі невиконання без поважних причин боржником рішення про встановлення побачення з дитиною державний виконавець здійснює заходи примусового виконання рішення, передбачені частиною третьою статті 64-1 Закону.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення про встановлення побачення з дитиною державний виконавець здійснює заходи примусового виконання рішення, передбачені частиною четвертою статті 64-1 Закону.

При кожному наступному невиконанні боржником зазначеного рішення державний виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі, визначеному частиною четвертою статті 64-1 Закону.

Суд зазначає про те, що аналіз правових норм, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дає підстави для висновку про те, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов`язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов`язання (виконати судове рішення).

Така відповідальність настає за умови, що судове рішення не виконано без поважних причин і в строк, встановлений державним виконавцем. Тобто, даючи оцінку тому чи правомірно на боржника наклали штраф за невиконання/повторне невиконання судового рішення потрібно з`ясувати часові рамки, в межах яких боржник мав вчинити певні дії (за виконавчим листом) і в чому причина невиконання судового рішення у відведений йому строк. У цьому зв`язку варто зауважити, що сам факт невиконання судового рішення у визначений строк без з`ясування і оцінки причин цього невиконання не може вважатися підставою для відповідальності боржника відповідно до статті 75 Закону № 1404-VIII.

Поважність причин невиконання судового рішення оцінюється у кожному конкретному випадку через призму того, наскільки це (об`єктивно) перешкодило виконати судове рішення.

За приписами статті 64-1 Закону № 1404-VІІІ, у разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення державний виконавець складає акт, виносить постанову про накладення на боржника штрафу в подвійному розмірі, надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення, звертається з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України до суду за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби, виносить вмотивовану постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами (із врахуванням обмежень, передбачених частиною десятою статті 71 цього Закону) та вживає інші заходи примусового виконання рішення, передбачені цим Законом.

Повторним невиконанням судового рішення, в розумінні статті 64-1 Закону №1404-VІІІ, є встановлений відповідним актом факт кожного наступного невиконання боржником судового рішення після складення акту про невиконання такого рішення вперше та винесення відповідної постанови про накладення штрафу за невиконання судового рішення без поважних причин.

Поважність причин невиконання судового рішення оцінюється у кожному конкретному випадку через призму того, наскільки це (об`єктивно) перешкодило виконати судове рішення.

Позивач обґрунтовуючи свої вимоги зазначає, що в матеріалах відсутні докази узгодження державним виконавцем на виконання пункту 5 розділу ІХ Інструкції № 512/5 місця проведення побачень стягувача з дитиною, з урахуванням позиції обох сторін виконавчого провадження та інтересів дитини, шляхом винесення постанови про визначення часу та (або) місця побачення стягувача з дитиною. Стверджують, що державний виконавець

Яворівського відділу державної виконавчої служби у Яворівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції - Фітель О.Р., не визначила місце побачення стягувача з дитиною, шляхом винесення відповідної постанови у межах виконавчого провадження ВП № 75111664. В матеріалах справи відсутня відповідна постанова про визначення часу та (або) місця побачення стягувача з дитиною.

Суд звертає увагу на те, що п. 5 розділу ІХ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 (далі по тексту - Інструкція № 512/5), не вказує на наявність повноважень у державного виконавця визначати місце та спосіб спілкування стягувача з дитиною, а вказує виключно на можливість визначення часу та (або) місця побачення. Лише при недосягненні домовленості між боржником та стягувачем щодо місця зустрічей, державний виконавець приймає постанову.

Судом встановлено, що 24.05.2024 державним виконавцем Фітель О.Р. складено повідомлення сторонам виконавчого провадження про необхідність прибуття до Яворівського ВДВС у Яворівському районі Львівської області ЗМУ МЮ за адресою: м. Новояворівськ, вул. С. Стрільців 5, для ознайомлення із ухвалою суду, здійснено виклик позивача.

Крім того суд зазначає, що 01.06.2024 та 09.06.2024 за адресою м. Новояворівськ, державним виконавцем були призначені виконавчі дії, а саме встановлення державним виконавцем факту виконання чи невиконання ухвали № 944/7602/23 виданої 09.05.2024 Яворівським районним судом Львівської області, про що складені відповідні акти. Позивач претензій та зауважень до місця побачень не мала.

Окрім того, позивач мала право ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження, внесеними до автоматизованої системи виконавчого провадження, за адресою в мережі Інтернет https://asvpweb.minjust.gov.ua/, де також забезпечена можливість онлайн-оплати за допомогою ідентифікатору для доступу (зазначається лише в постановах про відкриття виконавчого провадження, які направляються стягувачу та боржнику). Постанова про відкриття виконавчого провадження №75111664, а отже з усіма постановами та матеріалами виконавчого провадження, в тому числі і з актами державного виконавця, позивач як сторона виконавчого провадження позивач мала можливість ознайомлюватись у будь-який зручний для неї час.

Суд зазначає, що невиконання рішення суду боржником не було пов`язано з об`єктивно поважними обставинами або причинами. Ті обставини, на які позивач покликається у позові, не є поважними причинами невиконання рішення суду в розумінні закону, відтак не звільняють боржника від відповідальності за невиконання рішення.

Більш того, суд акцентує увагу позивача на те, що ухвала Яворівського районного суду Львівської області від 09.05.2024 по справі № 944/7602/23, а саме забезпечення позову шляхом встановлення тимчасового графіку побачень ОСОБА_2 з малолітньою донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме: кожну першу і третю суботу місяця з 11:00 години до 14:00 години та кожну другу і четверту неділю місяця з 15:00 до 17:00 години, у присутності матері ОСОБА_5 ; кожного дня з 18:00 години до 18:30 години, засобами телефонного, відео чи іншого зв`язку, у присутності матері ОСОБА_5 , яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_3 , про існування якого позивач знала, набрала законної сили та з урахуванням положень статті 14 КАС України є обов`язковими до виконання, що, у свою чергу свідчить про необхідність її виконання як в добровільному, так і в примусовому порядку.

З огляду на вказане, у суду відсутні підстави вважати, що ухвала Яворівського районного суду Львівської області від 09.05.2024 по справі № 944/7602/23, невиконано позивачем з поважних причин у строк, встановлений державним виконавцем.

З матеріалів виконавчого провадження судом також встановлено, що ОСОБА_1 зверталася до Яворівського районного суду Львівської області із скаргою на дії державного виконавця Яворівського відділу державної виконавчої служби у Яворівському районі Львівської області.

Ухвалою Яворівського районного суду Львівської області від 26.06.2024 року у справі № 944/7602/23, у задоволенні скарги на дії державного виконавця Яворівського відділу державної виконавчої служби у Яворівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), - відмовлено.

В мотивувальній частині ухвали суду від 26.06.2024 року, зокрема зазначено наступне:

«Судом встановлено (що не заперечувалось сторонами), що в провадженні Яворівського відділу державної виконавчої служби у Яворівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) перебуває виконавче провадження №№75111664, яке відкрито 24.05.2024 з примусового виконання ухвали Яворівського районного суду Львівської області від 09.05.2024 по справі № 944/7602/23, а саме забезпечення позову шляхом встановлення тимчасового графіку побачень ОСОБА_2 з малолітньою донькою ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: кожну першу і третю суботу місяця з 11:00 години до 14:00 години та кожну другу і четверту неділю місяця з 15:00 до 17:00 години, у присутності матері ОСОБА_4 ; кожного дня з 18:00 години до 18:30 години, засобами телефонного, відео чи іншого зв`язку, у присутності матері ОСОБА_4 , яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Виконання судового рішення відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 26 червня 2013 року № 5-рп/2013 у справі № 1-7/2013 є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов`язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають з відносин щодо примусового виконання судових рішень.

Під час виконання судових рішень учасники справи мають право оскаржити рішення, дії або бездіяльність органів державної виконавчої служби, їх посадових осіб, виконавців чи приватних виконавців у порядку судового контролю, оскільки виконання судового рішення є завершальною стадією судового розгляду.

Відповідно до статті 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Згідно зі статтею 451 ЦПК України, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Отже, предметом судового захисту за скаргою на рішення, дії чи бездіяльність виконавців під час виконання судового рішення є порушене право заявника, що підлягає доказуванню і встановленню при ухваленні судового рішення.

Посилання скаржника на ту обставину, що боржником у постанові державного виконавця, вказана ОСОБА_4 . Однак, прізвище, ім`я, по-батькові боржника - ОСОБА_1 , суд вважає безпідставними.

Відповідно до п.2. ч.5. статті 15 ЗУ «Про виконавче провадження», у разі якщо сторона виконавчого провадження змінила найменування (для юридичної особи) або прізвище, ім`я чи по батькові (для фізичної особи), виконавець, за наявності підтверджуючих документів, змінює своєю постановою назву сторони виконавчого провадження.

Тобто боржник вправі звернутись у ВДВС у Яворівському районі Львівської області ЗМУ МЮ із заявою про зміну назви сторони виконавчого провадження.

Відповідно до частини першої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець зобов`язаний, зокрема здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом (пункт 1 частини другої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження»).

Судом встановлено, що 24.05.2024 державним виконавцем Фітель О.Р. складено повідомлення сторонам виконавчого провадження про необхідність прибуття до Яворівського ВДВС у Яворівському районі Львівської області ЗМУ МЮ для ознайомлення із ухвалою суду, здійснено виклик ОСОБА_4 та зобов`язано надати з-поміж іншого копію паспорта громадянина України.

Також, 03.06.2024 та 14.06.2024 державним виконавцем ОСОБА_8 складено повідомлення сторонам виконавчого провадження про необхідність прибуття до Яворівського ВДВС у Яворівському районі Львівської області ЗМУ МЮ для проведення виконавчих дій, а саме встановлення державним виконавцем факту виконання чи невиконання боржником ОСОБА_4 ухвали № 944/7602/23 виданої 09.05.2024.

01.06.2024, 09.06.2024 державним виконавцем Яворівського ВДВС у Яворівському районі Львівської області ЗМУ МЮ Фітель О.Р. складено акт про те, що 01.06.2024, 09.06.2024 відбулось побачення ОСОБА_2 з малолітньою донькою ОСОБА_9 . Акт складений за участю державного виконавця та сторін виконавчого провадження.

15.06.2024 державним виконавцем Яворівського ВДВС у Яворівському районі Львівської області ЗМУ МЮ Фітель О.Р. складено акт про те, що побачення ОСОБА_2 з малолітньою донькою ОСОБА_9 не відбулось, оскільки боржник ОСОБА_4 з дитиною не прибули, попри те, що була повідомлена належним чином засобами поштового та телефонного зв`язку.

Так, 18.06.2024 державним виконавцем Яворівського ВДВС у Яворівському районі Львівської області ЗМУ МЮ Фітель О.Р. винесено постанову про накладення штрафу, за змістом якої 15.06.2024 державним виконавчем проведено перевірку виконання боржником рішення згідно з виконавчим документом №944/7602/23 та складено акт державного виконавя, яким встановлено, що боржником ОСОБА_4 рішення суду згідно з виконачим документом не виконано. За невиконання без поважних причин у встановлений законом строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, на ОСОБА_4 накладено штрав на користь держави у розмірі 1700, 00 грн.

Виконання рішень про встановлення побачення з дитиною, рішення про усунення перешкод у побаченні з дитиною регламентується спеціальними правилами статті 64-1 Закону України «Про виконавче провадження».

За частиною першою та другою цієї статті виконання рішення про встановлення побачення з дитиною полягає у забезпеченні боржником побачень стягувача з дитиною в порядку, визначеному рішенням. Державний виконавець здійснює перевірку виконання боржником цього рішення у час та місці побачення, визначених рішенням, а у разі якщо вони рішенням не визначені, то перевірка здійснюється у час та місці побачення, визначених державним виконавцем.

Відповідно до пункту 8 розділу ІХ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2832/5) та зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 02 квітня 2012 року за № 489/20802, державний виконавець здійснює перевірку виконання боржником рішення про встановлення побачення з дитиною у час та місці побачення стягувача з дитиною, визначені рішенням або державним виконавцем.

У частині четвертій статті 19 Закону України «Про виконавче провадження» зазначено, що сторони зобов`язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов`язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи.

Більше того, згідно з частиною першою статті 13 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та прниймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, розпоряджень, внесення подання, складанням актів та протоколів, надання доручень та розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до п.9 Розділу IX Інструкції з організації примусового виконання рішень, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 2 квітня 2012 р. за № 489/20802, у разі невиконання без поважних причин боржником рішення про встановлення побачення з дитиною державний виконавець здійснює заходи примусового виконання рішення, передбачені частиною третьою статті 64-1 Закону України «Про виконавче провадження». У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення про встановлення побачення з дитиною державний виконавець здійснює заходи примусового виконання рішення, передбачені частиною четвертою статті статті 64-1 Закону. При кожному наступному невиконанні боржником зазначеного рішення державний виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі, визначеному частиною четвертою статті статті 64-1 Закону.

Положеннями частин третьої та четвертої статті 64-1 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі невиконання без поважних причин боржником рішення державний виконавець складає акт та виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі, визначеному частиною першою статті 75 цього Закону. У постанові зазначаються вимога виконувати рішення та попередження про кримінальну відповідальність.

Відповідно до частин 1-4 ст. 64-1 Закону України «Про виконавче провадження», виконання рішення про встановлення побачення з дитиною полягає у забезпеченні боржником побачень стягувача з дитиною в порядку, визначеному рішенням.

Державний виконавець здійснює перевірку виконання боржником цього рішення у час та місці побачення, визначених рішенням, а у разі якщо вони рішенням не визначені, то перевірка здійснюється у час та місці побачення, визначених державним виконавцем.

Отже, частина друга вищевказаної статті закону містить імперативну норму про те, що державний виконавець здійснює перевірку виконання боржником рішення про встановлення побачення з дитиною у час та місці побачення, визначених рішенням, а в разі, якщо вони рішенням не визначені, перевірка здійснюється у час та місці побачення, визначених державним виконавцем.

Як убачається з ухвали Яворівського районного суду Львівської області від 09.05.2024 у справі №944/7602/23, судом визначено як час спілкування малолітньої дитини з батьком у присутності матері .

До матеріалів скарги не надано доказів, що скаржник (боржник по виконавчому провадженню) зверталася до суду із заяву щодо скасування заходів забезпечення позову в порядку ст. 158 ЦПК України, а також доказів задоволення такої заяви та скасування заходів забезпечення позову встановлені ухвалою Яворівського районного суду Львівської області від 09.05.2024 у справі №944/7602/23.

Скаржником не надано належних та допустимих доказів, як підставу своїх вимог, саме в підтвердження обставин неправомірних дій державного виконавця щодо встановлення боржнику обов`язку виконувати рішення (ухвалу) Яворівського районного суду Львівської області від 09.05.2024 та відсутні підстави зупинення виконання ухвали, такі твердження заявника не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду, а тому суд дійшов висновку, що скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.».

Згідно з частиною четвертою статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

За змістом частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оскаржувані постанови відповідача відповідають критеріям, які встановлені частиною другою статті 2 КАС України, а тому й підстави для визнання їх протиправними та скасування відсутні.

Частиною 1, 2 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Приписами статті 90 КАС України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи викладене, на підставі наданих доказів у їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, суд вважає, що позовна заява не підлягає задоволенню.

Враховуючи той факт, що суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовної заяви, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 72,77,94, 241 -246, 262, 295 КАС України , суд

в и р і ш и в :

У задоволенні позову ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ) до Яворівського ВДВС у Яворівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (адреса: вул. Львівська, 2, м. Яворів,Яворівський р-н, Львівська обл.,81000) за участю третьої особи без самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) про визнання протиправними та скасування постанов відмовити повністю.

Судові витрати стягненню не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини шостої статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення. Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

СуддяКарп`як Оксана Орестівна