Ухвала

від 11.11.2024 по справі 380/20803/24

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

11 листопада 2024 рокусправа № 380/20803/24

Суддя Львівського окружного адміністративного суду Кисильова О.Й., перевіривши виконання вимог статей 160-161 КАС України за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Золочівської районної державної адміністрації Львівської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и л а:

ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління соціального захисту населення Золочівської районної державної адміністрації Львівської області (далі відповідач), у якому просить:

- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови в перерахунку одноразової виплати до 5 травня за 2022 рік;

- стягнути з відповідача на користь позивача одноразову виплату до 5 травня з урахуванням норм Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" у редакції Закону від 25.12.1998 № 367-XIV, з урахуванням виплачених сум.

Ухвалою від 14.10.2024 позовна заява залишена без руху, позивачу наданий строк для усунення недоліків позовної заяви, а саме: - надання заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду та вказати обставини, які можуть бути враховані судом, як поважні для поновлення пропущеного строку із наданням відповідних доказів.

06.11.2024 на виконання вимог ухвали від 14.10.2024, позивач надіслав до суду заяву про поновлення строку звернення до суду, зазначивши, що відповідно до довідки від 16.09.2022 № 216 позивач у період з 15.08.2021 по 16.09.2022 був направлений до національного контингенту для участі України в місії ООН зі стабілізації у Демократичній Республіці Конго. Також з жовтня 2022 року по лютий 2024 року особовий склад військової частини НОМЕР_1 , у тому й числі позивач, з метою якісного виконання завдань за призначенням, був залучений до організації бойового злагодження військового підрозділу.

Разом з цим позивач зазначає, що згідно із довідкою від 08.02.2024 № 130 ОСОБА_1 , за результатами військово-лікарської комісії перебував у реабілітаційній відпустці за станом здоров`я. Вказані обставини, на думку позивача, є підставою для визнання поважними причини пропуску строку звернення до суду.

Надаючи оцінку поважності причини пропуску позивачем строку звернення до суду, слід врахувати таке.

Із позовної заяви та доданих документів встановлено, що позивач звернувся до суду з вимогою про виплату щорічної грошової допомоги до 05 травня за 2022 рік.

Відповідно до ч. 4 ст. 17-1 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.

Відтак, строк звернення до суду з цією вимогою обчислюється з 01.10.2022 та закінчується 31.03.2023.

Щодо покликання позивача на довідку від 16.09.2022 № 216, суддя зауважує таке.

Відповідно до довідки військової частини НОМЕР_2 від 16.09.2022 № 216, старший прапорщик ОСОБА_1 з 15.08.2021 по 16.09.2022 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 зі стабілізації у Демократичній республіці Конго, місто Гома).

Отже, інформація, яка наведена у цій довідці, свідчить про перебування позивача за межами України у період з 15.08.2021 по 16.09.2022, у той час, як строк звернення до суду з вимогою щодо виплати одноразової допомоги до 5 травня за 2022 рік обчислюється з 01.10.2022 та закінчується 31.03.2023.

Таким чином, суддя не бере до уваги доводи позивача щодо поважності причин пропуску строку звернення до суду відповідно до довідки від 16.09.2022 № 216, оскільки наведені у довідці обставини виникли та завершені поза межами строку звернення до суду із вимогами щодо виплати допомоги до 5 травня 2022 року.

Щодо твердження позивача про те, що з жовтня 2022 року по лютий 2024 року, особовий склад військової частини НОМЕР_1 , у тому й числі позивач, з метою якісного виконання завдань за призначенням, залучався до організації бойового залагодження військового підрозділу, суддя не бере до їх уваги, оскільки докази, які б підтверджували наведені позивачем обставини у матеріалах справи відсутні.

Щодо доводів позивача про те, що відповідно до довідки від 08.02.2024 № 130 за результатами військово-лікарської комісії ОСОБА_1 перебував у реабілітаційній відпустці за станом здоров`я, тому вказане є підставою для поновлення пропущеного строку, суддя враховує таке.

Відповідно до довідки військової частини НОМЕР_1 від 08.02.2024 № 130 майстер-сержант ОСОБА_1 07.02.2024 отримав травмування. Травма отримана в службовий час, пов`язана з проходженням військової служби.

Варто відмітити, що строк звернення до суду з вимогою про нарахування та виплату одноразової допомоги до 5 травня 2022 року закінчився 31.03.2023.

Довідка від 08.02.2024 № 130 свідчить про обставини, які виникли у позивача 07.02.2024, тобто поза межами строку звернення до суду із вимогами щодо виплати допомоги до 5 травня 2022 року.

Беручи до уваги наведене вище, суддя відмічає, що у період з 20.09.2022, тобто після повернення в Україну, позивач повинен був дізнатися про порушення його прав щодо виплати спірної допомоги, та у строк до 31.03.2023 звернутися до суду за захистом порушеного права, чого позивачем зроблено не було.

Доказів існування поважних причин, які перешкоджали позивачу у період з 20.09.2022 по 31.03.2023 звернутися до суду, позивач суду не надав.

Відтак, доводи позивача про поважність пропуску строку звернення за існування обставин, викладених у заяві про усунення недоліків від 06.11.2024, є безпідставними.

Також, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду у постанові від 02.12.2021 у справі № 640/20314/20, досліджуючи питання щодо поважності причин пропуску процесуального строку зазначив, що причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Тобто, поважними причинами можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, при цьому такі обставини повинні бути протягом строку, який пропущен та підтверджуватись належним чином.

Зважаючи на це, покликання позивача у клопотанні на обставини наведені у довідках від 16.09.2022 № 216 та від 08.02.2024 № 130, як причини пропуску строку звернення до суду, не можуть бути визнані судом поважними.

Так, ч. 2 ст. 44 КАС України покладає на учасників справи обов`язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, в тому числі щодо дотримання строків звернення до суду, визначених законом, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду з відповідним позовом.

Слід зауважити, що під строком звернення до адміністративного суду розуміється строк, протягом якого особа має право звернутися з адміністративним позовом і розраховувати на одержання судового захисту. Дотримання цього строку є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах, яка дисциплінує учасників цих відносин, запобігає зловживанням, сприяє стабільності діяльності суб`єктів владних повноважень щодо виконання своїх функцій. Відсутність цієї умови приводила б до постійного збереження стану невизначеності та неостаточності у відносинах.

Суддя, оцінюючи обставини, що перешкоджали особі здійсненню права на своєчасне звернення за захистом порушених прав, свобод та інтересів, повинен виходити з оцінки та аналізу всіх наведених у заяві доводів.

Поновлення встановленого процесуальним законом строку для звернення до адміністративного суду здійснюється у розумних межах та лише у виняткових, особливих випадках, виключно за наявності обставин об`єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права звернення до адміністративного суду за захистом порушених прав, свобод або законних інтересів.

Отже, поновлюються лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.

Законодавче закріплення строків звернення з адміністративним позовом до суду є гарантією стабільності публічно-правових відносин, призначенням якої є забезпечення своєчасної реалізації права на звернення до суду, забезпечення стабільної діяльності суб`єктів владних повноважень при здійсненні управлінських функцій, дисциплінування учасників адміністративного судочинства.

За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Як вже зазначалось, відповідно до ч. 4 ст. 17-1 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.

Відтак, строк звернення до суду вимогою про виплату щорічної грошової допомоги до 05 травня за 2022 рік обчислюється з 01.10.2022 та закінчується 31.03.2023.

До суду із даним позовом позивач звернувся засобами поштового зв`язку 02.10.2024, про що свідчить трекінг поштових відправлень № 8070000025116, пропустивши, при цьому, передбачений ч. 2 ст. 122 КАС України шестимісячний строк звернення до суду.

Заява позивача від 06.11.2024 про усунення недоліків позову не містить жодних обставин, які підтверджені належними доказами, в обґрунтування поважності причин пропуску позивачем строків звернення до суду із цим позовом.

Згідно із п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, у випадках, передбачених ч. 2 ст. 123 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 123 КАС України передбачено, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

З огляду на викладене вище, з урахуванням тих обставин, що позивач подав позов після закінчення строків, встановлених ч. 2 ст. 122 КАС України, та наведені підстави поважності причин пропуску строку звернення до суду не є поважними, існують підстави для повернення позовної заяви ОСОБА_1 .

Відповідно до ч. 8 ст. 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Керуючись ст. ст. 47, 122, 123, 160, 161, 169, 248, КАС України,

у х в а л и л а:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Золочівської районної державної адміністрації Львівської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, разом із доданими до неї документами повернути позивачеві.

Роз`яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

СуддяКисильова Ольга Йосипівна