Ухвала

від 12.11.2024 по справі 380/22934/24

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

12 листопада 2024 рокусправа № 380/22934/24

Суддя Львівського окружного адміністративного суду Грень Н.М. одержала позовну заяву ОСОБА_1 до П`ятої львівської державної нотаріальної контори Львівської області, про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,

у с т а н о в и л а :

До Львівського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 з позовом до П`ятої львівської державної нотаріальної контори Львівської області, в якому просить:

- визнати бездіяльність П`ятої львівської державної нотаріальної контори Львівської області протиправною щодо ненадання відповіді на запит від 28.10.2024 та запитуваної у ньому інформації;

- зобов`язати П`яту львівську державну нотаріальну контору Львівської області у п`ятиденний строк з моменту набрання судовим рішенням законної сили надати відповідь на запит від 28.10.2024 та запитувану у ньому інформацію.

Також позивач просить звільнити її від сплати судового збору.

Відповідно до вимог статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви, у тому числі з`ясовує, чи:

- відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу;

- позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними);

- немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Суд перевірив позовну заяву та додані до неї матеріали і встановив, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України.

Частиною 2 статті 160 КАС України визначено, що позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Відповідно до частини 3 статті 9 КАС України кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Таким правом користуються й особи, в інтересах яких подано позовну заяву, за винятком тих, які не мають адміністративної процесуальної дієздатності.

За приписами частини 1 статті 43 КАС України здатність мати процесуальні права та обов`язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).

Згідно із частинами 7 і 8 статті 44 КАС України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.

Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Відповідно до частини 10 статті 44 КАС України якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним підписом учасника справи (його представника). Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).

Абзацом 2 частини 8 статті 18 КАС України встановлено, що особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, подають процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняють інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, з використанням власного електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги», якщо інше не визначено цим Кодексом.

Отже, приписами КАС України визначено дві форми звернення учасників справи з позовною заявою: в паперовій формі зі скріпленням власноручного підпису учасника справи (його представника) або в електронній формі з обов`язковим скріпленням документів власним електронним підписом учасника справи через Електронний кабінет.

Позовна заява подана в електронній формі зі скріпленням документів власним електронним підписом учасника справи через Електронний кабінет від імені ОСОБА_1 , однак до суду не надано належним чином завірених доказів адміністративно-процесуальної правоздатності (копій паспорта та реєстраційного номера облікової картки платника податків) на підтвердження особи позивача.

З огляду на викладене, позивачу необхідно надати документи, що посвідчують особу, а також ті, що підтверджують зареєстроване місце проживання.

Ця вимога суду не може вважатися формальною, оскільки в майбутньому може вплинути на хід виконання судового рішення у справі.

Відповідно до частини 3 статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

До позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Якщо позовна заява подається особою звільненою від сплати судового збору відповідно до закону то у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору (частина 3 статті 161, частина 8 статті 160 КАС України).

Правові засади справляння судового збору платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір» №3674-VI від 08.07.2011 (далі Закон №3674-VI).

Частиною 1 статті 4 Закону №3674-VI встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно із статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» від 09.11.2023 №3460-IX прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2024 року становить 3028,00 грн.

Частиною 2 статті 4 Закону №3674-VI передбачено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою, фізичною особою-підприємцем встановлюється ставка судового збору в розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму на одну працездатну особу. За подання позову немайнового характеру, поданого фізичною особою, фізичною особою-підприємцем встановлюється ставка судового збору 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.

Відповідно до частини 3 статті 4 Закону №3674-VI при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною 2 цієї статті, в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (1211,20*0,8= 968,96).

Вказаний позов містить вимогу немайнового характеру. Тому, судовий збір за подання цього позову становить 968,96 грн.

Частиною 8 статті 160 КАС України передбачено, якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.

За подання цього позову до суду позивач судовий збірне сплатила та подала клопотання, в якому просить звільнити від сплати судового збору.

Частиною 1 статті 133 КАС України передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Відповідно до статті 8 Закону №3674-VI враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині 1 цієї статті (частина 2).

Таким чином, Законом України «Про судовий збір» визначений перелік осіб, які можуть бути звільнені від сплати судового збору у всіх інстанціях у силу закону, який наділяє їх певним статусом, або виходячи із чітко визначеного предмета спору. Цей перелік визначений у статті 5 зазначеного Закону та є вичерпним.

З огляду на викладене, звільнення від сплати судового збору є дискреційним правом, а не обов`язком суду, можливість реалізації якого пов`язується з майновим станом особи.

На підтвердження неможливості сплатити судовий збір позивач подала Відомості з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору за період з 1 кварталу 2023 року по 3 квартал 2024 року про відсутність інформації, довідку про неотримання допомоги від 28.05.2024 видану Шевченківським відділом соціального захисту, лист Державного центру зайнятості від 29.05.2024 та лист Департаменту пенсійного забезпечення, страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг від 30.05.2024.

Суд звертає увагу, що Законом №3674-VI чітко визначено, як одну з умов для звільнення від сплати судового збору, обов`язок доведення заявником обставин, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача фізичної особи за попередній календарний рік. Для звільнення від сплати судового збору заявник має довести існування фінансових труднощів та такого майнового стану, що надає підстави вважати за можливе звільнити таку особу від сплати судового збору.

Водночас Закон №3674-VI не містить вичерпного й чіткого визначеного переліку документів, які можливо вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі поданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням.

Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (пункт 44 рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.2005 у справі Княт проти Польщі (Kniat v. Poland), заява №71731/01; пункти 63-64 рішення Європейського суду з прав людини від 26.07.2005 у справі Єдамскі та Єдамска проти Польщі (Jedamski and Jedamska v. Poland), заява №73547/01).

Суд також виходить з того, що саме на заявника покладається обов`язок щодо доведення фактів відповідно до його прохання про звільнення (відстрочення) від сплати судового збору; обов`язок сплатити судові збори, встановлений відповідно до закону, має законну мету, а тому, за загальним правилом, не визнається судом непропорційним чи накладеним свавільно; застосовані згідно із законом процесуальні обмеження у формі обов`язку сплатити судовий збір, за загальним правилом, не зменшують для заявника можливості доступу до суду та не ускладнюють йому цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права.

Подібні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 27.06.2023 у справі №120/3505/22, від 20.09.2023 у справі №120/722/23 та від 02.11.2023 у справі №120/6039/22.

Суд звертає увагу позивача, що підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору чи звільнення від його сплати може бути, наприклад, довідка про доходи, про заробітну плату, пенсію, стипендію, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо.

Обґрунтування обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору, а також, подання доказів на підтвердження того, що майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку, розмірі і в строки покладається на особу, яка подає заяву або скаргу.

Викладене узгоджується із позицією Верховного Суду в ухвалі від 18.03.2021 у справі №824/1571/19-а, у постанові від 08.11.2023 у справі №120/969/23.

Отже, з огляду на викладене суд висновує, що позивач не надала до суду всіх доказів, щодо наявності у неї пільг із сплати судового збору, встановлених статтею 5 Закону України «Про судовий збір».

Тому, за подання цього позову слід сплатити судовий збір в сумі 968,96 грн. за платіжними реквізитами: Отримувач коштів: ГУК Львiв/Залізничний р-н/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38008294; Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.); Код банку отримувача (МФО): 899998; Рахунок отримувача: UA128999980313101206084013951; Код класифікації доходів бюджету: 22030101; Призначення платежу: *;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Львівський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

Слід зазначити, що відомості про платіжні реквізити для перерахування судового збору за подання адміністративного позову до Львівського окружного адміністративного суду розміщені, зокрема, на офіційному сайті суду (http://adm.lv.court.gov.ua) в розділі Судовий збір, де також можна автоматично розрахувати судовий збір та сформувати квитанцію для сплати судового збору.

Належним документом про сплату судового збору є оригінал квитанції установи банку або відділення зв`язку, які прийняли платіж або платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою банку і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення та зарахування до спеціального фонду Державного бюджету України.

Згідно з частиною 1 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи викладене, суд висновує, що позовна заява не відповідає вимогам передбаченим статтями 160, 161 КАС України. Тому, її слід залишити без руху.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 241-243, 248, 256 КАС України, суддя

п о с т а н о в и л а :

1. Позовну заяву ОСОБА_1 до П`ятої львівської державної нотаріальної контори Львівської області, про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії залишити без руху.

2. Позивачу надати строк протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення зазначених в мотивувальній частині ухвали недоліків.

3. Роз`яснити позивачу, що в разі не усунення недоліків, позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернута.

4. Копію ухвали направити позивачеві.

Ухвала про залишення позовної заяви без руху набирає законної сили з моменту її підписання та окремо не оскаржується. Заперечення на цю ухвалу може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду.

СуддяГрень Наталія Михайлівна