Рішення

від 12.11.2024 по справі 380/20473/24

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 листопада 2024 рокусправа № 380/20473/24

Львівський окружний адміністративний суд в складі головуючої судді Крутько О.В., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Бібрської міської ради Львівського району Львівської області про визнання протиправними дій,

В С Т А Н О В И В :

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в якій позивач просить суд:

встановити, у зв`язку із неповноважністю пленарного засідання, відсутність компетенції Бібрської міської ради Львівського району Львівської області щодо:

- проведення пленарного засідання XXXVIII сесії, що відбулось 30.08.2024 року;

- голосування за порядок денний XXXVIII сесії, що відбулась 30.08.2024 року;

- голосування з питань порядку денного XXXVIII сесії Бібрської міської ради, що відбулась 30.08.2024 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 30.08.2024 відбулось пленарне засідання XXXVIII сесії VIII скликання Бібрської міської ради Львівської області. Як вбачається з протоколу XXXVIII сесії VIII скликання Бібрської міської ради Львівської області від 30.08.2024 року, присутніми на пленарному засіданні міської ради були 13 депутатів та Бібрський міський голова ОСОБА_2 , а відсутніх депутатів міської ради також 13 осіб. На офіційному веб-сайті Бібрської міської ради, в розділі «Депутатський склад» вказано, що загальна чисельність депутатів міської ради становить 26 депутатів (витяг з офіційного веб-сайту додається). Таким чином, на пленарному засіданні XXXVIII сесії VIII скликання Бібрської міської ради Львівської області 30.08.2024 року були присутні депутати у кількості, що становить половину (50%) від загального складу міської ради.

Позивач вказує, що сесія Бібрської міської ради є повноважною лише за умови, якщо участь у ній приймає більше половини депутатів від загального складу ради, а саме 14 депутатів. Особа Бібрського міського голови не береться до уваги та не враховується до кількості присутніх депутатів міської ради при встановленні повноважності сесії міської ради, оскільки міський голова не є депутатом ради.

Позивач стверджує, що у пленарному засіданні XXXVIII сесії VIII скликання Бібрської міської ради Львівської області 30.08.2024 року брали участь депутати ради у кількості, що є недостатньою для повноважності міської ради. Внаслідок відсутності достатньої кількості депутатів, головуючий на пленарному засіданні не мав права відкривати та проводити пленарне засідання, а також голосування з будь-яких питань, оскільки це порушує права депутатів на участь у пленарному засіданні, на участь у розгляді та прийнятті рішень ради.

Позивач просить задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою від 08.10.2024 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі.

Відповідач проти позову не заперечив, подав заяву про визнання позову, просить прийняти рішення про задоволення позову та щодо розподілу судових витрат.

Позивач подав клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін від 14.10.2023.

Розглянувши вказане клопотання позивача, суд не знаходить підстав для його задоволення, оскільки сторони подали усі докази та пояснення необхідні для з`ясування обставин у справі.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

30.08.2024 року відбулось пленарне засідання XXXVIII сесії VIII скликання Бібрської міської ради Львівської області.

Згідно протоколу XXXVIII сесії VIII скликання Бібрської міської ради Львівської області від 30.08.2024 року присутніми на пленарному засіданні міської ради були 13 депутатів та Бібрський міський голова ОСОБА_2 , а відсутніх депутатів міської ради - 13 осіб.

Вважаючи XXXVIII сесію VIII скликання Бібрської міської ради Львівської області неповноважною, позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статей 2, 6 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства.

Згідно з пунктом 10 частини 1 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах щодо формування складу державних органів, органів місцевого самоврядування, обрання, призначення, звільнення їх посадових осіб.

Статтею 140 Конституції України встановлено, що місцеве самоврядування є правом територіальної громади самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 46 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради.

Перша сесія новообраної сільської, селищної, міської ради скликається відповідною територіальною виборчою комісією не пізніш як через два тижні після реєстрації новообраних депутатів ради в кількості, яка забезпечує повноважність складу ради відповідно до ст. 45 цього Закону. Перше пленарне засідання першої сесії відкриває голова зазначеної територіальної виборчої комісії, який інформує раду про підсумки виборів депутатів, а також про підсумки виборів відповідно сільського, селищного, міського голови. З моменту визнання повноважень депутатів ради нового скликання та новообраного сільського, селищного, міського голови відповідно до ст. 42 цього Закону головує на пленарних засіданнях ради першої сесії новообраний голова.

Згідно ч. 12 ст. 46 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сесія ради є повноважною, якщо в її пленарному засіданні бере участь більше половини депутатів від загального складу ради.

Рішенням № 24 від 18.12.2020 затверджено Регламент Бібрської міської ради. Регламентом встановлюється порядок скликання сесій ради, підготовки і розгляду нею питань, проведення засідань, прийняття рішень ради, загальні умови формування та організації роботи постійних та інших комісій ради, виконавчих органів ради, здійснення депутатської діяльності, обрання і затвердження посадових осіб місцевого самоврядування та інші процедури, які випливають з повноважень ради, встановлених Конституцією та законами України.

Згідно із пунктом 10 статті 25 Регламенту Бібрської міської ради, сесія ради є повноважною, якщо в її пленарному засіданні бере участь більше половини депутатів від загального складу ради.

Повноважність ради це наявність юридичної здатності (правоздатності) приймати рішення, реалізовувати інші визначені законами повноваження.

Як вбачається із статті 34 Регламенту, пленарне засідання є повноважним за умови участі у ньому більше половини від загального складу ради. Участь депутатів визначається за їх підписами при реєстрації, яка проводиться перед початком ранкового та вечірнього засідання. Дані щодо реєстрації оголошуються головуючим на початку засідання. У разі відсутності необхідної кількості депутатів головуючий може перенести початок пленарного засідання на годину для виклику відсутніх депутатів або переносить проведення засідання на інший, встановлений ним день, але не більше, ніж на два тижні.

30.08.2024 року відбулось пленарне засідання XXXVIII сесії VIII скликання Бібрської міської ради Львівської області. Згідно протоколу XXXVIII сесії VIII скликання Бібрської міської ради Львівської області від 30.08.2024 року присутніми на пленарному засіданні міської ради були 13 депутатів та Бібрський міський голова ОСОБА_2 , відсутніх депутатів міської ради - 13 осіб. Наведене також підтверджується заявою-повідомленням депутатів ради від 03.09.2024 (а.с.30) та заявою-повідомленням депутата ОСОБА_3 від 03.09.2024 і не заперечується відповідачем. Загальна чисельність депутатів Бібрської міської ради згідно інформації з офіційного веб-сайту (розділ «Депутатський склад») становить 26 депутатів.

Отже, сесія Бібрської міської ради є повноважною лише за умови, якщо участь у ній приймає більше половини депутатів від загального складу ради, а саме 14 депутатів.

Згідно частини першої та абз. 1 частини другої статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

При застосуванні наведених вище норм у спірних правовідносинах суд враховує висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 13 травня 2020 року у справі №300/906/19. Так, суд касаційної інстанції вказав, що при встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос. Проте потрібно розділяти суть врахування голосу сільського, селищного, міського голови під час голосування в пленарному засіданні та кворум пленарного засідання, де до загального складу відповідної сільської, селищної, міської ради голова не входить.

Зважаючи на те, що на XXXVIII сесії VIII скликання Бібрської міської ради Львівської області від 30.08.2024 були зареєстрованими лише "13" депутатів міської ради ("14-тим" був голова міської ради) з необхідного мінімуму "14", то суд погоджується із твердженнями позивача про відсутність кворуму XXXVIII сесії VIII скликання Бібрської міської ради Львівської області від 30.08.2024 року, а, відтак, і про неповноважність вказаної сесії міської ради.

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач позовні вимоги визнав.

Відповідно до ч.4 ст. 189 КАС України у разі визнання позову відповідачем повністю або частково суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову повністю або у відповідній частині вимог.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Приписами частини 1 статті 132 КАС України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи (ч.3 ст.132 КАС України).

Представник позивача подав заяву про стягнення судових витрат з відповідача, у якій просить стягнути з Бібрської міської ради судові витрати: судовий збір у розмірі 968,96 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20500,00 грн. На підтвердження понесених витрат на правову допомогу позивач подав копію договору про надання правової допомоги № 1-30/09-24 від 30.09.2024; копію акту № 25/10/24-1 від 25.10.2024 приймання-передачі наданих послуг за договором про надання правової допомоги № 1-30/09-24 від 30.09.2024 та довідки № 1-29/10/24 від 29.10.2024 на підтвердження понесення витрат на правову допомогу у розмірі 20500 грн.

Відповідач подав заяву про зменшення витрат на оплату правничої допомоги до 1000 грн., зазначив, що зважаючи на складність справи та обсяг позовної заяви на підготовку такої заяви адвокатом не було витрачено цілого місяця; збір доказів у справі здійснювався із сайту Бібрської міської ради, адвокатом не подавались адвокатські запити чи будь-які інші заяви, адвокат не витратив на збирання доказів багато часу; заявлена позивачем як орієнтовний розмір витрат на правову допомогу у 2,6 разів перевищує мінімальну заробітну плату

Позивач подав заперечення на клопотання (заяву) про зменшення витрат на оплату правничої допомоги.

Частиною 2 статті 134 КАС України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно з частиною 3 статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката закріплено у частині 5 статті 134 КАС України, відповідно до якої розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті першої Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.12.2012 № 5076-VI (далі Закон 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до статті 30 Закону № 5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Отже, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо, а договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності.

Відповідно до частини 9 статті 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Суд вважає, що визначена адвокатом Мельником А.І. сума 20500 грн. понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу є завищеною у контексті дослідження обсягу фактично наданих ним послуг із урахуванням складності справи, кількості витраченого на ці послуги часу, та, відповідно, співмірності обсягу цих послуг і витраченого адвокатом часу із розміром заявленої суми витрат на професійну правничу допомогу.

З огляду на обсяг наданих послуг адвокатом Мельником А.І., виходячи з критерію розумності, пропорційності, співмірності розподілу витрат на професійну правничу допомогу та те, що заявлена сума до відшкодування витрат на правничу професійну допомогу є неспівмірною з заявленими позовними вимогами, суд вважає, що розмір вказаних витрат має бути зменшений до 5500,00 гривень. Стягнення витрат на правову допомогу у вказаній сумі суд вважає цілком співмірним зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг.

За заведених обставин, до стягнення на користь позивача підлягають судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 968,96 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 5500,00 грн.

Керуючись ст.ст.6-10, 14, 72-77, 90, 139, 159, 241-246, 293 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Встановити, у зв`язку із неповноважністю пленарного засідання, відсутність компетенції Бібрської міської ради Львівського району Львівської області щодо: проведення пленарного засідання XXXVIII сесії, що відбулось 30.08.2024; голосування за порядок денний XXXVIII сесії, що відбулась 30.08.2024; голосування з питань порядку денного XXXVIII сесії Бібрської міської ради, що відбулась 30.08.2024.

Стягнути з Бібрської міської ради Львівського району Львівської області (адреса: 81220, Львівська обл., м. Бібрка, вул. Тарнавського, 22, ЄДРПОУ: 04056183), на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) 968,96 грн. витрат зі сплати судового збору.Стягнути з Бібрської міської ради Львівського району Львівської області (адреса: 81220, Львівська обл., м. Бібрка, вул. Тарнавського, 22, ЄДРПОУ: 04056183), на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) 5500,00 грн. витрат на правову допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У випадку розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

СуддяКрутько Олена Василівна