Ухвала

від 12.11.2024 по справі 380/262/24

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

з питань встановлення контролю за виконанням рішення суду

справа № 380/262/24

12 листопада 2024 року

Суддя Львівського окружного адміністративного суду Лунь З.І. розглянула у письмовому провадженні заяву представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення (в порядку ст.382 КАС України) у справі №380/262/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄЛІТ ТРЕЙД» до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії.

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЄЛІТ ТРЕЙД» (місцезнаходження: 81121, Львівська область, с.Муроване, вул.Вокзальна, 20а, код ЄДРПОУ 33562534) звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Львівській області (місцезнаходження: 79026, м.Львів, вул.Стрийська, 35, код ЄДРПОУ 43968090), Державної податкової служби України (місцезнаходження: 04053, м.Київ, Львівська пл., 8, код ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 21.03.2024 адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби у Львівській області про реєстрацію /відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків в Єдиному реєстрі податкових накладних №9595347/33562534 від 26.09.2023 про відмову у реєстрації податкової накладної №5 від 20.02.2023. Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, складену Товариством з обмеженою відповідальністю «ЄЛІТ ТРЕЙД» податкову накладну №5 від 20.02.2023, датою її подання на реєстрацію. Визнано протиправним та скасовано рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби у Львівській області про реєстрацію /відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків в Єдиному реєстрі податкових накладних №9595348/33562534 від 26.09.2023 про відмову у реєстрації податкової накладної №6 від 24.02.2023. Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, складену Товариством з обмеженою відповідальністю «ЄЛІТ ТРЕЙД» податкову накладну №6 від 24.02.2023, датою її подання на реєстрацію. Визнано протиправним та скасовано комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби у Львівській області про реєстрацію /відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків в Єдиному реєстрі податкових накладних №9595349/33562534 від 26.09.2023 про відмову у реєстрації податкової накладної №12 від 25.04.2023. Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, складену Товариством з обмеженою відповідальністю «ЄЛІТ ТРЕЙД» податкову накладну №12 від 25.04.2023, датою її подання на реєстрацію. Визнано протиправним та скасовано рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби у Львівській області про реєстрацію /відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків в Єдиному реєстрі податкових накладних №9595350/33562534 від 26.09.2023 про відмову у реєстрації податкової накладної №13 від 17.05.2023. Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, складену Товариством з обмеженою відповідальністю «ЄЛІТ ТРЕЙД» податкову накладну №13 від 17.05.2023, датою її подання на реєстрацію. Стягнено за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області (місцезнаходження: 79026, м.Львів, вул.Стрийська, 35, код ЄДРПОУ 43968090) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄЛІТ ТРЕЙД» (місцезнаходження: 81121, Львівська область, с.Муроване, вул.Вокзальна, 20а, код ЄДРПОУ 33562534) судовий збір у розмірі 10736 (десять тисяч сімсот тридцять шість)грн.00коп. Стягнено за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (місцезнаходження: 04053, м. Київ, Львівська площа, буд. 8, код ЄДРПОУ 43005393) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄЛІТ ТРЕЙД» (місцезнаходження: 81121, Львівська область, с.Муроване, вул.Вокзальна, 20а, код ЄДРПОУ 33562534) судовий збір у розмірі 10736 (десять тисяч сімсот тридцять шість)грн.00коп.

Не погодившись із прийнятим рішенням, Головне управління ДПС у Львівській області подало апеляційну скаргу.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22.05.2024 апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 21 березня 2024 року у справі №380/262/24 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Єліт Трейд» до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України про скасування рішення залишено без руху.

03.06.2024 на виконання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху від 22.05.2024 на адресу суду надійшло клопотання апелянта про продовження строку для усунення недоліку апеляційної скарги.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10.06.2024 у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Львівській області про продовження строку для усунення недоліку апеляційної скарги відмовлено. Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 21.03.2024 у справі № 380/262/24 повернуто скаржнику.

01.11.2024 представник позивача через систему «Електронний суд» подала до суду заяву про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, в якій просить суд:

-зобов`язати Державну податкову службу України в строк до 5 (п`яти) календарних днів, від дня винесення судом ухвали, подати до суду звіт про виконання судового рішення.

-в разі неподання такого звіту , встановити новий строк подання звіту та накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф;

-з метою звернення судового рішення до виконання в частині повернення судового збору, видати позивачу відповідні виконавчі листи шляхом надсилання їх оригіналів на адресу: вул. Вокзальна, 20а, с. Муроване, поштовий індекс:81121.

Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 01.11.2024 зазначену вище заяву у справі №380/262/24 (номер провадження №П/380/266/24) передано для розгляду судді Лунь З.І.

Ухвалою суду від 04.11.2024 призначено до розгляду у письмовому провадженні заяву представника позивача в порядку ст.382 КАС України у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄЛІТ ТРЕЙД» до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії. Відповідачам встановлено строк для подання пояснень п`ять днів з дня отримання цієї ухвали. Копії ухвал скеровано учасникам справи через модуль ЄСІТС «Електронний Суд».

На виконання ухвали суду через систему «Електронний суд» від Державної податкової служби України надійшли заперечення на заяву про встановлення судового контролю, згідно з якою, відповідач-2 просить суд у задоволенні цієї заяви відмовити. Відповідач-2 вказує, що що ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10.06.2024 апеляційну скаргу ГУ ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 21.03.2024 у справі № 380/262/24 повернуто. Разом з тим, скориставшись правом, наданим частиною 8 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, ГУ ДПС у Львівській області повторно подано апеляційну скаргу на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 21.03.2024 у справі № 380/262/24. Крім того, як зазначає відповідач, позивач не надав до суду доказів ймовірного уникнення чи зволікання Державною податковою службою України виконання даного судового рішення в частині здійснення реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, днем їх подання, при наявності у Державної податкової служби України судового рішення з довідкою про набрання ним законної сили, або відповідної інформації про його набрання. Також позивачем також не доведено об`єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю, як зобов`язання подати звіт про виконання судового рішення, рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При тому, що виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (ч. 1 ст. 373 КАС України). Отже, рішення суду, яке набрало законної сили є обов`язковим для учасників справи. Це забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України «Про виконавче провадження». Судовий контроль у формі зобов`язання подати звіт, також є формою забезпечення виконання судових рішень. Завершальною стадією судового провадження з примусового виконання рішень та рішень інших органів (посадових осіб) є виконавче провадження (стаття 1 Закону України «Про виконавче провадження»). При цьому, у разі відсутності добровільного виконання судових рішень, приписами Закону України «Про виконавче провадження» врегульований порядок дій та заходів, що спрямовані на примусове виконання таких рішень. Відповідач 2 зазначає, що примусове виконання судових рішень входить до повноважень виконавчої служби, у зв`язку з цим відсутні підстави для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення, так як станом на теперішній час позивачем не надано доказів того, що відповідачем рішення суду не буде виконано. Крім того, оскільки як встановлено з бази даних Автоматизованої системи виконавчих проваджень позивач не звертався з виконавчим листом до органу ДВС, суд не може стверджувати, що встановлені законом заходи примусового виконання рішення суду наразі є вичерпаними. Також позивачем не надано доказів неможливості виконання рішення суду згідно з вимог Закону України «Про виконавче провадження», а тому підстави для застосування інституту судового контролю відсутні.

08.11.2024 представник позивача через систему «Електронний суд» подала до суду додаткові пояснення у справі. Зазначила, що позивач скерував на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №5 від 20.02.2023, №6 від 24.02.2023, №12 від 25.04.2023 ,№13 від 17.05.2023. З моменту скерування перших двох податкових накладних до звернення позивача до суду із заявою про встановлення судового контролю минув 1(один) рік 8 (вісім) місяців. Протягом усього цього часу і донині податкові накладні залишаються не зареєстрованими, що завдає позивачу неабияких збитків. Клієнти позивача по незареєстрованих податкових накладних, не отримавши податкового кредиту, відмовляються від подальшої співпраці із позивачем, купуючи товари у конкурентів. Також позивач через неправомірні дії відповідачів не лише втрачає довіру покупців, але й досі не отримав повного розрахунку за поставлені товари, оскільки покупці, по незареєстрованих податкових накладних, не доплачують позивачу суму коштів в розмірі, що дорівнює 20% ПДВ. Крім того, зазначає, що відповідачем-2 подано апеляційну скаргу на рішення Львівського окружного адміністративного суду у справі №380/262/24 від 21.03.2024 лише 06.11.2024 через 5 (п`ять) днів після подання позивачем клопотання про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення. Усупереч ч. 1 ст. 295 КАС України, відповідач 2 подав апеляційну скаргу через 8 (вісім) місяців від дати винесення судового рішення. На думку представника позивача, станом на дату подання даних пояснень рішення Львівського окружного адміністративного суду від 21.03.2024 у справі № 380/262/24 набрало законної сили. Державна податкова служба України судове рішення не виконала, накладні не зареєстровані, тому просить вказану заяву задовольнити.

При вирішенні заяви про встановлення судового контролю суд ураховує таке.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України; судове рішення є обов`язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку; контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Положеннями ч. 2 ст. 14 КАС України також передбачено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Аналогічні положення містяться в статті 370 КАС України, відповідно до якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Отже, обов`язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, статтями 14, 370 КАС України.

Конституційний Суд України, розглядаючи справу № 1-7/2013 у Рішенні від 26.06.2013, звернув увагу, що вже неодноразово вказував на те, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 № 11-рп/2012).

Згідно зі ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини неодноразово висловлював думку в контексті тлумачення статті 6 Європейської конвенції з прав людини, що без ефективної системи виконання судових рішень існування судової системи позбавлене будь-якого сенсу. Як неодноразово підкреслював Суд, органи державної влади є одним із компонентів держави й інтереси цих органів повинні збігатися з необхідністю належного здійснення правосуддя, кінцевим етапом якого є виконання судового рішення.

Так, у рішенні по справі Горнсбі проти Греції (Hornsby v. Greece) від 19 березня 1997, заява № 18357/91, суд зазначив, що право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду одній зі сторін. Важко уявити ситуацію, щоб пункт 1 статті 6 докладно описував процедурні гарантії, які надаються сторонам цивільного судового процесу- у провадженні, що є справедливим, відкритим і оперативним, - і не передбачав би при цьому гарантій виконання судових рішень; тлумачення статті 6 як такої, що стосується виключно права на звернення до суду і проведення судового розгляду, могло б призвести до ситуацій, несумісних із принципом верховенства права, що його Договірні Сторони зобов`язалися дотримуватися, коли вони ратифікували Конвенцію. Отже, виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатися як невід`ємна частина судового процесу для цілей статті 6.

Якщо адміністративний (виконавчий) орган відмовляється виконувати, не виконує чи затягує виконання судового рішення, то передбачені статтею 6 гарантії, які забезпечуються стороні на етапі судового розгляду справи, фактично втрачають свій сенс (рішення у справі «Піалопулос та інші проти Греції», пункт 68).

Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Отже, обов`язок виконати судове рішення виникає з моменту набрання ним законної сили.

Суд зазначає, що судовий контроль - це спеціальний вид провадження в адміністративному судочинстві, відмінний від позовного, що має спеціальну мету та полягає не у вирішенні нового публічно-правового спору, а у перевірці всіх обставин, що перешкоджають виконанню такої постанови суду та відновленню порушених прав особи - позивача.

З аналізу зазначених норм законодавства вбачається, що КАС України регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, визнання протиправними рішень, дій. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови.

Законодавець фактично наділив суд повноваженнями контролю за виконанням того, що для суб`єкта владних повноважень передбачив у своєму рішенні адміністративний суд.

Правовою підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об`єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов`язків згідно із судовим рішенням та можливості суб`єкта владних повноважень їх виконати.

Слід зазначити, що головна мета судового контролю за виконанням рішень в адміністративних справах полягає, насамперед, у реалізації основних завдань адміністративного судочинства при здійсненні адміністративними судами правосуддя, оскільки воно не обмежується винесенням судового рішення, а також передбачає його виконання.

Кожний судовий процес повинен завершуватися реалізацією судового рішення у спірних правовідносинах між його сторонами.

Тому після вирішення публічно-правового спору і набрання судовим рішенням законної сили суд продовжує відігравати активну роль у реалізації сторонами прав та законних інтересів, з приводу захисту яких він ухвалив судове рішення.

В основу ефективності правосуддя покладається здійснення судом належного контролю за виконанням судового рішення, оскільки головною метою судового рішення є ефективність у поновленні порушених прав та свобод особи.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При цьому зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, або встановлення нового строку подання звіту, або накладення на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штрафу є правом суду, а не його обов`язком.

Вказана позиція узгоджуються з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 13.05.2021 у справі №9901/598/19.

Зазначені норми права у своїй сукупності вказують на те, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим до виконання. Водночас суд наділений повноваженнями вживати додаткових заходів контролю за виконанням судового рішення окремими категоріями осіб - суб`єктами владних повноважень, не на користь яких ухвалене судове рішення.

За змістом постанови Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 802/357/17-а звертаючись до суду із заявою про встановлення судового контролю, позивач зобов`язаний навести аргументи на переконання необхідності вжиття таких процесуальних заходів і надати докази в підтвердження наміру відповідача на ухилення від виконання судового рішення.

Суд вертає увагу на те, що заявник (позивач) не надав до суду доказів ймовірного уникнення чи зволікання Державною податковою службою України виконання даного судового рішення в частині здійснення реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, днем їх подання, при наявності у Державної податкової служби України судового рішення з відміткою про набрання ним законної сили, враховуючи те, що таке судове рішення було оскаржено.

Крім того, не доведено об`єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю, як зобов`язання подати звіт про виконання судового рішення, рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль.

Крім того, суд звертає увагу на те, що виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (ч. 1 ст. 373 КАС України).

Виконавчий лист видається нарочно, за заявою особи, на користь якої ухвалено рішення, яке набрало законної сили.

Однак, судом з`ясовано, що позивач не звертався до суду із заявою про видачу виконавчих листів, не звертався з виконавчим листом до органу ДВС.

Зважаючи на викладені обставини, суд зауважує, що станом на момент розгляду заяви представника позивача про встановлення судового контролю, відсутні докази, які б свідчили про ухилення відповідача від виконання судового рішення та необхідність, у зв`язку з цим, застосування положень статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ураховуючи наведене, суд дійшов висновку про відсутність необхідності встановлювати строк для подання звіту про виконання судового рішення та зобов`язувати відповідача подати звіт про виконання судового рішення в порядку ст.382 КАС України.

Керуючись ст.ст. 248, 382 КАС України, суд

ухвалив:

відмовити у задоволенні заяви представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення (в порядку ст.382 КАС України) у справі №380/262/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄЛІТ ТРЕЙД» до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду у п`ятнадцятиденний строк з дати складання ухвали.

СуддяЛунь З.І.