Рішення

від 12.11.2024 по справі 380/11634/24

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №380/11634/24

12 листопада 2024 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Лунь З.І. розглянув у письмовому провадженні заяву представника позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріола Пласт» до Львівської митниці Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування рішення, картки відмови.

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ріола Пласт» (місце знаходження: 01103, м.Київ, вул.М.Бойчука, 43, код ЄДРПОУ 43655242) звернулося до суду з позовом до Львівської митниці Державної митної служби України (місцезнаходження: 79000, м.Львів, вул.Костюшка, 1, код ЄДРПОУ 43971343), в якому просить суд:

-визнати протиправним та скасувати Рішення Львівської митниці Державної митної служби України про визначення митної вартості товарів №UA209000/2024/400019/2 від 19.01.2024 та Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення від 19.01.2024 №UA2091470/2024/000040.

Рішенням суду від 25.10.2024 адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано рішення Львівської митниці про визначення митної вартості товарів №UA209000/2024/400019/2 від 19.01.2024. Визнано протиправною та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Львівської митниці від 19.01.2024 №UA2091470/2024/000040. Стягнено з Львівської митниці (місцезнаходження: 79000, м.Львів, вул.Костюшка, 1, код ЄДРПОУ 43971343) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріола Пласт» (місце знаходження: 01103, м.Київ, вул.М.Бойчука, 43, код ЄДРПОУ 43655242) судовий збір в сумі 6056 (шість тисяч п`ятдесят шість) грн.00коп.

06.11.2024 на адресу суду від представника позивача надійшла заява про стягнення витрат на професійну правничу допомогу та на оплату послуг перекладача в розмірі 22000,00грн.

11.11.2024 через систему «Електронний суд» від Львівської митниці надійшло заперечення на вказану заяву. Заперечення обґрунтовані тим, що у ході судового розгляду цієї справи питання щодо залучення перекладача судом не вирішувалося, а тому витрати на переклад документів без залучення перекладача не можуть вважатися витратами, пов`язаними з розглядом справи. Тому витрати на переклад документів без залучення перекладача судом не можуть вважатися витратами, пов`язаними з розглядом справи, а відтак і не підлягають розподілу. Враховуючи вищевикладене, просить суд зменшити заявлену до відшкодування суму судових витрат на правничу допомогу та відмовити у стягненні витрат за переклади документів, які просить відшкодувати Товариство з обмеженою відповідальністю «Ріола Пласт».

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Згідно з ч.ч.1, 4, 7, 9 ст.134 Кодексу адміністративного судочинства України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Аналіз наведених положень законодавства дає підстави суду для висновку, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, суди досліджують на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду від 17.09.2019 справі №810/3806/18, від 19.09.2019 у справі №826/8890/18.

Суд також зауважує, що представник позивача у позовній заяві зазначив, що позивач поніс витрати в розмірі 15000,00грн., що підтверджується актом від 03.11.2024.

З матеріалів справи видно, що позивач, обґрунтовуючи понесені витрати на правову допомогу, подав до суду: свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, договір про надання правничої допомоги від 12.05.2024, ордер на надання правничої допомоги, додаток до договору про надання правничої допомоги від 03.11.2024, рахунок на оплату від 07.06.2024, платіжні інструкції №1894 від 12.06.2024 на суму 5000,00грн., №1909 від 14.06.2024 на суму 5000,00грн., №1868 від 31.05.2024 на суму 5000,00грн.

За даними перелічених доказів позивачу надано професійну правничу допомогу за обсягом послуг в розмірі 15000,00грн.: аналіз проблеми, консультацію клієнта, узгодження правової позиції; вивчення та правовий аналіз доказів по справі; вивчення та правовий аналіз судової практики в подібних спорах з митними органами; вивчення та правовий аналіз відзиву відповідача, підготовка відповіді на відзив та додатків до неї, написання по подача до суду заяви про усунення недоліків, написання заяви про стягнення додаткових судових витрат.

Суд при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, керується критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг, що відповідає правовій позиції Верховного Суду у постановах від 14.11.2019 у справі № 826/15063/18, від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19.

Визначена адвокатом сума понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу не є обґрунтованою та є завищеною у контексті обсягу фактично наданих ним послуг, із урахуванням складності справи, досліджених та підготовлених доказів, обсягу нормативно-правових актів, використаних адвокатом та, відповідно, співмірності обсягу цих послуг з розміром заявленої суми витрат на професійну правничу допомогу.

Вказане зумовлює висновок суду про стягнення з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача 5000,00грн витрат на правову допомогу.

Щодо стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача витрат, пов`язаних із залученням перекладача, у розмірі 7000,00 грн, суд зазначає таке.

Згідно з ч. 3 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз.

Частиною 5 ст. 137 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача чи експерта встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Разом з тим, відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, перекладач допускається ухвалою суду за клопотанням учасника справи або призначається з ініціативи суду.

З аналізу наведених вище правових норм слідує, що залучення перекладача до участі в адміністративному судочинстві здійснюється виключно ухвалою суду на підставі клопотання учасників справи або з ініціативи суду.

Втім, у ході судового розгляду цієї справи питання щодо залучення перекладача судом не вирішувалося, а тому витрати на переклад документів без залучення перекладача не можуть вважатися витратами, пов`язаними з розглядом справи.

Крім того, згідно зі ст. 254 МК України, документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, подаються митному органу українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування. Митні органи вимагають переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, тільки у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації. У такому разі декларант забезпечує переклад зазначених документів за власний рахунок.

Враховуючи викладене, суд погоджується з доводами відповідача, викладеними у запереченні на клопотання про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача витрат, пов`язаних із залученням перекладача.

Аналогічне правозастосування наведено Восьмим апеляційним адміністративним судом у постановах від 01.02.2023 у справі № 380/5582/22, від 24.07.2024 у справі №380/19182/23 та від 11.09.2024 у справі № 380/8093/24.

Керуючись ст.ст. 139, 143, 248, 252, 256, 293-297 КАС України суд

в и р і ш и в:

заяву представника позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріола Пласт» до Львівської митниці Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування рішення, картки відмови задовольнити частково.

Ухвалити додаткове рішення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці Державної митної служби України (місцезнаходження: 79000, м.Львів, вул.Костюшка, 1, код ЄДРПОУ 43971343) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріола Пласт» (місце знаходження: 01103, м.Київ, вул.М.Бойчука, 43, код ЄДРПОУ 43655242) судові витрати у розмірі 5000 (п`ять тисяч)грн.00коп.

Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

СуддяЛунь З.І.