Рішення

від 12.11.2024 по справі 380/3545/24

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 листопада 2024 рокусправа № 380/3545/24

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді: Кисильової О.Й.,

розглянувши у порядку письмового провадження у місті Львові за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Акумуляторний завод "САДА"" до Львівської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, картки відмови,

в с т а н о в и в:

Приватне акціонерне товариство "Акумуляторний завод "САДА"" (далі - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Львівської митниці (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів від 28.09.2023 № UA209000/2023/100611/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 28.09.2023 № UA209230/2023/002499.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з метою здійснення господарської діяльності 02.01.2020 між Компанією Ultracell (UK) Limited (Продавець) та ПрАТ "Акумуляторний завод "САДА"" (Покупець) укладений Контракт № 02/01 від 02.01.2020, за умовами якого Продавець зобов`язується продати, а Покупець купити акумуляторні батареї в асортименті. Згідно із п. 2.2. Контракту № 02/01 від 02.01.2020 ціни на товар встановлюються в специфікації, яка є невід`ємною частиною Контракту. Пунктом 3.3 Контракту № 02/01 від 02.01.2020 передбачено, що поставка товару здійснюється на умовах EXW Ліверпуль Велика Британія, якщо інші умови не передбачені в специфікації. 07.09.2023 Продавець відвантажив на адресу Покупця товар - акумуляторні батареї в кількості та асортименті на загальну суму 43055,20 дол. США відповідно до комерційного інвойсу № INV0047925 від 07.09.2023. Декларант позивача, з метою митного оформлення вказаного товару, подав до Львівської митниці електронну митну декларацію № 23UA209230102289U3, відповідно до якої до митного оформлення заявлений імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначеними у графі 31 митної декларації (акумуляторні батареї в асортименті).

На підтвердження заявленої митної вартості позивач надав митному органу документи, що відповідають переліку, визначеному у частині 2 статті 53 Митного кодексу України, які містять відомості щодо ціни товару та дають можливість обчислити її, проте митний орган скоригував митну вартість товару за резервним методом.

Позивач вважає протиправними спірні рішення відповідача, покликаючись на те, що митний орган не обґрунтував свої сумніви щодо достовірності поданих декларантом відомостей. Окрім цього, вказує, що коригування митної вартості за допомогою другорядного методу (резервним) носить протиправний характер, оскільки документи надані до митного оформлення мали всі необхідні відомості для перевірки заявленої позивачем митної вартості за основним методом. Крім того, винесення оскаржуваного рішення завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам та інтересам позивача, що полягає у значних матеріальних збитках шляхом сплати зайвих митних платежів. Відмова у визнанні заявленої митної вартості є безпідставною та протиправною оскільки ґрунтується на суб`єктивній думці посадової особи що винесла Рішення, та спотворенні фактів на підставі яких відповідач обґрунтовує Рішення.

Ухвалою від 20.02.2024 відкрите провадження у справі, визначено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні).

06.03.2024 відповідач надіслав відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти задоволення позову, з огляду на те, що під час здійснення митного оформлення за митною декларацією № 23UA209230102289U3 від 26.09.2023 була опрацьована інформація, що міститься у поданих до митного оформлення документах та встановлено наступне: - згідно наданої до митного контролю CMR від 15.09.2023 № б/н у графах 16 та 23 перевізником заявлено ФОП ОСОБА_1 , а рахунок на перевезення від 25.09.2023 №8906 ПП "Девік» ", відповідно до інформації наявної у рахунку водій - ОСОБА_2 , у заявці на перевезення №2023-12339, що виставлена Експедитором, вказано того ж самого водія, а інформація про номер телефону відсутня, що може вказувати про фіктивність таких договірних відносин. Під час аналізу інформації внесеної у "Журнал пункту пропуску" (Програма "АСМО Інспектор"), у напрямку в`їзд, водій такого ТЗ: МОНТАШЕВИЧ СТЕПАН. За зазначеним маршрутом декларантом не надано рахунки на оплату, платіжні документи, заявку між експедитором та перевізником, що унеможливлює здійснити перевірку вартості таких послуг. Відсутній договір на перевезення вантажу; - відповідно до рахунку на транспорт - не можливо перевірити чи включені всі складові до митної вартості товару (паромна переправа). Також відсутні відомості щодо складових транспорту, a саме(навантаження, розвантаження). Таким чином заявлена у рахунку на перевезення вартість викликає обґрунтовані сумніви щодо його величини, тим більше що підтверджені; - у експортній декларації країни відправлення 23GB09X84737439014 від 19.09.2023 вказано іншого товароодержувача.

Відповідач переконаний, що вищенаведені обставини, в силу положень ч. 6 ст. 54 МК України, є підставою для відмови у митному оформленні за заявленою декларантом митною вартістю.

Відтак, Львівська митниця вважає, що спірні рішення прийняті з дотриманням вимог чинного законодавства та не підлягають скасуванню, а тому просить у задоволенні позову відмовити.

Розглянувши наявні у справі документи, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, суд встановив таке.

02.01.2020 між Компанією Ultracell (UK) Limited (Продавець) та ПрАТ "Акумуляторний завод "САДА"" (Покупець) укладений Контракт № 02/01 (далі - Контракт № 02/01), за умовами якого Продавець зобов`язується продати, а Покупець купити акумуляторні батареї в асортименті.

Відповідно до п. 2.2. Контракту № 02/01 ціни на товар встановлюються в специфікації, яка є невід`ємною частиною Контракту. У вартість товару включається упаковка, маркування та навантаження товару (п. 2.3 Контракту № 02/01).

Пунктом 3.3 Контракту № 02/01 передбачено, що поставка товару здійснюється на умовах EXW Ліверпуль Велика Британія, якщо інші умови не передбачені в специфікації.

Відповідно до п. 4.2 Контракту № 02/01 Покупець здійснює 100% попередню оплату шляхом банківського переводу на розрахунковий рахунок Продавця с факсимільним банківськім підтвердженням про оплату "SWIFT".

На виконання вимог зовнішньоекономічного Контракту № 02/01 від 02.01.2020, відповідно до рахунку-фактури № INV0047925 від 07.09.2023 покупцем придбаний товар на загальну суму 43055,20 дол. США.

З метою митного оформлення імпортованого товару ПАТ "Акумуляторний завод "САДА"" подало до Львівської митниці електронну митну декларацію №23UA209230102289U3, в якій до митного оформлення заявлений імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначеними у графі 31 митної декларації.

Разом з митною декларацією № 23UA209230102289U3 декларант, в якості підстави для застосування основного методу, надав наступні документи, які містять відомості щодо ціни товару та дають можливість обчислити її: - пакувальний лист DEL0047925 від 07.09.2023; -рахунок-проформа № АКВ01 від 04.09.2023; - рахунок-фактура № INV0047925 від 07.09.2023; - автотранспортна накладна № б/н від 15.09.2023; - декларація про проходження товару № INV0047925 від 07.09.2023; - банківський платіжний документ від 05.09.2023; - банківський платіжний документ від 06.09.2023; - рахунок-фактура про надання транспортних послуг № 8906 від 25.09.2023; - довідка про транспортні витрати від 25.09.2023; - прайс-лист від 02.09.2023; - висновок про вартісні характеристики № 113/711 від 22.09.2023; - видаткові накладні від 18.09.2023 № 10254, від 17.08.2023 № 8666, від 09.08.2023 № 844, від 21.09.2023 № 10461; доповнення до зовнішньоекономічного договору від 04.06.2023 № 36; - доповнення до зовнішньоекономічного договору від 09.01.2023 № 5; - зовнішньоекономічний договір від 02.01.2020 № 02/01; - договір (контракт) про перевезення від 21.06.2023 № 14423; договір (контракт) на перевезення від 11.09.2023 № 913; заявка на перевезення від 11.09.2023 № 2023-12; копія митної декларації країни відправлення від 19.09.2023 № 23GB09X84737439014.

За наслідками опрацювання наданих документів Львівська митниця надіслала наступне повідомлення: "Відповідно до частин 3-4 статті 53 Митного кодексу України прошу надати додаткові документи для підтвердження митної вартості: 1) рахунок-фактуру (інвойс) або рахунок-проформу (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 2) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 3) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 4) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 5) якщо здійснювалось страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; 6) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 7) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснювалися; 8) рахунки про оплату комісійних , посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору; 9) виписки з бухгалтерської документації; 10) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 11) копію митної декларації країни відправлення; 12) висновки про якість та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини, переклади документів відповідно до вимог ст.254 МКУ.».

У свою чергу, Декларант на вимогу зазначив про неможливість подання додаткових документів та просив визнати митну вартість на основі поданих документів.

28.09.2023 Львівська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів № UА209000/2023/100611/2, у графі 33 якого вказано:

"… За результатами проведення опрацювання встановлено наступне:

- згідно наданої до митного контролю CMR від 15.09.2023 № б/н у графах 16 та 23 перевізником заявлено ФОП ОСОБА_1 , а рахунок на перевезення від 25.09.2023 № 8906 ПП "Девік", відповідно до інформації наявної у рахунку водій - ОСОБА_2 , у заявці на перевезення № 2023- 12339, що виставлена Експедитором, вказано того ж самого водія, а інформація про номер телефону відсутня, що може вказувати про фіктивність таких договірних відносин. Під час аналізу інформації внесеної у "Журнал пункту пропуску" (Програма "АСМО Інспектор"), у напрямку в`їзд, водій такого ТЗ: ОСОБА_3 . За зазначеним маршрутом декларантом не надано рахунки на оплату, платіжні документи, заявку між експедитором та перевізником, що унеможливлює здійснити перевірку вартості таких послуг. Відсутній договір на перевезення вантажу; відповідно до рахунку на транспорт - не можливо перевірити чи включені всі складові до митної вартості товару (паромна переправа). Також відсутні відомості щодо складових транспорту, a саме(навантаження, розвантаження). Таким чином заявлена у рахунку на перевезення вартість викликає обґрунтовані сумніви щодо його величини, тим більше що документально витрати на перевезення декларантом не підтверджені.

У експортній декларації країни відправлення № 23GB09X84737439014 від 19.09.2023 вказано іншого товароодержувача (у т.ч. адреса)… ".

Львівська митниця відмовила у митному оформленні задекларованого товару, у зв`язку з чим оформила Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209230/2023/002499.

Зміст спірних правовідносин полягає в тому, що позивач не погоджується з рішенням про коригування митної вартості товарів та карткою відмови, вважає їх протиправними та такими, що суперечать поданим декларантом документам та нормам чинного законодавства, а тому звернувся до суду з позовом про їх скасування.

Надаючи оцінку позиціям сторін у справі, суд застосовує наступні правові норми.

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено обов`язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Указана норма основного закону означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Митний кодекс України (далі МК України) визначає засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулює економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України, спрямований на забезпечення захисту економічних інтересів України, створення сприятливих умов для розвитку її економіки, захисту прав та інтересів суб`єктів підприємницької діяльності та громадян, а також забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

Частиною 1 ст. 246 МК України визначено, що метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію (ч. 1 ст. 248 МК України).

Згідно з ч. 1 ст. 257 МК України декларування здійснюється шляхом подання за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Відповідно до ч. 6 ст. 257 МК України умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Статтею 49 МК України передбачено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця (ч. 5 ст. 58 Митного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Таким чином, методи визначення митної вартості товарів можуть бути підрозділені на: а) основний; б) другорядні.

Слід зауважити, що митним законодавством передбачена ціла система другорядних методів. Під час визначення митної вартості товарів учасник митних відносин може застосувати тільки один із різновидів методів - основний метод або ж конкретний другорядний метод. Застосування методу визначення вартості товарів повинно бути обґрунтованим.

Пріоритетним до застосування є саме основний метод, що обумовлює необхідність, у випадку наявності достатніх підстав, застосовувати в першочерговому порядку основний метод визначення митної вартості товару. Вказане узгоджується з позицією Верховного Суду у постанові по справі №826/17509/16 від 09.02.2021.

Тільки у випадку відсутності необхідних умов для застосування основного методу, повинні застосовуватися методи, закріплені приписами п. 2 ч. 1 ст. 57 МК України, які застосовуються у субсидіарному порядку - учасник митних відносин обирає один із системи другорядних методів.

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до положень ч.1 ст.58 МК України, основний метод визначення митної вартості товарів застосовується у випадку дотримання наступних умов: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Основний метод, не застосовується в конкретних випадках: а) якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні; б) відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні (відповідно до ч. 2 МК України). Кожен із вище означених випадків може бути як самостійною підставою для незастосування основного методу, так й розглядатися в їх сукупності.

Згідно з ч. 2 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч. 1 ст. 58 цього Кодексу.

За правилами ч. 3 ст. 58 МК України, у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у п. 2 ч. 1 ст. 57 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Тобто, документальне підтвердження в аспекті відповідних митних процедур має своїм завданням підтвердити: а) заявлену митну вартість товарів; б) обраний суб`єктом господарювання метод визначення такої вартості.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (ч. 2 ст. 53 МК України).

Відповідно до ч. 5 ст. 53 МК України, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

За змістом ст. 53 МК України законом визначений вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Вказане узгоджується з положеннями ч. 3 ст. 318 МК України, якою встановлено, що митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Судом встановлено, що при митному оформленні товару позивач надав наявні у нього документи, що визначені ч. 2 ст. 53 МК України, та зазначені судом вище.

Відповідно до частини 3 статті 53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Також, згідно з частиною 6 вищевказаної статті, декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Водночас, витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Необхідно зазначити, що витребування додаткових документів можливе лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. При цьому, сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відтак, наведені приписи зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Вказане узгоджується з правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постановах від 22.04.2021 у справі № 810/3397/16 та від 18.08.2021 у справі № 821/1050/17.

Суд зазначає, що згідно протоколу обробки електронного документу від 26.09.2023 №3808 відповідач витребував додаткові документи, проте жодних покликань про наявність обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, відповідний протокол не містить.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Як встановлено судом, при митному оформленні товару та на вимогу митного органу позивач надав пакет документів, які містили числові показники ціни товару.

Згідно з ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм згаданого Кодексу.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 МК України за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 згаданого Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 згаданого Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 згаданого Кодексу.

Частиною другою статті 55 МК України встановлено, що прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити 1)обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2)наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 згаданого Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд бере до уваги висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 08.10.2019 у справі № 803/776/17, згідно з якими декларант не зобов`язаний (звільнений від обов`язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, поки протилежне не буде доведено контролюючим органом. Водночас, неподання декларантом документів, перелічених у частині другій статті 53 МК України, саме собою не тягне для нього негативних правових наслідків та не може тягнути за собою відмову у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю та, як наслідок, коригування митної вартості товарів з тих підстав, коли контролюючий орган вважає, що таке неподання зумовило неповноту та/або недостовірність відомостей про митну вартість.

Щодо зазначених відповідачем у рішенні про коригування митної вартості від 28.09.2023 № UA209000/2023/100611/2 порушень, необхідно відмітити наступне.

У рішенні про коригування митної вартості №UA209000/2023/100611/2 митний орган вказує на не підтвердження позивачем транспортних витрат, зокрема, не надано рахунки на оплату, платіжні документи, заявку між експедитором та перевізником, що унеможливлює здійснити перевірку вартості таких послуг.

11.09.2019 між ПАТ "Акумуляторний завод "САДА"" та ПП "Девік" укладений Договір транспортного експедирування № 913. Відповідно до п. 1.1 Договору № 913, на умовах даного договору Замовник замовляє, а Експедитор бере на себе зобов`язання за плату і за рахунок Замовника протягом строку дії цього Договору організувати виконання визначених Договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажів Замовника автомобільним транспортом по території України та інших держав.

Відповідно до п. 3.5 Договору № 913 Замовник оплачує надані Експедитором послуги протягом 10 (десяти) банківських днів з моменту отримання Замовником рахунку, акту виконаних робіт, товарно-транспортної накладної (TTH, CMR), податкової накладної.

Згідно із п. 4.3.7. Договору № 913 експедитор надає Замовнику після здійснення перевезення акти виконаних робіт, товарно-транспортні накладні, податкові накладні, рахунки та інші документи, що супроводжують конкретне перевезення.

Відповідно дод заявки від 11.09.2023 № 2023-12339 ПП "Девік" надавало Замовнику ПАТ "Акумуляторний завод "САДА"" послуги з перевезення вантажу.

З метою підтвердження заявленого рівня транспортної складової до митного контролю позивач надав пакет товаросупровідних документів, а саме:

- Договір транспортного експедирування від 11.09.2019 № 913;

- заявку від 11.09.2023 № 2023-12339;

- рахунок на оплату від 25.09.2023 № 8906;

- довідку про транспортні витрати від 25.09.2023 № 2023-12339.

Згідно рахунку на оплату від 25.09.2023 № 8906 позивачу надані наступні послуги: - міжнародні транспортні послуги по маршруту Ліверпуль, Великобританія м/п Краківець 68000,00 грн; - міжнародні транспортні послуги по маршруту м/п Краківець Львів, Україна 16821,00 грн; - експедиційні послуги по території України 9809,17 грн.

Загальна вартість транспортних витрат становить 96592,00 грн.

Суд зауважує, що вказаний рахунок на оплату та заявка містить посилання на номер автомобіля, яким здійснюється перевезення вантажу: DAF ВС4523ММ пр ВС3440XF. Відомості про такий автомобіль містяться і в поданій до митного оформлення CMR.

Також суд встановив, що зазначена в митній декларації № 23UA209230102289U3 митна вартість імпортованого позивачем товару 1642468,39 грн, окрім вартості товару 43055,20 дол США, включає в себе вартість міжнародного транспортного обслуговування за маршрутом Ліверпуль, Великобританія м/п Краківець 68000,00 грн.

Таким чином всі транспортні витрати, які поніс позивач з ПП "Девік" включені у заявлену митну вартість у відповідності до п. 5 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України.

Також суд не погоджується із твердженнями відповідача про неможливість встановити всі складові транспортних витрат, відсутні відомості про завантаження/розвантаження товару, оскільки відповідно до умов Контракту № 02/01 у вартість товару включені упаковка, маркування та навантаження товару. Крім того, згідно із умовами договору транспортного експедирування № 913 вартість послуг транспортного експедирування складається із вартості послуг Експедитора, вартості перевезення (включаючи послуги, пов`язані з перевезенням вантажу) та вартості додаткових послуг.

Щодо тверджень митного органу про те, що "у експортній декларації країни відправлення № 23GB09X84737439014 від 19.09.2023 вказано іншого товароодержувача (у т.ч. адреса) суд зазначає, що митна декларація країни відправлення за змістом ч. 2 ст. 53 МК України не є основним документом, який підтверджує митну вартість товарів. Відповідно до п. 7 частини третьої ст. 53 Митного кодексу копія митної декларації країни відправлення є додатковим документом, що подається (за наявності) декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів.

Крім того відповідач, здійснюючи контроль правильності визначення митної вартості, повинен брати до уваги лише ті докази, які стосуються предмета доказування. У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У той же час відповідачем не наведено жодних відомостей про те, яким саме чином зазначення в експортній декларації іншого товароодержувача, впливає на визначення митної вартості. Рішення митного органу не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

Таким чином, суд, проаналізувавши зміст наданих декларантом документів, дійшов висновку, що такі містять необхідні відомості щодо ціни, яка була фактично сплачена за товари.

З урахуванням наведеного, а також відсутністю будь-яких належних доказів на підтвердження позиції митного органу, суд вважає, що позивачем для митного оформлення були надані всі документи, необхідні для підтвердження заявленої митної вартості імпортованих товарів, які містили необхідні числові показники митної вартості.

Частиною 2 стаття 55 МК України встановлено, що прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1)обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 згаданого Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Так, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, митний орган повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію, яка використовувалася митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Зазначені висновки випливають, зокрема, з приписів пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598, за яким у випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 МК України) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Верховний Суд у своїх постановах неодноразово звертав увагу на те, що рішення про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України, якщо містить не лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, а й порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод.

Вказане узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, відображеною у постанові від 18.08.2021 у справі № 160/4944/19 та у постанові від 04.11.2021 у справі №120/2634/19-а.

Як вбачається зі змісту графи 33 рішення про коригування митної вартості №UA209000/2023/100611/2, то за результатами проведеної консультації, митна вартість товару скоригована та визначена за резервним методом на підставі митної декларації від 10.08.2023 № 23UA205050054884U7. Однак, товар, зазначений у декларації, не є тотожним товару № 1, зокрема, різні характеристики, виробники. Крім того, по декларації, яка взята відповідачем, товар № 2 оформлявся по 6 (резервному) методу (гр. 43), що свідчить про здійснення коригування митної вартості товарів за даним товаром.

Верховний Суд у постанові від 05.02.2019 у справі № 816/1199/15 висловив позицію, згідно з якою у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов`язкових відомостей визначених частиною другою статті 55 Митного кодексу України, має також містити порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод.

При цьому, сама лише інформація з бази даних ЄАІС ДФС про вантажну митну декларацію, яка була взята митним органом за основу при коригуванні митної вартості товару, не може бути достатнім доказом ціни, за якою відповідну партію товару, за такою декларацією, дійсно було імпортовано до України. При здійсненні контролю за коригуванням митної вартості товару, проведеним органом доходів і зборів за другорядним методом (за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; за резервним методом), суд повинен вимагати від відповідача доведення того, що товар за певною митною вартістю дійсно був увезений до України, що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) було оскаржене до суду та скасоване судом.

У всіх випадках, де посадові особи митниці брали за основу попередньо оформлені митні декларації, партії товарів не були співмірні з тими, що імпортувались нами, умови поставок були різними, однак жодного коригування проведено не було.

Таким чином, суд вважає, що позивач надав відповідачу для митного оформлення імпортованих товарів всі документи, які передбачені ч. 2 ст. 53 МК України. Подані документи містили достовірні числові дані, які підтверджували митну вартість товарів за ціною Контракту згідно з вимогами ч. ч. 4, 5 ст. 58 Митного кодексу України.

Висновки відповідача про заниження позивачем митної вартості товарів та надання митному органу недостовірних даних не підтверджуються наявними матеріалами справи, а виявлені невідповідності у поданих позивачем документах не впливають на ціну товарів.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач належними доказами не спростував доводи позивача про правильність визначення ним митної вартості за основним методом та не довів наявність у митного органу належних підстав для коригування митної вартості товару.

Беручи до уваги наведені вище обставини, суд вважає, що оскаржуване рішення митний орган прийняв за відсутності обґрунтованих підстав вважати, що декларантом заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі без обґрунтування причин того, що позивач неправильно визначив митну вартість товарів.

Суд зауважує, що позовні вимоги про скасування картки відмови є похідними від позовних вимог про скасування рішення про коригування митної вартості і є способом захисту одного і того ж порушеного права позивача на розмитнення товару з визначенням митної вартості товару за першим методом.

Картка відмови в прийнятті митних декларацій не має самостійних юридичних підстав прийняття, і прийнята виключно у зв`язку з прийняттям відповідачем рішень про коригування митної вартості.

Як наслідок, підлягає скасуванню і спірна картка відмови в митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, прийнята відповідачем на підставі рішення про коригування митної вартості.

За таких обставин, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ПАТ "Акумуляторний завод "САДА"" у повному обсязі.

Розподіл судових витрат суд здійснює за правилами ч. 1 ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. ст. 9, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, 262, КАС України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів від 28.09.2023 № UA209000/2023/100611/2.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Львівської митниці № UA209230/2023/002499.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці (код ЄДРПОУ 43971343; 79000, м. Львів, вул. Костюшка Т., буд. 1) на користь Приватного акціонерного товариства "Акумуляторний завод "САДА"" (код ЄДРПОУ 24962494, Херсонська область, м. Херсон, вул. Нафтовиків, буд. 15А) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 6520 (шість тисяч п`ятсот двадцять) грн 50 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

СуддяКисильова Ольга Йосипівна