Рішення

від 13.11.2024 по справі 380/6546/24

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 листопада 2024 рокусправа № 380/6546/24

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кравціва О.Р. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДИСКОНТКЮ» до Львівської митниці, про визнання протиправними та скасування рішень.

Суть справи.

До Львівського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «ДИСКОНТКЮ» (далі позивач, ТОВ «ДИСКОНТКЮ») з позовом до Львівської митниці (далі відповідач), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/900009/2 від 04.01.2024;

- визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/900017/2 від 08.01.2024;

- визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/900030/2 від 11.01.2024;

- визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/900036/2 від 15.01.2024;

- визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/900041/2 від 16.01.2024;

- визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/900045/2 від 17.01.2024;

- визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/900051/2 від 22.01.2024.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що під час здійснення господарської діяльності, у зв`язку з поставкою товару, ТОВ «ДИСКОНТКЮ» з метою митного оформлення товарів подало до Львівської митниці електронні митні декларації, відповідно до яких було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначених у графі 31 митних декларацій. До митних декларацій, з метою застосування основного методу визначення митної вартості товару, надано документи, які містять відомості щодо ціни товару та дають можливість обчислити її. Проте відповідач протиправно, на переконання позивача, здійснив коригування митної вартості ввезеного товару, що призвело до необхідності сплати різниці між сумами митних платежів та нанесено значних збитків позивачу.

Ухвалою суду від 29.03.2024 відкрито спрощене позовне провадження у справі без виклику сторін.

Відповідач проти позову заперечив з підстав викладених у відзиві. Вказав, що за результатами проведеного опрацювання встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. У сукупності всі перелічені фактори вказують на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах та відсутність всіх відомостей щодо обставин купівлі-продажу товару. Відповідно до вимог пункту 2 частини 6 статті 54 Митного кодексу України, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах 2-4 статті 53 Митного кодексу України, відповідач не визнає заявлену митну вартість. Проведено консультації з декларантом згідно з статтею 57 Митного кодексу України. Тому, посадові особи Тернопільської митниці під час здійснення контролю митної вартості імпортованого позивачем товару діяли в межах повноважень та відповідно до вимог чинного законодавства України.

Розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі (частина 2 статті 262 КАС України).

Суд на підставі позовної заяви, відзиву, а також долучених письмових доказів,-

в с т а н о в и в :

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «ДИСКОНТКЮ» (покупець) та компанією «VIVIPEACE INDUSTRIES CO., LTD», China (продавець) 01.06.2023 укладено зовнішньоекономічний Контракт №23VP01, предметом якого є зобов`язання продавця здійснити постачання та передачу покупцю вуличні меблі (товар), а покупець приймає та оплачує Товар згідно з інвойсами, які є невід`ємною частиною цього Контракту.

Відповідно до істотних умов контракту Товар доставляється на умовах FOB NINGBO («Інкотермс-2010») у морських контейнерах. Загальна вартість товару, що поставляється складає не більше ніж 400000,00 доларів США. Продавець постачає товар партіями на підставі замовлення покупця. Найменування, асортимент, кількість та ціна за одиницю Товару узгоджується сторонами на кожну партію та зазначаються в проформі інвойсах, які є невід`ємною частиною цього контракту.

Умови оплати: 25% від суми партії зазначеної в проформі інвойс покупець сплачує авансом протягом 10-ти банківських днів з моменту отримання підписаної проформи інвойс; 75%, що залишаються оплачуються протягом 1 тижня після отримання B/L копії.

На виконання умов вказаного договору 12.10.2023 позивач відповідно до інвойсу №23VP0821 придбав у продавця 2698 одиниць товару в асортименті на загальну суму 24919,28 доларів США.

З метою митного оформлення вказаного товару (ран сортних засобів) щодо кожного з них позивач подав до митного органу митну декларацію:

1) 04.01.2024 №24UA209170000753U0, відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначеними у графі 31 митної декларації.

На підтвердження обґрунтованості заявленої у митній декларації митної вартості товару та обраного методу його визначення декларант надав митному органу разом з декларацією: пакувальний лист (Packing list) б/н від 12.10.2023; рахунок-проформу (Proforma invoice) №23VP0821 від 21.08.2023; рахунок-фактуру (інвойс) (Commercial invoice) №23VP0821 від 12.10.2023; Коносамент (Bill of lading) №DK23100519NBOGDNFD від 17.10.2023; автотранспортна накладна (Road consignment note) б/н від 20.12.2023; сертифікат про походження товару (Certificate of origin) №23С4403А1770/05070 від 23.11.2023; платіжні інструкції в іноземній валюті №222 від 20.11.2023, №83 від 23.08.2023; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиторських послуг №1624-ІСТ від 20.12.2023; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів №23VP01 від 01.06.2023; договір про надання послуг митного брокера №11/23/Ю від 21.08.2023; заявка про надання транспортних послуг №09 від 18.12.2023; договір транспортного експедирування №S/2023 від 07.06.2023; копію митної декларації країни відправлення №310120230516283957 від 13.10.2023; митну декларацію, за якою було відмовлено у випуску товарів №24UA209170000753U0 від 04.01.2024.

За результатами опрацювання наданих документів Львівська митниця надіслала вимоги в яких просила надати додаткові документи, що підтверджують митну вартість відповідно до статті 53 Митного кодексу України.

На виконання вимог митного органу, позивачем додатково було надано підтверджуючі документи прайс-лист від 21.08.2023 та інтернет пропозицію з порівнянням цін.

За результатами розгляду поданих документів Львівська митниця відмовила у митному оформленні товарів за заявленою митною вартістю та прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/900009/2 від 04.01.2024.

Рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/900009/2 обґрунтовує тим, що Львівською митницею заявлена митна вартість не може бути визначена, оскільки у поданих документах відсутні всі відомості, які місять інформацію про ціну, що фактично сплачена за товар. Додатково вказано про проведення консультації з декларантом відповідно до статті 53 Митного кодексу України про застосування другорядного методу 2б (стаття 60 Митного кодексу України). Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала митна декларація «товар 2. №UA50080/2023/12726 від 26.12.2023». Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось.

Львівська митниця відмовила у митному оформленні товарів за заявленою митною вартістю. Оформила картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209170/2024/000037. З метою випущення товару у вільний обіг 04.01.2024 позивач (декларант) подав митну декларацію №24UA209170000979U8, в якій вказав вартість товарів відповідно до оскарженого рішення про коригування митної вартості товару.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «ДИСКОНТКЮ» (покупець) та компанією «BAZHOU YOYO INTERNATIONAL TRADE CO., LTD», China (продавець) 01.06.2023 укладено зовнішньоекономічний Контракт №TNZ2303145, предметом якого є зобов`язання продавця здійснити постачання та передачу у власність покупцю меблі (товар), а покупець приймає та оплачує Товар згідно з інвойсами, які є невід`ємною частиною цього Контракту.

Відповідно до істотних умов контракту Товар доставляється на умовах FOB Tianjin Port («Інкотермс-2010») у морських контейнерах. Загальна вартість товару, що поставляється складає не більше ніж 1000000,00 доларів США. Продавець постачає товар партіями на підставі замовлення покупця. Найменування, асортимент, кількість та ціна за одиницю Товару узгоджується сторонами на кожну партію та зазначаються в проформі інвойсах, які є невід`ємною частиною цього контракту.

Умови оплати: 30% від суми партії зазначеної в проформі інвойс покупець сплачує авансом протягом 10-ти банківських днів з моменту отримання підписаної проформи інвойс; 70%, що залишаються оплачуються протягом 1 тижня після отримання копії B/L до прибуття контейнера з товаром до порту призначення.

На виконання умов вказаного договору позивач:

- 14.09.2023 відповідно до інвойсу №TNZ230616 придбав у продавця 1742 одиниць товару в асортименті на загальну суму 23097,30 доларів США;

- 13.10.2023 відповідно до інвойсу №TNZ2308231 придбав у продавця 1373 одиниць товару в асортименті на загальну суму 17581,00 доларів США;

- 31.10.2023 відповідно до інвойсу №TNZ2306162 придбав у продавця 1684 одиниць товару в асортименті на загальну суму 21181,60 доларів США;

- 31.10.2023 відповідно до інвойсу №TNZ2309121 придбав у продавця 1035 одиниць товару в асортименті на загальну суму 12504,15 доларів США.

З метою митного оформлення вказаного товару (ран сортних засобів) щодо кожного з них позивач подав до митного органу митні декларації:

1) 08.01.2024 №24UA20917001502U7, відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначеними у графі 31 митної декларації.

На підтвердження обґрунтованості заявленої у митній декларації митної вартості товару та обраного методу його визначення декларант надав митному органу разом з декларацією: пакувальний лист (Packing list) б/н від 14.09.2023; рахунок-проформу (Proforma invoice) №TNZ230616 від 16.06.2023; рахунок-фактуру (інвойс) (Commercial invoice) №TNZ230616 від 14.09.2023; Коносамент (Bill of lading) №QN23090112 від 21.09.2023; накладна УМВС (SMGS consignment note (rail)) №00000161 від 15.12.2023; автотранспортна накладна (Road consignment note) №413958 від 06.01.2024; сертифікат про походження товару (Certificate of origin) №C23MA0G0JQQ10038 від 08.10.2023; платіжні інструкції в іноземній валюті №161 від 20.10.2023, №42 від 28.06.2023; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиторських послуг №LS-4525977 від 08.12.2023; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів №TNZ2303145 від 01.06.2023; договір про надання послуг митного брокера №11/23/Ю від 21.08.2023; договір про транспортно-експедиторське обслуговування №23.08.2023 від 23.08.2023; копію митної декларації країни відправлення №021720230000239327 від 17.09.2023; митну декларацію, за якою було відмовлено у випуску товарів №24UA20917001502U7від 08.01.2024.

За результатами опрацювання наданих документів Львівська митниця надіслала вимоги в яких просила надати додаткові документи, що підтверджують митну вартість відповідно до статті 53 Митного кодексу України.

На виконання вимог митного органу, позивачем додатково було надано підтверджуючі документи прайс-лист від 16.06.2023 та інтернет пропозицію з порівнянням цін.

За результатами розгляду поданих документів Львівська митниця відмовила у митному оформленні товарів за заявленою митною вартістю та прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/900017/2 від 08.01.2024.

Рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/900017/2 обґрунтовує тим, що Львівською митницею заявлена митна вартість не може бути визначена, оскільки у поданих документах відсутні всі відомості, які місять інформацію про ціну, що фактично сплачена за товар. Додатково вказано про проведення консультації з декларантом відповідно до статті 53 Митного кодексу України про застосування другорядного методу 2ґ (стаття 64 Митного кодексу України). Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала митна декларація «МД №UA100130/2023/706137 від 06.11.2023, МД №209170/2023/96155 від 21.11.2023». Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось.

Львівська митниця відмовила у митному оформленні товарів за заявленою митною вартістю. Оформила картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209170/2024/000063. З метою випущення товару у вільний обіг 01.08.2024 позивач (декларант) подав митну декларацію №24UA209170001716U2, в якій вказав вартість товарів відповідно до оскарженого рішення про коригування митної вартості товару;

2) 11.01.2024 №24UA209170002393U6, відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначеними у графі 31 митної декларації.

На підтвердження обґрунтованості заявленої у митній декларації митної вартості товару та обраного методу його визначення декларант надав митному органу разом з декларацією: пакувальний лист (Packing list) б/н від 13.10.2023; рахунок-проформу (Proforma invoice) №TNZ2308231 від 23.08.2023; рахунок-фактуру (інвойс) (Commercial invoice) №TNZ2308231 від 13.10.2023; Коносамент (Bill of lading) №HN123100169 від 29.10.2023; автотранспортна накладна (Road consignment note) №б/н від 08.01.2024; сертифікат про походження товару (Certificate of origin) №C23MA0G0JQQ10044 від 26.10.2023; платіжні інструкції в іноземній валюті №270 від 05.12.2023, №84 від 25.08.2023; рахуноки-фактури про надання транспортно-експедиторських послуг №3 від 08.01.2024, №1634-ІСТ від 04.01.2024; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів №TNZ2303145 від 01.06.2023; договір про надання послуг митного брокера №11/23/Ю від 21.08.2023; договір-заявку на перевезення №02.01/2024 від 05.01.2024; договір про транспортно-експедиторське обслуговування №S/2023 від 07.06.2023; копію митної декларації країни відправлення №021720230000270267 від 25.10.2023; митну декларацію, за якою було відмовлено у випуску товарів №24UA209170002393U6 від 11.01.2024.

За результатами опрацювання наданих документів Львівська митниця надіслала вимоги в яких просила надати додаткові документи, що підтверджують митну вартість відповідно до статті 53 Митного кодексу України.

На виконання вимог митного органу, позивачем додатково було надано підтверджуючі документи прайс-лист від 23.08.2023 та інтернет пропозицію з порівнянням цін.

За результатами розгляду поданих документів Львівська митниця відмовила у митному оформленні товарів за заявленою митною вартістю та прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/900030/2 від 11.01.2024.

Рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/900030/2 обґрунтовує тим, що Львівською митницею заявлена митна вартість не може бути визначена, оскільки у поданих документах відсутні всі відомості, які місять інформацію про ціну, що фактично сплачена за товар. Додатково вказано про проведення консультації з декларантом відповідно до статті 53 Митного кодексу України про застосування другорядного методу 2б (стаття 60 Митного кодексу України). Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала митна декларація «МД №UA206020/2023/24062 від 20.12.2023, МД №UA100340/2024/609324 від 06.01.2024, №UA500020/2023/16073 від 19.12.2023». Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось.

Львівська митниця відмовила у митному оформленні товарів за заявленою митною вартістю. Оформила картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209170/2024/000098. З метою випущення товару у вільний обіг 01.08.2024 позивач (декларант) подав митну декларацію №24UA209170002533U3, в якій вказав вартість товарів відповідно до оскарженого рішення про коригування митної вартості товару;

3) 15.01.2024 №24UA209170003197U1, відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначеними у графі 31 митної декларації.

На підтвердження обґрунтованості заявленої у митній декларації митної вартості товару та обраного методу його визначення декларант надав митному органу разом з декларацією: пакувальний лист (Packing list) б/н від 31.10.2023; рахунок-проформу (Proforma invoice) №TNZ2306162 від 16.06.2023; рахунок-фактуру (інвойс) (Commercial invoice) №TNZ2306162 від 31.10.2023; Коносамент (Bill of lading) №HN123100487 від 05.11.2023; автотранспортна накладна (Road consignment note) №б/н від 10.01.2024; сертифікат про походження товару (Certificate of origin) №C23MA0G0JQQ10047 від 20.11.2023; платіжні інструкції в іноземній валюті №273 від 08.12.2023, №43 від 28.06.2023; рахуноки-фактури про надання транспортно-експедиторських послуг №01 від 10.01.2024, №1639-ІСТ від 09.01.2024; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів №TNZ2303145 від 01.06.2023; договір про надання послуг митного брокера №11/23/Ю від 21.08.2023; договір на транспортне обслуговування по перевезенню вантажів автомобільним транспортом у внутрішньому та міжнародному сполученнях №18/08/23 від 18.08.2023; договір про транспортно-експедиторське обслуговування №S/2023 від 07.06.2023; копію митної декларації країни відправлення №021720230000277956 від 02.11.2023; митну декларацію, за якою було відмовлено у випуску товарів №23UA209170003197U1 від 15.01.2024.

За результатами опрацювання наданих документів Львівська митниця надіслала вимоги в яких просила надати додаткові документи, що підтверджують митну вартість відповідно до статті 53 Митного кодексу України.

На виконання вимог митного органу, позивачем додатково було надано підтверджуючі документи прайс-лист від 16.06.2023 та інтернет пропозицію з порівнянням цін.

За результатами розгляду поданих документів Львівська митниця відмовила у митному оформленні товарів за заявленою митною вартістю та прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/900036/2 від 15.01.2024.

Рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/900036/2 обґрунтовує тим, що Львівською митницею заявлена митна вартість не може бути визначена, оскільки у поданих документах відсутні всі відомості, які місять інформацію про ціну, що фактично сплачена за товар. Додатково вказано про проведення консультації з декларантом відповідно до статті 53 Митного кодексу України про застосування другорядного методу 2б (стаття 60 Митного кодексу України). Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала митна декларація «МД №UA209170/2024/115 від 02.01.2024, МД №UA206020/2023/24062 від 20.12.2023». Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось.

Львівська митниця відмовила у митному оформленні товарів за заявленою митною вартістю. Оформила картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209170/2024/000126. З метою випущення товару у вільний обіг 01.08.2024 позивач (декларант) подав митну декларацію №24UA209170003400U9, в якій вказав вартість товарів відповідно до оскарженого рішення про коригування митної вартості товару;

4) 16.01.2024 №24UA209170003551U8, відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначеними у графі 31 митної декларації.

На підтвердження обґрунтованості заявленої у митній декларації митної вартості товару та обраного методу його визначення декларант надав митному органу разом з декларацією: пакувальний лист (Packing list) б/н від 31.10.2023; рахунок-проформу (Proforma invoice) №TNZ2309121 від 12.09.2023; рахунок-фактуру (інвойс) (Commercial invoice) №TNZ2309121 від 31.10.2023; Коносамент (Bill of lading) №HN123100565 від 05.11.2023; автотранспортна накладна (Road consignment note) №б/н від 11.01.2024; сертифікат про походження товару (Certificate of origin) №C23MA0G0JQQ10045 від 03.11.2023; платіжні інструкції в іноземній валюті №271 від 05.12.2023, №134 від 21.09.2023; рахуноки-фактури про надання транспортно-експедиторських послуг №1227 від 11.01.2024, №1640-ІСТ від 09.01.2024; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів №TNZ2303145 від 01.06.2023; договір про надання послуг митного брокера №11/23/Ю від 21.08.2023; договір на організацію транспортно-експедиторського обслуговування №2023/08/18 ЗК від 18.08.2023; договір про надання транспортного експедирування №2023/08/18 ПК від 18.08.2023; договір про транспортно-експедиторське обслуговування №S/2023 від 07.06.2023; копію митної декларації країни відправлення №021720230000277180 від 01.11.2023; митну декларацію, за якою було відмовлено у випуску товарів №24UA209170003551U8 від 16.01.2024.

За результатами опрацювання наданих документів Львівська митниця надіслала вимоги в яких просила надати додаткові документи, що підтверджують митну вартість відповідно до статті 53 Митного кодексу України.

На виконання вимог митного органу, позивачем додатково було надано підтверджуючі документи прайс-лист від 12.09.2023 та інтернет пропозицію з порівнянням цін.

За результатами розгляду поданих документів Львівська митниця відмовила у митному оформленні товарів за заявленою митною вартістю та прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/900041/2 від 16.01.2024.

Рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/900041/2 обґрунтовує тим, що Львівською митницею заявлена митна вартість не може бути визначена, оскільки у поданих документах відсутні всі відомості, які місять інформацію про ціну, що фактично сплачена за товар. Додатково вказано про проведення консультації з декларантом відповідно до статті 53 Митного кодексу України про застосування другорядного методу 2б (стаття 60 Митного кодексу України). Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала митна декларація «МД №UA100340/2023/328553 від 04.12.2023». Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось.

Львівська митниця відмовила у митному оформленні товарів за заявленою митною вартістю. Оформила картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209170/2024/000139. З метою випущення товару у вільний обіг 01.08.2024 позивач (декларант) подав митну декларацію №24UA209170003465U3, в якій вказав вартість товарів відповідно до оскарженого рішення про коригування митної вартості товару.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «ДИСКОНТКЮ» (покупець) та компанією «Tianjin Perfect Furniture Co., Ltd», China (продавець) 01.06.2023 укладено зовнішньоекономічний Контракт №231900, предметом якого є зобов`язання продавця здійснити постачання та передачу у власність покупця меблі (товар), а покупець приймає та оплачує Товар згідно з інвойсами, які є невід`ємною частиною цього Контракту.

Відповідно до істотних умов контракту Товар доставляється на умовах FOB Xingang Port («Інкотермс-2010») у морських контейнерах. Загальна вартість товару, що поставляється складає не більше ніж 400000,00 доларів США. Продавець постачає товар партіями на підставі замовлення покупця. Найменування, асортимент, кількість та ціна за одиницю Товару узгоджується сторонами на кожну партію та зазначаються в проформі інвойсах, які є невід`ємною частиною цього контракту.

Умови оплати: 30% від суми партії зазначеної в проформі інвойс покупець сплачує авансом протягом 10-ти банківських днів з моменту отримання підписаної проформи інвойс; 70%, що залишаються оплачуються протягом 1 тижня після отримання копії коносаменту B/L.

На виконання умов вказаного договору 24.10.2023 позивач відповідно до інвойсу №PІ231910-1 придбав у продавця 674 одиниць товару в асортименті на загальну суму 18821,00 доларів США.

З метою митного оформлення вказаного товару (ран сортних засобів) щодо кожного з них позивач подав до митного органу митну декларацію:

1) 17.01.2024 №24UA209170003915U5, відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначеними у графі 31 митної декларації.

На підтвердження обґрунтованості заявленої у митній декларації митної вартості товару та обраного методу його визначення декларант надав митному органу разом з декларацією: пакувальний лист (Packing list) б/н від 24.10.2023; рахунок-проформу (Proforma invoice) №PІ231910-1 від 21.09.2023; рахунок-фактуру (інвойс) (Commercial invoice) №PІ231910-1 від 24.10.2023; Коносамент (Bill of lading) №177KVBACXQEN4452 від 30.10.2023; автотранспортна накладна (Road consignment note) б/н від 16/01/2024; сертифікат про походження товару (Certificate of origin) №23С4403А1901/0401 від 27.10.2023; платіжні інструкції в іноземній валюті №279 від 12.12.2023, №138 від 29.09.2023; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиторських послуг №007 від 16.01.2024; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиторських послуг №TG160124001 від 16.01.2024; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів №231900 від 01.06.2023; договір про надання послуг митного брокера №11/23/Ю від 21.08.2023; заявка про надання транспортних послуг №007 від 11.01.2024; договір транспортного експедирування №21.06.2023/1175ОД від 21.06.2023; копію митної декларації країни відправлення №021720230000273744 від 27.10.2023; митну декларацію, за якою було відмовлено у випуску товарів №24UA209170003915U5 від 17.01.2024.

За результатами опрацювання наданих документів Львівська митниця надіслала вимоги в яких просила надати додаткові документи, що підтверджують митну вартість відповідно до статті 53 Митного кодексу України.

На виконання вимог митного органу, позивачем додатково було надано підтверджуючі документи прайс-лист від 21.09.2023 та інтернет пропозицію з порівнянням цін.

За результатами розгляду поданих документів Львівська митниця відмовила у митному оформленні товарів за заявленою митною вартістю та прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/900045/2 від 17.01.2024.

Рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/900045/2 обґрунтовує тим, що Львівською митницею заявлена митна вартість не може бути визначена, оскільки у поданих документах відсутні всі відомості, які місять інформацію про ціну, що фактично сплачена за товар. Додатково вказано про проведення консультації з декларантом відповідно до статті 53 Митного кодексу України про застосування другорядного методу 2б (стаття 60 Митного кодексу України). Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала митна декларація «для товару 1 МД №UA807200/2024/557 від 12.01.2024, для товару 2 МД №UA10034/2023/328553 від 04.12.2023». Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось.

Львівська митниця відмовила у митному оформленні товарів за заявленою митною вартістю. Оформила картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209170/2024/0000146. З метою випущення товару у вільний обіг 04.01.2024 позивач (декларант) подав митну декларацію №24UA209170004087U3, в якій вказав вартість товарів відповідно до оскарженого рішення про коригування митної вартості товару.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «ДИСКОНТКЮ» (покупець) та компанією «ZHEJIANG TENGYUAN LUGGAGE LEATHER CO., LTD», China (продавець) 02.06.2023 укладено зовнішньоекономічний Контракт №TY-211130, предметом якого є зобов`язання продавця здійснити постачання та передачу покупцю дорожні валізи (товар), а покупець приймає та оплачує Товар згідно з інвойсами, які є невід`ємною частиною цього Контракту.

Відповідно до істотних умов контракту Товар доставляється на умовах FOB NINGBO PORT («Інкотермс-2000»). Загальна вартість товару, що поставляється складає не більше ніж 200000,00 доларів США. Продавець постачає товар партіями на підставі замовлення покупця. Найменування, асортимент, кількість та ціна за одиницю Товару узгоджується сторонами на кожну партію та зазначаються в проформі інвойсах, які є невід`ємною частиною цього контракту.

Умови оплати: 20% від суми партії зазначеної в проформі інвойс покупець сплачує авансом протягом 10-ти банківських днів з моменту отримання підписаної проформи; 80%, що залишаються оплачуються покупцем після завантаження контейнера протягом тижня після отримання копії коносамента B/L.

На виконання умов вказаного договору 13.10.2023 позивач відповідно до інвойсу №TY-2300828-1 придбав у продавця 1530 одиниць товару на загальну суму 16235,00 доларів США.

З метою митного оформлення вказаного товару (ран сортних засобів) щодо кожного з них позивач подав до митного органу митну декларацію:

1) 22.01.2024 №24UA209170005333U0, відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначеними у графі 31 митної декларації.

На підтвердження обґрунтованості заявленої у митній декларації митної вартості товару та обраного методу його визначення декларант надав митному органу разом з декларацією: пакувальний лист (Packing list) б/н від 13.10.2023; рахунок-проформу (Proforma invoice) №TY-2300828-1 від 28.08.2023; рахунок-фактуру (інвойс) (Commercial invoice) №TY-2300828-1 від 13.10.2023; Коносамент (Bill of lading) №S04136449 від 18.10.2023; накладна УМВС (SMGS consignment note (rail)) №31503414 від 06.01.2024; автотранспортна накладна (Road consignment note) №3426 від 21.01.2024; сертифікат про походження товару (Certificate of origin) №С2355286953Х0019 від 18.10.2023; платіжні інструкції в іноземній валюті №181 від 02.11.2023, №93 від 30.08.2023, №254 від 29.11.2023; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиторських послуг №1601-ІСТ від 27.11.2023; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів №TY-211130 від 02.06.2023; договір про надання послуг митного брокера №11/23/Ю від 21.08.2023; договір транспортного експедирування №S/2023 від 07.06.2023; копію митної декларації країни відправлення №310120230516261072 від 14.10.2023; митну декларацію, за якою було відмовлено у випуску товарів №24UA209170005333U0 від 22.01.2024.

За результатами опрацювання наданих документів Львівська митниця надіслала вимоги в яких просила надати додаткові документи, що підтверджують митну вартість відповідно до статті 53 Митного кодексу України.

На виконання вимог митного органу, позивачем додатково було надано підтверджуючі документи прайс-лист від 28.08.2023 та інтернет пропозицію з порівнянням цін.

За результатами розгляду поданих документів Львівська митниця відмовила у митному оформленні товарів за заявленою митною вартістю та прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/900051/2 від 22.01.2024.

Рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/900051/2 обґрунтовує тим, що Львівською митницею заявлена митна вартість не може бути визначена, оскільки у поданих документах відсутні всі відомості, які місять інформацію про ціну, що фактично сплачена за товар. Додатково вказано про проведення консультації з декларантом відповідно до статті 53 Митного кодексу України про застосування другорядного методу 2б (стаття 60 Митного кодексу України). Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала митна декларація «МД №UA209230/2023/128106 від 08.12.2023». Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось.

Львівська митниця відмовила у митному оформленні товарів за заявленою митною вартістю. Оформила картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209170/2024/000196. З метою випущення товару у вільний обіг 04.01.2024 позивач (декларант) подав митну декларацію №24UA209170005683U4, в якій вказав вартість товарів відповідно до оскарженого рішення про коригування митної вартості товару.

Вважаючи рішення відповідача про коригування митної вартості протиправними, ТОВ «ДИСКОНТКЮ» звернулося за захистом своїх прав до суду.

Вирішуючи справу суд керується таким.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Митний кодекс України (далі МК України) визначає засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулює економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України, спрямований на забезпечення захисту економічних інтересів України, створення сприятливих умов для розвитку її економіки, захисту прав та інтересів суб`єктів підприємницької діяльності та громадян, а також забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

Частиною 1 статті 246 МК України визначено, що метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію (частина 1 статті 248 МК України).

Згідно з частиною 1 статті 257 МК України декларування здійснюється шляхом подання за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Відповідно до частини 6 статті 257 МК України умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Статтею 49 МК України передбачено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця (частина 5 статті 58 Митного кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Таким чином, методи визначення митної вартості товарів можуть бути підрозділені на: а) основний; б) другорядні.

Слід зауважити, що митним законодавством передбачена ціла система другорядних методів. Під час визначення митної вартості товарів учасник митних відносин може застосувати тільки один із різновидів методів основний метод або ж конкретний другорядний метод. Застосування методу визначення вартості товарів повинно бути обґрунтованим.

Пріоритетним до застосування є саме основний метод, що обумовлює необхідність, у випадку наявності достатніх підстав, застосовувати в першочерговому порядку основний метод визначення митної вартості товару. Вказане узгоджується з позицією Верховного Суду у постанові у справі №826/17509/16 від 09.02.2021.

У випадку відсутності необхідних умов для застосування основного методу, повинні застосовуватися методи закріплені пунктом 2 частиною 1 статті 57 МК України, які застосовуються у субсидіарному порядку учасник митних відносин обирає один із системи другорядних методів.

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до положень частини 1 статті 58 МК України основний метод визначення митної вартості товарів застосовується у випадку дотримання наступних умов: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Основний метод не застосовується у таких випадках: а) якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні; б) відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. Кожен із вказаних випадків може бути як самостійною підставою для незастосування основного методу, так й розглядатися в їх сукупності.

Згідно з частиною 2 статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині 1 статті 58 цього Кодексу.

Відповідно до частини 3 статті 58 МК України у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини 1 статті 57 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах 5 і 6 статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина 2 статті 53 МК України).

Відповідно до частини 5 статті 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Із змісту статті 53 МК України висновується, що законом визначений вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Вказане узгоджується з положеннями частини 3 статті 318 МК України, якою встановлено, що митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Як зазначено в позовній заяві та в картках відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, на підтвердження достовірності митної вартості, що зазначена в митних деклараціях позивачем надано до кожної такої декларації:

- пакувальний лист (Packing list) б/н від 12.10.2023; рахунок-проформу (Proforma invoice) №23VP0821 від 21.08.2023; рахунок-фактуру (інвойс) (Commercial invoice) №23VP0821від 12.10.2023; Коносамент (Bill of lading) №DK23100519NBOGDNFD від 17.10.2023; автотранспортна накладна (Road consignment note) б/н від 20.12.2023; сертифікат про походження товару (Certificate of origin) №23С4403А1770/05070 від 23.11.2023; платіжні інструкції в іноземній валюті №222 від 20.11.2023, №83 від 23.08.2023; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиторських послуг №1624-ІСТ від 20.12.2023; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів №23VP01 від 01.06.2023; договір про надання послуг митного брокера №11/23/Ю від 21.08.2023; заявка про надання транспортних послуг №09 від 18.12.2023; договір транспортного експедирування №S/2023 від 07.06.2023; копію митної декларації країни відправлення №310120230516283957 від 13.10.2023; митну декларацію, за якою було відмовлено у випуску товарів №24UA209170000753U0 від 04.01.2024;

- пакувальний лист (Packing list) б/н від 14.09.2023; рахунок-проформу (Proforma invoice) №TNZ230616 від 16.06.2023; рахунок-фактуру (інвойс) (Commercial invoice) №TNZ230616 від 14.09.2023; Коносамент (Bill of lading) №QN23090112 від 21.09.2023; накладна УМВС (SMGS consignment note (rail)) №00000161 від 15.12.2023; автотранспортна накладна (Road consignment note) №413958 від 06.01.2024; сертифікат про походження товару (Certificate of origin) №C23MA0G0JQQ10038 від 08.10.2023; платіжні інструкції в іноземній валюті №161 від 20.10.2023, №42 від 28.06.2023; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиторських послуг №LS-4525977 від 08.12.2023; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів №TNZ2303145 від 01.06.2023; договір про надання послуг митного брокера №11/23/Ю від 21.08.2023; договір про транспортно-експедиторське обслуговування №23.08.2023 від 23.08.2023; копію митної декларації країни відправлення №021720230000239327 від 17.09.2023; митну декларацію, за якою було відмовлено у випуску товарів №24UA20917001502U7від 08.01.2024;

- пакувальний лист (Packing list) б/н від 13.10.2023; рахунок-проформу (Proforma invoice) №TNZ2308231 від 23.08.2023; рахунок-фактуру (інвойс) (Commercial invoice) №TNZ2308231 від 13.10.2023; Коносамент (Bill of lading) №HN123100169 від 29.10.2023; автотранспортна накладна (Road consignment note) №б/н від 08.01.2024; сертифікат про походження товару (Certificate of origin) №C23MA0G0JQQ10044 від 26.10.2023; платіжні інструкції в іноземній валюті №270 від 05.12.2023, №84 від 25.08.2023; рахуноки-фактури про надання транспортно-експедиторських послуг №3 від 08.01.2024, №1634-ІСТ від 04.01.2024; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів №TNZ2303145 від 01.06.2023; договір про надання послуг митного брокера №11/23/Ю від 21.08.2023; договір-заявку на перевезення №02.01/2024 від 05.01.2024; договір про транспортно-експедиторське обслуговування №S/2023 від 07.06.2023; копію митної декларації країни відправлення №021720230000270267 від 25.10.2023; митну декларацію, за якою було відмовлено у випуску товарів №24UA209170002393U6 від 11.01.2024;

- пакувальний лист (Packing list) б/н від 31.10.2023; рахунок-проформу (Proforma invoice) №TNZ2306162 від 16.06.2023; рахунок-фактуру (інвойс) (Commercial invoice) №TNZ2306162 від 31.10.2023; Коносамент (Bill of lading) №HN123100487 від 05.11.2023; автотранспортна накладна (Road consignment note) №б/н від 10.01.2024; сертифікат про походження товару (Certificate of origin) №C23MA0G0JQQ10047 від 20.11.2023; платіжні інструкції в іноземній валюті №273 від 08.12.2023, №43 від 28.06.2023; рахуноки-фактури про надання транспортно-експедиторських послуг №01 від 10.01.2024, №1639-ІСТ від 09.01.2024; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів №TNZ2303145 від 01.06.2023; договір про надання послуг митного брокера №11/23/Ю від 21.08.2023; договір на транспортне обслуговування по перевезенню вантажів автомобільним транспортом у внутрішньому та міжнародному сполученнях №18/08/23 від 18.08.2023; договір про транспортно-експедиторське обслуговування №S/2023 від 07.06.2023; копію митної декларації країни відправлення №021720230000277956 від 02.11.2023; митну декларацію, за якою було відмовлено у випуску товарів №23UA209170003197U1 від 15.01.2024;

- пакувальний лист (Packing list) б/н від 31.10.2023; рахунок-проформу (Proforma invoice) №TNZ2309121 від 12.09.2023; рахунок-фактуру (інвойс) (Commercial invoice) №TNZ2309121 від 31.10.2023; Коносамент (Bill of lading) №HN123100565 від 05.11.2023; автотранспортна накладна (Road consignment note) №б/н від 11.01.2024; сертифікат про походження товару (Certificate of origin) №C23MA0G0JQQ10045 від 03.11.2023; платіжні інструкції в іноземній валюті №271 від 05.12.2023, №134 від 21.09.2023; рахуноки-фактури про надання транспортно-експедиторських послуг №1227 від 11.01.2024, №1640-ІСТ від 09.01.2024; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів №TNZ2303145 від 01.06.2023; договір про надання послуг митного брокера №11/23/Ю від 21.08.2023; договір на організацію транспортно-експедиторського обслуговування №2023/08/18 ЗК від 18.08.2023; договір про надання транспортного експедирування №2023/08/18 ПК від 18.08.2023; договір про транспортно-експедиторське обслуговування №S/2023 від 07.06.2023; копію митної декларації країни відправлення №021720230000277180 від 01.11.2023; митну декларацію, за якою було відмовлено у випуску товарів №24UA209170003551U8 від 16.01.2024;

- пакувальний лист (Packing list) б/н від 24.10.2023; рахунок-проформу (Proforma invoice) №PІ231910-1 від 21.09.2023; рахунок-фактуру (інвойс) (Commercial invoice) №PІ231910-1 від 24.10.2023; Коносамент (Bill of lading) №177KVBACXQEN4452 від 30.10.2023; автотранспортна накладна (Road consignment note) б/н від 16/01/2024; сертифікат про походження товару (Certificate of origin) №23С4403А1901/0401 від 27.10.2023; платіжні інструкції в іноземній валюті №279 від 12.12.2023, №138 від 29.09.2023; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиторських послуг №007 від 16.01.2024; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиторських послуг №TG160124001 від 16.01.2024; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів №231900 від 01.06.2023; договір про надання послуг митного брокера №11/23/Ю від 21.08.2023; заявка про надання транспортних послуг №007 від 11.01.2024; договір транспортного експедирування №21.06.2023/1175ОД від 21.06.2023; копію митної декларації країни відправлення №021720230000273744 від 27.10.2023; митну декларацію, за якою було відмовлено у випуску товарів №24UA209170003915U5 від 17.01.2024;

- пакувальний лист (Packing list) б/н від 13.10.2023; рахунок-проформу (Proforma invoice) №TY-2300828-1 від 28.08.2023; рахунок-фактуру (інвойс) (Commercial invoice) №TY-2300828-1 від 13.10.2023; Коносамент (Bill of lading) №S04136449 від 18.10.2023; накладна УМВС (SMGS consignment note (rail)) №31503414 від 06.01.2024; автотранспортна накладна (Road consignment note) №3426 від 21.01.2024; сертифікат про походження товару (Certificate of origin) №С2355286953Х0019 від 18.10.2023; платіжні інструкції в іноземній валюті №181 від 02.11.2023, №93 від 30.08.2023, №254 від 29.11.2023; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиторських послуг №1601-ІСТ від 27.11.2023; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів №TY-211130 від 02.06.2023; договір про надання послуг митного брокера №11/23/Ю від 21.08.2023; договір транспортного експедирування №S/2023 від 07.06.2023; копію митної декларації країни відправлення №310120230516261072 від 14.10.2023; митну декларацію, за якою було відмовлено у випуску товарів №24UA209170005333U0 від 22.01.2024.

Крім цього, на виконання вимог митного органу, позивачем додатково було надано підтверджуючі документи прайс-листи та інтернет пропозиції з порівнянням цін.

З огляду на викладене, слід зробити висновок, що декларантом до митного оформлення надано всі обов`язкові документи на підтвердження митної вартості товару, що дають змогу визначити вартість товару за ціною договору.

Втім, як встановлено зі змісту оскарженого рішення, у митного органу виникли сумніви у правильності визначення митної вартості декларантом, оскільки, як стверджує відповідач, заявлена митна вартість товару не підтверджена документально. Тому, відповідач надіслав декларанту вимогу про подання додаткових документів, для підтвердження заявленої митної вартості товару.

У контексті зазначеного варто зауважити, що частиною 3 статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Тобто, витребування документів, передбачених частиною 3 статті 53 МК України можливе у випадку наявності розбіжностей, ознак підробки або відсутності відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни.

Відповідно до частини 1 статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Водночас витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі №809/946/17.

У пункті 2 частини 4 статті 54 МК України вказано, що орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана.

Правовою підставою для витребування митним органом від декларанта додаткових документів є наявність вказаних у частині 3 статті 53 МК України підстав, про які митний орган зобов`язаний у письмовій формі повідомити декларанта із зазначенням у такому повідомленні конкретних причин за яких заявлена декларантом митна вартість не може бути визнана на основі поданих ним документів.

Відповідач витребував визначені у статті 53 Митного кодексу України документи та не надав доказів того, що подані позивачем документи для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів в недостовірності наданої інформації. Натомість відповідач прийняв оскаржені рішення у зв`язку із неподанням декларантом всіх витребуваних у нього документів.

Водночас надані декларанту електронні повідомлення стосовно необхідності подання митному органу додаткових документів не містить відомостей щодо правових підстав для витребування таких документів, переліку відомостей, які відсутні у поданих документах, наявність яких є необхідною умовою для підтвердження числового значення складових митної вартості, визначеної позивачем.

Такі дії митного органу не узгоджуються з положеннями пункту 2 частини 4 статті 54 МК України та сприяють тому, що декларант, будучи необізнаним стосовно фактичних причин, за яких заявлена ним митна вартість не може бути визнана, позбавляється можливості усунути такі розбіжності (недоліки, хиби) на стадії здійснення митного контролю правильності визначення задекларованої ним митної вартості товарів.

Відповідач в обґрунтування розбіжностей у долучених позивачем до митних декларацій №24UA209170000753U0, №24UA20917001502U7, №24UA209170002393U6, №24UA209170003197U1, №24UA209170003551U8, №24UA209170003915U5, №24UA209170003915U5 документах зазначає таке.

Щодо твердження відповідача, що в усіх наданих позивачем до митного оформлення зовнішньоекономічних контрактах відсутня інформація про уповноважену особу контрагента на укладення та підписання такого контракту.

Суд зазначає, що на законодавчому рівні не визначено форми зовнішньоекономічних договорів (контрактів). Положення про форму зовнішньоекономічних договорів було затверджено наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України № 201 від 06.09.2001, який втратив чинність на підставі Наказу Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства №1275 від 06.07.2020. Отже посилання відповідача про відсутність відомостей про особу, уповноважену на укладання та підписання від імені продавця зовнішньоекономічного договору як підставу для винесення рішення про коригування митної вартості товарів є безпідставним та необґрунтованим.

Окрім того, документи, які підтверджують повноваження особи представляти компанію не визначені частиною 2 та 3 статті 53 МК України документом, що обґрунтовує заявлену митну вартість та повинен безумовно чи на вимогу митниці подаватися до митного контролю.

Згідно з частиною 5 статті 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Щодо доводів відповідача, що платіжні інструкції в іноземній валюті, які стосуються оцінюваних товарів не відповідають вимогам Закону №1591-IX та Постанови №216, а також не містять найменування та місцезнаходження надавача платіжних послуг отримувача, номера рахунку отримувача, зокрема тих, що зазначені в пункті 11 контракту.

Відповідно до частини 2 статті 40 Закону України «Про платіжні послуги», платіжна інструкція має містити інформацію, що дає змогу надавачу платіжних послуг ідентифікувати особу платника та отримувача за платіжною операцією, рахунки платника та отримувача, надавачів платіжних послуг платника та отримувача, суму платіжної операції та іншу інформацію (реквізити), необхідну для належного виконання платіжної операції. Частиною 7 статті 40 Закону України «Про платіжні послуги», Національний банк України у своїх нормативно-правових актах визначає обов`язкові реквізити платіжних інструкцій, особливості їх оформлення, захисту, прийняття до виконання.

Так, Положенням про порядок виконання надавачами платіжних послуг платіжних інструкцій в іноземній валюті та банківських металах, затвердженим Постановою Правління Національного банку України 28.07.2008 №216 (у редакції постанови Правління Національного банку України 25.08.2022 №189) (далі Постанова №216), а саме: Розділом 2 - Порядок оформлення платіжної інструкції в іноземній валюті або банківських металах, пунктом 14 передбачено обов`язкові реквізити, які має містити платіжна інструкція в іноземній валюті або банківських металах, зокрема у підпункті 8 зазначено, що платіжна інструкція в іноземній валюті повинна містити найменування надавача платіжних послуг отримувача [для банку - SWIFT-код/(BIC) або інший ідентифікатор банку отримувача; для небанківського надавача платіжних послуг отримувача - SWIFT-код/(BIC) або інший ідентифікатор банку отримувача, у якого небанківський надавач платіжних послуг має відкритий розрахунковий рахунок та номер розрахункового рахунку небанківського надавача платіжних послуг].

У пункті «SWIFT-BIC» надавача платіжних послуг отримувача кожного із банківських платіжних документів вказаний код банку отримувача, що співпадає за кодом зазначеним у пункті 11 «Реквізити сторін» кожного із зовнішньоекономічних контрактів. Окрім того, у Постанові №216 не вказано, що платіжна інструкція повинна містити обов`язковий реквізит місцезнаходження надавача платіжних послуг отримувача та банка-кореспондента.

Щодо доводів митного органу в оскаржених рішеннях про те, що в митних декларацій країни експорту у графі «торгова країна» та «країна призначення» вказано POLAND, що суперечить умовам даних зовнішньоекономічних операцій.

Суд зазначає, що митні декларації країни відправлення за змістом частини 2 статті 53 МК України не є основним документом, який підтверджують митну вартість товарів. Відповідно до пункту 7 частини 3 статті 53 МК України копія митної декларації країни відправлення є додатковим документом, що подається (за наявності) декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 14.01.2020 у справа № 813/1350/14.

Крім цього відповідач, здійснюючи контроль правильності визначення митної вартості, повинен брати до уваги лише ті докази, які стосуються предмета доказування. У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Водночас відповідачем не викладено жодних відомостей про те, яким саме чином зазначення в експортній декларації «країна призначення» Польща, впливає на визначення митної вартості. Рішення митного органу не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

Викладене узгоджується із правовою позицією Верховного Суду викладеною у постановах від 27.04.2020 у справі №140/804/19, від 11.06.2020 у справі №815/5464/16, від 30.04.2020 у справі №820/231/16, від 19.03.2020 у справі №808/4127/15.

Відповідачем не доведено, що зазначення в експортній декларації «країна призначення» Польща, впливає на числові значення складових митної вартості.

Щодо покликань відповідача про те, що до митного оформлення позивачем на підтвердження транспортно-експедиторських витрат подані рахунки-фактури, які містять посилання на договори, що не подані до митного органу.

Слід зазначити, що відповідно до карток відмови, до митного органу при поданні кожної митної декларації, позивач надавав договір транспортного експедирування №S/2023 від 07.06.2023, договір транспортного експедирування №21.06.2023/1175ОД від 21.06.2023, договір про транспортно-експедиторське обслуговування №23.08.2023 від 23.08.2023.

Відповідно до умов наданих договорів експедитор зобов`язується організувати перевезення експортно-імпортних і транзитних вантажів різними видами транспорту та надати послуги з організації вантажно-розвантажувальних робіт. Крім того, експедитор не позбавлений права залучати до виконання зобов`язань третіх осіб.

Водночас слід зазначити, що позивачем до кожної митної декларації надавав митному органу автотранспортні накладні (Road consignment note), в яких наявні усі необхідні відомості, передбачені Конвенцією про договір міжнародного автотранспортного перевезення вантажів.

Суд звертає увагу, що залучення третіх осіб для виконання господарських зобов`язань перевізником та експедитором не впливає на визначення митної вартості товарів. Крім того, при надсиланні вимоги митного органу до декларанта про надання додаткових документів, договорів перевізника з третіми особами не запитувалися. Однак відповідач, вимагаючи надати додаткові документи, лише зацитував статтю 53 МК України без конкретизації, яких саме документів недостатньо для митного оформлення товарів.

Щодо покликань відповідача про неподання до митного оформлення платіжних документів, які підтверджують факт оплати транспортно-експедиторських послуг, суд зазначає, що у частині 2 статті 53 МК України не визначений конкретний перелік документів, якими підтверджується розмір витрат на перевезення товарів.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду досліджував питання доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення згідно умов МК України, зокрема у постанові від 31.05.2019 у справі №804/16553/14 вказано: «Якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким(-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи)».

Наказ Міністерства фінансів України «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення» від 24.05.2012 №599 визначає, що для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини 2 статті 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Вказаний наказ Мінфіну визначає наявність рахунок-фактури достатнім документом, що підтверджує вартість транспортних послуг.

Як встановлено судом для підтвердження витрат на транспортування декларантом позивача було надано договори транспортного експедирування, рахунки-фактури про надання транспортно-експедиторських послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиторські послуги, договори-заявки на перевезення, автотранспортні накладні, коносаменти. Тому усі понесені позивачем витрати на транспортування товару підтверджені документально.

Також суд встановив, що страхування товару не здійснювалося. Отже, за відсутності страхування товару і витрат на страхування немає, такі документи не могли бути подані відповідачу.

Щодо покликань відповідача про не подання позивачем жодного документу, що містить інформацію про виробника товару та торгівельної марки.

Суд зазначає, що вказана інформація не є ціноутворюючим фактором. Крім того, відомості щодо найменування товару, кількості, його виробника, торговельної марки, ваги, артикулу містяться у графі 31 кожної митної декларації поданої позивачем. Вказані відомості підлягали обов`язковій перевірці посадовими особами митного органу та не викликали будь-яких сумнівів. Відомості щодо опису, торговельних марок та артикулів товару містяться у пакувальних листах щодо кожного договору, та надавалися відповідачу відповідно до карток відмови.

Таким чином, на переконання суду, декларант надав відповідачу всі необхідні документи, які давали можливість встановити дійсну митну вартість товару, а підстав для невизнання позивачем заявленої митної вартості не було.

Крім того, суд зазначає, що за результатом проведеної консультації з декларантом згідно з статті 57 Митного кодексу вказано про неможливість визначення митної вартості згідно з статтями 59-63 МК України. Митна вартість товару визначена за другорядними та резервними методами згідно статей 60, 64 МК України.

Відповідно до постанови Верховного Суду від 25.05.2021 у справі №520/10386/2020 в разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування митний орган обов`язково повинен зазначити докладну інформацію та джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості за шостим (резервним) методом. Тобто, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, контролюючий орган повинен також зазначити докладну інформацію і джерела, які ним використовувалися.

Однак відповідачем у рішенні не зазначено конкретної інформації та критеріїв, за якими він порівнював відповідний товар з тим, який був імпортований позивачем (період постачання, країну відправлення, умови поставки тощо).

Верховний Суд у постанові від 29.09.2020 у справі №520/7041/19 звернув увагу на те, що рішення про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України якщо містить не лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, а й порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервним методом.

Таким чином, на переконання суду, декларант надав відповідачу всі необхідні документи, які давали можливість встановити дійсну митну вартість товару, а підстав для невизнання позивачем заявленої митної вартості не було.

Суд зазначає, що неправомірним є коригування митної вартості товару, якщо виявлені розбіжності не спричинили неповноту або недостовірність відомостей про митну вартість відповідного товару. Вказана позиція узгоджується з висновками Верховного Суду у постанові від 20.03.2020 у справі №480/4423/18.

З викладеного висновується, що відповідачем не визначено встановлення під час митного оформлення розбіжностей в наданих позивачем документах які вплинули на ціну товару та не конкретизовано яким саме чином зв`язок між позивачем та продавцем товару вплинув на визначення митної вартості.

Суд окрім іншого враховує, що митний орган повинен обґрунтувати причини витребування додаткових документів у разі, якщо документи, які підтверджують митну вартість товарів, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (частина 3 статті 53 МК України).

В оскаржених рішеннях відповідач не вказав на обставини, які обумовили виникнення у митного органу обґрунтованих сумнівів відносно непідтвердження чи невизначеності кількісних, вартісних і достовірних елементів митної вартості або відсутності хоча б однієї із їх складових, яка є обов`язковою при обчисленні такої вартості.

Обов`язок доведення обґрунтованості такого сумніву митним органом констатований також в постанові Верховного Суду від 06.03.2019 у справі №809/278/17.

З урахуванням викладеного суд висновує, що позивач подав до митного органу повний пакет документів на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості імпортованих товарів за основним методом, водночас відповідач не підтвердив належними доказами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар, правильність визначення митної вартості позивачем за основним методом відповідач не спростував, наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідач не довів.

Зважаючи на викладені порушення, допущені митним органом при здійснення коригування митної вартості товарів, суд дійшов висновку про невідповідність рішень про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/900009/2, №UA209000/2024/900017/2, №UA209000/2024/900030/2, №UA209000/2024/900036/2, №UA209000/2024/900041/2, №UA209000/2024/900045/2, №UA209000/2024/900051/2 критеріям правомірності рішень суб`єктів владних повноважень, викладеним у частині 2 статті 2 КАС України, а тому, такі є протиправними та підлягають скасуванню.

Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно з статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та протиправність рішення відповідача. Отже, позов необхідно задовольнити повністю.

Статтею 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Приписами частини 1 статті 132 КАС України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до частини 3 статті 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Частинами 2, 3 статті 134 КАС України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Відповідно до частини 4 статті 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до норм статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати, на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин 7, 9 статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Представник позивача в позовній заяві просить стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правову допомогу, орієнтована сума яких складає 107000,00 грн.

На обґрунтування вимог про стягнення правничої допомоги представником позивача долучено:

- договір про надання професійної правничої допомоги №01/03 від 11.03.2024;

- додаток №1 до договору №01/03 від 11.03.2024;

- акт здавання-приймання виконаної роботи (надання послуг) від 22.03.2024 на суму 107000,00 грн.;

- рахунок на оплату №01/03 від 22.03.2024 на суму 107000,00 грн.,

- ордер на надання правничої (правової) допомоги серії ВС №1270305;

- свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №908.

Відповідно до умов за надання правничої допомоги клієнт зобов`язується виплатити адвокатському об`єднанню гонорар (винагороду), сума якого встановлюється за домовленістю сторін та/або обумовлюється в окремому додатку.

Згідно з Додатку №1 до договору клієнт сплачує гонорар згідно з наданого розрахунку, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок адвокатського об`єднання впродовж трьох робочих днів з моменту «коли у справі буде прийнято остаточне рішення».

Отже, суд зазначає, що на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу представник позивача до позовної заяви не долучив квитанцію про сплати визначеної суми витрат на правничу допомогу. Проте згідно умов договору оплата таких послуг здійснюється лише після прийняття остаточного рішення у справі. Тому, суд дійшов висновку про передчасність звернення з вимогою про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу. Отже, у задоволенні такої вимоги слід відмовити.

Судовий збір відповідно до частини 1 статті 139 КАС України слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача в повному обсязі.

Керуючись статтями 2, 8-10, 14, 72-77, 90, 139, 241-246, 255, 257, 293, 295 КАС України, суд, -

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/900009/2 від 04.01.2024, №UA209000/2024/900017/2 від 08.01.2024, №UA209000/2024/900030/2 від 11.01.2024, №UA209000/2024/900036/2 від 15.01.2024, №UA209000/2024/900041/2 від 16.01.2024, №UA209000/2024/900045/2 від 17.01.2024, №UA209000/2024/900051/2 від 22.01.2024.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці (79000, м. Львів, вул. Костюшка Т.,1; ЄДРПОУ 43971343) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДИСКОНТКЮ» (81300, вул. Будзиновського, 8А, м. Мостиська, Яворівський район, Львівська область; ЄДРПОУ 44929444) судовий збір в сумі 10659 (десять тисяч шістсот п`ятдесят дев`ять) грн. 59 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Кравців Олег Романович