Рішення

від 13.11.2024 по справі 380/17250/24

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 листопада 2024 рокусправа № 380/17250/24

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Брильовського Р.М. розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРЕДЗВІН» (79008, м. Львів, пл. Соборна, б. 14,15, кабінет 22, ЄДРПОУ 25231752) до Міністерства культури та інформаційної політики України (01601, м. Київ, вул. Івана Франка, 19, ЄДРПОУ 43220275) про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,-

Встановив:

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРЕДЗВІН» до Міністерства культури та інформаційної політики України, у якій просить суд: визнати протиправним та скасувати припис Міністерства культури та інформаційної політики України №7/56/24 від 04.06.2024 року «Про припинення проведення будь-яких будівельних робіт на об`єкті «Реконструкція нежитлових приміщень без зміни їх зовнішньої конфігурації та функціонального призначення будівлі корпусу №4 по вул. П. Грабовського, 11 у м. Львові».

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що будівельні роботи з капітального ремонту вищевказаного будинку розпочато після отримання всіх необхідних дозвільних документів та розроблення відповідної проектної документації. Оскаржуваний припис винесено з у зв`язку з тим, що будівельні роботи на об`єкті «Реконструкція нежит лових приміщень без зміни їх зовнішньої конфігурації та функціонального призначення будівлі корпусу №4 по вул. Грабовського у м. Львові», проводяться в межах історичного ареалу м. Львів, на території буферної зони об`єкта всесвітньої спадщини ЮНЕСКО «Львів: Ансамбль історичного центру» (Україна), а також на території пам`ятки історії, архітектури та містобудування національного значення «Ансамбль оборонних споруд Цитадель - місце концентраційного табору «Шталаг 328» на вул. Грабовського,11 у м. Львові з порушенням вимог статті 32 Закону, за відсутності погодженої з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охоронии культурної спадщини, відповідної проектної документації. Позивач здійснює будівельні роботи з капітального ремонту громадського будинку №4 по ВУЛ. Грабовського, 11 у м.Львові, що підтверджується документацією. Вважає, що вказана вимога є некоректною та не відповідає чинним обставинам справи, оскільки Позивачем реконструкція вказаної будівлі не здійснюється. Належна Позивачу будівля є рядовою історичною забудовою і не має самостійної художньої цінності, не перебуває в реєстрі пам`яток архітектури місцевого та національного значення. Стаття 32 Закону України «Про охорону культурної спадщини», на яку посилається Відповідач в оскаржуваному приписі не містить норм щодо необхідності погодження проектної документації на проведення будівельних робіт чи отримання будь-яких дозволів Міністерства культури та інформаційної політики України (надалі- МКІП) і у Позивача відсутній обов`язок отримувати такий дозвіл МКІП на проведення будівельних робіт у належній йому будівлі №4 по вул. Грабовського у м. Львові. Не передбачають такого обов`язку й інші положення Закону України «Про охорону культурної спадщини» та Положення №495. У вказаних нормативно-правових актах закріплено виключно повноваження МКІП щодо надання дозволу на проведення робіт на п`ямятках національного значення. Однак, належна ТзОВ «Передзвін» будівля не належить до пам`яток архітектури національного значення, з огляду на що, у відповідача відсутні визначені законом повноваження для винесення оскаржуваного припису і вказаний припис №7/56/24 від 04.06.2024 року є протиправним та підлягає скасуванню. З огляду на те, що науково-проектна документація та облікова документація, якою встановлюються межі і режими використання території пам`ятки історії, архітектури, містобудування національного значення «Ансамбль оборонних споруд Цитадель - місце концентраційного табору «Шталаг-328» не затверджена у встановленому законом порядку, Відповідачем не доведено, що належна Позивачу будівля знаходиться на території пам`ятки архітектури національного значення і проведення на її території будь-яких робіт потребує отримання дозволу чи погодження МКІП. Твердження Відповідача, які наведені в оскаржуваному приписі не відповідають дійсності, оскільки Відповідачем не доведено, що будівля №4, яка знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Грабовського, Пум. Львові є пам`яткою архітектури національного значення, знаходиться в межах території такої пам`ятки чи в межах історичного ареалу м. Львова. Вважає, що у Позивача був відсутній обов`язок отримувати будь-які погодження чи дозволи Відповідача для проведення капітального ремонту у належній йому будівлі. Конкретного посилання на норми закону, які передбачають необхідність отримання будь-яких дозволів чи погоджень оскаржуваний припис не містить, а посилання на ст. 32 Закону України «Про охорону культурної спадщини» є необгрунтованим, оскільки ч. 7 ст. 32 вказаного закону втратила чинність 01.01.2023 року, тобто до початку проведення Позивачем будь-яких робіт на належному йому об`єкті нерухомості. Просив позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача подав відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечив та зазначив, що на території пам`ятки історії, архітектури, містобудування національного значення «Ансамбль оборонних споруд Цитадель - місце концентраційного табору «Шталаг 328» 1851 - 1854 роки, 1941 - 1944 роки (ох. № 130026-Н), занесеної до Реєстру нерухомих пам`яток України постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2012 р. №929 по вул. Грабовського, 11 у м. Львів, в межах центрального історичного ареалу м. Львів, зони охорони археологічного культурного шару II категорії, буферної зони об`єкта всесвітньої спадщини ЮНЕСКО «Львів. Ансамбль історичного центру» в середині травня 2024 року почалися здійснюватися активні містобудівні перетворення, що включали демонтаж існуючої будівлі та земляні роботи. За результатами перевірки електронної бази даних документообігу МКІП не виявлено документів дозвільно-погоджувального характеру стосовно оприлюднених містобудівних перетворень за вказаною адресою, а також відомостей про здійснення інформування Комітету всесвітньої спадщини ЮНЕСКО щодо зазначених містобудівних перетворень. ТзОВ «ПЕРЕДЗВІН» і ТзОВ БРП «ТЕХНОБУД» здійснюють будівництво на території пам`ятки історії, архітектури, містобудування національного значення без відповідних передбачених законодавством погоджень, а також всупереч припису МКІП, а їх діяльність створює загрозу як стану збереження пам`ятки, так і загалом історичному середовищу м. Львова, а також буферній зоні об`єкта всесвітньої спадщини ЮНЕСКО «Львів. Ансамбль історичного центру». У зв`язку з наявністю відомостей про невиконання вищезгаданих приписів, а також відсутність будь-якої відповіді на них від замовника та підрядника робіт, МКІП листом від 16.08.2024 №06/13/7559-24 звернулося із заявою про кримінальне правопорушення в порядку ст. 214 КПК України до Головного управління Національної поліції в Львівській області і Львівської обласної прокуратури. Позивач проводить будівельні роботи в межах Історичного ареалу м. Львів та на території пам`ятки національного значення без відповідного дозволу та без погодження з Міністерством проектної документації, що є порушеннями законодавства про охорону культурної спадщини. Позивач не погодив проектну документацію на будівництво з Центром всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, чим були порушені норми міжнародного законодавства, що у подальшому може призвести до виключення об`єкта «Архітектурний ансамбль історичного центру Львова» з Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Обрання позиції Позивача призведе до незабезпечення належного збереження об`єктів, що становлять культурну цінність, а також - до невиконання Україною взятих на себе міжнародних зобов`язань щодо збереження культурної спадщини. Просив у задоволенні позову відмовити.

Ухвалою судді від 13 серпня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Всебічно дослідивши та об`єктивно оцінивши наявні в матеріалах справи докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, суд встановив наступне.

Товариству з обмеженою відповідальністю «Передзвін» на праві власності належить об`єкт нерухомого майна, а саме: будівля корпусу №4 по вул. Грабовського, 11 у м. Львові, загальною площею 581,8 кв.м., що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №248107968.

У зв`язку з аварійним станом вищевказаної будівлі, позивач прийняв рішення розпочати її ремонт.

Відповідачу стало відомо, що на території пам`ятки історії, архітектури, містобудування національного значення «Ансамбль оборонних споруд Цитадель - місце концентраційного табору «Шталаг 328» 1851 - 1854 роки, 1941 - 1944 роки (ох. № 130026-Н), занесеної до Реєстру нерухомих пам`яток України постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2012 року №929 (посилання https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/929-2012-%D0%BF#Text), по вул. Грабовського, 11 у м. Львів, в межах центрального історичного ареалу м. Львів, зони охорони археологічного культурного шару II категорії, буферної зони об`єкта всесвітньої спадщини ЮНЕСКО «Львів. Ансамбль історичного центру» в середині травня 2024 року почалися здійснюватися активні містобудівні перетворення, що включали демонтаж існуючої будівлі та земляні роботи.

За результатами перевірки електронної бази даних документообігу МКІП не виявлено документів дозвільно-погоджувального характеру стосовно оприлюднених містобудівних перетворень за вказаною адресою, а також відомостей про здійснення інформування Комітету всесвітньої спадщини ЮНЕСКО щодо зазначених містобудівних перетворень.

З метою недопущення порушення вимог законодавства у сфері охорони культурної спадщини МКІП листом від 16.05.2024 № 06/15/4440-24 звернулося до Львівської обласної військової адміністрації з проханням терміново провести перевірку дотримання вимог законодавства про охорону культурної спадщини за вказаною адресою (з обов`язковим наданням акта обстеження із зазначенням дати проведення обстеження, інформації щодо характеру проведення земляних та будівельних робіт, ПІБ та підписів посадових осіб, які склали акт обстеження, та детальних матеріалів фотофіксації, а також повної інформації щодо замовника й виконавця зазначених робіт у разі наявності інформаційного щита з паспортом будівництва), у разі необхідності вжити у межах компетенції відповідних заходів реагування та за результатами поінформувати МКІП.

За результатами опрацювання матеріалів, надісланих листом Львівської обласної військової адміністрації від 23.05.2024 № 5/5-6014/0/2-24/7-16, зокрема акта візуального обстеження проведеного департаментом архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації від 21.05.2024 земельної ділянки по вул. П. Грабовського, 11 в м. Львів, МКІП, замовнику робіт - ТзОВ «ПЕРЕДЗВІН» - надано припис від 04.06.2024 № 7/56/24 про припинення проведення робіт на вказаному об`єкті культурної спадщини. Також, підряднику робіт - ТзОВ БРП «ТЕХНОБУД» - надано припис від 04.06.2024 № 8/56/24.

У червні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Передзвін» отримало Припис №7/56/24 від 04.06.2024 року Міністерства культури та інформаційної політики України про вжиття заходів із приведення діяльності у відповідність до вимог законодавства про охорону культурної спадщини.

Позивач не погоджується з прийнятим приписом, у зв`язку з чим звернувся до суду із позовною заявою.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 54 Конституції України передбачено, що культурна спадщина охороняється законом. Держава забезпечує збереження історичних пам`яток та інших об`єктів, що становлять культурну цінність, вживає заходів для повернення в Україну культурних цінностей народу, які знаходяться за її межами.

Преамбулою Закону України «Про охорону культурної спадщини» (далі Закон № 1805-III) визначено, що цей Закон регулює правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об`єктів культурної спадщини у суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь.

Відповідно до пункту 14 частини другої статті 5 Закону № 1805-III погодження програм та проектів містобудівних, архітектурних та ландшафтних перетворень, меліоративних, шляхових, земляних робіт на пам`ятках національного значення, їх територіях, в історико-культурних заповідниках, на історико-культурних заповідних територіях, у зонах охорони, на охоронюваних археологічних територіях, в історичних ареалах населених місць, а також програм і проектів, реалізація яких може позначитися на об`єктах культурної спадщини належить до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини.

Згідно із пунктом 18 частини другої статті 5 Закону № 1805-III до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, належить видання розпоряджень та приписів щодо охорони пам`яток національного значення, об`єктів всесвітньої спадщини, припинення робіт на них, їх територіях, в зонах охорони, буферних зонах, на охоронюваних археологічних територіях, в історичних ареалах населених місць, якщо ці роботи проводяться за відсутності затверджених або погоджених з відповідними органами охорони культурної спадщини програм та проектів, передбачених цим Законом, без дозволів або з відхиленням від них.

Предметом оскарження у цій справі є припис Мінкультури №7/56/24 від 04.06.2024, яким зобов`язано позивача негайно припинити проведення будь-яких будівельних робіт на об`єкті «Реконструкція нежитлових приміщень без зміни їх зовнішньої конфігурації та функціонального призначення будівлі корпусу №4 по вул. П. Грабовського, 11 у м. Львові».

Припис є способом термінового реагування на загрозу пам`ятці культури і має на меті припинення робіт усіх суб`єктів, що відповідають за ці роботи, незалежно від ролі (замовник, підрядник, архітектор тощо). Таке тлумачення статті 30 Закону України Закону № 1805-III відповідає меті захисту об`єктів культурної спадщини від загрозливої для них діяльності.

Статтею 30 Закону № 1805-III встановлено, що приписи органів охорони культурної спадщини є обов`язковими для виконання всіма юридичними та фізичними особами.

У справі, яка розглядається ключовим є питання наявності визначеного у встановлений законом спосіб історичного ареалу м. Львова та правомірності проведення будівельних робіт в його межах, а також на території буферної зони об`єкта «Архітектурний ансамбль історичного центру Львова», включеного до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Список історичних населених місць України за поданням центрального органу виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини затверджується Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.2001 № 878 затверджено Список історичних населених місць України.

До вищезазначеного списку занесено місто Львів.

Рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 05.11.2004 № 1150 погоджено межі території та охоронної зони історико-культурного ландшафтного комплексу «Цитадель» (пам`ятка історії національного значення - Ансамбль оборонних споруд «Цитадель - місце концентраційного табору «Шталаг-328», охор. № 130026-Н) на вул. Грабовського, 11.

Рішенням Львівської міської ради від 09.12.2005 № 1311 «Про затвердження меж історичного ареалу та зон регулювання забудови м. Львова» затверджені межі історичного ареалу та зон регулювання забудови м. Львова (посилання https://z-reklama.lviv.ua/megi).

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 10.10.2012 №929 «Про внесення об`єктів культурної спадщини національного значення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України», об`єкт культурної спадщини - «Ансамбль оборонних споруд Цитадель» - місце концентраційного табору «Шталаг - 328» внесений до Державного реєстру нерухомих пам`яток України як пам`ятка історії, архітектури, містобудування національного значення, охоронний номер - 130026-Н.

Міністерство культури та інформаційної політики України прийняло наказ від 22 січня 2024 року №35 «Про затвердження науково-проектної документації», яким затверджено науково-проектну документацію «Історико- архітектурний опорний план м. Львова (історико-архітектурний опорний план м. Львова з визначенням меж і режимів використання зон охорони пам`яток та історичних ареалів)» (посилання https://mcip.gov.ua/wp-content/uploads/2024/01/35_nakaz.pdf), що визначає межі і режими використання території історичного ареалу та зон охорони пам`яток м. Львова, розроблену підприємством об`єднання громадян «Інститут культурної спадщини» Всеукраїнської Ради з охорони культурної спадщини України, та додатки до нього.

У вищезгаданій науково-проектній документації м. Львів, затвердженій наказом МКІП від 22.01.2024 № 35 були визначені межі території пам`ятки національного значення - Ансамбль оборонних споруд «Цитадель - місце концентраційного табору «Шталаг-328», охор. № 130026-Н) на вул. Грабовського, 11.

Суд встановив, що об`єкт по вул. Грабовського, 11 у м. Львові розташований на території пам`ятки історії, архітектури, містобудування національного значення «Ансамбль оборонних споруд Цитадель - місце концентраційного табору «Шталаг 328» 1851 - 1854 роки, 1941 - 1944 роки (ox.Ns 130026-Н), занесеної до Реєстру нерухомих пам`яток України постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2012 р. № 929 (посилання https ://zakon.rada.gov.ua/laws/show/929-2012-%DO%BF#Text).

Суд зазначає, що містобудівні перетворення за адресою: по вул. Грабовського, 11у м. Львові ведуться з порушенням законодавства в сфері охорони культурної спадщини без отримання дозволу на проведення робіт центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику в сфері охорони культурної спадщини, за результатом погодженої у встановленому порядку проектної документації, що суперечить вимогам Закону № 1805-III.

Здійснення містобудівних перетворень на території історичного ареалу міста Львова та на території пам`ятки національного значення за відсутності погодженої у встановленому порядку проектної документації та без відповідного дозволу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини містить ознаки порушень ч. 3 ст. 6-1, ч. 4 ст. 32, ч. 1 ст. 35 та правопорушень, зазначених у статтях 44, 46 Закону.

За результатами перевірки електронної бази даних документообігу Міністерства встановлено, що погоджень проектної документації та дозволів на проведення будь-яких робіт за вказаною вище адресою Міністерством не надавалося.

Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 12.12.2023 у справі № 380/13557/21 відступив від висновків, викладених у раніше ухвалених постановах Верховного Суду у складі колегії суддів цієї самої палати, зокрема, від 27.07.2022 у справі № 813/3269/17 та в інших постановах, де цю позицію застосовано, стосовно того, що незатвердження Мінкультури меж історичного ареалу м. Львова у порядку, встановленому статтею 32 Закону № 1805-III свідчить про фактичну відсутність таких меж та нівелює обов`язок суб`єктів містобудування отримувати дозвіл на проведення будівельних робіт в історичній частині міста Львова, та дійшов висновків щодо застосування положень статті 32 Закону України від 21.05.1997 № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» у сукупності з положеннями статті 32 Закону № 1805-III та пункту 12 Порядку № 318 у контексті спірних правовідносин у такий спосіб:

межі історичного ареалу міста Львова закріплені на нормативному рівні згідно з історико-містобудівним опорним планом міста Львова, який входить до складу містобудівної документації «Корегування генерального плану м. Львова» ІІ-стадія. Генеральний план», затвердженої ухвалою Львівської міськради від 30.09.2010 № 3924, що була розроблена відповідно до чинного на час її розробки законодавства, а саме законів України від 16.11.1992 № 2780-XII«Про основи містобудування», від 20.04.2000 № 1699-III «Про планування та забудову територій», ДБН Б.1-3-97 «Склад, зміст, порядок розроблення, погодження та затвердження генеральних планів міських населених пунктів», затверджених наказом Держбуду України 25.09.1997 № 164;

оскільки історико-містобудівний опорний план міста Львова, яким визначені, зокрема території, що знаходяться під охороною ЮНЕСКО та історичний ареал м. Львова, ґрунтується на розробленому інститутом «Укрзахідпроектреставрація» у 2005 році історико-архітектурному плані м. Львова, що також покладений в основу рішення виконкому Львівської міськради від 09.12.2005 № 1311 «Про затвердження меж історичного ареалу та зони регулювання забудови міста Львова», то відповідно території, що визначені такими, що входять до меж історичного ареалу міста Львова згідно з цим рішенням виконкому Львівської міськради № 1311, знаходяться у межах історичного ареалу міста Львова або його буферної зони на підставі такого історико-містобудівного опорного плану як складової Генерального плану міста Львова;

з огляду на обов`язковість Генерального плану міста Львова як нормативно-правового акта та з метою забезпечення захисту об`єктів культурної спадщини на території м. Львова, занесених до Списку історичних населених місць України (затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.2001 № 878 «Про затвердження Списку історичних населених місць України»), а також для збереження історичної забудови у центральній частині міста Львова, внесеної до Списку всесвітньої спадщини відповідно до Конвенції про охорону всесвітньої культурної та природної спадщини 05 грудня 1998 року на 22-й конференції Комітету світової спадщини ЮНЕСКО, «Ансамбль історичного центру Львова» (об`єкт № 865), суб`єкти містобудування зобов`язані дотримуватися обмежень і вимог, установлених Законом № 1805-III, під час здійснення містобудівної діяльності на території, що належить до історичного ареалу та його буферної зони відповідно до історико-містобудівного опорного плану міста Львова;

незатвердження науково-проектної документації з визначення меж історичного ареалу м. Львова відповідно до статті 32 Закону № 1805-III не впливає на правовий режим території як такої, що належить до земель історико-культурного призначення, не виводить її з-під державної охорони (охорони законом);

оскільки за законом правовий статус відповідної території як об`єкта культурної спадщини пов`язаний з фактом її перебування у визначених межах історичного ареалу населеного місця України, наявність або відсутність відповідного рішення органу місцевого самоврядування чи центрального органу виконавчої влади не змінює цього факту.

Суд встановив, що об`єкт реконструкції, будівлі корпусу №4 по вул. П. Грабовського, 11 у м. Львові, замовником якого є позивач, знаходиться на земельній ділянці за адресою: вул. П. Грабовського, 11 у м. Львові, яка включена до охоронної (буферної) зони об`єкта «Ансамбль історичного центру Львова», включеного до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО відповідно до Конвенції про охорону всесвітньої культурної і природної спадщини (об`єкт № 865), у якій забороняється проведення будівельних робіт без попереднього отримання дозволу в органах охорони культурної спадщини, зокрема, Міністерства культури та інформаційної політики України як центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, та необхідності дотримання інших процедур щодо містобудівних перетворень у буферній зоні, так званій зоні ЮНЕСКО, тобто території, яка знаходиться під охороною ЮНЕСКО, а відтак неотримання позивачем такого дозволу перед початком містобудівних перетворень у цій зоні тягне за собою наслідки, застосовані відповідачем в межах наданих йому повноважень шляхом видання оспорюваного у цій справі припису.

Суд дійшов висновку, що Позивач проводить містобудівні перетворення на території пам`ятки історії, архітектури, містобудування національного значення «Ансамбль оборонних споруд Цитадель - місце концентраційного табору «Шталаг 328» 1851 - 1854 роки, 1941 - 1944 роки (ох.№ 130026-Н), занесеної до Реєстру нерухомих пам`яток України постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2012 року №929 (посилання https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/929-2012-%D0%BF#Text), по вул. Грабовського, 11 у м. Львів, в межах центрального історичного ареалу м. Львів, зони охорони археологічного культурного шару II категорії, буферної зони об`єкта всесвітньої спадщини ЮНЕСКО «Львів. Ансамбль історичного центру» без погодження з Міністерством проектної документації на будівництво та без отримання відповідного дозволу на проведення земляних робіт.

Положенням про Міністерство культури та інформаційної політики України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2019 № 885 (далі - Положення № 885) встановлено, що Міністерство відповідно до пункту 94-14) Положення № 885 забороняє відповідно до закону діяльність юридичних або фізичних осіб, що створюють загрозу об`єкту культурної спадщини, видатній універсальній цінності об`єкта всесвітньої спадщини або порушують законодавство у сфері охорони культурної спадщини; Міністерство відповідно до пункту 94-15) Положення № 885 видає розпорядження та приписи щодо охорони пам`яток національного значення, об`єктів всесвітньої спадщини, припинення робіт на них, їх територіях, у зонах охорони, буферних зонах, на охоронюваних археологічних територіях, в історичних ареалах населених місць, якщо ці роботи проводяться за відсутності затверджених або погоджених з відповідними органами охорони культурної спадщини програм та проектів, передбачених Законом України "Про охорону культурної спадщини", без дозволів або з відхиленням від них; Міністерство відповідно до пункту 98) Положення № 885 у межах повноважень, передбачених законом, погоджує: програми та проекти містобудівних, архітектурних та ландшафтних перетворень, меліоративних, шляхових, земляних робіт на пам`ятках національного значення, їх територіях, в історико-культурних заповідниках, на історико-культурних заповідних територіях, у зонах охорони, на охоронюваних археологічних територіях, в історичних ареалах населених місць, а також програми та проекти, реалізація яких може позначитися на об`єктах культурної спадщини; 98-2) видає дозволи на проведення робіт на пам`ятках національного значення; проведення археологічних розвідок, розкопок, інших земляних робіт у межах території пам`яток та в зонах їх охорони, на охоронюваній археологічній території, в історичних ареалах населених місць, а також дослідження решток життєдіяльності людини, що містяться під земною поверхнею, під водою.

Наявність історичного ареалу м. Львова та правомірність винесення Міністерством припису про припинення будівельних робіт у зв`язку з відсутністю дозволу на будівництво та не погодження з Міністерством проектної документації на будівництво була також встановлена постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 29.01.2024 у справі № 380/6862/22 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРИВАТБУД ПЛЮС» до МКІП про визнання протиправним та скасування припису та у справі № 380/12745/21 за позовом ТОВ «Княжий Холл» до МКІП, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: ОСОБА_1 , Громадська організація «Народна дія Львів», про визнання протиправним та скасування припису.

Статтею 37-2 Закону № 1805-III (Правовий статус об`єкта всесвітньої спадщини) встановлено, що об`єкт всесвітньої спадщини має правовий статус пам`ятки національного значення з урахуванням особливостей, встановлених Конвенцією, цим Законом і планом управління об`єктом всесвітньої спадщини.

Отже, так як об`єкт по вул. П. Грабовського, 11 у м. Львові розташований в межах буферної зони об`єкта всесвітньої спадщини ЮНЕСКО «Львів. Ансамбль історичного центру», то відповідно до статті 37-2 Закону № 1805-III зазначений вище об`єкт розташований в межах пам`ятки національного значення.

Суд погоджується з твердженням відповідача про те, що Позивачем проводяться будівельні роботи на території пам`ятки історії, архітектури, містобудування національного значення «Ансамбль оборонних споруд Цитадель - місце концентраційного табору «Шталаг 328» 1851 - 1854 роки, 1941 - 1944 роки (ох.№ 130026-Н), занесеної до Реєстру нерухомих пам`яток України постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2012 р. № 929 (посилання https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/929-2012-%D0%BF#Text), по вул. Грабовського, 11 у м. Львів, в межах центрального історичного ареалу м. Львів, зони охорони археологічного культурного шару II категорії, буферної зони об`єкта всесвітньої спадщини ЮНЕСКО «Львів. Ансамбль історичного центру» без погодження з Міністерством проектної документації на будівництво та без отримання відповідного дозволу на проведення земляних робіт, що свідчить про порушення Позивачем законодавства про охорону культурної спадщини.

За таких обставин, з урахуванням наведеної вище правової позиції судової палати, суд дійшов висновку про те, що Мінкультури діяло у межах повноважень, визначених Законом № 1805-III та Положенням про Міністерство культури України, затвердженим Кабінетом Міністрів України від 16.10.2019 № 885, на виконання покладеного на Мінкультури завдання щодо охорони об`єкту всесвітньої культурної спадщини, оскільки здійснення містобудівних перетворень на території історичного ареалу міста Львова реалізується позивачем за відсутності погодженої у встановленому порядку проектної документації та без відповідного дозволу центрального органу виконавчої влади, що формує та реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, що є порушенням частини четвертої статті 32 Закону № 1805-III.

Суд вважає, що позовні вимоги ТзОВ «ПЕРЕДЗВІН» не підлягають до задоволення, оскільки оспорюваний у цій справі припис відповідає критеріям, визначеним положенням статті 19 Конституції України та статті 2 КАС України.

Частиною 1 ст.77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що не підлягають до задоволення.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, КАС України суд,

в и р і ш и в:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяБрильовський Роман Михайлович