Рішення

від 14.11.2024 по справі 380/16042/24

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2024 року

справа №380/16042/24

провадження № П/380/16213/24

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Чаплик І.Д., розглянувши у письмовому провадженні у м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватної агрофірми «Дністер» до Державної податкової служби України про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в

Приватна агрофірма «Дністер» (місцезнаходження: 81600, Львівська обл., Стрийський р-н, м. Миколаїв, вул. Володимира Великого, 4; ЄДРПОУ: 03762064) звернулась до суду із позовом до Державної податкової служби України (місцезнаходження: 04053, м. Київ, пл. Львівська, 8; ЄДРПОУ: 43005393), в якому просить:

визнати протиправними дії Державної податкової служби України щодо відмови у прийнятті до реєстрації податкових накладних № 25 від 01.02.2024, № 43 від 05.02.2024, № 61 від 06.02.2024, № 83 від 07.02.2024, № 207 від 12.02.2024 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

зобов`язати Державну податкову службу України прийняти та зареєструвати в операційні дні, коли було надіслано засобами електронного зв`язку, в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні Приватної Агрофірми «Дністер» № 25 від 01.02.2024, № 43 від 05.02.2024, № 61 від 06.02.2024, № 83 від 07.02.2024, № 207 від 12.02.2024.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що позивачем було укладено з Товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Хенкель Баутехнiк (Україна)» договір поставки № 296/UKR від 19.02.2018. За наслідками господарської діяльності по операціях з Товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Хенкель Баутехнiк (Україна)» ПАФ «Дністер» складені податкові накладні: № 25 від 01.02.2024 на суму 64 268,16 грн; № 43 від 05.02.2024 на суму 61 032,72 грн; № 61 від 06.02.2024 на суму 60 673,68 грн; № 83 від 07.02.2024 на суму 55 439,04 грн; № 207 від 12.02.2024 на суму 96 202,32 грн. Проте, у зв`язку із смертю директора Приватної агрофірми «Дністер» - Верещинського М.Б. рішенням загальних зборів учасників було призначено на вказану посаду ОСОБА_1 , яка направила вказані податкові накладні на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних. Проте, вказані накладні не були прийняті до реєстрації у зв`язку із відсутністю інформації про право підпису на дату складання документу особи, що засвідчила податкову накладну. Вважаючи протиправними такі дії відповідача, позивач звернувся до суду.

Ухвалою від 30.07.2024 позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою від 05.08.2024 відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи та запропоновано відповідачу у п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали подати відзив на позовну заяву.

Відповідач 16.08.2024 подав відзив на позовну заяву, у якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог повністю. Відзив обґрунтований тим, що Приватною Агрофірмою «Дністер» набуто статусу суб`єкта електронного документообігу 15.02.2024 відповідно до першого надісланого електронного документа. Податкові накладні, надіслані на реєстрацію Приватною Агрофірмою «Дністер», складені 15.02.2024 до набуття права підпису електронних документів ОСОБА_1 . Перевірка набуття права складання та підписання податкової накладної відповідальними особами підприємства здійснюється на підставі отриманих даних: - керівника підприємства відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань; - головного бухгалтера відповідно до поданої до ДПС заяви за формою 1-ОПП (додаток 5 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.12.2011 за № 1562/20300 (із змінами і доповненнями)); - уповноваженої особи відповідно до поданого повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованого електронного підпису (за формою, визначеною Порядком № 557), яким керівником підприємства уповноважено таку особу на підписання податкової накладної. За результатами перевірки, визначених пунктом 12 Порядку № 1246, по спірних податкових накладних, що надійшли на реєстрацію в ЄРПН, сформовано та надіслано відповідні квитанції, в якій зазначено причину неприйняття. Документ не може бути прийнятий - Порушено вимоги статті 6 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг» - відсутня інформація про право підпису на дату складання документу особи, що засвідчила податкову накладну (2286518869 ОСОБА_2 ). У разі зміни керівника на підприємстві (автора, який набуває статусу СЕД шляхом приєднання до Договору та надає право підпису електронних документів іншим особам, яким делеговано право підпису), електронний документ, який був створений на дату дії повноважень попереднього керівника, але не підписаний чинним КЕП, вважається не завершеним (створеним) згідно вимоги статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», якими зазначено, що накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Інших заяв по суті справи до суду не надходило.

Сторони належним чином повідомлялися про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Суд всебічно і повно з`ясував всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті та встановив таке.

Позивач Приватна агрофірма «Дністер» зареєстрована у встановленому законодавством порядку, як юридична особа, за адресою: 81600, Львівська обл., Стрийський р-н, м. Миколаїв, вул. Володимира Великого, 4; ЄДРПОУ: 03762064, набуло правового статусу суб`єкта господарювання юридичної особи, як платник податків, зборів (обов`язкових платежів), знаходиться на обліку в Головному управлінні ДПС у Львівській області.

Основний вид діяльності Приватної агрофірми «Дністер»: 08.12 Добування піску, гравію, глин і каоліну. Додатковими видами діяльності є:

·01.50 Змішане сільське господарство

·46.63 Оптова торгівля машинами й устаткуванням для добувної промисловості та будівництва

·49.41 Вантажний автомобільний транспорт

·77.12 Надання в оренду вантажних автомобілів.

Судом встановлено, що між Приватною агрофірмою «Дністер» (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «ХЕНКЕЛЬ БАУТЕХНІК (Україна)» 19 лютого 2018 року було укладено договір поставки №296/UKR, згідно з яким Постачальник зобов`язується поставляти за письмовими Заявками Покупця, які мають бути подані Покупцем Постачальнику не пізніше ніж за 1 календарний день до дати поставки, пісок та пісок підготовлений (надалі «ТМЦ»), а покупець зобов`язується приймати та оплачувати Постачальнику на умовах даного Договору вартість поставлених останнім ТМЦ.

На виконання умов Договору №296/UKR Постачальником було відвантажено Покупцю товар (пісок), що підтверджується видатковими накладними № 1020000026 від 01 лютого 2024 року на суму 64 268,16 грн; №5020000040 від 05 лютого 2024 року на суму 61 032,72 грн; №6020000041 від 06 лютого 2024 року на суму 60 673,68 грн; №7020000039 від 07 лютого 2024 року на суму 55 439,04 грн; №12020000107 від 12 лютого 2024 року на суму 96 202,32 грн.

Відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - ПК України) за фактом поставки товару (перша подія) Приватною агрофірмою «Дністер» складено податкові накладні №25 від 01.02.2024 на суму 64 268,16 грн, у т.ч. ПДВ на суму 10 711,36 грн; №43 від 05.02.2024 на суму 61 032,72 грн, у т.ч. ПДВ на суму 10 172,12 грн; №61 від 06.02.2024 на суму 60 673,68 грн, у т.ч. ПДВ на суму 10 112,28 грн; №83 на суму 55 439,04 грн, у т.ч. ПДВ на суму 9239,84 грн; №207 від 12.02.2024 на суму 96 202,32 грн, у т.ч. ПДВ на суму 16 033,72 грн.

Станом на момент складення податкових накладних директором Приватної агрофірми «Дністер» був ОСОБА_3 .

Згідно зі свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно з п.п. 2, 3 Протоколу загальних зборів учасників ПАФ «Дністер» від 13.02.2024 №13/02/2024 ОСОБА_3 у зв`язку із смертю був звільнений з посади директора підприємства з 13 лютого 2024 року, а ОСОБА_1 призначена на посаду директора підприємства з 14 лютого 2024 року.

На виконання протоколу загальних зборів учасників підприємства позивач видав наказ № 18-к від 14.02.2024 про призначення ОСОБА_1 директором ПАФ «Дністер».

14 лютого 2020 року на нового директора позивача створений кваліфікований електронний підпис.

22.02.2024, 26.02.2024 та 27.02.2024 на виконання вимог ст. 201 ПК України позивач за електронним підписом уповноваженої особи товариства направив податкові накладні № 25 від 01.02.2024, № 43 від 05.02.2024, № 61 від 06.02.2024, № 83 від 07.02.2024, № 207 від 12.02.2024 на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних.

За результатами обробки податкових накладних № 25 від 01.02.2024, № 43 від 05.02.2024, № 61 від 06.02.2024, № 83 від 07.02.2024, № 207 від 12.02.2024 з Автоматизованої системи «Єдине вікно подання електронних документів» ДПС України позивачем отримано квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Реєстрі, в яких вказано результат обробки: «ДОКУМЕНТ НЕ ПРИЙНЯТО».

Виявлені помилки/зауваження: Документ не може бути прийнятий - Порушено вимоги статті 6 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг» - відсутня інформація про право підпису на дату складання документу особи, що засвідчила податкову накладну (2286518869 ОСОБА_2 ) Зареєстровані підписи особи: - директор з 14.02.2024 по 22.02.2024 - директор з 15.02.2024 по 23.10.2024.

Відправник: Автоматизована система "Єдине вікно подання електронної звітності".

Підписи документа: - перший - печатка, 03762064 ПРИВАТНА АГРОФІРМА "ДНІСТЕР", сертифікат № НОМЕР_2 , видавець НОМЕР_3 ТОВ «Центр сертифікації ключів «Україна» - другий - директор, 03762064, 2286518869 ОСОБА_4 , сертифікат № НОМЕР_4 , видавець UA-36865753-2101 КНЕДП ТОВ «Центр сертифікації ключів «Україна».

Позивач не погоджується з діями ДПС України щодо відмови у прийнятті до реєстрації податкових накладних № 25 від 01.02.2024, № 43 від 05.02.2024, № 61 від 06.02.2024, № 83 від 07.02.2024, № 207 від 12.02.2024, вважає їх такими, що не відповідають законодавству України та не ґрунтуються на обставинах справи, у зв`язку з чим звернувся до суду із позовною заявою.

Суд при вирішенні спору по суті виходить з такого.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Податковий кодекс України (надалі - ПК України) є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.

Згідно з підпунктами «а», «б» пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг, згідно положень пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України, вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів.

Відповідно до пункту 188.1 статті 188 Податкового кодексу України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

Пунктами 201.1, 201.7, 201.10, 201.16 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, та враховується при визначенні загальних податкових зобов`язань.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.

Покупцю товарів/послуг податкова накладна/розрахунок коригування можуть бути надані продавцем таких товарів/послуг в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».

З метою отримання продавцем зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування, що підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних покупцем, такий продавець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунок коригування в електронному вигляді. Такий розрахунок коригування вважається зареєстрованим в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими продавцем.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені;

для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Платник податку має право зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну та/або розрахунок коригування, складені починаючи з 1 липня 2015 року, в яких загальна сума податку не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу.

Якщо сума, визначена відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу, є меншою, ніж сума податку в податковій накладній та/або розрахунок коригування, які платник повинен зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, то платник зобов`язаний перерахувати потрібну суму коштів із свого поточного рахунку на свій рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

У разі допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена згідно з пунктом 201.16 цієї статті) податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця. Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або допущено помилки при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної та/або порушено граничні терміни реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв`язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Протягом 90 календарних днів з дня надходження такої заяви із скаргою з урахуванням вимог, встановлених підпунктом 78.1.9 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, контролюючий орган зобов`язаний провести документальну перевірку зазначеного продавця для з`ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов`язань з податку за такою операцією.

Податкова накладна, що містить помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, є підставою для віднесення покупцем сум податку до податкового кредиту.

Реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 74.3 статті 74 Податкового кодексу України зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики

За визначенням пункту 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 (далі - Порядок №1246) податкова накладна - це електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно з пунктом 12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Пунктами 13-15 Порядку №1246 передбачено, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДПС.

У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.

Згідно з пунктом 20 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, усі податкові накладні скріплюються електронними підписами посадових осіб платника податку та електронним підписом (за наявності), що є аналогом відбитка печатки постачальника (продавця).

Електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом здійснюється відповідно до Кодексу, Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».

Відповідно до статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа використовується електронний підпис, накладанням якого завершується створення такого електронного документа.

Як установлено судом та не заперечується сторонами, позивачем було направлено на реєстрацію в ЄРПН податкові накладні № 25 від 01.02.2024, № 43 від 05.02.2024, № 61 від 06.02.2024, № 83 від 07.02.2024, № 207 від 12.02.2024, за результатами обробки яких відповідач повідомив позивача про відсутність інформації про право підпису на дату складання документу особи, що засвідчила податкову накладну.

Відносини, пов`язані з використанням удосконалених та кваліфікованих електронних підписів, регулюються Законом України від 05.10.2017 № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (далі Закон №2155-VIII).

Згідно з статтею 1 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» суб`єктами електронного документообігу є автор, підписувач, адресат та посередник, які набувають передбачених законом або договором прав і обов`язків у процесі електронного документообігу.

Наказом Міністерства фінансів України від 06 червня 2017 року №557 затверджено Порядок обміну електронними документами з контролюючими органами, який визначає загальні принципи організації інформаційного обміну під час подання платниками податків податкової звітності до органів державної податкової служби- України в електронній формі із використанням електронного цифрового підпису (надалі Порядок №557).

Пунктом 2 розділу II Порядку №557 передбачено, що автор створює електронні документи у строки та відповідно до порядку, що визначені законодавством для відповідних документів в електронному та паперовому вигляді, із зазначенням всіх обов`язкових реквізитів та з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису чи печатки, керуючись цим Порядком, а також Договором (крім фізичних осіб, які не є самозайнятими особами). Створення електронного документа завершується накладанням на нього кваліфікованого електронного підпису підписувана (підписувачів) та печатки (за наявності).

Після накладання кваліфікованого або удосконаленого електронного підпису та печатки (за наявності), що базуються на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису та кваліфікованому сертифікаті електронної печатки, автор здійснює шифрування електронного документа з дотриманням вимог до форматів криптографічних повідомлень, затверджених в установленому законодавством порядку, та надсилає його у форматі (стандарті) з використанням засобів електронного зв`язку до адресата протягом операційного дня (Пункт 3 розділу II Порядку №557).

Пунктом 4 розділу II Порядку №557 встановлено, що Електронні форми документів у форматі за стандартом на основі специфікації eXtensibleMarkupLanguage (XML) оприлюднюються на офіційному вебпорталі ДПС.

Відповідно до пункту 4 розділу II Порядку №557 у разі якщо адресатом є контролюючий орган, після надходження електронного документа здійснюється його автоматизована перевірка.

Відповідно до пункту 4 розділу II Порядку №557 автоматизована перевірка електронного документа включає: підтвердження дійсності кваліфікованого або удосконаленого електронного підпису та печатки (за наявності), що базуються на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису та кваліфікованому сертифікаті електронної печатки за умов, встановлених Законом України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги»; перевірку обов`язковості та послідовності накладання на електронний документ кваліфікованого або удосконаленого електронного підпису та печатки (за наявності), що базуються на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису та кваліфікованому сертифікаті електронної печатки підписувачів у встановленому порядку; перевірку відповідності електронного документа затвердженому формату (стандарту); перевірку обов`язкових реквізитів; перевірку права підпису електронного документа підписувачем.

Згідно з пунктом 8 розділу II Порядку №557 перша квитанція надсилається автору електронного документа протягом двох годин з часу його отримання контролюючим органом, в іншому разі - протягом перших двох годин наступного операційного дня. У першій квитанції, що формується за результатами автоматизованої перевірки, зазначеної у пункті 7 цього розділу, повідомляється про результати такої перевірки. У разі негативних результатів автоматизованої перевірки у першій квитанції повідомляється про неприйняття електронного документа із зазначенням причин, у такому випадку друга квитанція не формується. На першу квитанцію накладається печатка контролюючого органу, здійснюється її шифрування та надсилання автору електронного документа. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в контролюючому органі. Якщо автору протягом встановленого строку після відправки електронного документа не надійшла перша квитанція, електронний документ вважається не одержаним адресатом.

Отже, вищевказаними положеннями законодавства встановлено, що в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлені Податковим кодексом України терміни платник податку здійснює реєстрацію відповідної податкової накладної, підписану кваліфікованим електронним підписом уповноваженої таким платником податків особи.

Відповідно до пункту 10 Порядку № 1246, після складення податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі на них накладається електронний цифровий підпис посадових осіб постачальника (продавця) у такому порядку: електронний цифровий підпис головного бухгалтера (бухгалтера) або електронний цифровий підпис керівника (у разі відсутності у постачальника (продавця) посади бухгалтера). Для делегування права підпису податкової накладної та/або розрахунку коригування іншій посадовій особі платник податку отримує засоби електронного цифрового підпису в акредитованих центрах сертифікації ключів для такої особи та подає органу ДФС за основним місцем обліку (або за неосновним місцем обліку - для платників податку, які змінили місцезнаходження та для яких сплата визначених законодавством податків і зборів після такої реєстрації здійснюється за місцем попередньої реєстрації до закінчення поточного бюджетного періоду) посилені сертифікати електронного цифрового підпису зазначеної особи. У такому разі електронні цифрові підписи посадових осіб платника податку накладаються у такому порядку: електронний цифровий підпис посадової особи, якій делеговано право підпису податкової накладної та/або розрахунку коригування; електронний цифровий підпис, який за правовим статусом прирівнюється до печатки платника податку (у разі наявності).

Враховуючи викладене, суд зазначає, що відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. Згідно з положеннями пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Водночас, суд зазначає, що у позивача, як платника податків, момент виникнення обов`язку скласти податкову накладну та її зареєструвати не збігається в часі. Перший виникає за датою настання першої події у відповідності до статті 187 ПК України, а другий - протягом часу, зазначеного в абзацах 14-18 пункту 201.10. статті 201 ПК України.

Суд зазначає, що податкові накладні № 25 від 01.02.2024, № 43 від 05.02.2024, № 61 від 06.02.2024, № 83 від 07.02.2024, № 207 від 12.02.2024 були складені чинним на той час керівником товариства ОСОБА_3 , за його волі та з його відома, а вже 22.02.2024, 26.02.2024 та 27.02.2024 позивач за електронним підписом уповноваженої особи (нового директора ОСОБА_1 ) вказані податкові накладні подав на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Суд встановив, що фактичною підставою для вчинення відмови у прийнятті вказаних податкових накладних до Реєстру було те, що контролюючий орган визначив неналежність підписанта податкової накладної електронним цифровим підписом.

У лютому 2024 року відбулася зміна директора ПАФ «Дністер» з ОСОБА_3 (у зв`язку з його смертю) на ОСОБА_1 ., а тому було зареєстровано новий сертифікат (ключ) на нового директора.

Також суд встановив, що позивач повідомив податковий орган про зміну керівника ПАФ «Дністер» та надання повноважень ОСОБА_1 , як уповноваженій платником податків особі, щодо кваліфікованого електронного підпису та реєстрації відповідних податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У даному конкретному випадку має місце випадок вчинення контролюючим органом відмови у прийнятті податкових накладних заявника до Реєстру.

Суд зазначає, що відсутні об`єктивні дані про те, що ці податкові накладні у вигляді електронних документів залишились у фізичному розпорядженні контролюючого органу та існує реальна можливість продовження процедури реєстрації податкової накладної у Реєстрі.

Однак, така ситуація склалася виключно з волі ДПС України, котрою було розроблено саме такий технічний порядок функціонування Єдиного реєстру податкових накладних.

Суд вважає, що такий порядок функціонування Реєстру у випадку зміни керівника платника ПДВ (чи працівника, уповноваженого на складання податкових накладних шляхом підписання електронним цифровим підписом) взагалі унеможливлює виправлення платником податків помилки у справлянні ПДВ у минулих відносинах попередніх звітних податкових періодів за правилами ст.50 та ст. 201 Податкового кодексу України (недоплата грошових зобов`язань/заниження грошових зобов`язань), адже податкова накладна за подією виникнення податкового зобов`язання з ПДВ протягом 1095 днів у зворотньому часовому вимірі завжди буде складена календарною датою виникнення податкового зобов`язання з ПДВ (тобто складена календарною датою, коли підписантом податкової накладної за допомогою електронного цифрового підпису за відомостями баз даних органів системи ДФС України значилась одна особа) і подана до Реєстру не раніше від календарної дати створення згаданої податкової накладної у якості електронного документу (тобто календарною датою, коли підписантом податкової накладної за допомогою електронного цифрового підпису за відомостями баз даних органів системи ДФС України може значитись інша особа).

Суд зазначає, що реально вчинена відмова у прийнятті податкових накладних до Реєстру не відповідає вимозі юридичної визначеності як невід`ємної складової запровадженого ст.8 Конституції України принципу юридичної визначеності, позаяк не конкретизує з достатньою чіткістю та поза розумним сумнівом суті та змісту претензій владного суб`єкта до платника податків.

При цьому, можливість підписання електронних документів від імені автора іншою особою, у вказаному випадку податкових накладних № 25 від 01.02.2024, № 43 від 05.02.2024, № 61 від 06.02.2024, № 83 від 07.02.2024, № 207 від 12.02.2024 узгоджується з вищевказаними положеннями законодавства.

Водночас відповідно до квитанцій про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних складені та направлені на реєстрацію податкові накладні № 25 від 01.02.2024, № 43 від 05.02.2024, № 61 від 06.02.2024, № 83 від 07.02.2024, № 207 від 12.02.2024 не прийняті.

Оскільки відповідач не прийняв на реєстрацію податкові накладні № 25 від 01.02.2024, № 43 від 05.02.2024, № 61 від 06.02.2024, № 83 від 07.02.2024, № 207 від 12.02.2024, то такі дії суд кваліфікує як протиправні.

Вказаний висновок узгоджується із правовою позицією, висловленою у постанові Верховного Суду від 22.02.2023 у справі №520/11516/21.

З наведеного позовні вимоги в частині визнання протиправними дій Державної податкової служби України щодо відмови у прийнятті до реєстрації податкових накладних № 25 від 01.02.2024, № 43 від 05.02.2024, № 61 від 06.02.2024, № 83 від 07.02.2024, № 207 від 12.02.2024 в Єдиному реєстрі податкових накладних є підставними та підлягають задоволенню.

Щодо вимоги позивача про зобов`язання ДПС України прийняти та зареєструвати податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, шляхом зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії.

Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Завдання адміністративного судочинства полягає в гарантуванні ефективного захисту порушених прав осіб, що звертаються до суду за захистом цих прав, з урахуванням принципу розподілу влади. На адміністративний суд покладено обов`язок контролю правомірності дій та рішень суб`єктів владних повноважень, які мають діяти у визначених законом межах та на власний розсуд при виборі одного законного рішення із кількох можливих варіантів.

Суд звертає увагу, що спосіб захисту має враховувати суть порушення, допущеного суб`єктом владних повноважень - відповідачем, а тому суд має обрати спосіб захисту права, який би гарантував дотримання і захист прав, свобод, інтересів від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

При цьому, суд зазначає, що задоволення вимог позивача про зобов`язання відповідача як суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії є можливим в разі встановлення судом необхідності спонукати (заставляти) рішенням суду такого відповідача до вчинення дій, які він повинен (зобов`язаний) вчинити у відповідності до вимог чинного законодавства.

Частиною 4 статті 245 КАС України визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Відповідно до вимог п.п.201.1, 201.10 ст.201 ПК України від 02.12.2010 №2755-VI, реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних віднесено до обов`язків платника податків.

У той же час, наведені норми розраховані на відсутність спірних правовідносин, позаяк у випадку відмови у прийнятті до реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування механізм її подальшої реєстрації в ЄРПН є іншим. Реєстрація в ЄРПН податкових накладних/розрахунку коригування є повноваженням ДПС України.

Таким чином, оскільки ДПС України та її територіальними органами не розглядалось питання про наявність підстав для реєстрації/відмови у реєстрації податкових накладних № 25 від 01.02.2024, № 43 від 05.02.2024, № 61 від 06.02.2024, № 83 від 07.02.2024, № 207 від 12.02.2024, у суду на момент розгляду справи відсутні підстави вважати, що права позивача у цій частині будуть порушені, а відтак вимога щодо зобов`язання реєстрації податкових накладних в ЄРПН є передчасною і не підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України метою адміністративного судочинства є ефективний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Ця мета узгоджується зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, відповідно до якої кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Європейський суд з прав людини у своїх численних рішеннях сформував сталу практику оцінки ефективності засобу юридичного захисту. Засіб юридичного захисту, якого вимагає стаття 13, має бути "ефективним" як з практичної, так і з правової точки зору, тобто таким, що запобігає стверджуваному порушенню чи його повторенню в подальшому, або забезпечує адекватне відшкодування за те чи інше порушення, яке вже відбулося. Навіть якщо якийсь окремий засіб юридичного захисту сам по собі не задовольняє вимоги статті 13, задоволення її вимог може забезпечуватися за допомогою сукупності засобів юридичного захисту, передбачених національним законодавством (рішення у справі "Юрій Миколайович Іванов проти України", №40450/04, пункт 64).

Засіб юридичного захисту має бути "ефективним" у теорії права та на практиці, зокрема, в тому сенсі, що можливість його використання не може бути невиправдано ускладнена діями або бездіяльністю органів влади держави-відповідача (рішення у справі "Аксой проти Туреччини" (Aksoy v. Turkey), №21987/93, пункт 95).

При оцінці ефективності необхідно враховувати не тільки формальні засоби правового захисту, а й загальний правовий і політичний контекст, у якому вони діють, й особисті обставини заявника (рішення у справі "Джорджевич проти Хорватії" (Djordjevic v Croatia), №41526/10, пункт 101; рішення у справі "Ван Остервійк проти Бельгії" (Van Oosterwijck v Belgium), №7654/76 пункти 36-40). Отже, ефективність засобу захисту оцінюється не абстрактно, а з урахуванням обставин конкретної справи та ситуації, у якій опинився позивач після порушення.

Завданням адміністративного суду є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень та їх відповідності правовим актам вищої юридичної сили. Завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Тому завданням адміністративного суду є саме контроль за легітимністю прийняття рішень.

Такий висновок суду узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 10.09.2019 у справі №818/985/18 та від 26.12.2019 у справі №810/637/18.

З урахуванням обставин справи суд приходить до висновку, що належним способом захисту прав позивача буде зобов`язання відповідача розглянути і вирішити питання щодо реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, складених Приватною агрофірмою «Дністер» податкових накладних № 25 від 01.02.2024, № 43 від 05.02.2024, № 61 від 06.02.2024, № 83 від 07.02.2024, № 207 від 12.02.2024.

Згідно з вимогами ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч.1 ст. 245 КАС України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про задоволення позову частково.

Згідно з частиною третьою статті 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати підлягають покладенню на обидві сторони справи пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд,-

в и р і ш и в :

адміністративний позов Приватної агрофірми «Дністер» (місцезнаходження: 81600, Львівська обл., Стрийський р-н, м. Миколаїв, вул. Володимира Великого, 4; ЄДРПОУ: 03762064) до Державної податкової служби України (місцезнаходження: 04053, м. Київ, пл. Львівська, 8; ЄДРПОУ: 43005393) про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Державної податкової служби України щодо відмови у прийнятті до реєстрації податкових накладних № 25 від 01.02.2024, № 43 від 05.02.2024, № 61 від 06.02.2024, № 83 від 07.02.2024, № 207 від 12.02.2024 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов`язати Державну податкову службу України розглянути і вирішити питання щодо реєстрації складених Приватною агрофірмою «Дністер» (місцезнаходження: 81600, Львівська обл., Стрийський р-н, м. Миколаїв, вул. Володимира Великого, 4; ЄДРПОУ: 03762064) податкових накладних № 25 від 01.02.2024, № 43 від 05.02.2024, № 61 від 06.02.2024, № 83 від 07.02.2024, № 207 від 12.02.2024 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (місцезнаходження: 04053, м. Київ, Львівська площа, буд. 8, код ЄДРПОУ 43005393) на користь Приватної агрофірми «Дністер» (місцезнаходження: 81600, Львівська обл., Стрийський р-н, м. Миколаїв, вул. Володимира Великого, 4; ЄДРПОУ: 03762064) судовий збір у розмірі 7570 (сім тисяч п`ятсот сімдесят)грн.00коп.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду із врахуванням п.п.15.5 п.15 розділу VII Перехідних положень КАС України протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Суддя Чаплик І.Д.