Рішення

від 15.11.2024 по справі 380/12116/24

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2024 року

справа №380/12116/24

провадження № П/380/12258/24

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Чаплик І,Д., розглянувши у письмовому провадженні у м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Львівського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Приватного підприємства «РОМА» про стягнення адміністративно-господарських санкцій, -

в с т а н о в и в

Львівське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (адреса місцезнаходження: 79000, м. Львів, пл. Маланюка, 6; ЄДРПОУ: 13817458) звернулось до суду із позовом до Приватного підприємства «РОМА» (адреса місцезнаходження: 80316, Львівська обл., Львівський р-н, м. Рава-Руська, вул. Воїнів УПА, 42а; ЄДРПОУ: 22357406), в якому просить:

стягнути з Приватного підприємства "РОМА" на користь Львівського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю 1 127 689,52 грн. адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що згідно з отриманою інформацією, середньооблікова кількість штатних працівників у 2023 році у Приватному підприємстві «РОМА» становила 129 осіб, з них середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність 2 осіб. Норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2023 році для відповідача становив 5 осіб. Проте, відповідачем не виконано норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у кількості 3 особи. Вказує на те, що адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого ч. 1 ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні». Посилаючись на частину 1 статті 20 вказаного Закону зазначає, що сума адміністративно-господарських санкцій, що підлягає сплаті, становить 1 105 144,46 грн. Оскільки, відповідач у встановлений термін не сплатив вищезазначені суми, заборгованість перед відділенням Фонду за невиконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю у 2023 році становить 1 105 144,46 грн. Окрім того зазначає, що за несвоєчасну сплату адміністративно-господарської санкції відповідачу нараховано пеню у сумі 22 545,06 грн. Вказані вище обставини стали підставою для звернення позивача до адміністративного суду з відповідною позовною заявою.

Ухвалою від 12.06.2024 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідач 18.06.2024 подав відзив на позовну заяву, у якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог повністю. Відзив обґрунтований тим, що середньооблікова кількість штатних працівників, яким встановлено інвалідність за 2023 рік становить 8 осіб. В період з 23.05.2024 по 24.05.2024 ПП «РОМА» подало до районною рівня ГУ Д1ІС у Львівській області уточнюючі податкові розрахунки сум доходів, нарахованих (сплачених) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску. Отже, у розрахунку сум адміністративно-господарських санкцій позивач в рядку вказав неправильну кількість штатних працівників, яким встановлена інвалідність за 2023 рік - 2 особи, замість правильної чисельності 8 осіб.

Інших заяв по суті справи до суду не надходило.

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та пояснення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Приватне підприємство «РОМА» (адреса місцезнаходження: 80316, Львівська обл., Львівський р-н, м. Рава-Руська, вул. Воїнів УПА, 42а; ЄДРПОУ: 22357406) належить до суб`єктів господарювання, яким відповідно до статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» від 21.03.1991 №875-XII, встановлюється норматив робочих місць по працевлаштуванню осіб з інвалідністю.

Відповідно до Розрахунку сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, у 2023 році для Приватного підприємства «РОМА»: середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу за рік 129 осіб; середньооблікова чисельність штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлено інвалідність, 2 особи; норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю 5 особа; фонд оплати праці штатних працівників 47 521 211,98 грн; середня річна заробітна плата штатного працівника 368 381,49 грн; кількість робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю і не зайнятих особами з інвалідністю для роботодавців, у яких працює 26 осіб і більше, 3 одиниці; сума коштів адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю 1 105 144,46 грн.

Розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, за 2023 рік, направлений через електронний кабінет відповідача на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду України 07.03.2024.

Сума пені становить 22 545,06 грн.

У зв`язку з несплатою відповідачем суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2023 році у добровільному порядку, позивач звернувся з даною позовною заявою до суду, в якій просить стягнути з відповідача суму адміністративно-господарських санкції та пені за їх несвоєчасну сплату в загальному розмірі 1 127 689.52 грн.

При вирішенні спору, суд виходить з такого.

Статтею 3 Конституції України проголошено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Відповідно до частин першої, другої, четвертої статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб.

Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Статтею 172 Кодексу законів про працю передбачено, що у випадках, передбачених законодавством, на власника або уповноважений ним орган покладається обов`язок організувати працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до медичних рекомендацій.

Основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні і гарантії їх прав, створення необхідних умов, які дають можливість особам з інвалідністю ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами визначає Закон України Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні від 21.03.1991 № 875-XII (далі - Закон №875-XII).

Згідно зі статтею 17 Закону №875-XII з метою реалізації творчих і виробничих здібностей осіб з інвалідністю та з урахуванням індивідуальних програм реабілітації їм забезпечується право працювати на підприємствах, в установах, організаціях, а також займатися підприємницькою та іншою трудовою діяльністю, яка не заборонена законом. Підприємства, установи і організації за рахунок коштів Фонду соціального захисту інвалідів або за рішенням місцевої ради за рахунок власних коштів у разі потреби створюють спеціальні робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, здійснюючи для цього адаптацію основного і додаткового обладнання, технічного оснащення і пристосування тощо з урахуванням обмежених можливостей осіб з інвалідністю.

Частиною другою статті 18 Закону №875-XII передбачено, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для таких осіб умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 19 Закону №875-XII для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі 4 відсотки середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті та з урахуванням вимог статті 18 цього Закону, і здійснюють працевлаштування осіб з інвалідністю у рахунок нормативу робочих місць. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичною особою, яка використовує найману працю, осіб з інвалідністю, для яких це місце роботи є основним.

Пенсійний фонд України у порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом України за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, надає Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю інформацію: про працевлаштованих осіб з інвалідністю; про створення підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, робочих місць для осіб з інвалідністю, про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю; необхідну для обчислення кількості робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті.

Отримана від Пенсійного фонду України інформація, яка містить ознаки порушень законодавства про створення робочих місць для осіб з інвалідністю, про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю, є підставою для проведення перевірки підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю.

Порядок контролю за виконанням нормативу робочих місць та перевірки підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, щодо виконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі шляхом його зарахування, визначається Кабінетом Міністрів України.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, здійснює перевірки підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, щодо виконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі шляхом його зарахування.

Керівники підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, у разі незабезпечення виконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю несуть відповідальність у встановленому законом порядку.

Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю щороку до 10 березня в автоматизованому режимі з використанням даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності здійснює визначення підприємств, установ та організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, які не забезпечили виконання у попередньому році нормативу робочих місць, визначеного згідно з частиною першою цієї статті, та надсилає їм розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за попередній рік, обчислених відповідно до статті 20 цього Закону.

Розрахунок надсилається у формі електронного документа через електронні кабінети підприємств, установ та організацій, фізичних осіб, які використовують найману працю, на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду України у формі та порядку, визначених Фондом соціального захисту осіб з інвалідністю спільно з Пенсійним фондом України.

Статтею 20 Закону №875-XII передбачено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.

06.11.2022 набрав чинності Закон України №2682-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо захисту соціальних, трудових та інших прав фізичних осіб, у тому числі під час воєнного стану, та спрощення обліку робочих місць для осіб з інвалідністю» від 18.10.2022, який скасував реєстрацію у територіальних відділеннях Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю та подання звіту про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю за формою №10-ПОІ.

Таким чином, зобов`язання роботодавця подавати звіт про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю припинився.

Системний аналіз вищезазначених норм законодавства дає підстави для висновку, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані: - виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця з урахуванням індивідуальних програм реабілітації; - у разі невиконання такого нормативу щороку сплачувати відповідним відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю адміністративно-господарські санкції.

При цьому, закон не покладає обов`язок на підприємство здійснювати самостійний пошук працівників осіб з інвалідністю.

Суд звертає увагу на те, що у 2023 році середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу відповідача становила 129 осіб, з огляду на що середньооблікова чисельність працевлаштованих осіб з інвалідністю у 2023 році повинна складати 5 осіб.

Доказом, який свідчить про створення робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальних робочих місць, та інформування органів зайнятості про наявність вільних робочих місць для осіб з інвалідністю, є наказ по підприємству стосовно створення відповідного робочого місця, звіт форми №3-ПН, що подається у визначеному порядку.

При цьому, звіт за формою №3-ПН є актом інформування органів працевлаштування про створені на підприємстві робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю і, водночас, запитом про направлення на підприємство осіб з інвалідністю для працевлаштування.

Згідно з п. 1.4 Порядку подання форми звітності №3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)», затвердженого наказом Міністерства економіки №827-22 від 12.04.2022, форма №3-ПН подається юридичними особами, фізичними особами-підприємцями, які в межах трудових відносин використовують працю фізичних осіб (далі роботодавець), за наявності попиту на робочу силу (вакансії).

Відповідно до п. 1.5 вказаного Порядку форма №3-ПН заповнюється та подається роботодавцем до філії міжрегіонального/регіонального центру зайнятості (або до міського, районного, міськрайонного центру зайнятості до дати припинення їхньої діяльності) (далі центр зайнятості) незалежно від місцезнаходження роботодавця з дня виникнення в нього потреби в підборі працівників та/або з дати відкриття вакансії, але не пізніше ніж через три робочі дні з дати відкриття вакансії. Датою відкриття вакансії є наступний день після створення нового робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником.

Форма №3-ПН може подаватися роботодавцем в електронній формі (з накладенням чи без накладення електронного підпису або печатки, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів) або в паперовій формі (із засвідченням підписом керівника/фізичної особи-підприємця або уповноваженої ним (нею) особи).

В силу приписів п. 1.6 зазначеного Порядку роботодавець визначає вид форми №3-ПН первинна або уточнювальна.

Первинна форма №3-ПН подається з метою інформування про наявність попиту на робочу силу (вакансії).

Уточнювальна форма №3-ПН подається в разі необхідності на заміну первинної та містить уточнення характеристик вакансії(й), зокрема умов праці, розміру заробітної плати, вимог до кандидата(ів) тощо. При цьому не можуть бути змінені дані щодо кількості вакансій та професійної назви робіт (професії/посади).

Згідно з п. 1.7 цього Порядку актуальність зазначеної(их) у поданій формі №3-ПН вакансії(й) уточнюється фахівцем центру зайнятості не рідше ніж двічі на місяць під час особистої зустрічі з роботодавцем, шляхом електронної комунікації, зокрема мобільним чи фіксованим зв`язком, надсилання/отримання повідомлення електронною поштою. Також таке уточнення здійснюється перед направленням зареєстрованого безробітного або особи, яка шукає роботу, до роботодавця.

Пунктом 1.8 згаданого Порядку передбачено, що роботодавець може самостійно повідомити центр зайнятості про закриття вакансії(й) шляхом електронної комунікації, зокрема мобільним або фіксованим зв`язком, надсилання повідомлення електронною поштою, а також під час особистої зустрічі з фахівцем центру зайнятості.

Отже, відповідно до цих правових актів на роботодавців покладено обов`язок подавати до відповідного центру зайнятості звітність форми №3-ПН лише за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше ніж через три робочі дні з дати відкриття вакансії.

При цьому, періодичності подачі звітності за формою №3-ПН законодавством не встановлено, а передбачено, що така звітність подається не пізніше трьох робочих днів з дати відкриття вакансії, тобто передбачено одноразове інформування про кожну вакансію.

Тому, якщо роботодавець одноразово подав звітність форми №3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)» у строк не пізніше трьох робочих днів з дати відкриття вакансії, він виконав обов`язок своєчасно та в повному обсязі у встановленому порядку подати інформацію про попит на робочу силу (вакансії). Це означає, що в такому випадку учасник господарських відносин вжив залежних від нього передбачених законодавством заходів для відповідності середньооблікової чисельності працюючих інвалідів установленим нормативам, тобто заходів для недопущення господарського правопорушення.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 20.05.2019 у справі №820/1889/17, від 11.09.2020 у справі №440/2010/19, від 03.08.2023 у справі №120/4975/22.

Разом з тим, відповідно до вимог ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Суд зазначає, що на підтвердження позовних вимог Львівське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю долучило до матеріалів справи розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2023 рік відносно Приватного підприємства «РОМА», однак, не долучило доказів на підтвердження скерування такого розрахунку відповідачу на юридичну адресу, а також підтвердження отримання такого розрахунку.

Позивачем не долучено ні доказів звернення до центру зайнятості щодо надання відповідачем у 2023 році до служби зайнятості звіту за формою 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу» (вакансії), в тому числі для працевлаштування осіб з інвалідністю, ні доказів неподання такого звіту за формою 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу» (вакансії), в тому числі для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідачем.

Водночас судом встановлено, що наказом директора Приватного підприємства «РОМА» від 25.03.2004 №6 на посаду начальника виробничого цеху призначено ОСОБА_1 . Відповідно до довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААВ №731446 ОСОБА_1 є особою з інвалідністю ІІ групи.

Наказом директора Приватного підприємства «РОМА» від 09.04.2019 №35-К прийнято на роботу на посаду заступника головного бухгалтера з 10.04.2019 ОСОБА_2 . Відповідно до довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААВ №613826 ОСОБА_2 є особою з інвалідністю ІІІ групи.

Наказом директора Приватного підприємства «РОМА» від 23.08.2019 №71-К прийнято на роботу на посаду майстра шляхового з 27.08.2019 ОСОБА_3 . Відповідно до довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААВ №318866 ОСОБА_3 є особою з інвалідністю ІІІ групи.

Наказом директора Приватного підприємства «РОМА» від 28.01.2021 №5-К прийнято на роботу на посаду водія автотранспортних засобів з 29.01.2021 ОСОБА_4 . Відповідно до довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААВ №615805 ОСОБА_4 є особою з інвалідністю ІІІ групи.

Наказом директора Приватного підприємства «РОМА» від 31.01.2022 №12-К прийнято на роботу на посаду охоронця з 01.02.2022 ОСОБА_5 . Відповідно до довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААВ №871941 ОСОБА_5 є особою з інвалідністю ІІ групи.

Наказом директора Приватного підприємства «РОМА» від 03.02.2022 №13-К прийнято на роботу на посаду охоронця з 04.02.2022 ОСОБА_6 . Відповідно до довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААГ №616706 ОСОБА_6 є особою з інвалідністю ІІІ групи.

Наказом директора Приватного підприємства «РОМА» від 02.03.2023 №11-К прийнято на роботу на посаду машиніста екскаватора 5-го розряду з 03.03.2023 ОСОБА_7 . Відповідно до довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААВ №743542 ОСОБА_7 є особою з інвалідністю ІІ групи.

Наказом директора Приватного підприємства «РОМА» від 18.04.2023 №33-К прийнято на роботу на посаду диспетчера 19.04.2023 ОСОБА_8 . Відповідно до довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААБ №346364 ОСОБА_8 є особою з інвалідністю ІІІ групи.

При цьому, суд не встановив обставин припинення з вказаними особами трудових відносин, тобто їх звільнення.

Отже, наведеним підтверджується факт працевлаштування у ПП «РОМА» восьми осіб з інвалідністю, що, своєю чергою, свідчить про виконання вказаним суб`єктом господарювання у 2023 році встановленого для нього нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю.

Таким чином, відсутні підстави стверджувати про вчинення відповідачем адміністративно-господарського правопорушення.

Тому у спірному випадку відсутнє винне діяння, яке є обов`язковою передумовою для застосування до відповідача адміністративно-господарських санкцій.

З наведеного суд дійшов висновку, що ПП «РОМА» виконало у 2023 році норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у кількості п`яти осіб, що свідчить про відсутність факту вчинення ним адміністративно-господарського правопорушення та, як наслідок, наявності підстав для притягнення його до адміністративно-господарської відповідальності за таке порушення.

Отже, підстави для задоволення позовних вимог про стягнення з Приватного підприємства «РОМА» на користь Львівського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю 1 127 689,52 грн адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю відсутні.

Згідно з вимогами ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до частини першої ст. 245 КАС України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до вимог ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при відмові в позові судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст. ст. 2, 8-10, 14, 72-79, 90, 139, 242-246, 250, 257-262, пп. 15.5 п.15 розділу Перехідні положення КАС України, суд, -

в и р і ш и в :

у задоволенні позову Львівського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (адреса місцезнаходження: 79000, м. Львів, пл. Маланюка, 6; ЄДРПОУ: 13817458) до Приватного підприємства «РОМА» (адреса місцезнаходження: 80316, Львівська обл., Львівський р-н, м. Рава-Руська, вул. Воїнів УПА, 42а; ЄДРПОУ: 22357406) про стягнення адміністративно-господарських санкцій відмовити повністю.

Судові витрати розподілу не підлягають.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду із врахуванням п.п.15.5 п.15 розділу VII Перехідні положення КАС України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Чаплик І.Д.