Рішення

від 15.11.2024 по справі 380/16566/24

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2024 року

справа №380/16566/24

провадження № П/380/16741/24

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Чаплик І.Д. розглянув у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Лабораторія електромагнітних інновацій до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення,

в с т а н о в и в

Товариство з обмеженою відповідальністю Лабораторія електромагнітних інновацій (місцезнаходження: 79031, м. Львів, вул. Стрийська, 202/403; ЄДРПОУ: 36026840) звернулось до суду із позовом до Головного управління ДПС у Львівській області (місцезнаходження: 79026, м. Львів, вул. Стрийська, буд. 35; ЄДРПОУ: 43968090), в якому просить:

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №29434/13-01-07-10 від 05.07.2024.

Позовні вимоги обгрунтовано тим, що оскаржуване податкове повідомлення -рішення контролюючим органом прийнято безпідставно з огляду на положення пункту 69.9. Підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України, яким для платників податків та контролюючих органів тимчасово до 01.08.2023 зупинено перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а тому перебіг строку завершення валютних операцій, визначений відповідно до ч. 3 ст. 13 Закону України "Про валюту і валютні операції" та п. 21 Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженим постановою Правління Національного банку України N 5 від 02.01.2019 та п. 14-2 постанови Національного банку України від 24.02.2022 № 18, був зупинений у період часу з 07.03.2022 по 01.08.2023. Тобто строк розрахунків за зовнішньо економічними договорами №26/10/22 від 26.10.2022 та №15/06/23 від 15.06.2023 до 01.08.2023 був зупинений, а тому 180 денний термін на сплату валютної виручки почав свій перебіг саме з 01.08.2023 та закінчився 27.01.2024. Відтак, розрахунок штрафних санкцій здійснений контролюючим органом починаючи з 03.01.2024 є протиправним. Також звертає увагу на порушення відповідачем вимоги ч. 5 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» внаслідок використання завищеного курсу валют, оскільки за вимогами вказаної норми нарахування пені за кожен день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором в іноземній валюті здійснюється з обов`язковим перерахуванням у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Однак, на день виникнення заборгованості у спірній ситуації 27.01.2024 за офіційним курсом Національного банку України офіційний курс гривні до дол. США становив 1 дол. США = 37,5825 грн., що не відповідає використаному в розрахунку заборгованості курсу гривні до дол. США з розрахунку 1 дол. США = 38,083900 грн. Просить позовні вимоги задоволити.

Ухвалою суду від 05.08.2024 відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи та запропоновано відповідачу у п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали подати відзив на позовну заяву.

20.08.2024 представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог повністю. Відзив обґрунтований тим, що вказаним правовідносинам вже надано оцінку та сформовано правовий висновок щодо застосування положень п.69.9 Підрозділу 10 розділу XX «Перехідних положень» у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 липня 2024 року у справі №240/25642/22, за змістом яких положення підпункту 69.9 пункту 69 підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, яким зупинено перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не розповсюджуються на строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, що врегульовано законодавством у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду. Відтак покликається на відсутність підстав вважати, що строки розрахунків за операціями із фірмою-нерезидентом KMS Nechnologies KJT Enterprises Inc підлягали зупиненню, а тому нарахування пені згідно спірного податкового повідомлення-рішення від 05.07.2024 №29434/13-01-07-10 відповідає вимогам чинного законодавства. Просить в задоволенні позовних вимог відмовити.

27.08.2024 на адресу суду надійшла відповідь на відзив, в якій позивач зазначає, що за приписами ч. 7 ст. 13 Закону №2473 у разі прийняття до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, що виникла внаслідок недотримання нерезидентом строку, передбаченого зовнішньоекономічним договором (контрактом), або прийняття до провадження уповноваженим органом відповідної країни документа про стягнення такої заборгованості з боржника-нерезидента на користь резидента в позасудовому (досудовому) примусовому порядку строк, встановлений відповідно до цієї статті, зупиняється з дня прийняття до розгляду такої заяви (прийняття до провадження відповідного документа) і пеня за порушення строку в цей період не нараховується. Позивач вказує, що 05.02.2024 ухвалою Господарського суду Львівської області відкрито провадження у справі №914/249/24 за позовом ТОВ «Лабораторія електромагнітних інновацій» до KJT Enterprises Ink (Корпорація КЖТ Ентерпрайзес, ІНК) про стягнення 34 745,81 доларів США заборгованості за експортними договорами №26/10/22 від 26.10.2022 та №15/06/23 від 15.06.2023, що в розумінні ч. 7 ст. 13 Закону №2473 є підставою для зупинення нарахування пені за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Інших заяв по суті спору до суду не надходило.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Лабораторія електромагнітних інновацій», код ЄДРПОУ 36026840 зареєстроване 03.07.2008 та перебуває на податковому обліку у Львівській державній податковій інспекції (Франківський район м. Львова) Головного управління ДПС у Львівській області, податковий номер платнника податку -36026840.

Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань основний вид діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «Лабораторія електромагнітних інновацій»: 26.51. Виробництво інструментів і обладнання для вимірювання, дослідження та навігації.

На підставі наказу Головного управління ДПС у Львівській області від 22.05.2024 №2718-ПП Головним управлінням ДПС у Львівській області проведено документальну позапланову перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Лабораторія електромагнітних інновацій» (далі також-ТОВ «ЛЕМІ») з питань дотримання вимог валютного законодавства по зовнішньоекономічних контрактах №26/10/22 від 26.10.2022 та №15/06/23 від 15.06.2023 за період з 03.01.2024 03.06.2024.

За результатами вказаної перевірки складено Акт №24044/13-01-07-10/36026840 від 10.06.2024 (далі Акт перевірки від 10.06.2024), яким встановлено порушення вимог ч.2 ст.13 Закону України від 21.06.2018 № 2473-VIII "Про валюту і валютні операції" (із внесеними змінами), з урахуванням вимог п.21 розділу ІІ "Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті", затвердженого Постановою Правління НБУ від 02.01.2019 № 5 (із внесеними змінами), в результаті чого допущено порушення законодавчо встановленого строку розрахунків по імпортних операціях за зовнішньоекономічними контрактами №26/10/22 від 26.10.2022 та №15/06/23 від 15.06.2023, які укладені з фірмоюнерезидентом KMS Technologies KJT Enterprises Inc. (США). Зокрема, порушено ч. 2 ст. 13 «Про валютні операції» та вимоги п. 21 розділу ІІ Постанови Правління НБУ від 02.01.2019 №5 «Про затвердження Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті» оскільки:

- ТОВ «ЛЕМІ» на виконання умов експортного договору №26/10/22 від 26.10.2022 відвантажено електронний ферозондовий магнітометр LEMI-025 1 шт. (сер. №86), код товару №9015802000, відповідно до митної декларації від 07.07.2023 ЕК10АА №23UA209170053900U2 на загальну суму 19 645,00 дол.США, однак в порушення граничних строків повернення валюної виручки фірмою-нерезидентом KMS Technologies KJT Enterprises Inc валютна виручка станом на 03.06.2024 не поступила. Граничний строк повернення валютної виручки 02.01.2024, а тому протермінування становить 153 дні.

- ТОВ «ЛЕМІ» на виконання умов експортного договору №15/06/23 від 15.06.2023 відвантажено магнітотелуричну станцію LEMI-424 1 шт. (сер. №175), код товару №9015802000, відповідно до митної декларації від 07.07.2023 ЕК10АА №23UA209170053900U2 на загальну суму 14 650,00 дол.США однак в порушення граничних строків повернення валюної виручки фірмою-нерезидентом KMS Technologies KJT Enterprises Inc валютна виручка станом на 03.06.2024 не поступила. Граничний строк повернення валютної виручки 02.01.2024, а тому протермінування становить 153 дні.

На підставі вказаного акту перевірки ГУ ДПС у Львівській області винесено податкове повідомлення-рішення від 05.07.2024 №29434/13-01-07-10, яким застосовано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності у розмірі 0,3% від суми неодержаних грошових коштів у період з 03.01.2024 по 03.06.2024 в сумі 599 494,09 грн.

Не погоджуючись з висновками акту перевірки та спірним рішенням суб`єкта владних повноважень, ТОВ «ЛЕМІ» звернулось до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв`язку з нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд виходить з такого.

Відповідно до ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права та обов`язки платників податків, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI (далі ПК України).

Згідно з п.п.20.1.4 та п.п.20.1.19 п.20.1 ст.20 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право, зокрема, проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення; застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов`язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб`єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.

Підпунктом 19-1.1.4 пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК України, встановлено, що на контролюючі органи покладено функцію зі здійснення контролю за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті.

Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ та відповідальність за порушення ними валютного законодавства регламентовано приписами Закону України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 №2473-VIIІ (далі також - Закон №2473-VIII).

Метою цього Закону є забезпечення єдиної державної політики у сфері валютних операцій та вільного здійснення валютних операцій на території України.

Згідно з статтею 1 Закону №2473- VIII валютна операція - операція, що має хоча б одну з таких ознак: а) операція, пов`язана з переходом права власності на валютні цінності та (або) права вимоги і пов`язаних з цим зобов`язань, предметом яких є валютні цінності, між резидентами, нерезидентами, а також резидентами і нерезидентами, крім операцій, що здійснюються між резидентами, якщо такими валютними цінностями є національна валюта;

Відповідно до частини 1 статті 3 Закону № 2473-VIII відносини, що виникають у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання і валютного нагляду, регулюються Конституцією України, цим Законом, іншими законами України, а також нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону.

Відповідно до частини 1 статті 13 Закону №2473-VIII Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Рішення про застосування до уповноважених установ, суб`єктів валютних операцій заходів впливу приймається органами валютного нагляду відповідно до компетенції, визначеної частинами п`ятою і шостою статті 11 цього Закону, у порядку, визначеному законодавством, що діє на день прийняття відповідного рішення (частина 8 статті 16 Перехідні положення Закону №2473-VIII).

Частиною 2 статті 13 Закону №2473-VIII передбачено, що у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.

За правилами частини 3 статті 13 Закону №2473-VIII у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).

Відповідно до частини 4 статті 13 Закону №2473-VIII за окремими операціями з експорту та імпорту товарів граничні строки розрахунків, встановлені Національним банком України, можуть бути подовжені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, шляхом видачі висновку.

Згідно з частиною 5 статті 13 Закону №2473-VIII порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

Частиною восьмою статті 13 Закону №2473 передбачено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, за результатами перевірки стягує у встановленому законом порядку з резидентів пеню, передбачену частиною п`ятою цієї статті.

Правління Національного банку України постановою № 5 від 02.01.2019 затвердило Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті (далі також - Положення № 5), яке визначає заходи захисту, запроваджені Національним банком України, порядок їх застосування (порядок здійснення валютних операцій в умовах запроваджених цим Положенням заходів захисту), а також порядок здійснення окремих операцій в іноземній валюті.

Згідно з пунктами 21, 23 Положення №5 граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.

Розрахунки за операціями резидентів з експорту та імпорту товарів здійснюються не пізніше строку, визначеного пунктом 21 розділу II цього Положення, з урахуванням вимог пункту 22 розділу II цього Положення, у повному обсязі, з урахуванням вимог пункту 22 розділу II цього Положення стосовно операцій з експорту, імпорту товарів у незначній сумі (уключаючи незавершені розрахунки за операцією). Грошові кошти від нерезидента за операціями резидента з експорту товарів підлягають зарахуванню на рахунок резидента в Україні в банку.

Так, згідно з пунктом 142 постанови Правління НБУ від 24 лютого 2022 року №18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» (зі змінами та доповненнями) (далі також - Постанова №18) граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 180 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05 квітня 2022 року.

Згідно з пунктом 144 Постанови №18 розрахунки за операціями резидентів з експорту та імпорту товарів здійснюються не пізніше строку, визначеного в пункті 142 цієї постанови, з урахуванням вимог пункту 143 цієї постанови в повному обсязі, з урахуванням вимог пункту 143 цієї постанови стосовно операцій з експорту, імпорту товарів у незначній сумі (уключаючи незавершені розрахунки за операцією). Грошові кошти від нерезидента за операціями резидента з експорту товарів підлягають зарахуванню на рахунок резидента в банку в Україні.

Згідно з пунктом 7 Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженої постановою Правління НБУ від 02.01.2019 №7 (далі Інструкція №7), Банк розпочинає відлік установлених Національним банком граничних строків з дати:

1) оформлення МД типу ЕК-10 «Експорт», ЕК-11 «Реекспорт» на продукцію, що експортується (якщо продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню), або підписання акта або іншого документа, що засвідчує поставку нерезиденту товару відповідно до умов експортного договору (якщо товар згідно із законодавством України не підлягає митному оформленню), - за операціями з експорту товарів;

2) здійснення платежу (списання коштів з рахунку клієнта), а в разі застосування розрахунків у формі документарного акредитива - здійснення банком платежу на користь нерезидента (списання коштів з рахунку банку) - за операціями з імпорту товарів.

Датою здійснення платежу на користь нерезидента - постачальника товару вважається дата здійснення банком платежу на користь нерезидента - постачальника товару, якщо оплата зобов`язань резидента за операцією з імпорту товару здійснюється за рахунок коштів, отриманих від банку на підставі кредитного договору без зарахування цих коштів на поточний рахунок такого резидента в банку.

Згідно з пунктом 9 Інструкції № 7 банк завершує здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків:

2) у разі експорту товару - після зарахування на поточний рахунок резидента в банку грошових коштів, що надійшли від нерезидента за товар (уключаючи кошти, переказані резидентом із власного рахунку, відкритого за кордоном, якщо розрахунки за експорт товару здійснювалися через рахунок резидента, відкритий за кордоном, та резидентом подано документи іноземного банку, які підтверджують зарахування коштів від нерезидента за товар), або від банку (резидента або нерезидента) за документарним акредитивом, відкритим на користь резидента за операцією з експорту товару, або в порядку, визначеному пунктом 16-2 розділу IV цієї Інструкції.

Судом у цій справі, на основі дослідження акту перевірки, встановлено, що за результатами проведеної перевірки контролюючим органом встановлено порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «Лабораторія електромагнітних інновацій» вимог ч. 2 ст. 13 «Про валютні операції» та вимоги п. 21 розділу ІІ Постанови Правління НБУ від 02.01.2019 №5 «Про затвердження Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті», в частині дотримання законодавчо встановлених строків розрахунків по експортному договору №26/10/22 від 26.10.2022, укладеного з фірмою-нерезидентом KMS Technologies KJT Enterprises Inc на суму 19 645,00 дол.США з порушенням граничного строку розрахунків на 153 дні (з 03.01.2024 по 03.06.2024), та по експортному договору №15/06/23 від 15.06.2023, укладеного з фірмою-нерезидентом KMS Technologies KJT Enterprises Inc на суму 14 650,00 дол.США з порушенням граничного строку розрахунків на 153 дні (з 03.01.2024 по 03.06.2024).

Водночас, суд зазначає, що вимогами пункту 7 статті 13 Закону № 2473-VIIІ визначено, що у разі прийняття до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, що виникла внаслідок недотримання нерезидентом строку, передбаченого зовнішньоекономічним договором (контрактом), або прийняття до провадження уповноваженим органо відповідної країни документа про стягнення такої заборгованості з боржника нерезидента на користь резидента в позасудовому (досудовому) примусовому порядку строк, встановлений відповідно до цієї статті, зупиняється з дня прийняття до розгляду такої заяви (прийняття до провадження відповідного документа) і пеня за порушення строку в цей період не нараховується.

У разі ухвалення судом, міжнародним комерційним арбітражем рішення про відмову в позові повністю чи частково в частині майнових вимог або про відмову у відкритті провадження у справі чи про залишення позову без розгляду, а також у разі визнання документа про стягнення заборгованості з боржника-нерезидента таким, що не підлягає виконанню, недійсним, незаконним тощо та (або) закриття (припинення) провадження, зарахування грошових коштів на резидентів у банках України за таким документом строк, встановлений відповідно до цієї статті, поновлюється і пеня за його порушення нараховується за кожний день прострочення, включаючи період, на який цей строк було зупинено.

У разі ухвалення судом, міжнародним комерційним арбітражем рішення про задоволення позову сплаті підлягає лише пеня, нарахована до дня прийняття повної заяви до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, 05.02.2024 ухвалою Господарського суду Львівської області відкрито провадження у справі №914/249/24 за позовом ТОВ «Лабораторія електромагнітних інновацій» до KJT Enterprises Ink (Корпорація КЖТ Ентерпрайзес, ІНК) про стягнення 34 745,81 доларів США заборгованості за експортними договорами №26/10/22 від 26.10.2022 та №15/06/23 від 15.06.2023.

13.05.2024 ухвалою Господарського суду Львівської області у справі №914/249/24 позовну заяву ТОВ «Лабораторія електромагнітних інновацій» до KJT Enterprises Ink (Корпорація КЖТ Ентерпрайзес, ІНК) про стягнення 34 745,81 доларів США було залишено без розгляду. Однак 31.07.2024 постановою Західного апеляційного господарського суду ухвалу Господарського суду Львівської області у справі №914/249/24 скасовано, а справу направлено для продовження розгляду до місцевого господарського суду.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 26.08.2024 справу №914/249/24 за позовом ТОВ «Лабораторія електромагнітних інновацій» до KJT Enterprises Ink (Корпорація КЖТ Ентерпрайзес, ІНК) про стягнення 34 745,81 доларів США заборгованості за експортними договорами №26/10/22 від 26.10.2022 та №15/06/23 від 15.06.2023 прийнято до провадження.

Тобто господарським судом прийнято до розгляду позов резидента про стягнення з нерезидента боргу, який виник внаслідок недотримання нерезидентом строку сплати боргу повернення валютної виручки, що в розумінні ч. 7 ст. 13 Закону №2473 є підставою для зупинення нарахування пені за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що датою прийняття позову до розгляду вважається дата первинного надходження позовної заяви ТОВ «Лабораторія електромагнітних інновацій» до Господарського суду Львівської області, зокрема, ухвали Господарського суду Львівської області від 05.02.2024 про відкриття провадження у справі №914/249/24, як наслідок, нарахування відповідачем пені з цієї дати, тобто з дня прийняття позовної заяви до розгляду судом є протиправним.

З огляду на встановлені судом обставини у податкового органу відсутні підстави для застосування пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності у розмірі 0,3% від суми неодержаних грошових коштів у період з 05.02.2024 по 03.06.2024 в сумі 470 191,45 грн. згідно з оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням №29434/13-01-07-10 від 05.07.2024.

В цьому контексті суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 27.10.2022 у справі №817/1789/17, згідно з якою прийняття чи неприйняття податкового повідомлення-рішення за результатами перевірки входить до дискреційних повноваженнях суб`єкта владних повноважень, а тому суд не може втрутитися у внутрішню компетенцію такого органу, суд може лише надати оцінку правомірності такого податкового повідомлення-рішення у разі його прийняття. Однак, при вирішенні адміністративного спору суд не позбавлений можливості скасувати податкове повідомлення-рішення суб`єкта владних повноважень у частині та, за встановлення в судовому процесі об`єкта оподаткування та його вартісного вираження, не позбавлений можливості виокремити із загального обсягу грошових зобов`язань суму, яка збільшена правомірно.

Позивачем до матеріалів справи подано розрахунок пені за порушення строків розрахунків по зовнішньоекономічних операціях, складений додатком до оскаржуваного рішення. У вказаному розрахунку зазначено період порушення з 03.01.2024 по 03.06.2024, кількість днів прострочки (153), суму простроченої заборгованості по кожному договору, курс валюти на момент виникнення заборгованості та з врахуванням вказаних показників визначено загальну суму пені в розмірі 599 494,09 грн. Судом з використанням вказаних показників здійснено розрахунок пені за період прострочки з 03.01.2024 по 04.02.2024 та визначено, що розмір пені, який підлягає застосуванню до позивача становить 129 302,64 грн., зокрема, 74 067,66 грн. за прострочку розрахунку по контракту №26/10/22 від 26.10.2022 та 55 234,98 грн. за прострочку розрахунку по контракту №15/06/23 від 15.06.2023.

Доводи позивача про неправомірно визначений термін прострочки та застосований курс валют суд не бере до уваги з огляду на сформований правовий висновок щодо застосування положень п.69.9 Підрозділу 10 розділу XX «Перехідних положень» у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 липня 2024 року у справі №240/25642/22, за змістом якого положення підпункту 69.9 пункту 69 підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, яким зупинено перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не розповсюджуються на строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, що врегульовано законодавством у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду, яка викладена у постанові від 06.05.2022 у справі №826/14188/16, наслідком встановлення судом невідповідності частини рішення суб`єкта владних повноважень (зокрема, помилкового розрахунку суми застосованої пені) вимогам чинного на час виникнення спірних правовідносин законодавства є визнання такого акта частково протиправним, якщо цю частину може бути ідентифіковано (виокремлено, названо) та що без неї оскаржуваний акт в іншій частині (частинах) не втрачає свою цілісність, значення. У постанові Верховного Суду від 25.10.2022 у справі № 826/3464/18 також викладено позицію, що у випадку скасування спірного акта індивідуальної дії в частині нарахованого податкового зобов`язання суд не перебирає на себе функції контролюючого органу та не здійснює нарахування суми податкового зобов`язання. Повноваження судового контролю не обмежує суд в можливості виокремити протиправно визначені контролюючим органом грошові зобов`язання і скасувати спірні індивідуальні акти в частині.

Таким чином, скасування спірного акта індивідуальної дії в частині неправомірно застосованої пені не буде формою втручання у дискрецію Головного управління ДПС у Львівській області, оскільки за даних умов суд не перебирає на себе функції контролюючого органу та не здійснює нарахування суми пені. Водночас, повноваження судового контролю не обмежує суд в можливості виокремити протиправно застосований контролюючим органом розмір пені і скасувати спірний індивідуальний акт в частині.

З наведеного суд приходить до висновку про наявність підстав для зменшення на суму 470 191,45 грн. розміру пені, визначеного у податковому повідомленні-рішенні ГУ ДПС у Львівській області №29434/13-01-07-10 від 05.07.2024 шляхом часткового визнання протиправним та скасування вказаного податкового повідомлення-рішення в частині застосування пені на суму 470 191,45 грн.

За приписами частини першої та другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На переконання суду, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч.3 ст.139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Таким чином, сплачений позивачем судовий збір в розмірі 8992,42 грн підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача пропорційно задоволеним вимогам в розмірі 7052,87 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 8-10, 19-21, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 262, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд,

вирішив:

адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Лабораторія електромагнітних інновацій (місцезнаходження: 79031, м. Львів, вул. Стрийська, 202/403; ЄДРПОУ: 36026840) до Головного управління Державної податкової служби у Львівській області (79026, м. Львів, вул. Стрийська, 35 ЄДРПОУ: 43968090) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Львівській області №29434/13-01-07-10 від 05.07.2024 в частині застосування пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності у розмірі 0,3% від суми неодержаних грошових коштів у період з 03.01.2024 по 04.02.2024 в сумі 470 191 (чотириста сімдесят тисяч сто дев`яносто одна) грн 45 коп.

Стягнути з Головного управління Державної податкової служби у Львівській області (місцезнаходження: 79026, м.Львів, вул.Стрийська, 35, код ЄДРПОУ 43968090) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Лабораторія електромагнітних інновацій (місцезнаходження: 79031, м. Львів, вул. Стрийська, 202/403; ЄДРПОУ: 36026840) 7052 (сім тисяч п`ятдесят дві) гривні 87 копійок судових витрат у вигляді судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду із урахуванням п.п.15.5 п.15 Р.VII Перехідні положення КАС України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Чаплик І.Д.