Рішення

від 15.11.2024 по справі 400/9435/24

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 листопада 2024 р. № 400/9435/24 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Ярощука В.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,

до відповідачаГоловного управління ДПС у Миколаївській області, вул.Героїв Рятувальників, 6, м. Миколаїв, Миколаївський район, Миколаївська область, 54005,

провизнання протиправною та скасування вимоги від 13.08.2019 № Ф-73394-17,

ВСТАНОВИВ:

08 жовтня 2024 року до Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі позивачка) до Головного управління ДФС у Миколаївській області (далі відповідач) про визнання протиправною та скасування вимоги Головного управління ДФС у Миколаївській області від 13.08.2019 № ф-73394-17 про сплату боргу (недоїмки).

Підставою позову позивачка зазначила те, що вона є найманим працівником, а отже платником єдиного внеску за нього є роботодавець. Оскільки за 2017-2020 роки її роботодавець Комунальне некомерційне підприємство Миколаївської міської ради «Міська лікарня № 3» сплатив за неї єдиний внесок, відповідач протиправно прийняв вимогу про нарахування йому єдиного внеску на суму 37788,74 грн як фізичній особі-підприємцю.

10.10.2024 Миколаївський окружний адміністративний суд постановив ухвалу про залишення позовної заяви без руху та надав позивачу десятиденний строк з дня вручення ухвали для подання до суду позовної заяви, оформленої відповідно до статей 160, 161 КАС України з урахуванням оцінки суду, наведеної у мотивувальній частині цієї ухвали.

У встановлений судом строк позивачка подала до Миколаївського окружного адміністративного суду уточнену позовну заяву, в якій відповідачем зазначила Головне управління ДПС у Миколаївській області та просила суд визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Миколаївській області про сплату боргу (недоїмки) від 12.09.2024 № Ф-68562-17.

Підстави позову залишились незмінними.

У відзиві на позовну заяву від 31.10.2024 відповідач заперечив проти позову і просив у його задоволенні відмовити повністю. Відзив відповідач обґрунтував тим, що позивачка з 19.03.2007 по 08.10.2024 була зареєстрована як фізична особа-підприємець, перебувала на обліку в контролюючого органу, з 01.01.2017 у неї виник обов`язок щодо сплати єдиного соціального внеску навіть у разі не отримання доходу. Водночас чинне законодавство у сфері збору та обліку єдиного внеску не пов`язує фактичне проведення фізичними особами-підприємцями своєї підприємницької діяльності із обов`язком сплати єдиного внеску. Тобто обов`язок сплати єдиного внеску, за відсутності інших умов, пов`язаний саме із статусом суб`єкта підприємницької діяльності та припиняється разом із внесенням відомостей щодо припинення діяльності саме фізичної особи-підприємця.

Позивачка правом на подання відповіді на відзив не скористався.

18.10.2024 Миколаївський окружний адміністративний суд постановив ухвалу про витребування у відповідача доказу та про рекомендування позивачці надати доказ.

У встановлений судом строк сторони подали до суду відповідні докази.

Розглянувши матеріали справи, повно і всебічно, з`ясувавши всі обставини адміністративної справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими доказами, суд встановив наступне.

Згідно з Відповіддю від 18.10.2024 № 853303 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань позивачка з 15.03.2007 по 08.10.2024 була зареєстрована як фізична особа-підприємець.

Відповідно до довідки Комунального некомерційного підприємства Миколаївської міської ради «Міська лікарня № 3» від 02.10.2024 № 74 вона з 03.07.2000 по теперішній час працює у вказаному підприємстві.

В Індивідуальних відомостях про застраховану особу (форма ОК-5) зазначено, що у період з січня 2017 року по грудень 2020 року Комунальне некомерційне підприємство Миколаївської міської ради «Міська лікарня № 3» (код ЄДРПОУ: 04592434) виплачувало позивачці заробітну плату.

12.09.2024 відповідач склав вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-68562-17 щодо недоїмки позивачки в розмірі 37788,74 грн, яку позивачка отримала 27.09.2024, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу (ф. 119) № 0600962959412.

Відповідно до витягу з інтегрованої картки платника позивачці нарахованого єдиний внесок на загальну суму 37788,74 гривні.

Вважаючи зазначену вимогу контролюючого органу протиправною, позивачка звернулася до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходив з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пунктом 31 частини першої статті 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (далі Закон № 2464-VI) податкові органи центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, його територіальні органи.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 1 Закону № 2464-VI єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі єдиний внесок) консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Частиною другою статті 8 Закону № 2464-VI встановлено, що єдиний внесок не входить до системи оподаткування.

Недоїмка сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена податковим органом у випадках, передбачених цим Законом (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 2464-VI).

Відповідно до частини шістнадцятої статті 25 Закону № 2464-VI строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується.

Згідно з абзацом першим частини четвертої статті 25 Закону № 2464-VI податковий орган у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, надсилає в паперовій та/або електронній формі платникам єдиного внеску вимогу про сплату недоїмки з єдиного внеску.

Таким чином, відповідач мав повноваження надсилати платнику єдиного внеску вимогу про сплату недоїмки. Водночас строк давності щодо стягнення такої недоїмки не застосовується.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 4 Закону № 2464-VI платниками єдиного внеску є фізичні особи-підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування (крім електронних резидентів (е-резидентів).

Пунктом 2 частини першої статті 7 Закону № 2464-VI встановлено, що єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб-підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 51 частини першої статті 4 цього Закону, на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).

У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному періоді або окремому місяці звітного періоду, такий платник має право самостійно визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Отже, фізичні особи-підприємці зобов`язані сплачувати єдиний внесок в залежності від суми доходу (прибутку), але у розмірі не меншому за розмір мінімального страхового внеску незалежно від отриманого доходу (прибутку) у відповідному звітному періоді та не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом.

У той же час правовідносини щодо адміністрування єдиного внеску при одночасному перебуванні фізичної особи у трудових відносинах та наявності у неї статусу фізичної особи-підприємця Законом № 2464-VI не врегульовано.

У постанові від 04.12.2019 у справі № 440/2149/19 Верховний Суд сформував правовий висновок, відповідно до якого особа, яка зареєстрована як фізична особа-підприємець, проте господарська діяльність не веде та доходи не отримує, зобов`язана сплачувати єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування не нижче розміру мінімального страхового внеску незалежно від фактичного отримання доходу лише за умови, що така особа не є найманим працівником. В іншому випадку (якщо є найманим працівником), така особа є застрахованою і платником єдиного внеску за неї є її роботодавець, а мета збору єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування досягається за рахунок його сплати роботодавцем.

Згідно з Відповіддю від 18.10.2024 № 853303 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань позивачка з 15.03.2007 по 08.10.2024 була зареєстрована як фізична особа-підприємець

Відповідно до інтегрованої картки платника позивачки вона у період з 01.01.2017 по 31.12.2020 не сплачувала єдиний внесок.

Вищенаведені факти позивачка не заперечила.

Контролюючий орган провів їй нарахування єдиного внеску, що не потребують акту перевірки, а саме: за 2017 рік 8448,00 грн, за 2018 рік 9828,72 грн, за 2019 рік 11016,72 грн, за 2020 рік 8495,30 грн, всього 37788,74 грн, що підтверджується інтегрованою карткою платника та розрахунком сум заборгованості станом на 29.10.2024.

Відповідно до довідки Комунального некомерційного підприємства Миколаївської міської ради «Міська лікарня № 3» від 02.10.2024 № 74 вона з 03.07.2000 по теперішній час працює у вказаному підприємстві. Зазначене також підтверджується Індивідуальними відомостями про застраховану особу (форма ОК-5), згідно з якими вказане підприємство виплачувало позивачці заробітну плату і відповідний період повністю зарахований до її страхового стажу.

Таким чином, страхові внески за позивачку за спірний період були сплачені її роботдавцем.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини третьої статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Квитанцією від 07.10.2024 підтверджується понесення позивачкою судових витрат зі сплати судового збору в розмірі 968,96 грн, а тому вони підлягають стягненню з вдіповідача.

Керуючись статтями 22, 139, 241-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, Миколаївський район, Миколаївська область, 54001; код ЄДРПОУ: 44104027) задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Миколаївській області про сплату боргу (недоїмки) 12.09.2024 № Ф-68562-17.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Героїв Рятувальників, 6, м. Миколаїв, Миколаївський район, Миколаївська область, 54001; код ЄДРПОУ: 44104027) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 968 (Дев`ятсот шістдесят вісім) гривень 96 копійок.

4. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

5. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

6. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.Г. Ярощук

Рішення складено в повному обсязі 15 листопада 2024 року