Рішення

від 18.11.2024 по справі 400/1590/19

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 листопада 2024 р. справа № 400/1590/19 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., в спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін, в письмовому провадженні, розглянув адміністративну справу

за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Естетик-1", вул. Потьомкінська, 51/2, м. Миколаїв, 54001,

до відповідачаУправління Державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради, вул. Адміральська, 20, м. Миколаїв, 54005,

проскасування наказів від 25.04.2019 року №№ 127, 128

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Естетик-1" (далі - позивач або ТОВ «Естетик-1») звернулось з позовом до Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради (далі - відповідач), в якому просить суд:

- скасувати наказ відповідача № 127 від 25.04.19 р. "Про скасування реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт", яким скасовано реєстрацію повідомлення про початок виконання будівельних робіт "Будівництво логістичного центру з автостоянкою, за адресою: Херсонське шосе, ріг вул. Будівельників в м. Миколаїв", за МК 061180181480 від 18.01.18 р., замовник ТОВ "Естетик-1";

- скасувати наказ відповідача № 128 від 25.04.19 р. "Про скасування реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації", яким скасовано реєстрацію декларації про готовність до експлуатації об`єкта "Будівництво логістичного центру з автостоянкою, за адресою: Херсонське шосе, ріг вул. Будівельників в м. Миколаїв", за МК 141182261978 від 14.08.18 р., замовник ТОВ "Естетик-1".

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 15.07.19 р., яке залишено без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 08.10.19 р., позов задоволено.

17.03.23 р. Верховний Суд своєю постановою касаційну скаргу Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради задовольнив частково. Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 15.07.19 р. та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 08.10.19 р. у справі № 400/1590/19 скасував, справу направив на новий судовий розгляд до Миколаївського окружного адміністративного суду.

Позивач обґрунтовуючи свої вимоги зазначив, що рішення і висновки відповідача є безпідставними, необґрунтованими, протиправними, оскільки вони були прийняті без проведення заходів державного архітектурно-будівельного контролю, без оформлення матеріалів планової або позапланової перевірки, а також позивачем не здійснювалось самочинного будівництва на орендованій земельній ділянці.

Від відповідача надійшов відзив, в якому він просив відмовити в задоволенні позовних вимог та зазначив, що будівельні роботи можуть виконуватися замовником після отримання документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або договору суперфіцію та відповідно до її цільового призначення. Водночас у разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання наведених у надісланому повідомленні недостовірних даних, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорту, а також у разі скасування містобудівних умови та обмежень, право на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, підлягає скасуванню відповідним органом архітектурно-будівельного контролю. Так, зі змісту наданої юридичним департаментом інформації вбачалось, що наведені позивачем відомості щодо наявності у нього права забудови на підставі договору оренди землі № 11202 від 10.10.16 р. не відповідають дійсності, тобто є недостовірними та свідчать про здійснення позивачем самочинного будівництва. Зазначене стало підставою для прийняття спірних наказів. Щодо не проведення перевірки відповідач зазначив, що скасування поданих позивачем повідомлення та декларації здійснювалося не в рамках здійснення перевірки, а відповідно до Порядку № 466, Порядку № 461 та статті 39-1 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності, за якими підставою для скасування поданого повідомлення та декларації є виявлення відповідним органом державного архітектурно- будівельного контролю факту подання недостовірних даних.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження без повідомлення сторін, за наявними у справі матеріалами.

Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.

18.01.18 р. Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради зареєстровано повідомлення про початок виконання будівельних робіт Будівництво логістичного центру з автостоянкою, за адресою: Херсонське шосе ріг вул. Будівельників в м. Миколаєві, за МК 061180181480, замовник ТОВ "Естетик-1".

14.08.18 р. Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради зареєстровано декларацію про готовність до експлуатації об`єкта Будівництво логістичного центру з автостоянкою, за адресою : Херсонське шосе ріг вул. Будівельників в м. Миколаєві, за № МК 141182261978, замовник ТОВ "Естетик-1".

На підставі листа юридичного департаменту Миколаївської міської ради від 17.04.19 р. № 344/02.07.02-07, посадовими особами відповідача було встановлено недостовірність даних, наведених у повідомленні та відповідно у декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом на підставі частини 2 статті 39-1 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності, пункту 15 Порядку виконання підготовчих і будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 466 (далі - Порядок № 466) та пункт 22 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 р. № 461 (далі - Порядок № 461).

Вищезазначений лист став підставою для прийняття відповідачем наказу № 127 від 25.04.19 р. "Про скасування реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт", яким скасовано реєстрацію повідомлення про початок виконання будівельних робіт "Будівництво логістичного центру з автостоянкою, за адресою: Херсонське шосе, ріг вул. Будівельників в м. Миколаїв", за МК 061180181480 від 18.01.18 р., замовник ТОВ "Естетик-1". А також наказу № 128 від 25.04.19 р. "Про скасування реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації", яким скасовано реєстрацію декларації про готовність до експлуатації об`єкта "Будівництво логістичного центру з автостоянкою, за адресою: Херсонське шосе, ріг вул. Будівельників в м. Миколаїв", за МК 141182261978 від 14.08.18 р., замовник ТОВ "Естетик-1".

Позивач, не погоджуючись з вищезазначеними наказами, звернувся до суду з даним позовом.

Частиною першою статті 9 Закону України Про архітектурну діяльність передбачено, що будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об`єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України Про регулювання містобудівної діяльності.

Закон України Про регулювання містобудівної діяльності (далі - Закон № 3038-VI) встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Згідно із частиною 1 статті 3 Закону № 3038-VI відносини у сфері містобудівної діяльності регулюються Конституцією України, Цивільним, Господарським, Земельним кодексами України, цим Законом, законами України "Про Генеральну схему планування території України", "Про основи містобудування", "Про архітектурну діяльність", "Про комплексну реконструкцію кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду", "Про землеустрій", іншими нормативно-правовими актами.

Згідно із пунктом 4 статті 26 Закону № 3038-VI право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації

Своєю чергою за приписами частин 2, 3 статті 26 Закону № 3038-VI фізична або юридична особа, яка подала виконавчому органові сільської, селищної, міської ради або у разі розміщення земельної ділянки за межами населених пунктів - районній державній адміністрації заяву про намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва.

Містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на підставі містобудівної документації на місцевому рівні на безоплатній основі за заявою замовника, до якої у тому числі додається копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію.

Відповідно до частини першої статті 36 Закону України № 3038-VI право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), об`єктах, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт.

Частиною 8 статті 36 Закону № 3038-VI передбачено, що замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданому ним повідомленні про початок виконання будівельних робіт, та за виконання будівельних робіт без повідомлення.

Згідно з положеннями частини першої статті 39 Закону № 3038-VI прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та об`єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об`єкта до експлуатації протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.

Датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта є дата реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації або видачі сертифіката (частина п`ята статті 39 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності).

Замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про готовність об`єкта до експлуатації, та за експлуатацію об`єкта без зареєстрованої декларації або сертифіката (частина десята статті 39 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності).

Відповідно до частини другої статті 39-1 Закону № 3038-VI у разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, а також у разі скасування містобудівних умов та обмежень реєстрація такої декларації, право на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, підлягають скасуванню відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Про скасування декларації чи права на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення, відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю письмово повідомляє замовника протягом трьох робочих днів з дня скасування.

Отже частина друга статті 39-1 Закону № 3038-VI передбачає негативні наслідки для замовника у зв`язку із невиконанням останнім обов`язку щодо достовірності інформації визначеного статтею 36 цього Закону.

Позивач, обґрунтовуючи свої вимоги, посилається на те, що оскаржувані накази прийняті не за результатами проведення перевірки. З цього приводу суд зазначає наступне.

Частиною сьомою статті 36 Закону № 3038-VI передбачено підстави скасування права на початок виконання будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення, до яких, зокрема, віднесено: встановлення під час перевірки порушень вимог містобудівної документації, містобудівних умов та обмежень, невідповідності об`єкта будівництва проектній документації на будівництво такого об`єкта, вимогам будівельних норм, стандартів і правил, порушень містобудівного законодавства у разі невиконання вимог приписів посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю.

Відповідно до абзацу шостого пункту 15 Порядку № 466 у разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання наведених у надісланому повідомленні недостовірних даних, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, а також у разі скасування містобудівних умов та обмежень, право на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, підлягає скасуванню відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю.

Також абзацом сьомим пункту 15 цього ж Порядку визначено, що право на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, також може бути скасовано відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю у разі, зокрема, встановлення під час проведення перевірки порушень вимог містобудівної документації, містобудівних умов та обмежень, невідповідності об`єкта будівництва проектній документації на будівництво такого об`єкта, вимогам будівельних норм, стандартів і правил, порушень містобудівного законодавства у разі невиконання вимог приписів посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю.

Аналогічні повноваження органів ДАБК встановлені стосовно скасування реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації.

Так, згідно абзацу дев`ятого пункту 22 Порядку № 461 у разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю наведених у зареєстрованій декларації недостовірних даних (встановлення факту, що на дату реєстрації декларації інформація, яка зазначалася в ній, не відповідала дійсності, та/або виявлення розбіжностей між даними, зазначеними у декларації), які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без затвердженого в установленому порядку проекту або будівельного паспорта, а також у разі скасування містобудівних умов та обмежень, реєстрація такої декларації підлягає скасуванню органом державного архітектурно-будівельного контролю.

Зі змісту наведених правових норм вбачається, що на момент виникнення спірних правовідносин (станом на дату прийняття оскаржуваного наказу - 25 квітня 2019 р.) законодавством були передбачені такі самостійні підстави скасування повідомлення про початок виконання будівельних робіт та/або декларації про готовність об`єкта до експлуатації:

1) виявлення органом ДАБК факту подання наведених у надісланому повідомленні та у зареєстрованій декларації недостовірних даних, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема: а) якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети; б) якщо він збудований або будується без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи; в) якщо він збудований або будується без затвердженого в установленому порядку проекту або будівельного паспорта; г) у разі скасування містобудівних умов та обмежень;

2) встановлення під час проведення перевірки інших порушень містобудівного законодавства, зокрема: а) порушень вимог містобудівної документації, містобудівних умов та обмежень; б) невідповідності об`єкта будівництва проектній документації на будівництво такого об`єкта, вимогам будівельних норм, стандартів і правил; в) порушень містобудівного законодавства у разі невиконання вимог приписів.

Відповідно до частини першої статті 41 Закону № 3038-VI, державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом (абзаци 1-3).

Постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 р. № 553 затверджено Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (далі - Порядок № 553), який регулює процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями (далі - суб`єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Згідно із пунктами 6-7 Порядку № 553 (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджується керівником відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю. Позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Однією з підстав для проведення позапланової перевірки є звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності (абзац 8 пункту 7 Порядку № 553).

Пунктом 9 Порядку № 553 визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.

Пунктами 16-17 Порядку № 553 визначено, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком. У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис). У приписі обов`язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.

Зі змісту зазначених норм права слідує, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у формі планових і позапланових перевірок, результати яких оформлюються актом перевірки, а у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, також складається протокол разом із приписом про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Верховним Судом у справах № 814/1914/16, № 826/20445/16, № 826/8793/18, № 826/15443/17, № 826/1310/18, № 826/1310/18, № 826/14061/18, № 806/2959/17, № 640/4901/20 висловлена правова позиція, суть якої полягає у тому, що зазначений вище порядок здійснення державного архітектурно-будівельний контролю має бути дотриманий і у випадку вжиття заходів, визначених частиною другою статті 39-1 Закону № 3038-VI (скасування декларації про початок виконання будівельних робіт).

У постанові Верховного Суду від 25 квітня 2018 р. у справі № 815/5987/16 зроблено висновок про те, що реєстрація декларації про початок виконання будівельних робіт може бути скасована лише за умови, якщо буде встановлено наявність у такій декларації недостовірних даних, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом. При цьому, недостовірність даних може проявитись у тому, що інформація, яка зазначена в декларації, не відповідала дійсності на час подання такої, а також у разі наявності розбіжностей між зазначеними в ній даними. Водночас, передумовою такого скасування є виявлення у об`єкта будівництва ознак того, що він будується самочинно.

Вказана позиція була конкретизована Верховним Судом у постановах від 19 серпня 2020 р. у справі № 826/6660/16, від 22 січня 2021 р. у справі № 640/11869/20, від 20 травня 2021 р. у справі № 826/7115/17, зокрема, зроблено висновок про те, що факт подання наведених у надісланому повідомленні та у зареєстрованій декларації недостовірних даних, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, може бути виявлений органом ДАБІ не лише за результатом проведеної перевірки. При цьому достатньою та необхідної правовою підставою для скасування органом архітектурно-будівельного контролю реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт та декларації про готовність об`єкта до експлуатації є встановлення факту наведення у них замовником недостовірних даних щодо правових підстав виконання будівельних робіт без належних документів чи відхилення від проектної документації, що дає підстави вважати об`єкт самочинним будівництвом; закон не зобов`язує органи ДАБІ проводити перевірку, якщо недостовірність зазначених у декларації даних є очевидною.

Судом встановлено, що на підставі листа юридичного департаменту Миколаївської міської ради від 17.04.19 р. № 344/02.07.02-07 відповідачем було прийнято наказ № 127 від 25.04.19 р. "Про скасування реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт", яким скасовано реєстрацію повідомлення про початок виконання будівельних робіт "Будівництво логістичного центру з автостоянкою, за адресою: Херсонське шосе, ріг вул. Будівельників в м. Миколаїв", за МК 061180181480 від 18.01.18 р., замовник ТОВ "Естетик-1", а також наказ № 128 від 25.04.19 р. "Про скасування реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації", яким скасовано реєстрацію декларації про готовність до експлуатації об`єкта "Будівництво логістичного центру з автостоянкою, за адресою: Херсонське шосе, ріг вул. Будівельників в м. Миколаїв", за МК 141182261978 від 14.08.18 р., замовник ТОВ "Естетик-1".

Суд дослідивши зміст листа юридичного департаменту Миколаївської міської ради від 17.04.19 р. № 344/02.07.02-07, погоджується з доводами відповідача, що з інформації у листі можна встановити недостовірність даних, наведених у повідомленні та відповідно у декларації.

Так, 10.10.16 р. між Миколаївською міською радою та ТОВ «Естетик-1» укладено договір оренди землі № 11202 на підставі рішення Миколаївської міської ради від 18.03.15 р. № 46/46.

Згідно умов договору Миколаївська міська рада на підставі рішення від 18.0315 р. № 46/46 передає, а ТОВ «Естетик-1» приймає в оренду земельну ділянку для обслуговування логістичного центру з автостоянкою по Херсонському шосе ріг вул. Будівельників 1170 кв. м., кадастровий номер № 4810136900:02:002:0095, за умовами збереження зелених насаджень, без права оформлення свідоцтва про право власності на нерухоме майно.

У травні 2018 р. ТОВ «Естетик-1» звернулось до Миколаївської міської ради з питань укладення договору про пайову участь у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Миколаєва, об`єкта будівництва - логічний центр по Херсонському шосе ріг вул. Будівельників. Миколаївська міська рада як власник цієї земельної ділянки не надавала дозволу позивачу на здійснення будівництва об`єктів нерухомості.

Однак, позивачем всупереч умов договору було подано повідомлення про початок виконання будівельних робіт, яке зареєстровано за № МК 061180181480 від 18.01.18 р.

Отже, власник землі, яким є Миколаївська міська рада, не надавала орендарю - ТОВ «Естетик-1» правомочності використовувати передану земельну ділянку для будівництва нерухомості, тобто, у відповідача була відсутні земельна ділянка для будівництва логістичного центру з автостоянкою.

Згідно ч. 1 ст. 376 Цивільного кодексу України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

При цьому, самочинним є будівництво об`єкта нерухомого майна за наявності будь-якої із зазначених умов.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 06.03.19 р. № 554/13971/15-ц, від 17.01.18 р. у справі № 759/17450/14-ц.

Отже, окремою та самостійною підставою визнання нерухомого майна самочинним будівництвом є факт його будівництва на земельній ділянці, що не була для цієї мети.

Відтак, зазначення позивачем у повідомленні про наявність у нього земельної ділянки для будівництва логістичного центру з автостоянкою по Херсонському шосе ріг вул. Будівельників є поданням недостовірних даних, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом.

Таким чином, суд вважає, що відповідач правомірно дійшов висновку про недостовірність даних, наведених у повідомленні та відповідно у декларації та встановив факт самочинного будівництва.

Суд, також звертає увагу, що ці порушення були очевидними і у відповідача була можливість встановити наявність цих порушень без проведення перевірки. В ході судового розгляду позивачем не надано належних доказів зворотного.

Суд зауважує, що факт подання наведених у надісланому повідомленні та у зареєстрованій декларації недостовірних даних, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, може бути виявлений органом ДАБІ не лише за результатом проведеної перевірки. При цьому достатньою та необхідної правовою підставою для скасування органом архітектурно-будівельного контролю реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт та декларації про готовність об`єкта до експлуатації є встановлення факту наведення у них замовником недостовірних даних щодо правових підстав виконання будівельних робіт без належних документів чи відхилення від проектної документації, що дає підстави вважати об`єкт самочинним будівництвом; закон не зобов`язує органи ДАБІ проводити перевірку, якщо недостовірність зазначених у декларації даних є очевидною.

Як вже зазначалось судом вище по тексту рішення аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 19 серпня 2020 р. у справі № 826/6660/16, від 22 січня 2021 р. у справі № 640/11869/20, від 20 травня 2021 р. у справі № 826/7115/17.

Тому, суд доходить висновку, що спірні накази є правомірними і у суду відсутні підстави для їх скасування.

Згідно частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 2, 19, 139, 241-216, 262 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «Естетик-1» (вул. Потьомкінська, 51/2, м. Миколаїв, 54001, ЄДРПОУ 34566016) до Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради (вул. Адміральська, 20, м. Миколаїв, 54005, ЄДРПОУ 41256954), відмовити.

2. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя А. О. Мороз