Рішення

від 07.11.2024 по справі 420/19243/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/19243/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Іванова Е.А. розглянувши в спрощеному позовному провадженні в приміщенні суду в м.Одесі адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ЛПП ТРЕЙД до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю ЛПП ТРЕЙД до Державної служби України з безпеки на транспорті провисання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу № ПШ 060993 від 27 травня 2024 року, мотивуючи це тим, що обов`язок ведення реєстраційних листків режиму праці та відпочинку водіїв тахокарт, протоколів перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, та відповідальність за недотримання вказаних вимог, покладений на водіїв, які здійснюють міжнародні автомобільні перевезення тоді як позивач на час проведення перевірки здійснював внутрішні перевезення, а тому не мав обов`язок по встановленню та експлуатації тахографа а отже і обов`язків по його перевірки та адаптації. Крім того, позивач мав у наявності встановлений та повірений тахограф на орендованому авто, проте забезпечив дотримання законодавства про режим робочого часу та відпочинку водіїв шляхом ведення індивідуальної контрольної книжки водія.

Ухвалою від 01 липня 2024 року відкрити провадження в адміністративній справі за та вирішено, що справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

04.07.2024 року від представника відповідача до суду надійшов відзив на позов у якому він просить відмовити у задоволенні позовних вимог, з підстав того, що під час здійснення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом встановлено порушення , відповідальність за яке передбачена абзацом 3 частини першої статті 60 Закону № 2344-ІІІ, а саме: у зв`язку з відсутністю на момент проведення перевірки документів, передбачених статтею 48 Закону України Про автомобільний транспорт": здійснення вантажного перевезення відсутній протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу.

Так, посадовою особою Укртрансбезпеки - старшим державним інспектором ОСОБА_1 , під час проведення перевірки було встановлено факт обладнання транспортного засобу DAF, державний реєстраційний знак НОМЕР_1 аналоговим тахографом. Крім того, водієм транспортного засобу ОСОБА_2 було надано до перевірки тахокарти до аналогового тахографа та протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, проте зазначений протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу був протермінований (строк дії до 05.10.2023).

09.07.2024 року до суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив.

11.07.2024 року від представника відповідача до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив.

Дослідивши адміністративний позов, відзив на адміністративний позов, інші письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному і об`єктивному дослідженні, проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд доходить висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом під час розгляду справи встановлено наступне.

Відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб -підприємців та громадських формувань Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛПП Трейд» зареєстрований 09.01.2024 року, номер запису: 1005561020000083938

Основними видами діяльності за КВЕД є:

46.90 Неспеціалізована оптова торгівля

25.11 Виробництво будівельних металевих конструкції і частин конструкцій.

25.29. Виробництво інших металевих баків, резервуарів і контейнерів.

41.10. Організація будівництва будівель.

41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель.

45.20 Технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів.

46.37 Оптова торгівля кавою, чаєм, какао та прянощами.

46.41. Оптова торгівля текстильними товарами.

46.43 Оптова торгівля побутовими електротоварами й електронною апаратурою побутового призначення для приймання, записування відтворювання звуку та зображення

46.49 Оптова торгівля іншими товарами господарського призначення

46.66 Оптова торгівля іншими офісними машинами й устаткованням

46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами

47.19 Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах

47.30 Роздрібна торгівля пальним

47.75 Роздрібна торгівля косметичними товарами та туалетними приналежностями в спеціалізованих магазинах

49.41 Вантажний автомобільний транспорт

52.21 Допоміжне обслуговування наземного транспорту

52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту

53.20 Інша поштова та кур?єрська діяльність

68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованогонерухомого майна

69.10 Діяльність у сфері права

70.22 Консультування з питань комерційної діяльності й керування

73.11 Рекламні агентства

95.11 Ремонт комп?ютерів і периферійного устатковання.

24.04.2024 року працівником Державної служби України з безпеки на транспорті проведено перевірку автомобіля DAF, номерний знак НОМЕР_1 , який перебуває у користуванні ТОВ « ЛПП Трейд» на підставі договору оренди від 29.01.2024 року під керуванням водія ОСОБА_2 .

Під час зупинки транспортним засобом здійснювалось перевезення дизельного пального за товаро-транспортною накладною на відпуск нафтопродуктів №00000000577 від 24.04.2024р. (а.с.27) .

За результатами перевірки 24.04.2024 року посадовою особою Державної служби України з безпеки на транспорті складено Акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №АР047282.

Відповідно до Акту № АР047282 від 24.04.2024 року під час перевірки виявлено наступні порушення, а саме: відсутній протокол перевірки адаптації тахографа, чим порушено ст. 48 ЗУ «Про автомобільний транспорт».

27.05.2024 року в.о. начальника Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №ПШ060993, якою на ТОВ «ЛПП Трейд» накладено штраф у розмірі 17000,00 грн. за порушення вимог ст.ст.48 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Джерела права й акти їх застосування.

Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України "Про автомобільний транспорт" від 05 квітня 2001 року №2344-III (далі - Закон №2344-III).

Згідно статті 3 Закону №2344-III цей Закон регулює відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень.

Відповідно до частини 1 статті 29 Закону №2344-III автомобільним перевізником та автомобільним самозайнятим перевізником, які здійснюють перевезення пасажирів на договірних умовах, є суб`єкти господарювання, які відповідно до законодавства та одержаної ліцензії надають послуги за договором перевезення пасажирів транспортним засобом, що використовується ними на законних підставах.

Статтею 33 Закону №2344-III визначено, що автомобільним перевізником, що здійснює перевезення вантажів на договірних умовах, є суб`єкт господарювання, який відповідно до законодавства надає послугу згідно з договором про перевезення вантажу транспортним засобом, що використовується на законних підставах.

Відповідно до частини 1 статті 34 Закону №2344-III автомобільний перевізник повинен, зокрема, виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів.

Згідно частини 1 статті 47 Закону №2344-III до внутрішніх перевезень вантажів відносяться перевезення вантажів між пунктами відправлення та призначення, розташованими в Україні, та комплекс допоміжних операцій, пов`язаних з цими перевезеннями, а також технологічні перевезення вантажів, що здійснюються в межах одного виробничого об`єкта без виїзду на автомобільні дороги загального користування.

Відповідно до приписів статті 48 Закону №2344-III автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є, зокрема, для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків.

Статтею 60 Закону №2344-III передбачена відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт.

Так, згідно абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону №2344-III (який було застосовано відповідачем при прийнятті оскаржуваної постанови) за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян

Відповідно до частин 5 та 6 статті 60 Закону №2344-III розглядати справи про накладення адміністративно-господарських штрафів за порушення, зазначені у цій статті, мають право посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті.

Адміністративно-господарські штрафи стягуються відповідно до закону центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), і зараховуються до Державного бюджету України, крім адміністративно-господарських штрафів, передбачених абзацами чотирнадцятим - шістнадцятим частини першої статті 60 цього Закону, та плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю, які зараховуються до державного дорожнього фонду.

Отже, з наведеного вбачається, що за порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт, зокрема за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів автомобільні перевізники-суб`єкти господарювання несуть фінансову відповідальність.

Спірні правовідносини в даній справі виникли з приводу, на думку позивача, протиправного з боку Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті винесення постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу на підставі Акту перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт.

Вирішуючи справу, суд зазначає, що відповідальність за порушення вимог законодавства у сфері автомобільного транспорту під час перевезення вантажів, у силу норм законодавства, застосовується саме до автомобільних перевізників. Тобто, суб`єктом юридичної відповідальності згідно абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону № 2344-ІІІ, є автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

За змістом ст. 33 Закону № 2344-III автомобільним перевізником, що здійснює перевезення вантажів на договірних умовах, є суб`єкт господарювання, який відповідно до законодавства та одержаної ліцензії надає послугу згідно з договором про перевезення вантажу транспортним засобом, що використовують на законних підставах.

Таким чином, відповідальність за порушення вимог законодавства в сфері автомобільного транспорту під час перевезення вантажів несуть саме перевізники.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи 24.04.2024 року водієм ОСОБА_2 на транспортному засобі DAF, номерний знак НОМЕР_1 здійснювалось ТОВ «ЛЛД трейд» (як перевізником) перевезення дизельного палива. Вказаний автомобіль обладнаний аналоговим тахографом, остання перевірка та адаптація якого проведена 05.10.2021 року, та на час зупинення 24.04.2024 року був відсутній протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу.

У графі «Пояснення водія» Акту перевірки №АР047282 записи відсутні та стоїть його підпис.

Особливості регулювання робочого часу та часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів та порядок його обліку встановлює Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів затверджене наказом Міністерства транспорту та зв`язку України № 340 від 07.06.2010р. (далі Положення 340).

Пунктом 1.5 Положення №340 визначено, що тахограф - це обладнання, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їх водіїв.

Згідно з пунктом 6.1. Положення № 340 автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.

Водії зберігають записи щодо режиму праці та відпочинку протягом робочої зміни та 28 днів з дня її закінчення.

Згідно із пунктом 3.3. Інструкції № 385 водій транспортного засобу, обладнаного тахографом, зокрема, забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа.

Відповідно до пункту 3.6 Інструкції № 385 перевізники забезпечують належну експлуатацію тахографів та транспортних засобів з установленими тахографами та згідно з вимогами ЄУТР (994_016) здійснюють періодичні інспекції.

Таким чином, при здійсненні визначених законодавцем відповідних вантажних перевезень транспортний засіб повинен бути обладнаний діючим та повіреним тахографом за для контролю швидкості здійснення перевезення, режиму праці та відпочинку водіїв. Аналізуючи наведені вище правові норми, суд вважає, що приписи стосовно тахографу визначені законодавцем, перш за все, за для уникнення аварійних ситуацій на дорозі та забезпечення належних трудових прав водіїв, зокрема, права на відпочинок. Тобто, приписи щодо належної роботи тахографа є не забаганкою законодавця, вони виконують функцію створення безпечних умов на дорозі.

Та за наявності встановленого на автомобільному транспорті тахографа він повинен проходити планову перевірку.

Щодо посилання позивача на Наказ міністерства інфраструктури №687 від 16.11.2012року яким встановлено, що повірку аналогових тахографів здійснюють один раз на чотири роки, то суд не приймає до уваги в зв`язку з наступним.

У п.2.5 Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті затвердженою наказом Nє 385 Міністерства транспорту та зв`язку України від 24.06.2010р., зазначено, що повірку тахографів здійснюють повірочні лабораторії, які уповноважені на проведення повірки тахографів відповідно до Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність" ( 1314-18 ).

Згідно п.2.6 Інструкції Nє 385. ПСТ (пункти сервісу тахографів) виконують перевірку та адаптацію тахографів до транспортних засобів відповідно до вимог ЄУТР періодично кожні два роки, а також у разі: установлення або заміни тахографа; ремонту тахографа; зміни типу розмірів пневматичних шин автомобільного транспортного засобу; якщо під час технічного обслуговування або ремонту автомобільного транспортного засобу відбулося пошкодження таблички тахографа або пломб, накладених на його складові, під час установлення або адаптації або у разі зміни конструкції автотранспортного засобу, що може вплинути на роботу тахографа".

Таким чином позивач помилково не розмежовує повірку та перевірку та адаптації тахографа, що є різними поняттями і процедурами.

При цьому у наказі №385 зазначено що його дія поширюється на суб`єктів господарювання, які проводять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними засобами (крім таксі), тобто в тому числі на внутрішні перевезення, а не на виключно зовнішні перевезення.

Так пунктом 70 Переліку категорій законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що підлягають періодичній повірці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 червня 2015 р. N 374, визначено, що саме тахографи підлягають періодичній повірці.

Пунктом 70 Міжповірочних інтервалів законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, за категоріями, затверджених Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 13 жовтня 2016 р.N 1747,( зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01 листопада 2016 р. за Nє 1417/29547), визначено, що тахографи підлягають періодичній повірці один раз на рік.

Разом з тим, пунктом 2.6 Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв?язку від 24 червня 2010 р. Nє 385, визначено, що відповідно до вимог СУТР, ПСТ (пункт сервісу тахографів) виконує перевірку та адаптацію тахографів до транспортних засобів періодично кожні два роки.

Відповідно до пункту 2.5 розділу ІІ Інструкції повірку тахографів здійснюють повірочні лабораторії, які уповноважені на проведення повірки тахографів відповідно до Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність».

Пунктом 3.6 розділу ІІІ Інструкції визначено, що перевізники забезпечують належну експлуатацію тахографів та транспортних засобів з установленими тахографами та згідно з вимогами ЄУТР, здійснюють періодичні інспекції, які включають, серед іншого, перевірку строків зберігання відповідної інформації, отриманої за допомогою тахографа, протоколів перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу та повірки тахографа.

Пунктом 2.7 Інструкції № 385 передбачено, що за результатами перевірки та адаптування тахографа до транспортного засобу ПСТ оформлює у двох примірниках протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу за формою, наведеною в додатку 1.

Бланк протоколу перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу роздруковується відповідальною особою ПСТ на папері формату А4 (210х297 мм) щільністю 100 г/кв.м або більше. Не допускається робити закреслення чи виправлення відомостей, які заносяться до протоколу, а також внесення додаткових записів після того, як протокол підписано та поставлено печатку відповідальної особи ПСТ. У графах, які не заповнюються під час складання протоколу, проставляються прочерки.

ПСТ надає один примірник зазначеного протоколу перевізнику, а другий залишає собі і зберігає разом з тахокартою або у разі цифрового тахографа - з роздруківкою та електронними файлами, що підтверджують достовірність наведених у протоколі даних.

Протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу зберігають протягом трьох років з дати проведення робіт.

Зважаючи на викладене, суд погоджується з відповідачем, що протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу та протокол повірки тахографа не є тотожними за визначенням та мають інші сфери застосування.

Таким чином, відсутність чинного (не протермінованого) протоколу перевірки та адаптації тахографа під час рейдової перевірки (перевірки на дорозі) підпадає під відповідальність, передбачену абзацом третім частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Позивачем зазначено, що посадовою особою Укртрансбезпеки не було здійснено запису у дорожньому листі транспортного засобу щодо здійснення перевірки транспортного засобу. Але факт наявності чи відсутності дорожнього листа та запису в ньому жодним чином не впливає на факт вчиненого правопорушення.

Крім того наявність дорожнього листа під час здійснення експлуатації автотранспортного засобу не є обов`язковою за Законом України №3565.

Щодо зауважень позивача стосовно індивідуальної контрольної книжки водія, то суд зазначає наступне.

Пунктом 6.3 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України № 340 від 07.06.2010 визначено, що водій, що керує транспортним засобом, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія (додаток 3).

Так, посадовою особою Укртрансбезпеки - старшим державним інспектором ОСОБА_1 , під час проведення перевірки було встановлено факт обладнання транспортного засобу DAF, державний реєстраційний знак НОМЕР_1 аналоговим тахографом. Крім того, водієм транспортного засобу ОСОБА_2 було надано до перевірки тахокарти до аналогового тахографа та протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу(з простроченим терміном) за три останні дні , в зв?язку з чим, облік режиму праці та відпочинку має здійснюватись з використанням саме тахографа, тому облік робочого часу та часу відпочинку за допомогою індивідуальної контрольної книжки не має здійснюватись, оскільки вона є альтернативою - у разі не обладнання транспортного засобу тахографом.

При цьому як вбачається з відеофайлу доданого до відзиву з запису створеного перевіряючим під час перевірки транспортного засобу водій ОСОБА_2 на пропозицію перевіряючого надав йому тахокарти тахографа за останні три дня, та не заявляв про поломку чи несправність тахографа, та не вказував про наявність індивідуальної контрольної книжки яка ведеться замість несправного тахографа.

Твердження позивача щодо необхідності надавати документацію щодо тахографа лише перевізникам, які здійснюють міжнародні перевезення пасажирів і вантажів є помилковими та такими, що не відповідають дійсності, оскільки зі змісту статті 48 Закону Nє 2344 вбачається, що законодавцем при визначенні документів для здійснення внутрішніх перевезень вантажів не встановлено їх вичерпний перелік, проте зазначено на необхідність наявності інших документів, передбачених законодавством, що відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у його постанові від 11.02.2020 у справі N 820/4624/17.

При вирішенні даного спору суд, в силу приписів частини п`ятої статті 242 КАС України, врахував висновки Верховного Суду викладені від 22.05.2020 у справі №825/2328/16 в якій зазначено, що межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб`єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття. З огляду на зазначене, колегія суддів Верховного Суду погодилась з позицією суду апеляційної інстанції про те, що підписання акту перевірки іншою особою замість ОСОБА 2 не спростовує виявлених порушень та не дає підстав для скасування рішень прийнятих за результатами перевірки та зазначає, що процедурні порушення та інші недоліки під час прийняття рішення суб`єктом владних повноважень саме по собі може бути підставою для визнання його протиправним та скасування такого рішення.

Також Верховний суд у справі від 18 січня 2023 року № 826/10888/18 вказав, шо порушення такої процедури може бути підставою до скасування рішення суб`єкта владних повноважень лише за тієї умови, що воно вплинуло або могло вплинути на правильність рішення.

Та інші аргументи позивача щодо процедурних питань не спростовують наявність встановленого перевіряючим порушення норм законодавства та не призводять до прийняття відповідачем іншого рішення по справі про адміністративне правопорушення щодо ТОВ «ЛПП трейд».

У п.58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Відповідно до ст.9 КАС України розгляд та вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.1 ст.72 та ч.1 ст.73 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Частиною 1 ст.77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Під час перевірки правомірності оскаржуваних рішень суд керується критеріями закріпленими у ст.2 КАС України, які повною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Враховуючи те, що суд дійшов висновку, про доведеність порушення позивачем приписів законодавства за які відповідачем застосований щтраф, то у задоволенні позову ТОВ «ЛПП трейд» слід відмовити.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до ст. 139 КАС України розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись ст.ст.6, 72-73, 77, 132, 139, 143, 241-246, 250-251 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю ЛПП ТРЕЙД до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю ЛПП ТРЕЙД (65062, Одеська обл., місто Одеса, пл.Десятого квітня, будинок 1, офіс 4/1) код ЄДРПОУ 45240754.

Відповідач: Державна служба України з безпеки на транспорті(03150, Україна, місто Київ, вулиця Фізкультури, будинок, 9) код ЄДРПОУ 39816845.

Суддя Е.А.Іванов

.