Рішення

від 08.11.2024 по справі 420/23600/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/23600/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Єфіменка К.С., при секретарі Кузьменко Е.Х., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІО ТРАСТ» (просп.40 річчя Визволення, 2-Б, смт Доброслав, Одеська область, 65031) до Головного управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м.Одеса, 65044, код ЄДРПОУ ВП 44069166) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІО ТРАСТ» до Головного управління ДПС в Одеській області за результатом якого позивач просить (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог):

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 29901/15-32-07-01-19 від 16 липня 2024 року Головного управління ДПС в Одеській області;

судові витрати покласти на відповідача по справі.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ТОВ «ЛІО ТРАСТ» не погоджується з висновками ГУ ДПС в Одеській області та вважає податкове повідомлення-рішення № 29900/15-32-07-01-19 від 16 липня 2024 року противоправним та таким що підлягає скасуванню.

Ухвалою суду від 31 липня 2024 року відкрито провадження по справі в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 24 вересня 2024 року закрито підготовче провадження у справі. Призначено адміністративну справу до судового розгляду.

У судовому засіданні яке було призначено в режимі ВКЗ в межах приміщення суду за допомогою комплексу технічних засобів та програмного забезпечення ВКЗ у справі № 420/23600/24 яке було призначено на 31.10.2024 року було судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву в якому Головне управління ДПС в Одеській області адміністративний позов не визнає, не погоджується з доводами позивача, та вважає, що позов не підлягає задоволенню, зокрема зазначивши про правомірність оскаржуваного рішення.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, відзиву на позовну заяву, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.72-79 КАС України, судом встановлено наступні факти та обставини.

Згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, товариство з обмеженою відповідальністю «ЛІО ТРАСТ» є юридичною особою (код ЄДРПОУ 43672556), дата запису в Єдиному державному реєстрі про проведення державної реєстрації юридичної особи - 30.06.2021 року, видами діяльності якої, зокрема, є: 46.12 Діяльність посередників у торгівлі паливом, рудами, металами та промисловими хімічними речовинами (основний); 46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами; 46.75 Оптова торгівля хімічними продуктами; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту.

Головним управлінням ДПС в Одеській області у відповідності до наказу ГУ ДПС в Одеській області від 01.04.2024 року №3039-п «Про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «ЛІО ТРАСТ», код за ЄДРПОУ 43672556» на підставі п. п. 77.1 ст. 77 Податкового кодексу України проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ «ЛІО ТРАСТ» з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства в період з 19.06.2020 року по 31.12.2023 року, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 19.06.2020 року по 31.12.2023 року.

За результатами перевірки складено Акт від 14.05.2024 року № 20572/15-32-07-01-14 який був отриманий під розпис 14.05.2024 року.

Відповідно до Акту перевірки податковим органом були встановлені наступні порушення ТОВ «ЛІО ТРАСТ» (розділ IV Акту):

1. п.44.1, п.44.2 ст.44, пп.102.2.1 п.102.2 ст. 102, п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-V1 із змінами та доповненнями, ст. 1, п.2, п.3, п.5, п.6 ст.9, п.1 ст. 11 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-XIV (зі змінами та доповненнями), п.1.2 ст.1, п.2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 06 1995 за №168/704 (зі змінами та доповненнями), п.5, п.6, п.7, п.10, р.11, п.12, п.20, п. 29 П(С)БО 16 "Витрати", затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 року №318 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за №27/4248 в результаті чого занижено податок на прибуток всього у сумі 7301353 грн, у тому числі:

2021 - 74352 грн,

2022- 1503383 грн,

1 кв.2023-2464938 грн,

Півріччя 2023-3959691 грн,

3-ри квартали 2023-5723618 грн,

2023-5723618 грн.

2. п.44.1 ст.44, п. 198.1, п.198.5. п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями, Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV,„ Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"( із змінами та доповненнями), Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку" затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за № 168/704 (із змінами і доповненнями) в результаті чого занижено податок на додану вартість в сумі 6035970 грн, в тому числі:

серпень 2022 - 366469 грн.

вересень 2022 - 28328 грн.

жовтень 2022 - 492009 грн.

листопад 2022 - 196219 грн.

грудень 2022 - 479979 грн.

січень 2023 - 222030 грн.

березень 2023 - 914392 грн.

травень 2023 - 270382 грн.

червень 2023 - 782287 грн.

вересень 2023 - 1959919грн.

3. пункту 89 підрозділ 2 розділу ХХ Податкового кодексу України, в результаті чого здійснено реєстрацію податкових накладних, розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням термінів їх реєстрації.

4. пп.47.1.3 п.47.1 ст.47, ст.51, п.119.1 ст.119, п.п. "б" п.176.2 ст.176 Податкового Кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI із змінами та доповненнями та Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 року №4, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 січня 2015 р. за №111/2655, у результаті Розрахунок за 3 місяць ІІ кварталу 2022 надано з недостовірними даними щодо сум перерахованого податку на доходи фізичних осіб.

5. п.12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстратора розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 року №265/95-ВР (із змінами та доповненнями), а саме: порушення порядку, встановленого законодавством, обліку товарних запасів, здійснення продажу товарів, які не відображені в такому обліку на загальну суму 1509044,26грн.

Не погоджуючись з висновками акта документальної планової виїзної перевірки від 14.05.2024 № 20572/15-32-07-01-14 ТОВ «ЛІО-ТРАСТ» до Головного управління ДПС в Одеській області надано заперечення від 27.05.2024 № Б/Н (вхід.№ 67837/6 від 27.05.2022)

Разом із запереченням надано додаткові документи, яких не було надано під час проведення планової перевірки.

Враховуючи той факт, що ТОВ «ЛІО ТРАСТ» до заперечень до акту перевірки надано додаткові документи, які не були досліджені в ході проведення перевірки, за результатами розгляду заперечень, комісією прийнято рішення, яке оформлено протоколом від 04.06.2024 про необхідність проведення позапланової документальної виїзної перевірки на підставі п.п. 78.1.5 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (із змінами), з питань, що стали предметом оскарження. Таким чином, відповідно до п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п. 78.1.5 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ (із змінами) (далі ПКУ), на підставі наказу Головного управління ДПС в Одеській області № 5691-п від 10.06.2024 проведена позапланова виїзна документальна перевірка ТОВ «ЛІО ТРАСТ» з питань, що стали предметом оскарження висновків акту планової виїзної документальної перевірки від 14.05.2024 № 20572/15-32-07-01-14.

Перевірка проводилась з 10.06.2024 по 18.06.2024.

Термін проведення перевірки продовжувався з 17.06.2024 по 18.06.2024 на підставі наказу Головного управління ДПС в Одеській області від 14.06.2024 № 5870-п.

За результатами перевірки був складений Акт від 25.06.2024 №26755/15-32-07-01-14 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ЛІО ТРАСТ», код ЄДРПОУ 43672556, з питань, що стали предметом оскарження висновків акту планової виїзної документальної перевірки від 14.05.2024 № 20572/15-32-07-01-14.

Відповідно до висновків акту від 25.06.2024 №26755/15-32-07-01-14 перевіркою встановлені наступні порушення:

1. п.п.140.5.4 п.140.5 ст.140 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (із змінами) в результаті чого занижено податок на прибуток всього у сумі 87 942грн. у тому числі за 2023 рік.

2. п.188.1 ст.188, п.194.1 ст.194 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (із змінами), в результаті чого занижено податок на додану вартість в сумі 1868883грн, в тому числі:

червень 2022 - 147319,05 грн.

липень 2022 - 53170 грн.

серпень 2022 - 366469 грн.

жовтень 2022 - 499122,6 грн.

листопад 2022 - 196219 грн.

грудень 2022 - 33391 грн.

січень 2023 - 65740 грн.

травень 2023 - 306458,8 грн.

червень 2023 - 200994 грн.

В подальшому на підставі Висновків акту від 25.06.2024 року № 26755/15-32-07-01-14 податковим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення № 29901/15-32-07-01-19 від 16 липня 2024 року.

Позивач вважає оскаржуване рішення протиправним та за захистом своїх прав звернувся до суду.

Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до підпунктів 20.1.9, 20.1.10, 20.1.11 пункту 20.1 статті 20 ПК України, контролюючі органи мають право: здійснювати контроль за додержанням законодавства з питань регулювання обігу готівки (крім банків), порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів, за додержанням порядку приймання готівки для подальшого переказу (крім приймання готівки банками), за дотриманням суб`єктами господарювання установлених законодавством обов`язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів; проводити контрольні розрахункові операції до початку перевірки платника податків щодо дотримання ним порядку проведення готівкових розрахунків та застосування реєстраторів розрахункових операцій. Товари, отримані службовими (посадовими) особами контролюючих органів під час проведення контрольної розрахункової операції, підлягають поверненню платнику податків у непошкодженому вигляді. У разі неможливості повернення такого товару відшкодування витрат здійснюється відповідно до законодавства з питань захисту прав споживачів.

Відповідно до п.75.1 ст.75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

За змістом підп.75.1.3 п.75.1 ст.75 ПК України, фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Порядок проведення фактичної перевірки регламентовано ст.80 ПК України, відповідно до підпунктів 80.2.2, 80.2.5 п.80.2 якої, фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав: у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів; у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється відповідно до ст.81 ПК України.

Умовою допуску посадової особи контролюючого органу до проведення фактичних перевірок за наявності підстав для її проведення, відповідно до абз.3 п.81.1 ст.81 ПК України, є пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, зокрема, такого документу, як копія наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу.

Отже, у наказі про проведення фактичної перевірки обов`язково мають зазначатись підстави для проведення перевірки.

Як встановлено судом, Головним управлінням ДПС в Одеській області у відповідності до наказу ГУ ДПС в Одеській області від 01.04.2024 року №3039-п «Про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «ЛІО ТРАСТ», код за ЄДРПОУ 43672556» на підставі п.п.77.1 ст.77 Податкового кодексу України проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ «ЛІО ТРАСТ» з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства в період з 19.06.2020 року по 31.12.2023 року, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 19.06.2020 року по 31.12.2023 року.

За результатами перевірки складено Акт від 14.05.2024 року № 20572/15-32-07-01-14 який був отриманий під розпис 14.05.2024 року.

Враховуючи той факт, що ТОВ «ЛІО ТРАСТ» до заперечень до акту перевірки надано додаткові документи, які не були досліджені в ході проведення перевірки, за результатами розгляду заперечень, комісією прийнято рішення, яке оформлено протоколом від 04.06.2024 про необхідність проведення позапланової документальної виїзної перевірки на підставі п.п.78.1.5 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (із змінами), з питань, що стали предметом оскарження. Таким чином, відповідно до п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.78.1.5 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ (із змінами) (далі ПКУ), на підставі наказу Головного управління ДПС в Одеській області № 5691-п від 10.06.2024 проведена позапланова виїзна документальна перевірка ТОВ «ЛІО ТРАСТ» з питань, що стали предметом оскарження висновків акту планової виїзної документальної перевірки від 14.05.2024 № 20572/15-32-07-01-14.

Перевірка проводилась з 10.06.2024 по 18.06.2024.

Термін проведення перевірки продовжувався з 17.06.2024 по 18.06.2024 на підставі наказу Головного управління ДПС в Одеській області від 14.06.2024 № 5870-п.

За результатами перевірки був складений Акт від 25.06.2024 №26755/15-32-07-01-14 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ЛІО ТРАСТ», код ЄДРПОУ 43672556, з питань, що стали предметом оскарження висновків акту планової виїзної документальної перевірки від 14.05.2024 № 20572/15-32-07-01-14.

Актом перевірки, зокрема, встановлено, що за період з 19.06.2020 по 31.12.2023 ТОВ «ЛІО ТРАСТ» задекларовано податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету у сумі 594075 грн.

Плановою документальною виїзною перевіркою повноти нарахування податку на додану вартість (визначення суми від`ємного значення) за період з 19.06.2020 по 31.12.2023, у зв`язку з порушенням п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.5, п. 198. 6 ст. 198 ПКУ Закону України від 16 липня 1999 року № 996-ХІV « Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (із змінами та доповненнями), Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку» затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за № 168/704 (із змінами і доповненнями) встановлено його заниження у періоді, який перевіряється, на 1868883грн, в тому числі:

червень 2022 - 147319,05 грн.

липень 2022 - 53170 грн.

серпень 2022 - 366469 грн.

жовтень 2022 - 499122,6 грн.

листопад 2022 - 196219 грн.

грудень 2022 - 33391 грн.

січень 2023 - 65740 грн.

травень 2023 - 306458,8 грн.

червень 2023 - 200994 грн.

Так на думку податкового органу в період з 17.03.2022 року по 30.06.2023 року ТОВ «ЛІО ТРАСТ» неправомірно використовувало пільгову ставку з ПДВ у розмірі 7% при продажу палива в бланках дозволах на пальне (паливні картки, талони).

В подальшому на підставі Висновків акту від 25.06.2024 року № 26755/15-32-07-01-14 податковим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення № 29901/15-32-07-01-19 від 16 липня 2024 року.

Судом встановлено, що ТОВ «ЛІО ТРАСТ» від постачальників ТОВ «АНВІТРЕЙД», ПАТ «УКРТАТНАФТА», ТОВ «ПРОТОВІК ОЇЛ», ПАТ «НАФТОПЕРЕРОБНИЙ КОМПЛЕКС-ГАЛИЧИНА», ТОВ «ЄВРО СМАРТ ПАУЕР», ТОВ «ТАРІУС ІНВЕСТ», ТОВ «ДАЙТЕРІЯ», ТОВ «НАФТОГРУППА-2005», ТОВ «ВОГ РЕСУРС» здійснено постачання палива та відповідні акцизні накладні зареєстровані в Єдиному реєстрі акцизних накладних.

З 17.03.2022 по 30.06.2023 ТОВ «ЛІО ТРАСТ» здійснював продаж бланків дозволів та паливних карток на отримання палива, застосовував ставку 7% щодо вищенаведених операцій. Реєстр податкових накладних, по яким застосовувалась ставка 7% наведено у додатку № 9 до акту.

Підакцизні товари (продукція) товари за кодами згідно з УКТ ЗЕД, на які Податковим Кодексом України встановлено ставки акцизного податку.

Згідно з пп. 14.1.1411 п. 14.1 ст. 14 ПКУ пальне це нафтопродукти, скраплений газ, паливо моторне альтернативне, паливо моторне сумішеве, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, інші товари, зазначені у пп. 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 ПКУ.

Перелік підакцизних товарів, їх коди згідно з УКТ ЗЕД та ставки акцизного податку визначено п. 215.3 ст. 215 ПКУ. Зокрема, перелік підакцизних товарів, віднесених до пального встановлено пп. 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 ПКУ.

Класифікація товарів згідно з УКТ ЗЕД, тобто визначення їх кодів, здійснюється відповідно до Митного тарифу України, встановленого Законом України від 04 червня 2020 року № 674-IX «Про митний тариф України», з урахуванням визначальних для класифікації характеристик товару.

Так, класифікація нафтопродуктів здійснюється за їх фізико-хімічними показниками (на підставі висновків компетентних експертних установ, відповідних документів, де наведено, зокрема, фракційний склад і призначення товару).

Згідно п.п.14.1.212 п.14.1 ст.14 Податкового Кодексу України реалізація підакцизних товарів (продукції) - будь-які операції на митній території України, що передбачають відвантаження підакцизних товарів (продукції) згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами з передачею прав власності або без такої, за плату (компенсацію) або без такої, незалежно від строків її надання, а також безоплатного відвантаження товарів, у тому числі з давальницької сировини, реалізація суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

Реалізація пального або спирту етилового для цілей розділу VI цього Кодексу будь-які операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального або спирту етилового з переходом права власності на таке пальне або спирт етиловий чи без такого переходу, за плату (компенсацію) чи без такої плати на митній території України з акцизного складу / акцизного складу пересувного:

до акцизного складу;

до акцизного складу пересувного;

для власного споживання чи промислової переробки;

будь-яким іншим особам.

Не вважаються реалізацією пального операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України:

у споживчій тарі ємністю до 5 літрів (включно), крім операцій з реалізації такого пального його виробниками;

при використанні пального суб`єктами господарювання, які не є розпорядниками акцизного складу / акцизного складу пересувного, що передано (відпущено, відвантажено) платником акцизного податку таким суб`єктам господарювання виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки.

Нормами підпунктів 14.1.6, 14.1.61, 14.1.224 та 14.1.224 1 пункту 14.1 статті 14 Кодексу визначено поняття акцизних складів, акцизних складів пересувних та їх розпорядників.

Акцизний склад, зокрема - це приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального.

Не є акцизним складом, зокрема:

приміщення або територія, на кожній з яких загальна місткість розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не перевищує 200 кубічних метрів, а суб`єкт господарювання (крім платника єдиного податку четвертої групи) - власник або користувач такого приміщення або території отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 1000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам.

Акцизний склад пересувний - транспортний засіб (автомобільний, залізничний, морський, річковий, повітряний, магістральний трубопровід), на якому переміщується та/або зберігається пальне на митній території України.

Транспортний засіб набуває статусу акцизного складу пересувного протягом періоду його використання для:

а) переміщення в ньому митною територією України пального, що реалізується (крім пального, що переміщується митною територією України прохідним транзитом або внутрішнім транзитом, визначеним підпунктом «а» пункту 2 частини другої статті 91 Митного кодексу України);

б) зберігання в ньому пального на митній території України;

в) ввезення пального на митну територію України, з якого сплачено акцизний

податок або на умовах, визначених статтею 229 цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 14.1.224 пункту 14.1 статті 14 Кодексу розпорядник акцизного складу - зокрема, суб`єкт господарювання - платник акцизного податку, який здійснює виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізацію пального на акцизному складі та має документи, що підтверджують право власності або користування приміщеннями та/або територією, що відносяться до акцизного складу.

Розпорядник акцизного складу пересувного - суб`єкт господарювання платник акцизного податку, який є власником пального та який з використанням транспортного засобу незалежно від того, кому належить такий транспортний засіб:

реалізує або зберігає пальне;

ввозить пальне на митну територію Україні, з якого сплачено акцизний податок або на умовах, визначених статтею 229 цього Кодексу.

Не є розпорядником акцизного складу пересувного суб`єкт господарювання (перевізник, експедитор), який здійснює транспортування пального (пп.14.1.224 1 п.14.1 ст.14 Кодексу).

Постановою Кабінету Міністрів України № 1442 від 20 грудня 1997 року, затверджені Правила роздрібної торгівлі нафтопродуктами (надалі Правила), згідно яких торгівля нафтопродуктами, призначеними для відпуску споживачам, здійснюється через мережу автозаправних станцій, автогазозаправних станцій та автогазозаправних пунктів (надалі - АЗС) (абз. 2 п. 3 Правил).

Відповідно до пункту 10 Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.1997 № 1442 (далі - Правила № 1442), розрахунки за продані нафтопродукти здійснюються готівкою та/або у безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, талонів, відомостей на відпуск нафтопродуктів тощо) в установленому законодавством порядку. Разом з нафтопродуктами споживачеві в обов`язковому порядку видається розрахунковий документ за установленою формою на повну суму проведеної операції, який підтверджує факт купівлі товару. У розрахунковому документі зазначається інформація про форму здійснення розрахунку. Розрахунки за продані нафтопродукти із застосуванням згідно з договорами талонів чи відомостей на відпуск нафтопродуктів здійснюються виключно через установи банків.

Відповідно до розділу 3 Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв`язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008 № 281/171/578/155, талон на пальне це спеціальний талон, придбаний за умовами та відпускною ціною обумовленого номіналу, що підтверджує право його власника на отримання на АЗС фіксованої кількості нафтопродукту певного найменування і марки, які позначені на ньому.

Отже, талон це документ, який підтверджує право його власника на отримання певної кількості раніше оплаченого пального певної номенклатури, що зберігається на АЗС. Купівля-продаж талону на пальне це купівля-продаж майнового права на отримання товару (пального), а не купівля-продаж самого пального.

17.03.2022 року набрав чинності Закон України від 15 березня 2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» (далі Закон № 2120).

Відповідно до п. 82 підрозділу 2 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України тимчасово, на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, операції з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України бензинів моторних, важких дистилятів та скрапленого газу, що класифікуються за кодами УКТ ЗЕД, визначеними пп. 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 ПКУ, на які згідно з п. 41 підрозділу 5 розд. 2 встановлено ставку акцизного податку у розмірі 0,00 євро за 1000 літрів, а також нафти або нафтопродуктів сирих, одержаних з бітумінозних порід (мінералів), що класифікуються за кодами УКТ ЗЕД 2709 00 10 00 та 2709 00 90 00, оподатковуються за ставкою у розмірі 7 відсотків.

Тобто з дати набрання чинності Законом № 2120, а саме, з 17.03.2022, ставка ПДВ на операції з реалізації пального, зазначеного у п. 82 підрозділу 2 розд. ХХ ПКУ, становить 7 відсотків.

Як встановлено з матеріалів справи та відповідно до первинних документів, які складені на відображення вказаних господарських операцій ТОВ «ЛІО ТРАСТ» купувало та продавало паливо в бланках дозволах, а тому ТОВ «ЛІО ТРАСТ» правомірно застосовувало починаючи з 17.03.2022, у відповідності до п. 82 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ ставку ПДВ 7 відсотків.

Крім цього, ТОВ «ЛІО ТРАСТ» отримувало пальне в бланках дозволах також за ставкою ПДВ 7%.

Окремо суд зауважує, що роз`яснення щодо розміру ставки ПДВ для оподаткування операцій з постачання талонів на пальне та нафтопродукти знайшли своє відображення на офіційному сайті Головного управління ДПС в Житомирській області за посиланням https://zt.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/610739.html.

З огляду на викладене, суд вважає, що позивачем не допущено порушення п.188.1 ст.188, п.194.1, ст.194 Податкового кодексу, внаслідок чого встановлено заниження податку на додану вартість в сумі 1868883,00 грн., а тому податкове повідомлення-рішення № 29900/15-32-07-01-19 від 16.07.2024 року є противоправним та таким що підлягає скасуванню.

Суд також враховує положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Згідно частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 цього Кодексу передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Суд зазначає, що за звернення до суду із зазначеним позовом позивач сплатив 30280,00 грн. судового збору, які мають бути стягнуті з відповідача на його користь.

Керуючись ст.ст. 7, 9, 241-246, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІО ТРАСТ» (просп.40 річчя Визволення, 2-Б, смт Доброслав, Одеська область, 65031) до Головного управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044, код ЄДРПОУ ВП 44069166) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області №29901/15-32-07-01-19 від 16.07.2024 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м.Одеса, 65044, код ЄДРПОУ ВП 44069166) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІО ТРАСТ» (просп.40 річчя Визволення, 2-Б, смт Доброслав, Одеська область, 65031, код ЄДРПОУ 43672556) сплачений судовий збір в розмірі 30280 (тридцять тисяч двісті вісімдесят гривень) 00 копійок.

Повний текст судового рішення виготовлений та підписаний суддею 08.11.2024 року.

Рішення суду може бути оскаржено до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в місячний строк з дня отримання повного тексту судового рішення, в порядку п.15.5 Перехідних положень КАС України.

Суддя К.С. Єфіменко