Рішення

від 11.11.2024 по справі 420/19668/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/19668/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Іванова Е.А.

за участі: секретаря Ростомової А.П. представників : позивача Поліщук Д.О., відповідача ТОВ «Смачно та корисно» Кулинич К.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Одесі адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС в Одеській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «ХАРЧУВАННЯ ПЛЮС», Товариства з обмеженою відповідальністю «СМАЧНО ТА КОРИСНО» про стягнення суми податкового боргу,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суд з вищевказаним позовом у якому просить стягнути з товариства з Товариства з обмеженою відповідальністю «ХАРЧУВАННЯ ПЛЮС» (далі відповідач-1) та з Товариства з обмеженою відповідальністю «СМАЧНО ТА КОРИСНО» (далі відповідач-2) як солідарного боржника, а саме з усіх відкритих рахунків у банках суму заборгованості у розмірі 91 373 275 грн. 37 коп. а саме: по військовому збору у розмірі 49 864 грн. 80 коп. на відповідний бюджетний рахунок; по податку на додану вартість у розмірі 56 672 630 грн. 87 коп. на відповідний бюджетний рахунок; по податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 30 934 984 грн. 48 коп. на відповідний бюджетний рахунок; по адміністративним штрафам та іншим санкціям у розмірі 1 020 грн. 00 коп. на відповідний бюджетний рахунок; по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами із доходів платника податку у вигляді заробітної плати у розмірі 3 714 755 грн. 22 коп. на відповідний бюджетний рахунок, мотивуючи це тим, що відповідно до протоколу загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «ХАРЧУВАННЯ ПЛЮС» №2/23 від 05.06.2023 р. було виділено з ТОВ «ХАРЧУВАННЯ ПЛЮС» нове товариство з обмеженою відповідальністю «СМАЧНО ТА КОРИСНО». Відповідно до ст. 109 ч. 4 Цивільного кодексу України зазначено, що якщо після виділу неможливо встановити обов`язки особи за окремим зобов`язанням, що існувало у юридичної особи до виділу, юридична особа, з якої здійснено виділ, та юридичні особи, що були створені внаслідок виділу, несуть солідарну відповідальність перед кредитором за таким зобов`язанням. У зв`язку з вищевикладеним ТОВ «СМАЧНО ТА КОРИСНО» є солідарним боржником ТОВ «ХАРЧУВАННЯ ПЛЮС». Станом на момент подачі позову, відповідно до розрахунку заборгованості, довідки- розрахунку заборгованості та інтегрованої картки платника (ІКП), податкова заборгованість солідарних боржників ТОВ «СМАЧНО ТА КОРИСНО» та ТОВ «ХАРЧУВАННЯ ПЛЮС» перед бюджетом становить 91 373 275 грн. 37 коп., а саме по військовому збору (49 864 грн. 80 коп.), по податку а додану вартість із вироблених в Україні товарів (56 672 630 грн. 87 коп.), по податку на прибуток приватних підприємств (30 934 984 грн. 48 коп.), по адміністративним штрафам та іншим санкціям (1 020 грн. 00 коп.) та по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами із доході платника податку у вигляді з/п (З 714 775грн. 22 коп.).

Заборгованість по першому податку (49 864 грн. 80 коп.) виникла на підставі:

податкового повідомлення-рішення №5087/15-32-24-06 від 09.02.2024 на суму 35 079 грн. 52 коп.(основний платіж); 8 769 грн. 88 коп.(штрафна санкція) та 6 015 грн. 40 коп.(пеня відповідно до статті 129 ПК України).

Заборгованість по другому податку (56 672 630 грн. 87 коп.) виникла на підставі:

податкового повідомлення-рішення №4697/15-32-07-08-24 від 07.02.2024 на суму 32 324 455 грн. 87 коп.(основний платіж); 8 081 153 грн. 00 коп.(штрафна санкція);

податкового повідомлення-рішення №4702/15-32-07-08-24 від 07.02.2024 на суму 16 267 022 грн. 00 коп.(штрафна санкція).

Заборгованість по третьому податку (30 934 984 грн. 48 коп.) виникла на підставі:

податкового повідомлення-рішення №4688/15-32-07-08-24 від 07.02.2024 на суму 26 233 848 грн. 00 коп.(основний платіж); 3 928 100 грн. 00 коп.(штрафна санкція) та 773 036 грн. 48 коп,(пеня відповідно до статті 129 ПК України).

Заборгованість по четвертому податку (1 020 грн. 00 коп.) виникла на підставі:

податкового повідомлення-рішення №4701/15-32-07-08-24 від 07.02.2024 на суму 1 020( штрафна санкція).

Заборгованість по п`ятому податку і3 714 775 грн. 22 коп.) виникла на підставі:

податкового повідомлення-рішення №5092/15-32-24-06 від 09.02.2024 на суму 1 020(штрафна санкція).

податкового повідомлення-рішення №4688/15-32-07-08-24 від 07.02.2024 на суму 2 729 371 грн. 54 коп.(основний платіж); 682 342 грн. 89 коп.(штрафна санкція) та 302 040 грн. 79 коп.(пеня відповідно до статті 129 ПК України).

Ухвалою від 26.06.2024 року відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено, що справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвалою від 30.08.2024 року вирішено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження, та призначено підготовче засідання на 27 вересня 2024 року о 10 годині 00.

Ухвалою суду від 25.10.2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 01.11.2024 року

24.07.2024 року від представника ТОВ «Харчування плюс» до суду надійшов відзив на позов у якому він просить стягнути уму боргу з ТОВ «Смачно та корисно» з підстав того, що влітку 2023 року попередній керівник Товариства з обмеженою відповідальністю «ХАРЧУВАННЯ ПЛЮС», який був його єдиним засновником, ОСОБА_1 вчинив умисні дії, які полягали у здійсненні реорганізації Товариства з обмеженою відповідальністю «ХАРЧУВАННЯ ПЛЮС», в результаті якої з останнього було здійснено виділ Товариства з обмеженою відповідальністю «СМАЧНО ТА КОРИСНО» (код ЄДРПОУ 45210803), до якого перейшли тільки активи Товариства з обмеженою відповідальністю «ХАРЧУВАННЯ ПЛЮС».

Відповідні дії спрямовані на ухилення від виконання зобов`язань, зокрема податкових, шляхом утворення нової юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю «СМАЧНО ТА КОРИСНО», яке набуло лише майно (в тому числі грошові кошти) та права Товариства з обмеженою відповідальністю «ХАРЧУВАННЯ ПЛЮС», залишивши за Товариством з обмеженою відповідальністю «ХАРЧУВАННЯ ПЛЮС» лише зобов`язання, в тому числі й податковий борг. ТОВ «ХАРЧУВАННЯ ПЛЮС» після виділу Товариства з обмеженою відповідальністю «СМАЧНО ТА КОРИСНО» фактично паралізована, що, в тому числі, унеможливлює погашення Товариством з обмеженою відповідальністю «ХАРЧУВАННЯ ПЛЮС» податкового боргу перед Головним управлінням ДПС в Одеській області, на відміну від Товариства з обмеженою відповідальністю «СМАЧНО ТА КОРИСНО».

Так, на теперішній час новоутворене Товариство з обмеженою відповідальністю «СМАЧНО ТА КОРИСНО» здійснює господарську діяльність, зокрема з постачання харчування у комунальні установи м. Одеси, про що свідчать відомості майданчику Ргтогго (https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2023-11-13-003398-a).

При цьому, на даний час керівником Товариства з обмеженою відповідальністю «СМАЧНО ТА КОРИСНО» є попередній головний бухгалтер Товариства з обмеженою відповідальністю «ХАРЧУВАННЯ ПЛЮС» ОСОБА_2 .

Вказане свідчить про наявність ознак злочинної змови між попереднім керівником Товариства з обмеженою відповідальністю «ХАРЧУВАННЯ ПЛЮС», який був єдиним засновником, ОСОБА_3 , а також попереднім головним бухгалтером Товариства з обмеженою відповідальністю «ХАРЧУВАННЯ ПЛЮС» ОСОБА_4 , яка наразі є керівником Товариства з обмеженою відповідальністю «СМАЧНО ТА КОРИСНО», з метою умисного ухилення від сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, що призвело до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів в особливо великих розмірах, відповідальність за що передбачена ч. 3 ст. 212 Кримінального кодексу України.

В свою чергу, згідно з частинами першою та другою статті 109 Цивільного кодексу України виділом є перехід за розподільчим балансом частини майна, прав та обов`язків юридичної особи до однієї або кількох створюваних нових юридичних осіб. Після прийняття рішення про виділ учасники юридичної особи або орган, що прийняв рішення про виділ, складають та затверджують розподільчий баланс.

Водночас, з розподільчого балансу, затвердженого протоколом загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «ХАРЧУВАННЯ ПЛЮС» № 3/23 від 11 серпня 2023 року, неможливо точно встановити обов`язки Товариства з обмеженою відповідальністю «ХАРЧУВАННЯ ПЛЮС» та ТОВ «СМАЧНО ТА КОРИСНО» за окремим зобов`язанням, що існувало у ТОВ «ХАРЧУВАННЯ ПЛЮС» до виділу. Очевидним є факт недобросовісної поведінки попереднього керівника та єдиного засновника ТОВ «ХАРЧУВАННЯ ПЛЮС» ОСОБА_5 , а також попереднього головного бухгалтера ТОВ «ХАРЧУВАННЯ ПЛЮС» ОСОБА_6 , яка наразі є керівником Товариства з обмеженою відповідальністю «СМАЧНО ТА КОРИСНО», що полягає у штучному створенні умов для уникнення від сплати податкового боргу у спосіб реорганізації боржника - ТОВ «ХАРЧУВАННЯ ПЛЮС» шляхом виділу з останнього ТОВ «СМАЧНО ТА КОРИСНО», якому перейшло все майно та грошові кошти, залишивши всі зобов`язання за ТОВ «ХАРЧУВАННЯ ПЛЮС».

Метою вказаної недобросовісної поведінки е ухилення від сплати, зокрема, податкового боргу, що виник у ТОВ «ХАРЧУВАННЯ ПЛЮС». та створення ситуації. коли у Товариства з обмеженою відповідальністю «ХАРЧУВАННЯ ПЛЮС» не залишиться ані майна. ані коштів на погашення податкового боргу, а ТОВ «СМАЧНО ТА КОРИСНО» нібито не матиме жодного відношення до цього податкового боргу.Таким чином, з огляду на приписи частини четвертої статті 109, частин першої, другої статті 543 Цивільного кодексу України, у суду наявні правові підстави для стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «СМАЧНО ТА КОРИСНО» суми податкового боргу у розмірі 91 373 275. 37 грн.

12.07.2024 року до суду від представника ТОВ «Смачно та корисно» надійшов відзив на позов у якому він просить суд відмовити у задоволенні позову з підстав того, що ГУ ДПС в Одеській області, в супереч норми п. 3 ст. 98 Податкового кодексу України (далі - ПК України), у адміністративному позові застосувало норму ч. 4 ст. 109 ЦК України, що є порушенням пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4, п. 5.3 ст. 5 ПК України, що призвело до безпідставного застосування щодо Відповідача-2 «СОЛІДАРНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ».

Крім того, сума позову, визначена контролюючим органом, - не відповідає сумам основного зобов`язання, штрафних (фінансових) санкцій та пені, що зазначені у податкових повідомленнях-рішеннях, які додаються до позову. За наказом перевірка проводилася лише щодо ТОВ «ХАРЧУВАННЯ ПЛЮС » та стосувалась саме Відповідача-1, а період щодо якого здійснюється перевірка з 01.01.2018 по 30.11.2023 роки.

В Акті не було зазначено про ТОВ «СМАЧНО ТА КОРИСНО», а перевірялась ЛИШЕ електронна документація ТОВ «ХАРЧУВАННЯ ПЛЮС». Вважає, що так як Акт перевірки, ні ППР, до Відповідача-2 - не направлялись, тому сума податкового боргу не є узгодженою, а посилання ГУ ДПС в Одеській області в тексті позову на пп. 14.1.175 п. 14.1ст. 14 ПК України («наявність» податкового боргу) - не є правомірним та обґрунтованим. Розподільний баланс контролюючим органом - не досліджений, не проаналізовано, як і самі зобов`язання, котрі перейшли до новоствореного підприємства (якщо перейшли!!!) - Відповідача-2. Відповідно до п. 3 ст. 98 ПК України, реорганізація платника податків шляхом виділення з його складу іншого платника податків або внесення частини майна платника податків до статутного капіталу іншого платника податків без ліквідації платника податків, який реорганізується (що в повній мірі підтверджує наявну вище позицію Великої палати Верховного суду в постанові від 15.11.2023 р. по справі № 918/119/21), не тягне за собою розподілу грошових зобов`язань чи податкового боргу між таким платником податків та особами, утвореними у процесі його реорганізації, чи встановлення їх солідарної відповідальності за порушення податкового законодавства, крім випадків, коли за висновками контролюючого органу така реорганізація може призвести до неналежного погашення грошових зобов`язань чи податкового боргу платником податків, який реорганізується, та такий висновок в матеріалах справи - відсутній.

Рішення про застосування солідарної або розподільної відповідальності за порушення податкового законодавства може бути прийняте контролюючим органом у разі, коли майно платника податків, що реорганізується, перебуває у податковій заставі на момент прийняття рішення про таку реорганізацію інформація щодо знаходженні у податковій заставі майна ТОВ «ХАРЧУВАННЯ ПЛЮС» на момент виділу - також відсутня. Вважає, що ТОВ «СМАЧНО ТА КОРИСНО» діяло у повній відповідності до норм чинного законодавства. Множинне трактування поняття «виділ» у нормах ЦК і ПК України мають трактуватися саме на користь Відповідача-2, так як Відповідач-1 має сам нести обов`язок за нарахування всіх штрафних (фінансових) санкцій за періоди, за які здійснювалася перевірка контролюючим органом, а саме: з 01.01.2018 по 30.11.2023 роки. Фактична господарська діяльність Відповідача-2 розпочалася у вересні 2023 року. Позиція щодо застосування саме норми податкового законодавства є належним способом захисту з боку Відповідача-2; ТОВ «СМАЧНО ТА КОРИСНО» субсидіарну відповідальність за дії ТОВ «ХАРЧУВАННЯ ПЛЮС» не несе та не є належним відповідачем по даній справі, у розумінні ст. 48 КАС України. Як висновок: ГУ ДПС в Одеській області, в супереч наявності «м`якої» щодо відповідальності норми п. 3 ст. 98 ПК України, у адміністративному позові застосувало більш «жорстку» норму - ч. 4 ст. 109 ЦК України, що є порушенням пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4, п. 5.3 ст. 5 ПК України, та призвело до безпідставного застосування щодо Відповідачів «солідарної відповідальності». Вказує на розбіжності між сумами вказаними у ППР та текстом адміністративного позову. норми, та про вихід контролюючого органу за рамки дозволених їм строків нарахування штрафних (фінансових санкцій) (1095 днів в даному випадку), так-як в самому тексті Акту перевірки, суми штрафу нараховуються саме з 2018 року, остання дата періоду котрий був перевірений контролюючим органом - 30.11.2023 року. Тобто, якщо з цієї дати відняти 3 роки отримаємо - кінець листопада 2020 року. Саме ця дата є орієнтиром, тобто, всі порушення, які зазначені в акті перевірки та датуються до кінця листопада 2020 року, є безнадійним боргом, який підлягав списанню. Вважає що всі висновки акту документальної позапланової перевірки від 15.01.2024 р., як і розрахунки штрафних (фінансових) санкцій (ППР), є невірними, складеними з порушенням норм чинного податкового законодавства, базуються на недостовірних даних, так-як Наказ на проведення документальної позапланової перевірки був виданий на проведення перевірки, починаючи з 01.01.2018 року, - що є грубим порушенням норм ПК України. Посилається на п. 52 прим. 8 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідних положень» ПК України (до 15.03.2022 року), щодо додаткової підтримки платників податків - на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVШ-19), та був зупинений перебіг строків за відповідальність платників податків за порушення ст. 78 ПК України. Надалі відповідно до ч. 3 Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15.03.2022 року за № 2120-ІХ, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Верховна Рада України внесла до Податкового кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., №№ 13-17, ст. 112) такі зміни: п. 102.9. На період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану зупиняється перебіг строків, визначених цим Кодексом, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Тобто до прийняття наступної редакції ПК України, було зупинено перебіг строків застосування штрафних санкцій щодо підприємств.

Та тільки з 01.08.2023 року Податковому органу законодавець дозволив при проведені перевірок, відповідно до п. 78 ПК України, застосовувати відповідні штрафні санкції, зазначені в 78 статті Податкового кодексу України. Застосування штрафних санкцій за періоди з початку дії карантинних обмежень 2020 року (п. 52 прим. 8 підрозділу 10 Розділу ХХ «Перехідних положень») до 01.08.2023 було заборонено контролюючому органу. (в даному випадку документальної позапланової відповідно до ст. 78 ПК України).

31.07.2024 року до суду від відповідача-1 надійшли додаткові пояснення у яких вказує, що ПК України не встановлює, що висновок контролюючого органу про те, що реорганізація може призвести до неналежного погашення грошових зобов`язань чи податкового боргу платником податків, який реорганізується, повинен бути оформлений у вигляді окремого документу, сам факт звернення Головного управління ДПС в Одеській області до суду з позовом до ТОВ«ХАРЧУВАННЯ ПЛЮС» та ТОВ «СМАЧНО ТА КОРИСНО» про стягнення суми податкового боргу свідчить про те, що контролюючий орган дійшов відповідного висновку, що реорганізація ТОВ «ХАРЧУВАННЯ ПЛЮС» шляхом виділу ТОВ «СМАЧНО ТА КОРИСНО» призвело до неналежного виконання грошових зобов`язань чи податкового боргу платником податку. Норми ПК України не передбачають заборону застосування норм ЦК України. Навпаки, норми ЦК України у главі 7 визначають загальні положення про юридичну особу, в тому числі щодо реорганізації юридичної особи в результаті виділу (стаття 109 ЦК України). Відповідно до частини четвертої статті 109 ЦК України, якщо після виділу неможливо точно встановити обов`язки особи за окремим зобов`язанням, що існувало у юридичної особи до виділу, юридична особа, з якої здійснено виділ, та юридичні особи, що були створені внаслідок виділу, несуть солідарну відповідальність перед кредитором за таким зобов`язанням.

У цьому зв`язку, норма частини четвертої статті 109 ЦК України визначає загальні положення солідарної відповідальності юридичної особи, що була створена внаслідок виділу, якщо після виділу неможливо точно встановити обов`язки особи за окремим зобов`язанням, що існувало у юридичної особи до виділу. І такі положення не можуть бути скасовані або обмежені іншими нормами, в тому числі ПК України. Таким чином, ТОВ «СМАЧНО ТА КОРИСНО» несе разом з ТОВ «ХАРЧУВАННЯ ПЛЮС» солідарну відповідальність перед Головним управлінням ДПС в Одеській області за зобов`язаннями зі сплати податкового боргу.

17.10.2024 року до суду від позивача надійшли уточнення мотивувальної частини позову, а саме: «Вважати вірним податкове повідомлення-рішення №5084/15-32-24-06 від 09.02.2024 р. на суму 2 729 371 грн. 54 коп.(основний платіж), 682 342 грн. 89 коп. (штрафна санкція), 302 040 грн. 79 коп.(пеня) замість податкове повідомлення- рішення №4688/15-32-07-08-24 від 07.02.2024 р. на суму 2 729 371 грн. 54 коп. (основний платіж), 682 342 грн. 89 коп.(штрафна санкція), 302 040 грн. 79 коп.(пеня)», які ухвалою суду без виходу до нарадчої кімнати були прийняті та приєднані до матеріалів справи.

18.10.2024 року до суду від позивача надійшли додаткові пояснення.

24.10.2024 року від відповідача-2 до суду надійшли заперечення на заяви від 16.10.2024 року та додаткові пояснення від 17.10.2024 року.

Дослідивши адміністративний позов, відзив на адміністративний позов, інші письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному і об`єктивному дослідженні, проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судом під час розгляду справи встановлено наступне.

На підставі наказу Головного управління ДПС в Одеській області №9677-п та письмового повідомлення від 30.11.2023 року №6556/15-32-07-08 у приміщенні контролюючого органу проведена позапланова невиїзна документальна перевірка ТОВ «Харчування плюс» з 02.01.2024 року тривалістю 5 -ть робочих днів.

За наслідками вказаної перевірки складений акт №1391/15-32-07-08-20 від 15.01.2024 року.

За висновками акту №1391/15-32-07-08-20 від 15.01.2024 року ГУ ДПС в Одеській області прийняті податкові повідомлення -рішення :

№5084/15-32-24-06 від 09.02.2024 р. на суму 2 729 371 грн. 54 коп.(основний платіж), 682 342 грн. 89 коп. (штрафна санкція), 302 040 грн. 79 коп.(пеня) з податку на доходи фізичних осіб(т.1 а.с.98);

№5087/15-32-24-06 від 09.02.2024 на суму 35 079 грн. 52 коп.(основний платіж); 8 769 грн. 88 коп.(штрафна санкція) та 6 015 грн. 40 коп.(пеня відповідно до статті 129 ПК України).

(56 672 630 грн. 87 коп.) з військового збору(т.1 а.с.96);

№4697/15-32-07-08-24 від 07.02.2024 на суму 32 324 455 грн. 87 коп.(основний платіж); 8 081 153 грн. 00 коп.(штрафна санкція) за платежем -податок на додану вартість(т.1 а.с.80);

№4702/15-32-07-08-24 від 07.02.2024 на суму 16 267 022 грн. 00 коп.(штрафна санкція) за платежем -податок на додану вартість(т.1 а.с.82);.

№4701/15-32-07-08-24 від 07.02.2024 на суму 1 020( штрафна санкція) -адміністративні штрафи (ненадання документів до перевірки)(т.1 а.с.86);

№5092/15-32-24-06 від 09.02.2024 на суму 1 020(штрафна санкція) з податку на доходи фізичних осіб що сплачуються податковими агентами із доходів платника податку у вигляді заробітної плати(т.1 а.с.95);

№4688/15-32-07-08-24 від 07.02.2024 р. на суму 2 729 371 грн. 54 коп. (основний платіж), 682 342 грн. 89 коп.(штрафна санкція), 302 040 грн. 79 коп.(пеня) (т.2 а.с.86 т.1 а.с.84).

Вищевказані ППР були направлені засобами поштового зв`язку відповідачу-1, про що свідчать копії рекомендованих повідомлень (т.1 а.с.а.с. 88,89,101,103) та згідно відміток у довідках повернуті «за закінченням терміну зберігання».

Податкова вимога позивачем після прийняття ППР не направлялась, так як 12.04.2023 року відповідачу-1 направлялась податкова вимога №0004466-1305-1532 на суму 10052,23грн. з податку на прибуток

---

??? Сума боргу за якою на день прийняття ППР не була сплачена.

05 червня 2023 року рішення загальних зборів учасника ТОВ «Харчування плюс» ОСОБА_7 (100% голосів) №2/23 вирішено здійснити виділ нового товариства з ТОВ «Харчування плюс» з передачею йому згідно із розподільчим балансом частини майна , прав та обов`язків ТОВ «Харчування плюс», створити ТОВ «Смачно та корисно» шляхом виділу з ТОВ «Харчування плюс». ТОВ «Смачно та корисно» є правонаступником ТОВ «Харчування плюс», сформувати статутний фонд у розмірі 1000грн., затвердити статут ТОВ «Смачно та корисно» та розподіл часток у статутному фонді -100% за ОСОБА_7 (т.1 а.с.104,105).

Загальними зборами учасника ТОВ «Харчування плюс» від 11.08.2023 року №3/23 затверджений розподільчий баланс ТОВ «Харчуваня пдюс» , згідно якого усі основні засоби на балансі вартістю 120800грн., усі товари на балансі вартістю 1255000грн . передаються ТОВ «Смачно та корисно»,. Також вся дебіторська заборгованість за продукцію, товари роботи та послуги у розмірі 6 017 500грн. (актив) передається на баланс ТОВ «Смачно та корисно». Інша поточна дебіторська заборгованість у розмірі 2 813 000грн. залишається ТОВ «Харчування плюс», а також витрати майбутніх періодів на суму 20000грн.

З наявних активів 10105500грн. -7272,5 передаються ТОВ «Смачно та корисно», а 2833000грн. залишаються ТОВ «Харчування плюс».

Нерозподілений прибуток у розміру 2 101 000грн. передається ТОВ «Смачно та корисно»

Розрахунки з бюджетом на суму 2 355 300грн (пасив) залишаються ТОВ «Харчування плюс».

Пасив по розрахункам товарами, роботами, послугами на суму 4314200грн., розподіляється : 3 893 500грн. передається ТОВ «Смачно та корисно», 420700грн. залишаються ТОВ «Харчування плюс».

Із суми пасиву «Розрахунки зі страхування» - 89400грн., 33400грн. передаються ТОВ «Смачно та корисно», 56000грн. залишаються ТОВ «Харчування плюс».

Із суми 152000грн. «Розрахунки оплати праці» (пасив) -152т.грн. передаються ТОВ «Смачно та корисно».

Сума 1092500грн. «інші поточні зобов`язання» передаються ТОВ «Смачно та корисно»(т.1 а.с.106,107).

11 серпня 2023 року проведені загальні збори учасника ТОВ «Смачно та корисно» (протокол №1/23) яким вирішено створити нове підприємство ТОВ. (т.1 а.с.108,109).

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб -підприємців та громадських формувань запис №1005561360000083146 від 15.08.2023 року зареєстровано ТОВ «Смачно та корисно» (т.1 а.с.114).

В наступному в серпні 2023 року ОСОБА_7 відчужена частка в статутному капіталі ТОВ «Смачно та корисно» третім особам за договором купівлі-продажу(т.2 а.с.а.с114-118), а також в 2023 р. відчужив за договором купівлі-продажу свою частку у статутному капіталі ТОВ «Харчування плюс» третій особі, яка також відчужила її в наступному.

В зв`язку з несплатою відповідачем -1 суми заборгованості за раніше вказаними ППР, яка станом на 07.06.2024 року склала 91 373 275,37грн. відповідач звернувся до суду з вимогами про стягнення солідарно з відповідачів суми заборгованості перед бюджетом.

Джерела прав та висновки суду.

Процедура виділення з підприємства регламентована нормами Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України та Законом України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю".

Згідно з п. 1 ст. 56 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб`єкт господарювання - господарська організація, яка може бути утворена за рішенням власника (власників) майна або уповноваженого ним (ними) орган, а у випадках, спеціально передбачених законодавством, також за рішенням інших органів, організацій і фізичних осіб шляхом заснування нової господарської організації, злиття, приєднання, виділу, поділу, перетворення діючої (діючих) господарської організації (господарських організацій) з додержанням вимог законодавства.

Відповідно до п. 1 ст. 109 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) виділом є перехід за розподільчим балансом частини майна, прав га обов`язків юридичної особи до однієї або кількох створюваних нових юридичних осіб.

Згідно ст. 47 Закону України "Про товариства з обмеженою да додатковою відповідальністю" виділом є створення одного або більше товариств із переданням йому (їм) згідно з розподільним балансом частини майна, прав та обов`язків товариства, з якого здійснюється виділ, без припинення останнього.

На підставі п. 2 статті 109 ЦК України після прийняття рішення про виділ учасники юридичної особи або орган, що прийняв рішення про виділ, складають та затверджують розподільчий баланс.

Юридична особа, що утворилася внаслідок виділу, несе субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями юридичної особи, з якої був здійснений виділ, які згідно з розподільчим балансом не перейшли до юридичної особи, що утворилася внаслідок виділу.

Юридична особа, з якої був здійснений виділ, несе субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями, які згідно з розподільчим балансом перейшли до юридичної особи, що утворилася внаслідок виділу. Якщо юридичних осіб, що утворилися внаслідок виділу, дві або більше, субсидіарну відповідальність вони несуть спільно з юридичною особою, з якої був здійснений виділ, солідарно.

Відповідно до п. 98.3. ст. 98 ПК України реорганізація платника податків шляхом виділення з його складу іншого платника податків або внесення частини майна платника податків до статутного фонду іншого платника податків без ліквідації платника податків, який реорганізується, не тягне за собою розподілу грошових зобов`язань чи податкового боргу між таким платником податків та особами, утвореними у процесі його реорганізації, чи встановлення їх солідарної відповідальності за порушення податкового законодавства, крім випадків, коли за висновками контролюючого органу така реорганізація може призвести до неналежного погашення грошових зобов`язань чи податкового боргу платником податків, який реорганізується. Рішення про застосування солідарної або розподільної відповідальності за порушення податкового законодавства може бути прийняте контролюючим органом у разі, коли майно платника податків, що реорганізується, перебуває у податковій заставі на момент прийняття рішення про таку реорганізацію.

Відповідно до підпункту 98.1.4. пункту 98.1 ст. 98 ПК України під реорганізацією платника податків у цій статті розуміється зміна його правового статусу, яка передбачає будь-яку з таких дій або їх поєднання, зокрема:

виділення з платника податків інших платників податків, а саме передача частини майна платника податків, що реорганізується, до статутних фондів інших платників податків, які створюються власниками корпоративних прав платника податків, що реорганізується, та внаслідок якого не відбувається ліквідація платника податків, що реорганізується.

Судом встановлено, що відповідачем Рішення про застосування солідарної або розподільної відповідальності за порушення податкового законодавства згідно до п. 98.3. ст. 98 ПК України як окремого документу не приймалось, та як пояснив представник позивача суду -звернення до суду з вказаним позовом є формою цього рішення.

Проте як вбачається, з позовної заяви вона підписана з боку позивача його представником Владиславом Уманець (т.1 а.с.3).

Водночас з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб -підприємців та громадських формувань від 05.09.2023 року вказана особа як представник ДПС України має повноваження вчиняти дії від імені юридичної особи , у тому числі підписувати договори тощо (Діє виключно в судах України без окремого доручення керівника (самопредставництво ДПС, ГУ ДПС в Одеській області, ГУ ДПС у Херсонській області, АРКрим та м.Севастопополь як відокремленого підрозділу ДПС) з право посвідчення копій документів щодо повноважень, без права відмови, відкликання, визнання позову, відмови, відкликання апеляційних касаційних скарг (т.1а.с.120), тобто повноваження ОСОБА_8 обмежені представництвом ДПС та її підрозділів у судах.

Права Державної податкової служби визначені п.6 Постанови КМУ 6 березня 2019 р. № 227 «Про затвердження положень про Державну податкову службу України та Державну митну службу України»

У останньому абзаці п.6 Постанови №227 зазначено, що посадові особи ДПС користуються правами, передбаченими законом.

Згідно п.7 Постанови №227 ДПС здійснює повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку її територіальні органи. ДПС та її територіальні органи є контролюючими органами (податковими органами, органами стягнення).

Відповідно до п.п.30 п.11 Постанови №227 Голова ДПС: надає посадовим (службовим) особам апарату ДПС повноваження на виконання певних функцій, передбачених Податковим кодексом України, законодавством з питань сплати єдиного внеску, чинними міжнародними договорами України, іншим законодавством, контроль за дотримання якого покладено на ДПС, Законом України Про державну службу та іншими законами, зокрема на:

підписання у межах компетенції запитів, листів, листів-відповідей, індивідуальних податкових консультацій; прийняття рішень про продовження строку розгляду звернень на отримання індивідуальних податкових консультацій, скарг, рішень за результатами розгляду скарг, рішень про внесення/відмову у внесенні відомостей про індивідуальні податкові консультації до єдиного реєстру індивідуальних податкових консультацій; підписання ліцензій (дублікатів ліцензій) на виробництво підакцизних товарів, прийняття інших рішень та підписання інших документів у межах повноважень, визначених Податковим кодексом України, законами України, порядками, положеннями та інструкціями, затвердженими постановами Кабінету Міністрів України, наказами Мінфіну та ДПС;

здійснення окремих повноважень, визначених Законом України Про державну службу, в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

підписання документів з фінансових питань;

укладення договорів та проведення публічних закупівель;

виконання функцій з надання кваліфікованих електронних довірчих послуг;

підписання інших документів з питань діяльності ДПС у межах, визначених законодавством;

Доказів того, що голова ДАС надав ОСОБА_9 повноваження інші крім на самопредставництво у суді матеріали справи не містять.

Згідно п.п.7.1.14 п.7.1 ст.7 ПКУкраїни оскарження рішень контролюючих органів - оскарження платником податку податкового повідомлення - рішення про визначення сум грошового зобов`язання платника податків або будь-якого рішення контролюючого органу в порядку і строки, які встановлені цим Кодексом за процедурами адміністративного оскарження, або в судовому порядку.

Представник позивача вказав, що рішенням позивача про застосування солідарної або розподільної відповідальності за порушення податкового законодавства є позовна заява до суду, проте позовна заява податкового органу до суду не підлягає оскарженню платником податку, тому ще це є правом податкового органу, яке встановлено п.п.34.1.20. п.34.1 ст.34 ПКУ -звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронних гаманців в емітентах електронних грошей, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно п.3 та п.4 ч.1 ст.2 Закону України «Про адміністративну процедуру» від 17 лютого 2022 року№ 2073-IX (далі Закон) адміністративний акт - рішення або юридично значуща дія індивідуального характеру, прийняте (вчинена) адміністративним органом для вирішення конкретної справи та спрямоване (спрямована) на набуття, зміну, припинення чи реалізацію прав та/або обов`язків окремої особи (осіб);

адміністративне провадження - сукупність процедурних дій, що вчиняються адміністративним органом, і прийнятих процедурних рішень з розгляду та вирішення справи, що завершується прийняттям і, в необхідних випадках, виконанням адміністративного акта;

Серед принципів адміністративної процедури визначних Законом міститься -відкритість, зміст якої розкритий у ст.12 Закону :адміністративний орган зобов`язаний у порядку, встановленому законом, забезпечувати реалізацію права особи на доступ до інформації, що пов`язана з прийняттям та виконанням адміністративного акта стосовно неї. Учасник адміністративного провадження має право знати про початок адміністративного провадження та про своє право на участь у такому провадженні, а також право на ознайомлення з матеріалами відповідної справи.

Також ст. 8 Закону встановлено, що адміністративний орган забезпечує належність та повноту з`ясування обставин справи, безпосередньо досліджує докази та інші матеріали справи. Адміністративний орган під час здійснення адміністративного провадження враховує всі обставини, що мають значення для вирішення справи. Адміністративний орган зобов`язаний обґрунтовувати адміністративні акти, які він приймає, крім випадків, визначених законом. Адміністративний акт, який може негативно вплинути на право, свободу чи законний інтерес особи, повинен містити мотивувальну частину, що відповідає вимогам цього Закону.

Згідно ст.ст. 17 та 18 Закону Особа має право бути заслуханою адміністративним органом, надавши пояснення та/або заперечення у визначеній законом формі до прийняття адміністративного акта, який може негативно вплинути на право, свободу чи законний інтерес особи.

Адміністративний орган зобов`язаний здійснювати інформування та консультування учасників адміністративного провадження з питань, що стосуються адміністративного провадження, а також щодо змісту їхніх прав та обов`язків.

Особа має право у передбаченому законом порядку витребовувати та/або надавати документи, а також інші докази, що стосуються обставин адміністративної справи.

Особа має право на оскарження рішень, дій чи бездіяльності адміністративного органу в порядку адміністративного оскарження відповідно до цього Закону та/або в судовому порядку.

Адміністративний орган зобов`язаний повідомити особу про спосіб, порядок і строк оскарження адміністративного акта, який негативно впливає на право, свободу чи законний інтерес особи.

Відповідно до ст. 22 Закону в адміністративному органі адміністративне провадження здійснюється та відповідний адміністративний акт приймається посадовою особою, уповноваженою відповідно до закону та/або на підставі внутрішніх розпорядчих актів адміністративного органу.

Згідно ст. 37 Закону підставою для початку адміністративного провадження за ініціативою адміністративного органу відповідно до принципів законності та офіційності є:

1) виконання адміністративним органом його повноважень, визначених законом;

2) настання події, визначеної законом як підстава для прийняття адміністративного акта;

3) порушення права, свободи чи законного інтересу особи або публічного інтересу, виявлене адміністративним органом.

Згідно ст. 46 Закону адміністративне провадження розпочинається з дня:

1) отримання заяви компетентним адміністративним органом;

2) прийняття рішення про початок адміністративного провадження компетентним адміністративним органом за власною ініціативою або вчинення першої процедурної дії у справі.

2. Адміністративний орган розпочинає адміністративне провадження за власною ініціативою на його власний розсуд, крім випадку, якщо згідно із законом адміністративний орган зобов`язаний ініціювати та розпочати адміністративне провадження.

Обов`язки адміністративного органу під час підготовки справи до розгляду та вирішення визначені ст.47 Закону : під час підготовки справи до розгляду та вирішення, крім невідкладного розгляду та вирішення справи (стаття 60 цього Закону), адміністративний орган встановлює наявність та достатність матеріалів у справі, а також за необхідності:

1) витребовує додатково документи та відомості, що перебувають у володінні органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи чи організації, що належить до сфери його управління;

2) залучає до участі в адміністративному провадженні адресата, повідомляє йому правові підстави початку адміністративного провадження та можливі наслідки прийняття адміністративного акта;

3) повідомляє заінтересованим особам про початок адміністративного провадження та про їхні права на участь в адміністративному провадженні;

4) повідомляє учасникам адміністративного провадження порядок ознайомлення з матеріалами справи, їхні права і обов`язки;

5) надає учасникам адміністративного провадження можливість подати документи, клопотання, пояснення та зауваження, довести обставини, що мають значення для вирішення справи;

6) вирішує питання про необхідність залучення до участі в адміністративному провадженні осіб, які сприяють розгляду справи, призначення експертизи, проведення огляду на місці або огляду речей, проведення слухання у справі;

7) виконує інші передбачені законом обов`язки в рамках адміністративного провадження.

2. Витребування необхідних документів та відомостей, збирання доказів, проведення слухання у справі та інші процедурні дії під час адміністративного провадження здійснюються відповідно до вимог цього Закону.

Стаття 69 Закону визначає, що за результатами розгляду справи адміністративний орган у межах своїх повноважень приймає адміністративний акт.

Якщо рішення у справі може бути прийнято на підставі електронних документів у машинозчитувальному форматі та/або даних національних електронних інформаційних ресурсів, адміністративний акт може бути прийнято в автоматичному режимі у випадках, передбачених законом.

Якщо судовим рішенням, що набрало законної сили, або рішенням суб`єкта розгляду скарги адміністративний орган зобов`язано прийняти адміністративний акт певного змісту, повторний розгляд справи не проводиться.

Відповідно до ст. 70 Закону адміністративний акт, як правило, приймається у письмовій (електронній або паперовій) формі. У випадках, передбачених законом, у тому числі з метою запобігання загрозі життю, здоров`ю громадян, майну або громадській безпеці, адміністративний акт може бути прийнято в усній формі.

2. Адміністративний акт в електронній формі оформлюється відповідно до вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

3. Адміністративний акт, прийнятий в усній формі, доводиться до відома учасників адміністративного провадження шляхом усного повідомлення із зазначенням їх права на письмове підтвердження адміністративного акта, а також способів, порядку і строків оскарження акта.

Адміністративний акт, прийнятий в усній формі, у випадках, передбачених законом, фіксується в матеріалах справи.

Учасник адміністративного провадження або інша особа, права, свободи чи законного інтересу або обов`язку якої стосується адміністративний акт, має право вимагати від адміністративного органу оформлення адміністративного акта у письмовій формі. Таке оформлення здійснюється адміністративним органом протягом п`яти робочих днів з дня прийняття адміністративного акта. Зміст адміністративного акта, оформленого у письмовій формі, має відповідати змісту цього акта, прийнятого в усній формі.

Та як встановлено судом ПК України не містить право податкового органу приймати усне рішення з питання визначеного п.98.3 ст.98 ПКУкраїни.

Вимога до змісту адміністративного акту викладеного як у письмові так й усній формі визначена у ст.71 Закону: письмовий адміністративний акт або усний адміністративний акт, підтверджений у письмовій формі, складається із вступної, мотивувальної, резолютивної та заключної частин.

Адміністративний акт містить підпис та/або печатку (у тому числі електронні), якщо інше не передбачено законом, та повне ім`я відповідальної посадової особи адміністративного органу.

У вступній частині зазначаються найменування адміністративного органу, дата прийняття адміністративного акта та його реєстраційний номер, відомості в обсязі, достатньому для встановлення особи адресата адміністративного акта, та його контактні дані.

Мотивувальна частина адміністративного акта складається згідно з вимогами цього Закону.

У резолютивній частині адміністративного акта зазначається суть прийнятого за результатами розгляду справи рішення. Крім того, можливе викладення додаткових положень, визначених цією статтею.

У заключній частині зазначаються строк набрання адміністративним актом чинності та спосіб визначення такого строку. В адміністративному акті, який негативно впливає на право, свободу чи законний інтерес особи або покладає на неї певний обов`язок, зазначаються строки і порядок його оскарження (у тому числі найменування та місцезнаходження адміністративного органу, який є суб`єктом розгляду скарги, та вид суду, до якого особа може подати позов). У разі якщо подання скарги чи пред`явлення позову не зупиняє дію адміністративного акта, у заключній частині повинна міститися вказівка на такий винятковий правовий наслідок з посиланням на правові підстави для такого винятку.

Резолютивна частина адміністративного акта у випадках, визначених законодавством, може містити додаткові положення. Зміст додаткового положення не може суперечити меті адміністративного акта. Такими додатковими положеннями можуть бути, зокрема:

1) застереження про можливість відкликання адміністративного акта;

2) положення, що зобов`язує адресата виконати або припинити певну дію (зобов`язання);

3) застереження про те, що в подальшому зобов`язання може бути запроваджено, змінено чи доповнено.

Адміністративний акт складається державною мовою із застосуванням офіційно-ділового стилю і термінології законодавства.

Згідно ст.72 Закону адміністративний акт, прийнятий у письмовій формі, або усний адміністративний акт, підтверджений у письмовій формі, повинен мати мотивувальну частину (крім випадків, передбачених частиною шостою цієї статті).

Мотивування (обґрунтування) адміністративного акта в письмовій формі повинно забезпечувати особі можливість правильно його зрозуміти та реалізувати своє право на оскарження адміністративного акта.

У мотивувальній частині адміністративного акта зазначаються:

1) дата подання заяви або скарги та стислий зміст вимоги, що в ній міститься (у разі прийняття акта за заявою або скаргою особи);

2) фактичні обставини справи;

3) зміст документів та відомості, враховані під час розгляду справи;

4) посилання на докази або інші матеріали справи, на яких ґрунтуються висновки адміністративного органу;

5) детальна правова оцінка обставин, виявлених адміністративним органом, та чітке зазначення висновків, зроблених на підставі такої правової оцінки виявлених обставин.

Адміністративний акт може не містити посилання на фактичні обставини справи і результати дослідження доказів та інших матеріалів справи, якщо такий акт прийнято на підставі акта чи іншого документа, складеного за результатами проведення інспекційних (контрольних, наглядових) заходів, якщо цей документ вже містить відповідне мотивування (обґрунтування) та доведений до особи належним чином.

Для окремих видів справ законодавством можуть визначатися додаткові відомості, що зазначаються у мотивувальній частині адміністративного акта.

Відсутність в адміністративному акті мотивувальної частини, складеної відповідно до вимог цього Закону, має наслідки, встановлені цим Законом.

Мотивування (обґрунтування) адміністративного акта не вимагається, якщо:

1) адміністративний орган задовольнив заяву, при цьому адміністративний акт не стосується прав, свобод чи законних інтересів інших осіб;

2) адміністративний орган під час здійснення інспекційних (контрольних, наглядових) повноважень не виявив порушень законодавства.

Таким чином як встановлено судом, відповідачем не приймалось письмове рішення про застосування солідарної або розподільної відповідальності до ТОВ «Смачно та корисно» за порушення податкового законодавства згідно до п. 98.3. ст. 98 ПК України.

Суд, в контексті спірних правовідносин, вважає за доцільне також звернути увагу, що саме по собі порушення процедури прийняття акту не повинно породжувати правових наслідків для його правомірності, крім випадків, прямо передбачених законом. Виходячи з міркувань розумності та доцільності, деякі вимоги до процедури прийняття акту необхідно розуміти не як вимоги до самого акту, а як вимоги до суб`єктів владних повноважень, уповноважених на його прийняття. Дефектні процедури прийняття адміністративного акту, як правило, тягнуть настання дефектних наслідків.

Разом з тим, не кожен дефект акту робить його неправомірним. Фундаментальне порушення - це таке порушення суб`єктом владних повноважень норм права, допущення суттєвої, істотної помилки при прийнятті певного рішення, яке мало наслідком прийняття незаконного рішення .

Стосовно ж процедурних порушень, то в залежності від їх характеру такі можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акту, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його правомірність.

Отже, порушення такої процедури може бути підставою до скасування рішення суб`єкта владних повноважень лише за тієї умови, що воно вплинуло або могло вплинути на правильність рішення.

Та як встановлено судом процедури щодо прийняття рішення за ст.98 ПКУкраїни не відбулось взагалі та рішення як адміністративний акт відповідачем не приймалось, чим порушені принципи адміністративної процедури визначені ст.4 Закону, та суд вважає, що це не є формальним порушенням, тому вважає, що позовна вимога позивача щодо стягнення з ТОВ «Смачна та корисно» як солідарного боржника за зобов`язаннями з податків ТОВ «Харчування плюс» перед бюджетом не підлягає задоволенню.

Також суд враховує, що відповідно до п.56.21 ст.56 ПК України у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Щодо посилання позивача та відповідача-1 на постанови Верховного суду по справам №753/2362/17 та №3-127гс11, то вони прийняті по цивільній та господарській справам та предметом спору по ним було стягнення боргу за позикою та заборгованості по господарському договору між суб`єктами господарювання, тобто за різними обставинами та щодо інших предметів спору, а тому судом не враховуються.

Щодо інших аргументів відповідача-2, то суд вважає, за даних обставин не доцільним давати їм оцінку так як встановлені судом порушення з боку позивача є самостійними та достатніми для відмови у позові в цій частині.

Щодо позовних вимог стягнути з ТОВ «Харчування плюс» заборгованості, то вони підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як раніше встановив суд податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС в Одеській області направлялись відповідачу-1 засобами поштового зв`язку з рекомендованим повідомленням, які повернулись на адресу позивача з відміткою «повертається за закінченням терміну зберігання».

Відомостей щодо оскарження податкових повідомлень-рішень в адміністративному або судовому порядку до суду не надано, отже вказані грошові зобов`язання є узгодженими.

Відповідачем у встановлені законодавством строки суму зазначеної заборгованості сплачено не було, з огляду на що позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про її стягнення.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулюються Податковим кодексом України.

Пунктом 15.1 ст.15 ПК України визначено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Підпунктом 16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України визначено, що платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Підпунктом 16.1.4. п. 16.1. ст.16 Податкового кодексу України визначено, що платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з п. 36.1. ст. 36 Податкового кодексу України передбачено, що податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Відповідно до п.п. 14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до ст.95. ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Статтею 59 Податкового кодексу України визначено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків. Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує шістдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків. Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання. Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов`язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Судом встановлено, що ГУ ДПС в Одеській області направлялась засобами поштового зв`язку податкова вимога від 12.04.2023 року №0004466-1305-1532 на суму 10052,23грн. по якій сума заборгованості з податку на прибуток залишалась не сплаченою відповідачем-1 до дня прийняття позивачем податкових повідомлень -рішень в лютому 2024 року, також направлялись податкові повідомлення-рішення та проте заборгованість відповідачем не сплачена.

Доказів, які б спростовували факт існування за відповідачем вказаної заборгованості до суду не надано.

Суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 5 ст. 242 КАС України).

Правова позиція висловлена у Постанові Верховного Суду від 13.02.2018 року у справі №826/18379/14 (провадження №К/9901/8600/18) щодо стягнення податкової заборгованості:

«З огляду на зміст наведеної норми процесуального права та з урахуванням того, що вимогою заявленого позову є стягнення податкового боргу, предметом доказування у даній справі є обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими закон пов`язує можливість стягнення податкової заборгованості в судовому порядку: встановлення факту її сплати в добровільному порядку або встановлення відсутності такого факту; перевірка вжиття контролюючим органом заходів щодо стягнення податкового боргу на підставі та в черговості, встановлених Податковим кодексом України, тощо».

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, суд вважає, що адміністративний позов Головного управління ДПС в Одеській області підлягає задоволенню частково, щодо ТОВ «Харчування плюс».

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.2 ст.139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз, оскільки вказаних витрат при розгляді справи не відбулось, підстав для розподілу судових витрат у суду немає.

Керуючись ст.ст. 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Головного управління ДПС в Одеській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «ХАРЧУВАННЯ ПЛЮС», Товариства з обмеженою відповідальністю «СМАЧНО ТА КОРИСНО» задовольнити частково.

Стягнути з товариства з Товариства з обмеженою відповідальністю «ХАРЧУВАННЯ ПЛЮС» а саме з усіх відкритих рахунків у банках суму заборгованості у розмірі 91 373275 грн. 37 коп. а саме:

по військовому збору у розмірі 49 864 грн. 80 коп. на бюджетний рахунок - UА628999980313030063000015001, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код ЄДРПОУ: 37607526, отримувач коштів ГУК в Од.обл,/Одеська обл./11011000;

по податку на додану вартість у розмірі 56 672 630 грн. 87 коп. на бюджетний рахунок - UА358999980313090029000015001, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код ЄДРПОУ: 37607526, отримувач коштів ГУК в Од.обл ./Одеська обл./14060100;

по податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 30 934 984 грн. 48 коп. на бюджетний рахунок - UА178999980333129318000015744, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код ЄДРПОУ: 37607526, отримувач коштів ГУК в Од.обл./м.Одеса/11021000;

по адміністративним штрафам та іншим санкціям у розмірі 1 020 грн. 00 коп. на бюджетний рахунок - UА518999980313050106000015744, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код ЄДРПОУ: 37607526, отримувач коштів ГУК в Од.обл./м.Одеса/21081103;

по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами із доходів платника податку у вигляді заробітної плати у розмірі 3 714 755 грн. 22 коп. на бюджетний рахунок - UА778999980333139340000015744, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код ЄДРПОУ: 37607526, отримувач коштів ГУК в Од.обл./м.Одеса/11010100.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Позивач: Головне управління ДПС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська 5) код ЄДРПОУ ВП 44069166.

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ХАРЧУВАННЯ ПЛЮС» (65062, м. Одеса, вул. Сонячна 5, кв.(офіс) 614) код ЄДРПОУ: 39234512.

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «СМАЧНО ТА КОРИСНО» (65091, м. Одеса, вул. Комітетська 4/6) код ЄДРПОУ 45210803.

Повний текст рішення виготовлений 11 листопада 2024 року.

Суддя Е.А.Іванов