Ухвала

від 08.11.2024 по справі 420/34026/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/34026/24

УХВАЛА

08 листопада 2024 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Білостоцький О.В., розглянувши матеріали адміністративного позову громадянина ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби України в Херсонській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби України в Херсонській області, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправним і скасувати рішення (у формі висновку) ВГІРФО УМВС України в Херсонській області про скасування посвідки на постійне проживання в Україні громадянина ОСОБА_1 від 07.09.2007 року;

- зобов`язати Управління Державної міграційної служби України в Херсонській області поновити дію посвідки на постійне проживання серії НОМЕР_1 від 24.09.2003 року громадянина ОСОБА_1 .

Відповідно до ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі (частина 2 ст. 171 КАС України).

Розглянувши зміст позовної заяви та доданих до неї матеріалів, суд встановив наявність підстав для залишення позову без руху, оскільки позов поданий із порушенням вимог, встановлених КАС України.

Згідно п.2 ч.5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Відповідно до п. 4 ч. 5 ст.160 КАС України у позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

З матеріалів адміністративного позову вбачається, що позивач просить суд визнати протиправним і скасувати рішення (у формі висновку) ВГІРФО УМВС України в Херсонській області про скасування посвідки на постійне проживання в Україні громадянина ОСОБА_1 від 07.09.2007 року.

Водночас, Управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області в якості другого відповідача в адміністративному позові представник позивача не зазначає.

Крім того, за п.п.5 та 9 ч.5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги, із зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини, а у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.

Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу згідно ч.1 ст.5 КАС України, який має бути сформульований максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.

Так відповідно до ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Повноваження адміністративного суду у разі задоволення адміністративного позову визначені частиною 2 ст. 245 КАС України, згідно якої суд може прийняти рішення, зокрема про: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Як вже зазначалось вище, позивач просить суд зобов`язати Управління Державної міграційної служби України в Херсонській області поновити дію посвідки на постійне проживання серії НОМЕР_1 від 24.09.2003 року громадянина ОСОБА_1 .

При цьому заявляючи похідну позовну вимогу зобов`язального характеру, сторона позивача не заявляє до суду основної вимоги про визнання протиправним рішень, дій або бездіяльності саме Управління Державної міграційної служби України в Херсонській області, які, на її думку, порушили права та інтереси позивача, та вирішення якої могло б бути передумовою для вирішення позовної вимоги зобов`язального характеру.

Також, згідно ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1 та пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року №3674-VI (далі Закон №3674-VI), судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.9 Закону №3674-VI судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Підпунктом 1 п. 3 ч. 2 ст.4 Закону №3674-VI встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, встановлюється ставка судового збору 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до частини 3 ст. 6 Закону №3674-VI у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Статтею 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2024 рік від 09.11.2023 року №3460-IX, з 01 січня 2024 року встановлено прожитковий мінімум працездатних осіб на місяць у розмірі 3 028,00 гривень.

При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Відповідно до правової позиції Колегії Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України від 14.03.2017 року у справі №21-3944а16 вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумова для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати не чинним рішення чи окремі його положення, зобов`язати прийняти рішення, вчинити дії або утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дії чи бездіяльності є однією вимогою.

Визначаючи кількість вимог немайнового характеру, що були заявлені позивачем, судом зі змісту адміністративного позову вбачається, що предметом оскарження в адміністративному позові фактично є окремі рішення відповідачів, а саме:

- рішення ВГІРФО УМВС України в Херсонській області про скасування посвідки на постійне проживання в Україні громадянина ОСОБА_1 від 07.09.2007 року;

- відмова (рішення) Управління Державної міграційної служби України в Херсонській області у поновленні дію посвідки на постійне проживання серії НОМЕР_1 від 24.09.2003 року громадянина ОСОБА_1

При цьому, позовна вимога щодо зобов`язання відповідача вчинити певні дії судом вважається похідною, оскільки визнання протиправним рішення, дії чи бездіяльності є передумовою для застосування іншого способу захисту порушеного права.

Таким чином, позивачу необхідно сплати за подання адміністративного позову у справі №420/34026/24 судовий збір у розмірі 1 937,92 грн. із розрахунку: 2 (дві) немайнові вимоги * 1 211,20 грн. * 0.8.

Водночас, при зверненні до суду із адміністративним позовом у справі №420/34026/24 позивачем було надано докази сплати судового збору лише у розмірі 1 211,20 грн.

Крім того, приписами частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно ч.2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

За ч.3 ст.122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 року №322 було затверджено Порядок оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на тимчасове проживання (далі Порядок).

Згідно п.77 Порядку рішення про відмову в оформленні, обміні та видачі посвідки, про її скасування може бути оскаржено іноземцем або особою без громадянства в адміністративному порядку протягом тридцяти календарних днів з дня доведення його до відома іноземця або особи без громадянства або до суду в установленому порядку.

З матеріалів адміністративного позову вбачається, що позивач просить суд визнати протиправним і скасувати рішення ВГІРФО УМВС України в Херсонській області про скасування посвідки на постійне проживання в Україні громадянина ОСОБА_1 від 07.09.2007 року.

Водночас, із адміністративним позовом щодо оскарження вищевказаного рішення позивач звернувся лише 01.11.2024 року.

Згідно із ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

На підставі вищевикладеного суд зазначає, що стороні позивача необхідно надати до суду окрему заяву про поновлення строку звернення до суду із доказами поважності пропуску позивачем такого строку, а також із зазначенням обґрунтувань щодо пропуску строку звернення до суду, викладених в позовній заяві.

Згідно частини 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

На підставі вищевикладеного суд зазначає, що недоліки адміністративного позову повинні бути усунені шляхом надання до суду:

1) уточненого та обґрунтованого адміністративного позову із коректним визначенням суб`єктного складу сторін по справі та чітким викладенням основних та похідних вимог відповідно до обставин справи, із наданням доказів надіслання такого позову сторонам по справі до їх електронних кабінетів в системі «Електронний суд» або наданням копій уточненого позову у паперовому вигляді до суду.

2) доказів сплати судового збору у повному обсязі в залежності від кількості заявлених основних позовних вимог;

3) заяви про поновлення строку звернення до суду із доказами поважності пропуску позивачем такого строку.

Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу (ч. ч. 2 та 3 ст. 169).

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що у разі своєчасного виконання ухвали суду та направлення необхідних документів засобами поштового зв`язку, позивачу, з метою попередження повернення судом позовної заяви позивачеві з підстав невиконання вимог ухвали суду про залишення адміністративного позову без руху, необхідно завчасно повідомити суд відповідними засобами зв`язку (телефон, факс, електронна пошта, тощо) про надіслання матеріалів, оскільки згідно з п.1 розділу ІІ Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених Наказом Міністерства інфраструктури України №958 від 28 листопада 2013 року, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 28.01.2014 року за №173/24950, нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв`язку (без урахування вихідних днів об`єктів поштового зв`язку) складають: місцевої - Д+2; у межах області та між обласними центрами України - Д+3, пріоритетної - Д+1, де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об`єкті поштового зв`язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 1, 2, 3 кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення.

Керуючись приписами ст.ст. 5-12, 122, 123, 160, 161, 169, 171, 241, 243, 248, 256, 294 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов громадянина ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби України в Херсонській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Встановити позивачу для усунення недоліків позовної заяви 10-денний строк з дня отримання копії ухвали.

Роз`яснити позивачу, що у разі не усунення у визначений судом строк недоліків, позов буде повернуто відповідно до приписів ч. 4 п. 1 ст. 169 КАС України.

Ухвалу суду окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.

Ухвала набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 256 КАС України.

Головуючий суддя Білостоцький О.В.