Справа № 420/24851/24
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 листопада 2024 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого по справі судді Бжассо Н.В.,
розглянув в порядку письмового провадження в м. Одеса за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕРСАГ УКРАЇНА» до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів № UA500130/2024/000014/2 від 22.05.2024 року, картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500130/2024/000169 від 22.05.2024 року
ВСТАНОВИВ:
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕРСАГ УКРАЇНА» до Одеської митниці, за результатом розгляду якого позивач просить суд:
Визнати протиправними та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів № UA500130/2024/000014/2 від 22.05.2024 року.
Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500130/2024/000169 від 22.05.2024 року.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, що з метою митного оформлення придбаного товару, позивачем було подано до митного органу митну декларацію та інші необхідні документи із визначенням митної вартості товару за першим методом - за ціною договору. Проте, митний орган оформив картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення та прийняв рішення про коригування митної вартості товарів. Позивач вважає прийняте рішення митного органу протиправним та такими що підлягає скасуванню, оскільки винесене з порушенням положень Митного Кодексу України. Представник позивача наголошує на тому, що обов`язок доведення того, що пов`язаність між продавцем і покупцем вплинула на митну вартість товару лежить на митному органі. Щодо зауважень митниці до копії специфікації № 20 від 13.05.2024 року, представник позивача вказує, що розбіжності у зовнішньому вигляді пов`язані з обробкою документів до необхідного розміру для надіслання митниці. Митний орган, в якості аргументу для прийняття рішення про коригування митної вартості товару вказує про те, що у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо складової митної вартості товару, а саме вартості витрат на пакування товару. Однак, вартість пакування товару включена до ціни. Зауваження відповідача до інших документів, на думку позивача, є безпідставними.
Ухвалою суду від 19.08.2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
04.09.2024 року від представника відповідача надійшов відзив на адміністративний позов, згідно з яким Одеська митниця вважає позовні вимоги необґрунтованими, наголошуючи, що у документах, які були надані позивачем до Одеської митниці з митною декларацією, містилися розбіжності, та були відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а також декларантом не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товарів, що у відповідності до п.2 ч.6 ст.54 Митного кодексу України, послугувало підставою для прийняття митним органом рішення про коригування митної вартості товарів, а також відмови у митному оформлені товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.
Суд розглянув матеріали справи, всебічно і повно з`ясував всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінив надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності та робить наступні висновки.
04.09.2023 р. між "Eрсаг Енд. Ве Кім. Тем. Урун Паз. Тур. Інш. Сан. Ве Тіж." (Продавець) та ТОВ "ЕРСАГ УКРАЇНА" (Покупець) укладено контракт № 0409, за умовами якого продавець постачає, а покупець приймає продукцію: косметику, читячі і миючі засоби: БАДів під фірмовою назвою "ERSAG" виробництва фірми "Eрсаг Енд. Ве Кім. Тем. Урун Паз. Тур. Інш. Сан. Ве Тіж." та інших структурних підрозділів, що виробляють продукцію торговельної марки "ERSAG" Турецької Республіки, власником Ліцензії якого є Продавець. Продавець надає Покупцю статус офіційного представника на території України продукції торговельної марки "ERSAG", ця угода дії на період воєнного часу в Україні (п..1.1 контракту).
Згідно п.п.1.2, 1.4 контракту, з метою виконання п.1.1 цього Договору Продавець зобов`язується передати Товар в кількості та асортименті, замовленому Покупцем, а Покупець зобов`язується приймати і оплачувати його. Кількість і розгорнутий асортимент Товару узгоджується Сторонами на кожну партію Товару.
Пунктами 3.1, 3.2 контракту встановлено, що Покупець спільно з Продавцем здійснює на зазначеній території функції по маркетингу, реклами та продажу Товару, що поставляється Продавцем. Покупець приймає Товар від Продавця згідно Сторонам за умовою поставки, що вказані в специфікації, що є невід`ємною частиною нього. Ціна кожного Товару буде вказана в комерційних інвойсах та специфікаціях до контракту, які додаються до кожної партії Товарів.
Покупець зобов`язується проводити оплату в міру реалізації товару, в порядку, передбаченому пп.4.5 цього Договору (п.3.4 договору).
Відповідно до п.п.4.3, 4.5 договору поставка Товару Дистриб`ютору здійснюється згідно з умов поставки, що визначено в інвойсах до поставки та специфікаціях до контракту. Участь експедитора (водія-експедитора) в прийманні-передачі товару обов`язкова. Покупець оплачує Товар, поставлений на його адресу з Турції в Україну протягом 180 діб після його отримання, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Продавця, згідно його заявок, але не раніше повної реалізації Товару.
Згідно п.4.7 контракту Продавець зобов`язується надати до 50 % дисконт на весь асортимент товарів, що постачаються Покупцю на період дії воєнного стану в Україні.
У вартість, що зазначена у специфікаціях та комерційних інвойсах входить вартість маркування, пакування та пакувальних матеріалів (п.4.8 контракту).
Пунктом 4.9 контракту передбачено, що відповідальність за страхування та навантажувальні роботи покладається на особу, що є відповідальною згідно умов поставки.
Відповідно до п.5.1 контракту кількість, асортимент та ціна Товару, що поставляється Покупцеві, фіксується в специфікаціях до контракту та інвойсах, які формуються відповідно до заявки Покупця.
За приписами п.5.2 контракту якість Товару має відповідати затвердженим в Україні стандартам і підтверджуватись сертифікатами якості та іншими документами, передбаченими чинним законодавством. Документи, які підтверджують якість Товару, Продавець передає Покупцеві у момент передачі партії Товару. Продавець зобов`язується надати разом з кожною партією Товару, яка замовлена Покупцем, такі документи: сертифікат якості; державний реєстр або висновок державної санітарно-гігієнічної експертизи; комерційний інвойс; транспортний документ відповідно до характеру перевезень; сертифікат походження товару; експортна декларація.
13.05.2024 р. сторонами узгоджено кількість, асортимент та ціну товару, що поставляється, на загальну суму 46107,94 дол. США у специфікації № 20.
На виконання умов контракту "Eрсаг Енд. Ве Кім. Тем. Урун Паз. Тур. Інш. Сан. Ве Тіж." поставлено ТОВ "ЕРСАГ УКРАЇНА" товар.
22.05.2024 року з метою здійснення митного оформлення поставленого за вказаним контрактом товару, декларант ТОВ «ЕРСАГ УКРАЇНА» подав до Одеської митниці митну декларацію №24UA500130017430U8, в якій митна вартість визначена за основним методом - за ціною контракту.
Разом із митною декларацією та під час подальших консультацій декларант ТОВ «ЕРСАГ УКРАЇНА» надав до митного оформлення: Рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) ERS2024000000121 від 13.05.2024; Автотранспортна накладна (Road consignment note) A №922264 від 14.05.2024; Міжнародний санітарний сертифікат (Sanitary certificate) №24-20-0001508 від 13.05.2024; Міжнародний санітарний сертифікат (Sanitary certificate) №24-20-0001509 від 13.05.2024; Сертифiкат про походження товару форми A (Certificate of origin form A (GSP)) B 1043954 від 14.05.2024; Висновок за результатами дослідження експертного підрозділу Центрального митного управління лабораторних досліджень та експертної роботи №1420003600- 0490 від 13.10.2021; Довідка про транспортні витрати №2205 від 22.05.2024 року; Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу №0409 від 04.09.2023; Специфікація №20 від 13.05.2024; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) Додаткова угода №1 від 08.09.2023; Договір про надання послуг митного брокера №1 від 01.06.2021; Виписки з бухгалтерської документації; Платіжні доручення; Фірмовий каталог виробника; Висновок експерта про ціну товару від 21.05.2024 року; Прайс-лист виробника товару; Банківські виписки; копія декларації країни відправлення з перекладом.
За результатами митного оформлення відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товарів № UA500130/2024/000014/2 від 22.05.2024 року та оформив картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500130/2024/000169 від 22.05.2024 року.
В обставинах прийняття Рішення зазначено, що митним органом було проведено аналіз бази даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС та встановлено, що рівень митної вартості оформлених товарів є більшим, ніж заявлено декларантом.
З огляду на рішення про коригування митної вартості товарів № UA500130/2024/000014/2 від 22.05.2024 року, відповідачем були виявлені наступні розбіжності у документах, які були надані позивачем:
1. в декларації митної вартості декларант вказав, що покупець та продавець не пов`язані особи та їх взаємовідносини не вплинули на митну вартість товару. Хоча відповідно до ч. 17 ст., 58 МКУ: « Особи, одна з яких є одноосібним агентом, одноосібним дистриб`ютором чи одноосібним концесіонером іншої, як би це не називалося , вважаються пов`язаними для цілей цього кодексу, якщо вони підпадають хоча б під один із критеріїв, визначених у статті 15 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року», згідно п.4 пп. а статті 15 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року: «Для цілей цієї угоди особи вважаються пов`язаними між собою, тільки якщо : а) вони є службовцями або директорами підприємств один в одного». Так, на офіційному сайті компанії (ersag.com.tr) Людмила Кескін зазначена регіональним директором, а одноосібність виходить з пункту 3.3 зовнішньоекономічної угоди де зазначено, що продавець не має право здійснювати відвантаження товару на території, обумовлених в п.1.1. цього Договору іншим покупцям;
2. печатка імпортера (дистриб`ютора) на специфікації від 13.05.2024 р. № 20 до зовнішньоекономічного контракту від 04.09.2023 р. № 0409 підпис та печатка імпортера (дистриб`ютора), що проставлена на зовнішньоекономічному договорі (контракті) від 04.09.2023 р. № 0409 відрізняється за розміром, має ознаки виготовлення за допомогою комп`ютерної техніки та застосування графічних редакторів, що може свідчити про ознаки підробки;
3. документи, які підтверджують митну вартість товарів не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів (відомості щодо складових митної вартості задекларованих товарів документально не підтверджені), в інвойсі від 13.05.2024 р. № ERS2024000000121 відсутні відомості (не виділені окремими складовими) щодо складових митної вартості, а саме вартості витрат на пакування, маркування, завантаження які повинні бути включені у вартість товару, відсутні відомості щодо страхування задекларованих товарів відправником або одержувачем;
4. в наданій до митного оформлення копії експортної декларації країни відправлення від 14.05.2024 р. № 24352100EX00005726 зазначено відомості про фактуру від 13.05.2024 р. № V-24243160110886035697652/1, яка не надавалась декларантом до митного оформлення та може містити інші відомості щодо вартості товарів або інших складових митної вартості;
5. в наданій до митного оформлення копії експортної декларації країни відправлення № 24352100EX00005726 від 14.05.2024 наявний QR-код з посиланням на систему перевірки митних декларацій Турецької республіки. При цьому при переході за посиланням наявне повідомлення «Інформація не може бути перевірена/не підтверджена/недійсна». Копія експортної декларації країни відправлення № 24352100EX00005726 від 14.05.2024 надана не в повному обсязі (надано 10 аркушів з 11);
6.в інвойсі від 13.05.2024 р. № ERS2024000000121 та специфікації від 13.05.2024 р. № 20 відсутні відомості стосовно вартості товару без знижки, що унеможливлює здійснити перевірку розміру наданої знижки та її відповідність умовам контракту;
6. у CMR A № 922264 від 14.05.2024 р. зазначено перевізника ПП «Нолія», в той час як довідка про транспортні витрати від 22.05.2024 р. № 2205 видана підприємством SAYGINLAR, при цьому жодних договорів на перевезення чи транспортно-експедиційного обслуговування до митного оформлення не надавалося.
Відповідно до ст. 49 Митного кодексу України, (далі МКУ), митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з ч.1 ст.52 МКУ, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VІІІ цього Кодексу та цією главою.
За приписами ч.2 ст.52 МКУ, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
З огляду на ч.1 ст.53 МКУ, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Згідно з ч.1 ст.54 МКУ, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Відповідно до ч.4 ст.54 МКУ, орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
У відповідності до ч.5 ст.54 МКУ, орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.
Згідно з ч.6 ст.54 МКУ, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Відповідно до ч.1 ст.55 МКУ, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Відповідно до ст.57 МКУ, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 (визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів) і 60 (визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 (визначення митної вартості на основі віднімання вартості) Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 (визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) Кодексу.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст.58 МКУ, основний метод визначення митної вартості не застосовується, якщо використані декларантом відомості не підтверджені документально або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.
Відповідно до ч.2 ст.53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Відповідно до ч.3 ст.53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) копію митної декларації країни відправлення;
8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Перевіряючи правильність висновків митного органу, судом встановлено наступне.
Щодо доводів відповідача про пов`язаність продавця та покупця суд зазначає наступне.
Пунктом 1.1 контракту від 04.09.2023 р. № 0409 передбачено, що Продавець постачає, а Покупець приймає продукцію: косметику, чистячі і миючі засоби: БАДів під фірмовою назвою "ERSAG" виробництва фірми "Eрсаг Енд. Ве Кім. Тем. Урун Паз. Тур. Інш. Сан. Ве Тіж." та інших структурних підрозділів, що виробляють продукцію торговельної марки "ERSAG" Турецької Республіки, власником Ліцензії якого є Продавець. Продавець надає Покупцю статус офіційного представника на території України продукції торговельної марки "ERSAG", ця угода дії на період воєнного часу в Україні.
Пунктом 3.1 контракту встановлено, що Покупець спільно з Продавцем здійснює на зазначеній території функції по маркетингу, реклами та продажу Товару, що поставляється Продавцем.
Пунктами 3.12, 3.14 встановлено, що Покупець і Продавець можуть спільно проводити на території, визначеній цим Договором, заходи, спрямовані на рекламу та інформування потенційних споживачів про особливості, якість і ціну Товару Компанії. Покупецт робить все можливе для того, щоб забезпечити продаж продукції кінцевому споживачеві в найкращому вигляді до закінчення терміну придатності.
Відповідно до п.6.1 контракту, Покупець здійснює продаж Товару шляхом створення власних торгових мереж, укладення договорів на поставку Товару з покупцями, із залученням агентів для розповсюдження Товару. При укладенні договорів з покупцями Покупець діє від свого імені і за свій рахунок.
Відповідач під час митного оформлення товару встановив, що на офіційному сайті компанії (ersag.com.tr) Людмила Кескін, яка є керівником ТОВ «ЕРСАГ УКРАЇНА», зазначена регіональним директором.
При цьому, ані в оскаржуваному рішенні, ані у відзиві на позовну заяву відповідач не навів жодного обґрунтування впливу взаємозв`язку між позивачем та продавцем на вартість товару.
В той же час доведення впливу пов`язаності між продавцем та покупцем на ціну товару має відбуватися з урахуванням положень міжнародного договору - Угоди про застосування статті VІІ Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року, за змістом якої саме митним органом мають бути здійсненні дії для перевірки відсутності впливу та надано декларанту право відповіді, в іншому випадку митна вартість має бути прийнята за заявленим методом.
Стосовно операцій, визначених ч.18 ст.58 МК України, то міжнародний договір виходить з того, що це є альтернативним, іншим, а не імперативним та незмінним, засобом встановлення прийнятності ціни та лише надає можливість імпортеру показати прийнятність ціни за своєю ініціативою без проведення перевірки контролюючим органом.
Таким чином, обов`язок доведення того, що пов`язаність між продавцем та покупцем вплинула на митну вартість задекларованого товару, покладається на митний орган. У разі якщо митний орган не справляється з цим обов`язком, то необхідно вважати, що взаємовідносини, зазначені у ч.12 ст.58 МК України, не вплинули на ціну оцінюваних товарів.
Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеній у постановах від 31.01.2018 р. у справі № 813/7272/13-а, від 05.12.2019 р. у справі № 826/3102/16, від 06.02.2020 р. у справі № 826/24776/15, від 11.05.2020 р. у справі № 826/4829/16.
Оскільки відповідачем належними та допустимими доказами не підтверджено вплив пов`язаності позивача та продавця на ціну товару, а зроблено лише припущення про можливий влив, то суд вважає їх безпідставними.
Щодо доводів відповідача стосовно того, що печатка імпортера на специфікації від 13.05.2024 р. № 20 до зовнішньоекономічного контракту від 04.09.2023 р. № 040 та печатка імпортера, що проставлена на зовнішньоекономічному договорі (контракті) від 04.09.2023 р. № 0409 відрізняється за розміром, має ознаки виготовлення за допомогою комп`ютерної техніки та застосування графічних редакторів, що може свідчити про ознаки підробки, суд зазначає наступне.
Суд враховує та вважає обґрунтованими пояснення позивача, з приводу того специфікація від 13.05.2024 р. № 20 була скерована декларантом позивача, що є технічною вимогою для надання документа до митного оформлення. Під час митного оформлення митна декларація обмежена в якості та розмірі, у зв`язку з цим її необхідно обробити (зменшити розмір файлу), щоб це документ мав необхідний розмір для надіслання його митниці під час митного оформлення.
Таким чином, зауваження стосовно застосування графічних редакторів та ознак підробки є суб`єктивним судженням відповідача, які жодним чином не впливають на заявлену митну вартість товарів.
Окрім цього, товаросупровідні документи мають відповідні кодові позначки (qr-коди), які дають змогу пересвідчитись в їх автентичності.
Стосовно ненадання документів щодо витрат на пакування, маркування, завантаження, страхування, суд зазначає, що згідно п.4.8 контракту від 04.09.2023 р. № 0409, у вартість, що зазначена у специфікаціях та комерційних інвойсах, входить вартість маркування, пакування та пакувальних матеріалів.
Відповідно до інвойсу від 13.05.2024 р. № ERS2024000000121 умови поставки FCA DENIZLI.
Відповідно до ст.А9 Правил Інкотермс 2010 щодо FCA, продавець зобов`язаний за власний рахунок забезпечити упаковку товару, за винятком випадків, коли в даній галузі торгівлі зазвичай прийнято відвантажувати вказаний у договорі товар без упаковки. Продавець може упакувати товар таким чином, як це необхідно для його перевезення, якщо тільки покупець до укладення договору не повідомить продавця про специфічні вимоги до упаковки.
З викладеного слідує, що як за умовами контракту, так і за умовами поставки FCA обов`язок пакування покладається на постачальника товару та при поставці товару витрати з пакування, маркування включено до вартості товару.
Таким чином, в даному випадку вартість маркування, пакування не є витратами, які понесені покупцем, у зв`язку з чим не є такими, що додатково включаються у митну вартість товару, оскільки вони вже включені постачальником до вартості товару.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 22.01.2019 р. у справі № 815/6794/17, від 18.12.2019 р. у справі № 160/8775/18, від 06.02.2020 р. у справі № 520/10709/18, від 16.07.2020 р. у справі № 804/3632/17, від 17.01.2023 р. у справі № 0440/5532/18, від 07.02.2023 р. у справі № 815/6775/17, від 21.03.2023 р. у справі № 815/5817/17.
Доводи відповідача про ненадання до митного оформлення документів щодо витрат на завантаження, страхування суд також відхиляє, оскільки митному органу надавалася довідка про транспортні витрати від 22.05.2024 р. № 2205, в якій відображено вартість перевезення, в яке ввійшла вартість вантажно-розвантажувальних робіт, та зазначено, що страхування товару не здійснювалося.
Щодо ненадання до митного оформлення фактури№ V-24243160110886035697652/1, суд зазначає, що ця фактура формується у ТРS розшифровується як "TEK PENCERE SISTEM", що в перекладі означає "система єдиного вікна", та є документом, який формується як внутрішній при проведенні митних процедур в країні відправлення, а тому не може надаватися покупцю, у зв`язку з чим декларант не має можливості надати такий документ митному органу.
Твердження відповідача про те, що в наданій до митного оформлення копії експортної декларації країни відправлення № 24352100EX00005726 від 14.05.2024 наявний QR-код з посиланням на систему перевірки митних декларацій Турецької республіки. При цьому при переході за посиланням наявне повідомлення «Інформація не може бути перевірена/не підтверджена/недійсна», а копія експортної декларації країни відправлення № 24352100EX00005726 від 14.05.2024 надана не в повному обсязі, на думку суду, є такими, що жодним чином не впливають на числові значення митної вартості товару.
Твердження відповідача про те, що в інвойсі від 13.05.2024 р. № ERS2024000000121 та специфікації від 13.05.2024 р. № 20 відсутні відомості стосовно вартості товару без знижки, що унеможливлює здійснити перевірку розміру наданої знижки та її відповідність умовам контракту, суд не бере до уваги, так як за умовами контракту від 04.09.2023 р. № 0409 сторони погодили дисконт (знижку) 50 % на весь асортимент товарів, що постачаються покупцю на період воєнного стану в Україні, на підставі чого було виписано інвойс від 13.05.2024 р. № ERS2024000000121. Суд зазначає, що наявність чи відсутність у рахунку-фактурі чи специфікації відомостей про дисконт (знижку) не може бути підставою для коригування митної вартості товарів.
Щодо посилання відповідача на те, що у CMR A № 922264 від 14.05.2024 р. зазначено перевізника ПП «Нолія», в той час як довідка про транспортні витрати від 22.05.2024 р. № 2205 видана підприємством SAYGINLAR, суд зазначає наступне.
10.05.2024 року між ТОВ "ЕРСАГ УКРАЇНА" та підприємством SAYGINLAR укладено договір транспортного перевезення № 100524, перевізник надає клієнту послуги з транспортного перевезення імпортних вантажів Клієнта, у тому числі з організації перевезень різними видами транспорту.
На підставі вказаного договору, підприємство SAYGINLAR залучено до перевезення товару, на підставі договору від 10.05.2024 року, ПП «Нолія».
Таким чином, виявлені відповідачем розбіжності у документах. Що підтверджують перевезення товару не є розбіжностями, а пов`язані із залученням підприємством SAYGINLAR до виконання умов договору від 10.05.2024 року № 100524 третіх осіб, що не суперечить умовам договору.
Щодо витребування митним органом додаткових документів, суд зазначає, що Верховний Суд у постанові від 13.10.2021 р. у справі No 804/15600/15 наголосив, що витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
У цій поставної Верховний Суд звернув увагу, що витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитися в правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України.
З урахуванням того, що позивачем надані документи, які підтверджують, на думку суду митну вартість товару, що заявлена у митній декларації, вимога щодо надання додаткових документів і посилання на ненадання таких документів, як на підставу для відмови у митному оформленні товару, за заявленою позивачем митною вартістю, є безпідставними.
Посилання відповідача в рішенні про коригування митної вартості товару на відомості з баз даних ЄАІС не є доказом заниження митної вартості товарів в разі наявності у декларанта усіх документів, які підтверджують обґрунтованість заявленої митної вартості товару за ціною договору та не мають розбіжностей, які б не давали можливість визначити вартість товару.
З огляду на вищевикладене, суд робить висновок, що встановлені відповідачем недоліки щодо розбіжностей у документах, що були надані позивачем є безпідставними та, відповідно, рішення про коригування митної вартості, що прийняте на підставі встановлених відповідачем розбіжностей, є таким, що належать до скасування.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Згідно з ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З урахуванням викладеного, суд робить висновок, що відповідач по справі прийняв рішення про коригування митної вартості товарів № UA500130/2024/000014/2 від 22.05.2024 року, картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500130/2024/000169 від 22.05.2024 року за відсутністю обґрунтованих підстав вважати заявлені позивачем відомості про митну вартість товарів неповними, недостовірними чи з розбіжностями, у зв`язку з чим, під час здійснення митного контролю правильності визначення позивачем митної вартості товарів, діяв у спосіб, що не відповідає вимогам Митного кодексу України, застосувавши другорядний метод визначення митної вартості товару, за наявності законних підстав для застосування основного методу за ціною договору.
Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Судом встановлено, що за звернення до суду із зазначеним адміністративним позовом позивач сплатив судовий збір у розмірі 10222,40 грн., який має бути стягнутий з відповідача на його користь.
Таким чином, суд робить висновок, що адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕРСАГ УКРАЇНА» належить до задоволення.
Керуючись ст.ст.2, 3, 6, 8, 9, 73, 74, 75, 76, 77, 94, 139, 205, 243, 245, 246, 255, 257-262, 295 КАС України, суд
ВИРІШИВ:
Задовольнити адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕРСАГ УКРАЇНА» до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів № UA500130/2024/000014/2 від 22.05.2024 року, картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500130/2024/000169 від 22.05.2024 року.
Визнати протиправними та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів № UA500130/2024/000014/2 від 22.05.2024 року.
Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500130/2024/000169 від 22.05.2024 року.
Стягнути з Одеської митниці (вул. Лип Івана та Юрія, 21-А, м. Одеса, 65078, код ЄДРПОУ ВП 44005631) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕРСАГ УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 42972414) понесені судові витрати у розмірі 10222,40 грн.(десять тисяч двісті двадцять дві гривні сорок копійок).
Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.
Апеляційна скарга подається учасниками справи до П`ятого апеляційного адміністративного суду.
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕРСАГ-УКРАЇНА» (вул. Космонавтів, буд. 24, кв.45, м. Одеса, Одеська обл., 65080, код ЄДРПОУ: 42972414).
Відповідач Одеська митниця (вул. Івана та Юрія Лип, 21-а, м. Одеса, 65078, код ЄДРПОУ 44005631).
Повний текст рішення складений та підписаний судом 11 листопада 2024 року, з урахуванням перебування судді у відпустці.
Суддя Н.В. Бжассо
Суд | Одеський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 11.11.2024 |
Оприлюднено | 21.11.2024 |
Номер документу | 123120223 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо |
Адміністративне
Одеський окружний адміністративний суд
Бжассо Н.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні