Рішення

від 11.11.2024 по справі 420/25089/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/25089/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2024 року Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бжассо Н.В., розглянув в порядку письмового провадження в м. Одеса за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування пункту 6 , пункту 7 та пункту 8 наказу № 83 від 22.06.2024 року, визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , за результатом розгляду якого позивач просить суд:

Визнати протиправним та скасувати окреме положення індивідуального акту, а саме пункт 6 наказу командира віи?ськовоі? частини НОМЕР_1 (з основноі? діяльності) від 22.06.2024 № 83, яким за грубе порушення вимог ст. 11 Статуту внутрішньоі? служби Зброи?них Сил Украі?ни, затвердженого Законом Украі?ни від 24 березня 1999 року № 548-XIV, ст. ст. 1-4, 45, 48 Дисциплінарного статуту Зброи?них Сил Украі?ни, затвердженого Законом Украі?ни від 24.03.1999 № 548-XIV, п. 15 Розділу I Порядку виплати грошового забезпечення віи?ськовослужбовцям Зброи?них Сил Украі?ни та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони Украі?ни від 07.06.2018 № 260, незаконне поновлення нарахування та виплати грошового забезпечення ОСОБА_2 в сумі 247 926,05 (двісті сорок сім тисяч дев`ятсот двадцять шість) гривень 05 копіи?ок, на начальника розрахунковоі? групи фінансово-економічноі? служби віи?ськовоі? частини НОМЕР_1 молодшого сержанта ОСОБА_1 накладено дисциплінарне стягнення «СУВОРА ДОГАНА»;

Визнати протиправним та скасувати окреме положення індивідуального акту, а саме пункт 7 наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 22.06.2024 № 83, яким установлено, що за грубе порушення вимог Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24 березня 1999 року № 548-XIV, Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 № 548-XIV, п. 15 Розділу I Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260, незаконне поновлення нарахування та виплати грошового забезпечення ОСОБА_2 в сумі 247 926,05 (двісті сорок сім тисяч дев`ятсот двадцять шість) гривень 05 копійок, та згідно пункту 5 розділу XVI Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260, щомісячну премію начальнику розрахункової групи фінансово-економічної служби військової частини НОМЕР_1 молодшому сержанту ОСОБА_1 за червень 2024 року виплатити в розмірі 80 відсотків встановленого розміру щомісячної премії;

Визнати протиправними дії суб`єкта владних повноважень, а саме: щодо нарахування та виплати військовою частиною НОМЕР_1 (Код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) грошового забезпечення ОСОБА_1 (ідентифікаційний код: НОМЕР_3 ) за червень 2024 року премії в розмірі 80 відсотків встановленого розміру щомісячної премії;

Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 (Код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) вчинити певні дії, а саме: нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (ідентифікаційний код: НОМЕР_3 ), різницю між нарахованою та виплаченою сумою грошового забезпечення за червень 2024 року з урахуванням премії в розмірі 80 відсотків встановленого розміру щомісячної премії і належним розміром грошового забезпечення з урахуванням 100 відсотків встановленого розміру щомісячної премії;

Визнати протиправним та скасувати окреме положення індивідуального акту, а саме пункт 8 наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 22.06.2024 № 83, яким визначено у відповідності до вимог ст.ст. 3, 5, 7, 10 Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» від 03.10.2019 № 160-IX стягнути з начальника розрахункової групи фінансово-економічної служби військової частини НОМЕР_1 молодшого сержанта ОСОБА_1 заподіяну державі матеріальну шкоду в сумі 247 926,05 (двісті сорок сім тисяч дев`ятсот двадцять шість гривень 05 копійок) з її місячного грошового забезпечення.

В обґрунтування адміністративного позову позивачка зазначає, що 10.03.2023 військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 матрос ОСОБА_2 самовільно залишив частину. Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 20.03.2023 № 23-РС ОСОБА_2 зарахований у розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 . Однак, наказ командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 20.03.2023 № 23-РС про зарахування ОСОБА_2 у розпорядження не був переданий до фінансово-економічної служби військової частини НОМЕР_1 за постійним місцем її дислокації ( АДРЕСА_1 ). Через це службовим особам фінансово-економічної служби військової частини НОМЕР_1 не представлялося можливим встановити чи було призупинено матросу ОСОБА_2 : 1) військову службу (відповідно до приписів пункту 144-1 Положення № 1153/2008); 2) виплату грошового забезпечення (відповідно до приписів пункту 144-2 Положення № 1153/2008, пункту 15 розділу I Порядку № 260). 03.04.2023 з метою нарахування та виплати щомісячної премії особовому складу командиром військової частини НОМЕР_1 видано наказ по стройовій частині № 93, пунктом 7 якого визначено, що у відповідності до п. 15 розділу I та п. 5 розділу XVI Порядку № 260 грошове забезпечення за 22 доби (з 10.03.2023 по 31.03.2023) та премію за березень 2023 року матросу ОСОБА_2 не виплачувати. Зазначений наказ надіслано до фінансово-економічної служби військової частини НОМЕР_1 . З урахуванням наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 03.04.2023 № 93, відповідальною особою за своєчасне та якісне нарахування в установленому порядку всіх видів грошового забезпечення військовослужбовцям, а також перерахування сум податків, зборів та інших утримань, складання розрахунково-платіжних відомостей бухгалтером фінансово-економічної служби військової частини НОМЕР_1 старшим матросом ОСОБА_3 здійснено нарахування грошового забезпечення матросу ОСОБА_2 за період з 01.03.2023 по 09.03.2023 без премії за березень 2023 року. Таким чином, наказ командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 03.04.2023 № 93 був реалізований у повному обсязі бухгалтером фінансово- економічної служби військової частини НОМЕР_1 старшим матросом ОСОБА_3 . Під час зазначених подій бухгалтер фінансово-економічної служби військової частини НОМЕР_1 старший матрос ОСОБА_1 (далі Позивачка) перебувала у відпустці для догляду за дитиною (з 14.02.2020 до 14.04.2023). Лише 14.04.2023 Позивачка вийшла на службу та приступила до виконання службових обов`язків за посадою бухгалтера фінансово-економічної служби військової частини НОМЕР_1 (наказ командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 14.04.2023 №104). 16.04.2023 за усною вказівкою колишнього тимчасово виконуючого обов`язки помічника командира дивізіону з фінансово-економічної роботи начальника фінансово-економічної служби військової частини НОМЕР_1 бухгалтер фінансово- економічної служби військової частини НОМЕР_1 старший матрос ОСОБА_3 в робочому порядку (без складання здавання та приймання справи та посади) передала Позивачці поточні справи, у тому числі розрахунково-платіжну відомість за березень 2023 року. Однак наказ командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 20.03.2023 № 23-РС про зарахування матроса ОСОБА_2 у розпорядження командира військової частини або інший наказ командира військової частини НОМЕР_1 по особовому складу із зазначенням конкретної дати призупинення військової служби або щодо звільнення матроса ОСОБА_2 з посади оператора відділення радіоелектронної боротьби з безпілотними літальними апаратами військової частини НОМЕР_1 для припинення виплати грошового забезпечення матросу ОСОБА_2 не були доведені до відома Позивачки та не були передані старшим матросом ОСОБА_3 під час здавання та приймання справи та посади. Зі свого боку Позивачка ознайомилася з розрахунково-платіжною відомістю за березень 2023 року, яка передувала наступному розрахунковому періоду, та дізналася про осіб, які перебувають у розпорядженні командира військової частини НОМЕР_1 . Однак до числа таких осіб матрос ОСОБА_2 віднесений не був. У травні 2023 року Позивачка здійснила нарахування грошового забезпечення особам офіцерського складу, військовослужбовцям рядового, сержантського та старшинського складу, які проходили військову службу за контрактом та за призовом у військовій частині НОМЕР_1 з урахуванням наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 05.05.2023 № 126 про встановлення щомісячної премії військовослужбовцям. З урахуванням приписів п. 15 розділу I та п. 5 розділу XVI Порядку № 260 Позивачка не здійснила нарахування та виплату грошового забезпечення, у тому числі премії, військовослужбовцям, зазначеним у пунктах 2 11 наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 05.05.2023 № 126, які порушили військову дисципліну, у тому числі самовільно залишили частину. Позивачка наголошує на тому, що до переліку військовослужбовців, зазначених у пунктах 2 11 наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 05.05.2023 № 126 матрос ОСОБА_2 зазначений не був, що не дозволяло Позивачці ідентифікувати його як особу, яка самовільно залишила частину. Позивачка наголошує на тому, що шкода у вигляді витрачання бюджетних коштів на виплату грошового забезпечення матросу ОСОБА_2 завдана протиправною поведінкою ТВО СП НШ з кадрів і стройової частини молодшого сержанта ОСОБА_4 у зв`язку з невиконанням (неналежним виконанням) приписів пунктів 1.9., 4.3. Правил щодо перевірки відповідності розрахунково-платіжних відомостей на видачу грошового забезпечення обліковим даним і штату (штатному розпису) військової частини. Також, позивачка посилається на порушення порядку проведення службового розслідування.

Ухвалою суду від 27.08.2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

27.09.2024 року від представника відповідача надійшов відзив на адміністративний позов згідно з яким, ВЧ НОМЕР_1 не погоджується з вимогами позивачки та зазначає, що наведені твердження є повністю бездоказовими, тоді як провина позивачки, законність і?і? притягнення до матеріальноі? та дисциплінарноі? відповідальності повністю доведена матеріалами службового розслідування, на яке посилається позивачка. Так, згідно вказаним матеріалам ОСОБА_1 у період з квітня 2023 року по лютии? 2024 року незаконно поновила нарахування та виплату грошового забезпечення ОСОБА_2 , чим заподіяла державі матеріальну шкоду на суму 247926,05 (двісті сорок сім тисяч дев`ятсот двадцять шість) гривень 05 копіи?ок. Провина позивачки повністю підтверджена доданими до акту службового розслідування матеріалами.

Суд розглянув матеріали справи, всебічно і повно з`ясував всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінив надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності та робить наступні висновки.

ОСОБА_1 проходить військову службу у військовій часині НОМЕР_1 на посаді начальника розрахункової групи фінансово-економічної служби військової частини НОМЕР_1 .

Суд встановив, що у період з 14.02.2020 року до 14.04.2023 року старший матрос ОСОБА_1 перебувала у відпустці для догляду за дитиною.

Згідно з наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по адміністративно-господарській діяльності) від 26.03.2024 року № 91, призначено службове розслідування за фактом неправомірного нарахування та виплати грошового забезпечення військовослужбовцю військової частини НОМЕР_1 матросу ОСОБА_2 .

24.05.2024 року затверджено акт службового розслідування, згідно з яким встановлено, що нарахування та виплата грошового забезпечення ОСОБА_2 у період з квітня 2023 року по лютий 2024 року, внаслідок чого державі була завдана матеріальна шкода на суму 247926,05 грн., сталася внаслідок протиправних дій начальника фінансово-економічної служби головного бухгалтера молодшого лейтенанта ОСОБА_5 , старшого помічника начальника з кадрів і стройової частини НОМЕР_1 молодшого лейтенанта ОСОБА_6 , які повинні бути притягнутими до дисциплінарної відповідальності, а також начальника розрахункової групи фінансово-економічної служби військової частини НОМЕР_1 старшого матроса ОСОБА_1 , яка повинна бути притягнута до дисциплінарної відповідальності, а також повинна нести повну матеріальну відповідальність за шкоду заподіяну державі.

22.06.2024 року командир ВЧ НОМЕР_1 прийняв наказ № 83 (з основної діяльності) «Про підсумки службового розслідування за фактом неправомірного нарахування та виплати грошового забезпечення військовослужбовцю військової частини НОМЕР_1 матросу ОСОБА_2 », згідно з п. 6 якого, за грубе порушення вимог ст. 11 Статуту внутрішньої? служби Зброи?них Сил Украі?ни, затвердженого Законом Украі?ни від 24 березня 1999 року № 548-XIV, ст. ст. 1-4, 45, 48 Дисциплінарного статуту Зброи?них Сил Украі?ни, затвердженого Законом Украі?ни від 24.03.1999 № 548-XIV, п. 15 Розділу I Порядку виплати грошового забезпечення віи?ськовослужбовцям Зброи?них Сил Украі?ни та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони Украі?ни від 07.06.2018 № 260, незаконне поновлення нарахування та виплати грошового забезпечення ОСОБА_2 в сумі 247 926,05 (двісті сорок сім тисяч дев`ятсот двадцять шість) гривень 05 копіи?ок, на начальника розрахунковоі? групи фінансово-економічноі? служби віи?ськовоі? частини НОМЕР_1 молодшого сержанта ОСОБА_1 накладено дисциплінарне стягнення «СУВОРА ДОГАНА».

Згідно з п. 7 наказу № 83 від 22.06.2024 року, установлено, що за грубе порушення вимог Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24 березня 1999 року № 548-XIV, Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 № 548-XIV, п. 15 Розділу I Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260, незаконне поновлення нарахування та виплати грошового забезпечення ОСОБА_2 в сумі 247 926,05 (двісті сорок сім тисяч дев`ятсот двадцять шість) гривень 05 копійок, та згідно пункту 5 розділу XVI Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260, щомісячну премію начальнику розрахункової групи фінансово-економічної служби військової частини НОМЕР_1 молодшому сержанту ОСОБА_1 за червень 2024 року виплатити в розмірі 80 відсотків встановленого розміру щомісячної премії.

Пунктом 8 наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 22.06.2024 № 83 визначено, у відповідності до вимог ст.ст. 3, 5, 7, 10 Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» від 03.10.2019 № 160-IX стягнути з начальника розрахункової групи фінансово-економічної служби військової частини НОМЕР_1 молодшого сержанта ОСОБА_1 заподіяну державі матеріальну шкоду в сумі 247 926,05 (двісті сорок сім тисяч дев`ятсот двадцять шість гривень 05 копійок) з її місячного грошового забезпечення.

Позивачка не погоджується з п.п. 6,7,8 наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 22.06.2024 № 83, що стало підставою для звернення до суду із вказаним позовом.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначення загальних засад проходження в Україні військової служби здійснюється Законом України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 № 2232-ХІІ (далі по тексту - Закон № 2232-ХІІ).

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону № 2232-ХІІ, військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Порядок проходження військової служби, права та обов`язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 2 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон України №2232-ХІІ) передбачено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Сутність військової дисципліни, обов`язки військовослужбовців, а також військовозобов`язаних та резервістів під час проходження навчальних (перевірочних) і спеціальних зборів щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг визначає Дисциплінарний статут Збройних Сил України, затверджений Законом України від 24.03.99 № 551-XIV.

Статут визначає сутність військової дисципліни, обов`язки військовослужбовців, а також військовозобов`язаних та резервістів під час проходження навчальних (перевірочних) і спеціальних зборів щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг.

Усі військовослужбовці Збройних Сил України незалежно від своїх військових звань, службового становища та заслуг повинні неухильно керуватися вимогами цього Статуту.

При цьому, Законом України від 24 березня 1999 року № 548-XIV затверджено Статут внутрішньої служби Збройних Сил України (далі - Статут внутрішньої служби ЗСУ), який визначає загальні права та обов`язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов`язки основних посадових осіб бригади (полку, корабля 1 і 2 рангу, окремого батальйону) та її підрозділів, правила внутрішнього порядку у військовій частині та її підрозділах.

Статутом внутрішньої служби ЗСУ керуються всі військові частини, кораблі, управління, штаби, організації, установи і військові навчальні заклади Збройних Сил України (далі - військові частини). Обов`язки посадових осіб, не зазначені в цьому Статуті, визначаються відповідними порадниками та положеннями.

Статтями 1-2 Статуту визначено, що військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених статутами Збройних Сил України та іншим законодавством України. Військова дисципліна ґрунтується на усвідомленні військовослужбовцями свого військового обов`язку, відповідальності за захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, на їх вірності Військовій присязі.

Частина 4 Статуту зобов`язує кожного військовослужбовця додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги статутів Збройних Сил України, накази командирів; бути пильним, зберігати державну таємницю; додержуватися визначених статутами Збройних Сил України правил взаємовідносин між військовослужбовцями, зміцнювати військове товариство; виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків; не вживати під час проходження військової служби (крім медичного призначення) наркотичні засоби, психотропні речовини чи їх аналоги, а також не вживати спиртні напої під час виконання обов`язків військової служби.

Дія обох Статутів поширюється на військовослужбовців Служби зовнішньої розвідки України, Служби безпеки України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Управління державної охорони України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, органів спеціального призначення з правоохоронними функціями

Порядок проходження військової служби, права та обов`язки військовослужбовців визначаються законами України, положеннями про проходження військової служби відповідними категоріями військовослужбовців, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами (ч.2 ст.3 Статуту внутрішньої служби ЗСУ).

За стан військової дисципліни у з`єднанні, військовій частині (підрозділі), закладі та установі відповідає командир. Інтереси захисту Вітчизни зобов`язують командира постійно підтримувати військову дисципліну, вимагати її додержання від підлеглих, не залишати поза увагою жодного дисциплінарного правопорушення (ч.1 ст.5 Дисциплінарного Статуту).

Частиною 3 статті 5 Дисциплінарного статуту передбачено, що діяльність командира щодо підтримання військової дисципліни оцінюється не кількістю накладених ним дисциплінарних стягнень, а виконанням обов`язків з додержанням вимог законів і статутів Збройних Сил України, повним використанням дисциплінарної влади для наведення порядку і запобігання порушенням військової дисципліни.

Кожний військовослужбовець зобов`язаний сприяти командирові у відновленні та постійному підтриманні порядку й дисципліни (ч.5 ст.5 Статуту).

Пунктом 11 Статуту внутрішньої служби ЗСУ передбачено необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов`язаннями України покладає на військовослужбовців такі обов`язки: - свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок; - бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим; - беззастережно виконувати накази командирів (начальників) і захищати їх у бою, як святиню оберігати Бойовий Прапор своєї частини; - постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов`язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України; - знати й утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, бойову та іншу техніку, берегти державне майно; - дорожити бойовою славою Збройних Сил України та своєї військової частини, честю і гідністю військовослужбовця Збройних Сил України; - поважати бойові та військові традиції, допомагати іншим військовослужбовцям, що перебувають у небезпеці, стримувати їх від вчинення протиправних дій, поважати честь і гідність кожної людини; - бути пильним, суворо зберігати державну таємницю; - вести бойові дії ініціативно, наполегливо, до повного виконання поставленого завдання; - виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни; - додержуватися правил військового вітання, ввічливості й поведінки військовослужбовців, завжди бути одягненим за формою, чисто й охайно.

Кожний військовослужбовець зобов`язаний виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов`язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями (ст.16 Статуту внутрішньої служби ЗСУ).

Відповідно до ст. ст. 45, 48 Дисциплінарного статуту у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов`язків порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов`язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення.

За вчинення адміністративних правопорушень військовослужбовці несуть дисциплінарну відповідальність за цим Статутом, за винятком випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення. За вчинення правопорушень, пов`язаних із корупцією, військовослужбовці несуть відповідальність згідно з Кодексом України про адміністративні правопорушення. У разі вчинення кримінального правопорушення військовослужбовець притягається до кримінальної відповідальності.

Статтею 48 Дисциплінарного статут передбачено, що на військовослужбовців можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення: а) зауваження; б) догана; в) сувора догана; г) позбавлення чергового звільнення з розташування військової частини чи з корабля на берег (стосовно військовослужбовців строкової військової служби та курсантів вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти); ґ) попередження про неповну службову відповідність (крім осіб рядового складу строкової військової служби); д) пониження в посаді; е) пониження у військовому званні на один ступінь (стосовно осіб сержантського (старшинського) та офіцерського складу); є) пониження у військовому званні з переведенням на нижчу посаду (стосовно військовослужбовців сержантського (старшинського) складу); ж) звільнення з військової служби через службову невідповідність (крім осіб, які проходять строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, а також військовозобов`язаних під час проходження навчальних (перевірочних) і спеціальних зборів та резервістів під час проходження підготовки та зборів).

Згідно з ст.84 Дисциплінарного статуту прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини (ст.84 Дисциплінарного статуту).

У той час, статтею ст.85 Дисциплінарного статуту передбачено службове розслідування призначається письмовим наказом командира (начальника), який прийняв рішення притягти військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності. Воно може бути проведено особисто командиром (начальником), доручено військовослужбовцю офіцерського складу, а в разі вчинення правопорушення військовослужбовцем рядового, сержантського (старшинського) складу - також військовослужбовцю сержантського (старшинського) складу.

Заборонено проводити службове розслідування особам, які є підлеглими військовослужбовця, чиє правопорушення підлягає розслідуванню, а також особам - співучасникам правопорушення або зацікавленим у наслідках розслідування. Розслідування проводиться за участю безпосереднього начальника військовослужбовця, який вчинив дисциплінарне правопорушення.

Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення командиром (начальником). У необхідних випадках цей термін може бути продовжено командиром (начальником), який призначив службове розслідування, або старшим командиром (начальником), але не більш як на один місяць.

Якщо під час службового розслідування буде з`ясовано, що правопорушення військовослужбовця містить ознаки кримінального правопорушення, командир військової частини письмово повідомляє про це орган досудового розслідування.

Якщо під час службового розслідування буде з`ясовано, що правопорушення військовослужбовця містить ознаки адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, чи одержано інформацію про вчинення такого правопорушення військовослужбовцем, командир військової частини зобов`язаний у межах своїх повноважень вжити заходів щодо припинення такого правопорушення та негайно письмово повідомити про його вчинення відповідному прокуророві та спеціально уповноваженому суб`єктові у сфері протидії корупції.

Порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України визначається наказом Міністерства оборони України, в інших військових формуваннях, правоохоронних органах спеціального призначення - наказами державних органів, які мають у своєму підпорядкуванні військові формування, утворені відповідно до законів України, правоохоронних органів спеціального призначення, Державної спеціальної служби транспорту, Адміністрації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України.

Статтею 86 Дисциплінарного статуту передбачено, що якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир, який призначив службове розслідування, приймає рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності та визначає вид дисциплінарного стягнення.

Під час накладення дисциплінарного стягнення та обрання його виду враховується: характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, попередня поведінка військовослужбовця, а також тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби.

Дисциплінарне стягнення має бути накладене не пізніше ніж за 10 діб від дня, коли командирові (начальникові) стало відомо про правопорушення, а у разі провадження службового розслідування - протягом місяця від дня його закінчення, не враховуючи часу перебування військовослужбовця на лікуванні або у відпустці. Під час накладення дисциплінарного стягнення командир не має права принижувати гідність підлеглого.

Дисциплінарне стягнення не може бути накладено після шести місяців з дня виявлення правопорушення. До зазначеного строку не зараховується час проведення службового розслідування, перебування військовослужбовця на лікуванні, у відпустці, під вартою, а також час відсутності на службі без поважних причин (ст.87 Дисциплінарного статуту).

Аналіз вищенаведених норм свідчить про те, що під час застосування до військовослужбовця дисциплінарного стягнення та обрання його виду враховується: характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, попередня поведінка військовослужбовця, а також тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби, а притягнення військовослужбовців до матеріальної відповідальності є можливим за умови заподіяння ним прямої дійсної шкоди. При цьому поведінка військовослужбовця має бути протиправною та перебувати у причинному зв`язку з настанням шкоди. Також необхідно встановити вину особи у заподіянні шкоди, яка за формою може бути умисною або вчинення діяння з необережності.

Як свідчать матеріали справи спірні відносини виникли з приводу незаконного нарахування та виплати грошового забезпечення ОСОБА_2 у період з квітня 2023 року по лютий 2024 року, внаслідок чого державі була завдана матеріальна шкода на суму 247926,05 грн.

Так, відповідно до п. 15 Розділу I Порядку виплати грошового забезпечення віи?ськовослужбовцям Зброи?них Сил Украі?ни та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони Украі?ни від 07.06.2018 № 260, грошове забезпечення не виплачується: за час відсутності на службі без поважних причин одну добу і більше.

Військовослужбовцям, які самовільно залишили військові частини або місця служби, виплата грошового забезпечення призупиняється з дня самовільного залишення військової частини або місця служби та поновлюється з дня повернення.

Призупинення та поновлення виплати грошового забезпечення оголошується наказом командира військової частини.

Суд встановив, що відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 10.03.2023 року № 69, матроса ОСОБА_2 , який самовільно залишив дивізіон 10 березня 2023 року, знято з котлового забезпечення за загальновійськовою нормою № 1,2 з 11 березня 2023 року.

Згідно з п. 7 наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 03.04.2023 року № 93 (по стройовій частині), передбачено грошове забещпечення за 22 доби (з 10.03.2023 року по 31.03.2023 року) та щомісячну премію за березень 2023 року матросу ОСОБА_2 не виплачувати.

Про факт отримання вказаних наказів фінансово-економічною службою військової частини НОМЕР_1 свідчать письмові пояснення старшого матроса ОСОБА_7 від 11.04.2024 року та розрахунково-платіжна відомість ВЧ НОМЕР_1 за березень 2023 року.

Суд встановив, що у період з 14.02.2020 року до 14.04.2023 року старший матрос ОСОБА_1 перебувала у відпустці для догляду за дитиною.

Після виходу з відпустки по догляду за дитиною ОСОБА_1 прийняла справи, у тому числі розрахунково-платіжну відомість за березень 2023 року від бухгалтера фінансово-економічної служби військової частини НОМЕР_1 старшого матроса ОСОБА_3 .

Посилання позивачки на формальність процесу прийняття справ суд не приймає до уваги, оскільки позивачка під час прийняття справ мала можливість звернути на це увагу тимчасово виконуючого обов`язки помічника командира дивізіону з фінансово-економічної роботи начальника фінансово-економічної служби військової частини НОМЕР_1 та вимагати належної передачі справ.

В той же час, суд встановив, що з квітня 2023 року позивачка поновила виплату матросу ОСОБА_2 виплату грошового забезпечення.

Згідно з п. 2, п. 8, п. 9 розділу 2 посадової інструкції начальника розрахункової групи фінансово-економічної служби військової частини НОМЕР_1 , затвердженої командиром ВЧ НОМЕР_1 від 01.11.2023 року, начальник розрахункової групи повинен здійснювати перевірку наданих для нарахування грошового забезпечення первинних документів, в частині, що стосується правильності оформлення та відповідності вимогам законодавства та інших нормативно-правових актів; щомісячно до 5 числа витребувати від посадових осіб військової частини документи, що є підставою для нарахування грошового забезпечення військовослужбовців (витяги з наказів, довідки, інші документи, що підтверджують право військовослужбовця на одержання грошового забезпечення). У разі ненадання посадовими особами відповідних документів, невідкладно доповідати про це начальнику фінансово-економічної служби; щомісячно до 7 числа складати роздавальні відомості по нарахуванню грошового забезпечення військовослужбовцям військової частини за відповідний місяць, одноразових видів грошового забезпечення з проведенням відповідних утримань і нарахувань, підписувати їх як виконавець для перевірки та підписання.

Пунктами 3,4 розділу 3 посадової інструкції начальника розрахункової групи фінансово-економічної служби військової частини НОМЕР_1 , затвердженої командиром ВЧ НОМЕР_1 від 01.11.2023 року, начальник розрахункової групи має право витребувати від посадових осіб військової частини документи, необхідні для виконання ним своїх функціональних обов`язків; не приймати до виконання первинні документи, що не відповідають вимогам законодавчих та нормативних актів.

Згідно з п.п. 2, 4 розділу 4 посадової інструкції начальника розрахункової групи фінансово-економічної служби військової частини НОМЕР_1 , затвердженої командиром ВЧ НОМЕР_1 від 01.11.2023 року, начальник розрахункової групи несе відповідальність за неякісне та несвоєчасне виконання посадових обов`язків, бездіяльність або зловживання наданими йому правами - в межах, визначених чинним законодавством України. У разі несвоєчасного та /або неякісного виконання обов`язків начальника розрахункової групи фінансово-економічної служби зменшується розмір місячної премії; за завдання матеріальної шкоди - в межах, визначених діючим законодавством та нормативними документами щодо порядку притягнення до матеріальної відповідальності.

ОСОБА_1 з інструкцією ознайомлена.

Тобто, з огляду на наведені положення посадової інструкції начальника розрахункової групи фінансово-економічної служби військової частини НОМЕР_1 , саме на ОСОБА_1 покладено обов`язок щодо отримання документів, що є підставою для нарахування грошового забезпечення військовослужбовців та складання роздавальних відомостей по нарахуванню грошового забезпечення військовослужбовцям військової частини за відповідний місяць.

При цьому, згідно з приписами посадової інструкції позивачка не просто зобов`язана отримувати документи, що є підставою для нарахування грошового забезпечення, а й перевіряти правильність їх оформлення. Посадовою інструкцією передбачено право ОСОБА_1 не приймати до виконання первинні документи, що не відповідають вимогам законодавчих та нормативних актів.

Таким чином, доводи позивачки щодо ненадання їй копій наказів, згідно з якими матроса ОСОБА_2 визначено таким, що самовільно залишив дивізіон та якому припинено виплату грошового забезпечення, та на те, що отримані нею накази неналежним чином оформлені, суд не приймає до уваги, оскільки обов`язок отримання таких первинних документів та перевірка їх на відповідність вимогам чинного законодавства лежить на позивачці.

Таким чином, суд робить висновок, що оскаржуваний позивачкою пункт 6 наказу командира віи?ськовоі? частини НОМЕР_1 (з основноі? діяльності) від 22.06.2024 № 83, яким за грубе порушення вимог ст. 11 Статуту внутрішньоі? служби Зброи?них Сил Украі?ни, затвердженого Законом Украі?ни від 24 березня 1999 року № 548-XIV, ст. ст. 1-4, 45, 48 Дисциплінарного статуту Зброи?них Сил Украі?ни, затвердженого Законом Украі?ни від 24.03.1999 № 548-XIV, п. 15 Розділу I Порядку виплати грошового забезпечення віи?ськовослужбовцям Зброи?них Сил Украі?ни та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони Украі?ни від 07.06.2018 № 260, незаконне поновлення нарахування та виплати грошового забезпечення ОСОБА_2 в сумі 247 926,05 (двісті сорок сім тисяч дев`ятсот двадцять шість) гривень 05 копіи?ок, на начальника розрахунковоі? групи фінансово-економічноі? служби віи?ськовоі? частини НОМЕР_1 молодшого сержанта ОСОБА_1 накладено дисциплінарне стягнення «СУВОРА ДОГАНА» є правомірним.

Оскільки суд встановив неналежне виконання позивачкою своїх посадових обов`язків, а п. 2 розділу 4 посадової інструкції начальника розрахункової групи фінансово-економічної служби військової частини НОМЕР_1 , затвердженої командиром ВЧ НОМЕР_1 від 01.11.2023 року передбачає зменшення у такому випадку премії ОСОБА_1 , пункт 7 наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 22.06.2024 № 83 є правомірним, а позовні вимоги в цій частині позову є такими, що не належать до задоволення.

Щодо вимоги позивачки про визнання протиправним та скасування окремого положення індивідуального акту, а саме пункт 8 наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 22.06.2024 № 83, яким визначено у відповідності до вимог ст.ст. 3, 5, 7, 10 Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» від 03.10.2019 № 160-IX стягнути з начальника розрахункової групи фінансово-економічної служби військової частини НОМЕР_1 молодшого сержанта ОСОБА_1 заподіяну державі матеріальну шкоду в сумі 247 926,05 (двісті сорок сім тисяч дев`ятсот двадцять шість гривень 05 копійок) з її місячного грошового забезпечення, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 4 статті 1 Закону України "Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі" від 03.10.2019 № 160-IX (далі Закон № 160-IX), матеріальна відповідальність це вид юридичної відповідальності, що полягає в обов`язку військовослужбовців та деяких інших осіб покрити повністю або частково пряму дійсну шкоду, що було завдано з їх вини шляхом знищення, пошкодження, створення нестачі, розкрадання або незаконного використання військового та іншого майна під час виконання обов`язків військової служби або службових обов`язків, а також додаткове стягнення в дохід держави як санкція за протиправні дії у разі застосування підвищеної матеріальної відповідальності.

Прямою дійсною шкодою є збитки, завдані військовій частині, установі, організації, закладу шляхом знищення, пошкодження, створення нестачі, розкрадання або незаконного використання військового та іншого майна, погіршення або зниження його цінності, а також витрати на відновлення чи придбання військового та іншого державного майна замість пошкодженого або втраченого, надлишкові виплати під час виконання обов`язків військової служби або службових обов`язків (пункт 5 статті 1 Закону № 160-ІХ).

Частиною 1 статті 3 Закону № 160-IX передбачено, що підставою для притягнення до матеріальної відповідальності є шкода, завдана неправомірним рішенням, невиконанням чи неналежним виконанням особою обов`язків військової служби або службових обов`язків, крім обставин, визначених статтею 9 цього Закону, які виключають матеріальну відповідальність.

Відповідно до частини 2 вказаної статті умовами притягнення до матеріальної відповідальності є: 1) наявність шкоди; 2) протиправна поведінка особи у зв`язку з невиконанням чи неналежним виконанням нею обов`язків військової служби або службових обов`язків; 3) причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи і завданою шкодою; 4) вина особи в завданні шкоди.

Суд зазначає, що матеріалами справи підтверджено факт неналежного виконання позивачкою своїх посадових обов`язків, що мало наслідком заподіяння державі матеріальної шкоди в сумі 247 926,05 (двісті сорок сім тисяч дев`ятсот двадцять шість гривень 05 копійок).

При цьому, посилання позивачки на наявність підстав для притягнення до матеріальної відповідальності старшого помічника начальника штабу з кадрів і стройової частини військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_6 суд вважає безпідставними, оскільки саме на позивачку покладено обов`язок щодо роздавальні відомості по нарахуванню грошового забезпечення військовослужбовцям військової частини НОМЕР_1 і саме її протиправні дії мали наслідком безпідставну виплату ОСОБА_2 грошового забезпечення.

З урахуванням вищевикладеного, суд робить висновок про відмову у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 .

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно з ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, суд робить висновок, що адміністративний позов ОСОБА_1 до задоволення не належить.

Керуючись ст.ст.2, 3, 6, 8, 9, 73, 74, 75, 76, 77, 94, 173-183, 192-228, 243, 245, 246, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування пункту 6 , пункту 7 та пункту 8 наказу № 83 від 22.06.2024 року, визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії.

Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Позивач ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 ).

Відповідач - Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ).

Повний текст рішення складений та підписаний судом 11 листопада 2024 року, з урахуванням терміну перебування судді у відпустці.

Суддя Н.В. Бжассо

.