Рішення

від 11.11.2024 по справі 420/26824/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/26824/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2024 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого по справі судді Бжассо Н.В.,

розглянув в порядку письмового провадження в м. Одеса за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «МАРЛІН ОДЕСА» до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів № UA500020/2024/000097/2 від 14.07.2024 року, картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500020/2024/000240

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Приватного підприємства «МАРЛІН ОДЕСА» до Одеської митниці, за результатом розгляду якого позивач просить суд:

Визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів № UA500020/2024/000097/2 від 14.07.2024 року;

Визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500020/2024/000240 від 14.07.2024 року.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, що з метою митного оформлення придбаного товару, позивачем було подано до митного органу митну декларацію та інші необхідні документи із визначенням митної вартості товару за першим методом - за ціною договору. Проте, митний орган оформив картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення та прийняв рішення про коригування митної вартості товарів. Позивач вважає прийняте рішення митного органу протиправним та такими що підлягає скасуванню, оскільки винесене з порушенням положень Митного Кодексу України.

Ухвалою суду від 11.09.2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

27.09.2024 року від представника відповідача надійшов відзив на адміністративний позов, згідно з яким Одеська митниця вважає позовні вимоги необґрунтованими, наголошуючи, що у документах, які були надані позивачем до Одеської митниці з митною декларацією, містилися розбіжності, та були відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а також декларантом не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товарів, що у відповідності до п.2 ч.6 ст.54 Митного кодексу України, послугувало підставою для прийняття митним органом рішення про коригування митної вартості товарів, а також відмови у митному оформлені товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.

Від представника позивача надійшла відповідь на відзив на позов.

Представник відповідача надав суду заперечення на відповідь на відзив на позов.

Суд розглянув матеріали справи, всебічно і повно з`ясував всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінив надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності та робить наступні висновки.

20.03.2023 року між ПП «МАРЛІН ОДЕСА» (Покупець) та компанією «FUJIAN RONGJІANG IMP.EXP. CO., LTD», Китай (Продавець) було укладено зовнішньоекономічний договір (контракт) № 20032023, згідно з умовами якого Продавець продає, а Покупець купує товар, що належить Продавцю. Перелік товарів, кількість, ціна, сума зазначаються в інвойсах або проформа інвойсах на кожну партію товару. Інвойси, проформа інвойси є платіжними документами (п. 1.1 Контракту).

Згідно п. 3.2 Контракту умови поставки: вид транспортування вантажу, умови поставки вказуються додатково в інвойсі або проформа інвойсі.

Пунктом 5.1. Контракту передбачено, що оплата товару здійснюються Покупцем наперед, згідно з виставленими рахунками або проформа інвойсами. Оплата товару здійснюється в доларах США (п. 5.2 Контракту).

Відповідно до пункту 8.5. Контракту при його тлумаченні сторони повинні керуватись умовами міжнародних правил Інкотермс.

На підставі підписаного сторонами контракту FUJIAN RONGJІANG IMP.EXP. CO., LTD поставлено ПП «МАРЛІН ОДЕСА» товар (філе вугря смажене заморожене) згідно з інвойсом № RJCG24HA027 від 07.08.2024 року.

Для здійснення митного оформлення товару, 14 липня 2024 р. позивач через ТОВ «БЛЕССКО» подав до Одеської митниці митну декларацію № 24UA500020006400U0. Разом з декларацією були подані: зовнішньоекономічний договір № 20032023 від 20.03.2023 р., проформа-інвойс № RJCG24HA027 від 08.03.2024 р., інвойс № RJCG24HA027 від 07.05.2024 р., пакувальний лист б/н від 08.03.2024 р., банківські платіжні документи № 240311/000244 від 11.03.2024 р., № 240522/000257399 від 22.05.2024 р., № 240531/000259035 від 31.05.2024 р., коносамент (Bill of lading) № 238320750 від 11.05.2024 р., автотранспортну накладну № 8410 від 10.07.2024 р., рахунок передплатний на надання транспортно-експедиційних послуг № А010973 від 08.07.2024 р., довідку про транспортні витрати № 02/08.07.2024 від 08.07.2024 р., договір про надання транспортно-експедиторських послуг №221-ЮГЛ від 17.10.2022 р., договір на автомобільне перевезення № 2911/2022 від 29.11.2022 р., страховий поліс № 13598100220240000115 від 30.04.2024 р., копію митної декларації країни відправлення № 371420240000029812 від 22.04.2024 р. та інші документи, зазначені в графі 44 МД.

За результатами митного оформлення відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товарів № UA500020/2024/000097/2 від 14.07.2024 року та оформив картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500020/2024/000240 від 14.07.2024 року.

В обставинах прийняття Рішення зазначено, що митним органом було проведено аналіз бази даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС та встановлено, що рівень митної вартості оформлених товарів є більшим, ніж заявлено декларантом.

З огляду на рішення про коригування митної вартості товарів № UA500020/2024/000097/2 від 14.07.2024 року, відповідачем були виявлені наступні розбіжності у документах, які були надані позивачем:

1) відповідно до пп. в) п.1 ч.10 ст.58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Проте, у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;

2) відповідно до вимог розділу ІІІ Правил, затверджених наказом МФУ від 24.05.2012 № 599, для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до ч. 2 ст. 53 МКУ подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; - банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; - калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту. Вказані документи для підтвердження числового значення вказаної складової митної вартості до митного оформлення не надано;

3) у довідці про транспортні витрати від 08.07.2024 №02/08.07.2024 відсутнє посилання на договір перевезення вантажу;

4) інвойс №RJCG24HA027 від 07.05.2024 р. не містить посилання на зовнішньоекономічний контракт; умови поставки (CNF) вказані в інвойсі суперечать умовам поставки (СIF) зазначеним в графі 20 ЕМД;

5) згідно п. 5.1 Контракту оплата здійснюється наперед згідно рахункам або проформам інвойсу. Але в наданому інвойсі № RJCG24HA027 від 07.05.2024 р. такі умови відсутні.

Відповідно до ст. 49 Митного кодексу України, (далі МКУ), митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з ч.1 ст.52 МКУ, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VІІІ цього Кодексу та цією главою.

За приписами ч.2 ст.52 МКУ, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

З огляду на ч.1 ст.53 МКУ, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Згідно з ч.1 ст.54 МКУ, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до ч.4 ст.54 МКУ, орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

У відповідності до ч.5 ст.54 МКУ, орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Згідно з ч.6 ст.54 МКУ, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до ч.1 ст.55 МКУ, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Відповідно до ст.57 МКУ, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 (визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів) і 60 (визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 (визначення митної вартості на основі віднімання вартості) Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 (визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.58 МКУ, основний метод визначення митної вартості не застосовується, якщо використані декларантом відомості не підтверджені документально або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Відповідно до ч.2 ст.53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до ч.3 ст.53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Перевіряючи правильність висновків митного органу, судом встановлено наступне.

Щодо тверджень відповідача про коригування митної вартості товарів у зв`язку з відсутністю даних у наданих до митного оформлення позивачем документах щодо складової митної вартості товару як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт пов`язаних з пакуванням, в наслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 6.1. контракту №20032023 від 20.03.2023 року, на підставі якого здійснювалась поставка, визначено, що товар повинен бути доставлений в упаковці, що відповідає особливостям транспортування.

Вказане свідчить про те, що продаж товару та його переміщення разом з упаковкою передбачено умовами контракту, вартість упаковки включається до ціни товару і витрати на упаковку або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних з пакуванням, були понесені не покупцем, а продавцем.

Також, згідно з листом UJIAN RONGJІANG IMP.EXP. CO., LTD від 20.08.2024 року, поставка товару здійснюється на умовах CIF Констанца, Румунія.

Відповідно до приписів правила А.9 CIF Офіційних правил Міжнародної торгової палати для тлумачення торговельних термінів, продавець зобов`язаний нести витрати, пов`язані з діями щодо перевірки товару (такими як перевірка якості, розмірів, ваги, кількості), необхідними для здійснення поставки товару у відповідності зі статтею А.4.

Продавець зобов`язаний за власний рахунок забезпечити пакування товару, необхідне для перевезення товару, яке він організує (за винятком випадків, коли в даній галузі торгівлі прийнято звичайно відвантажувати товари з такими ж характеристиками, що обумовлені договором, без упаковки). Упаковка повинна містити належне маркування.

За таких обставин, при постачанні спірного товару вартість тари та пакування включена до ціни товару, яка вказана в інвойсі і тому, при визначенні складових митної вартості товару, не повинна була додаватись окремо.

При цьому суд враховує правові висновки Верховного Суду викладені у постанові від 18.12.2019 року по справі №160/8775/18 щодо аналогічних спірних правовідносин, в якій Верховний суд зазначив, що відповідно до пп «в» п. 1 ч.10 ст.58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додається вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням, якщо такі витрати (складові митної вартості) не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті. Тобто у разі включення до ціни товару вартості упаковки або пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням, їх вартість не додається при розрахунку митної вартості товару. Отже, за умовами зовнішньоекономічного контракту ціна товару включає в себе вартість пакування, у зв`язку з чим згідно з положеннями пп. «в» п. 1 ч.10 ст.58 МКУ ці витрати не додаються до ціни, що фактично сплачена за товар, при визначені митної вартості.

Щодо доводів митного органу про ненадання позивачем документів для підтвердження числового значення витрат на транспортування, суд зазначає наступне.

Так, разом з митними деклараціями декларантом було подано договір про надання транспортно-експедиційних послуг з перевезення у контейнерах експортно-імпортних та транзитних вантажів № 221-ЮГЛ від 17.10.2022 року, який укладений між позивачем та ТОВ «ЮНАЙТЕД ГЛОБАЛ ЛОДЖИСТИК», а також рахунки на оплату та довідки про транспортні витрати.

Згідно з п. п. 3.1.1, п. п. 3.1.2 п. 3.1 Договору № № 221-ЮГЛ від 17.10.2022 року, Експедитор зобов`язується за дорученням та за рахунок замовника організувати перевезення вантажів на умовах, визначених сторонами, а також, організувати перевезення вантажів на умовах, визначених сторонами, а також, організувати надання інших послуг Замовнику за домовленістю сторін.

Представляти інтереси Замовника у взаємовідносинах з перевізниками, портами, державними органами у зв`язку з перевезенням, перевалкою, транспортно-експедиторським обслуговуванням вантажів Замовника.

Тобто, умовами Договору № 221-ЮГЛ від 17.10.2022 року передбачено право ТОВ «ЮНАЙТЕД ГЛОБАЛ ЛОДЖИСТИК» залучати до виконання обов`язків за контрактом третіх осіб.

Суд встановив, що ТОВ «ЮНАЙТЕД ГЛОБАЛ ЛОДЖИСТИК» укладено такий договір від свого імені на користь позивача з ТОВ «Автосервис» а саме: від 29.11.2022 року № 2911/2022.

Також, позивач надав довідку про транспортні витрати від 08.07.2024 року № 02/08.07.2024р., рахунок передплатний № А010973 від 08.07.2024 року.

Відповідно до довідки ТОВ ЮНАЙТЕД ГЛОБАЛ ЛОДЖИСТІК» про транспортні витрати № 02/08.07.2024 від 08.07.2024 р., вартість перевезення вантажу транспортним засобом державний номер НОМЕР_1 /ВН0102ХН з м.Констанца (Румунія) до м. Орлівка (прикордонний перехід, Україна) становить 65 000,00 грн.

Згідно з офіційними правилами тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати Інкотермс поставка товару на умовах CIF ("вартість, страхування, фрахт") покладає на продавця обов`язок оплатити фрахт, необхідний для доставки товару в зазначений порт призначення, та обов`язок за свій рахунок здійснити витрати на страхування товару, тоді як у покупця відсутній обов`язок на укладення договору перевезення та страхування (пункти А.3, Б.3 умов поставки CIF за Інкотермс).

Таким чином, витрати на перевезення товару з Китаю до порту Констанца, Румунія були здійснені Продавцем, тобто є вже включеними до ціни товару та визначені у загальній сумі інвойсу № RJCG24HA027 від 07.05.2024 року, а отже додатково до митної вартості не додаються, а витрати на перевезення, які поніс Покупець з Констанци, Румунія до митного кордону України (прикордонний перехід у м. Орлівка), додатково додані до фактурної вартості товару.

Щодо посилань на те, що у довідці про транспортні витрати від 08.07.2024 №02/08.07.2024 відсутнє посилання на договір перевезення вантажу та інвойс №RJCG24HA027 від 07.05.2024 року не містить посилання на зовнішньоекономічний контракт, суд зазнає, що вказані зауваження не впливають на числові значення митної вартості товару. Надані довідка та інвойс містять достатньо відомостей, які дають можливість ідентифікувати поставку товару за вказаним договорами.

Щодо зазначення у інвойсі умови поставки CNF, то продавець листом від 20.08.2024 р. підтвердив про допущену описку, та зазначив, що умовами поставки є CІF згідно Інкотермс.

На підтвердження того, що товар було відправлено продавцем саме на умовах поставки CІF згідно Інкотермс, свідчить поданий до митного оформлення страховий поліс № 1359810022024000115, оформлений на продавця. Адже саме умови CІF згідно Інкотермс вимагають від продавця страхування товару.

Щодо відсутності у інвойсі умов оплати, які зазначені у п. 5.1. Контракту суд зазначає, що виставлений Продавцем інвойс містить умови оплати (terms of payment) T/T. Суд враховує пояснення позивача, що вказана абревіатура означає звичайний банківський переказ - Telegraphic Transfer (T/T). Цей термін у міжнародній практиці використовують для переказу коштів на умовах передплати, що повністю співпадає з пунктом п. 5.1. Контракту.

Щодо витребування митним органом додаткових документів, суд зазначає, що Верховний Суд у постанові від 13.10.2021 р. у справі № 804/15600/15 наголосив, що витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

У цій поставної Верховний Суд звернув увагу, що витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитися в правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України.

З урахуванням того, що позивачем надані документи, які підтверджують, на думку суду митну вартість товару, що заявлена у митній декларації, вимога щодо надання додаткових документів і посилання на ненадання таких документів, як на підставу для відмови у митному оформленні товару, за заявленою позивачем митною вартістю, є безпідставними.

Посилання відповідача в рішенні про коригування митної вартості товару на відомості з баз даних ЄАІС не є доказом заниження митної вартості товарів в разі наявності у декларанта усіх документів, які підтверджують обґрунтованість заявленої митної вартості товару за ціною договору та не мають розбіжностей, які б не давали можливість визначити вартість товару.

З огляду на вищевикладене, суд робить висновок, що встановлені відповідачем недоліки щодо розбіжностей у документах, що були надані позивачем є безпідставними та, відповідно, рішення про коригування митної вартості, що прийняте на підставі встановлених відповідачем розбіжностей, є таким, що належать до скасування.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно з ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З урахуванням викладеного, суд робить висновок, що відповідач по справі прийняв рішення про коригування митної вартості товарів № UA500020/2024/000097/2 від 14.07.2024 року, картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500020/2024/000240 за відсутністю обґрунтованих підстав вважати заявлені позивачем відомості про митну вартість товарів неповними, недостовірними чи з розбіжностями, у зв`язку з чим, під час здійснення митного контролю правильності визначення позивачем митної вартості товарів, діяв у спосіб, що не відповідає вимогам Митного кодексу України, застосувавши другорядний метод визначення митної вартості товару, за наявності законних підстав для застосування основного методу за ціною договору.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судом встановлено, що за звернення до суду із зазначеним адміністративним позовом позивач сплатив судовий збір у розмірі 13986,34 грн., який має бути стягнутий з відповідача на його користь.

Таким чином, суд робить висновок, що адміністративний позов ПП «МАРЛІН ОДЕСА» належить до задоволення.

Керуючись ст.ст.2, 3, 6, 8, 9, 73, 74, 75, 76, 77, 94, 139, 205, 243, 245, 246, 255, 257-262, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Задовольнити адміністративний позов Приватного підприємства «МАРЛІН ОДЕСА» до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів № UA500020/2024/000097/2 від 14.07.2024 року, картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500020/2024/000240.

Визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів № UA500020/2024/000097/2 від 14.07.2024 року.

Визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500020/2024/000240 від 14.07.2024 року.

Стягнути з Одеської митниці (вул. Лип Івана та Юрія, 21-А, м. Одеса, 65078, код ЄДРПОУ ВП 44005631) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Приватного підприємства «МАРЛІН ОДЕСА» (код ЄДРПОУ 43206156) понесені судові витрати у розмірі 13986,34 грн. (тринадцять тисяч дев`ятсот вісімдесят шість гривень тридцять чотири копійки).

Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Позивач Приватне підприємство «МАРЛІН ОДЕСА» (код ЄДРПОУ 43206156; вул. Базарна, буд. 49, кв.3, м. Одеса, Одеська обл., 65048).

Відповідач Одеська митниця (вул. Івана та Юрія Лип, 21-а, м. Одеса, 65078, код ЄДРПОУ 44005631).

Повний текст рішення складений та підписаний судом 11 листопада 2024 року, з урахуванням перебування судді у відпустці.

Суддя Н.В. Бжассо