Справа № 420/28415/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 листопада 2024 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Дубровної В.А., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Державної установи Одеський слідчий ізолятор про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,
встановив:
І. Зміст позовних вимог
До суду звернувся адвокат Мандрик Владислав Володимирович, діючий в інтересах ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ) із позовною заявою до Державної установи «Одеський слідчий ізолятор» (далі відповідач), в якій просить:
- визнати протиправною бездіяльність Державної установи «Одеський слідчий ізолятор» щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022, за період з 11.03.2022 року до 31.05.2022 у розмірі 30000 гривень щомісячно.
- зобов`язати Державну установу «Одеський слідчий ізолятор» здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди у розмірі 30000 грн, передбаченою постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022, за період з 11.03.2022 до 31.05.2022 року, з урахуванням фактично виплачених сум.
ІІ. Позиція сторін
На обґрунтуванні позовних вимог представник позивача вказує, що згідно витягу із наказу від 11.08.2023 року №157/ОС-23 позивача звільнено з військової служби. Згідно до довідки про грошове забезпечення позивачу за період з 2022 року по 2023 року виплачено винагороду у сумі 24234,16 грн. При цьому, додаткова винагорода позивача за фактичний час несення служби, розрахована у годинах з урахуванням роз`яснення, викладеного у листі Міністерства юстиції України № 38144/16.3.2/32-22 від 20.05.2022. Проте, покликаючись на пункт 1 постанови Кабінету Міністрів України від 22.03.2022 № 350 «Про внесення зміни до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168» у період з 11.03.2022 до 31.05.2022 року стверджує, що позивач мав право на отримання додаткової винагороди в розмірі 30 000 грн щомісячно. При цьому, лист Міністерства юстиції України № 38144/16.3.2/32-22 від 20.05.2022 є має рекомендаційний характер, а тому застосуванню до спірних правовідносин підлягає постанова Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» у відповідній редакції, що діяла на час їх вимкнення. Вважаючи вказану бездіяльність відповідача протиправною, позивач звернувся з даним позовом до суду.
01.11.2023 року до суду від відповідача надійшов відзив на позов, яким заперечує проти задоволення позову, вказуючи, що згідно з наказом Міністерства юстиції України №925/5 від 28.03.2018 року грошове забезпечення співробітників Державної кримінально-виконавчої служби України складається" з основних і додаткових його видів та виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України. У первинній редакції постанови Кабінету Міністрів України №168 розмір додаткової винагороди для співробітників ДКВС України, крім тих із них, які беруть безпосередню участь у бойовик діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, був визначений у фіксованому розмірі -30000 гривень щомісячно. Водночас, з урахуванням змін до постанови №168, внесених Кабінетом Міністрів України постановою від 07.07.2022 №793, розмір цієї додаткової винагороди визначений у граничному розмірі «до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць». Проте в обох зазначених постановах. Кабінету Міністрів України (№168 і №793) передбачено, що вони набирають чинності з; дня їх опублікування та застосовуються з 24 лютого 2022 року. Зміст внесених постановою Кабінету Міністрів України від 07.07.2022 №793 змін до постанови №168 в частині визначення розміру додаткової винагороди «до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць» замість « 30000 гривень щомісячно» не свідчить про те, щоб такі зміни вплинули на розмір додаткової винагороди, адже за загальним правилом заробітна плата (грошове забезпеченні) виплачується щомісячно за фактично відпрацьований час, тому визначена Кабінетом Міністрів України «пропорційність» із прив`язкою до місячного періоду фактично передбачає виплату додаткової винагороди в розмірі 30000 гривень на місяць за умови відпрацювання норми робочого часу відповідного місяця. Вказані зміни у правовому регулюванні спірних правовідносин не змінили обсягу права позивача на отримання додаткової винагороди в розмірі до 30000,00 грн. на місяць.
ІІІ. Процесуальні дії у справі.
Ухвалою суду від 20 жовтня 2023 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, якою передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Враховуючи, що від сторін не надходило клопотань про розгляд справи в судовому засіданні, суд розглядає дану справу за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
IV. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
ОСОБА_2 проходила службу в ДУ «Одеський слідчий ізолятор» з 25.11.2008 року по 11.08.2023 року, що підтверджується трудовою книжкою серії НОМЕР_1 (а.с.11 зв.с.)
Наказом начальника ДУ «Одеський слідчий ізолятор» від 11.08.2023 року № 157/ОС-23 звільнено за пунктом 7 (за власним бажанням) частини 1 статті 77 Закону України Про Національну поліцію старшого прапорщика внутрішньої служби ОСОБА_2 молодшого інспектора І категорії відділу режиму і охорони зміни № 3 ДУ «Одеський слідчий ізолятор» з 11 серпня 2023 року. (а.с. 9)
07.09.2023 року представник позивача звернувся із адвокатським запитом до ДУ «Одеський слідчий ізолятор» з вимогою надати інформацію щодо причин невиплати додаткової грошової винагороди в розмірі 30 000 грн. щомісячно у період з 01.03.2022 по 31.05.2022 року згідно постанови КМУ № 168 від 28.02.2022 року (а.с. 14)
19.09.2023 року ДУ «Одеський слідчий ізолятор» листом за вих.№5/11-16875 повідомило адвоката позивача, що 23.05.2023 року отримано лист Департаменту з питань виконання кримінальних покарань від 23.05.2022р та листа Міністерства юстиції України від 20.05.2022р щодо виплати винагороди за період з 24.02.2022р по 25.04.2022р відповідно до вимог постанови КМУ №168 від 28.02.2022р "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейських та їх сім?ям під час дії воєнного стану"(із змінами). Розмір додаткової винагороди особам рядового і начальницького складу, які несуть службу в органах і установах, визначається пропорційно та виплачується за фактичний час несення служби, розрахований у годинах, в розрахунковому місячному періоді проходження служби(24 години на добу). Так, ОСОБА_1 нараховано та виплачено винагороду згідно постанови № 168 від 28.02.2022 року в сумі 24603,21 грн. Згідно витягу з наказу ДУ "Одеський слідчий ізолятор" № 63 від 14.03.2022 року ОСОБА_1 знаходилася на лікарняному і відповідно службу не проходила. Додатком до цього листа є Довідка про виплачені суми винагороди, витяг з наказу про перебування співробітників установи на лікарняному №63/ОС-22 від 14.03.2022 та лист Міністерства юстиції України №38144/16.3.2 від 20.05.2022 р (а.с. 15)
Згідно Довідки ДУ «Одеський слідчий ізолятор» про виплачені суми винагороди, виданої ОСОБА_1 , то за період 2022 по 2023 рік нараховано та сплачено винагороду відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 р., у т.ч. за березень-травень в сумі 24 234,16 грн. (а.с13 зв.с.).
Вважаючи протиправною бездіяльністю відповідача щодо не проведення нарахування та виплати додаткової винагороди у повному розмірі згідно із Постановою № 168, позивач звернувся до суду з даним позовом за захистом своїх прав.
V. Норми права, які застосував суд.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові основи організації та діяльності Державної кримінально-виконавчої служби України, її завдання та повноваження визначає Закон України №2713-IV від 23.06.2005 «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» (далі - Закон № 2713-IV), зокрема,
- Державна кримінально-виконавча служба України відповідно до закону здійснює правозастосовні та правоохоронні функції і складається з центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, його територіальних органів управління, кримінально-виконавчої інспекції, установ виконання покарань, слідчих ізоляторів, воєнізованих формувань, навчальних закладів, закладів охорони здоров`я, підприємств установ виконання покарань, інших підприємств, установ і організацій, створених для забезпечення виконання завдань Державної кримінально-виконавчої служби України. ( частина перша статті 6 Закону №2713-IV)
- до персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України належать особи рядового і начальницького складу (далі - особи рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби), спеціалісти, які не мають спеціальних звань, та інші працівники, які працюють за трудовими договорами в Державній кримінально-виконавчій службі України (далі - працівники кримінально-виконавчої служби). ( частина перша статті 14 Закону №2713-IV)
- служба в Державній кримінально-виконавчій службі України є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України. Час проходження служби в Державній кримінально-виконавчій службі України зараховується до страхового стажу, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби відповідно до закону. ( частина друга статті 14 Закону №2713-IV)
- умови грошового і матеріального забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплата праці працівників кримінально-виконавчої служби визначаються законодавством і мають забезпечувати належні матеріальні умови для комплектування Державної кримінально-виконавчої служби України висококваліфікованим персоналом, диференційовано враховувати характер і умови служби чи роботи, стимулювати досягнення високих результатів у службовій та професійній діяльності і компенсувати персоналу фізичні та інтелектуальні затрати (частина друга статті 23 Закону №2713-IV).
- на осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби поширюється соціальний захист поліцейських, визначений Законом України «Про Національну поліцію», а також порядок і умови проходження служби, передбачені для поліцейських. Умови і розміри грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників кримінально-виконавчої служби визначаються Кабінетом Міністрів України. ( частина п`ята статті 23 Закону №2713-IV).
- фінансування діяльності Державної кримінально-виконавчої служби України здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України та інших джерел, передбачених законом. (частина перша статті 24 Закону №2713-IV).
З метою визначення порядку та умов виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України наказом Міністерства юстиції України від 28.03.2018 № 925/5 затверджено Порядок виплати грошового забезпечення та компенсаційних виплат особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України (далі - Порядок №925/5).
- грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення. ( пункт 3 розділу І Порядку № 925/5) визначено, що
- грошове забезпечення виплачується особам рядового і начальницького складу, які займають штатні посади в Департаменті з питань виконання кримінальних покарань, міжрегіональних управліннях з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції, органах пробації, установах виконання покарань, слідчих ізоляторах, воєнізованих формуваннях, навчальних закладах та закладах охорони здоров`я, на підприємствах установ виконання покарань, інших підприємствах, в установах і організаціях, створених для забезпечення виконання завдань Державної кримінально-виконавчої служби України. ( абзац перший пункту 4 розділу І Порядку №925/5)
У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-IX, на всій території України введений воєнний стан.
Одночасно із введенням воєнного стану Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №65/2022 «Про загальну мобілізацію», затвердженим Законом України від 03 березня 2022 року №2105-IX, оголошено про проведення загальної мобілізації.
Воєнний стан та загальна мобілізація на території України діяли на час виникнення спірних правовідносин і тривають й на сьогодні.
На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та №69/2022 «Про загальну мобілізацію» Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» ( далі Постанова № 168), якою, зокрема
- установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників). ( пункт 1 Постанови № 168)
- дана постанова набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 24 лютого 2022 року. ( пункт 5 Постанови № 168)
Постановою Кабінету Міністрів України від 22 березня 2022 року № 350 до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України № 168 внесено зміни шляхом доповнення абзацу першого після слів «та поліцейським» словами «а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми «єПідтримка»».
При цьому, пунктом 2 цієї постанови передбачено, що ця постанова набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 24.02.2022.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України №204-р від 06.03.2022 «Про затвердження переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога застрахованим особам в рамках Програми «єПідтримка»» затверджено перелік адміністративно-територіальних одиниць, на території яких платникам єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку на відповідній території, може надаватися допомога в рамках Програми «єПідтримка» згідно з додатком, до якого включено, серед інших, і Одеську область.
У подальшому, постановою Кабінету Міністрів України № 754 від 01.07.2022 до Постанови №168 були внесені зміни, відповідно до яких в абзаці 1 пункту 1 слова «які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми «єПідтримка» замінити словами «які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні)».
Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України №754 від 01.07.2022 встановлено, що ця постанова набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 01.06.2022.
VI. Оцінка суду
З огляду на вищевказані нормативно-правові акти, в умовах тривалого до тепер воєнного стану в Україні й на виконання указів Президента України щодо введення воєнного стану Уряд ухвалив постанову «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та сім`ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022р. № 168 № 168, до якої в подальшому неодноразово вносились зміни, які стосувалися певних аспектів виплачування додаткової винагороди, передбачених цією Постановою, у т.ч. щодо осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми «єПідтримка.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами, позивачка у спірний період з 11.03.2022 року до 31.05.2022 проходила службу в ДУ «Одеський слідчий ізолятор».
При цьому, згідно наказу ДУ «Одеський слідчий ізолятор» від 14.03.2022 року за № 63/ОС-22 у період з 17.02.2022 по 09.03.2022 року перебувала на лікарняному та до служби приступила 11.03.2022 року. ( а.с. 16)
Відповідно до Довідки ДУ «Одеський слідчий ізолятор» б/н та дати, позивачка отримала додаткову винагороду відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 за березень-травень в сумі 24 234,16 грн., яка була нарахована, з урахуванням роз`яснень, викладених в листі Міністерства юстиції України від 20.05.2022 №38144/16.3.2/32-22, а саме пропорційно фактичному часу несення службу, розрахованому у годинах, в розрахунковому ( у годинах) місячному періоді проходження служби ( 24 години на добу).
Позивач не погоджується з вказаним розрахунком та вважає, що протягом спірного періоду з 11.03.2022 року до 31.05.2022 вона має право на щомісячну додаткову винагороду в сумі 30 000 грн., передбаченої пунктом 1 постанови КМУ від 28.02.2022р № 168, в редакції постанови КМУ від 22 березня 2022 року № 350.
Суд погоджується з вказаною позицією позивача, оскільки постанова Кабінету Міністрів України №168, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, гарантувала ОСОБА_2 , яка проходить службу у званні старшого прапорщика внутрішньої служби, виплату додаткової винагороди в розмірі 30 000,00 гривень на місяць особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми «єПідтримка».
Як зазначалось вище, розпорядженням Кабінету Міністрів України №204-р від 06.03.2022 «Про затвердження переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога застрахованим особам в рамках Програми «єПідтримка», Одеська область (без визначення окремих територіальних громад та населених пунктів) була включена до Переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких платникам єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку на відповідній території, може надаватися допомога в рамках Програми «є Підтримка».
Щодо покликання відповідача на лист Міністерства юстиції України від 20.05.2022 №38144/16.3.2/32-22, надані ним роз`яснення щодо визначення та виплати додаткової винагороди, визначеної постановою КМУ № 168, то мають рекомендаційний характер та суперечать редакції пункту 1 Постанова №168, чинній у спірній період.
З урахуванням встановлених обставин та наявних у справі доказів, суд дійшов висновку, що в межах даних спірних правовідносин, має місце порушення прав позивача, пов`язаних з неотриманням в повному обсязі щомісячної додаткової виплати в розмірі 30000,00 грн., передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» у період з 11.03.2022 по 31.05.2022 р. (ураховуючи внесені зміни постановою Кабінету Міністрів України №754 від 01 липня 2022 року).
Суд зазначає, що протиправна бездіяльність - це зовнішня форма поведінки (діяння) цього органу, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.
За загальним правилом діями суб`єкта владних повноважень є сукупність вчинків здійснених у межах наданих чинним законодавством повноважень.
Отже, під протиправними діями суб`єкта владних повноважень слід розуміти активну форму поведінки, пов`язану з виконанням дій, які такий суб`єкт не мав права вчинювати відповідно до його повноважень, за відсутності обставин, з якими пов`язана необхідність вчинення певної дії або з порушенням процедури.
З огляду на встановлені обставини, суд вважає помилковою позицією позивача, що у даних спірних правовідносинах мала місце "протиправна бездіяльність", оскільки нарахування позивачу щомісячної додаткової виплати у розмірі, відмінному від норм чинного законодавства, є протиправними діями.
Статтею 9 КАС України передбачено що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень
Відтак, суд вважає за необхідне вийте за межі позовних вимог та визнати протиправними дії відповідача щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022, за період з 11.03.2022 року до 31.05.2022 у розмірі 30000 гривень щомісячно.
Відповідно до пункту 23 частини 1 статі 4 КАС України похідна позовна вимога - вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
З метою відновлення порушеного права позивача похідна позовна вимога підлягає задоволенню шляхом зобов`язання відповідача здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди у розмірі 30000 грн, передбаченою постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022, за період з 11.03.2022 до 31.05.2022 року, з урахуванням фактично виплачених сум.
У контексті оцінки інших доводів сторін звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах "Проніна проти України" (пункт 23) та " Серявін та інші проти України" (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
VII. Висновок суду
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).
Згідно зі статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності оскаржуваних дій та бездіяльності, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги підлягають задоволенню.
VIIІ. Розподіл судових витрат
Пунктом 1 частини 1 статті 5 Закону України Про судовий збір від 8 липня 2011 року № 3674-VI встановлено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, то розподіл судових витрат відповідно до ст. 139 КАС України не здійснюється.
Як встановлено судом, позивачем сплачено судовий збір в сумі 1073,60 грн., що підтверджується платіжними документами від 17.10.2023 на суму 1073,60 грн (а.с.17 зв.с.)
При цьому, суд роз`яснює, що пунктом 1 частини 1 статті 7 вказаного Закону України Про судовий збір від 8 липня 2011 року № 3674-VI визначено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України,
вирішив
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Державної установи «Одеський слідчий ізолятор» (дор. Люстдорфська, буд. 11, м. Одеса, 65059, ЄДРПОУ 08564162) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправними дії Державної установи «Ізмаїльський слідчий ізолятор» щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» у розмірі 30000,00 грн. щомісячно за період з 11.03.2022 до 31.05.2022.
Зобов`язати Державну установу «Ізмаїльський слідчий ізолятор» нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду у розмірі 30 000,00 грн. щомісячно, передбаченою постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» за період з 11.03.2022 до 31.05.2022, з урахуванням раніше виплачених сум.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя В.А. Дубровна
Суд | Одеський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 11.11.2024 |
Оприлюднено | 21.11.2024 |
Номер документу | 123120782 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо |
Адміністративне
Одеський окружний адміністративний суд
Дубровна В.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні