Рішення

від 18.11.2024 по справі 159/6081/24

КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 159/6081/24

Провадження № 2/159/1539/24

КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

18 листопада 2024 року м. Ковель

Ковельський міськрайонний суд Волинської області в складі :

головуючого - судді Денисюк Т.В.

за участю секретаря судового засідання Пустової А.Ф.

розглянувши у відритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя,

в с т а н о в и в:

У вересні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до ОСОБА_2 з позовом про поділ спільного майна подружжя і просила визнати за нею право власності на 1/2 частину житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтуванні позову ОСОБА_1 зазначає, що з 09.06.2006 по 22.05.2017 перебувала в шлюбі з ОСОБА_2 В шлюбі подружжя на земельній ділянці на АДРЕСА_1 побудувало житловий будинок загальною площею 120,9 кв. м., житловою площею 44,8 кв. м. Вважає дане нерухоме майно спільною сумісною власністю подружжя та просить провести його поділ шляхом визнання за нею права власності на 1/2 ідеальної частини без поділу в натурі.

Відповідач відзив на позовну заяву не подав.

На підставі частини четвертої статті 274 Цивільного процесуальногокодексу України(далі-ЦПК України)суд визначив розглядати справу за правилами загального позовного провадження.

Позивач та її представник в судове засідання не з`явилися, у заяві від 12.11.2024 адвокат Клімук Н.А. клопотала про розгляд справи у відсутності сторони позивача, позовні вимоги підтримала в повному обсязі, щодо ухвалення заочного рішення не заперечила.

Належним чином повідомлений відповідач в судове засідання не з`явився (рекомендоване зворотне повідомлення Укрпошти про вручення поштового відправлення № 06002988691 17).

Враховуючи згоду позивача, керуючись статтею 280 ЦПК України, суд ухвалив проводити заочний розгляд справи.

У відповідності до частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального засобу не здійснювалось.

Згідно з частиною п`ятою статті 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Суд, дослідивши письмові докази у справі, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову з огляду на таке.

09.06.2006 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був укладений шлюб. Рішенням Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 22.05.2017 у справі №159/1507/17 шлюб між сторонами розірваний.

Сторони є батьками трьох неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 15.12.2006, серії НОМЕР_2 від 14.10.2011, серії НОМЕР_3 від 11.11.2015 відповідно).

В особистій приватній власності ОСОБА_2 перебуває земельна ділянка для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 1808 кв.м., з кадастровим номером 0722181800:01:001:0165, на АДРЕСА_1 . Право власності виникло на підставі рішення Доротищенської сільської ради №21/9-1 від 21.04.2008 (Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯД №293608 від 29.12.2008).

05.02.2016 Управлінням державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області зареєстроване подане ОСОБА_2 повідомлення серії ВЛ062160360844 про початок будівництва на зазначеній земельній ділянці житлового будинку з господарськими будівлями.

Право власності на побудований житловий будинок зареєстроване за відповідачем ОСОБА_2 (реєстраційний номер об`єкта 1132367807221), що підтверджено Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 394199684 від 10.09.2024.

За даними технічного паспорту житловий будинок загальною площею 120,9 кв.м. складається з коридору площею 5,4 кв.м., коридору площею 17,6 кв.м., санвузла площею 5,5 кв.м., паливної площею 12,7 кв.м., гаража площею 19,3 кв.м., кімнати площею 24,7 кв.м., кімнати площею 20,1 кв.м., кухні площею 15,6 кв.м., прибудови і господарських будівель.

Ринкова вартість об`єкту вцілому становить 306 000,00 гривень.

За змістом частини першої статті 60 Сімейного кодексу України (далі СК) та частини третьої статті 368 ЦК України основою майнових відносин подружжя є положення про те, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу); вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Презумпція спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу, може оспорюватись. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.

Така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.11.2018 у справі 372/504/17 та постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 06.02.2018 у справі № 235/9895/15-ц, від 05.04.2018 у справі № 404/1515/16-ц.

Факт будівництвата набуттяправа власностіспірного житловогобудинку підчас перебуванняу шлюбнихвідносинах зпозивачкою,відповідач ОСОБА_2 не оспорив,томупрезумпція спільного майна подружжя не спростована.

Поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, визначеними у статтях 69-72 СК України та статті 372 ЦК України.

Так, частиною першою статті 70 СК України передбачено, що у разі поділу майна (виділу частки з нього), що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Відповідно довимог статті71СК Українимайно,що єоб`єктом праваспільної сумісноївласності подружжя,ділиться міжними внатурі. Якщо дружина та чоловік не домовились про порядок поділу майна, спір може бути вирішено судом.

У разі коли неподільні речі не можуть бути реально поділені між подружжям відповідно до їх часток, суд визнає ідеальні частки подружжя в цьому майні без його реального поділу.

В силу статті 355, частини третьої статті 372 ЦК України після поділу майна між подружжям право спільної сумісної власності припиняється, об`єкт належить сторонам вже на праві спільної часткової власності.

Таким чином, враховуючи, що спірний житловий будинок було набуто сторонами за час шлюбу в інтересах сім`ї і він є об`єктом спільної сумісної власності подружжя, суд доходить висновку про його поділ між сторонами, виходячи з правил рівності часток подружжя в спільному майні.

Доказів на підтвердження тієї обставини, що частка відповідача в майні більша, матеріали справи не містять і такі стороною відповідача в силу статті 81ЦПК України суду не надані. Підстави для відступлення від принципу рівності часток подружжя в спільному будинку відсутні.

Отже, кожна із сторін має у праві власності на будинок ідеальну частку в розмірі 1/2, а тому позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Позивач вимогу про поділ земельної ділянки не ставить, а тому суд, враховуючи принцип диспозитивності цивільного судочинства, розглядає справу в межах заявлених нею позовних вимог.

Відповідач заяву про застосування строку позовної давності не подав, однак враховуючи ухвалення у справі заочного рішення, суд вважає необхідним обговорити це питання.

Статтями 256-257,261ЦК України визначено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

У частинідругій статті 72СК України та пункті 15 постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни №11від 21.12.2007«Про практикузастосування судамизаконодавства прирозгляді справпро правона шлюб,розірвання шлюбу,визнання йогонедійсним таподіл спільногомайна подружжя» визначено, що до вимоги про поділ майна, заявленої після розірвання шлюбу, застосовується позовна давність у три роки. Позовна давність обчислюється від дня, коли один із співвласників дізнався або міг дізнатися про порушення свого права власності.

Неподання позову про поділ майна, у тому числі до спливу трьох років з дня розірвання шлюбу, за відсутності доказів, які б підтверджували заперечення права одного з подружжя на набуте у період шлюбу майно, зареєстроване за іншим подружжям, не може свідчити про порушення права і вказувати на початок перебігу позовної давності (постанова Верховного Суду України від 23.09.2015 у справі № 6-258цс15).

Початок позовної давності для вимоги про поділ спільного майна подружжя, шлюб якого розірвано, обчислюється не з дати прийняття постанови державного органу РАЦС (статті 106,107 СК України) чи з дати набрання рішенням суду законної сили (статті 109,110 СК України),а віддня,коли одиніз співвласниківдізнався абоміг дізнатисяпро порушеннясвого прававласності (частинадруга статті72 СК України).

Строк позовної давності обчислюється від дня, коли один із співвласників дізнався або міг дізнатись про порушення свого права, тобто з моменту виникнення спору між ними.

Аналогічні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 13.02.2020 у справі № 320/3072/18, від 04.07.2018 у справі №584/1319/16-ц, від 06.11.2019 у справі № 203/304/17.

Як вказала у позовній заяві ОСОБА_1 , у неї з відповідачем існували домовленості щодо володіння спільним майном після розірвання шлюбу, про порушення своїх прав вона дізналась лише квітні-травні 2024 року, коли відповідач почав погрожувати зняти її з реєстрації місця проживання без її відома, після чого вона звернулася до адвоката, який розпочав процедуру оформлення матеріалів позову. Про дану обставину свідчить долучена до матеріалів справи відповідь ГУ Держгеокадастру у Волинській області на адвокатський запит від 24.08.2024 про надання копії Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯД №293608, виданого на ім`я відповідача.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що позивачем строк звернення до суду із даним позовом не пропущений.

Судові витрати, відповідно до статті 141 ЦПК України, підлягають стягненню з відповідача в користь позивача.

Керуючись статтями 4, 12, 13, 81, 141, 258, 263, 265, 268, 280, 288 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити.

В порядкуподілу спільноїсумісної власностіподружжя,визнати заОСОБА_1 та ОСОБА_2 , за кожним, право власності на 1/2 частину житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 120,9 кв.м., житловою площею 44,8 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта 1132367807221).

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 3060 (три тисячі шістдесят) гривень.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складання.

Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене в день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення рішення може бути оскаржене відповідачем до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржене позивачем безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування сторін:

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Повне судове рішення складене 18.11.2024.

ГоловуючийТ. В. ДЕНИСЮК