Ухвала

від 19.11.2024 по справі 357/525/24

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 357/525/24

Провадження № 2/357/1345/24

У Х В А Л А

про залишення позову без розгляду

19 листопада 2024 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючий суддя Цукуров В.П.,

секретар судового засідання Чайка О.В.,

за участю представника відповідача адвоката Погорілого В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №1 в місті Біла Церква Київської області за правилами загального позовного провадженняцивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Друга білоцерківська державна нотаріальна контора про визнання заповіту недійсним,

В С Т А Н О В И В:

У січні 2024 року ОСОБА_1 (далі «Позивач») через свого представника звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 (далі «Відповідач»), третя особа - Друга білоцерківська державна нотаріальна контора (далі «Третя особа») про визнання заповіту недійсним (т.1 а.с. 1-3).

08.02.2024 року ухвалою суду було відкрито провадження у даній справі, постановлено провести її розгляд за правилами загального позовного провадження (т.1 а.с. 39-40).

18.06.2024 року ухвалою суду було задоволено частково клопотання представника позивача про витребування доказів та витребувано у Другої Білоцерківської державної нотаріальної контори оригінал нотаріальної справи за фактом посвідчення заповіту, складеного від імені ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , посвідченого державним нотаріусом Другої Білоцерківської державної нотаріальної контори 19.03.2013 року та зареєстрованого в реєстрі за №2-842. Клопотання про витребування інших доказів було залишено без задоволення (т.1 а.с. 198-200).

23.07.2024 року ухвалою суду у задоволенні заяви представника позивача про призначення судової почеркознавчої експертизи по даній справі було відмовлено (т.1 а.с. 222-224).

23.07.2024 року ухвалою суду було закрито підготовче провадження по даній справі та призначено її до судового розгляду по суті (т.1 а.с. 228).

24.10.2024 року та 19.11.2024 року у судове засідання Позивач не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином (т.2 а.с. 10). Суд враховує, що днем вручення судової повістки є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи (п. 3 ч. 8 ст. 128 ЦПК України). Такий правовий висновок неодноразово було викладено у постановах Верховного Суду, зокрема, у постанові КЦС ВС від 13.05.2024 року по справі №755/4829/23.

Представник Позивача був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи шляхом доставлення відповідних судових документів до його електронного кабінету (т.2 а.с. 13, 16).

Додатково про факт обізнаності представника Позивача про призначені у справі судові засідання свідчать подані ним клопотання про відкладення судових засідань.

Так, 24.10.2024 року до канцелярії суду засобами електронного зв`язку від представника Позивача надійшло клопотання про відкладення судового засідання, у якому останній просив суд відкласти судове засідання по даній справі, призначене на 24.10.2024 року, у зв`язку з неможливістю прибуття у нього сторони Позивача. При цьому, жодних доказів на підтвердження поважності причин неможливості прибуття у судове засідання сторони Позивача до клопотання додано не було (т.2 а.с. 2-3).

19.11.2024 року до канцелярії суду засобами електронного зв`язку від представника Позивача надійшло клопотання про відкладення судового засідання, у якому останній просив суд відкласти судове засідання по даній справі, призначене на 19.11.2024 року, у зв`язку з неможливістю прибуття у нього сторони Позивача. При цьому, жодних доказів на підтвердження поважності причин неможливості прибуття як у судове засідання, призначене на 19.11.2024 року, так і у судове засідання, яке було призначено на 24.10.2024 року, до клопотання додано не було (т.2 а.с. 18-19).

19.11.2024 року у судовому засіданні представник Відповідача заявив клопотання про залишення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Друга білоцерківська державна нотаріальна контора про визнання заповіту недійсним без розгляду у зв`язку із повторною неявкою Позивача/його представника у судове засідання.

Відповідно до вимог п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

Такі приписи законодавства встановлені з метою недопущення зловживання особами, які беруть участь у справі, своїми процесуальними правами. Положення п.3 ч.1 ст. 257 ЦПК України повинні враховуватись у системному та логічному зв`язку із положенням п.2 ч.2 ст.223 ЦПК України, згідно з якою суд відкладає розгляд справи лише у разі першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними. При повторній неявці належним чином повідомленого позивача, від якого не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає заяву без розгляду.

Це пов`язано із дією принципу цивільного судочинства - диспозитивністю, відповідно до якого кожний учасник процесу самостійно розпоряджається наданими йому законом процесуальними правами. Крім того, таке положення закону пов`язане із дотриманням судом розумних строків розгляду справи, що є основною засадою (принципом) цивільного судочинства, передбаченою п.10. ч.2 ст.2 ЦПК України та вимогою статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

При цьому законодавець передбачив баланс захисту прав як позивача, який повторно не з`явився в судове засідання (незалежно від причин неявки), так і відповідача, який у зв`язку з такою неявкою вимушений витрачати свої час та кошти. Так, для відповідача - це залишення заяви без розгляду (п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України), а для позивача - це право на повторне звернення до суду з тим самим позовом (ч.2 ст. 257 ЦПК України).

Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи. Правове значення в даному випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.

Такий правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 22.05.2019 року у справі №310/12817/13, у постанові Верховного Суду від 01.12.2021 року у справі №357/5928/20 (за наслідками перегляду постанови Київського апеляційного суду та ухвали Білоцерківського міськрайонного суду Київської області) та інших постановах.

За правилами ч.2 ст. 210 ЦПК України суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.

Згідно з приписами статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Суду як джерело права.

Тому суд також ураховує, у рішенні по справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» від 07.07.1989 року Європейський суд з прав людини вказав, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

При цьому, у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини наголошує на тому, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Утім, такі правила Позивачем не дотримані.

За таких обставин, необхідно залишити без розгляду позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Друга білоцерківська державна нотаріальна контора про визнання заповіту недійсним у зв`язку з повторною неявкою Позивача/його представника в судові засідання: 24.10.2024 року та 19.11.2024 року, про які їх було повідомлено належним чином, що підтверджується розпискою та довідкою підприємства поштового зв`язку (т.2 а.с. 10, 13, 16).

Суд роз`яснює Позивачу, що залишення даного позову без розгляду не перешкоджає повторному зверненню до суду з таким самим позовом.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 2, 13, 257, 260-261 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Друга білоцерківська державна нотаріальна контора про визнання заповіту недійсним залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання. Учасник справи, якому ухвала не була вручена в день її підписання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя В. П. Цукуров