Рішення

від 11.11.2024 по справі 420/20104/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/20104/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд в складі:

Головуючої судді Бойко О.Я.,

розглянувши у порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальність РІЧФІЛД ХІМПОСТАЧ до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, вирішив адміністративний позов задовольнити.

І. Суть спору

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю РІЧФІЛД ХІМПОСТАЧ, до відповідача, Одеської митниці, в якій позивач просить:

(1). Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів №UA500370/2024/000030/1 від 17.06.2024.

(2). Визнати протиправною та скасувати картку відмови Одеської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500370/2024/000091 від 17.06.2024, яка оформлена Одеською митницею.

ІІ. Аргументи сторін.

(а) Позиція позивача

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив наступне.

Позивач зазначив, що надані ним до митного оформлення документи повністю ідентифікують оцінюваний товар та містять об`єктивні і достовірні відомості, що піддавались обчисленню, а також обґрунтовують митну вартість товарів за ціною договору згідно із вимогами частинами 4, 5 статті 58 Митного кодексу України. При цьому, доводи відповідача у оскаржуваному рішенні не заслуговують на увагу, оскільки вони жодним чином не спростовують повноту наданої позивачем інформації та її достовірність для розрахунку митної вартості товарів. А відтак сумніви митного органу у достовірності відомостей про митну вартість товарів за першим методом (за ціною договору), які виникли у зв`язку з тим, що декларантом начебто надані не всі документи є необґрунтованими, водночас що подані декларантом документи містять усі відомості, на підставі яких митний орган мав можливість дійти висновку про підтвердження задекларованої митної вартості товару

Крім того, позивач вважає необґрунтованим посилання відповідача в спірному випадку на бази даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України для встановлення митної вартості товарів. Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару. В цьому випадку митниця повинна здійснити дослідження документів щодо поставки товару з метою встановлення доказів, які підтверджують або спростовують цей сумнів.

(б) Позиція відповідача

30.07.2024 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Представник звернув увагу, що на виконання вимог статті 54 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI під час здійснення відповідачем митного контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, про що повідомлено декларанту та обґрунтовано у графі 33 оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів.

При цьому, у оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості наведено достатнє обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, також у цих рішеннях про коригування митної вартості визначені джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості, а саме: спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС), у яких міститься інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю.

Таким чином, відповідач під час здійснення контролю митної вартості товарів позивача та прийняття рішення про коригування митної вартості товару та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення діяв у відповідності до вимог законів та інших нормативно-правових актів України, не порушував права та законні інтереси позивача, а тому відсутні підстави для задоволення адміністративного позову.

ІІІ. Процедура та рух справи

15.07.2024 ухвалою Одеський окружний адміністративний суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження за правилами загального позовного провадження.

24.09.2024 ухвалою суду, занесеною до протоколу судового засідання, вирішено продовжити розгляд справи в порядку письмового провадження.

ІV. Обставини справи, встановлені судом, та докази на їх підтвердження

22.05.2024 між TOROS AGROPORT ROMANIA SA (Продавець) та позивачем (Покупець) укладено контракт №№S/DAPO/2024/9597, за умовами якого Продавець погоджується продати, а Покупець придбати добрива DAP 18:46 загальною кількістю 1500 метричних тон +/- 10% на вибір покупця одним або двома лотами. Пакування біг-беги по. 600 кг. Вартість Товару визначена в контракті 573 USD за метричну тону, тобто загальна вартість контракту становить 859 500 USD. Умови поставки FOB порт Констанца, Румунія, згідно Інкотермс 2020. Контрактом визначені умови оплати, а саме 100% передоплата.

З метою митного оформлення товару, який поставляється за вищевказаним контрактом, а саме: Мінеральні добрива: DIAMMONIUM PHOSPHATE (DAP 18:46). Масова доля загального азоту(N)-17,95%, масова доля загальних фосфатів (P2O5)-46,67%, вологість-1,10%, гранолуметрія 1.00-4.00mm-99,10%. Пакування: біг беги вагою нетто по 600кг. Використовується в сільському господарстві, декларант подав до відповідача митну декларацію № 24UA500370003586U0 від 17.06.2024.

Разом із митною декларацією були подані наступні документи:

- зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № S/DAPO/2024/9597 від "22" травня 2024 року; договір про надання послуг митного брокера № 1/233/21.10 від "21" жовтня 2022 року; Договір про надання послуг митного брокера № Дод. угода №2 до дог. № 1/233/21.10 від "01" січня 2024 року; Договір (контракт) про перевезення № 1/03 від "03" червня 2024 року; Пакувальний лист (Packing list) № б/н від "11" червня 2024 року; Рахунок-проформа (Proforma invoice) № 3081 від "28" травня 2024 року; Рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) № TRS2410968 від "11" червня 2024 року; Платіжний документ завірений підписом та печаткою, що підтверджує вартість товару № 1 від "29" травня 2024року; Документ, що підтверджує вартість страхування Страховий сертифікат №40-1509-00533/00001 від "06" червня 2024 року; Висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією № 3-1/690 від "13" червня 2024 року; Коносамент (Billoflading) № 1 від "03" червня 2024 року; Коносамент (Bill of lading) № 42 від "11" червня 2024 року; Вантажна вiдомiсть (Cargo Manifest) № б/н від "11" червня 2024 року; Сертифікат якості (Certificate of quality) № AGRI TURKEY 2024-24426 від "05" червня 2024 року; Сертифікат якості(Certificate of quality) № б/н від "03" червня 2024 року; Сертифікат про походження товару (Certificate of origin) № 5484 від "12" червня 2024 року; Огляд ринку Хімкур`єр № 23 (308) від "07" червня 2024 року; Огляд ринку Profercy від « 16» травня 2024 року; Огляд ринку «ICIS» від "06" червня 2024 року; Лист продавця щодо ціни від "07" червня 2024 року; Платіжний документ, що підтверджує оплату страхування № 5648 від "11" червня 2024 року; Сертифікат про походження товару (Certificate of origin) № B 1155281 від "03" червня 2024 року; Заява підприємства ТОВ «РІЧФІЛД ХІМПОСТАЧ» щодо відсутності додаткових витрат на навантаження та пакування і щодо сертифікату походження Вих.№2 від "17" червня 2024 року; Заява декларанта або уповноваженої ним особи, в вигляді внесення коду до митної декларації, про те, що агрохімікати та пестициди не підлягають державній реєстрації в Україні від "17" червня 2024 року; Лист фірми TOROS AGROPORT ROMANIA SA від "11" червня 2024 року; Копія митної декларації країни відправлення № 24ROCT1970PD5016B5 від "11" червня 2024 року.

17.06.2024 відповідач виніс рішення про коригування митної вартості товарів № UA500370/2024/000030/1, у п.33 якого зазначено:

1) відповідно до частини 10 статті 58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються, зокрема, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, тощо) відсутні дані щодо таких витрат та їх фактичного розміру, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;

2) до митного оформлення надані платіжні інструкції по оплаті товару, страхування та фрахту. Ці інструкції не можуть бути взяти до уваги як документи, що підтверджують факт оплати за товар та фрахт, оскільки не містять підписів (власноручний або електронний) відповідальної особи платника, яка має право розпоряджатись рахунком, будь яких відміток про виконання платіжної операції надавачем платіжних послуг, відповідно до ч.14 Порядку, затвердженого Постановою Правління НБУ від 28.07.08 № 216. Нанесені на квитанції печатка та підпис нанесені із застосуванням редакторів. Таким чином, виникли достатні підстави вважати, що в наданих документах зазначені недостовірні відомості, які потребують уточнення;

3) відповідно до пункту 9-32 прикінцевих положень МКУ, крім документів, передбачених частиною першою статті 42 цього Кодексу, декларант, уповноважена ним особа або перевізник зобов`язані надати митному органу в паперовій або електронній формі документи, що підтверджують якісні характеристики товару, надані виробником товару. До оформлення наданий сертифікат якості від 05.06.2024 № AGRI TURKEY 2024-24426 який має реквізити іншого транспортного засобу, кількості вантажу, тощо. Наданий сертифікат якості від 03.06.2024 є загальним сертифікатом виробника. Таким чином є сумніви у ідентифікації партії вантажу із наданими сертифікатами якості;

4) відповідно до пп. в) п.2 ч.10 ст.58 Митного кодексу України (далі МКУ) при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Згідно контракту товар доставляється в упаковці, а саме біг-бегах. Також у рахунку-фактурі (інвойсі) від 11.06.2024 № TRS2410968 йдеться про включенні вартості пакування до ціни товару. Проте, у наданих до митного оформлення документах відсутні дані її фактичного розміру, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;

5) Сертифікат про походження товару від 03.06.2024 № B 1155281 не містить відомостей щодо комерційних документів.

6) Експертний висновок ДП "ДЕРЖЗОВНІШІНФОРМ" від 13.06.2024 № 3-1/690 містить дані аналізу наданих документів, інформаційних видань та аналізу інформації операторів ринку, що не може бути взято до уваги митним органом, оскільки відповідно до п.56 ПКМУ від 10.09.2003 № 1440 «Про затвердження Національного стандарту № 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав" звіт про оцінку майна, що складається у повній формі, повинен містити додатки з копіями всіх вихідних даних, а також у разі потреби - інші інформаційні джерела, які роз`яснюють і підтверджують припущення та розрахунки. Таким чином у зазначеному висновку відсутнє документальне підтвердження числових значень;

7) Листи наданого до митного оформлення зовнішньоекономічного контракту та договору фрахтування не пронумеровані та окрім останнього не підписані сторонами угоди;

8) У наданому до митного оформлення сертифікату страхування №40-1509- 00533/00001 містяться відомості щодо інших реквизитів коносаменту, вазі вантажу, яка не відповідає рахунку-проформі.

Також відповідач склав картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500370/2024/000091.

V. Джерела права та висновки суду

Дослідивши надані письмові докази, перевіривши матеріали справи, а також проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов належить до задоволення. Свій висновок вмотивовує наступним чином.

Статтею 49 Митного кодексу України визначено, що митна вартість товарів - це вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частинами 4 та 5 статті 58 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

У відповідності до частини 3 статті 318 Митного кодексу України, митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Статтею 50 Митного кодексу України визначено, що відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Частиною 1 статті 51 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 52 Митного кодексу України декларант який заявляє митну вартість товару зобов`язаний подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Стаття 57 Митного кодексу України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Таким чином, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Однак, дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів.

При декларуванні товару позивач визначив його митну вартість виходячи саме з ціни угоди, що підлягала сплаті згідно до умов контракту, інвойсів та інших документів постачальника.

Згідно з частиною 1 статтею 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Частиною 2 встановлений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів.

Відповідно до частин 1, 2 статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Зокрема, статтею 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Відповідно до частин 1-3 статті 55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Відповідно до частини 3 статті 53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Також згідно з частиною 6 вищевказаної статті, декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

В той же час, витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Таким чином, витребування додаткових документів можливе лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. При цьому, сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відтак, наведені приписи зобов`язують Митницю зазначити конкретні обставини, які викликали вiдповiднi сумніви, причини неможливості їх перевірки на пiдставi наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши вiдсутнiсть достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, Митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхiднi для підтвердження того чи іншого показника.

Суд наголошує, що основними документами, які підтверджують митну вартість товару, є зовнішньоекономічний договір (контракт), рахунок-фактура (інвойс), якщо рахунок сплачено, то банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару. Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені Митним кодексом України (ст. 53) заборонено.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постанові від 05.03.2019 по справі №815/5791/17.

Із матеріалів справи суд встановив, що з метою підтвердження заявленої митної вартості товарів позивач подав до відповідача повний пакет документів для підтвердження визначеної ним митної вартості товару, передбачений статтею 53 Митного кодексу України.

Відповідач в оскаржуваному рішенні зазначив, що подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів.

Проте суд критично оцінює зазначені висновки відповідача з огляду на таке.

Так, стосовно включення до митної вартості товару вартості упаковки або пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням до ціни товару, суд зазначає наступне.

Відповідно до контракту S/DAPO/2024/9597 від 22.05.2024 та проформи інвойс постачання товару здійснювалось у біг-бегаг (BB) по 600 кг.

Біг-бег (з англійської великий мішок) - м`який контейнер, промислова тара, вироблена з гнучкого матеріалу і призначена для перевезення та зберігання різного роду вантажів і матеріалів, що мають сипучу консистенцію, такі як зерно, пісок, добрива, пелети, гранули пластика та ін. Біг-беги найчастіше виготовлені з товстого плетеного поліетилену або поліпропілену.

З огляду на надані до митного оформлення документи, постачання імпортованого позивачем товару здійснювалось у біг-бегах, які призначені для транспортування, у тому числі, добрив. При цьому, позивачем не понесено витрат на упаковку або пакувальні матеріали та робіти, пов`язані із пакуванням. У даному випадку, витрати на упаковку або пакувальні матеріали та робіти, пов`язані із пакуванням понесено постачальником товару Компанією TOROS AGROPORT ROMANIA SA (Румунія) та вони входять до ціни товару.

Крім того, з поданих документів вбачається, що постачання товару здійснювалось на умовах FOB, відповідно до яких обов`язком продавця є пакування та маркування вантажу та за процедурою ZZ00. Відповідно до Класифікатора особливостей переміщення товарів через митний кордон України, у разі поставки товару у зворотній тарі у графі МД 37. процедура митної декларації має бути зазначено ZZ32, в той час як у вказаній графі митної декларації поданої Декларантом зазначено ZZ00 (тара не зворотна та вартість входить у ціну товару), що свідчить про відсутність особливостей переміщення товару, визначених цим Класифікатором.

З поданих до митного оформлення документів вбачається відсутність додаткових витрат на упаковку чи використання пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із упакуванням (упаковка включена у ціну товару), а відтак витрати на пакування не є складовими митної вартості та не підлягають додаванню позивачем з метою визначення митної вартості товару та не можуть вплинути на правильність визначення митної вартості.

Таким чином, в даному випадку, вартість пакування не є витратами, які понесені покупцем, у зв`язку з чим не є такими, що додатково включаються у митну вартість товару.

Аналогічна правова позиція була висловлена у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 22.01.2019 у справі № 815/6794/17 та у справі № 160/8775/18 від 18.12.2019, що враховує суд в силу приписів ч.5 ст.242 КАС України.

Щодо посилання відповідача стосовно витрат на завантаження і вивантаження товарів, то суд звертає увагу, що Контрактом передбачені умови поставки FOB порт Констанца (Free Оn Board франко борт (назва порту відвантаження)) Інкотермс 2020, які передбачають, що продавець зобов`язується доставити товар до судна та завантажити його на борт, він забезпечує всю логістику, включаючи навантаження на судно та оплачує її від моменту навантаження до перевалки контейнера за борт корабля, продавець передає права на вантаж, коли контейнер перетинає борт судна, після цього за вантаж відповідає покупець, він також має зафрахтувати місце для товару та сплатити всі наступні витрати. Тобто, FOB всі локальні витрати на території постачальника до моменту навантаження на борт судна, після цього відповідальність за вантаж та витрати на нього покладаються на вантажоодержувача.

Таким чином витрати на вивантаження товару на умова FOB не включаються в митну вартість Товару.

Між Позивачем та компанією DENOLTE sp z.o.o. (Польща) було укладено Договір перевезення вантажу по морю, згідно якого вартість перевезення становить 12 євро за тону нетто. Тобто вартість перевезення всього законтрактованого Товару (1500 тон) становить 18 000 Євто. Перевезення товару передбачалось двома баржами «Pronto» і «Inter». В спірному випадку мова йде про поставку частини законтрактовано товару баржею «Inter» масою нетто 820,2 т. (821,567т. маса брутто).

Таким чином, вартість перевезення Товару з розрахунку 12 ЄВРО за тону становить 9 842,40 Євро, що і було включено в митну вартість Товару.

Крім того, між позивачем та ПАТ «СК «УСГ» було укладено договір добровільного страхування вантажів № 40-1509-00533 від 06.06.2024 згідно якого страховиком видано страховий сертифікат № 40-1509-00533/00001. Згідно даного страхового сертифікату страхова сума становить 34 487 781,30 грн., що є еквівалентом 859 500 USD станом на 06.06.2024 року згідно даних НБУ. Вага вантажу 1 502,500 т. (маса брутто). Страховий тариф 0,28%.

Таким чином вартість страхового тарифу за перевезення всієї партії Товару становила 96 566,00 грн, що і було оплачено позивачем згідно платіжної інструкції № 5648 від 11.06.2024 року. У зв`язку з тим, що в спірних відносинах розмитнювалася лише частина вантажу, що прибула на баржі «Inter» масою нетто 820,2 т. (821,567т. маса брутто), декларантом відповідно було враховано в митну вартість товару лише частину витрат на послуги страхування у розмірі 52 802,29 грн. Тобто, митна вартість товару позивачем визначена за умовами FOB та яка включає в себе витрати по перевезенню та страхуванню товарів, що відповідає умовам укладеного контракту та повністю спростовує доводи відповідача в спірному рішенні про коригування митної вартості товарів.

Щодо доводів митного органу про те, що аркуші зовнішньоекономічного договору (контракту) контракту S/DAPO/2024/9597 від 22.05.2024 не пронумеровані та не підписані сторонами угоди, то суд звертає увагу, що суб`єктом владних повноважень не обґрунтовано яким чином така обставина впливає на митну вартість товару, які складові митної вартості внаслідок цього не підтверджено, які розбіжності і в чому спричинило відсутність вказаних відомостей. При цьому, остання сторінка зазначеного контракту містить підписи сторін та печатки та крім того кожна сторінка контракту завірена підписом та печаткою позивача.

Щодо покликань відповідача на недоліки сертифікату про походження та сертифікату якості, суд зазначає наступне.

Так, відповідно до ст. 53 МК України декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: -декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у ч. ч. 5 і 6 ст. 52 МК України, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; - рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі продажу); якщо рахунок сплачено, банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; - якщо здійснювалося страхування, страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Даний перелік є вичерпним, а відтак, встановлювати митну вартість на підставі сертифікату про походження товару та сертифікату якості законодавчо не передбачено.

Також суд вважає неспроможними посилання відповідача на те, що квитанції не містять підписів (власноручний або електронний) відповідальної особи платника, яка має право розпоряджатись рахунком, будь яких відміток про виконання платіжної операції надавачем платіжних послуг, оскільки при електронній ідентифікації клієнта банком, за допомогою апаратного цифрового ключа, його підпис на платіжних документах не вимагається.

Щодо посилань в оскаржуваному рішенні, що джерело інформації, яким користувався митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товару, суд зазначає наступне.

Рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися виключно на інформації баз даних, зокрема, АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено. Також слід врахувати, що в ЄАІС Держмитслужби України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень з питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.

Наведена позиція суду узгоджується з висновками Верховного Суду в аналогічних (подібних) правовідносинах, викладених, зокрема, у постановах Верховного Суду від 30.06.2022 у справі № 280/1824/19, від 25 листопада 2020 року у справі № 1.380.2019.001657, від 19.02.2019 у справі № 805/2713/16-а та від 08.02.2019 року у справі № 825/648/17 тощо.

При цьому, торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо).

Суд звертає увагу, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованих позивачем товарів від рівня митної вартості іншого митного оформлення, не може розцінюватись як заниження позивачем митної вартості, не є перешкодою для застосування основного методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за основним методом визначення його митної вартості.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 55 МК України та наказу Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012 «Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору», рішення про коригування митної вартості товару повинно містити обґрунтування причин, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються. Зазначення в рішенні лише формальних посилань на неможливість перевірки задекларованої митної вартості суперечить наведеним вимогам законодавства.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 04.09.2018 у справі № 808/9123/15.

Таким чином, дослідивши надані позивачем для митного оформлення документи, копії яких містяться у матеріалах справи, суд дійшов висновку, що позивач надав усі документи, необхідні для визначення митної вартості, документи містять повну інформацію про митну вартість та її складові частини.

У свою чергу, відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами обставин надання неповних відомостей, а також існування розбіжностей, неточностей, які б впливали на рівень митної вартості товарів, ознак підробки цих документів або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Враховуючи викладене, на підставі наданих доказів у їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, суд вважає, що позовна заява обґрунтована та підлягає задоволенню.

VI. Розподіл судових витрат

Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач сплатив судовий збір у загальній сумі 33 308,00 грн., що підтверджується платіжними інструкціями № 2995 від 21.06.2024 та № 5724 від 09.07.2024.

Таким чином, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача сплачений судовий збір у розмірі 33 308,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2,77,139, 244-246 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

1.Адміністративний позов задовольнити.

2.Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів №UA500370/2024/000030/1 від 17.06.2024.

3.Визнати протиправною та скасувати картку відмови Одеської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500370/2024/000091 від 17.06.2024, яка оформлена Одеською митницею.

4.Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Одеської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «РІЧФІЛД ХІМПОСТАЧ» судовий збір в розмірі 33 308(тридцять три тисячі триста вісім),00 грн.

Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду подається протягом тридцяти днів. Якщо розглянуто справу в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «РІЧФІЛД ХІМПОСТАЧ», адреса: 18001, Черкаська обл., м. Черкаси, вул. Хрещатик, буд.200, код ЄДРПОУ 42324930.

Відповідач: Одеська митниця, адреса: 65078, м. Одеса, вул. Лип Івана та Юрія, буд.21 А, код ЄДРПОУ ВП 44005631.

Суддя Оксана БОЙКО