Ухвала

від 11.11.2024 по справі 420/32626/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/32626/24

У Х В А Л А

11 листопада 2024 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Пекний А.С., перевіривши виконання вимог статей 160-161 КАС України за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКСПРЕС-МЕД» до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКСПРЕС-МЕД» (далі - позивач, ТОВ «ЕКСПРЕС-МЕД») звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС в Одеській області (далі - відповідач 1, ГУ ДПС в Одеській області), Державної податкової служби України (далі - відповідач 2, ДПС України), в якому просить:

визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних рішення від 26.03.2024 № 10789005/25025314 про відмову у реєстрації податкової накладної від 29.02.2024 № 35 товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКСПРЕС-МЕД» в Єдиному реєстрі податкових накладних;

зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну від 29.02.2024 № 35 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного подання;

визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних рішення від 30.04.2024 № 10985380/25025314 про відмову у реєстрації податкової накладної від 31.03.2024 № 31 товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКСПРЕС-МЕД» в Єдиному реєстрі податкових накладних;

зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну від 31.03.2024 № 31 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного подання;

визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних рішення від 30.04.2024 № 10985381/25025314 про відмову у реєстрації податкової накладної від 31.03.2024 № 32 товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКСПРЕС-МЕД» в Єдиному реєстрі податкових накладних;

зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну від 31.03.2024 № 32 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного подання.

У зв`язку із зверненням до суду з адміністративним позовом, який не відповідає вимогам процесуального законодавства, ухвалою суду від 24.10.2024 вказаний позов було залишено без руху з надання позивачу строку на усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання ухвали.

Вказана ухвала про залишення позову без руху доставлена представнику позивача в електронний кабінет 24.10.2024, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа, що міститься в матеріалах справи.

На виконання ухвали суду від 24.10.2024 представник позивача надав клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду. В обґрунтування клопотання зазначає, що 06.07.2024 товариство звернулось до Одеського окружного адміністративного суду із позовною заявою про визнання протиправними та скасування низки рішень, зобов`язання вчинити певні дії, у тому числі про визнання протиправним та скасування рішення ГУ ДПС в Одеській області про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН від 26.03.2024 № 10789005/25025314 та зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в ЄРПН датою її подання ПН від 29.02.2024 № 35. 08.07.2024 вказаний позов був зареєстрований судом та присвоєно номер справи №420/21448/24. 31.07.2024 позивач звернувся до суду із позовною заявою у новій редакцій, у якому були виключено, серед інших, позовні вимоги про визнання протиправним та скасування рішення ГУ ДПС в Одеській області про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН від 26.03.2024 № 10789005/25025314 та зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в ЄРПН датою її подання ПН від 29.02.2024 № 35. Вказані позовні вимоги були виключені з позову з метою ефективного розгляду позовних вимог, ефективного захисту порушених прав й інтересів та сприянню виконанню завдань адміністративного судочинства. 07.08.2024 ухвалою Одеського окружного адміністративного суду було відкрито провадження у справі № 420/21448/24.

Таким чином, позивач діючи добросовісно, будучи зацікавленим у результатах розгляду справи, у захисті своїх прав й інтересів, у встановлений законом строк подав відповідну позовну заяву, однак у зв`язку з не можливістю розгляду судом схожих за змістом та правовою природою позовних вимог у одному провадженні, позивач вимушений був виключити позовні вимоги з первинного позову та повторно звернутись до Одеського окружного адміністративного суду. Тобто причини пропуску є поважними, оскільки рішення суду про залишення даних позовних вимог було прийнято у строк більше одного місяця з моменту подачі відповідного позову. У зв`язку з чим позивач в цей період часу був позбавлений можливості вживати інших дій щодо його оскарження.

Крім того, у період часу з 26.03.2024 до 17.10.2024 значний проміжок часу, сумарно більше 30 робочих дні, керівник Товариства ОСОБА_1 перебував на лікарняному, тому не мав своєчасної можливості належним чином підготувати та подати відповідний позов.

Позивач просить поновити строк звернення до адміністративного суду з даним позовом.

Вирішуючи клопотання про поновлення строків звернення до суду з позовними вимоги щодо визнання протиправним та скасування рішення комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних рішення від 26.03.2024 № 10789005/25025314 про відмову у реєстрації податкової накладної від 29.02.2024 № 35 суддя зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом цього спору, серед іншого, є визнання протиправним та скасування рішення комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних рішення від 26.03.2024 № 10789005/25025314 про відмову у реєстрації податкової накладної від 29.02.2024 № 35 товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКСПРЕС-МЕД» в Єдиному реєстрі податкових накладних та зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкову накладну від 29.02.2024 № 35 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного подання.

За статтею 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до ч. 2, 4 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Разом з тим, зазначений у пункті 102.1 статті 102 Податкового кодексу України строк, є саме строком давності, який має матеріально-правову природу, а тому не може бути одночасно і процесуальним строком звернення до суду. Між правовою природою матеріально-правового строку давності в податкових правовідносинах та процесуального строку звернення до адміністративного суду є сутнісна різниця, а тому помилковим є ототожнення їх призначення при використанні.

Відповідно до пункту 56.19 статті 56 Податкового кодексу України у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Таким чином, пунктом 56.18 статті 56 ПК України встановлено спеціальний строк у податкових правовідносинах, протягом якого за загальним правилом платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу.

Зміст правовідносин щодо реєстрації податкової накладної, у яких ризики порушення норм податкового законодавства несе не лише особа, яка зобов`язана забезпечити реєстрацію податкової накладної в ЄРПН, не дозволяє поширити на них порядок і строки оскарження рішень суб`єкта владних повноважень, визначені пунктом 56.18 статті 56 ПК України, а саме - оскарження у будь-який момент після отримання такого рішення в межах 1095 днів, що дає підстави вважати, що встановлена у пункті 56.18 статті 56 ПК України можливість оскаржити «інше рішення контролюючого органу» у будь-який момент після отримання такого рішення не стосується рішень Комісії контролюючих органів щодо реєстрації податкових накладних/розрахунків коригувань до податкових накладних або відмови у їх реєстрації.

Такий підхід до розуміння норм права щодо строку звернення до суду з позовом про скасування рішення суб`єкта владних повноважень, не пов`язаного із визначенням грошових зобов`язань, викладено у постанові Верховного Суду, ухваленої у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів, інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду від 11 жовтня 2019 року у справі № 640/20468/18.

Аналогічні висновки щодо застосування норм права викладені Верховним Судом у постанові від 12.02.2021 у справі № 380/5397/20.

Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Дотримання строків звернення з адміністративним позовом є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах. Вона дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням і можливості регулярно погрожувати зверненням до суду, сприяє стабільності діяльності суб`єктів владних повноважень щодо виконання своїх функцій.

Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду встановлені статтею 123 КАС України.

Частиною першою вказаної статті визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Отже, чинним законодавством передбачено повернення позовної заяви, якщо у встановлений судом строк позивачем не виконано вимоги ухвали про залишення позовної заяви без руху. Тобто, повернення позовної заяви - це процесуальна дія, яка припиняє розгляд конкретної позовної заяви на стадії відкриття провадження без вирішення спору по суті, у випадку неможливості її розгляду з підстав, які можуть бути усунуті особою, яка звернулася до суду.

Позивач вважається таким, що не усунув недоліки, якщо до закінчення встановленого судом строку не усунув усіх або хоча б одного недоліку, зазначеного в ухвалі суду про залишення позовної заяви без руху.

Суддя звертає увагу, що поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді, суду.

Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються обставини, які не залежать від волі заінтересованої особи і перешкодили їй виконати процесуальні дії у межах встановленого законом проміжку часу. До таких обставин відносяться обставини непереборної сили та обставини, які об`єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк. Вказані обставини підлягають підтвердженню шляхом подання відповідних документів або їх копій.

Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій і стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Статтею 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (п.п.6, 7 ч.5 ст.44 КАС України).

Наведеними положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку звернення до суду.

Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні позовної заяви, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Підстави пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк, подання позовної заяви.

Посилання позивача, як на поважну причину пропуску строку звернення до суду з даним позовом, на звернення до суду 06.07.2024 з позовом щодо оскарження рішення про відмову у реєстрації податкової накладної від 26.03.2024 № 10789005/25025314, а в подальшому виключення даної вимоги суд вважає необґрунтованим з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 47 КАС України крім прав та обов`язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Позивач на власний розсуд розпоряджається своїми права та обирає способи захисту порушених прав.

Таким чином, виключення позовних вимог при зверненні до суду з позовом у справі № 420/21448/24 суддя визнає неповажними причинами строку з звернення до суду з даним позовом.

Перебування керівника товариства на лікарняному зазвичай є поважною причиною, однак як встановлено суддею, ОСОБА_1 перебував на лікарняному з 20.04.2024 по 29.04.2024, з 30.04.2024 по 02.05.2024, з 07.06.2024 по 14.06.2024, з 15.06.2024 по 24.06.2024, з 25.06.2024 по 04.07.2024, з 05.07.2024 по 14.07.2024, з 15.07.2024 по 24.07.2024, з 28.07.2024 по 06.08.2024, 07.08.2024.

При цьому, позивачем не зазначено причин та не надано доказів, які йому перешкоджали вчасно звернутися до суду до 19.04.2024 та після 07.08.2024, а також у проміжку часу з 03.05.2024 по 06.06.2024.

Крім того, перебування керівника ОСОБА_1 на лікарняному не перешкодило позивачу 08.07.2024 звернутися до суду з позовом, серед іншого, щодо оскарження рішення про відмову у реєстрації податкової накладної від 26.03.2024 № 10789005/25025314 (справа № 420/21448/24) та 18.07.2024 і 01.08.2024 вчиняти процесуальні дії в приміщенні суду (подавати процесуальні документи через канцелярію суду).

Шестимісячний строк звернення до суду обчислюється з дня вручення позивачу рішення про відмову у реєстрації податкової накладної від 26.03.2024 № 10789005/25025314.

До суду позивач звернувся 17.10.2024 (про що свідчить відмітка АТ «Укрпошта» на конверті), тобто з пропуском шестимісячного строку звернення до суду, передбаченого ст. 122 КАС України.

Додатково суддя зазначає, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого.

Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, а не реалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.

Обмеження на законодавчому рівні права звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів відповідними строками узгоджується із принципом "Leges vigilantibus non dormientibus subveniunt", згідно з яким закони допомагають тим, хто пильнує.

Суддя звертає увагу на те, що за умови відсутності часових обмежень для звернення до суду за минулі періоди відповідач був би позбавлений можливості реалізовувати покладені на нього завдання та така ситуація не відповідала б принципу юридичної визначеності у правовідносинах щодо соціального забезпечення.

Аналіз практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, ЄСПЛ виходить із наступного: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних причин, внаслідок непереборних, незалежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; 5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 р. № 17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Таким чином, суддя приходить до висновку, що позивач пропустив строк звернення до суду з даним позовом, не навівши при цьому поважних та об`єктивних причин пропуску вказаного строку.

Чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи. А для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного поновлення судами пропущеного строку.

Суддя зазначає, що поновлення процесуального строку зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, може порушити принцип юридичної визначеності (рішення Європейського суду з прав людини від 3 квітня 2008 року у справі "Пономарьов проти України").

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Як зазначено в п.41 рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 р. у справі "Пономарьов проти України", вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим в пункті 47 Рішення ЄСПЛ, Високий Суд вказав, якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (рішення у справі "Пономарьов проти України").

У рішенні Європейського суду з прав людини від 18.11.2010 р. у справі "Мушта проти України" зазначено: право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак, такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності, а їх застосування має відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані.

Згідно з приписами ч. 2 ст. 123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Згідно з п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

При цьому, частиною 5 статті 169 КАС України передбачено, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Отже, враховуючи те, що позивачем пропущений встановлений законом строк звернення до суду із цим позовом, належних обґрунтувань обставин та доказів, на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду з цим позовом ним не наведено та не доведено, суддя приходить до висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних рішення від 26.03.2024 № 10789005/25025314 про відмову у реєстрації податкової накладної від 29.02.2024 № 35 товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКСПРЕС-МЕД» в Єдиному реєстрі податкових накладних та зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкову накладну від 29.02.2024 № 35 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного подання, що не позбавляє останнього права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвалу постановлено 11.11.2024 у зв`язку з перебуванням головуючого судді Пекного А.С. на лікарняному.

Керуючись ч. 4 ст. 169, 243, 248 КАС України,

ухвалив:

Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКСПРЕС-МЕД» до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії - повернути позивачу в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних рішення від 26.03.2024 № 10789005/25025314 про відмову у реєстрації податкової накладної від 29.02.2024 № 35 товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКСПРЕС-МЕД» в Єдиному реєстрі податкових накладних та зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкову накладну від 29.02.2024 № 35 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного подання.

Роз`яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду в 15-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя А.С. Пекний