Справа № 420/25117/24
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 листопада 2024 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Єфіменка К.С., розглянувши в письмовому провадженні у порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (вул.Комкова,76-А, м.Херсон,73027, ЄДРПОУ 21295057), Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (вул.П`ятницька,83-А, м.Чернігів, 14005), за участю третьої особи Виробничо-трикотажного товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛІМП» (вул.Радянська,40, м.Херсон, 73003) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИВ:
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, за участю третьої особи Виробничо-трикотажного товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛІМП», за результатом якого позивач просить:
визнати протиправною бездіяльність Херсонського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Херсонської області (ЄДРПОУ: 41245848) та Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (ЄДРПОУ: 21390940) щодо незарахування до страхового стажу наступних періодів роботи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ):
- з 17 листопада 1983 року по 25 липня 1984 року (включно) на посаді техніка по звуку парка імені Шуменського «Херсонської об`єднаної дирекції міських парків»;
- з 06 серпня 1997 року по 31 грудня 1997 року (включно) на посаді начальника юридичного відділу Малого колективного підприємством «Ніка» (ЄДРПОУ: 14121380);
- з 30 вересня 2000 року по 14 вересня 2009 року (включно) на посаді юриста Виробничо-трикотажного товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛІМП» (ЄДРПОУ: 14124591);
зобов`язати Херсонське об`єднане управління Пенсійного фонду України Херсонської області (ЄДРПОУ: 41245848; місце реєстрації: Херсонська область, місто Херсон, вул. Комкова, буд. 76-А) та Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (ЄДРПОУ: 21390940; місце реєстрації: Чернігівська область, місто Чернігів, вул. П`ятницька, 83 -А) зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП - НОМЕР_1 ; зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ) наступні періоди його роботи:
- з 17 листопада 1983 року по 25 липня 1984 року (включно) на посаді техніка по звуку парка імені Шуменського «Херсонської об`єднаної дирекції міських парків»;
- з 06 серпня 1997 року по 31 грудня 1997 року (включно) на посаді начальника юридичного відділу Малого колективного підприємством «Ніка» (ЄДРПОУ: 14121380);
- з 30 вересня 2000 року по 14 вересня 2009 року (включно) на посаді юриста Виробничо-трикотажного товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛІМП» (ЄДРПОУ: 14124591).
Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначив, що рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області від 27.02.2024 року №2130500373403 протиправно відмовлено позивачу у призначенні пенсії за віком та не зараховано до трудового стажу спірні періоди, а тому за захистом своїх прав звернувся до суду.
Ухвалою суду від 13 серпня 2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (ст.262 КАС України).
До суду надійшов відзив, в якому відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області заперечує проти задоволення позову зазначивши, що позовні вимоги є безпідставними, необґрунтованими нормами чинного законодавства, а відтак задоволенню не підлягають.
До суду надійшов відзив, в якому відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області заперечує проти задоволення позову зазначивши, що до страхового стажу позивачу Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області правомірно не зараховано період роботи з 17.11.1983 по 25.07.1984, оскільки у трудовій книжці у записі про звільнення з роботи не читається печатка, з 06.08.1997 по 31.12.1997, оскільки у трудовій книжці відсутній наказ про звільнення з роботи та періоди роботи з 01.09.2000 по 31.01.2001, з 01.05.2001 по 31.07.2001 та з 01.09.2001 по 31.12.2003, оскільки у реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування відсутні дані про сплату страхових внесків за вказані періоди. Таким чином, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області від 27.02.2024 про відмову в призначенні пенсії за віком є таким, що відповідає вимогам діючого законодавства, а позовні вимоги позивача є безпідставними.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, відзиву на позовну заяву, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.72-79 КАС України, судом встановлено наступні факти та обставини.
19.02.2024 року ОСОБА_1 звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону №1058.
На виконання вимог п. 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії, затвердженим постановою правління ПФУ від 25 листопада 2005 р. №22-1 (далі Порядок 22-1), зазначену заяву з доданими документами було відскановано та за принципом екстериторіальності, визначено структурний підрозділ органу, яке приймало відповідне рішення про призначення або перерахунок пенсії.
Відповідно до принципу екстериторіальності вищезазначену заяву розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області та прийнято рішення №213050037403 від 10 лютого 2024 року про відмову Позивачу у призначенні пенсії за віком відповідно до ст.26 Закону №1058, у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу - 31 рік.
Також у вказаному рішенні зазначено, що страховий стаж особи становить 19 років 5 місяців 29 днів.
До страхового стажу не зараховано:
період роботи з 17.11.1983 по 25.07.1984, оскільки у трудовій книжці у записі про звільнення з роботи не читається печатка;
період роботи з 06.08.1997 по 31.12.1997, оскільки у трудовій книжці відсутній наказ про звільнення з роботи;
періоди роботи з 01.09.2000 по 31.01.2001, з 01.05.2001 по 31.07.2001, з 01.09.2001 по 31.12.2003, оскільки у реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування відсутні дані про сплату страхових внесків за вказані періоди.
Позивач вважає, що відповідачами допущено протиправну бездіяльність щодо відмови в призначенні йому пенсії та за захистом своїх прав звернувся до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
Приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пунктом шостим частини першої статті 92 Конституції України визначено, що виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.
Згідно із преамбулою Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV, який набув чинності з 01.01.2004 (далі - Закон №1058-IV), цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Згідно з частиною 1 статті 9 Закону №1058-ІV в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати, зокрема, пенсія за віком.
Відповідно до статті 1 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.
Таке ж визначення містить і частина 1 статті 24 Закону №1058-IV, яка передбачає, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Згідно з частиною 2 статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Відповідно до частини 4 статті 24 Закону №1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Відповідно до ч.1 ст.26 Закону №1058-ІV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31.12.2017. Починаючи з 01.01.2018 право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 01.01.2024 по 31.12.2024 - не менше 31 року.
Таким чином, до 01.01.2004 стаж роботи підтверджується в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності Законом №1058-IV.
Так, приписами статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-ХІІ (далі - Закон №1788-ХІІ) визначено, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
Статтею 62 Закону №1788-XII передбачено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України. Такий порядок затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (далі - Порядок №637).
Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Таким чином, основним документом, який підтверджує наявний стаж роботи є трудова книжка, а інші документи приймаються до уваги виключно у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
Згідно з пунктом 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Аналіз вказаних норм дає підстави для висновку, що основним документом, який підтверджує трудовий стаж позивача є його трудова книжка. При цьому, лише у разі відсутності трудової книжки або записів в ній органи пенсійного фонду мають право встановлювати трудовий стаж на підставі інших первинних документів.
Як вбачається із матеріалів справи, оскаржене рішення відповідач мотивував, тим що страховий стаж позивача становить 19 років 5 місяців 29 днів. За результатами розгляду документів позивача, доданих до заяви про призначення пенсії, відповідачем не враховано період роботи з 17.11.1983 по 25.07.1984, оскільки у трудовій книжці у записі про звільнення з роботи не читається печатка та період роботи з 06.08.1997 по 31.12.1997, оскільки у трудовій книжці відсутній наказ про звільнення з роботи.
Згідно наявної в матеріалах справи копії трудової книжки позивача серії НОМЕР_2 від 14.08.1978 вбачається, що період часу «з 17.11.1983 по 25.07.1984», відповідає зробленим в трудовій книжці «Херсонською об`єднаною дирекцією міських парків» записам: за № 9 - про прийняття позивача 17 листопада 1983 року на роботу техніком по звуку парка імені Шуменського, а також за № 10 про звільнення позивача з цієї посади 25 липня 1984 року «за ст. 38 КЗПП УРСР», період часу «з 06.08.1997 по 31.12.1997», - відповідає зробленим в трудовій книжці Малим колективним підприємством «Ніка» (код ЄДРПОУ: 14121380) записам: за № 27 про прийняття позивача 06 серпня 1997 року на посаду начальника юридичного відділу, а також за № 28 про звільнення позивача з цієї посади 31 грудня 1997 року «в порядку переводу до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гетьман-Яр» згідно п.5 ст.36 КЗПП України».
Згідно з пунктом 2.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників від 29.07.1993 № 58 (далі - Інструкція №58) до трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім`я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв`язку з цим винагороди.
Відповідно до пункту п.2.4 зазначеної вище Інструкції №58 усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).
Записи виконуються арабськими цифрами (число і місяць двозначними).
Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.
Пунктом 2.27 Інструкції №58 передбачено, що запис про звільнення у трудовій книжці працівника провадиться з додержанням таких правил: у графі 1 ставиться порядковий номер запису; у графі 2 - дата звільнення; у графі 3 - причина звільнення; у графі 4 зазначається на підставі чого внесено запис, наказ (розпорядження), його дата і номер.
Суд зазначає, що в силу пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 №301 «Про трудові книжки працівників» відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації. При цьому трудовим законодавством України не передбачено обов`язку працівника здійснювати контроль за веденням обліку та заповненням роботодавцем, іншими органами трудової книжки, а тому працівник не може нести і негативних наслідків за порушення порядку заповнення його трудової книжки.
Разом з тим, наявні в трудовій книжці позивача записи засвідчують факт роботи позивача в період - з 17 листопада 1983 року по 25 липня 1984 року (включно) на посаді техніка по звуку парка імені Шуменського «Херсонської об`єднаної дирекції міських парків» та з 06 серпня 1997 року по 31 грудня 1997 року (включно) на посаді начальника юридичного відділу Малого колективного підприємством «Ніка» (ЄДРПОУ: 14121380).
Вирішуючи спір по суті, суд зважає на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 11.11.2020 у справі № 677/831/17, так Верховний Суд звернув увагу на те, що орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі. При цьому витребування та перевірка додаткових документів і довідок є правом пенсійного органу.
Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, маючи низку повноважень, визначених ч.1 ст.64 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», жодних дій спрямованих на дотримання мого конституційного права на пенсію не вчинило, поклавши весь тягар відповідальності на позивача
Слід також зазначити, що позивач не має нести тягар відповідальності, чи зазнавати негативних наслідків, через порушення порядку/інструкції заповнення трудової книжки, а наявність такого недоліку у трудовій книжці, як відсутність наказу про звільнення, не може бути підставою для не зарахування до страхового стажу позивача періодів її роботи згідно із записами у трудовій книжці.
Варто зауважити, що працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, а неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки чи іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком, на загальних підставах.
Відсутність посилання чи неточність записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретну посаду, яку займав позивач у той чи інший період його роботи у підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пільгової пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення особи його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком.
Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом у постанові від 21.02.2018 у справі №687/975/17 та від 16.04.2020 у справі №159/4315/16-а .
У постанові від 06.03.2018 у справі № 754/14898/15-а Верховний Суд зауважив, що не усі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці.
Отже, суд приходить до висновку, що відповідачем безпідставно не враховано інформацію, яка міститься в трудовій книжці позивача, зокрема період роботи позивача з 17 листопада 1983 року по 25 липня 1984 року (включно) на посаді техніка по звуку парка імені Шуменського «Херсонської об`єднаної дирекції міських парків» та з 06 серпня 1997 року по 31 грудня 1997 року (включно) на посаді начальника юридичного відділу Малого колективного підприємством «Ніка» (ЄДРПОУ: 14121380).
Щодо незарахування періоду роботи з 01.09.2000 по 31.01.2001, з 01.05.2001 по 31.07.2001, з 01.09.2001 по 31.12.2003, оскільки у реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування відсутні дані про сплату страхових внесків за вказані періоди суд зазначає наступне.
Статтею 8 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058-ІV) передбачене право громадян на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
Відповідно до статті 1 Закону №1058-ІV, страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.
Страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.
Відповідно до пункту 1 частини 1 та частини 3 статті 24 Закону №1058-ІV, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування найманих працівників та інших осіб, які належать до кола осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та зазначені у статті 11 Закону №1058-ІV, сплачуються їх роботодавцями та безпосередньо застрахованими особами.
Порядок обчислення та сплати страхових внесків встановлено у частині 1 статті 20 Закону №1058-ІV, якою передбачено, що страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.
Обчислення страхових внесків застрахованих осіб, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.
Відповідно до частини дванадцятої статті 20 цього Закону страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.
Таким чином, страхові внески є складовою умовою існування солідарної системи і підлягають обов`язковій сплаті, перерахунок пенсії провадиться з урахуванням часу, коли особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, та за який підприємством, де працює людина, (страхувальником) сплачені щомісячні страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
При цьому, у частині десятій статті 20 Закону №1058-ІV, вказано, що якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
Відповідно до положень статті 106 Закону №1058-XV, відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, оскільки здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи.
Отже, з викладених вище норм закону слідує, що обов`язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника.
Як свідчать матеріали справи, згідно записів у трудовій книжці серії НОМЕР_2 від 14.08.1978 до трудової книжки внесені Виробничо-трикотажним товариством з обмеженою відповідальністю «ОЛІМП» (код ЄДРПОУ: 14124591) записи: № 31 від 30 вересня 2000 року про прийняття на посаду юриста, та № 32 від 14 вересня 2009 року про звільнення по ст. 38 КЗПП України (власне бажання).
Разом з тим, згідно відомостей позивача з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, за періоди роботи з 30 вересня 2000 року по 14 вересня 2009 року відсутня інформація про сплату страхових внесків Виробничо-трикотажним товариством з обмеженою відповідальністю «ОЛІМП».
Внаслідок невиконання Виробничо-трикотажним товариством з обмеженою відповідальністю «ОЛІМП» обов`язку по сплаті внесків до Пенсійного фонду України позивач фактично позбавлений права на соціальний захист внаслідок невизнання пенсійного стажу за час роботи на вказаному підприємстві з 30 вересня 2000 року по 14 вересня 2009 року, що є неприпустимим та таким, що суперечить основним конституційним засадам в сфері соціального захисту.
Несплата Виробничо-трикотажним товариством з обмеженою відповідальністю «ОЛІМП» за позивача страхових внесків не може бути підставою для незарахування до страхового стажу періоду роботи і сум заробітку, оскільки відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, в якому працює застрахована особа.
Аналогічна правова позиція зазначена у постанові Верховного Суду від 24.05.2018 у справі №490/12392/16-а.
Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Вказаний висновок також узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними, зокрема, у постановах від 17.07.2019 у справі №144/669/17 та від 20.03.2019 у справі № 688/947/17.
Зважаючи на те, що відповідач прийняв необґрунтоване рішення про відмову у призначенні пенсії, мотивоване відсутністю необхідного стажу, а суд прийшов до висновку про підтвердження зазначеного стажу, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню шляхом:
- скасування необґрунтованого рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області та прийнято рішення №213050037403 від 10 лютого 2024 року;
- зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ): періоди роботи з 17 листопада 1983 року по 25 липня 1984 року (включно) на посаді техніка по звуку парка імені Шуменського «Херсонської об`єднаної дирекції міських парків»; з 06 серпня 1997 року по 31 грудня 1997 року (включно) на посаді начальника юридичного відділу Малого колективного підприємством «Ніка» (ЄДРПОУ: 14121380); з 30 вересня 2000 року по 14 вересня 2009 року (включно) на посаді юриста Виробничо-трикотажного товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛІМП» (ЄДРПОУ: 14124591), та зобов`язання повторно розглянути питання призначення пенсії з урахуванням встановлених судом обставин.
Суд, враховуючи встановлені обставини справи та положення чинного законодавства, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, приходить до переконання, що позовні вимоги підлягають до задоволення.
При задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (частина перша статті 139 КАС України).
Керуючись ст.ст. 7, 9, 241-246, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд, -
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (вул.Комкова,76-А, м.Херсон,73027), Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (вул.П`ятницька,83-А, м.Чернігів, 14005), за участю третьої особи Виробничо-трикотажного товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛІМП» (вул.Радянська,40, м.Херсон, 73003) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,- задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного Управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області №213050037403 від 10 лютого 2024 року про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком.
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (вул.Комкова,76-А, м.Херсон,73027, ЄДРПОУ 21295057) зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП - НОМЕР_1 ; зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ) наступні періоди його роботи:
- з 17 листопада 1983 року по 25 липня 1984 року (включно) на посаді техніка по звуку парка імені Шуменського «Херсонської об`єднаної дирекції міських парків»;
- з 06 серпня 1997 року по 31 грудня 1997 року (включно) на посаді начальника юридичного відділу Малого колективного підприємством «Ніка» (ЄДРПОУ: 14121380);
- з 30 вересня 2000 року по 14 вересня 2009 року (включно) на посаді юриста Виробничо-трикотажного товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛІМП» (ЄДРПОУ: 14124591);.
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (вул.Комкова,76-А, м.Херсон,73027, ЄДРПОУ 21295057) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП - НОМЕР_1 ; зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ) від 19 лютого 2024 року про призначення пенсії за віком, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП - НОМЕР_1 ; зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (14005, м. Чернігів, вул. П`ятницька, буд. 83а, код ЄДРПОУ 21390940) судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 1211,20 грн.
Рішення суду може бути оскаржено до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в місячний строк з дня отримання повного тексту судового рішення, в порядку п.15.5 Перехідних положень КАС України.
Суддя К.С. Єфіменко
Суд | Одеський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 12.11.2024 |
Оприлюднено | 21.11.2024 |
Номер документу | 123122326 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них |
Адміністративне
Одеський окружний адміністративний суд
Єфіменко К.С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні