Рішення

від 12.11.2024 по справі 420/20823/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/20823/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2024 року Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Левчук О.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю ЛАМАН ТРАНС-ЕКСПРЕС до Державної служби України з безпеки на транспорті, Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області про визнання протиправними та скасування постанов, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з даним позовом до суду та просить суд скасувати постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу № ПШ061256 від 17.06.2024р., винесена Державною службою України з безпеки на транспорті Відділу державного нагляду (контролю) в Одеській області, щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю ЛАМАН ТРАНС-ЕКСПРЕС 17 000,00 грн. (сімнадцять тисяч гривень), повністю; скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № ПШ061257 від 17.06.2024р., винесена Державною службою України з безпеки на транспорті Відділу державного нагляду (контролю) в Одеській області, щодо стягнення з Товариства з обмежено відповідальністю ЛАМАН ТРАНС-ЕКСПРЕС 17 000,00 грн. (сімнадцять тисяч гривень), повністю.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що стаття 48 міститься в Главі 8 Розділу III ВНУТРІШНІ ПЕРЕВЕЗЕННЯ ВАНТАЖІВ Закону України «Про автомобільний транспорт», яка регламентує наявність документів у перевізника, у водія при здійсненні перевезення вантажу по території України. Який саме документ, передбачений статтею 48 Закону, повинен бути та визначено як відсутній у водія, старшим державним інспектором не встановлено, та в Акті № 047740 від 16.05.2024р. не наведено. При цьому, обов`язкова наявність тахографу та тахокарти (реєстраційних листків режиму праці та відпочинку) визначається та регламентується частинами 7 та 8 статті 53 Закону України «Про автомобільний транспорт», для перевізників, які здійснюють перевезення у міжнародному сполученні, а відповідальність за відсутність тахографу та/або тахокарт, при здійсненні такого перевезення, визначається абзацом 11 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт». Відсутність саме якого документу за статтею 48 ЗУ «Про автомобільний транспорт» стало порушенням водієм абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» старшим державним інспектором, у тому числі в Акті № 047740 від 16.05.2024р., не встановлено, з врахуванням того, що в Акті визначено лише про відсутність «контрольних пристроїв (тахографів) або реєстраційні листки режиму праці та відпочинку», наявність яких регламентується ст. 53 ЗУ «Про автомобільний транспорт», що відноситься до міжнародних перевезень, але ні яким чином за статтею 48 ЗУ «Про автомобільний транспорт», яка не передбачає наявність у ТЗ «контрольних пристроїв (тахографів) або реєстраційні листки режиму праці та відпочинку». Стаття 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», на яку посилається інспектор, взагалі не передбачає відповідальності за перевезення вантажів у внутрішньому сполученні транспортним засобом без тахографа. Положення Європейської Угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення не застосовуються до внутрішніх перевезень вантажів, у зв`язку з цим, старшим державним інспектором, при складанні Акту, неправильно застосовано положення ЄУТР, що регламентує міжнародні перевезення вантажів, як підстава для застосування до перевізника відповідальності за абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт». При складенні Акту № 047525 від 16.05.2024р., старший державний інспектор, у якості своїх обґрунтувань, посилається на: статтю 34, статтю 48, абз.3 ч.1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», та на невиконання вимог Європейської Угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР). При застосуванні в Акті ст. 34 ЗУ «Про автомобільний транспорт», інспектором не визначено яка саме норма, положення, частина чи абзац цієї статті Закону було порушено перевізником, що унеможливлює встановити вину та порядок застосування відповідальності до винної особи. При застосуванні статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», якою визначається виключний перелік документів у перевізника, у водія при здійсненні перевезення вантажу по території України, інспектором не встановлено та в Акті № 047525 від 16.05.2024р. не наведено, який саме документ, передбачений статтею 48 Закону, повинен бути та визначено як відсутній у водія. При застосуванні абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», інспектор, в супереч своїм діям, за якими встановив відсутність тахографу, безпідставно вимагав у водія протокол перевірки та адаптації тахографа, який не встановлений на ТЗ, так як, при відсутності тахографу, наявність протоколу перевірки та адаптації такого тахографу не передбачено жодним нормативом чинного законодавства України. Адже, застосування інспектором абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», при визначені відповідальності, за відсутній тахограф з документами на такий тахограф, одночасно, разом з наявною індивідуальною книжкою водія, є неприйнятним, неправомірним та безпідставним. Пункт 6.3. Положення № 340 надає альтернативу для перевізника, водія використання індивідуальної контрольної книжки водія, якщо тахограф відсутній. А, ст. 60 Закону, на яку посилається інспектор, не передбачає відповідальність за відсутність тахографу та його комплектуючих (тахокарти) при внутрішніх перевезеннях. Обов`язкова наявність тахографу та похідних від нього документів (тахокарти, протоколу перевірки та адаптації тахографу) передбачено виключно частиною сьомою ст. 53 ЗУ «Про автомобільний транспорт», для міжнародних перевезень вантажів, та п.2.4. Інструкції № 385, для перевезення небезпечних вантажів. Для внутрішніх перевезень вантажів, пряма норма законодавства України, яка прямо зобов`язує перевізника обладнати тахографом ТЗ, на який виробником ТЗ не передбачено, на цей час відсутня, не встановлено. Виробниками ТЗ позивача не передбачено облаштування, наявність тахографу, та, відповідно до зазначених норм законодавства, водіями ведеться Індивідуальна контрольна книжка водія. Водієм ТЗ НОМЕР_1 / НОМЕР_2 , який виконував внутрішнє перевезення вантажу за товаротранспортною накладною № 3552 від 15.05.2024р., та Водієм ТЗ ВН8732CЕ/ВН0157XM, що виконував внутрішнє перевезення вантажу за товаротранспортною накладною № 3553 від 15.05.2024р., в ході проведення рейдової перевірки, державним інспекторам Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті, було надані Індивідуальна контрольна книжка водія ОСОБА_1 та Індивідуальна контрольна книжка водія ОСОБА_2 , якими визначається режим праці та відпочинку водія в процесі перевезення вантажів, із додержанням вимог чинного законодавства України. Таким чином, водіями зазначених ТЗ до перевірки були надані усі документи, що передбачені, у т.ч., ст.48 ЗУ «Про автомобільний транспорт», з врахуванням вимог пункту 6.3. Положення № 340, та з врахуванням положень Інструкції № 385, Конвенції Міжнародної організації праці 1979 року № 153.

Від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача просить відмовити в задоволенні позову та вказує, що пунктом 6.1 Положення № 340, встановлено, що автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тон повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами. З урахуванням вищезазначених приписів Положення № 340 транспортний засіб може бути не обладнаний тахографом, якщо його маса не перевищує 3,5 тон. Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу на тягач - серії НОМЕР_3 , наявного в матеріалах справи, маса транспортного засобу позивача - вантажного сідлового тягача без навантаження складає 8100 кг, повна маса - 12700 кг. Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу на тягач - серії НОМЕР_4 , наявного в матеріалах справи, маса транспортного засобу позивача - вантажного сідлового тягача без навантаження складає 3800 кг, повна маса - 34 000 кг. У зв`язку з чим, транспортні засоби позивача мають бути обладнані діючими та повіреними тахографами (наголошуємо, що використання індивідуальної контрольної книжки водія можливе у разі маси транспортного засобу ДО 3,5 тон), і відповідно до вимог чинного законодавства позивач зобов`язаний забезпечувати належну експлуатацію тахографу, а водій такого транспортного засобу повинен мати при собі належним чином оформлений протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу. Враховуючи імперативні вимоги пункту 6.1 Положення № 340, саме: для вантажних автомобілів понад 3,5 тон, встановлення тахографів є обов`язком, а не правом. Пункт 6.3 Положення № 340 про можливість використання індивідуальної контрольної книжки водія, стосується інших транспортних засобів, які не згадуються у пункті 6.1 Положення № 340. Посилання позивача на наявність індивідуальної контрольної книжки водія вважаємо недоречним, оскільки індивідуальна контрольна книжка водія є належним документом виключно у разі відсутності обов`язку встановлення тахографа. В силу вимог пункту 6.1 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв, автомобіль, яким виконувалися перевезення вантажу, повною масою ПОНАД 3,5 тон, в обов`язковому порядку повинен був бути обладнаний діючим та повіреним тахографом. Отже, в Положенні № 340 законодавець певною мірою розмежував ведення обліку робочого часу і часу відпочинку водіїв за такими критеріями, як протяжність маршруту та вага автомобіля, тому саме в пункті 6.1, цього Положення виокремив автобуси, що здійснюють пасажирські перевезення на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, і вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн. Твердження позивача щодо необхідності надавати документацію щодо тахографа лише перевізникам, які здійснюють міжнародні перевезення пасажирів і вантажів вважаємо помилковими та такими, що не відповідають дійсності, оскільки зі змісту статті 48 Закону № 2344 вбачається, що законодавцем при визначенні документів для здійснення внутрішніх перевезень вантажів не встановлено їх вичерпний перелік, проте зазначено на необхідність наявності інших документів, передбачених законодавством.

Представником позивача до суду надано відповідь на відзив, в якій представником позивача викладені доводи, зазначені в позовній заяві.

Ухвалою суду від 08 липня 2024 року відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Вивчивши матеріали справи, дослідивши та проаналізувавши надані докази, суд встановив наступне.

16 травня 2024 року старшим державним інспектором Укртрансбезпеки складено акт перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № 047740, згідно якого було перевірено транспортний засіб VOLVO, номерний знак НОМЕР_1 та напівпричіп HYUNDAI, номерний знак НОМЕР_2 , та виявлено порушення ст. 60 ЗУ «Про автомобільний транспорт», відповідність за яке, передбачена ч. 1 абз. 3 ст. 60 перевезення вантажу за відсутності на момент проведення перевірки документів визначених ст. 48 Закону, а саме: під час здійснення вантажних перевезень згідно CMR від 15.05.2024р. маршрут м. Запоріжжя м. Рені, Перевізник не забезпечив дотримання водієм вимог ЄУТР, а саме: управляв ТЗ без контрольних пристроїв (тахографів) або реєстраційні листки режиму праці та відпочинку. Не встановлений контрольний пристрій (а.с. 39, 97).

ТОВ ЛАМАН ТРАНС-ЕКСПРЕС подано до Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області заперечення на акт № 047740 від 16.05.2024 року (а.с. 41-44).

17 червня 2024 року Відділом державного нагляду (контролю) у Одеській області за результатами розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, відповідальність за яке передбачена ч. 1 абз. 3 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», винесено постанову № ПШ061257 та застосовано до ТОВ ЛАМАН ТРАНС-ЕКСПРЕС адміністративно-господарський штраф у розмірі 17000,00 грн. (а.с. 50, 86).

16 травня 2024 року старшим державним інспектором Укртрансбезпеки складено акт перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № АР047525, згідно якого було перевірено транспортний засіб INTERNATIONAL, номерний знак НОМЕР_5 та напівпричіп FRUEHAUF, номерний знак НОМЕР_6 та виявлено порушення ст. 60 ЗУ «Про автомобільний транспорт», відповідність за яке, передбачена ч. 1 абз. 3 ст. 60 перевезення вантажу за відсутності на момент проведення перевірки документів: протоколу перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу», а саме під час перевірки виявлено порушення ст.34 ЗУ "Про автомобільний транспорт", під час перевезення вантажів за маршрутом м. Запоріжжя м. Рені, перевізник не забезпечив дотримання водієм вимог ЄУТР, а саме: управління транспортом без контрольних пристроїв (тахографів) реєстрації режимів праці та відпочинку водіїв ТЗ, чим порушено ст.48 ЗУ «Про автомобільний транспорт» (а.с. 40, 92).

ТОВ ЛАМАН ТРАНС-ЕКСПРЕС подано до Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області заперечення на акт № АР047525 від 16.05.2024 року (а.с. 45-48).

17 червня 2024 року Відділом державного нагляду (контролю) у Одеській області за результатами розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, відповідальність за яке передбачена ч. 1 абз. 3 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», винесено постанову № ПШ061256 та застосовано до ТОВ ЛАМАН ТРАНС-ЕКСПРЕС адміністративно-господарський штраф у розмірі 17000,00 грн. (а.с. 49, 87).

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначені законом України «Про автомобільний транспорт».

Відповідно до ст. 6 ЗУ «Про автомобільний транспорт» державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України. Державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі). Планові перевірки проводяться не частіше одного разу на рік. Орган державного контролю не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку проведення планової перевірки письмово повідомляє про це автомобільного перевізника, якого буде перевіряти. Позапланові перевірки проводяться лише на підставі заяви (повідомлення в письмовій формі) про порушення автомобільним перевізником вимог законодавства про автомобільний транспорт уповноваженими особами органів, яким надано право здійснення державного контролю, з метою перевірки наведених фактів та виконання припису про порушення зазначеного законодавства. Рейдові перевірки (перевірки на дорозі) дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Процедуру проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт, визначає Порядок проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 р. № 1567 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно п. 2 Порядку № 1567 рейдовим перевіркам (перевіркам на дорозі) підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних автомобільних перевізників (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

Відповідно до п. 21 Порядку № 1567 у разі виявлення в ході рейдової перевірки (перевірки на дорозі) транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Згідно п. 25, 26, 27 Порядку № 1567 справа про порушення розглядається в територіальному органі Укртрансбезпеки за місцезнаходженням автомобільного перевізника або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи автомобільного перевізника) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення. У разі виявлення вчиненого іноземним перевізником порушення посадова особа складає відповідний акт та приймає постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу, а інформацію про виявлені порушення та адміністративно-господарський штраф надсилає центральному органові виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної митної справи. Справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи автомобільного перевізника. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа автомобільного перевізника повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням або надсиланням на офіційну електронну адресу (за наявності). У разі неявки уповноваженої особи автомобільного перевізника справа про порушення розглядається без її участі. За наявності підстав керівник територіального органу Укртрансбезпеки або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.

Відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 24.06.2010 року № 385 затверджено Інструкцію з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, яка визначає порядок установлення, технічного обслуговування та використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільних транспортних засобах (крім таксі), які використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів.

Згідно п. 1.3 Інструкції № 385 ця Інструкція поширюється на суб`єктів господарювання, які проводять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними засобами (крім таксі).

Відповідно до п. 1.4 Інструкції № 385 картка - картка контрольного пристрою (тахографа) з вбудованою мікросхемою, призначена для використання в цифровому тахографі; контрольний пристрій (тахограф)- обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв; перевізники - суб`єкти господарювання, які провадять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільним транспортом; тахокарта - бланк, призначений для внесення й зберігання зареєстрованих даних, який вводять в аналоговий контрольний пристрій (тахограф) та на якому маркувальні пристрої останнього здійснюють безперервну реєстрацію інформації, що підлягає фіксуванню відповідно до положень ЄУТР; ПСТ - пункт сервісу тахографів, спеціально облаштовані виробничі ділянки для надання послуг щодо установлення та технічного обслуговування тахографів суб`єктами господарювання (резидентами України), що виконують передбачені ЄУТР функції "майстерні або механіка" та внесені Мінінфраструктури як компетентним органом з виконання ЄУТР до переліку уповноважених суб`єктів господарювання (далі - Перелік).

Згідно п. 2.2 Інструкції № 385 ПСТ установлюють тахографи на транспортні засоби, що перебувають в експлуатації, та виконують роботи з технічного обслуговування тахографів згідно із замовленнями перевізників відповідно до вимог ЄУТР, а також виробників тахографів та транспортних засобів.

Відповідно до п. 3.1 Інструкції № 385виробники транспортних засобів, перевізники, водії та ПСТ використовують тахографи, тахокарти, картки до цифрових тахографів, тип яких затверджено відповідно до вимог ЄУТР.

Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 07.06.2010 року № 340 затверджено Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно п. 4 наказу Міністерства транспорту та зв`язку України від 07.06.2010 року № 340 цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування, крім пункту 6.1 Положення, затвердженого цим наказом, який набирає чинності для: нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 150 км, перевезення небезпечних вантажів - з 01.06.2012; перевезення вантажів колісними транспортними засобами з повною масою понад 12 тонн, нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю від 50 до 150 км - з 01.06.2013; перевезення вантажів колісними транспортними засобами з повною масою від 3,5 тонн до 12 тонн - з 01.06.2015.

Відповідно до п. 1.2, п. 1.3 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів № 340, це Положення встановлює особливості регулювання робочого часу та часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів (далі - водії) та порядок його обліку. Вимоги цього Положення поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами (далі - ТЗ).

Згідно п. 6.1 Положення № 340 автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами. Водії зберігають записи щодо режиму праці та відпочинку протягом робочої зміни та 28 днів з дня її закінчення.

При цьому, Верховний Суд в постанові від 06 вересня 2024 року по справі № 600/302/23-а вказав, що вжите у нормі п. 6.1 Положення № 340 слово «понад» вказує на перевищення маси 3,5 тонн, тобто законодавець визначив обов`язок по обладнанню вантажного автомобіля діючими та повіреними тахографами з повною масою автомобіля більше ніж 3,5 тонн.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно ч. 5, 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

З матеріалів справи, а саме зі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, вбачається, що повна маса транспортного засобу VOLVO, номерний знак НОМЕР_1 , становить 17500 кг, маса без навантаження 7727 кг (а.с. 101).

Також, повна маса транспортного засобу INTERNATIONAL, номерний знак НОМЕР_5 , становить 26000 кг, маса без навантаження 8100 кг (а.с. 95).

Тобто, оскільки повна маса транспортних засобів VOLVO, номерний знак НОМЕР_1 та INTERNATIONAL, номерний знак НОМЕР_5 , які здійснювали перевезення вантажів, становить понад 3,5 тонн, то, відповідно до приписів Положення № 340 у позивача ТОВ ЛАМАН ТРАНС-ЕКСПРЕС, виник обов`язок обладнати такі вантажні автомобілі діючими та повіреними тахографами.

Таким чином, станом на дату проведення перевірок автомобілі позивача не були оснащені контрольними пристроями (тахографами) реєстрації режимів праці та відпочинку водіїв, були відсутні протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, що є порушенням приписів Інструкції № 385 та Закону України «Про автомобільний транспорт».

Суд вважає неспроможним посилання представника позивача на те, що ТОВ ЛАМАН ТРАНС-ЕКСПРЕС здійснювалось внутрішнє перевезення та те, що Інструкцією № 385 покладено обов`язок облаштовувати транспортний засіб контрольним пристроєм (тахографом) на перевізників, в які здійснюють саме міжнародні перевезення, оскільки п. 1.2, 1.3 вказаної Інструкції № 385 чітко визначено, що ця Інструкція визначає порядок установлення, технічного обслуговування та використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільних транспортних засобах (крім таксі), які використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів та поширюється на суб`єктів господарювання, які проводять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними засобами (крім таксі).

Крім того, зазначення в актах від 16.05.2024 року № 047740, № АР047525, про те, що перевізник не забезпечив дотримання водієм вимог ЄУТР, не свідчить про притягнення ТОВ ЛАМАН ТРАНС-ЕКСПРЕС до відповідальності за порушення законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення міжнародних перевезень. При цьому, у вказаних актах чітко зазначені посилання на документи за відсутність яких ТОВ ЛАМАН ТРАНС-ЕКСПРЕС притягнуто до відповідальності, відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Також, посилання позивача як на підставу для скасування постанов № ПШ061256 від 17.06.2024 року, № ПШ061257 від 17.06.2024 року на те, що в актах відсутні посилання на документи відсутність яких за ст.48 ЗУ «Про автомобільний транспорт» стало порушенням водієм абзацу 3 частини 1 статті 60 такого Закону, суд на приймає до уваги, оскільки згідно ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

З аналізу вищевикладеного слідує, що законодавцем при визначенні документів для здійснення внутрішніх перевезень вантажів фактично не встановлено їх вичерпний перелік, проте зазначено на необхідність наявності в тому числі інших документів, передбачених законодавством.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 11 лютого 2020 року по справі № 820/4624/17.

За таких підстав, на підставі наданих доказів, суд дійшов висновку, що Відділом державного нагляду (контролю) у Одеській області правомірно, за наявності підстав, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством, винесено постанови № ПШ061256 від 17.06.2024 року, № ПШ061257 від 17.06.2024 року.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «РуїсТоріха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.

Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Згідно ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

На підставі вищевикладеного, розглянувши справу в межах позовних вимог на підставі наданих доказів, суд дійшов висновку, що адміністративний позов є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 77, 90, 132, 139, 242-246, 250, 255 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Відмовити в задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю ЛАМАН ТРАНС-ЕКСПРЕС (код ЄДРПОУ 35775931, адреса місцезнаходження: 67600, Одеська область, м. Біляївка, вул. Отамана Головатого, 145) до Державної служби України з безпеки на транспорті (код ЄДРПОУ 39816845, адреса місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Фізкультури, 9), Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області (адреса місцезнаходження: 65008, м. Одеса, площа Бориса Дерев`янка, 1, каб. 203) про скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу № ПШ061256 від 17.06.2024р., винесеної Державною службою України з безпеки на транспорті Відділу державного нагляду (контролю) в Одеській області, щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю ЛАМАН ТРАНС-ЕКСПРЕС 17 000,00 грн. (сімнадцять тисяч гривень); скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу № ПШ061257 від 17.06.2024р., винесеної Державною службою України з безпеки на транспорті Відділу державного нагляду (контролю) в Одеській області, щодо стягнення з Товариства з обмежено відповідальністю ЛАМАН ТРАНС-ЕКСПРЕС 17000,00 грн. (сімнадцять тисяч гривень), в повному обсязі.

Рішення може бути оскаржено в порядку та в строки встановлені ст. ст. 295, 297 КАС України.

Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому статтею 255 КАС України.

Суддя О.А. Левчук

.