Ухвала

від 12.11.2024 по справі 420/29091/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/29091/24

УХВАЛА

12 листопада 2024 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Білостоцький О.В., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління поліції охорони в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління поліції охорони в Одеській області, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ Управління поліції охорони в Одеській області №194 о/с від 05.08.2024 року по особовому складу про звільнення зі служби в поліції за пунктом 7 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» капітана поліції ОСОБА_1 (0028904), інспектора-чергового чергової частини батальйону №2 У ПО в Одеській області, 05.08.2024 року;

- поновити капітана поліції ОСОБА_1 ( НОМЕР_1 ) на посаді інспектора-чергового чергової частини батальйону №2 УПО в Одеській області з 05.08.2024 року;

- стягнути з Управління поліції охорони в Одеській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу із вирахуванням із відповідної суми належних до сплати податків і зборів;

- допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді інспектора-чергового чергової частини батальйону №2 УПО в Одеській області з 05.08.2024 року та стягнення з Управління поліції охорони в Одеській області на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць, з вирахуванням із відповідної суми належних до сплати податків і зборів.

Ухвалою суду від 24.09.2024 року адміністративний позов ОСОБА_1 був залишений без руху та позивачу встановлений 10-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії ухвали.

04.11.2024 року позивач на виконання ухвали суду уточнений адміністративний позов та заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду у справі №420/29091/24.

В обґрунтування вказаної заяви позивач зазначив, що 05.08.2024 року він подав рапорт про звільнення з Національної поліції України за власним бажанням, водночас вказаний рапорт був складений під морально-психологічним тиском керівництва та не відповідав його дійсному волевиявленню. У той же час, 06.08.2024 року на нього були складені протоколи про адміністративні правопорушення за ст.124 КУпАП, які були направлені на розгляд до Роздільнянського районного суду. Судові засідання по справам за розглядом вищевказаних протоколів про адміністративні правопорушення були призначені на 06.09.2024 року. Позивач зазначив, що він та його представник сподівались, що постанови (які за твердженням представника позивача мають вагоме значення для доказової бази у справі про поновлення позивача на посаді) по вищевказаним справам будуть винесені в день проведення судових засідань, а саме 06.09.2024 року, водночас у вказаному дату постанов судом прийнято не було. Станом на 16.09.2024 року постанови також прийняті не були, з огляду на що позивач вирішив самостійно звернутись до суду.

З даного приводу суд зазначає наступне.

За ч.1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч.3 ст.122 КАС України).

За змістом наведеної норми процесуального закону, законодавець виходить не тільки з факту безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об`єктивної можливості цієї особи знати про такі факти.

Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.

Відповідно до ч.6 ст.122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

За наведеним у пункті 17 частини першої статті 17 КАС України визначенням, публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

У даній категорії справ законодавець визнав строк в один місяць достатнім для того, щоб особа, яка вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушено її права, свободи чи інтереси, визначилася, чи звертатиметься вона до суду з позовом за їх захистом.

Таке законодавче обмеження строку звернення до адміністративного суду обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

З адміністративного позову та доданих до нього матеріалів вбачається, що позивач оскаржує наказ Управління поліції охорони в Одеській області №194 о/с від 05.08.2024 року про звільнення його зі служби в поліції за пунктом 7 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» з 05.08.2024 року за власним бажанням. З доданої до суду копії зазначеного наказу вбачається, що підставою для видання наказу був рапорт ОСОБА_1 .

При цьому в адміністративному позові позивачем самостійно зазначено, що рапорт на звільнення його зі служби його примусили написати 05.08.2024 року в УПО в Одеській області НПУ, в той же день звільни зі служби в поліції та позивач був обізнаний про факт свого звільнене зі служби в поліції з 05.08.2024 року.

Разом з тим, позивач звернувся до суду з даним позовом до суду лише 17.09.2024 року, тобто після спливу місячного строку звернення до суду, що визначений КАС України.

В обґрунтування пропуску строку звернення до суду з адміністративним позовом щодо оскарження наказу Управління поліції охорони в Одеській області №194 о/с від 05.08.2024 року про звільнення його зі служби в поліції за пунктом 7 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію», позивач посилається на те, що 06.08.2024 року на нього були складені протоколи про адміністративні правопорушення за ст.124 КУпАП, які були направлені на розгляд до Роздільнянського районного суду Одеської області. Судові засідання по справам за розглядом вищевказаних протоколів про адміністративні правопорушення були призначені на 06.09.2024 року, водночас постанови 06.09.2024 року за розглядом вищевказаних протоколів винесені не були.

З цього приводу суд зазначає, що позивачем у заяві про поновлення строку звернення до суду з даним адміністративним позовом не було надано належних та достатніх обґрунтувань впливу факту невинесення місцевим судом постанов за розглядом адміністративних протоколів, складених на підставі порушення позивачем ст.124 КУпАП на можливість вчасного подання ОСОБА_1 даного адміністративного позову до Одеського окружного адміністративного суду про оскарження наказу відповідача №194 о/с від 05.08.2024 року про звільнення позивача зі служби в поліції за п.7 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» за власним бажанням за зазначених позивачем у позові обставин (примушення до написання рапорту про звільнення).

Таким чином вказані позивачем підстави пропуску ним строку звернення до суду не можуть бути визнані поважними причинами в розумінні ч.1 ст.123 КАС України для пропуску особою встановленого строку звернення до суду з позовною заявою. При цьому будь-яких доказів того, що вищевказані підстави об`єктивно впливали та унеможливлювали подання даного адміністративного позову у визначений законом строк, позивачем також не надано.

Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом встановленого строку від дати порушення його прав, свобод чи інтересів. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

Згідно з ч.ч. 1,2 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Враховуючи вищезазначене суд приходить до висновку, що заява позивача про поновлення строку звернення до суду з адміністративним позовом у справі №420/29091/24 є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Крім того, позивачем не було усунуто інших недоліків, про які було зазначено судом в ухвалі суду від 24.09.2024 року про залишення без руху адміністративного позову ОСОБА_1 та не надано до суду копії його рапорту на звільнення, на обставини написання якого він посилається в адміністративному позові. Причин неможливості надання такого доказу позивач також не зазначено.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

На підставі зазначеного, суд вважає за необхідне повернути позовну заяву позивачу та додані до неї матеріали.

На підставі викладеного, керуючись приписами ст.ст. 5-11, 121-123, 169, 171, 241, 243, 248, 256, 293-295 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Відмовити позивачу у задоволенні заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду в адміністративній справі №420/29091/24.

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління поліції охорони в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу повернути позивачу.

Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє його права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Білостоцький О.В.